ar
Feedback
страшно середньовічне

страшно середньовічне

الذهاب إلى القناة على Telegram

дрібнички із середніх віків. чатик живе тут: @talking_medieval особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava

إظهار المزيد
5 147
المشتركون
+124 ساعات
+147 أيام
+3130 أيام
جذب المشتركين
يونيو '26
يونيو '26
+47
في 12 قنوات
مايو '26
+80
في 13 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+74
في 9 قنوات
Get PRO
مارس '26
+117
في 16 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+155
في 19 قنوات
Get PRO
يناير '26
+250
في 20 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+67
في 11 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+116
في 18 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+137
في 21 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+277
في 22 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+98
في 16 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+148
في 12 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+139
في 9 قنوات
Get PRO
مايو '25
+110
في 13 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+120
في 26 قنوات
Get PRO
مارس '25
+72
في 12 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+96
في 20 قنوات
Get PRO
يناير '25
+107
في 14 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+93
في 17 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+97
في 17 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+176
في 15 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+97
في 16 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+111
في 15 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+77
في 9 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+112
في 13 قنوات
Get PRO
مايو '24
+90
في 11 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+148
في 23 قنوات
Get PRO
مارس '24
+159
في 18 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+147
في 14 قنوات
Get PRO
يناير '24
+167
في 16 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+192
في 22 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+84
في 17 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+127
في 8 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+169
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+201
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+93
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+48
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+191
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+264
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+63
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+215
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+338
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+133
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+146
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '22
+304
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '22
+91
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '22
+69
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '22
+96
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '22
+46
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '22
+22
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '22
+17
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '22
+16
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '22
+646
في 0 قنوات
التاريخ
نمو المشتركين
الإشارات
القنوات
16 يونيو0
15 يونيو+2
14 يونيو+1
13 يونيو+2
12 يونيو+3
11 يونيو+15
10 يونيو0
09 يونيو+1
08 يونيو+2
07 يونيو+1
06 يونيو+4
05 يونيو+2
04 يونيو+4
03 يونيو+2
02 يونيو+6
01 يونيو+2
منشورات القناة
у «темпори» минулоріч вийшла книжка віталія михайловського «феномен поділля. історія регіону в другій половині xiv — на почат
у «темпори» минулоріч вийшла книжка віталія михайловського «феномен поділля. історія регіону в другій половині xiv — на початку xvi століття» — дослідження про динамічний, мінливий, захопливий часопростір і про особливу ідентичність, яка виросла там на перехресті всього, що може схрещуватися. і вона вам, мабуть, треба, але радити я прийшла навіть не книжку, а п'ятничну розмову довкола неї. бо з таким списком учасниць і учасників превентивно заздрю всім, хто туди зможе потрапити (так, це в києві). по-перше, буде сам віталій михайловський, дослідник подільської шляхти й автор, зокрема, книжки про топоніміку середньовічного поділля та її контексти. тобто про взаємодію культур і про те, як вона відбивається на мові, маркуванні простору й загалом наших уявленнях про кордони і межі, він думає вже давно. по-друге, прийде наталя старченко, яка теж досліджує шляхту прикордоння — тільки насамперед волинського. про її безцінні «українські світи речі посполитої» я тут колись згадувала, і якщо подумати про саму концепцію книжки, то стає ясно, що вона досконало впишеться в тему множинних ідентичностей і міжкультурних обмінів. по-третє, долучиться ще володимир маслійчук, який досліджує слобожанщину і теж має книжку, яка самою назвою ідеально пасує до цієї розмови: «у полоні прикордонь та наративів. дослідження з історії слобідської україни xvii–xix століть». усі разом вони говоритимуть про те, звідки взагалі беруться історичні регіони, як формуються їхні локальні ідентичності, як на прикордонну самосвідомість впливає постійний контакт із іншими культурами, — а ще про те, як із цим усім бути історикам (і мені здається, що це заповідається на найцікавішу частину обговорення). модераторкою буде ольга петренко-цеунова (у неї, до речі, також є хороша книжка — «шляхетна традиція», про бароко). відбуватиметься все в києві, у книгарні «є» на лисенка, 3, у п'ятницю, 19 червня. почнеться о 18:30. вхід вільний. якщо маєте змогу — підіть, розкажете, як було 🙏 #безсоромнареклама

2
небезпеки насувають з усіх боків, якщо ви химера на маргінесі рукопису хііі століття. #маргіналії
небезпеки насувають з усіх боків, якщо ви химера на маргінесі рукопису хііі століття. #маргіналії
745
3
потойбічний розподільник працює на повну пару в рукописі 1280-х років (f. 13v). #янголи #біси #пекельце
потойбічний розподільник працює на повну пару в рукописі 1280-х років (f. 13v). #янголи #біси #пекельце
882
4
експресивні зайці з маргінесів молитовника 1300-х років. #маргіналії+8
експресивні зайці з маргінесів молитовника 1300-х років. #маргіналії
942
5
«карпати. коротка історію мандрів» ірини пустиннікової — це книжка про (більш-менш) першу третину хх століття, але й у ній є
«карпати. коротка історію мандрів» ірини пустиннікової — це книжка про (більш-менш) першу третину хх століття, але й у ній є середньовічний слід. у розділі про микуличин є згадка про пам'ятник королеві ядвізі, засновниці ягеллонського університету й святій покровительця студентів. оригінально цей пам'ятник «стояв на подвір'ї санаторію львівських академічних шкіл. наприкінці війни статую взялися розстрілювати червоноармійці». але встигла втрутитися сільська вчителька анна мотрук, яка «переконала їх, що це — грецька богиня кохання афродіта», то королева лишилася відносно цілою. зараз вона стоїть на в'їзді в село при шосе івано-франківськ — рахів. #вечірнінотатки
963
6
олень із рогами-гілочками з рукопису хіі століття. яка витонченість, яка грація. #бестіарії
олень із рогами-гілочками з рукопису хіі століття. яка витонченість, яка грація. #бестіарії
1 159
7
гієні з рукопису початку xiv століття (f. 63r) сказали «жуй сраку», то вона вирішила не сперечатися. #свояатмосфера #бестіарі
гієні з рукопису початку xiv століття (f. 63r) сказали «жуй сраку», то вона вирішила не сперечатися. #свояатмосфера #бестіарії
1 561
8
на небі нині мовчазний книжковий клуб, і всі святі прийшли з книжками, тільки гуго — з блокнотом. не так зрозумів запрошення,+4
на небі нині мовчазний книжковий клуб, і всі святі прийшли з книжками, тільки гуго — з блокнотом. не так зрозумів запрошення, чи що. тепер страшенно незручно почувається. (мініатюри з часослова 1500-х років. інших учасниць і учасників клубу впізнаєте?). #куточокбібліофіла
1 749
9
на середу маю від анджея подберезького дві історійки про жаб, страшну й не дуже. перша — про те, як у святу неділю один чолов
на середу маю від анджея подберезького дві історійки про жаб, страшну й не дуже. перша — про те, як у святу неділю один чоловік пішов витягати з води мочені коноплі, та ще й сорочку вдягнув стару брудну, щоб файну недільну не замастити. і щойно він до тих конопель підійшов, із них на нього як вискочить дрібна жаба та як уп'ється в груди — ніяк не можна було її відірвати. чоловік і покаявся, і до попа пішов, і молитви над ним читали, але все намарно: «груди розпухли, і на другий день помер». (прекрасний привід не робити в неділю ніякої роботи, як на мене. спитають вас, чи ви, бува, не хочте на вихідних попрацювати, а ви у відповідь — про жабу). друга історія мала бути моторошна, але в нас зараз про моторошне інші уявлення, либонь. маленька, то зацитую повністю: відьми вміють робити різні наслання. якось за одною бабою послала жабу і та крок в крок за нею скакала, куди б вона не повернула. коли її відганяють, то вона ховається, потім вилізе — і знову скаче. якщо тут когось і шкода, то хіба жабу, яку не тільки не підгодовують, а ще й проганяють 😢 #вечірнінотатки
1 329
10
ісус із глаголичного далмаційського молитовника xv століття, звісно, не сова, але подивіться на цей вираз обличчя і спробуйте
ісус із глаголичного далмаційського молитовника xv століття, звісно, не сова, але подивіться на цей вираз обличчя і спробуйте сказати, що він не чимало бачив. #повнабентега
1 290
11
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна», — сова з рукопису кінця хіі століття (f. 46v), яка аж
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна», — сова з рукопису кінця хіі століття (f. 46v), яка аж подружку привела на це лайно подивитися. тепер їх таких двоє, еммм, вражених. #совоньки
1 644
12
голоси «за» перемогли, тож буде трошки більше «матеріалів з демонології українського народу». скажімо, ось: чого в деяких рес
голоси «за» перемогли, тож буде трошки більше «матеріалів з демонології українського народу». скажімо, ось: чого в деяких респондентів подберезького точно не забереш, то це правильної оцінки мовної ситуації. (а ще зверніть увагу, як він на диявола мило каже «пан»). #вечірнінотатки
1 523
13
мавпи з рукопису xiv століття живуть своїм найкращим життям навіть у понеділок. молодці, що тут іще додаси. #маргіналії
мавпи з рукопису xiv століття живуть своїм найкращим життям навіть у понеділок. молодці, що тут іще додаси. #маргіналії
1 363
14
цейво, «матеріали з демонології» взагалі не середньовічні (навіть вдати нема як), але хороші й навіть веселі — то вам про них більше розказувати-показувати?
1 462
15
оце я вам учора розказувала всіляке сумне про книжку, а нині прийшла розказати про веселе — із «матеріалів з демонології укра
оце я вам учора розказувала всіляке сумне про книжку, а нині прийшла розказати про веселе — із «матеріалів з демонології українського народу» анджея подберезького (тієї, що таким гігантським шрифтом надрукована). сам він був поляк, і коли в 1880-х записував перекази в чигиринському повіті, звісно, контекстуалізував їх як історії про славну шляхту й негідників-козаків, що додає текстові окремої перчинки. але зовсім розійшовся пан подберезький, коли вирішив вдатися до порівняльного аналізу: говорячи про упирів, слід зазначити, що хоча по суті природа упирів, стриг і стригонів однакова, але є суттєва різниця в їхній поведінці. бо коли понурий український упир просто ґвалтовно розриває парубків на шматки, висмоктує кров із живих, цілі досвітки умертвляє і від його нападів рятує лише хрест або спів півня опівночі, то лагідний краківський стригонь, що має дві душі, хоча й присяде часом на якогось гадрамаху, але до жорстокого вбивства він не доходить. він, як покутник, навідується до костелів, рве ризи, перекидає підсвічники, обгризає свічки, веде священників на покаяння, задовольняється ковбасою в зубах, і досить дати йому ляпаса, щоб позбутися напасті. там ще щось про те, що в демонології польського люду сильно видно інтелігентий університетський вплив (угу, саме так і було), але ми з кручиком вважаємо, що дуже непогано, коли колонізатори — чи колишні, чи нинішні, чи wannabe — ваших упирів бояться. #вечірнінотатки
1 640
16
химерні чоловічки та їхні домашні улюбленці на маргінесах псалтиря 1250-х років (bl add ms 62925). #маргіналії #бабевини+8
химерні чоловічки та їхні домашні улюбленці на маргінесах псалтиря 1250-х років (bl add ms 62925). #маргіналії #бабевини
1 696
17
якби екклезіяст був єдиною проблемою цієї книжки, я би посміялася, додала його собі в еталони ганебної редактури й пішла робити щось корисніше, ніж писання довгого відгуку на книжку, що вийшла накладом 512 примірників. але це просто один із прикладів того, як у цьому перекладі все недобре, і мені дуже важливо, щоб ви не починали знайомитися з чудовим, дотепним і закоханим у книжки річардом де бері саме з нього. тут погано зі словами. хліб без закваски — таке важливе для біблії формулювання — стає «бездріжджовим». в англії 1345 року зненацька живуть «англікани». оріген «позбувається крайньої плоті» (це ми, вочевидь, тепер так оскоплення називаємо). богопосвячені особи (тобто люди із саном) стають «побожними» в тому розділі, де йдеться якраз про те, що вони, попри сан, поводяться зовсім не побожно. тут погано з поєднанням слів у фрази. те, що мало би звучати як «бо не може та сама людина любити книжки і гроші», перетворюється на «бо не є одним і тим самим для людини випробовувати золоті монети і писання»; із «о побожна дбайливосте, в якій нічим дорікнути ні марті, ні марії» (тобто йдеться про те, що ця дбайливість щодо книжок охоплює і споглядання марії, і господарність марти) стає «о побожна дбайливосте, якою не можна дорікнути ані марті, ані марії»; «і тільки нашим англійським тонкощам, які про людське око критикують, вони присвячують свої потаємні нічні чування» (це такий наїзд англійця на якість французьких університетів) перетворюється на «хіба лишень англіканська витонченість, яку відверто критикують, є предметом вивчення на їхніх злодійських чуваннях». тут, як ви могли здогадатися, загалом погано із синтаксисом — навіть там, де перекладач ніби добре зрозумів текст, він не дуже дбає про те, чи все буде ясно читачам (іронічно, що сам річард пише: «неможливо вловити зміст речення, коли не розуміємо хоч якоїсь його частини»), але цього не покажеш окремими фразами, то закину фотографії сторінок у коментарі. а що найсмішніше, тут погано з примітками. перекладач — спеціаліст із античності, і воно й видно. пояснюючи, що таке «інфула понтифіка», він пише: «інфула — священна головна пов’язка, символ недоторканности», — що було слушно за якісь півтори тисячі років до річарда, а от у xiv столітті вже не дуже, бо католицька інфула — це елемент єпископського облачення, себто клірики, яких тут критикує річард, передчасно пнуться у високий церковний сан. про «гру в жеребки» перекладач пояснює, що це «популярна в античності гра, див. светоній…» — дуже гарно, що ви переклали светонія, а що нам це каже про середньовіччя? фразу «оскільки книги становлять поєднання протилежностей» він тлумачить, що «поєднання протилежностей — ключова позиція геракліта… згодом кант опрацював так звані антиномії…», але ж цікаве не це, а те, що тут мав на увазі річард — може, що книжка це поєднання безсмертної мудрості та тлінного тіла, майже як людина, і це було в середньовіччі настільки визнаним уявленням, що річардові навіть уточнювати не довелося? про коментарі щодо біблійних алюзій скажу тільки, що після екклезіяста не вірю, що перекладач їх сам писав. останнє, що мене несказанно бентежить, — це імена. чого в книжці «гієронім», якщо він споконвіку (і)єронім? чого на обкладинці «ричард де барі», якщо ми не застосовуємо правила дев’ятки до імен, а місцевість, із якої походить річард, зветься бері-сент-едмундс (чи то едмендс, але в кожному разі — точно бері)? загадки, суцільні загадки, це дуже загадкова книжка із загадковою ціною. не купуйте її, будь ласочка.
1 139
18
останні кілька вечорів я читала чарівний «філобіблон» рідарда де бері в аж ніяк не чарівному українському перекладі, і в мене з цього приводу є слова. недобрі, зате багато. українське видання — це дуже гарна (і дуже дорога, 700 гривень за 128 сторінок) книжечка, на якій написано, що вона завдяки змісту й оформленню буде цікава бібліофілам і всім книголюбам. трошки плеоназм, як на мене, але на тлі решти це дурничка. із тим, які таргани бігають у нутрощах цієї книжки, краса оформлення викликає скоріш журбу: стільки файного паперу змарнували. я знаю, ви хочете доказів. бо й перекладач — він же автор коментарів і передмови — тут іменитий (хоча батько в нього іменитіший), і редакторка профільна, співпрацює з угкц, тобто мала би знатися на довколарелігійних контекстах, і дванадцять примірників книжки вийшли в кастомній оправі на ще дорожчому папері, а абикому такого не роблять. і кручик не раз висловлював бажання погризти цю книжку, а смак на літературу в нього непоганий — та, як стане ясно далі, навіть котички помиляються. почнімо з екклезіяста, бо на ньому всі, хто працював із цією книжкою, спіткнулися, впали й розбили обличчя. насправді щось запідозрити я мала б уже з передмови, але покинула її на п’ятій сторінці, де перекладач пише, що річард «описує переваги стародруків перед новітніми екземплярами» — бо зі «стародруків», до яких від річарда лишалося ще століття, ясно, що ніхто цього всерйоз не вичитував. а дарма покинула: до передмови все одно довелося повернутися, щоби зрозуміти, чому на сторінці 31 перекладу, серед коментарів із покликаннями на біблію українською, раптом з’являється eccl 38, 25 (kjv) — тобто посилання на біблію короля якова. і пояснення таки знайшлося: «за браком перекладеного тексту подекуди покликаємося на king james version». от що би ви зробили, якби раптом виявили, що є біблійний текст, не перекладений українською? я, мабуть, сіла би писати дисертацію з цього приводу. або принаймні спитала би знайомих біблістів, що за фігня; я майже певна, що в перекладача є якісь знайомі біблісти, бо він викладає в українському католицькому університеті — не може ж бути, щоб із ним усі відмовилися розмовляти. або — hear me out — погуглила б. власне, гуглінням я й зайнялася, бо справді, в українській книзі екклезіяста є тільки 12 глав, а коментар покликається аж на 38-му. як класно, слухайте, що перекладач так добре знає переклад короля якова, що помітив цю алюзію і зміг збагатити наш читацький досвід (насправді ні). розгадка оприявнилася десь на третій хвилині пошуків (окей, визнаю, у мене є кілька років теологічної освіти, без них це зайняло би вдвічі більше часу). eccl у короля якова — це екклезіястик, по-нашому — ісус, син сираха. і там воістину є розділ 38. і він, не повірите, перекладений українською. я дуже сердито розказала про це знайомим, а потім подумала: жінко, не будь така злостива, он же прямим текстом написано, що перекладач послуговувався перекладом огієнка, а сирах — це книга девтероканонічна, якої саме в огієнка немає. може, перекладачеві конфесійна відданість не дозволила скористатися хоменком, довелося брати англіканський текст (до англікан ми ще не раз повернемося), а насправді він знає, що екклезіяст і екклезіястик — це різні люди й навіть не родичі. але на сторінці 61 перекладач довів, що я сильно погано думаю про себе і сильно добре — про нього, написавши: «згідно з порадою мудреця (екклезіяст, 39)», — і давши до цього примітку: «цитовано за kjv». на цьому місці згадка про те, що і не цитовано, бо в річарда тут алюзія, і не за kjv, бо до kjv, коли річард писав, лишалося ще навіть більше років, ніж до стародруків, буде просто доколупуванням до слів, тож не згадуймо. звісно, переплутати біблійні книги — не смертельно. але переплутати їх так наполегливо (потім це трапляється ще втретє), з таким упевненим виразом обличчя, вдаючи, що ти сам написав коментарі щодо них (нагадую, на обкладинці перекладач вказаний і як автор коментарів), і з таким щирісіньким нерозумінням контексту — це вже потребує особливої хуцпи.
1 012
19
просто гарна комета, схожа на якусь летючу рибу або музу-медузу, з арабського астрономічного трактату хііі століття. #зодіаки
просто гарна комета, схожа на якусь летючу рибу або музу-медузу, з арабського астрономічного трактату хііі століття. #зодіаки
1 110
20
«книги потрібно зберігати набагато дбайливіше, ніж черевики», — прочитала я в «філобіблоні» річарда де бері та згадала історі
«книги потрібно зберігати набагато дбайливіше, ніж черевики», — прочитала я в «філобіблоні» річарда де бері та згадала історію, яку розказувала тут у зовсім перші дні існування каналу (а значить, дуже ймовірно, що ви її не бачили). отже, болонський юрист одофред у середині хііі століття розповідав, як батько послав сина до парижа навчатися, а той спустив усі гроші на розцяцьковування книжок (fecit libros suos babuinare de literis aureis) і нові туфлі. джироламо тірабоскі, який згадує про цей випадок в «історії італійської літератури», пише, що дієслово «babuinare» — винахід одофреда. частіше трапляється іменник «babewyn»: так називали химер, які стали вкрай популярні в оздобленні книжок, коли виробництво манускриптів вийшло з монастирів у міські майстерні. але історія одофреда — тільки частково про зміну ставлення до книжок і моду на розкішні маргінеси. іще вона про підлітка, який виривається з-під батьківського контролю, потрапляє в найбільше європейське місто, де щонайменше вісім вулиць відведено під борделі, — і спускає всі гроші на книжечки (ну гаразд, іще на туфлі). чомусь здається, що одофред не тільки нарікає, а й трохи вихваляється. #вечірнінотатки
1 239