☠️Тисячоликий✙Ніхто🇺🇦✡️ *ḱléwos n̥dhgʷʰitom☠️
الذهاب إلى القناة على Telegram
Ми не просто вивчаємо минуле: ми його успадковуємо, а спадок несе із собою не лише право на власність, а й обовʼязок піклуватися, — Р. В. Скрутон Консерватизм і редактура. Дослідник езотеричних рухів. Єврей. Indo-european action! https://plomin.club
إظهار المزيد874
المشتركون
+124 ساعات
+37 أيام
+330 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يوليو '26
يوليو '26
+14
في 19 قنوات
يونيو '26
+79
في 19 قنوات
Get PRO
مايو '26
+73
في 14 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+57
في 13 قنوات
Get PRO
مارس '26
+43
في 20 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+32
في 12 قنوات
Get PRO
يناير '26
+41
في 15 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+33
في 15 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+33
في 18 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+60
في 17 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+65
في 32 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+68
في 18 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+65
في 27 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+52
في 18 قنوات
Get PRO
مايو '25
+33
في 13 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+37
في 16 قنوات
Get PRO
مارس '25
+108
في 20 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+47
في 14 قنوات
Get PRO
يناير '25
+50
في 12 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+31
في 14 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+47
في 7 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+53
في 7 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+40
في 11 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+36
في 11 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+36
في 6 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+62
في 16 قنوات
Get PRO
مايو '24
+42
في 12 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+34
في 10 قنوات
Get PRO
مارس '24
+49
في 11 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+9
في 6 قنوات
Get PRO
يناير '24
+140
في 10 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 18 يوليو | 0 | |||
| 17 يوليو | +1 | |||
| 16 يوليو | +1 | |||
| 15 يوليو | 0 | |||
| 14 يوليو | +1 | |||
| 13 يوليو | 0 | |||
| 12 يوليو | +1 | |||
| 11 يوليو | 0 | |||
| 10 يوليو | +1 | |||
| 09 يوليو | 0 | |||
| 08 يوليو | 0 | |||
| 07 يوليو | 0 | |||
| 06 يوليو | +1 | |||
| 05 يوليو | 0 | |||
| 04 يوليو | +3 | |||
| 03 يوليو | +1 | |||
| 02 يوليو | +4 | |||
| 01 يوليو | 0 |
منشورات القناة
Не можу не запитатись під шумок: а чому ми не ставимо штиком питання хто спонсорує Сніданок? Я серйозно. Доступ до інформації в них не цивільного рівня. Сама риторика відверто зрадницька — їх можна перейменувати на канал "В пошуках зради". Тож ще раз — питання: хто їх спонсорує? Новінський? Чи хто?
| 2 |  Немезіда є вододілом між двома підходами до розуміння історії: християнським, тобто сучасним, який вважає, що мета історичного процесу — відродження, зростання, вдосконалення, і еллінським, ближчим до східної позиції відсторонення і недовіри до епохальних подій, заперечити існування яких, однак, він не може. Цей підхід завжди спрямований на те, щоб повернути людей у правильні межі і відновити порушений природний порядок. Різноманітні сучасні ідеології, які намагаються повернути мораль у колективну поведінку, обмежуючи експансію капіталізму та імперіалізму, обмежуючи нищення довкілля, в історичному сенсі можна вважати поверненням такого підходу, а в метафоричному — поверненням усунутої колись Немезіди. І це не дивно. Ми, як нащадки, з гордістю успадкували від греків їхні художні, філософські та культурні надбання. А що в Греції обмеження керувало світом, було б нерозсудливо з ентузіазмом прийняти їхню цивілізацію, відкинувши моральний закон, на якому вона трималася.
— Луїджі Дзоя, «Історія гордині».
Грецький корпус закінчено, їдемо далі. | 76 |
| 3 |  Додавши до «Третього» Двох, які його породили, ми отримуємо метафізичну Тріаду — герметичне поняття, що походить із загального традиційного вчення: Сонце, Місяць і Земний світ — світ чистої духовної мужності, світ пластичних сил і становлення, а також світ тілесних форм; і, sub specie interioritatis («з погляду внутрішнього»), — три відповідні стани духу. Три увінчані змії або три змії, що підіймаються з трьох сердець, виражають тріаду Василя Валентина; три вуха і три «випари» (αἴθαλαι) Уробороса; три змії, які виходять із чаші, яку андрогін тримає в одній руці, тоді як іншою він стискає єдиного змія, — у Rosarium philosophorum та Viatorum spagiricum; змій із трьома головами у німецькому виданні Crede mihi Нортона. Так ми встановлюємо походження потрійної гідності першого вчителя цієї традиції — Гермеса Трисмегіста. | 137 |
| 4 | Евола "Герметична традиція"
Робер Амбелен "Духовна алхімія"
Фулканелі дві книжки "Таємниці готичних соборів" і "Філософські жилища"
Пуассон "Теорія і символи алхімії"
Бутузова книги ще різні, на скільки я пам'ятаю він ще в пломені цікаві лекції читав.
Особисто мені ще сподобалась книга Мілана Наконечного "Смарагдова скрижаль"
Монада Джона Ді хоть і складна, але на мою думку варта уваги, щоб насичити споглядання розвитком символів один з одного.
Ну і ще в двухтомнику присвяченого магії Єволи в співавторстві з його друзями багато цікавого на тему.
Я думаю для початку достатньо. | 168 |
| 5 | Оця книжка мене зараз дуже рятує в ситуації пограничної розхитаності човна віри, який здійснюється надовкіл. Вона написана, ну, герметично — тобто не як книги Еволи з загальної критики, а як книги Еволи з Магії — а магія в розумінні Еволи це не колдуйство, а психотехніка, завʼязана на відчутті метафізичності світу, із подальшим переходом на вище стани буття. Тому і пише він радше для своїх, для тих, хто принаймні щось чув про алхімію (ні, недостатньо лише подивитися Сталевого Алхіміка, хоча варто, варто). І тому читаю я щодня сторінки по 3-4. Читаю і провалююсь в розбір, спробу осягнути, відчути і провести паралелі із відомими мені глибше традиціями. Поки що на цьому і на книзі Луїджі Дзої про гординю тримається мій ментальний стан — із щирим сподіванням, що країни як ті камені — здатні пройти процес реінтеграції і стати Філософськими. | 176 |
| 6 |  Слід ще раз наголосити, що в цьому контексті символ Каменя як образу людського тіла набуває особливого значення. Тіло, будучи завершеною, впорядкованою й стійкою природою, є «фіксованим» на противагу мінливості психічних сил і леткості «духів». Саме тому герметична традиція так часто пов'язує Сонце, Золото і Вогонь із людським тілом. Коли ж внутрішня духовна сутність проходить відродження й набуває надприродної стійкості, тілесне також підноситься до вищого рівня: «двоє стають одним» у стані духовної тілесності. Цю нову реальність герметики знову називають Каменем — уже Філософським Каменем. Звідси й знаменитий заклик алхіміків: «Перетворіться, ви, мертві камені, на живі філософські камені».
У цьому символізмі виразно відчувається вплив античного світогляду. Для греків найвищу цінність мало все, що має форму, межу й міру (πέρας), тоді як невизначене й безмежне (ἄπειρον) вважалося нижчим началом. Цим пояснюється й герметичний зв'язок тілесності із Золотом і Сонцем — найдосконалішими проявами природи. Тому загадковий вислів грецьких алхіміків про те, що слід «обробляти Вогонь Меркурія (вогонь бажання) Вогнем і поєднувати Дух із Духом, щоб зв'язати руки Діві — цьому швидкоплинному демонові», набуває глибокого сенсу. | 171 |
| 7 |  Починаємо розлогіше розповідати про наші книжкові новинки другої половини літа, які вийдуть упродовж кількох наступних місяців.
Отже 1/6 із запланованих новинок - історично-художній пригодницький роман Дмитра Леонтьєва «АРТЕФАКТИ», що оповідає про шляхи і долі найвідоміших мистецьких артефактів людства, які збереглися до наших днів. Окремо варто зазначити, що це буде повноколірний друк, адже книжка містить понад 120 кольорових авторських фото.
Вже за кілька тижнів будемо стартувати передзамовлення 🔥
📕 Дмитро Леонтьєв – професор, автор понад 400 наукових праць та першовідкривач 80 видів живих організмів. Дослідження ДНК він поєднує з розвідками в царині культури: у доробку автора – книги про архітектурні шедеври та світ алхімії. Мистецький погляд на світ є частиною сімейної традиції. Дмитро є нащадком художника-імпресіоніста Петра Левченка та братом режисера Слави Леонтьєва, чий фільм «Порцелянова війна» став номінантом на премію «Оскар». Подорожі п’ятьма континентами та захоплення професійною фотографією, відзначене першим місцем на всесвітньому конкурсі, лягли в основу художньої прози Дмитра. У своїх книгах автор поєднує вдумливість науковця, захоплення естета і пригодницьку динаміку майстерного оповідача.
«Артефакти» − путівник заплутаними стежками європейської історії, де все пов’язане з усім, а кожний епізод чи постать запускають у пам’яті ланцюгову реакцію фактів, образів і сюжетів. Естетика книги поєднує інтелектуальну щільність з іронією, легку белетристику і детективність з бажанням занурити читача у вир алюзій. Епізоди роману легко вбудовуються в різні контексти, адже «Артефакти» – це не лише сюжет, а ще й мапа, візуальний архів та есеїстичний пошук сенсів.
Таємниче вбивство у палаці, підступна змова варварів, дзвін лицарських мечів та вишукані бесіди афінянок... У романі «Артефакти» Дмитро Леонтьєв розгортає панораму трьох епох: класичної Греції, пізнього Риму та Візантії доби Хрестових походів. Долі головних героїв − гетери Нікандри, розвідника Терція, боярині Настасії, торговця Геласія − сплітаються з історіями Александра Македонського, Костянтина Великого та Андроніка Комніна. Але не поспішайте зараховувати «Артефакти» до історичної белетристики. Автор створив книгу-лабіринт, де численні сюжетні стежки, локації та події утворюють складне мереживо, а факти переплітаються з відчуттями. У цьому тексті архітектурні пам'ятки та витвори мистецтва стають повноцінними дійовими особами, а кожен розділ приховує свої «великодки». Лише на останніх сторінках розрізнені фрагменти пазла нарешті складаються у цілісний візерунок, відкриваючи читачеві красу, іронію і сум невигаданої історії.
📌 Над виданням працювали:
Літературне редагування / Леся Пішко, Надія Жила
Обкладинка / Оксана Баратинська, Дмитро Леонтьєв
Оформлення форзаців / Маргарита Кравченко, Дмитро Леонтьєв
Дизайн, верстка / Оксана Баратинська
Відповідальний редактор / Олексій Жупанський
📕 Основні параметри видання:
К-ть сторінок: 152
Оправа: тверда
Розмір: 145 х 215 мм
Папір: матовий крейдований 130 г
Друк: повноколірний | 125 |
| 8 | Здається, я зрозумів цими днями про що писав Евола, коли казав про опертя в собі.
Безвідносно усіх фактів денних — тримайтеся. В мене принаймні є відчуття, що ми якось виберемось з цієї порожнечі і вирвемось на свій Олімп.
Кожна держава мала свій смутний період, за якими часто приходив світлий. Рим отримав Октавіана (які б не були до нього питання), Ізраїль отримав Давида, в Індії був Ашока. Можливо, і нам пощастить?
Ще раз — сил усім і терпіння. Головне закріпитись щонайглибше і втриматися. А буде — як буде. | 195 |
| 9 |  Морок просто. | 271 |
| 10 |  😎 | 211 |
| 11 |  Ці дванадцять зодіакальних медальйонів є компіляцією з манускрипту під назвою «Miscellany» («Збірник»). Вони були намальовані невдовзі після 1464 року. Походження: Ульм або Аугсбург (Німеччина). Акварель та чорнило на папері; розмір аркуша 30.6 × 22.1 см. Гетті | 187 |
| 12 |  Слід додати до сказаного вище, що це «проживання міфу» не має в герметизмі анічогісінько бодай віддалено «містичного». Понад усе, про що вже йшлося, «проживати міф» означає — за допомогою символів — сягнути осягнення того метаісторичного порядку, в якому природа і сама людина перебувають, так би мовити, у стані творення, і який, окрім іншого, зберігає для нас таємницю тих енергій, що діють усередині й поза видимими речами та людською тілесністю. Ми побачимо, що саме ця передумова лежить в основі всіх суто алхімічних операцій (тобто не просто ініціатичних).
Наразі обмежимося вказівкою на зв'язок цих уявлень із найглибшим розумінням давніх традицій, згідно з якими боги, демони чи герої є тими, хто вводить у «фізичну реальність», тобто в живу свідомість, таємниці природи. Герметично «пізнати» бога означає реалізувати певний «творчий стан», який водночас є і метафізичним значенням, і «таємною душею», і прихованою силою конкретного природного процесу. У цьому ж сенсі слід розуміти й численні згадки в текстах про «геніїв», богів тощо, які уві сні чи у видіннях відкривали «синам Гермеса» таємниці Мистецтва.
— Юліус Евола "Герметична традиція" | 393 |
| 13 |  Вайб такий: | 223 |
| 14 | В п*зду все. | 182 |
| 15 | Спочатку хотів попросити, щоб видавці вже схаменулись (бо восени ще й Гей Зінга, а гроші друкувати не можна) але проаналізувавши, виникло друге прохання: не зупиняйтесь!
#потішне | 244 |
| 16 | Але, окрім іншого, цей текст ще й альпіністський, і в ньому найкраще видно те, що Евола називав «магічним ідеалізмом» — магія як метафізична психотехніка, не ментальний акробатизм, а техніка росту духу в бік вищих планів буття, підняття на щоразу вільніший рівень. Домаль ніби показує, що саме сходження важливіше за те, на що сходять, і навіть важливіше за реалістичність досягнення мети. Про все це в есеїстичній формі можна прочитати у «Роздумах посеред вершин» Еволи, але тут, у Домаля, відкривається інший рівень сходження — сходження мітопоетичне: не коли ти його осмислюєш, а коли витворюєш.
Ось саме тому, окрім бета-рідингу, я ще й вклався в поетичний план цієї книги. Усе просто: панна Монятовська дала підрядник пісні, яку співають наші герої, а в оригіналі це римо-ритмічний текст, який дійсно можна проспівати. Тож я взяв на себе амбітну мету: за підрядником, вловивши французький розмір, переспівати цю пісню. Для мене цей текст став частиною особистого літературного сходження. Не наводитиму весь текст — бо він великий, і ви самі його прочитаєте, треба лише купити книгу, ну! Але уривок чому б і не показати:
Жалоба за нещасними альпіністами
Чай ніби з алюмінію на вдих, дванадцять солом'яників на тридцять чоловік, це правда, що нам тепло тут було, але вони раніш пішли за тло в повітря зарізке, як лезо бритви, у простір, що лежить між чорне й біле.
І мій годинник раптом зупинився, твій теж із ліку збився, у небі грудки хмар – немов цятки, виходимо: вже світло між зірки пробилося, вже зажовтів сніжник, сипучий камінь й руки, й поміж них важких немов застигли холоди, у флязі нафта, і мотузки стик жорстокий наче сажотрус-їжак, а пальці задубіли страшно так. | 251 |
| 17 | Але, окрім іншого, цей текст ще й альпіністський, і в ньому найкраще видно те, що Евола називав «магічним ідеалізмом» — магія як метафізична психотехніка, не ментальний акробатизм, а техніка росту духу в бік вищих планів буття, підняття на щоразу вільніший рівень. Домаль ніби показує, що саме сходження важливіше за те, на що сходять, і навіть важливіше за реалістичність досягнення мети. Про все це в есеїстичній формі можна прочитати у «Роздумах посеред вершин» Еволи, але тут, у Домаля, відкривається інший рівень сходження — сходження мітопоетичне: не коли ти його осмислюєш, а коли витворюєш.
Ось саме тому, окрім бета-рідингу, я ще й вклався в поетичний план цієї книги. Усе просто: панна Монятовська дала підрядник пісні, яку співають наші герої, а в оригіналі це римо-ритмічний текст, який дійсно можна проспівати. Тож я взяв на себе амбітну мету: за підрядником, вловивши французький розмір, переспівати цю пісню. Для мене цей текст став частиною особистого літературного сходження. Не наводитиму весь текст — бо він великий, і ви самі його прочитаєте, треба лише купити книгу, ну! Але уривок чому б і не показати:
Жалоба за нещасними альпіністами
Чай ніби з алюмінію на вдих, дванадцять солом'яників на тридцять чоловік, це правда, що нам тепло тут було, але вони раніш пішли за тло в повітря зарізке, як лезо бритви, у простір, що лежить між чорне й біле.
І мій годинник раптом зупинився, твій теж із ліку збився, у небі грудки хмар – немов цятки, виходимо: вже світло між зірки пробилося, вже зажовтів сніжник, сипучий камінь й руки, й поміж них важких немов застигли холоди, у флязі нафта, і мотузки стик жорстокий наче сажотрус-їжак, а пальці задубіли страшно так. | 1 |
| 18 | Ось тут нам варто поговорити — бо є про що.
«Гору Аналог» я мав лише критично вичитати — ну, знаєте, бета-рідинг, оце все. Але під час вичитки я нереально кайфанув від тексту.
А про що, власне, текст? Хто не знає: автор «Гори…» був містиком і дослідником потойбічного, активно студіював твори Рене Генона й Георгія Гурджієва, а також був у курсі найновіших досліджень у галузі порівняльного релігієзнавства. Цей роман — незавершений, фактично обривається заледве не на початку — став його magnum opus, спробою написати історію пошуку центру світу. Від деяких трактувань можна лише посміхнутись: шукання метафізичного в матеріальному світі — такий собі привіт від теософських віянь. Але сама канва історії — таємні братства в стилі Гессе, наставництво, пошук побратимів, спроба зіставити міт і науку — все це просто саме в собі красиво й подекуди інтуїтивно вірне. Бо ж від Генона тут сама ідея пошуку осердя сущого, і саме тому цей текст читається як художня спроба віднайти примордіальну традицію — початок усіх одкровень. | 210 |
| 19 | 🔥 Рене Домаль «Гора Аналог» — передзамовлення
«Гора Аналог» — незавершений філософський роман, опублікований у 1952 році, через шість років після смерті його автора Рене Домаля, є знаковою книгою. Популярна в американській контркультурі 60-х років, ця історія про безрозсудну експедицію є ініціатичним сходженням до внутрішньої та безкінечної вершини.
Автор виходить із позиції, що міф — це істина. Буцімто існує священний центр світу, священна гора, яка відкриває можливість спілкування з потойбіччям. Зібравши експедицію для відкриття цієї Гори Аналог, яка досі залишалася недоступною для простих смертних, Рене Домаль розповідає про це запаморочливе сходження у формі пригодницької розповіді.
Ціна — 250 (300) грн.
Замовити:
https://plomin.club/product/le-mont-analogue/ | 162 |
| 20 | Усе як минулого року. Тоді ліквідацію НАБУ і САП також голосували в день перед парламентськими канікулами.
Якщо всі небайдужі громадяни розійдуться по домівках, то попереду буде місяць кулуарщини, після якого Федорова все одно викинуть.
На вулиці акцент має бути зроблений на:
1) вимозі відставки Сирського;
2) вимозі скликати засідання Ради та призначити Федорова.
Якщо зараз розслабитися, іншої можливості вже не буде. Протести мають продовжитися.
ukrain1an ꑭ news | 190 |
