Час історій
Ir al canal en Telegram
Якщо коротко - я Іван Костенко, діючий військовослужбовець, якого вже трошки дістали обмеження фейсбуку по тому що можна писати, що не можна писати ну і таке інше. Тож було прийнято відновити канал що присвячується історії і не тільки історії.
Mostrar más4 928
Suscriptores
+124 horas
+137 días
+17330 días
Cargando datos
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
noviembre '26nov '26
noviembre '26
+30
en 5 canales
octubre '26
+218
en 44 canales
Get PRO
septiembre '26
+36
en 10 canales
Get PRO
agosto '26
+50
en 4 canales
Get PRO
julio '26
+79
en 12 canales
Get PRO
junio '26
+30
en 4 canales
Get PRO
mayo '26
+92
en 9 canales
Get PRO
abril '26
+47
en 13 canales
Get PRO
marzo '26
+54
en 7 canales
Get PRO
febrero '26
+46
en 28 canales
Get PRO
enero '26
+46
en 8 canales
Get PRO
diciembre '25
+12
en 4 canales
Get PRO
noviembre '25
+32
en 10 canales
Get PRO
octubre '25
+28
en 13 canales
Get PRO
septiembre '25
+32
en 8 canales
Get PRO
agosto '25
+60
en 8 canales
Get PRO
julio '25
+94
en 10 canales
Get PRO
junio '25
+47
en 11 canales
Get PRO
mayo '25
+204
en 22 canales
Get PRO
abril '25
+744
en 37 canales
Get PRO
marzo '25
+28
en 8 canales
Get PRO
febrero '25
+83
en 12 canales
Get PRO
enero '25
+63
en 7 canales
Get PRO
diciembre '24
+45
en 9 canales
Get PRO
noviembre '24
+95
en 11 canales
Get PRO
octubre '24
+44
en 9 canales
Get PRO
septiembre '24
+111
en 10 canales
Get PRO
agosto '24
+38
en 6 canales
Get PRO
julio '24
+270
en 15 canales
Get PRO
junio '24
+30
en 2 canales
Get PRO
mayo '24
+83
en 8 canales
Get PRO
abril '24
+214
en 10 canales
Get PRO
marzo '24
+138
en 9 canales
Get PRO
febrero '24
+268
en 4 canales
Get PRO
enero '24
+610
en 5 canales
Get PRO
diciembre '23
+200
en 13 canales
Get PRO
noviembre '23
+362
en 3 canales
Get PRO
octubre '23
+326
en 12 canales
Get PRO
septiembre '23
+1 815
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 08 noviembre | +1 | |||
| 07 noviembre | +1 | |||
| 06 noviembre | +2 | |||
| 05 noviembre | +2 | |||
| 04 noviembre | +4 | |||
| 03 noviembre | +4 | |||
| 02 noviembre | +8 | |||
| 01 noviembre | +8 |
Publicaciones del Canal
Зоя і старий , але неймовірно чудовий проєкт італійської театральної трупи Ludovica Rambelli Teatro, започаткований у 2006 році.
Ну що, скільки з 23 картин Караваджо, ви змогли впізнати?
| 2 |  Штож, сьогодні відбулась абсолютно легендарна подія.
В 2013 році, у Львові чоловік викрав трамвай, та катаючись містом, врізався в стіну. Так, на трамваї. Тоді очевидці допомогли чоловікові вибратися з трамвая, вважаючи, що це водій. Однак після цього він утік. Унаслідок аварії ніхто не постраждав.
За 13 років його так і не знайшли, відтак, суд закрив справу через закінчення строків давності. | 1 551 |
| 3 | Штож, сьогодні відбулась абсолютно легендарна подія.
В 2013 році, у Львові
за 13 років не змогли знайти чоловіка, який викрав трамвай та катаючись містом врізався у стіну.
Відтак, суд закрив справу через закінчення строків давності.
Сама подія трапилась ще у 2013 році. Тоді очевидці допомогли чоловікові вибратися з трамвая, вважаючи, що це водій. Однак після цього він утік. Унаслідок аварії ніхто не постраждав. | 1 |
| 4 |  +1Одні з найдавніших соломинок для пиття були знайдені в шумерських похованнях царського некрополя міста Ур, датованих приблизно 2600 роком до н. е. Серед них були трубочки із золота та срібла, а одна з них зроблена з очерету критого золотом.
І призначалися вони для пиття пива. Так, саме пива - у ті часи воно було каламутним, нефільтрованим і містило чимало дрібних частинок зерна, залишків солоду та продуктів бродіння. Зараз би це назвали би «крафтовим». Саме тому трубочки оснащувались спеціальними наконечниками з отворами, які виконували роль своєрідного фільтра й не дозволяли всілякому жмиху потрапляти до рота та псувати смак напою.
А ще у шумерів було прийнято пити пиво з однієї великої посудини, кожен через власну трубочку. Причому це не просто припущення археологів - такі сцени збереглися на шумерських циліндричних печатках, яким понад 4500 років.
А найцікавіше, що 2022 року археологи переосмислили призначення восьми золотих і срібних трубок, знайдених ще 1897 року в Майкопському кургані на Північному Кавказі. Раніше їх вважали церемоніальними жезлами, але дослідження показало, що це, найімовірніше, також були трубочки для пиття пива. Усередині однієї навіть виявили залишки ячмінного крохмалю. І якщо ця інтерпретація правильна, то найдавнішим збереженим металевим соломинкам для пиття вже близько 5500 років. | 1 569 |
| 5 |  Коли ти в 2014 боїшся що тебе не візьмуть в армію, бо ВЛК і вся хуйня, і в 2026 дивишся як відмазатись з «істєрікой» коштує $7000. Так, для тих хто не в курсі - це власне автор каналу. | 1 402 |
| 6 | Знаєте, я переважно намагаюсь не публікувати нічого що стосується часу раннішого ніж 1945 рік. І навіть тему ДСВ я намагаюсь уникати за занадто політизованість. Але тут я чесно кажучи трошки вхуїв. Або як це ще назвати | 1 435 |
| 7 | А якщо серйозно, то ми бачимо як Едуард III намагався розв’язати одну з головних проблем середньовічної армії - підготовка лучника вимагала років практики, а навчати його вже після початку війни було запізно. Тому король вирішив перетворити дозвілля підданих на військову підготовку, причому значною мірою за їхній власний кошт. І хоча англійські лучники довели свою ефективність ще до цього указу, подібні розпорядження дозволяли підтримувати необхідний рівень підготовки населення. | 1 471 |
| 8 | Ну або якщо вам більш близький сучасний стиль:
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про організацію та проведення заходів щодо підвищення рівня індивідуальної підготовки особового складу та недопущення зниження спроможностей у сфері застосування метальної зброї
За результатами аналізу стану індивідуальної підготовки особового складу встановлено систематичне зниження рівня практичних навичок володіння луками та арбалетами, що негативно впливає на загальний рівень бойової готовності та спроможність військових формувань до виконання завдань за призначенням.
Окремо встановлено факти нецільового використання особовим складом вільного від виконання службових обов’язків часу, зокрема участі у футболі, гендболі, бендіболі, камбуку, півнячих боях, а також здійснення метання предметів із каменю, деревини та металу без відповідного погодження з безпосередніми начальниками.
Зазначене свідчить про недостатній рівень організації та контролю з боку командирів усіх рівнів, формальний підхід до виконання заходів бойової підготовки та відсутність належної персональної відповідальності посадових осіб.
З МЕТОЮ недопущення подальшого зниження рівня підготовленості особового складу, забезпечення нарощування спроможностей та приведення показників індивідуальної підготовки до визначених вимог
ВИМАГАЮ:
1. Командирам військових частин (підрозділів):
1.1. Організувати проведення обов’язкових занять зі стрільби з луків та арбалетів у вихідні та святкові дні, а також в інший вільний від виконання службових обов’язків час.
1.2. Забезпечити доведення до кожного військовослужбовця персональної відповідальності за підтримання належного рівня навченості.
1.3. Організувати забезпечення особового складу луками, арбалетами та відповідними боєприпасами за рахунок наявних ресурсів, внутрішніх резервів та інших джерел, не заборонених законодавством.
1.4. Заборонити проведення заходів спортивно-розважального характеру, які не сприяють безпосередньому нарощуванню спроможностей зі стрільби з метальної зброї.
2. Начальникам штабів військових частин:
2.1. Розробити та затвердити графіки проведення занять із визначенням відповідальних посадових осіб.
2.2. Організувати ведення журналів обліку проведених занять, відвідування особовим складом та результатів виконання навчальних вправ.
2.3. Забезпечити щотижневе узагальнення результатів та подання відповідних донесень за підпорядкованістю.
3. Командирам підрозділів:
3.1. Забезпечити стовідсоткове охоплення особового складу заходами підготовки.
3.2. Випадки невиконання встановлених нормативів розглядати як підставу для проведення додаткових занять.
3.3. У разі відсутності луків, стріл, арбалетів або відповідних місць проведення занять організувати відпрацювання навчальних питань методом імітації з обов’язковим документальним підтвердженням.
4. Начальникам органів військового управління:
4.1. Організувати контроль виконання зазначених заходів.
4.2. Забезпечити щомісячне подання узагальненої інформації щодо кількості підготовлених лучників, витрачених стріл, досягнутих показників та проблемних питань.
4.3. За результатами проведених заходів надати пропозиції щодо подальшого вдосконалення системи підготовки.
5. Посадових осіб, які допустили невиконання цього розпорядження, притягувати до відповідальності в установленому порядку.
6. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.
7. Про виконання доповісти до 18:00 наступної доби.
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України
Підпис
⸻
Додаток 1. Форма донесення про стан забезпеченості особового складу луками та арбалетами - на 3 арк.
Додаток 2. Таблиця обліку проведених стрільб та витрати стріл - на 5 арк.
Додаток 3. Методичні рекомендації щодо організації занять за відсутності луків та арбалетів - на 12 арк.
Додаток 4. Форма щотижневої доповіді про виявлені випадки участі особового складу в півнячих боях - на 2 арк. | 1 968 |
| 9 |  Король - шерифам Лондона, вітання.
Оскільки народ королівства нашого, як високого стану, так і простого, здавна у своїх забавах звичку мав вправлятися у мистецтві стрільби з лука - завдяки чому, як відомо, королівству нашому чимала честь та користь дісталися, а нам самим, з Божою допомогою, неабияка підмога у воєнних діях наших;
Нині ж згадане мистецтво майже цілковито занедбане, а ті самі люди знаходять собі розвагу в метанні каміння, деревини та заліза; одні віддаються гендболу, футболу, бендіболу, камбуку чи півнячим боям, інші ж вдаються до забав ще менш пристойних, корисних та гідних;
Через що королівство наше невдовзі може зовсім без лучників залишитися.
Ми ж, бажаючи своєчасно зарадити цьому лихові, повеліваємо вам, аби в місцях згаданого міста, як у межах його вольностей, так і поза ними, де визнаєте за потрібне, учинили ви прилюдне оголошення:
Аби кожен тілом дужий мешканець згаданого міста у святкові дні, коли матиме дозвілля, у забавах своїх вправлявся у стрільбі з луків та арбалетів, навчаючись і вдосконалюючись у мистецтві стрільби;
І щоб від нашого імені суворо заборонено було всім і кожному, без винятку, віддаватися метанню каміння, деревини та заліза, гендболу, футболу, бендіболу, камбуку, півнячим боям та іншим подібним марним забавам, від яких немає жодної користі, або будь-яким чином брати в них участь.
Під загрозою ув’язнення.
Свідком тому є сам Король у Вестмінстері, дня дванадцятого червня, року 1365-го. | 1 920 |
| 10 |  Якось неочікувано для себе зрозумів, що якщо доживу до кінця місяця, то мені виповниться 42, і це означає що теоретично я і буду відповідю на питання життя, всесвіту і взагалі.
Дивно дуже це усвідомлювати, коли очікував що загинеш ще в 2014 році, але ти старієш і доводиться бачити як твої друзі один за іншим стають вічно молодими. | 1 318 |
| 11 | Ленора просить його залишити мертвих у спокої:
Laß sie ruhn, die Todten!
«Залиш мертвих у спокої!»
Але вершник лише підганяє коня.
Коли наближається світанок, він повідомляє, що їхня подорож майже завершилася і шлюбне ложе вже чекає на них. Попереду з’являються залізні ворота цвинтаря. Вершник ударом батога зриває замок і засув, ворота розчиняються, і кінь вривається між могилами.
Одяг вершника розсипається на шматки, його голова перетворюється на голий череп, а тіло - на скелет із косою та пісковим годинником. Кінь стає дибки, вивергає іскри й раптово провалюється під землю. Навколо Ленори лунають виття та стогони, а з могил піднімаються примари, які починають водити навколо неї хоровод. Вони закликають її до терпіння й нагадують, що людина не повинна сперечатися з Богом, навіть коли її серце розривається від страждань. Останні слова балади - прохання про Боже милосердя до душі Ленори.
Таким чином, обіцяна Вільгельмом подорож до шлюбного ложа виявляється подорожжю до могили, а сам вершник - мертвим нареченим або Смертю, яка прийняла його подобу. І тепер повернемося до картини, з якої почалася ця історія.
Французький художник Орас Верне написав свою «Баладу про Ленору» в 1839 році, через 66 років після створення літературного першоджерела. На той момент Бюргер уже 45 років як помер, але його балада продовжувала впливати на європейську літературу та образотворче мистецтво. І в цьому, мабуть, полягає найцікавіший результат усієї історії: твір, створений у межах руху за розвиток самобутньої німецької літератури, став одним із джерел формування загальноєвропейської літературної традиції. | 1 379 |
| 12 | Жоден твір німецького руху «Буря і натиск» - навіть «Страждання юного Вертера» Ґете, що з’явилися кілька місяців потому, - не мав такого далекосяжного впливу на інші літератури, як «Ленора» Бюргера. Вона істотно посприяла зародженню романтичного руху в Європі. І це досить показова оцінка, враховуючи, що роман Ґете «Страждання юного Вертера», опублікований 1774 року, сам став одним із найвідоміших творів європейської літератури XVIII століття. Проте вплив «Ленори» не обмежувався романтичною поезією.
Балада поєднувала мотиви народних легенд, надприродного, смерті, кохання, релігійного конфлікту та жаху. Її ритмічна побудова, повторення й поступове прискорення оповіді створювали ефект шаленої подорожі, який згодом став одним із характерних прийомів готичної літератури. Англомовна дослідниця літератури Марті Лі так характеризувала значення балади:
«Ленора» мала величезний вплив на літературу кінця XVIII - початку XIX століття, і навіть у сучасних популярних книгах та фільмах жахів досі відчувається її відлуння. […] Коротше кажучи, досягнення Бюргера, хоч і відносно невелике саме по собі, допомогло створити міжнародний рух, який безпосередньо привів до величезної популярності готичних творів, що зберігається й сьогодні. […] Оскільки готичний роман запозичив багато своїх ранніх умовностей із німецьких балад, популяризованих «Ленорою», ми можемо справедливо назвати Бюргера одним із найвпливовіших засновників готичної літератури та літератури жахів.
Звісно, готична література існувала й до Бюргера. Ще 1764 року Горас Волпол опублікував «Замок Отранто», який традиційно вважають одним із творів, що започаткували готичний роман. Проте «Ленора» суттєво вплинула на поширення мотивів надприродного жаху та розвиток готичної поезії. Ну і для розуміння того, наскільки тривалим виявився цей вплив.
Один із найвідоміших рядків балади - Die Todten reiten schnell («Мертві їдуть швидко») - був процитований Бремом Стокером у першому розділі роману «Дракула», опублікованого 1897 року. Причому Стокер прямо називає баладу Бюргера джерелом цього вислову. Навіть у «Різдвяній пісні» Чарльза Діккенса, опублікованій 1843 року, можна помітити схожий мотив надприродно швидкого пересування мертвих. Під час розмови між Скруджем і привидом Марлі відбувається такий діалог:
• Ви подорожуєте швидко?
• На крилах вітру, - відповів Привид.
Ну і коротко про сюжет самої балади.
Події відбуваються наприкінці Семирічної війни 1756-1763 років.
Вільгельм, наречений Ленори, вирушив на війну в складі армії прусського короля Фрідріха II. Відтоді дівчина щодня чекала на його повернення, але не отримувала від нього жодних звісток. Коли війна закінчилася, солдати почали повертатися додому. Їх зустрічали дружини, діти та наречені, але серед тих, хто повернувся, Вільгельма не було. Ленора впадає у відчай і починає сваритися з Богом, звинувачуючи його в несправедливості та заявляючи, що він ніколи не зробив для неї нічого доброго. Мати намагається заспокоїти дівчину, закликаючи її змиритися з Божою волею, але Ленора відмовляється слухати. Пізно ввечері біля її дверей з’являється таємничий вершник, у якому вона впізнає Вільгельма. Він повідомляє, що приїхав забрати її із собою, і пропонує негайно вирушити до їхнього шлюбного ложа.
Ленора дивується, адже вже майже північ, а дорога, за словами вершника, становить сто миль. Проте Вільгельм запевняє, що вони встигнуть дістатися місця призначення до світанку. Дівчина з радістю сідає позаду нього на чорного коня, і вони вирушають у дорогу. Кінь мчить із неймовірною швидкістю. Під місячним світлом навколо миготять поля, ліси, села та мости. Дорогою вони зустрічають похоронну процесію, яка несе труну з небіжчиком. Вершник наказує їй приєднатися до весільної процесії, і похоронний натовп рушає слідом за ними.
Згодом вони проїжджають повз місце страти, де під місячним світлом танцюють примарні істоти. Вершник також кличе їх із собою. Ленора дедалі більше лякається і запитує, чому вони їдуть так швидко. На що її супутник відповідає:
Hurrah! die Todten reiten schnell!
«Ура! Мертві їдуть швидко!» | 1 220 |
| 13 | У XVIII столітті в німецьких державах французька мова мала високий престиж серед аристократії та при дворах, тоді як латина зберігала важливе становище в науці й університетському середовищі. Німецька література, яка вже мала власну багату історію, продовжувала зазнавати значного впливу французьких та інших європейських літературних зразків.
У другій половині XVIII століття, під впливом Просвітництва та зростання інтересу до національної культури, дедалі більшого значення набувало питання створення самобутньої німецької літературної традиції. Одним із тих, хто виступав за її розвиток, був філософ Йоганн Готфрід Гердер.
Гердер вважав, що для розвитку самобутньої літератури необхідно зберігати характерні особливості німецької мови, зокрема ідіоми, оскільки саме вони відображають її історичний розвиток і відрізняють від інших мов.
В одній зі своїх праць він писав:
Ідіоми - це елегантність, якої не може позбавити нас жоден сусід, і вони священні для богині-покровительки мови. Це елегантність, вплетена в дух мови, і цей дух руйнується, якщо їх усунути. […] Заберіть ідіоматику з мови, і ви заберете її дух та силу. […] Слід зібрати ідіоми часів мейстерзангу (музично-поетичної творчості мейстерзінгерів XIV-XVI століть), Опіца і Логау, Лютера тощо. […] І якщо вони ні на що не придатні, то принаймні відкриють шлях тому, хто вивчає мову, щоб він міг зрозуміти своєрідність власної національної культури. Ідіоми кожної мови - це відображення її країни, її народу та його історії.
Гердер також вважав, що одним із засобів створення власної літературної традиції повинно стати збирання народних пісень, переказів і легенд. На його думку, саме в народній творчості зберігалися ті особливості мови та світосприйняття, які могли стати основою самобутньої літератури. Зокрема, він писав:
Залишиться вічною правдою, що якщо у нас не буде народу (Volk), у нас не буде ні публіки, ні нації, ні власної мови та поезії, які б жили й діяли в нас. Якщо наша література не спиратиметься на наш народ, ми вічно писатимемо для кабінетних мудреців і огидних критиків, з вуст і шлунків яких отримуватимемо назад те, що їм дали.
Ці погляди Гердер розвивав у своїх працях, присвячених мові, народній творчості та національній літературі. Вони справили значний вплив на письменників руху «Буря і натиск» (Sturm und Drang), який виник у німецькій літературі другої половини XVIII століття. Одним із письменників, які сприйняли ідеї Гердера, був Готфрід Август Бюргер. У 1773 році він написав свою баладу «Ленора» (Lenore), вперше опубліковану в альманасі на 1774 рік.
Причому зв’язок між поглядами Гердера та задумом Бюргера не є лише припущенням пізніших дослідників. У листі до Генріха Крістіана Бойє від 18 червня 1773 року Бюргер прямо пов’язував роботу над «Ленорою» з літературними принципами Гердера.
Водночас джерелом натхнення для Бюргера стали не лише німецькі народні перекази, а й англійська та шотландська баладна традиція, зокрема мотиви балад про повернення померлого коханого.
І тут виникає цікавий історичний парадокс: намагаючись створити самобутню німецьку баладу, Бюргер частково спирався на британську народну поезію, а через кілька десятиліть уже британські письменники почали перекладати й наслідувати його твір.
«Ленора» справила настільки сильне враження на європейських читачів, що стала одним із найвпливовіших поетичних творів свого часу. Її перекладали багатьма мовами, а особливо значний вплив вона мала на розвиток англійської баладної поезії 1790-х років. Зокрема, Вальтер Скотт у 1796 році опублікував власний переклад балади під назвою William and Helen. Німецький літературознавець Джон Джордж Робертсон оцінював значення цього твору так:
«Ленора» справила ширший вплив, ніж, можливо, будь-який інший короткий вірш у світовій літературі. […] Подібно до лісової пожежі, ця дивовижна балада прокотилася Європою - від Шотландії до Польщі та Росії, від Скандинавії до Італії. Моторошний тупіт примарного коня, що несе Ленору до її загибелі, відгукнувся луною в кожній літературі, а багатьом молодим чутливим душам відкрив новий світ поезії. | 1 489 |
| 14 |  Орас Верне - «Балада про Ленору» (за баладою Готфріда Августа Бюргера), 1839 рік. | 1 593 |
| 15 | Перше документально зафіксоване свідоцтво про продаж кулемета приватній особі стосується власника «Нью-Йорк Таймс» Генрі Джарвіса Реймонда, який купив три кулемети для захисту свого офісу для захисту від нападів під час масових демонстрацій протесту проти прийняття в 1863 р. Закону про військовий обов'язок, на підтримку якого виступала газета (зброя так і не була пущена в хід); | 1 475 |
| 16 |  Штож. Цьому теж місце тут.
Потужний переможець, Трампиня, заявив:
Я міг би виграти війну у В’єтнамі за тиждень.
Вони роками продовжували бомбити ліси, замість того щоб вдарити по місту Хошимін.
Хошимін у роки війни називався Сайгоном і був столицею Південного В'єтнаму - союзника США. Назву Хошимін місто отримало вже після перемоги комуністів у 1975 році. Столицею комуністичного Північного В'єтнаму був Ханой | 2 149 |
| 17 |  Сьогодні девʼята річниця 503 Окремий батальйон морської піхоти Батальйону який вже війшов в історію нашої війни, і війшов як і годиться - мужністю, звитягою та героїзмом. Незручні, наглі, різкі але при цьому ви завжди хотіли б щоб поруч з вами був 503-й.
Дякую за навчання, за вірних побратимів, за те що вже ніколи не буде соромно. З днем народження 503-й! Військової вдачі та міцного здоровʼя всім барсукам, честь шана та кров ворогів, полеглим в бою за незалежність України. | 7 820 |
| 18 |  Японські дівчата репетирують патріотичний танець на даху будівлі в Осаці. Липень 1938 року.
А ще цю фотографію люблять публікувати з датуванням 1930 роком і підписом «Школа японських снайперок». Ну бо - жінки, щось подібне на гвинтівки в руках, значить, точно клята імперіалістична японська воєнщина демонструє хижий оскал жінок-вбивць. | 1 923 |
| 19 |  А ось фото того самого Роббі в його останню зміну. Так, я знаю, вам зараз шкода і його, і всіх інших коней, але спробуйте не плакати - ця історія вже закінчилася.
Ну як закінчилася… Якщо не згадувати про вугільні шахти Пакистану, то закінчилася.
P.S. І окремо нагадаю що ви завжди можете мене підтримати - реквізити в закріпленій публікації.
Відчуваю що скоро доведеться писати рапорт з проханням видати мені коня, бо з цінами на пальне, сильно не поїздиш :/ | 1 934 |
| 20 |  1999 рік. Минуло вже майже 42 роки від запуску першого штучного супутника Землі, 30 років від першої висадки людини на Місяць і понад 26 років від останньої. Людство вже відправило космічні апарати до Меркурія, Венери, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана й Нептуна, а запущений у 1977 році Voyager 1 перебував на відстані близько 11 мільярдів кілометрів від Землі, і радіосигналу вже потрібно було понад десять годин, щоб подолати цю відстань.
Перша атомна електростанція почала виробляти електроенергію ще 1954 року, а перша британська комерційна атомна електростанція Calder Hall працювала вже понад 42 роки. Її закриють лише у 2003 році.
Персональні комп’ютери масово продавалися вже майже два десятиліття. Microsoft Windows 95 існувала майже чотири роки, а Windows 98 - майже рік. Комп’ютерні ігри Doom (всім IDDQD), Warcraft, Diablo та StarCraft уже встигли стати популярними, а перша Sony PlayStation продавалася майже п’ять років. Компакт-диски були на ринку понад 16 років, а портативні MP3-плеєри вже можна було придбати в магазинах.
Мобільні телефони поступово ставали звичним засобом зв’язку, люди обмінювалися SMS, користувалися електронною поштою та інтернетом. Google вже працював, Amazon продавав товари через інтернет, а кількість користувачів Всесвітньої мережі вимірювалася сотнями мільйонів.
У магазинах продавалися цифрові фотоапарати, ноутбуки, супутникові навігатори та ігрові приставки. Автомобілі оснащувалися подушками безпеки, антиблокувальними системами гальм, електронним керуванням двигуном і супутниковою навігацією.
11 травня 1999 року компанія Sony представила роботизованого собаку AIBO, здатного самостійно пересуватися, реагувати на навколишнє середовище та взаємодіяти з власником.
І водночас у невеликій вугільній шахті в Уельсі поні на прізвисько Роббі продовжував тягнути вагонетки з вугіллям. Так, звичайний живий поні чотири копита - хвіст, який возив вугілля, щоб спалити його на електростанції заради електрики для всього цього свята технологій та розуму.
Щоб зрозуміти, як так сталося, доведеться повернутися до 1842 року, коли британський парламент ухвалив закон, який заборонив підземну працю жінок і дівчат, а також хлопчиків молодших десяти років. До цього жінки й діти, серед іншого, працювали відкатниками - переміщували вагонетки з вугіллям вузькими шахтними виробками.
Втрата дешевої робочої сили змусила власників шахт шукати альтернативу. Одним із рішень стало ширше використання поні, які, втім, працювали у британських шахтах ще задовго до ухвалення цього закону. Задокументовані згадки про використання шахтних коней у Даремському вугільному басейні датуються щонайменше серединою XVIII століття.
Невеликі, витривалі й надзвичайно сильні відносно своїх розмірів тварини добре підходили для роботи в тісних підземних виробках. Особливо відомими стали шетландські поні, хоча на шахтах використовували й значно більших тварин інших порід.
У 1913 році у британських шахтах працювало близько 70 тисяч поняшок. Вони тягнули вагонетки з вугіллям, іноді проводячи під землею більшу частину свого життя.
Згодом шахти механізувалися, ручну та кінну працю поступово замінювали машини, а кількість шахтних поні невпинно скорочувалася. Якщо у 1913 році їх було близько 70 тисяч, то у 1947 році залишилося 21 тисяча, у 1973 році - лише 490, а у 1984 році в шахтах Національного вугільного управління працювало всього 55 тварин.
Проте повністю відмовитися від них виявилося складніше, ніж можна було очікувати. У 1999 році в невеликій шахті Pant y Gasseg поблизу Понтіпула в Уельсі ще працювали два шахтні коні. Одним із них був Роббі, якому судилося стати останнім відомим представником багатовікової традиції використання поні у британських вугільних шахтах.
Лише у травні 1999 року Роббі остаточно завершив роботу й вийшов на пенсію. Так закінчилася історія використання робочих шахтних поні у Великій Британії. | 1 804 |
