متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
EX LIBRIS Abraham Hosebr
الذهاب إلى القناة على Telegram
Письменник, перекладач, мистецтвознавець, юнґіанець. Автор герметичного метароману епіфанії "Тетраморфеус": https://www.goodreads.com/book/show/236604119-liber-t На цьому каналі хаотично з'являються цитати та рецензії впереміш з естетськими картинками.
إظهار المزيد1 644
المشتركون
-324 ساعات
+197 أيام
+5530 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يونيو '26
يونيو '26
+70
في 9 قنوات
مايو '26
+65
في 15 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+123
في 26 قنوات
Get PRO
مارس '26
+143
في 29 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+170
في 27 قنوات
Get PRO
يناير '26
+137
في 28 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+94
في 20 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+105
في 11 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+92
في 23 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+63
في 17 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+101
في 22 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+77
في 21 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+68
في 14 قنوات
Get PRO
مايو '25
+53
في 6 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+54
في 16 قنوات
Get PRO
مارس '25
+62
في 12 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+98
في 13 قنوات
Get PRO
يناير '25
+64
في 8 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+52
في 9 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+38
في 5 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+44
في 4 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+142
في 9 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+106
في 4 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+245
في 2 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 23 يونيو | +2 | |||
| 22 يونيو | 0 | |||
| 21 يونيو | +5 | |||
| 20 يونيو | +2 | |||
| 19 يونيو | +8 | |||
| 18 يونيو | +7 | |||
| 17 يونيو | +2 | |||
| 16 يونيو | +4 | |||
| 15 يونيو | +3 | |||
| 14 يونيو | +3 | |||
| 13 يونيو | +3 | |||
| 12 يونيو | 0 | |||
| 11 يونيو | +2 | |||
| 10 يونيو | +1 | |||
| 09 يونيو | +1 | |||
| 08 يونيو | 0 | |||
| 07 يونيو | +4 | |||
| 06 يونيو | +1 | |||
| 05 يونيو | +2 | |||
| 04 يونيو | +5 | |||
| 03 يونيو | +5 | |||
| 02 يونيو | +7 | |||
| 01 يونيو | +3 |
منشورات القناة
| 2 |  Смак хмільного дерева розпросторювався складками і горбистостями. Вловлювався незрозумілий пах міцелію, мікоделіріозні хвилі бараондівського блаженства проникали через носові ходи аж до ольфакторних напучнявлених цибулин, билини нюхового волоссячка насторожено тамика тремкотіли. Діялася переміна місць. Ще не досягши стравоходу спірит всочувався спраглими судинами піднебіння та під’язиччя. Крутилося в голові. Актус вкрай повільного насолодження смаком і запахом розтягнувся гей би аж до неозорого горизонту. Діялася переміна місць. У взаємодії з дегідроґеназою вивільнялись сполуки. Відповідні рецептори приймали неочікувані дотики і ласки. Не довго, ой ха не довго пасинку яхінбоазний… Сила, що в тобі нуртує заповсякчасно використовує імено сего духа усує. Вегетативний обряд екзорцизму. Речовина вичавлена і вигнана поза межі її впливу. Впершдихаюча істота випливши з океану приголомшується пусткою землі обітованої. Зір вертається до споглядальницького тапасу топосу.
Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber T. Друге пришестя" | 134 |
| 3 |  Moebius | 137 |
| 4 |  Вінсент Ван Гог «Колосся пшениці», червень 1890. Полотно, олія, 64 x 48 см. Музей Ван Гога, Амстердам. | 142 |
| 5 |  "Херувим", анонімний сицилійський майстер, інкрустація кольоровим мармуром (marmi mischi), XVII ст., церква Сан-Джузеппе-деї-Театіні, Палермо. | 162 |
| 6 | З іншого боку, цікаво відзначити той факт, що Псевдо-Діонісій Ареопагіт передавав через образ золотого ланцюга молитву. Ось що він пише в “Божественних іменах”: “Отож спробуймо своїми молитвами піднятися до вершини цих божественних благодатних променів, так, наче ми схопили, щоб весь час підтягати до себе почергово обома руками, безкінечно осяйний ланцюг, що звисає з Неба і спускається до нас, нам здавалося б, що ми тягнемо його донизу, а насправді ми не могли б зрушити його своїми зусиллями, бо він одночасно перебуває і на Землі, і на Небі, і це скоріше ми піднімалися б до найвищого сяйва надзвичайно яскравого проміння. Так само, якби ми перебували на кораблі і, щоб врятувати нас, нам кинули б мотузки, прив'язані до скелі, то ми не притягували б цю скелю до себе, а самі разом з кораблем підтягували б себе до скелі” (“Божественні імена”, 3, 1).
Відзначимо, що так само, як індійська філософська думка постійно використовувала давні образи мотузки, нитки і полотна, грецькі мислителі і теософи довгий час давали різні пояснення поважному гомерівському міфу про золотий ланцюг. В Індії образ золотого ланцюга, хоч і з іншої точки зору, також послужив відправним пунктом і для космологічних теорій, і для опису людського буття. Додамо, що *aurea catena Homeri* продовжувала надихати філософські роздуми до XVIII ст. Невеликий філософський анонімний твір в розенкрейцерівському стилі, “*Aurea catena Homeri, oder Eine Beschreibung von dem Ursprung der Natur und natürlichen Dingen*”, відіграв значну роль у формуванні мислення молодого Ґете.
Мірча Еліаде "Мефістофель і Андрогін" | 139 |
| 7 | Зевс сам залишиться у небесній височині, а всі інші боги внизу вчепляться за Землю. Зевс гордо проголошує, що тоді він підтягне богів разом із Землею до Олімпу, а потім підвісить їх усіх, як трофей, до одного з вершечків божественної гори”¹.
Не виключено, що ця розповідь відображає забуту індоєвропейську міфічну тему. Проте для нашого дослідження цікаві перш за все символічні трактування золотої мотузки. Справді, починаючи з архаїчної епохи, в золотій мотузці Зевса вбачали “то зв'язки, що об'єднують Всесвіт у незнищенне єдине ціле, то зв'язки, що єднають людину з вищими силами” (P. Levêque, цит. праця, с. 11). Так, в орфічній поемі, яку вчені назвали “Рапсодійною теогонією”, Зевс запитує в Ночі: “О мати, найблагородніша з усіх божеств, Ноче божественна, як, скажи мені, як встановити мені величну владу над безсмертними? Як зробити так, щоб завдяки моїм зусиллям все було єдиним, а частини — окремими? — Огорни всі речі несказанним ефіром, потім розмісти посередині Небо, і безмежну Землю, і море, і всі сузір'я, що прикрашають Небо. А коли оточиш все це міцним зв'язком, прив'язавши до ефіру золотий ланцюг...” (переклад P. Levêque, цит. праця, с. 14).
Безперечно, це давня ідея, тому що Зевс питає поради в космологічної богині Ночі. “В духовному плані ми близькі до Ночі, зображеної в XIV пісні “Іліади”, досить могутньої, щоб врятувати Гіпноса від гніву володаря богів[...]; близькі також до первісної Ночі “Теогонії” Гесіода (в. 116 і далі). Можна без жодних перешкод припустити, що ця частина “Рапсодійної теогонії” досить давня, безперечно, вона написана не пізніше VI ст. до н. е., якщо виходити навіть не з її форми, а з елементів, що задіяні в ній. Таким чином, цей гомерівський образ золотого ланцюга могли використати як космологічне пояснення орфічні кола наприкінці архаїчної епохи” (P. Levêque, цит. праця, с. 15).
У своїй праці “Теєтет” Платон ототожнює золотий ланцюг із Сонцем. Сократ запитує в юного Теєтета: "Чи увінчаю я все, якщо переконливо доведу тобі, що Гомер своїм знаменитим золотим ланцюгом хоче позначити Сонце, ясно вказуючи таким чином, що доки рухаються небесна сфера і Сонце, доти все живе і перебуває живим, як серед богів, так і серед людей; та якщо зупинити їх, немовби зв'язавши, відразу все розпадеться, а те, що залишиться, буде, як то кажуть, лежати в руїнах” (Теєтет, 153, c. d).
У “Державі” (X, 616 b-c), хоч там ще не згадуються ані золотий ланцюг, ані Сонце, Платон використовує подібний образ. Пояснюючи структуру Всесвіту, він говорить про “світло, яке лине згори і пронизує все небо і землю, світло це пряме, як колона, і дуже схоже на райдугу, але яскравіше і чистіше за неї. Прибули вони до цього світла через день шляху; і там, всередині цього світла вони побачили кінці тих зв'язків, що були натягнуті з цієї точки неба; бо це світло було зв'язком, що тримало небо, як мотузки, що держать трієри; так само це світло утримувало всі сфери, що оберталися” (пор. також P. Levêque, цит. праця, с. 20; виділення М. Е.). Таким чином, Платон двічі використовує образ осяйної мотузки, що зв'язує Всесвіт і об'єднує його різні частини в одне ціле. Додамо, що інші грецькі автори вбачали в золотому ланцюгові планети чотири елементи, непорушний мотор Арістотеля або *heimarménē*.
Інше трактування золотого ланцюга, а саме — як духовного зв'язку між Землею і Небом, між людиною і вищими силами, продовжує і доповнює космологічний символізм. Макробій у своєму “Коментарі до “Сну” Сципіона” вважає, що, “оскільки все пов'язано між собою неперервними послідовностями і відбувається, спускаючись східцями, від першого до останнього рівня, розсудливий і глибокий спостерігач обов'язково виявить, що, починаючи з верховного бога і закінчуючи найнижчими формами життя, все об'єднується і пов'язується взаємозв'язками, які ніколи не розірвати; це чудовий золотий ланцюг, який бог підвісив до небесного склепіння і який спускається до самої Землі, як описує нам Гомер” (I, 14, 15; переклад Dubois; пор. також P. Levêque, цит. праця, с. 46). Та сама ідея викладена в “Коментарі до Горгія” Олімпіодора та в “Коментарі до Тімея” Прокла. | 118 |
| 8 | Надзвичайно цікавий розділ з есею про стмволіку мотузок у Еліаде присвячений
Aurea catena Homeri - Золотому ланцюгу Гомера.
Мотузка — це не лише взірцевий спосіб сполучення між Небом і Землею; вона також ключовий образ, присутній у філософських роздумах щодо космічного життя, буття і долі людини, метафізичного знання (*сутратман*) і в широкому розумінні — таємної науки і магічних здібностей. На рівні давніх культур таємна наука і магічні здібності завжди передбачають вміння літати в повітрі або підніматися на Небо. Вилізання шамана на дерево — це справжній ритуал сходження на Небо. Важливим є той факт, що в традиційній індійській системі образів вилізання на дерево символізує і володіння магічними здібностями, і метафізичну гнозу. Ми бачили, що жонглер Сурукі-Джатака видирається на дерево за допомогою магічної мотузки, а потім зникає у хмарах. Це фольклорна тема, проте вона засвідчується також у вчених текстах. *Панкавімша-Брахмана* (XIV, І, 12—13), наприклад, говорячи про тих, хто піднімається на верхівку великого дерева, уточнює, що ті, в кого є крила,— тобто ті, хто знає,— врешті-решт злітають, а незнаючі, позбавлені крил, падають на Землю. Тут ми знову зустрічаємо ту саму послідовність: вилізання на дерево, езотеричне знання, сходження на Небо, тобто, в контексті індійської ідеології, вихід за межі цього Світу і звільнення. Як ми побачимо нижче, ту саму послідовність ми знаходимо в магів примітивних суспільств.
Варто було б порівняти індійські образи і філософські роздуми з грецьким і германським символізмами зв'язування і ткання. Ми торкалися цієї проблеми в попередній праці. Книга Оніанса, *Origins of European Thought*, також містить велику кількість фактів і глибоких аналізів щодо близьких, але відмінних символів і ритуалів зв'язування, ткання, прядіння в Греції і в давніх народів Європи. Ця проблема величезна, і ми не претендуємо на те, щоб розкрити її тут у всій її складності. Поки що ми тільки нагадаємо, що образ мотузки, яка з'єднує Космос і людину з верховним богом (чи з Сонцем), засвідчується також у Греції. Платон використовує цей образ, коли хоче передати людське буття і водночас спосіб удосконалити його. “Припустімо,— пише він,— що кожен із нас, живих істот,— це немовби маріонетка, виготовлена богами; створення її могло бути для них або просто розвагою, або вони робили це з серйозними намірами — насправді ми нічого про це не знаємо. Зате ми дуже добре знаємо, що ті стани, про які я говорив, містяться в нас як внутрішні мотузки чи нитки, і тягнуть нас у протилежний бік, до полярних дій; і саме в цьому полягає різниця, що відділяє цноту і порок. Насправді існує [...] тільки одна з цих мотузок, за якою кожний повинен іти і від якої він ніколи не повинен від'єднуватися, опираючись в той же час силі тяги інших мотузок, і ця мотузка — золота і священна нитка розуму...” (Закони, 644).
Aurea catena Homeri
Образ, без сумніву, походить від знаменитої золотої мотузки, за допомогою якої Зевс притягував до себе всі речі. Згадаймо початок пісні VIII “Іліади”: скликавши на Олімп всіх богів, Зевс забороняє їм підтримувати троянців або данайців і погрожує скинути непокірних у Тартар. Бо, продовжує Зевс, “знатиме (той бог, що завинив) там (в Тартарі), наскільки від інших богів я сильніший. Хочете, може, самі ви, богове, упевнитись в тому? Звісьте ланцюг золотий із самого неба на землю. Та ухопіться разом за нього, боги і богині, але стягнути на землю причинця усього, Зевса верховного, вам не удасться, як не трудіться! А побажав би я сам потягнути ланцюг той до себе, то й саму землю я навіть із морем тоді притягнув би. Потім ланцюг той навколо самої вершини Олімпу я обмотаю, і всесвіт на ньому повисне в повітрі” (Пісня восьма, 17—27; укр. переклад Б. Тена. — *Прим. перекл.*). Як уже зазначалося, це транспозиція юнацької гри. “Греки, як і ми, знали [...] гру, в якій дві команди-суперниці перетягували канат у протилежні боки, щоб визначити, хто сильніший. Саме до такого змагання закликає Зевс богів. Тільки цього разу перетягування буде відбуватися не горизонтально, а вертикально. | 109 |
| 9 |  Moebius | 136 |
| 10 |  Ваза, натхненна ксилографією під назвою Ichnographia operis philosophici з книги Alchymia Андреаса Лібавія, опублікованої в 1506 році. Ваза представляє алегорію макрокосмосу та різні фази алхімічного процесу. Вона містить герметичні символи, такі як Сонце, Місяць, міфологічні постаті та тварини, покликані зобразити трансформацію матерії та пошук філософського каменя. | 176 |
| 11 |  What immortal hand or eye,
Could frame thy furful symmetry? | 165 |
| 12 |  Відьми готуються до шабашу (фраґмент)
Жак де Гейн II | 204 |
| 13 |  The Blue Grotto on Capri, ca.1847-49 by Carl Friedrich Seiffert (German, 1809-1891) | 245 |
| 14 |  Venus & Mars
Richard Cosway (1742–1821) | 308 |
| 15 |  Orpheus (1950)
Director: Jean Cocteau | 189 |
| 16 |  Łukasz Spychała | 183 |
| 17 |  Ми навчилися виконувати свою роботу ефективно, не вдаючись до наспівів та барабанів, щоб зануритися в робочий стан. Ми можемо навіть обійтися без щоденної молитви про божественну допомогу. Ми можемо здійснити те, що намітили, і безперешкодно перейти від слів до діла, тоді як на первісну людину на кожному кроці чигають сумніви, страхи та забобони. Девіз «Де є воля, там є і шлях» — не просто німецьке упередження; це забобон сучасної людини взагалі. Щоб зберегти своє кредо, вона культивує в собі помітну відсутність самоаналізу. Вона вперто не помічає, що за всієї своєї раціональності та ефективності вона одержима силами, які перебувають поза її контролем. Боги та демони зовсім не зникли, вони просто отримали нові імена. Вони тримають її в постійному русі вічним занепокоєнням, смутними передчуттями, психологічними складнощами, непереборною потребою в таблетках, алкоголі, тютюні, дієтичних та інших гігієнічних системах — і насамперед вражаючим набором неврозів.
"Нерозкрита Самість"
Карл Ґустав Юнґ | 183 |
| 18 |  +2Valerie and Her Week of Wonders (1970)
Director: Jaromil Jireš | 193 |
| 19 |  Ця ілюмінація XV століття з «Серцеподібного пісенника» (Chansonnier Cordiforme) зображує алегоричну фігуру Фортуни, яка балансує на колесі. Фігура розділена візуально, щоб представити як ангельське процвітання, так і темні злидні. В одній руці вона тримає дзеркало, яке часто тлумачать як символ марнославства або роздумів, а в іншій — меч, що натякає на божественне правосуддя або нещастя.
Поруч із нею даму в енніні вражає стріла Купідона, що символізує народження куртуазного кохання.
Зображення походить із серцеподібного рукопису французьких та італійських пісень про кохання, укладеного близько 1470–1475 років. | 204 |
| 20 |  José Gabriel Alegría Sabogal | 188 |
