EX LIBRIS Abraham Hosebr
Відкрити в Telegram
Письменник, перекладач, мистецтвознавець, юнґіанець. Автор герметичного метароману епіфанії "Тетраморфеус": https://www.goodreads.com/book/show/236604119-liber-t На цьому каналі хаотично з'являються цитати та рецензії впереміш з естетськими картинками.
Показати більше1 703
Підписники
+124 години
+67 днів
+1330 днів
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
вересень '26
вересень '26
+5
в 2 каналах
серпень '26
+48
в 9 каналах
Get PRO
липень '26
+58
в 17 каналах
Get PRO
червень '26
+96
в 12 каналах
Get PRO
травень '26
+65
в 15 каналах
Get PRO
квітень '26
+123
в 26 каналах
Get PRO
березень '26
+143
в 29 каналах
Get PRO
лютий '26
+170
в 27 каналах
Get PRO
січень '26
+137
в 28 каналах
Get PRO
грудень '25
+94
в 20 каналах
Get PRO
листопад '25
+105
в 11 каналах
Get PRO
жовтень '25
+92
в 23 каналах
Get PRO
вересень '25
+63
в 17 каналах
Get PRO
серпень '25
+101
в 22 каналах
Get PRO
липень '25
+77
в 21 каналах
Get PRO
червень '25
+68
в 14 каналах
Get PRO
травень '25
+53
в 6 каналах
Get PRO
квітень '25
+54
в 16 каналах
Get PRO
березень '25
+62
в 12 каналах
Get PRO
лютий '25
+98
в 13 каналах
Get PRO
січень '25
+64
в 8 каналах
Get PRO
грудень '24
+52
в 9 каналах
Get PRO
листопад '24
+38
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '24
+44
в 4 каналах
Get PRO
вересень '24
+142
в 9 каналах
Get PRO
серпень '24
+106
в 4 каналах
Get PRO
липень '24
+245
в 2 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 04 вересня | 0 | |||
| 03 вересня | +1 | |||
| 02 вересня | +2 | |||
| 01 вересня | +2 |
Дописи каналу
| 2 |  "Adrift"
Khervin John Gallandez | 141 |
| 3 |  Арміда, бл. 1650
Чекко Браво (1601–1661) — італійський художник флорентійської школи бароко. Його справжнє ім'я — Франческо Монтелатічі.
На картині зображено Арміду, могутню чарівницю та принцесу з епічної поеми Торквато Тассо «Визволений Єрусалим» — епосу 1581 року, що розповідає міфологізовану історію Першого хрестового походу та захоплення Єрусалима християнами.
Олія, полотно, 127 x 80 см
Галерея Уффіці, Флоренція | 152 |
| 4 |  What immortal hand or eye,
Could frame thy furful symmetry? | 179 |
| 5 |  The Phantom Hunter. Painted by William Blair Bruce (Canadian, 1859–1906). | 227 |
| 6 |  Lady Chatterley's Lover (1981) dir. Just Jaeckin 🇫🇷 | 215 |
| 7 |  Gurge Feodor | 233 |
| 8 |  І ще таке фото від Віри
Цікаво, як перетнулися наші читацькі шляхи, бо я недавно теж придбав Буньяна і планую читати. | 260 |
| 9 |  Michelangelo Merisi, detto il Caravaggio
Santa Caterina dí Alessandria | 239 |
| 10 | Колекція раритетів 🤘⭐ | 242 |
| 11 |  Трохи похизуюсь - придбав собі нову шафу)
Її метою було розвантажити наглухо забиті дві попередні і підвіконня 😅
Нравицця😋 | 229 |
| 12 |  Немає тексту... | 204 |
| 13 | Діалектична взаємодія між приховуванням і розкриттям також є важливим аспектом Західних езотеричних ритуалів посвячення, де кожний ступінь вказує на нову таємницю, у яку повинен проникнути посвячений. Це відбувається паралельно з езотеричними дискурсами, у яких читач стикається з численними посиланнями на інші тексти:
Тим не менш, людина, яка докладає зусиль, щоб прочитати всі (або, скоріше, якнайбільшу кількість) тексти, на які є посилання, стикається з круговим дискурсом, що складається з образів і символів, що постає перед нею завісою. Схоже, що ця завіса і є посланням. Циклічність або парадокс полягає в тому, що текст говорить незліченну множину речей і водночас говорить одну головну річ, у яку ми, читачі, не посвячені.
Це можна порівняти з так званим методом алюзій, який, за словами Сноека, є невід'ємною частиною масонства. Цей метод означає, що ритуал, наприклад, завжди має більше одного значення, але тільки посвячені знають, які інші значення мали на увазі. Або, говорячи словами Сноека:
Метод алюзій завжди має на увазі більше ніж один рівень значень. Існує не тільки первинне значення використовуваної фрази й безпосереднє алюзивне значення, але для уважного читача відкривається принаймні одне додаткове значення, оскільки цитований текст посилається на інший текст, або з тієї ж самої, або з іншої книги в виносках.
Ідея про те, що завіса складає саме послання, на мій погляд, має першорядне значення для розуміння Західних езотеричних ритуалів посвячення. Ще одним аспектом є те, що розуміння ритуалів змінюється в міру того, як кандидати просуваються ступенями. У цьому контексті, однак, послання міститься не стільки в самому ритуалі, скільки в переживанні його. Саме переживання ритуалу є посланням — або, можливо, точніше, переживання та інтерпретація ритуалу — це езотеричне послання. Часто стверджується, що секрети масонства й подібних орденів не підлягають розголошенню, незважаючи на те, що самі ритуали були відкриті громадськості. Іншими словами, мета секретності полягає не стільки в тому, щоб зберегти в таємниці ритуали, скільки в тому, щоб зберегти в таємниці те, що не підлягає передачі. Цей висновок підкріплюється другою категорією езотеричних дискурсів Февра, що використовує секретність, — випадки, коли секрет тексту полягає в нерозголошенні чогось, що не передається. Або, говорячи словами Февра:
>
Езотерична передача, схоже, не може розкрити таємниці. Скоріше, таємниця — це саме відмова від передачі того, що не передається.
Отже, секрет Західного езотеричного ритуалу ініціації полягає в переживанні проходження ритуалу — переживанні, яке за визначенням неможливо передати. Переживання проходження ритуалу посвячення рівносильне переживанню містичного досвіду, і однією з характерних рис містичного досвіду є трудності його словесного вираження й опису. Сноек так розумів масонську таємницю:
Однак у цій таємниці немає нічого неетичного, тільки досвід проходження ритуалу першого ступеня, який перетворює людину на Учня масона. Як і будь-який інший досвід, це не може бути передано комусь іншому ніяким іншим способом, окрім як дозволити цій людині пройти через це, що автоматично перетворить її на масона. Відповідно, це та таємниця, яку неможливо розголошувати.
Більше того, вчені минулого, такі як Еліаде, стверджували, що обряд посвячення повинен змінити внутрішню природу посвячуваного й тим самим зробити його або її новою людиною. На мою думку, це також має місце в Західних езотеричних ритуалах посвячення, але не стільки переживання, скільки його сприйняття справляє трансмутативний вплив на посвяченого. Езотеричні дискурси, і я припускаю, що до них входять також езотеричні ритуали посвячення, за суттю є інтерпретативними. Саме через акт інтерпретації досвіду ритуалу й ритуалу як такого, ритуал посвячення стає посвяченням у строгому сенсі цього слова. Взаємодія досвіду й інтерпретації має важливе значення для розуміння ритуалів ініціації. Без досвіду для езотерика немає нічого, крім безсмислених символів для витлумачення, а без витлумачення досвід не може стати ініціатичним.
Генрік Боґдан "Західний езотеризм і ритуали ініціації"
Множина образів породжує аналогії – гримаси з десятого збірника “Манґа” Хокусая і славнозвісні шкіци Папи Александра шостого від Леонардо. Міньйлоа і Ґойя, Джей Лі і Леєндекер, Манн і Енсор, Жиро і Доре, Пінзель і Шилє, Джон Баям Лістон Шоу і Памелла Колман Сміт.
Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber E" | 200 |
| 14 |  What immortal hand or eye,
Could frame thy furful symmetry? | 195 |
| 15 |  Light and shadow in painting Edward Hopper, Night Shadows (1921) | 233 |
| 16 |  Les petites faunesses (Little Satyresses), 1896
Eugène Grasset (Swiss, 1845–1917)
color wood engraving | 533 |
| 17 |  Віктор Тернер перебував під сильним впливом трьохфазної теорії Ван Геннепа і приділяв особливу увагу маргінальній фазі (або, скоріше, лімінальній фазі, як він віддавав перевагу її називати). У статті «Між станами: лімінальний період в обрядах переходу» від 1964 року та його відомій книзі «Ритуальний процес» 1969 року він виклав свої теорії про ініціацію, але для нього термін «ініціація» майже завжди означав обряди статевого дозрівання або цілительські обряди племені Ндембу. Згідно з Тернером, саме в лімінальній фазі, коли кандидат перебуває між старим і новим станами, відбувається найвирішальніша подія ініціації. Саме в цій фазі служителі посвячення передають неофіту гнозис, або священне знання. Передбачається, що священне знання перетворює найсокровенніше в кандидатові, перетворюючи його або її на нову істоту. Це соціологічна та/або психологічна зміна (залежно від типу ініціації) часто пов'язана з ідеєю «другого народження» або воскресіння після символічної смерті. Концепція смерті в ритуалах посвячення, які слідують схемі ритуалів переходу, є, як правило, домінуючою частиною першої фази, тобто відокремлення від старого стану буття. На третій фазі кандидат виходить із царства смерті (тобто лімінального періоду) і вступає в новий стан. Еліаде стверджує, що ініціатична смерть є центральним моментом для кожного посвячення:
Центральним моментом кожного посвячення є церемонія, що символізує смерть неофіта та його повернення в суспільство живих. Але він повертається до життя новою людиною, приймаючи образ іншої істоти. Ініціатична смерть означає одночасно кінець дитинства, невідання та профанного стану.
Генрік Боґдан "Західний езотеризм і ритуали ініціації"
Щоби знову народитись, спершу мусиш ти померти, щоб завбачити світіння зір і піки гір, мусиш спуститись у найглибшу з ям — у Царство Бога Смерти. Ось у храмі цьому я вмиваю тіло своє, я виливаю хмільну переброджену Діонісову кров у жаровні, я спалюю в них ладан і сиве своє волосся. Сукровицеві пісні сирен смиренно у мушлі вушній висушені везу, визвольні пісні зловісних дів, стоголосих тих, вихованих хвилями, змушений був озоном єдиним гоститись з гостії бородатого Борея, поститись в пустці власного розуму, щоб святе приношення в мирі приносити. Я прошу знаку і помочі у Вас, п’ять молитов я шлю до вух Ваших, подайте мені щоб і я міг подати Вам.
Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber T" | 209 |
| 18 |  illustration for card game "Schwarzer Peter," 1919
Otto Pech (German, 1882 - 1950) | 199 |
| 19 |  +1Вихід невербального графічного раману "CODEX" Олекси Манна - визначна подія для української культури і для мене зокрема, адже я вже давно слідкую за циклом робіт автора на його сторінці у Фейсбук. І ось, нарешті є змога розглядати їх у чудовому збільшеному форматі, який максимально передає їх зміст.
Пропоную прочитати мої враження від книги, а також порозглядати деякі фото.
Хоча словами тут важко щось окреслити. Краще, дивитися і пізнавати самому. | 219 |
| 20 |  Термін «ритуал» уживався такими вченими як Асад, Будевійнсе, Бреммер і Сноек, і їхні дослідження показують, що слово «ритуал» використовувалося для позначення абсолютно різних речей.⁶⁵ Терміни «rite» — обряд і «ritual» — ритуал походять від латинських слів ritus і ritualis (ритуальний). Латинське слово ritus означає «звичай», здебільшого воно використовувалося в юридичних і релігійних документах. Слово «Rituale» можна знайти в першому виданні «Rituale Romanum» 1614 року, де це слово означає приписаний порядок, у якому мають проводитися релігійні служби католицької церкви. Англійське слово «ritual» — ритуал уперше з'являється в середині сімнадцятого століття і означає «приписаний порядок здійснення релігійних служб або книга, що містить такі приписи»; дія або поведінка, приписана ритуалом, називалася « церемонією» або «літургією». У першому виданні Британської енциклопедії (1771) слово «ритуал» означає «книгу, що визначає порядок і форму проведення релігійних церемоній і богослужінь у певній церкві, єпархії, ордені тощо». Стаття «Ритуал» залишалася незмінною аж до сьомого видання 1852 року включно. Наступні три видання не мали запису про ритуал. Але одинадцяте видання 1910 року включало такий. Цього разу стаття, написана Р. Р. Мареттом, зайняла п'ять стовпчиків, і слово набуло зовсім іншого значення. Я тут цитую Асада:
> Ритуал тепер розглядається як регулярна дія, яка символізує або виражає щось і, як така, диференційовано відноситься до індивідуальної свідомості та соціальної організації. Тобто це вже не сценарій для організації практики, а сама практика, яка інтерпретується як очікування якогось подальшого вербально визначуваного, але неявного події.⁶⁶
>
Слово «ритуал» з 1852 по 1910 рік змінилося з позначення тексту на позначення дії та поведінки, або, за словами Будевійнсе: «Тільки на початку століття антропологи та історики релігії почали використовувати слово “ритуал” як загальний термін для повторюваної символічної поведінки».⁶⁷ Однак старе значення цього терміна не зникло зі сцени, і його можна знайти в «Meyers Enzyklopädisches Lexicon» у 1977 році. Протягом двадцятого століття існували дві різні інтерпретації цього терміна — і не завжди ясно, яке з двох значень мають на увазі дослідники ритуалів, коли використовують це слово.
Генрік Боґдан "Західний езотеризм і ритуали ініціації" | 219 |
