¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
страшно середньовічне
Ir al canal en Telegram
дрібнички із середніх віків. чатик живе тут: @talking_medieval особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Mostrar más5 149
Suscriptores
-224 horas
+117 días
+2830 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
junio '26
junio '26
+50
en 12 canales
mayo '26
+80
en 13 canales
Get PRO
abril '26
+74
en 9 canales
Get PRO
marzo '26
+117
en 16 canales
Get PRO
febrero '26
+155
en 19 canales
Get PRO
enero '26
+250
en 20 canales
Get PRO
diciembre '25
+67
en 11 canales
Get PRO
noviembre '25
+116
en 18 canales
Get PRO
octubre '25
+137
en 21 canales
Get PRO
septiembre '25
+277
en 22 canales
Get PRO
agosto '25
+98
en 16 canales
Get PRO
julio '25
+148
en 12 canales
Get PRO
junio '25
+139
en 9 canales
Get PRO
mayo '25
+110
en 13 canales
Get PRO
abril '25
+120
en 26 canales
Get PRO
marzo '25
+72
en 12 canales
Get PRO
febrero '25
+96
en 20 canales
Get PRO
enero '25
+107
en 14 canales
Get PRO
diciembre '24
+93
en 17 canales
Get PRO
noviembre '24
+97
en 17 canales
Get PRO
octubre '24
+176
en 15 canales
Get PRO
septiembre '24
+97
en 16 canales
Get PRO
agosto '24
+111
en 15 canales
Get PRO
julio '24
+77
en 9 canales
Get PRO
junio '24
+112
en 13 canales
Get PRO
mayo '24
+90
en 11 canales
Get PRO
abril '24
+148
en 23 canales
Get PRO
marzo '24
+159
en 18 canales
Get PRO
febrero '24
+147
en 14 canales
Get PRO
enero '24
+167
en 16 canales
Get PRO
diciembre '23
+192
en 22 canales
Get PRO
noviembre '23
+84
en 17 canales
Get PRO
octubre '23
+127
en 8 canales
Get PRO
septiembre '23
+169
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+201
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+93
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+48
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+191
en 0 canales
Get PRO
abril '23
+264
en 0 canales
Get PRO
marzo '23
+63
en 0 canales
Get PRO
febrero '23
+215
en 0 canales
Get PRO
enero '23
+338
en 0 canales
Get PRO
diciembre '22
+133
en 0 canales
Get PRO
noviembre '22
+146
en 0 canales
Get PRO
octubre '22
+304
en 0 canales
Get PRO
septiembre '22
+91
en 0 canales
Get PRO
agosto '22
+69
en 0 canales
Get PRO
julio '22
+96
en 0 canales
Get PRO
junio '22
+46
en 0 canales
Get PRO
mayo '22
+22
en 0 canales
Get PRO
abril '22
+17
en 0 canales
Get PRO
marzo '22
+16
en 0 canales
Get PRO
febrero '22
+646
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 17 junio | +2 | |||
| 16 junio | +1 | |||
| 15 junio | +2 | |||
| 14 junio | +1 | |||
| 13 junio | +2 | |||
| 12 junio | +3 | |||
| 11 junio | +15 | |||
| 10 junio | 0 | |||
| 09 junio | +1 | |||
| 08 junio | +2 | |||
| 07 junio | +1 | |||
| 06 junio | +4 | |||
| 05 junio | +2 | |||
| 04 junio | +4 | |||
| 03 junio | +2 | |||
| 02 junio | +6 | |||
| 01 junio | +2 |
Publicaciones del Canal
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна», — сова з англійського рукопису середини xv століття, яка не знає, як потрапила на цю вечірку, але вже достатньо побачила і сподівається невдовзі звідси звалити. (і двоє котів, один цивілізований, а другий оно просто з підлоги їсть).
#совоньки #котики
| 2 |  у «темпори» минулоріч вийшла книжка віталія михайловського «феномен поділля. історія регіону в другій половині xiv — на початку xvi століття» — дослідження про динамічний, мінливий, захопливий часопростір і про особливу ідентичність, яка виросла там на перехресті всього, що може схрещуватися.
і вона вам, мабуть, треба, але радити я прийшла навіть не книжку, а п'ятничну розмову довкола неї. бо з таким списком учасниць і учасників превентивно заздрю всім, хто туди зможе потрапити (так, це в києві).
по-перше, буде сам віталій михайловський, дослідник подільської шляхти й автор, зокрема, книжки про топоніміку середньовічного поділля та її контексти. тобто про взаємодію культур і про те, як вона відбивається на мові, маркуванні простору й загалом наших уявленнях про кордони і межі, він думає вже давно.
по-друге, прийде наталя старченко, яка теж досліджує шляхту прикордоння — тільки насамперед волинського. про її безцінні «українські світи речі посполитої» я тут колись згадувала, і якщо подумати про саму концепцію книжки, то стає ясно, що вона досконало впишеться в тему множинних ідентичностей і міжкультурних обмінів.
по-третє, долучиться ще володимир маслійчук, який досліджує слобожанщину і теж має книжку, яка самою назвою ідеально пасує до цієї розмови: «у полоні прикордонь та наративів. дослідження з історії слобідської україни xvii–xix століть».
усі разом вони говоритимуть про те, звідки взагалі беруться історичні регіони, як формуються їхні локальні ідентичності, як на прикордонну самосвідомість впливає постійний контакт із іншими культурами, — а ще про те, як із цим усім бути історикам (і мені здається, що це заповідається на найцікавішу частину обговорення). модераторкою буде ольга петренко-цеунова (у неї, до речі, також є хороша книжка — «шляхетна традиція», про бароко).
відбуватиметься все в києві, у книгарні «є» на лисенка, 3, у п'ятницю, 19 червня. почнеться о 18:30. вхід вільний. якщо маєте змогу — підіть, розкажете, як було 🙏
#безсоромнареклама | 829 |
| 3 |  небезпеки насувають з усіх боків, якщо ви химера на маргінесі рукопису хііі століття.
#маргіналії | 905 |
| 4 |  потойбічний розподільник працює на повну пару в рукописі 1280-х років (f. 13v).
#янголи #біси #пекельце | 962 |
| 5 |  +8експресивні зайці з маргінесів молитовника 1300-х років.
#маргіналії | 1 065 |
| 6 |  «карпати. коротка історію мандрів» ірини пустиннікової — це книжка про (більш-менш) першу третину хх століття, але й у ній є середньовічний слід.
у розділі про микуличин є згадка про пам'ятник королеві ядвізі, засновниці ягеллонського університету й святій покровительця студентів. оригінально цей пам'ятник «стояв на подвір'ї санаторію львівських академічних шкіл. наприкінці війни статую взялися розстрілювати червоноармійці». але встигла втрутитися сільська вчителька анна мотрук, яка «переконала їх, що це — грецька богиня кохання афродіта», то королева лишилася відносно цілою. зараз вона стоїть на в'їзді в село при шосе івано-франківськ — рахів.
#вечірнінотатки | 1 047 |
| 7 | олень із рогами-гілочками з рукопису хіі століття. яка витонченість, яка грація.
#бестіарії | 1 245 |
| 8 |  гієні з рукопису початку xiv століття (f. 63r) сказали «жуй сраку», то вона вирішила не сперечатися.
#свояатмосфера #бестіарії | 1 644 |
| 9 | на небі нині мовчазний книжковий клуб, і всі святі прийшли з книжками, тільки гуго — з блокнотом. не так зрозумів запрошення, чи що. тепер страшенно незручно почувається.
(мініатюри з часослова 1500-х років. інших учасниць і учасників клубу впізнаєте?).
#куточокбібліофіла | 1 809 |
| 10 |  на середу маю від анджея подберезького дві історійки про жаб, страшну й не дуже.
перша — про те, як у святу неділю один чоловік пішов витягати з води мочені коноплі, та ще й сорочку вдягнув стару брудну, щоб файну недільну не замастити. і щойно він до тих конопель підійшов, із них на нього як вискочить дрібна жаба та як уп'ється в груди — ніяк не можна було її відірвати. чоловік і покаявся, і до попа пішов, і молитви над ним читали, але все намарно: «груди розпухли, і на другий день помер».
(прекрасний привід не робити в неділю ніякої роботи, як на мене. спитають вас, чи ви, бува, не хочте на вихідних попрацювати, а ви у відповідь — про жабу).
друга історія мала бути моторошна, але в нас зараз про моторошне інші уявлення, либонь. маленька, то зацитую повністю:
відьми вміють робити різні наслання. якось за одною бабою послала жабу і та крок в крок за нею скакала, куди б вона не повернула. коли її відганяють, то вона ховається, потім вилізе — і знову скаче.
якщо тут когось і шкода, то хіба жабу, яку не тільки не підгодовують, а ще й проганяють 😢
#вечірнінотатки | 1 344 |
| 11 |  ісус із глаголичного далмаційського молитовника xv століття, звісно, не сова, але подивіться на цей вираз обличчя і спробуйте сказати, що він не чимало бачив.
#повнабентега | 1 296 |
| 12 | сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна», — сова з рукопису кінця хіі століття (f. 46v), яка аж подружку привела на це лайно подивитися. тепер їх таких двоє, еммм, вражених.
#совоньки | 1 684 |
| 13 |  голоси «за» перемогли, тож буде трошки більше «матеріалів з демонології українського народу».
скажімо, ось: чого в деяких респондентів подберезького точно не забереш, то це правильної оцінки мовної ситуації. (а ще зверніть увагу, як він на диявола мило каже «пан»).
#вечірнінотатки | 1 567 |
| 14 |  мавпи з рукопису xiv століття живуть своїм найкращим життям навіть у понеділок. молодці, що тут іще додаси.
#маргіналії | 1 403 |
| 15 | цейво, «матеріали з демонології» взагалі не середньовічні (навіть вдати нема як), але хороші й навіть веселі — то вам про них більше розказувати-показувати? | 1 481 |
| 16 |  оце я вам учора розказувала всіляке сумне про книжку, а нині прийшла розказати про веселе — із «матеріалів з демонології українського народу» анджея подберезького (тієї, що таким гігантським шрифтом надрукована). сам він був поляк, і коли в 1880-х записував перекази в чигиринському повіті, звісно, контекстуалізував їх як історії про славну шляхту й негідників-козаків, що додає текстові окремої перчинки. але зовсім розійшовся пан подберезький, коли вирішив вдатися до порівняльного аналізу:
говорячи про упирів, слід зазначити, що хоча по суті природа упирів, стриг і стригонів однакова, але є суттєва різниця в їхній поведінці. бо коли понурий український упир просто ґвалтовно розриває парубків на шматки, висмоктує кров із живих, цілі досвітки умертвляє і від його нападів рятує лише хрест або спів півня опівночі, то лагідний краківський стригонь, що має дві душі, хоча й присяде часом на якогось гадрамаху, але до жорстокого вбивства він не доходить. він, як покутник, навідується до костелів, рве ризи, перекидає підсвічники, обгризає свічки, веде священників на покаяння, задовольняється ковбасою в зубах, і досить дати йому ляпаса, щоб позбутися напасті.
там ще щось про те, що в демонології польського люду сильно видно інтелігентий університетський вплив (угу, саме так і було), але ми з кручиком вважаємо, що дуже непогано, коли колонізатори — чи колишні, чи нинішні, чи wannabe — ваших упирів бояться.
#вечірнінотатки | 1 662 |
| 17 |  +8химерні чоловічки та їхні домашні улюбленці на маргінесах псалтиря 1250-х років (bl add ms 62925).
#маргіналії #бабевини | 1 747 |
| 18 | якби екклезіяст був єдиною проблемою цієї книжки, я би посміялася, додала його собі в еталони ганебної редактури й пішла робити щось корисніше, ніж писання довгого відгуку на книжку, що вийшла накладом 512 примірників. але це просто один із прикладів того, як у цьому перекладі все недобре, і мені дуже важливо, щоб ви не починали знайомитися з чудовим, дотепним і закоханим у книжки річардом де бері саме з нього.
тут погано зі словами. хліб без закваски — таке важливе для біблії формулювання — стає «бездріжджовим». в англії 1345 року зненацька живуть «англікани». оріген «позбувається крайньої плоті» (це ми, вочевидь, тепер так оскоплення називаємо). богопосвячені особи (тобто люди із саном) стають «побожними» в тому розділі, де йдеться якраз про те, що вони, попри сан, поводяться зовсім не побожно.
тут погано з поєднанням слів у фрази. те, що мало би звучати як «бо не може та сама людина любити книжки і гроші», перетворюється на «бо не є одним і тим самим для людини випробовувати золоті монети і писання»; із «о побожна дбайливосте, в якій нічим дорікнути ні марті, ні марії» (тобто йдеться про те, що ця дбайливість щодо книжок охоплює і споглядання марії, і господарність марти) стає «о побожна дбайливосте, якою не можна дорікнути ані марті, ані марії»; «і тільки нашим англійським тонкощам, які про людське око критикують, вони присвячують свої потаємні нічні чування» (це такий наїзд англійця на якість французьких університетів) перетворюється на «хіба лишень англіканська витонченість, яку відверто критикують, є предметом вивчення на їхніх злодійських чуваннях».
тут, як ви могли здогадатися, загалом погано із синтаксисом — навіть там, де перекладач ніби добре зрозумів текст, він не дуже дбає про те, чи все буде ясно читачам (іронічно, що сам річард пише: «неможливо вловити зміст речення, коли не розуміємо хоч якоїсь його частини»), але цього не покажеш окремими фразами, то закину фотографії сторінок у коментарі.
а що найсмішніше, тут погано з примітками. перекладач — спеціаліст із античності, і воно й видно. пояснюючи, що таке «інфула понтифіка», він пише: «інфула — священна головна пов’язка, символ недоторканности», — що було слушно за якісь півтори тисячі років до річарда, а от у xiv столітті вже не дуже, бо католицька інфула — це елемент єпископського облачення, себто клірики, яких тут критикує річард, передчасно пнуться у високий церковний сан. про «гру в жеребки» перекладач пояснює, що це «популярна в античності гра, див. светоній…» — дуже гарно, що ви переклали светонія, а що нам це каже про середньовіччя? фразу «оскільки книги становлять поєднання протилежностей» він тлумачить, що «поєднання протилежностей — ключова позиція геракліта… згодом кант опрацював так звані антиномії…», але ж цікаве не це, а те, що тут мав на увазі річард — може, що книжка це поєднання безсмертної мудрості та тлінного тіла, майже як людина, і це було в середньовіччі настільки визнаним уявленням, що річардові навіть уточнювати не довелося? про коментарі щодо біблійних алюзій скажу тільки, що після екклезіяста не вірю, що перекладач їх сам писав.
останнє, що мене несказанно бентежить, — це імена. чого в книжці «гієронім», якщо він споконвіку (і)єронім? чого на обкладинці «ричард де барі», якщо ми не застосовуємо правила дев’ятки до імен, а місцевість, із якої походить річард, зветься бері-сент-едмундс (чи то едмендс, але в кожному разі — точно бері)?
загадки, суцільні загадки, це дуже загадкова книжка із загадковою ціною. не купуйте її, будь ласочка. | 1 152 |
| 19 | останні кілька вечорів я читала чарівний «філобіблон» рідарда де бері в аж ніяк не чарівному українському перекладі, і в мене з цього приводу є слова. недобрі, зате багато.
українське видання — це дуже гарна (і дуже дорога, 700 гривень за 128 сторінок) книжечка, на якій написано, що вона завдяки змісту й оформленню буде цікава бібліофілам і всім книголюбам. трошки плеоназм, як на мене, але на тлі решти це дурничка. із тим, які таргани бігають у нутрощах цієї книжки, краса оформлення викликає скоріш журбу: стільки файного паперу змарнували.
я знаю, ви хочете доказів. бо й перекладач — він же автор коментарів і передмови — тут іменитий (хоча батько в нього іменитіший), і редакторка профільна, співпрацює з угкц, тобто мала би знатися на довколарелігійних контекстах, і дванадцять примірників книжки вийшли в кастомній оправі на ще дорожчому папері, а абикому такого не роблять. і кручик не раз висловлював бажання погризти цю книжку, а смак на літературу в нього непоганий — та, як стане ясно далі, навіть котички помиляються.
почнімо з екклезіяста, бо на ньому всі, хто працював із цією книжкою, спіткнулися, впали й розбили обличчя. насправді щось запідозрити я мала б уже з передмови, але покинула її на п’ятій сторінці, де перекладач пише, що річард «описує переваги стародруків перед новітніми екземплярами» — бо зі «стародруків», до яких від річарда лишалося ще століття, ясно, що ніхто цього всерйоз не вичитував. а дарма покинула: до передмови все одно довелося повернутися, щоби зрозуміти, чому на сторінці 31 перекладу, серед коментарів із покликаннями на біблію українською, раптом з’являється eccl 38, 25 (kjv) — тобто посилання на біблію короля якова. і пояснення таки знайшлося: «за браком перекладеного тексту подекуди покликаємося на king james version».
от що би ви зробили, якби раптом виявили, що є біблійний текст, не перекладений українською? я, мабуть, сіла би писати дисертацію з цього приводу. або принаймні спитала би знайомих біблістів, що за фігня; я майже певна, що в перекладача є якісь знайомі біблісти, бо він викладає в українському католицькому університеті — не може ж бути, щоб із ним усі відмовилися розмовляти. або — hear me out — погуглила б.
власне, гуглінням я й зайнялася, бо справді, в українській книзі екклезіяста є тільки 12 глав, а коментар покликається аж на 38-му. як класно, слухайте, що перекладач так добре знає переклад короля якова, що помітив цю алюзію і зміг збагатити наш читацький досвід (насправді ні). розгадка оприявнилася десь на третій хвилині пошуків (окей, визнаю, у мене є кілька років теологічної освіти, без них це зайняло би вдвічі більше часу). eccl у короля якова — це екклезіястик, по-нашому — ісус, син сираха. і там воістину є розділ 38. і він, не повірите, перекладений українською.
я дуже сердито розказала про це знайомим, а потім подумала: жінко, не будь така злостива, он же прямим текстом написано, що перекладач послуговувався перекладом огієнка, а сирах — це книга девтероканонічна, якої саме в огієнка немає. може, перекладачеві конфесійна відданість не дозволила скористатися хоменком, довелося брати англіканський текст (до англікан ми ще не раз повернемося), а насправді він знає, що екклезіяст і екклезіястик — це різні люди й навіть не родичі. але на сторінці 61 перекладач довів, що я сильно погано думаю про себе і сильно добре — про нього, написавши: «згідно з порадою мудреця (екклезіяст, 39)», — і давши до цього примітку: «цитовано за kjv». на цьому місці згадка про те, що і не цитовано, бо в річарда тут алюзія, і не за kjv, бо до kjv, коли річард писав, лишалося ще навіть більше років, ніж до стародруків, буде просто доколупуванням до слів, тож не згадуймо.
звісно, переплутати біблійні книги — не смертельно. але переплутати їх так наполегливо (потім це трапляється ще втретє), з таким упевненим виразом обличчя, вдаючи, що ти сам написав коментарі щодо них (нагадую, на обкладинці перекладач вказаний і як автор коментарів), і з таким щирісіньким нерозумінням контексту — це вже потребує особливої хуцпи. | 1 031 |
| 20 |  просто гарна комета, схожа на якусь летючу рибу або музу-медузу, з арабського астрономічного трактату хііі століття.
#зодіаки | 1 124 |
