Час історій
Ir al canal en Telegram
Якщо коротко - я Іван Костенко, діючий військовослужбовець, якого вже трошки дістали обмеження фейсбуку по тому що можна писати, що не можна писати ну і таке інше. Тож було прийнято відновити канал що присвячується історії і не тільки історії.
Mostrar más4 748
Suscriptores
-324 horas
-57 días
-630 días
Cargando datos
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
octubre '26oct '26
octubre '26
+25
en 15 canales
septiembre '26
+36
en 10 canales
Get PRO
agosto '26
+50
en 4 canales
Get PRO
julio '26
+79
en 12 canales
Get PRO
junio '26
+30
en 4 canales
Get PRO
mayo '26
+92
en 9 canales
Get PRO
abril '26
+47
en 13 canales
Get PRO
marzo '26
+54
en 7 canales
Get PRO
febrero '26
+46
en 28 canales
Get PRO
enero '26
+46
en 8 canales
Get PRO
diciembre '25
+12
en 4 canales
Get PRO
noviembre '25
+32
en 10 canales
Get PRO
octubre '25
+28
en 13 canales
Get PRO
septiembre '25
+32
en 8 canales
Get PRO
agosto '25
+60
en 8 canales
Get PRO
julio '25
+94
en 10 canales
Get PRO
junio '25
+47
en 11 canales
Get PRO
mayo '25
+204
en 22 canales
Get PRO
abril '25
+744
en 37 canales
Get PRO
marzo '25
+28
en 8 canales
Get PRO
febrero '25
+83
en 12 canales
Get PRO
enero '25
+63
en 7 canales
Get PRO
diciembre '24
+45
en 9 canales
Get PRO
noviembre '24
+95
en 11 canales
Get PRO
octubre '24
+44
en 9 canales
Get PRO
septiembre '24
+111
en 10 canales
Get PRO
agosto '24
+38
en 6 canales
Get PRO
julio '24
+270
en 15 canales
Get PRO
junio '24
+30
en 2 canales
Get PRO
mayo '24
+83
en 8 canales
Get PRO
abril '24
+214
en 10 canales
Get PRO
marzo '24
+138
en 9 canales
Get PRO
febrero '24
+268
en 4 canales
Get PRO
enero '24
+610
en 5 canales
Get PRO
diciembre '23
+200
en 13 canales
Get PRO
noviembre '23
+362
en 3 canales
Get PRO
octubre '23
+326
en 12 canales
Get PRO
septiembre '23
+1 815
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 18 octubre | +1 | |||
| 17 octubre | 0 | |||
| 16 octubre | 0 | |||
| 15 octubre | 0 | |||
| 14 octubre | 0 | |||
| 13 octubre | +1 | |||
| 12 octubre | +1 | |||
| 11 octubre | 0 | |||
| 10 octubre | 0 | |||
| 09 octubre | 0 | |||
| 08 octubre | 0 | |||
| 07 octubre | +1 | |||
| 06 octubre | 0 | |||
| 05 octubre | 0 | |||
| 04 octubre | +5 | |||
| 03 octubre | +1 | |||
| 02 octubre | 0 | |||
| 01 octubre | +15 |
Publicaciones del Canal
Роки служби, особисте кладовище забаранених руслів, виходи в ворожий тил, піздячки, державні нагороди- зарплата охоронця більше ніж в мене.
Але я розумію, там серйозна робота, відповідальність, не те шо в мене.
Я зазвичай такого тут не пишу, але щось сьогодні прям зачепило.
| 2 | Я памʼятаю те що я маю дописати фінал історії про гостинність. Насправді не знаю як краще зробити - викласти її окремим дописом як і попередні частини, чи вже опублікувати окремий файл, з повною історією. Хтось би сказав що це може бути розділом книги, але я не письменник і не пишу книг. | 1 240 |
| 3 |  У 1925 році американська археологічна експедиція Джорджа Рейснера зробила поблизу піраміди Хеопса в Гізі незвичайне відкриття. Під стародавньою дорогою, якою колись користувалися жерці та працівники царського некрополя, виявили вхід до поховальної шахти завглибшки понад 27 метрів. Унизу знаходилася невелика камера, заповнена поховальними речами цариці Хетепхерес I - дружини фараона Снофру та матері Хеопса.
Там знайшли залишки позолочених меблів, коштовності, предмети побуту, ритуальне начиння та великий алебастровий саркофаг. Усе це пролежало під землею приблизно 4500 років. Але коли археологи відкрили саркофаг - він був порожній.
Рейснер запропонував пояснення цієї загадки. На його думку, спочатку царицю поховали в іншому місці, однак невдовзі після поховання до гробниці проникли злодії, які викрали мумію разом із коштовностями, що знаходилися на тілі. Коли пограбування виявили, решту поховального майна вирішили таємно перенести ближче до піраміди Хеопса.
Для цього в скелі вирубали глибоку шахту, облаштували поховальну камеру, перенесли туди саркофаг і вцілілі речі, після чого замурували вхід. Згодом над цим місцем пролягла дорога, якою користувалися люди, що обслуговували некрополь.
Це, втім, лише одна з наукових реконструкцій. Існують й інші пояснення, зокрема припущення, що тіло цариці пізніше перенесли до іншого поховання, а знайдена камера взагалі була не гробницею, а сховищем поховального майна.
Але незалежно від того, яка з цих версій правильна, результат виявився однаковим. Поховальні речі цариці залишалися недоторканими протягом приблизно чотирьох із половиною тисячоліть.
Покоління змінювали покоління, держави виникали й зникали, змінювалися мови, релігії та правителі. Над сховищем ходили люди, навіть не підозрюючи, що буквально під їхніми ногами знаходяться царські коштовності.
І зрештою те, що не могли гарантовано забезпечити кам’яні стіни, багатотонні плити та охорона, забезпечило звичайне забуття. | 1 635 |
| 4 |  +1Отже, про вікторіанські часи, пригнічення жінок та моду.
Оскільки в ті часи жінки почали дедалі активніше брати участь у різних активних видах діяльності, наприклад кататися на велосипедах, їм знадобився відповідний одяг.
Ось, наприклад, така спідниця-штани. Вона дозволяла без проблем їздити на велосипеді, а потім, варто було лише застебнути декоративний клапан, перетворювалася на вигляд на цілком звичайну спідницю.
І зараз хтось міг би сказати: ось воно, пригнічення! Жінка мусила маскувати той факт, що вона носить штани!
Але в реальності все можна розглядати значно простіше. Приїхавши на роботу велосипедом, ви ж не проводите презентацію на нараді директорів у велосипедних шортах, чи не так?
Пост заряджений на звинувачення в сексизмі, мізогінії та довготривале зберігання овочів. | 1 457 |
| 5 | Після того, як Франція у 1940 році фактично капітулювала перед нацистською Німеччиною, головний союзник Франції – Британія – був дуже занепокоєний тим, що французький флот, один з найкращих в світі, потрапить у руки німців.
Британці провели операцію «Катапульта» – прямий напад на кораблі союзної Франції. Десь це була спроба повноцінного захоплення кораблів в портах, як у Портсмуті, десь перемовини і роззброєння, як у Олександрії, а десь повноцінний і кривавий морський бій, як у алжирському Мерс-ель-Кебірі, де від вогню союзників загинуло більше тисячі французьких моряків.
Операція пройшла не надто успішно як з військової точки зору, так і з політичної. Більшість кораблів французів вціліли. А самі французи, особливо флот, почали бачити у британцях ворогів не менших, ніж німці. Дипломатичну кризу і недовіру між французами та англійцями повноцінно не вдалося подолати до кінця війни. Наслідки були важкими і вагомими.
Наказ про атаку і операцію був виданий офіційно. Рішення приймав премʼєр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль. Частина офіцерів були проти атаки, і сам факт нападу на союзників окремо розглядався в палаті лордів вже після війни.
Атака на союзників ніколи не має честі. Але у цьому конкретному випадку накази були віддані письмово і офіційно, підписи проставлені, відповідальні відомі і прапори підняті. Ніхто з британців не ховався від відповідальності.
Зараз хтось у США дихає, розмовляє і живе, знаючі, що він міг попередити нас про російську атаку і не зробив цього.
Але США мовчить.
У Деснянському районі загинула як мінімум одна людина, яка могла би жити. | 809 |
| 6 |  «Татуйована мумія», що належить до культури Наска (100 р. до н. е. – 800 р. н. е.),
була врятована від «Уакерос» (розкрадачів могил) доктором Марією Райхе.
Татуювання в Стародавньому Перу відігравали важливу роль, оскільки символізували ієрархію, ранг, соціальний статус - вони були не у всіх людей, а лише у найважливіших. Тому вважається що ця мумія могла належати жриці.
Татуювання робили кров'ю кальмара або восьминога а в якості голки використовували колючки кактуса або кістки риби, перед процедурою вживали кактус «Сан-Педро» який використовується вже понад 3000 років в в традиційній медицині та релігійних практиках, і все завдяки тому що він містить галюциноген мескалін.
З приходом християнства в Перу, іспанці намагалися боротися з культом кактуса, але результатом стало те що кактус отримав назву на честь Святого Петра, а оскільки Святий Петро володіє ключами від неба то ефект від вживання кактуса давав віру корінним жителям Перу що він є ключем, який дозволяє володіти небесами уже в земному житті. | 1 562 |
| 7 |  І звісно ж ви одразу зрозуміли про яку втіху йде мова.
Так от, ви помилились :)
Насправді це уривок поеми Овідія «Засоби догляду за жіночим обличчям» .
Дізнайтесь, дівчата, яка турбота робить обличчя привабливим
І яким чином вам слід зберігати свою красу.
Дбання [культура] змусило безплідну землю давати дари
Церери, і винищило колючий терновник.
Дбання покращує гіркий сік у плодах,
І розщеплене дерево приймає чужу [прищеплену] силу.
Усе доглянуте подобається. Високі дахи покривають золотом,
А чорна земля ховається під викладеним мармуром.
Вовна по кілька разів фарбується в мідному казані тирським пурпуром,
Різьблену слонову кість для розкошів дає Індія.
Можливо, колись давні сабінянки за царя Тація
Воліли б обробляти батьківські поля, а не чепурити себе, —
Коли червонощока матрона, сидячи на високому ослоні,
Твердим великим пальцем безперестанку пряла пряжу,
Сама зачиняла ягнят, яких випасала її дочка,
Сама підкладала хмиз і зрубані дрова у вогнище.
Але ваші матері породили ніжних дівчат:
Ви бажаєте вдягати тіло в тканини, гаптовані золотом,
Бажаєте змінювати зачіски з пахучим волоссям,
Бажаєте мати руки, що привертають увагу самоцвітами.
Ви надягаєте на шию коштовне каміння, привезене зі Сходу,
І такі важкі перлини, що вухам важко нести цю пару.
Та це й не ганебно: дбайте про те, щоб подобатися,
Адже в наш час навіть чоловіки вишукано вбрані!
Ваші чоловіки чепуряться за жіночими правилами,
І нареченій навряд чи є що додати до їхнього догляду.
Кожна чепуриться для себе, і неважливо, кого вона прагне
Привабити; за охайність ніхто не заслуговує докору.
Навіть у глушині дівчата укладають волосся: хоч би й високий Афон
Ховав їх, навіть на високому Афоні вони будуть доглянутими.
Адже подобатися собі — це теж насолода для кожного;
Дівчатам люба й мила власна краса.
Птах Юнони [павич] розпускає пір'я, коли його хвалять,
І пишається своєю красою, хоча він лише птах.
Ось так краще привертати кохання, ніж сильнодійним зіллям,
Яке чаклунка зрізає своїм жахливим мистецтвом.
Не довіряйте трав'яним відварам та змішаним сокам,
І не пробуйте отруйні виділення збудженої кобили [гіппоман];
Марсійськими закляттями не розсікаються змії навпіл,
І вода не тече назад до своїх джерел;
І хоч би як хтось калатав темеською міддю,
Місяць ніколи не буде скинутий зі своєї колісниці.
Насамперед дбайте про свої звичаї та душевну чистоту, дівчата.
Обличчя подобається тоді, коли його супроводжує приємна вдача.
Лише хороша вдача забезпечує тривале кохання: красу знищить час,
І миле обличчя буде зрите зморшками.
Настане час, коли вам буде прикро дивитися у дзеркало,
І смуток стане ще однією причиною нових зморшок.
Проте доброчесності достатньо, і вона зберігається надовго,
І протягом багатьох років кохання міцно тримається саме на ній. | 1 902 |
| 8 |  І що, хто ви сьогодні, якщо говорити мовою візантійських зооморфних пряжок?
Так, ви вірно зрозуміли, одна книжечка вже приїхала :) | 1 953 |
| 9 |  Як? | 2 322 |
| 10 | Котятки. Є вже офіційна інформація про те що русня готує масштабний обстріл. Не нехтуйте сигналами тривоги і бережіть себе. | 3 006 |
| 11 |  Ситуація наступна…
Але ну камон - ну от ви б пройшли повз вузькоспеціалізованих книг виданих тиражем в 300 та 500 екземплярів? | 2 618 |
| 12 |  Знания преумножают скорбь! | 3 014 |
| 13 |  Також пропоную познайомитися з картиною "Хрещення" голландського художника Арента де Гелдера, написаною ним у 1710 році. | 3 098 |
| 14 | І правильну відповідь дав @mimimigram !
Про яку свободу волі може йти мова, якщо розпʼяття вже висіть на стіні. | 2 627 |
| 15 |  Рогір ван дер Вейден у 1450–1456 роках написав триптих, фрагмент якого «Поклоніння волхвів» заперечує свободу волі та вибору.
Як ви гадаєте, чому? | 2 564 |
| 16 | Одна з легенд про заснування Києва, зафіксована в «Повісті временних літ», говорить:
«Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: “На перевіз на Київ”».
Але, як ми знаємо, ця легенда є вигадкою, адже не може бути такого, щоб у давнину люди вміли потрапляти на інший берег Дніпра без мостів, а у 2026 році це раптом стало невирішуваним питанням. | 2 339 |
| 17 | І бонус для самих допитливих - той самий звіт ЦРУ. | 2 420 |
| 18 | У травні 1954 року Центральне розвідувальне управління США опублікувало інформаційний звіт «Technical Data on Railroads», присвячений залізничній інфраструктурі СРСР. Серед іншого, у ньому описувалася радянська система класифікації залізничних колій за технічними параметрами: типом рейок, баластом, товщиною дерев’яних шпал та щільністю їх укладання. Згідно з наведеними у звіті даними, залізничні колії поділялися на чотири класи:
I клас передбачав шпали товщиною 15,5 сантиметра з щільністю 1840 штук на кілометр та рейки типу IA масою 48 кілограмів на метр.
II клас - шпали товщиною 13 сантиметрів, 1600 штук на кілометр і рейки IIA масою 44 кілограми на метр.
III клас - шпали товщиною 12 сантиметрів, 1460 штук на кілометр і рейки IIIA масою 36 кілограмів на метр.
IV клас - 1200 шпал на кілометр або менше при товщині 12 сантиметрів.
Клас колії був пов’язаний з інтенсивністю руху та значенням конкретної лінії. Головні магістралі переважно належали до I та II класів, тоді як промислові й під’їзні колії, що перебували у віданні інших міністерств, зазвичай мали нижчі характеристики. Для бокових колій і роз’їздів діяло загальне правило: вони мали клас на один ступінь нижчий за головну колію, до якої примикали. Таким чином, для магістралі I класу з 1840 шпалами на кілометр типовою була бокова колія II класу з 1600 шпалами.
Ну і для чого це все знання, спитаєте ви?
Знаючи нормативні характеристики різних класів, можна було порівнювати їх із фактичним станом конкретної ділянки. Якщо другорядна або під’їзна колія з невеликою інтенсивністю цивільного руху за своїми характеристиками відповідала I або II класу, виникала невідповідність між її поточним використанням та пропускною спроможністю, закладеною при будівництві.
У поєднанні з розташуванням лінії, характером об’єктів поблизу та іншими відомостями її технічні характеристики могли використовуватися для оцінки потенційного навантаження на залізницю, зокрема можливості швидкого перекидання значної кількості важких ешелонів.
У додатку Enclosure A були зведені дані щодо окремих ділянок Сталінської, Донецької, Південної та інших залізниць СРСР. Для них зазначалися технічні характеристики та основне призначення. Поряд із цивільними категоріями «Coal», «Ore» і «Grain» у таблицях зустрічалися позначення «Military» та «Military, Grain». Окремо фіксувалися також обхідні та рокадні маршрути. Таким чином, технічні параметри колій можна було зіставляти з уже відомим призначенням окремих ділянок і використовувати ці закономірності для оцінки інших частин мережі.
При цьому збір частини необхідних вихідних даних не вимагав доступу до закритих об’єктів. Кількість шпал можна було порахувати, їх товщину - виміряти, а отримані значення порівняти з відомими стандартами. Крім того, такі параметри дозволяли перевіряти достовірність інформації, яку надавав агент: повідомлені ним характеристики конкретної залізничної ділянки можна було зіставити з іншими відомостями про неї.
У результаті звичайне обстеження залізничної колії давало значно більше інформації, ніж могла б подумати пересічна людина. Знаючи радянські технічні стандарти, за набором відкрито доступних фізичних параметрів можна було оцінювати пропускну спроможність окремих ділянок і виявляти випадки, коли фактичні характеристики залізниці помітно перевищували потреби її видимого поточного використання.
Це досить показовий приклад роботи розвідки за непрямими ознаками. Жодна окрема шпала, рейка або шар баласту не містили секретної інформації. А от поєднання цих параметрів уже ставало такою інформацією. | 2 708 |
| 19 |  Так і було. | 2 464 |
| 20 | За цим днем стоїть важка, складна, кривава та невдячна щоденна робота тисяч чоловіків та жінок. Безсонні ночі, холод, дощі серед поля, болото, закинуті хати та сирі підвали. За цим днем щоденне підкидання монети - пощастить цього разу обманути кістляву чи ні. Цей день чітко ділить на своїх та усіх інших, хто не знайшов в собі достатньо хоробрості та честі, щоб стати наперекір смерті.
Зі святом вас хлопці та дівчата, і бережіть себе. Бо без вас не буде і України.
Якщо раптом хтось захоче привітати матеріально, то у вас ж така можливість. Реквізити в закріпленій публікації.
Дякую. | 2 296 |
