اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
☠️Тисячоликий✙Ніхто🇺🇦✡️ *ḱléwos n̥dhgʷʰitom☠️
رفتن به کانال در Telegram
Ми не просто вивчаємо минуле: ми його успадковуємо, а спадок несе із собою не лише право на власність, а й обовʼязок піклуватися, — Р. В. Скрутон Консерватизм і редактура. Дослідник езотеричних рухів. Єврей. Indo-european action! https://plomin.club/
نمایش بیشتر873
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+37 روز
+3630 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئیه '26
ژوئیه '26
+7
در 16 کانالها
ژوئن '26
+79
در 19 کانالها
Get PRO
مه '26
+73
در 14 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+57
در 13 کانالها
Get PRO
مارس '26
+43
در 20 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+32
در 12 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+41
در 15 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+33
در 15 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+33
در 18 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+60
در 17 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+65
در 32 کانالها
Get PRO
اوت '25
+68
در 18 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+65
در 27 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+52
در 18 کانالها
Get PRO
مه '25
+33
در 13 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+37
در 16 کانالها
Get PRO
مارس '25
+108
در 20 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+47
در 14 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+50
در 12 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+31
در 14 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+47
در 7 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+53
در 7 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+40
در 11 کانالها
Get PRO
اوت '24
+36
در 11 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+36
در 6 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+62
در 16 کانالها
Get PRO
مه '24
+42
در 12 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+34
در 10 کانالها
Get PRO
مارس '24
+49
در 11 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+9
در 6 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+140
در 10 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 04 ژوئیه | +2 | |||
| 03 ژوئیه | +1 | |||
| 02 ژوئیه | +4 | |||
| 01 ژوئیه | 0 |
پستهای کانال
| 2 |  ти | 63 |
| 3 |  Не пускайте пʼятикласників на керівні посади!
Абсолютно нормально задрочувати росіян. Назва для операції «Рюрик» — класний тому приклад.
Абсолютно ненормально врубати шароварного псапатрона і виставляти українців людьми з відʼємним айкʼю, які регочуть на многочлени.
Куме, перемога, інфа з вайберу — ідем на Кубань! | 168 |
| 4 |  Я зовсім вилетів з часу у вічність. Я відчув себе у присутності якоїсь величезної сили, яка впливає на добро або на зло. Я почувався так, наче знову народився на світ — не знаю, чи ви розумієте, що я маю на увазі. Інакше пояснити не можу, хоч убий.
Ніби до цієї миті нічого в моєму житті не траплялося. Знаєте цей стан, коли відходиш від ефірного наркозу чи порції оксиду азоту в зубного лікаря, — ти повертаєшся кудись, у знайоме тобі «кудись»; але місце, звідки ти повернувся, це — «ніде», і все ж ти там побував.
Саме це зі мною і сталося.
Я прокинувся зі стану вічності, зі стану безнечності, зі стану душі, який набагато живіший і свідоміший за все, що ми знаємо, аби дізнатися, що ця безіменна думка про «ніщо», незважаючи на те, що ти не можеш підібрати їй назву, насправді була двома величезними чорними сферами, у яких я побачив себе. У голові промайнуло видіння якоїсь середньовічної історії про чаклуна, і я поволі-поволі став вибиратися з глибин нагору, щоб усвідомити, що цими двома сферами були просто двоє очей. І тоді мені спало на думку — щось надзвичайно абсурдне за своєю природою, як безглуздий жарт, — що ці двоє очей належать обличчю дівчини.
Поверх тіла громили, що стогнав на підлозі між нами, я дивився на лице дівчини, яку ніколи досі не бачив. І я сказав собі: «Що ж, чудово, здається, я знав тебе все своє життя». І коли я сказав собі «своє життя», я анітрохи не мав на увазі життя Пітера Пендраґона, я навіть не мав на увазі життя, що простягається крізь сторіччя, я мав на увазі інше життя — те, із чим сторіччя не мають нічого спільного.
І тоді Пітер Пендраґон здригнувся, повністю прийшов до тями і подумав собі, чи не надто сильно він витріщається на когось, хто, як підказує його здоровий глузд, є досить звичайною і навіть не особливо привабливою дівчиною.
Я відразу зніяковів і поспіхом повернувся до свого столика. І тоді мені здалося, що офіціанти вже не одну годину вмовляють графа стати на ноги.
Я автоматично посьорбував свій напій. А коли підвів голову, дівчини вже не було.
— Алістер Кровлі, «Щоденник наркомана» | 159 |
| 5 | Перевів уривок з Дзої в телеграф-формат. Блискучий аналіз людської гордині, чеснотливости греків і вічного євразійства. Інша справа, що Ксеркса і Дарія хоча б стримувало їхнє релігійне коріння. Нашого ворога не стримує, на жаль, нічого.
https://telegra.ph/%D0%86stor%D1%96ya-gordin%D1%96-07-03 | 168 |
| 6 | 4.20 | 176 |
| 7 | Красивий собака хорт
Vilkat goð geyja,
grey þykkjumk Freyja.
[æ mun annat tveggja
Óðinn grey eða Freyja.]
(с)
На богів не смію тявкати,
Фрейя видається мені grey.
Адже неодмінно одне з двох:
або Одін — grey, або Фрейя.
Слово "grey" зазвичай перекладають як "сука". Але є нюанс, тому я спеціально залишила це слово в перекладі українською. Технічно цей нахаба ну не зовсім ображав богів, в чому і розкіш ситуації.
🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠
Почнемо зі скандального поета. Хьялті Скеґґ'ясон був такий собі ісландський вождь, і в історії він залишив слід як активний християнізатор Ісландії. Невідомо, чи дійсно він був скальдом, адже після нього (наскільки я зрозуміла) залишився єдиний цей вірш. Зате який.
Тут (на базі опису з Njal's Saga, а також з Íslendingabók Арі Торґільсона) є коротка оповідь, як проводилась християнізація Ісландії.
Отже, новонавернений Хьялті промовив цей вірш на Альтінгу, за що його засудили до меншого вигнання (тобто, провести кілька років за кордонами країни). Він зі своїм тестем Ґізурром Тейтсоном вирушили до Норвегії, щоб перебути там строк.
А там в цей момент християнізатор Танґбранд (Þangbrandr) набідкався королю Олаву Трюґґвасону, що погані язичники ісландці жахливо до нього ставилися, особливо наголошуючи на язичницькому чаклунстві, через яке сама земля розверзлася під копитами його коня. Тому розгніваний Олав наказав ув'язнити всіх ісландців, які перебували в Норвегії. Він навіть погрожував стратити їх усіх.
Але саме в цей напружений момент Хьялті та Ґізурр прибули до його двора та вмовили не робити цього. Навзамін, вони погодилися повернутися до Ісландії й сприяти поширенню нової віри.
Прибувши до Ісландії, Ґізур і Г'яльті зустріли багатьох інших християн, і великою озброєною групою вирушили до Альтингу. Здавалося, що між двома сторонами ось-ось спалахне велика битва. Але завдяки язичницькому жрецю Торґейру (Þorgeir Ljósvetningagoði) цього не відбулося. Мудрий жрець оголосив політичний компроміс: офіційно всі сповідують християнство, але те що ви робите в себе вдома потай, те не буде покарано.
Хоча через кілька років і приватне язичництво заборонили. Ну, не суть. Повертаємось до того самого віршу.
🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠🔠
Слово grey то не лише "сука". Воно також означає greyhound, хорт.
Ось цитата з наукового дослідження Three Dogs from the Late Iron Age Boat Grave Cemetery at Gamla Uppsala Prästgården, Sweden:
Хортів регулярно виявляють у високостатусних похованнях по всьому регіону Меларену, часто разом із хижими птахами — соколами, яструбами, совами та орлами.
Таке характерне поєднання зазвичай розглядають як свідчення елітарної мисливської культури, у межах якої вершники використовували собак і ловчих птахів у складній та добре скоординованій взаємодії для полювання на різну здобич — птахів, зайців, а також оленевих, зокрема оленів і лосів.
Хоча у похованнях доби вікінгів хижі птахи трапляються значно рідше, ніж у похованнях періоду Венделя, рунічні камені, старонорвезькі правові кодекси та еддична поезія (наприклад, Rígsþula) свідчать про те, що ця давня мисливська традиція зберігалася й протягом доби вікінгів.
Отже, нахаба Хьялті порівняв Одіна і Фрейю з аристократичними собаками. Якщо згадати про вовків, котів, кабанів та інших тварин в скальдичній поезії, то в цілому поет обрав той же напрям символики благородства, войовничої натури та сили. Тож він дійсно не смів тявкати на богів. Технічно.
І якби поет хотів прям обізвати Фрейю шльондрою, він би порівняв її з блудною козою, як то вже робила йотунка Хюндла в "Пісні Хюндли". Але ж ні. Аристократичний хорт. Дуже красивий собака.
Проблема в тому, мабуть, що слово таки вже устоялося як ганебне "сука", на позначення труса або подлеця, на що вказує наш любий словник Клісбі-Віґфуссона. Отаке воно, мистецтво вікінгівського níð 🤷♂️
Хвала Фреї! Хвала п'ятниці! ❤️
#боги | 125 |
| 8 |  Московити біснуються і лають на нашого доброго друга Равіна Моше.
Значить, ми все робимо правильно.
Равін Моше - патріот України в тій самій мірі, як і Ізраїлю, сильна і мужня людина. Він дуже багато робить для допомоги Україні, лобіює інтереси України в Ізраїлі. Його син пішов добровольцем в ЗСУ та загинув на війні.
Присутність таких людей, як Равін Моше в наших рядах, руйнує всі спроби московицької пропаганди звинуватити нас у «нацизмі».
Соловйов звинувачує равіна в тому, що він тисне руку українцю й цим нібито якось ганьбить євреїв, які постраждали від німців.
Сам соловйов прислуговує московському режиму, який довгими десятиліттями співпрацює з терористами, які вбивають євреїв, а також з огидним антиізраїльським іранським режимом.
Соловйов є громадянином країни, яка в якості свого державного прапора використовує «власівську ганчірку» - прапор «руского корпуса вермахту». Його це не бентежить, бо йому притаманна найсильніша чеснота московського пропагандиста: нахабство калимського гендера.
Корчинський | Patreon | Мерч | Книга | Поставити питання | 2 |
| 9 |  007: Запретный город
#экшн | 156 |
| 10 | За рік перси остаточно пішли з Еллади: відбулась енантіодромія — армії помінялися місцями. Взявши розбіг у Марафоні (з прицілом на майбутні десятиріччя), афіняни гнали варварів аж до узбережжя Азії. Так останній акт захисту став першим актом завоювань.
— Луїджі Дзоя, «Історія гордині». | 125 |
| 11 | Тільки у спартанців військовий кодекс був настільки суворий, що забороняв відступати. Тож решті союзників Леонід сказав, що вони мають право залишити його — більшість так і зробила, зрадивши таким чином царя. А той приготувався померти разом із трьомастами співгромадянами.
Намагаючись схилити їх до відступу, посланник Ксеркса попередив, що стріли варварів летітимуть так густо, що заступлять сонце. Стояло літо, спартанець Дієнек підняв погляд на жарке небо Фесалії і відповів: «Це добра звістка, — значить, мы будемо битися в тіні».
Вважають, що історики донесли до нас ці слова як свідчення героїзму. Насправді ж це жертва отому *phthónos*. Божий суд вів рахунок проявам *hýbris*. Від волі гордія ніщо не залежить, все в руках бога: навіть хмара зі стріл — то його крило.
Коли поламалися списи, а потім і мечі, греки захищалися руками і зубами. Вони гинули один за одним, під зливою стріл, вкриті трупами персів. Тіло Леоніда — обезголовлене і розіп'яте.
Та хіба, коли сильний добиває лежачого, він не мостить собі шлях до власної загибелі? Той бій був військовою необхідністю чи відбувся, щоб здійснилося пророцтво?
Тепер азійці вже без жодних перешкод ринули на південь. Вся Аттика спорожніла — греки тікали від навали. Спартанці укріпляли перешийок, що відділяв Пелопоннес від континенту, біженці з Афін розсіювалися по островах.
Ксеркс спалив Афіни і розорив Аттику. Потім, проголошений переможцем, під славослів'я власного війська і дедалі більшого натовпу перебіжчиків, вишикував кораблі, щоб добити греків на морі. У флоті Еллади більшість вояків готова була втікати. Тоді командувач Фемістокл розпустив серед ворогів чутку, наче греки вже розбігаються, чим спровокував негайний наступ персів, а власне військо змусив битися, перш ніж ті розбіглися по-справжньому. Ксеркс наказав винести свій трон на вершину гори і всівся на ньому, щоб зверху насолодитися власним тріумфом.
А тепер спробуймо відтворити настрої варварів під час тієї кампанії.
Імперія персів була величезна, тому й армія їхня складалася з різних народів, і вони, як можемо собі припустити, були не менш забобонні, ніж елліни. Перських вояків не могли не бентежити пророцтва їхньої загибелі, що розходилися народним поголосом поміж еллінів. Зрештою, впродовж усієї цієї багаторічної кампанії вони не могли не збирати тих безкінечних чуток: відірвані від рідних домівок, втягнуті в кампанію, єдиним поясненням якої була манія величі Ксеркса, вони почувалися все більш розгубленими і нещасними. Колективна пригніченість, паніка, що от-от мала охопити цю різнорідну замучену масу, — це сучасне пояснення того, чому така потужна армія зазнала поразки. Сучасники же, згідно з традицією, тлумачили її як прояв божої заздрості. Якщо заздрісних богів породжує уява грецької людини, то місце для них знайдеться і в душах варварів. Тому їхні таємні страхи не могли не призвести до поразки.
Битва відбулася у вузькій протоці, яка відділяє острів Саламін від материкового узбережжя. І вкотре надмірна сила обернулася проти свого володаря. Затиснута у вузьких водах протоки, громіздка перська флотилія не могла маневрувати — кораблі таранили один одного, а тим часом греки атакували без упину. Як і під Фермопілами, варварам не вистачило простору, щоб скористатися своєю могутністю. Надвечір вся поверхня протоки була вкрита трупами, що гойдались на хвилях і стукались об борти трієр.
Через дві з половиною тисячі років потому перські кампанії не перестають нас дивувати, адже здається (навіть якщо брати до уваги всі перебільшення), що військом управляли не полководці, а заздрісні боги. Щоб пояснити, принаймні частково, розвиток подій, ми маємо припустити, що віра греків у *némesis* — невідворотність розплати — була настільки сильна, що спонукала їх битися буквально за ідеал. Вони вірили в божий суд. Ця віра переповнювала їх. Вони навіть самі себе вважали знаряддям цього божого суду. І почувалися сильними, непереможними, безсмертними, як боги. Натомість серед варварів поширювався затаєний забобонний страх, тож вони ставали «ідеальними» ворогами — готовими до загальної паніки і поразки. | 102 |
| 12 | За рік перси остаточно пішли з Еллади: відбулась енантіодромія — армії помінялися місцями. Взявши розбіг у Марафоні (з прицілом на майбутні десятиріччя), афіняни гнали варварів аж до узбережжя Азії. Так останній акт захисту став першим актом завоювань.
— Луїджі Дзоя, «Історія гордині». | 2 |
| 13 | Тільки у спартанців військовий кодекс був настільки суворий, що забороняв відступати. Тож решті союзників Леонід сказав, що вони мають право залишити його — більшість так і зробила, зрадивши таким чином царя. А той приготувався померти разом із трьомастами співгромадянами.
Намагаючись схилити їх до відступу, посланник Ксеркса попередив, що стріли варварів летітимуть так густо, що заступлять сонце. Стояло літо, спартанець Дієнек підняв погляд на жарке небо Фесалії і відповів: «Це добра звістка, — значить, мы будемо битися в тіні».
Вважають, що історики донесли до нас ці слова як свідчення героїзму. Насправді ж це жертва отому *phthónos*. Божий суд вів рахунок проявам *hýbris*. Від волі гордія ніщо не залежить, все в руках бога: навіть хмара зі стріл — то його крило.
Коли поламалися списи, а потім і мечі, греки захищалися руками і зубами. Вони гинули один за одним, під зливою стріл, вкриті трупами персів. Тіло Леоніда — обезголовлене і розіп'яте.
Та хіба, коли сильний добиває лежачого, він не мостить собі шлях до власної загибелі? Той бій був військовою необхідністю чи відбувся, щоб здійснилося пророцтво?
Тепер азійці вже без жодних перешкод ринули на південь. Вся Аттика спорожніла — греки тікали від навали. Спартанці укріпляли перешийок, що відділяв Пелопоннес від континенту, біженці з Афін розсіювалися по островах.
Ксеркс спалив Афіни і розорив Аттику. Потім, проголошений переможцем, під славослів'я власного війська і дедалі більшого натовпу перебіжчиків, вишикував кораблі, щоб добити греків на морі. У флоті Еллади більшість вояків готова була втікати. Тоді командувач Фемістокл розпустив серед ворогів чутку, наче греки вже розбігаються, чим спровокував негайний наступ персів, а власне військо змусив битися, перш ніж ті розбіглися по-справжньому. Ксеркс наказав винести свій трон на вершину гори і всівся на ньому, щоб зверху насолодитися власним тріумфом.
А тепер спробуймо відтворити настрої варварів під час тієї кампанії.
Імперія персів була величезна, тому й армія їхня складалася з різних народів, і вони, як можемо собі припустити, були не менш забобонні, ніж елліни. Перських вояків не могли не бентежити пророцтва їхньої загибелі, що розходилися народним поголосом поміж еллінів. Зрештою, впродовж усієї цієї багаторічної кампанії вони не могли не збирати тих безкінечних чуток: відірвані від рідних домівок, втягнуті в кампанію, єдиним поясненням якої була манія величі Ксеркса, вони почувалися все більш розгубленими і нещасними. Колективна пригніченість, паніка, що от-от мала охопити цю різнорідну замучену масу, — це сучасне пояснення того, чому така потужна армія зазнала поразки. Сучасники же, згідно з традицією, тлумачили її як прояв божої заздрості. Якщо заздрісних богів породжує уява грецької людини, то місце для них знайдеться і в душах варварів. Тому їхні таємні страхи не могли не призвести до поразки.
Битва відбулася у вузькій протоці, яка відділяє острів Саламін від материкового узбережжя. І вкотре надмірна сила обернулася проти свого володаря. Затиснута у вузьких водах протоки, громіздка перська флотилія не могла маневрувати — кораблі таранили один одного, а тим часом греки атакували без упину. Як і під Фермопілами, варварам не вистачило простору, щоб скористатися своєю могутністю. Надвечір вся поверхня протоки була вкрита трупами, що гойдались на хвилях і стукались об борти трієр.
Через дві з половиною тисячі років потому перські кампанії не перестають нас дивувати, адже здається (навіть якщо брати до уваги всі перебільшення), що військом управляли не полководці, а заздрісні боги. Щоб пояснити, принаймні частково, розвиток подій, ми маємо припустити, що віра греків у *némesis* — невідворотність розплати — була настільки сильна, що спонукала їх битися буквально за ідеал. Вони вірили в божий суд. Ця віра переповнювала їх. Вони навіть самі себе вважали знаряддям цього божого суду. І почувалися сильними, непереможними, безсмертними, як боги. Натомість серед варварів поширювався затаєний забобонний страх, тож вони ставали «ідеальними» ворогами — готовими до загальної паніки і поразки. | 1 |
| 14 | Євразійство незмінне:
Ось текст статті, повністю очищений від маркерів приміток (цифрових індексів):
Стривожений Артабан знов закликає Ксеркса до помірності — тепер він бачить прояв божественної ревності в географічній площині: справжні вороги незліченного війська — це земля і море. Артабан вважає, що загрозу для флоту становлять його власні розміри — він не має собі рівних, адже в усьому світі, а тим паче на визначеному Ксерксом шляху, не існує такого порту, який зміг би його прихистити, якщо здійметься буря. Що ж до війська, то саме його непереможність і ставить його під загрозу. Якщо його ніхто не спинить, воно буде просуватися тільки вперед — адже людина ніколи не буває задоволена успіхом. І так доти, аж поки — далеко від рідних земель — його не спинить голод.
Ксеркс заперечує дядькові, кажучи, що якби перські царі були такі обережні, як Артабан, то країна ніколи б не стала така велика. І Ксеркс перетинає Геллеспонт: у його рядах — воїни з усього світу, супроводжувані незліченними обозами.
Згідно з легендою, перехід тривав сім днів і сім ночей, — армія не зупинялася ні на мить. Військо налічувало 2 640 000 вояків: насправді ця цифра мала б бути вдвічі більша, якщо врахувати обслугу й обоз. Цифри небувалі, тож навіть не поділяючи пересторог Артабана, можна припустити, які проблеми з постачанням провіанту загрожують такій армії.
Згідно з сучасними підрахунками, військо Ксеркса налічувало від 200 000 до 360 000 вояків. Флот складався приблизно з тисячі кораблів. Цифри вражаючі для того часу, особливо якщо згадати, які величезні відстані доводилося долати, — а це добряче збільшувало кількість людей і тварин, необхідних для транспортування і зв'язку. Тобто армія Ксеркса вселяла страх не тільки своєю військовою mightністю — паніку викликав вже сам тільки її вигляд, який тяжко було осягнути чи то уявою, чи то розумом.
Якщо глянути на тодішній світ очима тодішньої людини, можна зрозуміти, що, крім військової загрози від персів, а вона була надзвичайна, greків мала б вразити сама кількість людей — байдуже, військових чи цивільних, зібраних разом. А проте вони мусили бути готові осягнути таке явище. Уявлення про абстрактні величини в той час тільки формувалися, тож приблизну кількість воїнів супротивника можна було підрахувати, — однак вигляд цієї маси, що сунула на них, був набагато страшніший за абстрактні підрахунки, якби греки спромоглися їх зробити. Мислення образами — первинне в порівнянні з абстрактним, і саме до нього ми вдаємося в стані регресії, наприклад під час дрімоти чи сну або під впливом надто сильних емоцій. Чорна пляма перського війська, що розтяглася по горах і рівнинах, повертала розум у дитячий стан, з його кошмарами. Коли перехід війська двома довжелезними мостами закінчився, один геллеспонтець вигукнув: «Зевсе! Навіщо ти прибрав образ перса і змінив ім'я Зевса і назвався Ксерксом і привів із собою мешканців усієї землі і хочеш згубити Елладу, хоча в твоїй руці було таке зробити і без усього цього?»
Як повідомляє одне з джерел (і нас це не дивує, адже Ксеркс славився своїм ставленням до об'єктів земного простору як до супротивників, яких треба підкоряти), просуваючись своїм шляхом, Ксеркс написав листа горі Афон, погрожуючи скинути її в море. Линув уперед і перський флот, і якось темрява застала його поблизу гори Пеліон, де не було жодного порту. На світанку персів, які тісними рядами стояли на якорях у відкритому морі, спостиг ураган. Буря тривала три дні, а по її закінні перси не дорахувалися чотирьохсот кораблів і тисяч людей. У тих краях влітку завжди була добра погода. Тож і греки, і їхні вороги зробили належний висновок: насправді тяжко було не сприйняти таку подію як знамення.
У той час, коли перси просувалися з півночі, спартанський цар Леонід ішов їм назустріч з маленьким (і не надто надійним, принаймні в якійсь частині) військом. Він став під Фермопілами, де вузькі ущелини і скелі могли затримати ворога. Варвари наступали, а греки тримали оборону. Декілька днів хвилі перського війська розбивались об цю слабку перепону. Поки зрадник не провів гвардію Ксеркса в тил греків. | 93 |
| 15 | Якщо корабель Наґльфар(і) обшитий нігтями мертвих людей, то фарбували його лаком для нігтів? 🤔💅 | 125 |
| 16 |  Админская библиотека | 152 |
| 17 | Збір закрито, дякую! Книгу розіграю сьогодні ввечері! | 173 |
| 18 | 900 грн! Закривайте збір, слоняри!
https://t.me/thousandfacednobody/23171 | 182 |
| 19 | 3000!
https://t.me/thousandfacednobody/23171 | 170 |
| 20 | Біда. Ми стопнули. Зібрали лишилось 4000. Натисніть донатами і репостами!
https://next.privat24.ua/env/donate/7256b386 | 214 |
