Archive artifacts

Цікавий білоруський бланк ГПУ. Окрім білоруської присутні: російська, ідиш, польська. Джерело: ГДА СЗРУ 📜Канал "Архівні Артефакти"

Тут у коментарях постало питання, то вирішив більше розповісти про історію вбивці Степана Бандери. Бо деякі речі - широко відомі у дужжже вузьких колах. Сташинський помер у 2017 році і похований в ПАР. Читайте далі. Агент "Тарас". Він же - "Гімназист". Він же – "Олег". Він же – Григорій Мороз, Бронислав Качур, Йозеф Леманн та Алєксандр Крилов. Це тільки частина його імен. Його справжнє ім’я – Богдан Сташинський. Він вбив С. Бандеру та Лева Ребета у Мюнхені. Останнього – взагалі без слідів. Лікарі констатували інфаркт. Його ніхто не побачив. Ідеальне вбивство.  З Бандерою так чисто не вийшло – лікарям вдалося знайти рештки цианіду в організмі. Але у версіях слідство заплуталося: однією з основних називали самогубство на ґрунті проблем Бандери із дружиною. Ввечері 12 серпня 1961 року, за три години до початку будівництва Берлінського муру він втік до Західного Берліну і згодом розкрив усі секрети КГБ, які знав. Це був один з найбільших провалів всесильного КГБ за всю його історію. Згодом буде відкритий судовий процес. Богдана Сташинського достроково звільнили з в’язниці 31 грудня 1966 року — через чотири роки після вироку. Його засудили до 8 років ув’язнення за вбивства Лева Ребета та Степана Бандери. Після звільнення його разом із дружиною доправили літаком ВПС США до Америки, де він перебував під охороною американської секретної служби. Він вийшов і попав під програму захисту свідків у США. Консультував ЦРУ і ФБР. Наприкінці 90-их - консультант Начальника Поліції у Південно-Африканській Республіці. Помер 2017 році - похований у ПАР. Як це вдалося встановити. Окрім документів СЗРУ. Те, що він вийшов і пропав було відомо одразу. Згодом історик Сергій Плохій розкопав те, що він потрапив під програму захисту свідків. А також начальник поліції ПАР йому (Плохію) завуальовано на це натякнув в інтерв'ю. Минулого року я звернув увагу на один коментар Олександра Скрипника (дослідник документів КГБ, колишній співробітник української розвідки), котрий повідомив, що офіцери розвідки ПАР - розповіли про смерть Сташинського офіцерам СЗРУ. Сталася вона у 2017 році. Ось так по крупинках і вдалося встановити. Джерела документів: ГДА СЗРУ 📜Канал "Архівні Артефакти"

До вашої уваги – офіційне листування щодо комплектування української армії на місцевому рівні в період визвольних змагань. Звернення Голови Мощенської волосної управи до Голови сільського комітету села Андріївки щодо оприлюднення інформації про можливість вступу офіцерів на службу до української армії. 22 березня 1918 р. ✔️ЦДАВО України. Ф. 1548. Оп. 1. Спр. 31. Арк. 1. Оголошення про формування в Кам’янці-Подільському Кінного коша, надіслане до Гайсинської волосної народної управи для розповсюдження. 28 червня 1919 р. ✔️ЦДАВО України. Ф. 1018. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 90-90 зв. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Продовження історії Ліпольца-"Люкса" Розсекречені матеріали Служби зовнішньої розвідки України дають змогу простежити понад сорок років агентурної діяльності Ліпольца — від перших вербувань до його участі в кампанії з дискредитації українського визвольного руху. Після того як Богдан Сташинський зізнався у вбивстві Бандери за завданням КГБ, справжня роль «Люкса» та організованої в Берліні пресконференції постала в іншому світлі. Ця історія показує, як радянські спецслужби не лише готували операції проти українських діячів, а й намагалися керувати тим, як світ сприйматиме ці злочини. Джерело: ГДА СЗРУ 📜Канал "Архівні Артефакти"

15 жовтня 1959 року в Мюнхені загинув Степан Бандера. Після його вбивства КГБ розгорнув масштабну кампанію дезінформації, намагаючись перекласти відповідальність на західнонімецькі спецслужби та діячів самого ОУН. Одним із ключових інструментів цієї операції став агент Степан Ліпольц на псевдо «Люкс», завербований радянськими спецслужбами ще 1932 року. Він роками втирався в довіру до української еміграції в Мюнхені, відкрив ресторан, де зустрічалися українські діячі, і збирав інформацію про їхні контакти, місця перебування та діяльність. У 1961 році Ліпольца таємно доправили до Східного Берліна, де на спеціально організованій пресконференції він озвучив версію про причетність західнонімецької розвідки до вбивства Бандери. Зокрема, він звинувачував Дмитра Миськіва, стверджуючи, що той нібито зізнався у вбивстві. Це була спроба КГБ відвернути підозри від Москви й запустити хибний слід у міжнародній пресі. Водночас архівні документи свідчать, що «Люкс» виконував завдання зі стеження за Бандерою та іншими провідниками ОУН, а також збирав детальні відомості про приміщення редакції «Шляху перемоги» й офісів українських діячів. Джерело: ГДА СЗРУ 📜Канал "Архівні Артефакти" Наступна частина документів у дописі нижче 👇👇👇

В доповнення, бо постало питання в коментарях. Так, Хуґо Босс - був членом нацистської партії. Вступив ще до приходу Гітлера до влади у 1931 році. Ось його облікова партійна картка. Босс - не був дизайнером уніформи, але його фабрика шила. Джерело: Berlin Document Center, NSDAP Mitgliederkartei, http://www.metzingen-zwangsarbeit.de/

Просто. Як то кажуть, знайдіть 10 відмінностей Цікаво, чи підари відстьогують Хуґо Боссу за дизайн?

Це перше фото УПА, яке я виявив в архіві СБУ. Фактично, це була справжня знахідка й відкриття: до мене цього фото не бачив жоден дослідник, і саме я вперше ввів його в обіг та опублікував. Сталося це в далекому 2010 році. На фото - сотня УПА "Орли" на початках її творення. Колись, коли я ще був малим, мама розповідала мені про роботу в Центральному державному історичному архіві у Львові, над дисертацією. Я тоді постійно перепитував, що означає «виявити документ». Вона пояснювала: це коли до тебе його ніхто не бачив. Звісно, той, хто поклав документ до папки у XVIII чи XIX столітті, його бачив. Але дослідники — ні. І ось ти знаходиш його вперше. Мені було років вісім чи дев’ять, але це пояснення я запам’ятав на все життя. За роки роботи з архівами КГБ скільки документів вдалося виявити, віднайти, опрацювати й опублікувати — аж самому страшно))). Але те дитяче відчуття відкриття досі залишається зі мною. До чого це я? Учора був День створення УПА. Це надзвичайно цікава сторінка нашої історії, адже УПА була військовою структурою, яка боролася за незалежну Україну, а не за радянську чи німецьку державу. І сама пам’ять про цю боротьбу досі дратує багатьох наших сусідів і ворогів, які й сьогодні називають українців «бандерівцями». Мабуть, недарма. Значить все рпавильно робили. До цієї дати я хотів зібрати тут перелік своїх статей про діяльність українських повстанців та людей, пов’язаних з УПА. Адже серед них були не лише націоналісти, а й представники інших середовищ та національностей. Залишаю цей перелік тут — читайте, користуйтеся й буду вдячний за ваші відгуки! Останні самураї УПА - https://tyzhden.ua/History/176096 Четар УГА, який рятував євреїв - http://ukrpohliad.org/national-memory/chetar-uga-yakyj-ryatuvav-yevreyiv.html Будні повстанця «Зора». 20 років життя в криївці - https://ukrnationalism.com/history/2476-budni-povstantsia-zora-20-rokiv-zhyttia-v-kryivtsi.html Доктор «Гіль» – лікар-єврей у Військовій окрузі УПА «Заграва» - http://ukrpohliad.org/national-memory/doktor-gil-likar-yevrej-u-vijskovij-okruzi-upa-zagrava.html Брати Штейни «Рижий» та «Боско» – євреї в УПА - https://ukrnationalism.com/history/2576-brati-shtejni-rizhij-ta-bosko-evreji-v-upa.html Львівський єврей Штрейкер - лікар УПА "Поппер" - https://galinfo.com.ua/articles/lvivskyy_ievrey_shtreyker__likar_upa_popper_253131.html // У рамках проєкту «Єврейські герої» (російською) - https://www.jewishheroes.live/heroes/shtreiker Хто похований у Грушовичах? Лікар із Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом - http://www.istpravda.com.ua/columns/2018/05/28/152510/ Смолоскип свободи із україно-польського прикордоння» // Український Альманах-2020 // Dva měsíce před Palachem vzplála „pochodeň svobody“ na Ukrajině. Sověti ji zatlačili do zapomnění - https://denikn.cz/271524/dva-mesice-pred-palachem-vzplala-pochoden-svobody-na-ukrajine-soveti-ji-zatlacili-do-zapomneni/?fbclid=IwAR18fPsYF2HjLE3sxITrAkbpAdyVTHJ0e7vJxwRHMRfY03g4VFkWrgDCmiM Хто похований на горі Монастир? - https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/10/12/158256/ Як поляки закликали українців миритися - https://www.istpravda.com.ua/columns/2021/07/11/159818/ Радіограма для Бандери // Локальна історія листопад 2021 - https://localhistory.org.ua/texts/statti/radiograma-dlia-banderi/ Незабуті в забутих могилах - https://publishing.localhistory.org.ua/product/nekropoli-10-2024/ https://localhistory.org.ua/texts/statti/nezabuti-v-zabutikh-mogilakh/ Пужники. У пошуках правди - https://www.istpravda.com.ua/articles/2026/05/5/165861/ Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки - https://www.istpravda.com.ua/articles/2026/06/29/165986/ Наука проти штучного інтелекту у польсько-українських стосунках - https://www.istpravda.com.ua/columns/2026/07/1/165992/ Протокол з діяльности "Орла" та виконання присуду смерти - https://www.istpravda.com.ua/columns/2026/07/2/165996/ Штаб УПА: погляд із середини. Свідчення полковника Литвиненка. Частина 1 - https://localhistory.org.ua/texts/statti/shtab-upa-pogliad-iz-seredini-svidchennia-polkovnika-litvinenka/ 📜Канал "Архівні Артефакти"

З архівних фондів ЦДАВО України На фото – звернення Видавничої спілки «Книгозбірня» до громадськості щодо культурно-просвітньої діяльності та видання творів української і світової літератури. Джерело: ЦДАВО України. Ф. 1839. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 209-290 зв. Довідково: Видавнича спілка «Книгозбірня» діяла в Києві в 1918-1919 роках під керівництвом Я. Самоненка. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Постать полковника Армії УНР Івана Литвиненка посідає помітне місце в історії українського визвольного руху. Він розпочав військову службу ще під час Першої світової війни, воював у роки Української революції, командував підрозділами Армії УНР, брав участь у військово-дипломатичних місіях, а згодом працював у розвідці УНР разом із польськими союзниками. Під час Другої світової війни Литвиненко долучився до УПА, працював у розвідці Крайового військового штабу УПА-Північ, викладав у старшинській школі й готував майбутніх командирів. Згодом через стан здоров’я він залишив УПА й оселився із дружиною на Львівщині під чужим прізвищем. Згідно з документами, 12 квітня 1945 року Литвиненка завербували органи НКГБ під агентурним псевдонімом "Шендрик". Однак подальша співпраця, схоже, не виправдала очікувань радянської спецслужби. Принаймні саме так випливає зі службових характеристик, які чекісти складали на свого агента. У документах вони скаржилися, що за час співпраці "Шендрик" не надав жодних суттєвих відомостей про підпілля ОУН та УПА. Документи, що зберігаються в архіві Служби зовнішньої розвідки України, зокрема розшукова справа та фрагменти агентурної справи Литвиненка, становлять значну цінність для дослідників історії українського визвольного руху та всіх, хто цікавиться українською історією. Особливу увагу привертають власноручні свідчення полковника, написані на вимогу чекістів. Вони дають змогу відтворити окремі епізоди його діяльності в роки війни, контакти з українським підпіллям та обставини життя на Львівщині й у Льові після переходу до нелегального становища. Ми із Локальною історією публікуємо ці свідчення із невеличким редакторським опрацюванням та коментарями. Сьогодні, в день створення УПА - читайте частину 1 - https://localhistory.org.ua/texts/statti/shtab-upa-pogliad-iz-seredini-svidchennia-polkovnika-litvinenka/ 📜Канал "Архівні Артефакти"

У ПОЛЬЩІ ВИЯВЛЕНО ОСТАНКИ УКРАЇНСЬКИХ ЖЕРТВ Близько 30 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків, Люблінського воєводства Республіки Польща. Пошукові роботи проводяться на замовлення УІНП. Забезпечує проведення пошукових робіт КП «Доля», яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року. Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року. Останні подібні пошукові експедиції, під час яких було виявлено людські останки, відбулися у 2016 році. Керівник КП «Доля» Святослав Шеремета підкреслив:

«Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих та гідно вшанувати їх пам'ять».

Історична довідка. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути встановлена внаслідок подальших історичних та пошукових досліджень.

КГБ проти Дня створення УПА: як Москва намагалася стерти пам’ять про українську визвольну боротьбу 14 жовтня, на свято Покрови, українці традиційно відзначали День створення УПА. У 1967 році, до 25-ї річниці повстанської армії, українська діаспора готувала масштабні заходи у США, Канаді та інших країнах. Планували видати історії УПА українською й англійською мовами, проводити радіопередачі, популяризувати повстанський рух у пресі, організовувати молодіжні зустрічі та вшанування загиблих. КГБ уважно стежив за цими планами й намагався їм перешкодити. У березні 1967 року він доповідав керівництву компартії України про створення у США комітету з організації ювілейних урочистостей, а обласним управлінням наказали розробити заходи для зриву святкування за кордоном. Паралельно радянські спецслужби намагалися дискредитувати УПА, розколювати українську еміграцію та тиснути на західні уряди, зокрема за допомогою сфальсифікованих документів. Однак святкування відбулися. У Вашингтоні на урочистий банкет надійшли вітання від 14 сенаторів і 63 членів Палати представників США. У Канаді в Торонто відбулася маніфестація за участю близько восьми тисяч осіб, а серед тих, хто надіслав вітання, був прем’єр-міністр Лестер Пірсон. Заходи також пройшли у Великій Британії, Німеччині, Австралії, Аргентині та Бразилії. Для діаспори це було не лише вшанування минулого, а й спосіб нагадати світові про прагнення України до незалежності. Розсекречені документи Служби зовнішньої розвідки України показують, наскільки серйозно радянські спецслужби сприймали боротьбу за історичну пам’ять. КГБ прагнув не просто дискредитувати УПА, а й не допустити поширення за кордоном українського погляду на визвольну боротьбу. 📜Канал "Архівні Артефакти"

797 свідчень про нацистський терор проти українців Нещодавно у Канаді був віднайдений масив его-документів про досвід українців під час нацистської окупації в роки Другої світової війни. Це анкети-заяви на вступ, які вимагали детального опису особистих переживань переслідувань, а також контекстуальної інформації. Як і будь-які наративи від першої особи, ці сотні справ відображають індивідуальні погляди й не застраховані від впливу групового мислення. Тим не менш, вони є досі невикористаним ресурсом, який повертає сотні нечуваних голосів та нерозказаних історій. На опублікованих фото - Заява-анкета до Ліги українських політичних в’язнів від отця Стефана Тарнавецького, у якій описується його арешт та ув’язнення Гестапо 14 грудня 1943 року під час театральної вистави в Івано-Франківську. Хоча о. Тарнавецького зрештою звільнили завдяки втручанню Церкви, десятки інших відвідувачів були страчені без суду і слідства. Детальніше тут! 📜Канал "Архівні Артефакти"

Через п*дарів немає світла. Не дають дописати статтю про УПА на завтра. Вже вкрай офігіли. Але поки є павербанки, все допишеться. А на фото. Та просто угорська делегація на чолі із полковником генштабу Мартоном в УПА. Цей сюжет також буде Чекайте новин

Відозви та оголошення доби Української революції 1917–1921 років. Представлені документи виявлено у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а саме: «Український військовий генеральний комітет при Українській Центральній Раді, м. Київ» (ф. 811), «Українська Центральна Рада (УЦР), мм. Київ, Житомир» (ф. 1115), «Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський» (ф. 1078), «Посухівська волосна народна управа, с. Посухівка Уманського повіту Київської губернії» (ф. 1504), «Начальна команда Українсько-Галицької армії, м. Вінниця Подільської губернії» (ф. 2188), «Штаб Діючої армії УНР» (ф. 3172), «Ради військових частин армії УНР (періоду Української Центральної Ради) (об’єднаний фонд)» (ф. 4592). 📜Канал "Архівні Артефакти"

Дуже цікавий документ. Наказ командирам і командантам УПА про припинення всіх дій проти мадьярів, румунів, словаків, латвійців та ін. Це ДАРО виставили нову партію оцифрованих документів. Там є багато по ОУН та УПА, а також метричні книги. У вересні 2026 року на вебсайті держархіву у розділі "E-архів" розміщено 108 справ, фонд Р-30 «Колекція матеріалів ОУН-УПА, що діяли на території Рівненської області. 1942-1957», опис 2, справи №№16-120 та 10 метричних книг, фонд Р-740 «Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області», опис 7, справи №№1-10. Метричні книги про народження, шлюб, смерть по населених пунктах: м. Березне за 1931-1932рр., с. Яблунне за 1931-1933 рр., с. Балашівка за 1932-1933рр., с. Моквин за 1932-1933рр., с. Князівка за 1932-1933рр., с. Поляни за 1932р., с. Біле за 1932-1933рр. Посилання: https://rv.archives.gov.ua/ocifrovani-sprav?period=4&&fund=4&&annotation=8 https://rv.archives.gov.ua/ocifrovani-sprav?period=5&&fund=5&&annotation=14 Джерело: Державний архів Рівненської області 📜Канал "Архівні Артефакти"

Поки Хрущов грюкав черевиком в ООН – КГБ взявся за шістдесятників 12 жовтня 1960 року Микита Хрущов влаштував свій відомий перформанс із черевиком на Генасамблеї ООН. Радянський вождь лютував, бо філіппінський делегат прямо звинуватив Союз в імперіалізмі та поглинанні народів Східної Європи. Хрущов гучно заперечував і вимагав «деколонізації» світу. При цьому сама «тюрма народів» лишалася недоторканною. Поки совєти на словах підтримувала свободу народів Азії та Африки, спецслужби жорстко придушувала будь-які спроби національного самовизначення. Україна залишалася класичною радянською колонією, де повернення до власної ідентичності прирівнювали до державної зради. Показовий приклад – доля неформального Клубу творчої молоді «Сучасник», який заявив про себе того ж 1960-го. Молоді митці, серед яких Лесь Танюк, Алла Горська, Василь Стус, Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, не закликали до повстань. Вони влаштовували літературні вечори й художні виставки, повертали із забуття імена репресованих митців Розстріляного відродження. Активна публічна діяльність осередку затихла у середині 1960-х, коли КГБ заарештував його лідерів та активістів (Світличного, Кузнєцову, Геврича, Мартиненка, Русина, Гриня). Серед вилучених був лист, який чітко описував становище України:

«Це ж бо лад абсолютного панування росіян, які всебічно використовують сталінську конституцію СРСР і при допомозі єдиної компартії, єдиної російської армії… тримають Україну в ролі своєї підопічної території чи колонії.»

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 952. Фото: Музей шістдесятництва 📜Канал "Архівні Артефакти"

Цікавий архівний документ Копія листа Міністерства внутрішніх справ Української Народної Республіки до Чернігівського губерніального комісара про запровадження в Україні з 16 лютого 1918 року обчислення часу за новим стилем і перехід на середньоєвропейський час, надіслана Мощенській волосній земській управі до відома. 30 березня 1918 р. Джерело: ЦДАВО України. Ф. 1548. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 4. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Останнього вояка УПА совєти розстріляли у 1989 році. Суддя Борис Плахтій, котрий прийняв це рішення досі спокійно живе і отримує понад 200 000 гривень пенсії. Мова йде про справу Івана Гончарука (псевдо «Лісовий»). Він став останнім страченим воїном УПА. 📌 1944–1945: 19-річним юнаком Іван Гончарук вступає до УПА на Волині. Займається забезпеченням, стоїть на варті під час завдань. Наприкінці 1945-го його заарештовує НКВД. Вирок – розстріл, який згодом замінюють на 20 років каторги на Колимі. 📌 1956–1975: Після смерті Сталіна строк скорочують. Гончарук виходить на волю, але без права повернення додому. Залишається на Півночі, працює, створює родину. Лише у 1975 році сім’ї вдається переїхати на Харківщину. Попереду – розмірене життя звичайного пенсіонера. 📌 1986–1987: Під час візиту на Волинь на нього пише донос місцевий агент КГБ (через давній побутовий конфлікт). Чекісти миттєво реанімують справу 40-річної давнини. За всіма нормами права, судити людину двічі за один і той самий «злочин» – заборонено. Що робить КДБ? Старий вирок скасовують, а справу відправляють на «дорозслідування». Щоб сфабрикувати новий вирок, радянське «правосуддя» вдалося до абсурду: ▪️ Гончарука звинувачують у «зраді Батьківщині» та пособництві нацистам, хоча в самій справі зафіксовано бої УПА проти гітлерівців, яких із Волині повністю вигнали в 1944-му. ▪️ без жодних прямих доказів інкримінують участь у понад 40 ліквідаціях радянських активістів. 12 липня 1989 року Івана Гончарука стратили в Києві. Тіло родині не повернули, місце поховання невідоме. У 2021 році Національна комісія з реабілітації повністю зняла з нього всі обвинувачення. (я був одним зсеред тих, хто прийняли це рішення). Суддя Плахтій продовжує жити і отримувати понад 5000 $ пенсії Джерело: УСБУ у Волинський обл., спр. 13017. Останнє фото - суддя Плахтій 📜Канал "Архівні Артефакти"

Пані і панове, вже непомітно й вечір п'ятниці. Насичений був тиждень. Я оце хворію і дочитую книжку Томаса Гарді "Джуд непримітний". Дужжже, от дужжже мені йде. Хоча тут і ХІХ століття. Але люди, вони люди у всякий час. А у Вас що? Показуйте, розповідайте, що читаєте, що у планах, що вже прочитали. Дякую!!! І тихих та спокійних, по-можливості, вихідних