Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
EX LIBRIS Abraham Hosebr
Відкрити в Telegram
Письменник, перекладач, мистецтвознавець, юнґіанець. Автор герметичного метароману епіфанії "Тетраморфеус": https://www.goodreads.com/book/show/236604119-liber-t На цьому каналі хаотично з'являються цитати та рецензії впереміш з естетськими картинками.
Показати більше1 665
Підписники
Немає даних24 години
+77 днів
+4730 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
липень '26
липень '26
+7
в 0 каналах
червень '26
+96
в 10 каналах
Get PRO
травень '26
+65
в 15 каналах
Get PRO
квітень '26
+123
в 26 каналах
Get PRO
березень '26
+143
в 29 каналах
Get PRO
лютий '26
+170
в 27 каналах
Get PRO
січень '26
+137
в 28 каналах
Get PRO
грудень '25
+94
в 20 каналах
Get PRO
листопад '25
+105
в 11 каналах
Get PRO
жовтень '25
+92
в 23 каналах
Get PRO
вересень '25
+63
в 17 каналах
Get PRO
серпень '25
+101
в 22 каналах
Get PRO
липень '25
+77
в 21 каналах
Get PRO
червень '25
+68
в 14 каналах
Get PRO
травень '25
+53
в 6 каналах
Get PRO
квітень '25
+54
в 16 каналах
Get PRO
березень '25
+62
в 12 каналах
Get PRO
лютий '25
+98
в 13 каналах
Get PRO
січень '25
+64
в 8 каналах
Get PRO
грудень '24
+52
в 9 каналах
Get PRO
листопад '24
+38
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '24
+44
в 4 каналах
Get PRO
вересень '24
+142
в 9 каналах
Get PRO
серпень '24
+106
в 4 каналах
Get PRO
липень '24
+245
в 2 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 05 липня | 0 | |||
| 04 липня | +2 | |||
| 03 липня | +1 | |||
| 02 липня | +2 | |||
| 01 липня | +2 |
Дописи каналу
| 2 | Imperial OUD
https://music.youtube.com/watch?v=73yfps3z7QE&si=DoYn9Rc6UGx0vuCK | 98 |
| 3 |  Illustration by American artist Frank V. Du Mond (1865 – 1951)
from "The Wooing of Malkatoon" titled "Othman has a Vision" | 119 |
| 4 |  +9League of extraordinary gentlemen
"Чи міг би він стати джентльменом-фермером, виробником зерна й товарної худоби?
Ще й як міг би: мавши одну-дві молочні корови, копицю сіна з гірських луків та необхідний сільськогосподарський реманент, як, скажімо, маслоробку, ріпорізку й таке інше."
Джеймс Джойс "Улісс"
"Підзбирування в слойок малини і смородини
Лущення гороху під церковний дзвін
Стеляться в засвіття яковитські сходини
На свої ж уродини знов спізнився Він
Всі слова вже зібрано, все до купи складено
Рими вичиняються - тісто дріжджове
Solveig et coagula, життя інкунабула
На своє народження Він колись прийде"
Абрахам Ян Хосебр
Зі збірки "Меркурій і Гарпократ" | 129 |
| 5 |  +2Trans-Europ-Express (1966) dir. Alain Robbe-Grillet | 131 |
| 6 |  What immortal hand or eye,
Could frame thy furful symmetry? | 140 |
| 7 |  Errol Le Cain | 170 |
| 8 |  A moonlight town by Petrus van Schendel
(Dutch | 1806 - 1870) | 174 |
| 9 |  «Смерть і Дроворуб» (La Mort et le Bûcheron), оригінально створена французьким художником Александр-Габріелем Деканом. Картина ілюструє сцену з однієї зі знаменитих байок Жана де Лафонтена. Літографію виконав Ежен Леру, роботу було створено близько 1850 року. | 177 |
| 10 |  Поглинутість передбаченням або прогнозуванням майбутнього також є ознакою безнадійності. Хоча зовні це виглядає як тривога про життя в цілому, про те, щоб не бути застигнутим зненацька, про скоєні помилки, слід зазначити, що в подібних випадках погляд у майбутнє постійно забарвлений песимізмом. Подібно до Кассандри, багато невротиків передбачають переважно нещастя і дуже рідко — щось хороше. Ця зосередженість на темному боці життя, а не на світлому змушує підозрювати стан глибокої особистої безнадійності, незалежно від того, наскільки розумно він раціоналізується.
Нарешті, існує хронічний депресивний стан, який може бути настільки прихованим і підкрадатися непомітно, що він не сприймається як депресія.
Невротики, обтяжені цією недугою, можуть функціонувати досить успішно; вони можуть бути веселими і приємно проводити час, але їм може знадобитися кілька годин уранці, щоб струснутися, прийти до тями, ніби знову помиритися з життям. Життя настільки обтяжливе, що вони навряд чи сприймають його як таке, ніколи не скаржаться на нього, але їхня душа постійно перебуває в занепаді.
У той час як джерела безнадійності завжди мають несвідомий характер, саме це відчуття може усвідомлюватися досить ясно. Невротик може бути переповнений почуттям власної загибелі. Або він може сформувати аттитюд покірності до життя в цілому, не очікуючи від нього нічого хорошого, відчуваючи тільки, що необхідно бути терплячим. Або він може виразити аттитюд покірності у філософських термінах, кажучи, що життя у своїй основі трагічне і тільки дурні обманюють себе міркуваннями про незмінну людську долю.
Можливо, Сьорен К’єркеґор дав найглибше пояснення проблеми безнадійності. У книзі «Смертельна хвороба» він стверджує, що будь-який відчай у своїй основі є відчаєм коли-небудь стати самим собою. Філософи всіх часів підкреслювали першорядне значення бути самим собою і почуття відчаю від неможливості досягти такої відповідності. Це становить центральну тему дзен-буддизму. Зі сучасних письменників я процитую тільки Джона Макмеррі: «Яке інше значення може мати наше існування, як не бути цілком і повністю самим собою?»
Безнадійність з її найглибшими коренями у відчаї колись стати щирою і цілісною особистістю є основним продуктом невирішених конфліктів. Зростаюча шкала невротичних проблем веде до цього стану. Основним є відчуття заплутаності в конфліктах, наче птах у тенетах, без чіткої можливості колись звільнити себе. До всього цього додаються спроби вирішення конфліктів, які є не тільки невдалими, а й значною мірою збільшують відчуження особистості від самої себе. Повторні переживання тільки посилюють почуття безнадійності невротика, що його таланти ніколи не будуть реалізовані або тому, що знову і знову зусилля розпорошуються у занадто багатьох напрямках, або тому, що труднощі, неминучі в будь-якому творчому процесі, утримують невротика від подальшого пошуку. Це може стосуватися також і любовних справ, укладення шлюбу, встановлення дружніх стосунків, які розпадаються одні за іншими.
Карен Горні "Наші внутрішні конфлікти" | 153 |
| 11 |  "The Tree of Knowledge with the Serpent," by Hans Varnier the Elder, ca 1532. British Museum. | 149 |
| 12 |  Пацієнт із загальною тенденцією до екстерналізації приносить свої специфічні труднощі в процес аналізу.
Він приходить на сеанс аналізу так, як він зазвичай відвідує зубного лікаря, припускаючи, що аналітик зробить роботу, яка в дійсності його зовсім не стосується.
Він цікавиться неврозом своєї дружини, друга, брата, але не своїм власним. Він міркує про важкі обставини свого життя і чинить опір дослідженню своєї відповідальності в їхньому виникненні. Якби його дружина не була такою нервовою або його робота не виводила з рівноваги, він був би майже щасливий. Протягом значного періоду часу він не має жодного уявлення про ті емоційні сили, які, можливо, діяли в ньому; він боїться привидів, нічних злодіїв, гроз, мстивих особистостей навколо себе, політичної ситуації, але ніколи не боїться себе. У найкращому разі він цікавиться своїми проблемами через те інтелектуальне чи художнє задоволення, яке вони можуть йому принести, але поки він, так би мовити, не існує як психічно повноцінна особистість, він не може проявити свою проникливість у вирішенні своїх життєвих проблем і тому, всупереч великому знанню про самого себе, може змінитися лише незначно.
Таким чином, екстерналізація представляє активний процес самовиключення. Причина, через яку це взагалі можливо, полягає в відчуженні від свого «Я», що так чи інакше властиве будь-якому невротичному процесу. Якщо «Я» виключене, то цілком природно, що внутрішні конфлікти також мають бути виключені зі сфери свідомості.
Однак, перетворюючи невротика на особистість, яка дорікає, боїться і вороже налаштована стосовно інших набагато сильніше, ніж стосовно самої себе, екстерналізація тим самим заміщує внутрішні конфлікти зовнішніми. Більш конкретно можна сказати, що вона значною мірою посилює той конфлікт, який із самого початку приводив у дію невротичний процес, — конфлікт між особистісним та зовнішнім світом.
Карен Горні "Наші внутрішні конфлікти" | 157 |
| 13 |  +1Тетраморфи з Брюгге
За фото дякую Ніні Костюшко | 166 |
| 14 | Можливо, що самогубств було б більше, якби не було екстерналізації. Зрозуміло, чому Фрейд, будучи впевненим в існуванні саморуйнівних імпульсів, мусив постулювати існування інстинкту саморуйнування (інстинкту смерті), хоча цим поняттям він перегородив собі шлях до справжнього розуміння природи неврозів і тим самим до їхньої ефективної терапії.
Інтенсивність почуття внутрішнього примусу залежить від ступеня, з яким невротик підкоряється владному контролю ідеалізованого образу. Неможливо переоцінити цей тиск. Він набагато гірший за будь-який зовнішній примус, тому що останній передбачає, що внутрішня свобода залишається. Пацієнти здебільшого не усвідомлюють цього почуття, але його силу можна оцінити за полегшенням, яке вони відчувають, коли вони позбуваються його і набувають деякої міри внутрішньої свободи. Внутрішній примус може бути екстерналізований, з одного боку, через чинення тиску на інших. Такий тиск може призвести до такого ж зовнішнього ефекту, як і при пристрасному бажанні невротика домінувати. Але хоча обидва аттитюди можуть бути присутніми одночасно, вони відрізняються тим, що примус, який репрезентує екстерналізацію внутрішнього тиску, не є у своїй основі вимогою особистої покори.
Він зводиться переважно до перенесення на інших тих стандартів, які дратують самого невротика, — і з такою ж зневагою до їхнього щастя. Пуританська психологія є добре відомою ілюстрацією цього процесу.
В однаковій мірі важливою є екстерналізація такого внутрішнього примусу у формі надчутливості до будь-якої зовнішньої події, яка хоча б віддалено передвіщає позбавлення свободи. Як знає кожна спостережлива людина, така надчутливість досить поширена. Вона не породжується одним лише примусом самого себе. Зазвичай наявний деякий елемент розуміння потягу інших до особистої влади та обурення цією обставиною.
Карен Горні "Наші внутрішні конфлікти" | 179 |
| 15 | Лють до самого себе екстерналізується трьома головними способами. Там, де не забороняється прояв ворожих почуттів, гнів легко вихлюпується назовні. Він обернений проти інших і проявляється або як загальна дратівливість, або як специфічне роздратування, спрямоване на ті реальні недоліки в інших, які невротик ненавидить у самому собі.
Приклад може пояснити цей висновок. Жінка висловлювала невдоволення нерішучістю свого чоловіка. Оскільки ця нерішучість стосувалася тривіальної проблеми, сила невдоволення пацієнтки була явно непропорційною. Я припустила, що ця жінка, знаючи свою власну нерішучість, виявила, наскільки безжально вона засуджує цю якість у самій собі. Тим часом ця жінка раптово відчула безглузду лють разом із бажанням розірвати себе на частини. Справа полягала в тому, що у своєму ідеалізованому образі вона представляла себе як надійного партнера, що виключало всі прояви слабкості з її боку. Ця досить характерна реакція, попри свою надзвичайно драматичну природу, була повністю забута в нашій наступній аналітичній бесіді. В одну мить вона усвідомила екстерналізацію свого аттитюду, але ще не була готова відмовитися від нього повністю.
Другий спосіб має форму безперервного усвідомленого або несвідомого страху чи надії, що недоліки, з якими не можна змиритися, викликають лють в інших. Невротик може бути настільки переконаний, що його поведінка викликає абсолютне неприйняття, що він може бути щиро збитий з пантелику, якщо в дійсності жодної ворожої реакції не слідує.
Наприклад, жінка, чий ідеалізований образ містив бажання бути такою ж доброю, як священник із роману Віктора Гюґо «Знедолені», надзвичайно дивувалася, коли виявляла, що щоразу, коли вона ставала наполегливою чи навіть гнівною, її любили більше, ніж коли вона грала роль святої.
Як можна здогадатися з аналізу ідеалізованого образу цієї жінки, домінувальним потягом пацієнтки було підпорядкування. Виростаючи з потреби бути близькою до інших, воно значно посилювалося її очікуванням ворожої реакції. Підпорядкованість фактично є одним із головних наслідків цієї форми екстерналізації та ілюструє, яким чином невротичні потяги пов'язані хибним колом, безперервно посилюючи один одного. Компульсивна підпорядкованість збільшується, тому що ідеалізований образ пацієнтки, що містить елементи святості, спонукає її до все більшого відчуження від самої себе. З цієї причини ворожі імпульси, що виникають, пробуджують лють пацієнтки проти самої себе, а екстерналізація цієї люті, що веде до зростання страху перед іншими, своєю чергою, посилює підпорядкованість.
Третій спосіб екстерналізації полягає в зосередженні на тілесних порушеннях. Коли лють проти себе не усвідомлюється, то вона породжує явні сильні хворобливі тілесні нездужання — розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, стомлюваність тощо. Проливає світло на всі ці факти спостереження, що симптоми зникають зі швидкістю світла, коли лють щодо самого себе усвідомлюється. Можна сумніватися, чи називати ці тілесні прояви екстерналізацією, чи вважати їх звичайними фізіологічними наслідками витісненої люті.
Але навряд чи можливо відокремити ці прояви від реакції пацієнтів на них. Як правило, вони більш ніж палко приписують свої психічні проблеми своєму тілесному нездужанню, а останнє, своєю чергою, деякій зовнішній причині. Немає жодного тілесного нездужання, в обґрунтуванні якого вони не були б зацікавлені; те, що вони страждають від розладу шлунка, викликано поганою дієтою; їхня стомлюваність обумовлена понаднормовою роботою тощо.
Те ж саме, чого невротик досягає за допомогою екстерналізації своєї люті, можна сказати і про презирство невротика до самого себе. Рішучість, з якою пацієнти йдуть на все, не можна зрозуміти повністю, якщо не усвідомлювати реальну небезпеку, пов'язану з цими саморуйнівними імпульсами. Жінка, про яку йшлося в першому прикладі, всього лише одну мить відчувала бажання розірвати себе на частини, тоді як психотики можуть намагатися реалізувати це бажання насправді, і навіть скалічити себе. | 161 |
| 16 |  What immortal hand or eye,
Could frame thy furful symmetry? | 185 |
| 17 |  Brooch with a Bird’s Claw
c. 1860-1870
Scottish
The Walters Art Museum | 200 |
| 18 |  Princess of Darjabar in the Power of a Privateer, 1899
Józef Marian Deskur (Polish, 1861-1915)
It is a detailed illustration created using ink and pen on paper.
The original piece is currently housed in the National Museum in Kielce, Poland. | 190 |
| 19 |  Angelo Inganni, Nocturne in Piazza Duomo 1866 | 206 |
| 20 |  A Gentleman's Club, 1917 by Frank Street | 209 |
