现已上线！2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
страшно середньовічне
前往频道在 Telegram
дрібнички із середніх віків. чатик живе тут: @talking_medieval особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
显示更多5 149
订阅者
-124 小时
+117 天
+3130 天
数据加载中...
吸引订阅者
六月 '26
六月 '26
+43
在12个频道中
五月 '26
+80
在13个频道中
Get PRO
四月 '26
+74
在9个频道中
Get PRO
三月 '26
+117
在16个频道中
Get PRO
二月 '26
+155
在19个频道中
Get PRO
一月 '26
+250
在20个频道中
Get PRO
十二月 '25
+67
在11个频道中
Get PRO
十一月 '25
+116
在18个频道中
Get PRO
十月 '25
+137
在21个频道中
Get PRO
九月 '25
+277
在22个频道中
Get PRO
八月 '25
+98
在16个频道中
Get PRO
七月 '25
+148
在12个频道中
Get PRO
六月 '25
+139
在9个频道中
Get PRO
五月 '25
+110
在13个频道中
Get PRO
四月 '25
+120
在26个频道中
Get PRO
三月 '25
+72
在12个频道中
Get PRO
二月 '25
+96
在20个频道中
Get PRO
一月 '25
+107
在14个频道中
Get PRO
十二月 '24
+93
在17个频道中
Get PRO
十一月 '24
+97
在17个频道中
Get PRO
十月 '24
+176
在15个频道中
Get PRO
九月 '24
+97
在16个频道中
Get PRO
八月 '24
+111
在15个频道中
Get PRO
七月 '24
+77
在9个频道中
Get PRO
六月 '24
+112
在13个频道中
Get PRO
五月 '24
+90
在11个频道中
Get PRO
四月 '24
+148
在23个频道中
Get PRO
三月 '24
+159
在18个频道中
Get PRO
二月 '24
+147
在14个频道中
Get PRO
一月 '24
+167
在16个频道中
Get PRO
十二月 '23
+192
在22个频道中
Get PRO
十一月 '23
+84
在17个频道中
Get PRO
十月 '23
+127
在8个频道中
Get PRO
九月 '23
+169
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+201
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+93
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+48
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+191
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+264
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+63
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+215
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+338
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+133
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+146
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+304
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+91
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+69
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+96
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+46
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+22
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+17
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+16
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+646
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 13 六月 | +1 | |||
| 12 六月 | +3 | |||
| 11 六月 | +15 | |||
| 10 六月 | 0 | |||
| 09 六月 | +1 | |||
| 08 六月 | +2 | |||
| 07 六月 | +1 | |||
| 06 六月 | +4 | |||
| 05 六月 | +2 | |||
| 04 六月 | +4 | |||
| 03 六月 | +2 | |||
| 02 六月 | +6 | |||
| 01 六月 | +2 |
频道帖子
«карпати. коротка історію мандрів» ірини пустиннікової — це книжка про (більш-менш) першу третину хх століття, але й у ній є середньовічний слід.
у розділі про микуличин є згадка про пам'ятник королеві ядвізі, засновниці ягеллонського університету й святій покровительця студентів. оригінально цей пам'ятник «стояв на подвір'ї санаторію львівських академічних шкіл. наприкінці війни статую взялися розстрілювати червоноармійці». але встигла втрутитися сільська вчителька анна мотрук, яка «переконала їх, що це — грецька богиня кохання афродіта», то королева лишилася відносно цілою. зараз вона стоїть на в'їзді в село при шосе івано-франківськ — рахів.
#вечірнінотатки
| 2 | олень із рогами-гілочками з рукопису хіі століття. яка витонченість, яка грація.
#бестіарії | 748 |
| 3 |  гієні з рукопису початку xiv століття (f. 63r) сказали «жуй сраку», то вона вирішила не сперечатися.
#свояатмосфера #бестіарії | 1 149 |
| 4 | на небі нині мовчазний книжковий клуб, і всі святі прийшли з книжками, тільки гуго — з блокнотом. не так зрозумів запрошення, чи що. тепер страшенно незручно почувається.
(мініатюри з часослова 1500-х років. інших учасниць і учасників клубу впізнаєте?).
#куточокбібліофіла | 1 404 |
| 5 |  на середу маю від анджея подберезького дві історійки про жаб, страшну й не дуже.
перша — про те, як у святу неділю один чоловік пішов витягати з води мочені коноплі, та ще й сорочку вдягнув стару брудну, щоб файну недільну не замастити. і щойно він до тих конопель підійшов, із них на нього як вискочить дрібна жаба та як уп'ється в груди — ніяк не можна було її відірвати. чоловік і покаявся, і до попа пішов, і молитви над ним читали, але все намарно: «груди розпухли, і на другий день помер».
(прекрасний привід не робити в неділю ніякої роботи, як на мене. спитають вас, чи ви, бува, не хочте на вихідних попрацювати, а ви у відповідь — про жабу).
друга історія мала бути моторошна, але в нас зараз про моторошне інші уявлення, либонь. маленька, то зацитую повністю:
відьми вміють робити різні наслання. якось за одною бабою послала жабу і та крок в крок за нею скакала, куди б вона не повернула. коли її відганяють, то вона ховається, потім вилізе — і знову скаче.
якщо тут когось і шкода, то хіба жабу, яку не тільки не підгодовують, а ще й проганяють 😢
#вечірнінотатки | 1 051 |
| 6 |  ісус із глаголичного далмаційського молитовника xv століття, звісно, не сова, але подивіться на цей вираз обличчя і спробуйте сказати, що він не чимало бачив.
#повнабентега | 1 165 |
| 7 | сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна», — сова з рукопису кінця хіі століття (f. 46v), яка аж подружку привела на це лайно подивитися. тепер їх таких двоє, еммм, вражених.
#совоньки | 1 464 |
| 8 |  голоси «за» перемогли, тож буде трошки більше «матеріалів з демонології українського народу».
скажімо, ось: чого в деяких респондентів подберезького точно не забереш, то це правильної оцінки мовної ситуації. (а ще зверніть увагу, як він на диявола мило каже «пан»).
#вечірнінотатки | 1 289 |
| 9 |  мавпи з рукопису xiv століття живуть своїм найкращим життям навіть у понеділок. молодці, що тут іще додаси.
#маргіналії | 1 159 |
| 10 | цейво, «матеріали з демонології» взагалі не середньовічні (навіть вдати нема як), але хороші й навіть веселі — то вам про них більше розказувати-показувати? | 1 267 |
| 11 |  оце я вам учора розказувала всіляке сумне про книжку, а нині прийшла розказати про веселе — із «матеріалів з демонології українського народу» анджея подберезького (тієї, що таким гігантським шрифтом надрукована). сам він був поляк, і коли в 1880-х записував перекази в чигиринському повіті, звісно, контекстуалізував їх як історії про славну шляхту й негідників-козаків, що додає текстові окремої перчинки. але зовсім розійшовся пан подберезький, коли вирішив вдатися до порівняльного аналізу:
говорячи про упирів, слід зазначити, що хоча по суті природа упирів, стриг і стригонів однакова, але є суттєва різниця в їхній поведінці. бо коли понурий український упир просто ґвалтовно розриває парубків на шматки, висмоктує кров із живих, цілі досвітки умертвляє і від його нападів рятує лише хрест або спів півня опівночі, то лагідний краківський стригонь, що має дві душі, хоча й присяде часом на якогось гадрамаху, але до жорстокого вбивства він не доходить. він, як покутник, навідується до костелів, рве ризи, перекидає підсвічники, обгризає свічки, веде священників на покаяння, задовольняється ковбасою в зубах, і досить дати йому ляпаса, щоб позбутися напасті.
там ще щось про те, що в демонології польського люду сильно видно інтелігентий університетський вплив (угу, саме так і було), але ми з кручиком вважаємо, що дуже непогано, коли колонізатори — чи колишні, чи нинішні, чи wannabe — ваших упирів бояться.
#вечірнінотатки | 1 554 |
| 12 |  +8химерні чоловічки та їхні домашні улюбленці на маргінесах псалтиря 1250-х років (bl add ms 62925).
#маргіналії #бабевини | 1 560 |
| 13 | якби екклезіяст був єдиною проблемою цієї книжки, я би посміялася, додала його собі в еталони ганебної редактури й пішла робити щось корисніше, ніж писання довгого відгуку на книжку, що вийшла накладом 512 примірників. але це просто один із прикладів того, як у цьому перекладі все недобре, і мені дуже важливо, щоб ви не починали знайомитися з чудовим, дотепним і закоханим у книжки річардом де бері саме з нього.
тут погано зі словами. хліб без закваски — таке важливе для біблії формулювання — стає «бездріжджовим». в англії 1345 року зненацька живуть «англікани». оріген «позбувається крайньої плоті» (це ми, вочевидь, тепер так оскоплення називаємо). богопосвячені особи (тобто люди із саном) стають «побожними» в тому розділі, де йдеться якраз про те, що вони, попри сан, поводяться зовсім не побожно.
тут погано з поєднанням слів у фрази. те, що мало би звучати як «бо не може та сама людина любити книжки і гроші», перетворюється на «бо не є одним і тим самим для людини випробовувати золоті монети і писання»; із «о побожна дбайливосте, в якій нічим дорікнути ні марті, ні марії» (тобто йдеться про те, що ця дбайливість щодо книжок охоплює і споглядання марії, і господарність марти) стає «о побожна дбайливосте, якою не можна дорікнути ані марті, ані марії»; «і тільки нашим англійським тонкощам, які про людське око критикують, вони присвячують свої потаємні нічні чування» (це такий наїзд англійця на якість французьких університетів) перетворюється на «хіба лишень англіканська витонченість, яку відверто критикують, є предметом вивчення на їхніх злодійських чуваннях».
тут, як ви могли здогадатися, загалом погано із синтаксисом — навіть там, де перекладач ніби добре зрозумів текст, він не дуже дбає про те, чи все буде ясно читачам (іронічно, що сам річард пише: «неможливо вловити зміст речення, коли не розуміємо хоч якоїсь його частини»), але цього не покажеш окремими фразами, то закину фотографії сторінок у коментарі.
а що найсмішніше, тут погано з примітками. перекладач — спеціаліст із античності, і воно й видно. пояснюючи, що таке «інфула понтифіка», він пише: «інфула — священна головна пов’язка, символ недоторканности», — що було слушно за якісь півтори тисячі років до річарда, а от у xiv столітті вже не дуже, бо католицька інфула — це елемент єпископського облачення, себто клірики, яких тут критикує річард, передчасно пнуться у високий церковний сан. про «гру в жеребки» перекладач пояснює, що це «популярна в античності гра, див. светоній…» — дуже гарно, що ви переклали светонія, а що нам це каже про середньовіччя? фразу «оскільки книги становлять поєднання протилежностей» він тлумачить, що «поєднання протилежностей — ключова позиція геракліта… згодом кант опрацював так звані антиномії…», але ж цікаве не це, а те, що тут мав на увазі річард — може, що книжка це поєднання безсмертної мудрості та тлінного тіла, майже як людина, і це було в середньовіччі настільки визнаним уявленням, що річардові навіть уточнювати не довелося? про коментарі щодо біблійних алюзій скажу тільки, що після екклезіяста не вірю, що перекладач їх сам писав.
останнє, що мене несказанно бентежить, — це імена. чого в книжці «гієронім», якщо він споконвіку (і)єронім? чого на обкладинці «ричард де барі», якщо ми не застосовуємо правила дев’ятки до імен, а місцевість, із якої походить річард, зветься бері-сент-едмундс (чи то едмендс, але в кожному разі — точно бері)?
загадки, суцільні загадки, це дуже загадкова книжка із загадковою ціною. не купуйте її, будь ласочка. | 1 095 |
| 14 | останні кілька вечорів я читала чарівний «філобіблон» рідарда де бері в аж ніяк не чарівному українському перекладі, і в мене з цього приводу є слова. недобрі, зате багато.
українське видання — це дуже гарна (і дуже дорога, 700 гривень за 128 сторінок) книжечка, на якій написано, що вона завдяки змісту й оформленню буде цікава бібліофілам і всім книголюбам. трошки плеоназм, як на мене, але на тлі решти це дурничка. із тим, які таргани бігають у нутрощах цієї книжки, краса оформлення викликає скоріш журбу: стільки файного паперу змарнували.
я знаю, ви хочете доказів. бо й перекладач — він же автор коментарів і передмови — тут іменитий (хоча батько в нього іменитіший), і редакторка профільна, співпрацює з угкц, тобто мала би знатися на довколарелігійних контекстах, і дванадцять примірників книжки вийшли в кастомній оправі на ще дорожчому папері, а абикому такого не роблять. і кручик не раз висловлював бажання погризти цю книжку, а смак на літературу в нього непоганий — та, як стане ясно далі, навіть котички помиляються.
почнімо з екклезіяста, бо на ньому всі, хто працював із цією книжкою, спіткнулися, впали й розбили обличчя. насправді щось запідозрити я мала б уже з передмови, але покинула її на п’ятій сторінці, де перекладач пише, що річард «описує переваги стародруків перед новітніми екземплярами» — бо зі «стародруків», до яких від річарда лишалося ще століття, ясно, що ніхто цього всерйоз не вичитував. а дарма покинула: до передмови все одно довелося повернутися, щоби зрозуміти, чому на сторінці 31 перекладу, серед коментарів із покликаннями на біблію українською, раптом з’являється eccl 38, 25 (kjv) — тобто посилання на біблію короля якова. і пояснення таки знайшлося: «за браком перекладеного тексту подекуди покликаємося на king james version».
от що би ви зробили, якби раптом виявили, що є біблійний текст, не перекладений українською? я, мабуть, сіла би писати дисертацію з цього приводу. або принаймні спитала би знайомих біблістів, що за фігня; я майже певна, що в перекладача є якісь знайомі біблісти, бо він викладає в українському католицькому університеті — не може ж бути, щоб із ним усі відмовилися розмовляти. або — hear me out — погуглила б.
власне, гуглінням я й зайнялася, бо справді, в українській книзі екклезіяста є тільки 12 глав, а коментар покликається аж на 38-му. як класно, слухайте, що перекладач так добре знає переклад короля якова, що помітив цю алюзію і зміг збагатити наш читацький досвід (насправді ні). розгадка оприявнилася десь на третій хвилині пошуків (окей, визнаю, у мене є кілька років теологічної освіти, без них це зайняло би вдвічі більше часу). eccl у короля якова — це екклезіястик, по-нашому — ісус, син сираха. і там воістину є розділ 38. і він, не повірите, перекладений українською.
я дуже сердито розказала про це знайомим, а потім подумала: жінко, не будь така злостива, он же прямим текстом написано, що перекладач послуговувався перекладом огієнка, а сирах — це книга девтероканонічна, якої саме в огієнка немає. може, перекладачеві конфесійна відданість не дозволила скористатися хоменком, довелося брати англіканський текст (до англікан ми ще не раз повернемося), а насправді він знає, що екклезіяст і екклезіястик — це різні люди й навіть не родичі. але на сторінці 61 перекладач довів, що я сильно погано думаю про себе і сильно добре — про нього, написавши: «згідно з порадою мудреця (екклезіяст, 39)», — і давши до цього примітку: «цитовано за kjv». на цьому місці згадка про те, що і не цитовано, бо в річарда тут алюзія, і не за kjv, бо до kjv, коли річард писав, лишалося ще навіть більше років, ніж до стародруків, буде просто доколупуванням до слів, тож не згадуймо.
звісно, переплутати біблійні книги — не смертельно. але переплутати їх так наполегливо (потім це трапляється ще втретє), з таким упевненим виразом обличчя, вдаючи, що ти сам написав коментарі щодо них (нагадую, на обкладинці перекладач вказаний і як автор коментарів), і з таким щирісіньким нерозумінням контексту — це вже потребує особливої хуцпи. | 962 |
| 15 |  просто гарна комета, схожа на якусь летючу рибу або музу-медузу, з арабського астрономічного трактату хііі століття.
#зодіаки | 1 066 |
| 16 |  «книги потрібно зберігати набагато дбайливіше, ніж черевики», — прочитала я в «філобіблоні» річарда де бері та згадала історію, яку розказувала тут у зовсім перші дні існування каналу (а значить, дуже ймовірно, що ви її не бачили).
отже, болонський юрист одофред у середині хііі століття розповідав, як батько послав сина до парижа навчатися, а той спустив усі гроші на розцяцьковування книжок (fecit libros suos babuinare de literis aureis) і нові туфлі.
джироламо тірабоскі, який згадує про цей випадок в «історії італійської літератури», пише, що дієслово «babuinare» — винахід одофреда. частіше трапляється іменник «babewyn»: так називали химер, які стали вкрай популярні в оздобленні книжок, коли виробництво манускриптів вийшло з монастирів у міські майстерні.
але історія одофреда — тільки частково про зміну ставлення до книжок і моду на розкішні маргінеси. іще вона про підлітка, який виривається з-під батьківського контролю, потрапляє в найбільше європейське місто, де щонайменше вісім вулиць відведено під борделі, — і спускає всі гроші на книжечки (ну гаразд, іще на туфлі). чомусь здається, що одофред не тільки нарікає, а й трохи вихваляється.
#вечірнінотатки | 1 195 |
| 17 | сицилійські дракони вже й дивитися на немовлят не можуть, не те що жувати, а їм їх тягнуть і тягнуть.
(мініатюра з французького рукопису xv століття).
#хрумхрум | 2 437 |
| 18 | річард де бері у «філобіблоні» вихваляється корупційними схемами — але це, знаєте, такі хороші схеми, вони всі заради книжечок ☺️
(сам трактат пречудовий, а от український переклад — надто за ті гроші, яких за нього просять, — я не радила б. якщо можете англійською, то ось є переклад у вільному доступі).
#вечірнінотатки | 1 232 |
| 19 | олень у часослові з хііі століття (f. 19v) думав прогризтися в ініціал, де саме відбувається якась серйозна розмова, але охорона не спить і всілякі порушення порядку глушить у зародку.
#гарнібукви #маргіналії | 1 649 |
| 20 |  іще одна небезпечна інтеракція: платон заважає сократові зосередитися в рукописі із середини хііі століття. я б на його місці не нависала так над людиною, яка в одній руці тримає ніж, а в другій — гостре перо.
#вченілюди | 1 432 |
