Available now! Telegram Research 2025 — the year's key insights 
Archive artifacts
Open in Telegram
Фото, особисті документи та речі, які зберігаються в архівних справах ЧК-КҐБ. Зворотний зв'язок - @Birchak підтримати проєкт: https://www.patreon.com/archive_artifacts Приват - 4149 4990 9669 6180 Моно - 4441 1110 4898 9358
Show more9 096
Subscribers
+2524 hours
+747 days
+2 36130 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '26
July '26
+80
in 4 channels
June '26
+2 456
in 20 channels
Get PRO
May '26
+120
in 10 channels
Get PRO
April '26
+157
in 7 channels
Get PRO
March '26
+69
in 9 channels
Get PRO
February '26
+121
in 10 channels
Get PRO
January '26
+433
in 17 channels
Get PRO
December '25
+162
in 11 channels
Get PRO
November '25
+231
in 15 channels
Get PRO
October '25
+215
in 8 channels
Get PRO
September '25
+185
in 11 channels
Get PRO
August '25
+372
in 10 channels
Get PRO
July '25
+231
in 8 channels
Get PRO
June '25
+260
in 11 channels
Get PRO
May '25
+535
in 19 channels
Get PRO
April '25
+729
in 13 channels
Get PRO
March '25
+62
in 6 channels
Get PRO
February '25
+23
in 2 channels
Get PRO
January '25
+18
in 1 channels
Get PRO
December '24
+145
in 3 channels
Get PRO
November '24
+230
in 8 channels
Get PRO
October '24
+47
in 3 channels
Get PRO
September '24
+34
in 1 channels
Get PRO
August '24
+15
in 3 channels
Get PRO
July '24
+8
in 0 channels
Get PRO
June '24
+16
in 0 channels
Get PRO
May '24
+22
in 1 channels
Get PRO
April '24
+22
in 3 channels
Get PRO
March '24
+16
in 4 channels
Get PRO
February '24
+11
in 1 channels
Get PRO
January '24
+13
in 2 channels
Get PRO
December '23
+11
in 2 channels
Get PRO
November '23
+10
in 4 channels
Get PRO
October '23
+19
in 0 channels
Get PRO
September '23
+13
in 0 channels
Get PRO
August '23
+12
in 0 channels
Get PRO
July '23
+12
in 0 channels
Get PRO
June '23
+8
in 0 channels
Get PRO
May '23
+8
in 0 channels
Get PRO
April '23
+7
in 0 channels
Get PRO
March '23
+17
in 0 channels
Get PRO
February '23
+55
in 0 channels
Get PRO
January '23
+20
in 0 channels
Get PRO
December '22
+32
in 0 channels
Get PRO
November '22
+21
in 0 channels
Get PRO
October '22
+4
in 0 channels
Get PRO
September '22
+14
in 0 channels
Get PRO
August '22
+22
in 0 channels
Get PRO
July '22
+61
in 0 channels
Get PRO
June '22
+880
in 0 channels
Get PRO
May '22
+28
in 0 channels
Get PRO
April '22
+1 657
in 0 channels
Get PRO
March '22
+111
in 0 channels
Get PRO
February '22
+979
in 0 channels
Get PRO
January '22
+803
in 0 channels
Get PRO
December '21
+517
in 0 channels
Get PRO
November '21
+457
in 0 channels
Get PRO
October '21
+579
in 0 channels
Get PRO
September '21
+455
in 0 channels
Get PRO
August '21
+493
in 0 channels
Get PRO
July '21
+318
in 0 channels
Get PRO
June '21
+1 027
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 05 July | +26 | |||
| 04 July | +5 | |||
| 03 July | +19 | |||
| 02 July | +17 | |||
| 01 July | +13 |
Channel Posts
80-а річниця польського погрому в Кельцях, здійсненого озвірілим польським народом, коли поляки звіряче, по-польському убивали своїх сусідів-євреїв, які дивом вижили під час Голокосту.
У тих маленьких трунах (перше фото) – розтерзані поляками немовлята.
Погром під гаслом «Завершимо роботу Гітлера!», розпочався 4 липня 1946 о 10 ранку. Опівдні в будівлю, де переховувалися євреї прибула група поляків на чолі з сержантом міліції Владиславом Блахутом, яка роззброїла присутніх євреїв, що чинили опір.
Коли євреї відмовилися вийти на вулицю де на них чекали озвірілі поляки, Блахут став бити їх рукояткою револьвера по головах, кричачи:
«Німці не встигли знищити вас, але ми закінчимо їх роботу».Натовп поляків увірвався в будинок. Євреїв, чоловіків і жінок, старих і дітей, викидали з вікон і на вулиці били залізними прутами, дрючками, молотками. До кінця дня було вбито 42 людини, а також понад 40 чоловік поранено. Більше інформації на сайті Музею Голокосту США. 📜Канал "Архівні Артефакти"
| 2 | Товариство, нас на каналі відчутно збільшилось, не в останню чергу завдяки Денису Казанському. То давайте познайомимось із тими, хто мене не знає.
Мене звати - Володимир Бірчак. Я історик й архівіст. А із лютого 2022 року ще й військовий.
Моє життя нерозривно пов'язане із архівами. Я 6 років працював на різних посадах в архіві СБУ, 3 роки був заступником директора цього архіву і безпосередньо причетний до повного розсекречення документів ЧК-КГБ в Україні.
Я автор та співавтор багатьох видань (книжок), із декотрими з них можна ознайомитись 👉 ТУТ. Із моїми статтями українською, російською, чеською та англійською можна ознайомитись тут 👉 - https://bit.ly/3o71Mka
У мене давно була ідея створення каналу. Це фото, різного роду цікаві особисті документи, особисті речі та інше, що зберігаються в архівних справах.
А ще у каналу є Патреон, де я виставляю цікаві і рідкісні документи та артефакти. Усі донати котрі приходять на Патреон, я використовую на потреби війська. (у коментах продублюю усі колекції).
Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів)
Радий знайомству.
п.с. Два фото. На одному я у архіві СБУ під час пандемії ковіду, а на другому десь серед куп'янських лісів. | 1 825 |
| 3 |  +826 років під наглядом совєтських спецслужб – як режим переслідував єврейських літераторів.
Совєтська репресивна машина вміла чекати й вистежувати своїх жертв десятиліттями. Яскравий приклад тому – розсекречені документи з фондів ГДА СБУ про долю єврейського поета Матвія Талалаєвського.
Справу-формуляр на майбутнього письменника чекісти завели ще у 1925 році. На той час йому було всього 17 років. Провина підлітка? Належність до єврейської молодіжної організації. В СРСР будь-яка національна самобутність вважалася злочином – усі мали стати безликим «совєтським народом».
Матвій (Мотл) Талалаєвський виріс у багатодітній родині на Житомирщині, згодом переїхав до Києва, де здобув літературну освіту. Він писав їдишем та українською мовами, працював учителем, а під час Другої світової війни пройшов фронт як військовий кореспондент.
Проте для совєтських спецслужб він завжди залишався «неблагонадійним». У 1938-му Талалаєвський став першою мішенню масштабної агентурної розробки «Бойовці», під яку згодом потрапила майже вся єврейська секція Спілки письменників України.
У листопаді 1951 року поета заарештували. Головним «доказом вини» МГБ зробив його творчість. Призначені слідством «експерти» виявили у віршах «войовничий єврейський націоналізм».
Совєтські спецслужби прирівняли поетичні метафори до антирадянської пропаганди. Образи лісу, вікових дубів та птахів, які втратили свої гнізда, тугу за єврейською історичною пам’яттю були для режиму еквівалентом загрози держбезпеці.
Вирок – 10 років концтаборів «Степлагу» в Казахстані. Лише після смерті Сталіна та згасання антисемітської кампанії поет вийшов на волю і був реабілітований.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 65, оп. 1, спр. С-6974; ф. 6, оп. 1, спр. 36663-фп.
📜Канал "Архівні Артефакти" | 1 801 |
| 4 |  Державний Львівської області знову потішив оцифрованими матеріалами.
У червні 2026 року на офіційному сайті архіву було опубліковано чергову серію оцифрованих документів. Електронний формат дає змогу досліджувати архівні матеріали онлайн, без потреби особистого відвідування установи.
Нижче представлено перелік фондів та описів, які були оцифровані й розміщені на вебресурсі установи:
Львівське воєводське управління, м.Львів Ф.1 оп.2 (Family Search):
1722 справи https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/1556/
Слідчий відділ НКВС у Львівській області (кримінальні справи 1939- 1950рр.) Р-3258 оп.1:
55 справ https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/4/
Також, викладені 4 нові описи:
Н-3164 оп.1 Відділ Державного інституту судової експертизи і криміналістики у Львові:
https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/250/
Р-1849 оп.1 Львівський механізований скляний завод Головного управління скляної промисловості «Укрголовскло» Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР, м.Львів:
https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/4079/
Р-3229 оп.5;6 Управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР:
оп 5: https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/7292/
оп 6: https://e.archivelviv.gov.ua/inventories/7293/
📜Канал "Архівні Артефакти" | 1 936 |
| 5 |  +1Знаєте, доволі часто зустрічаю закиди від польських колег, що в УПА ніхто не поніс покарання за злочини над цивільними. Це тема до ширшого обговорення, однак.
Водночас, Геноцид (згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду) — це умисні дії, вчинені зі спеціальним свідомим наміром (лат. dolus specialis) повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Такого свідомого наміру в УПА не було. Навіть більше, за самочинні дії серйозно карали.
У жовтні 1943 р. у вказівках Крайового проводу ОУН зазначалося:
“Категорично припинити всякі протипольські виступи й акції, що являються відхиленням від політичної лінії Організації та не виеліміновують, а посилюють проти нас другорядний фронт боротьби. Ініціювання і виконування заборонених актів трактуватиму як саботаж і провалювання політики ОУН, а виновників каратиму по законам найвищого революційного порядку”.
Тому пропоную Вам нижче доволі цікавий документ про страту командира УПА Миколи Олійника - "Орла". (повний текст документа на фото)
22 червня 1944 р.
ПРОТОКОЛ З ДІЯЛЬНОСТИ ОРЛА ТА ВИКОНАННЯ ПРИСУДУ СМЕРТИ
При кінці лютого 1944 року вислав я Орла з відділом 60 чоловік в Кам’янецький терен для переведення вишколу, а опісля для виконання певних завдань стисло означеного характеру, які не мали, однак, нічого спільного з будь-якими акціями відносно німців чи поляків. В першу чергу Орел з відділом мав в терені так конспіруватись, щоб навіть не зводити самооборонних боїв. Про хід роботи Орел мав звітувати догори щодватижні. Орел від’їхав на визначене місце. Вже в дорозі на місце призначення наробив він порядного бешкету, ліквідуючи без нічийого відома й наказу польський присілок Халупки. За ліквідацію Халупок Орел мав стати під суд, однак непередбачені випадки змусили цю справу відложити. І так Орел поїхав на своє місце. […]
[…] Свою діяльність розпочав Орел від протипольських акцій і тому зробився голосним на цілу Кам’янеччину. В виду того до його відділу почали напливати все нові люди зо всіх сторін. Про це дійшли чутки до крайсгавптмана Негрінга, який виписавписьмо до “людей з ліса”, з метою устійнення взаємовідносин між німцями і УПА, тобто з бажанням нав’язати пакт неторкальности, а навіть співпраці з Вермахтом по питанню ліквідації польського свідомого елементу. […]
[…] В міжчасі Орел на власну руку видав листівку до поляків, у якій наказував польському населенню вибратись з того терену, на якому оперував його відділ, загрожуючи неслухняним карою смерти.
В виду таких потягнень, незгідних з наказами Організації, вислано мене до Орла для проведення точної ревізії всіх його вчинків. […]
[…] Я наказав Орлові зібрати цілу сотню в лісі для перегляду й звітування. Тут слід згадати, що майже всі стрільці, а зокрема чотові й ройові, зовсім явно заявились проти політики Орла і вже самі мали замір його арештувати й відослати до проводу. Тому іншої розв’язки, як тої, що сталась, вони собі не уявляли.
Саме прийшов день 15 квітня 1944 року. Сотню поставлено до звіту. Тоді виступив я поперед неї і заявив, що за:
1) невиконання стислих доручень свойого зверхника;
2) за несубординацію ОУН і Проводові;
3) за анархістичне ведення себе по відношенню до Орг[анізації] і свойого зверхника;
4) за розконспірування людей і терену;
5) за викривлення нічим несплямленого шляху боротьби ОУН і цілого українського народу за УССД, освяченого кров’ю тисячів національних героїв – Орел буде покараний смертю!
Засуд виконано в тій же хвилині трьома револьверними кулями. Виструнчена сотня спокійно його сприйняла.
За зраду й непослух каратиметься всіх!
/–/
22 червня 1944
Джерело: Архів Центру досліджень визвольного руху (Львів), ф. 10. Копія. Опубліковано: Літопис УПА. Нова серія. Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943–1952. Кн. 1 / упоряд. В. Мороз, О. Вовк; відп. ред. П. Сохань, П. Потічний. – Київ; Торонто: Літопис УПА, 2009. – 790 с. | 2 126 |
| 6 | +1 Знаєте, доволі часто зустрічаю закиди від польських колег, що в УПА ніхто не поніс покарання за злочини над цивільними. Це тема до ширшого обговорення, однак.
Водночас, Геноцид (згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду) — це умисні дії, вчинені зі спеціальним свідомим наміром (лат. dolus specialis) повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Такого свідомого наміру в УПА не було. Навіть більше, за самочинні дії серйозно карали.
У жовтні 1943 р. у вказівках Крайового проводу ОУН зазначалося:
“Категорично припинити всякі протипольські виступи й акції, що являються відхиленням від політичної лінії Організації та не виеліміновують, а посилюють проти нас другорядний фронт боротьби. Ініціювання і виконування заборонених актів трактуватиму як саботаж і провалювання політики ОУН, а виновників каратиму по законам найвищого революційного порядку”.
Тому пропоную Вам нижче доволі цікавий документ про страту командира УПА Миколи Олійника - "Орла".
22 червня 1944 р.
ПРОТОКОЛ З ДІЯЛЬНОСТИ ОРЛА ТА ВИКОНАННЯ ПРИСУДУ СМЕРТИ
При кінці лютого 1944 року вислав я Орла з відділом 60 чоловік в Кам’янецький терен для переведення вишколу, а опісля для виконання певних завдань стисло означеного характеру, які не мали, однак, нічого спільного з будь-якими акціями відносно німців чи поляків. В першу чергу Орел з відділом мав в терені так конспіруватись, щоб навіть не зводити самооборонних боїв. Про хід роботи Орел мав звітувати догори щодватижні. Орел від’їхав на визначене місце. Вже в дорозі на місце призначення наробив він порядного бешкету, ліквідуючи без нічийого відома й наказу польський присілок Халупки. За ліквідацію Халупок Орел мав стати під суд, однак непередбачені випадки змусили цю справу відложити. І так Орел поїхав на своє місце.
Почувши, однак, що він хвилево відв’язаний від свого зверхника, почав робити, що йому тільки сподобалось. Його діяльність розходилась з нашою політлінією і нас, як Організацію і націю, наскрізь компрометувала.
В свойому терені змобілізував він всю місцеву поліцію і інших людей, так що підтягнув свій відділ до бойової сотні. При тому робив заходи, щоб зорганізувати й цілий курінь. Сам заіменував себе сотником.
Свою діяльність розпочав Орел від протипольських акцій і тому зробився голосним на цілу Кам’янеччину. В виду того до його відділу почали напливати все нові люди зо всіх сторін. Про це дійшли чутки до крайсгавптмана Негрінга, який виписавписьмо до “людей з ліса”, з метою устійнення взаємовідносин між німцями і УПА, тобто з бажанням нав’язати пакт неторкальности, а навіть співпраці з Вермахтом по питанню ліквідації польського свідомого елементу. У відповідь на це письмо, Орел особисто поїхав в Кам’янку Струмилову до крайсгавптмана. Першим разом їздив сам, в цивільному вбранні, а слідуючим прибув в уніформі, з почотом верхи на конях. В Кам’янці відбув з крайсгавптманом та представниками Вермахту цілий ряд нарад. Устійнили слідуюче:
1) Орел має право палити польські села навіть при допомозі німців, однак крайсгавптман застерігає собі половину добичі;
2) Орел має боронити визначений йому відтинок фронту перед большевиками. На тому відтинку має покопати окопи та забезпечувальні засіки;
3) з відділом має він перебувати в визначеному крайсгавптманом терені;
4) про всі події Орел має крайсгавптманові звітувати;
5) має повести агітацію за співпрацею інших відділів УПА з Вермахтом.
На початок Негрінг дав для сотні Орла 40 крісів та 14000 набоїв. При тому німці вдавали великих приятелів УПА, а Орла титулували полковником. В цей же час намагались вивідати, яка насправді сила в Орла (вони собі уявляли, що в нього до 6000 війська), щоби зорієнтуватись, як опісля цей відділ зліквідувати. Про це говорили, між іншим, зловлені на тому терені німці. Ці переговори велись явно-славно і про них говорили широкі круги громадянства.
Завершенням порозуміння, як теж для затіснення співпраці, Орел наказав населенню висипати в місці постою високу могилу, яку мали в плані торжественно посвячувати на перший день Великодніх Свят. До цього свята, однак, не дійшло!
В | 1 |
| 7 |  +8Цього дня народився
Павлик Володимир Іванович – “Ірка”, “Пік”, “222” (2.07.1915, м. Грац, Австрія – 2.04.1948, с. Ольчан Магаданської обл., Росія).
Закінчив Перемиську гімназію, навчався у Львівській політехніці та студіював філологію у Львівському університеті. Член ОУН (1934). Окружний провідник ОУН Перемищини (1938). Вояк Карпатської Січі (1939). Старшина леґіону “Нахтіґаль”, командир 4-ї сотні батальйону №201 (1941-12.1942). В УПА з 1943 р. Шеф штабу ВО “Сян” (05.-11.1944). По розформуванню ВО “Сян”, переданий до розпорядження штабу ВО “Буг”.
Захоплений у полон в липні 1945 р. Засуджений, карався у Північно-східному таборі МВС СРСР (Магаданська обл.). Поручник, сотник УПА.
Джерело: Архів СБУ
📜Канал "Архівні Артефакти" | 1 985 |
| 8 | Наука проти штучного інтелекту у польсько-українських стосунках
29 червня я опублікував короткий FAQ про історію УПА. Це не те, що короткий виклад. Це супер скорочений варіант. Це була реакція на допис польського історика Лукаша Адамського. Він прочитав мою реакцію і вирішив звинуватити мене у методологічних помилках (це можна побачити у нього на сторінці). Тоді ось моя наступна відповідь.
Для початку хочу звернути увагу усіх зацікавлених, що я реагую на те, що Лукаш Адамський написав за допомогою штучного інтелекту. Він цього не приховував, але водночас вирішив підважити мої історичні знання та вміння застосовувати різні методи дослідження. Окей. Просто хочу зафіксувати це.
Адамський (створює допис із ШІ) - Бірчак (відповідає аргументовано і з посиланнями) - Адамський (звинувачує Бірчака у відходах від історичного ремесла і елементарної культурної аргументації)
Другий важливий момент, котрий хочу відзначити. Я реагував на допис Лукаша Адамського у частині, котрий стосується УПА. Щодо Армії Крайової, то є також дуже багато зауважень стосовно перекручень автора. Та ця відповідь буде дещо згодом. Однак, точно буде!
https://www.istpravda.com.ua/columns/2026/07/1/165992/
Nota Bene. Із 2022 року і до сьогодні я був на різних ділянках фронту: Донеччина, Харківщина, Сумщина, а потім знову Харківщина. Я бачив різних хлопців і дівчат у нашому війську, з різними професіями і вподобаннями. Я не буду перебільшувати, але думаю, що не злукавлю, якщо скажу, що для 30%, а може й більше боротьба, котру я перечислив вище – є символом і прикладом. Багато, хто воює з червоно-чорним прапорцем на плечі поруч із синьо-жовтим. У всіх нас є позивні, що доволі часто ми й прізвищ не знаємо. Свого часу один із офіцерів щиро думав, що моє прізвище "Клап". У нас, у СОУ є офіційне привітання "Слава Україні! Героям Слава!". Нашим маршем є "Зродились ми великої години", а молитвою і клятвою "Молитва українського націоналіста". Багато хто цікавиться і пізнає для себе таких постатей як Коновалець, Мельник, Бандера, Шухевич та інші.
І у мене заклик до розуміння та обережності. Адже для 300 тис. українських військових вищеперелічені речі є – символами та прикладами. Будьте обережні, коли у гонитві за політичними балами ви починаєте очорнювати наші символи…
П.С. На фото. Після завершення переговорів, коли делегації польського та українського підпілля підписали угоду про спільні дії , вояки АК та УПА, що були в охороні членів обидвох делегацій, зробили собі спільну світлину; с. Новий Любінець (Любачівський повіт), 21 травня 1945 р. | 2 191 |
| 9 |  +2Ось ця усміхнена жінка - це Софія Олександрівна Налепинська-Бойчук — українська художниця-графік. Дружина художника Михайла Бойчука.
Ось уривок із допиту:
«Питання: — Вас заарештовано за участь в антисовєцькій, націонал-фашистській організації, де ви провадили шпигунську роботу на користь іноземних держав. Чи визнаєте ви себе винною у пред’явленому вам звинуваченні?
Відповідь: — У пред’явленому мені звинуваченні винною себе я не визнаю. В антисовєцькій націонал-фашистській організації я участі не брала й шпигунської роботи не провадила.
Питання: — Ви кажете неправду, слідство має відомості, що ви брали активну участь в антисовєцькій націонал-фашистській організації, якою керував ваш чоловік — Бойчук. Пропонуємо вам дати докладні зізнання про вашу участь в організації».
Розстріляна 1937 року.
Джерело: Архів СБУ
📜Канал "Архівні Артефакти" | 2 172 |
| 10 |  +5Зруйновані плани двох диктатур: 85 років Акту відновлення Української Держави
30 червня 1941 року у Львові відбулася подія, що зруйнувала плани відразу двох тоталітарних режимів. Цього дня було проголошено Акт відновлення Української Держави.
Для нацистів такий крок став зухвалою несподіванкою. Для СРСР – смертельною загрозою. Протягом десятиліть совєтська пропаганда намагалася викреслити цю дату з історії, дискредитувати її учасників та нав’язати міф, ніби проголошення було «випадковим, хаотичним епізодом».
Документи з розсекречених архівів КГБ говорять про інше.
Оперативні теки, які чекісти роками ретельно збирали проти лідерів українського визвольного руху, сьогодні є незаперечним доказом: Акт 30 червня не був випадковістю. Це один з визначних кроків до побудови суверенної України. ОУН свідомо поставила Третій Рейх перед доконаним фактом, зламавши геополітичні розрахунки як Берліна, так і москви.
Слова, які звучали тоді, через 85 років відгукуються в серці кожного українця з новою, пророчою силою:
«Український Народе! Ти ніколи зброї не кидав… Не кидай зброї тепер. Бери її в свої руки. Нищ ворога. Ставай до будови УКРАЇНСЬКОЇ САМОСТІЙНОЇ ДЕРЖАВИ».
Сьогодні, коли нащадки радянських чекістів знову намагаються знищити нашу державність, ми продовжуємо тримати зброю. Бо право України на свободу утверджене поколіннями борців.
Джерела: ГДА СБУ, ф. 65, оп. 1, спр. С-9079, т. 2; ф. 13, оп. 1, спр. 376, т. 4; ф. 13, оп. 1, спр. 398, т. 18. | 2 756 |
| 11 | Мемуари Софії Русової - видатної громадської діячки, членкині Центральної Ради, активної учасниці боротьби за незалежність України у 1917-1921 рр.
Вони будуть цікаві як любителям історії так і поціновувачам української літератури, бо читаються як захопливий художній твір. Життєвий шлях у Русової насичений - за царів вона зазнавала переслідувань через проукраїнські погляди, потрапляла до в’язниць, після революції брала участь у створенні молодої української державності. Усе це вона описує у своїх «Споминах».
Дивно, що таке безцінне джерело унікальної інформації про нашу країну досі майже невідомо на широкий загал. У книжкових магазинах цих мемуарів до сьогодні не було, отже ми вирішили виправити цю несправедливість і надрукували їх.
Постать Русової взагалі дуже недооцінена, люди про неї майже не чули, не знаю, чи існують десь пам’ятники їй.
Замовляйте книгу за посиланням!
https://rusova.chornahora.com.ua/
#куди_ж_без_реклами | 2 470 |
| 12 |  Товариство, пробачте, що який день вже спамлю польсько-українською тематикою. Але...
Тут вийшло просто шикарне інтерв'ю Нормана Дейвіса. Професора Оксфорду. Дуже відомого історика. Власне автора монументальної праці "Боже ігрище. Історія Польщі".
У журналістки таке враження, що було завдання спровокувати, щоб Дейвіс сказав, що українці і УПА - "людобуйци". Натомість його тези досить мудрі і виважені. (Посилання на статтю дам у коментарі).
Залишу тут кілька
"Жодне порівняння не є абсолютно точним, завжди існують нюанси. Але щоб зрозуміти явище, доводиться порівнювати. Дехто порівнює УПА з Армією Крайовою — головним польським рухом опору в боротьбі проти німців. АК і УПА були зовсім різними організаціями, але на певному рівні їх можна порівнювати, а на іншому — ні.
Треба сказати прямо: загалом УПА не була злочинною організацією".
"Я повторюю: потрібна Комісія правди і примирення. Але після завершення війни, бо зараз для цього дуже невдалий момент. Ця історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому. Наслідком стане те, що саме в той час, коли Україна вже п'ятий рік воює з Росією, президент Польщі дав Росії дуже вигідний привід для пропаганди".
"— Але ж, пане професоре, саме президент Зеленський присвоїв одній із військових частин почесне найменування «Герої УПА», знаючи, яку реакцію це може викликати в Польщі. Саме з цього все й почалося.
Ні, не з цього. Те, що зробив президент України, не має нічого спільного з Волинню. Дев'яносто відсотків УПА не мали жодного стосунку до Волині. Що мав зробити президент Зеленський — відмовитися від вшанування дев'яноста відсотків героїв УПА? У кожного підпільного руху часів Другої світової війни є темні сторінки історії".
"Я вважаю, що поляки повинні бути обережнішими в тому, що говорять про Україну та її історію".
А ось крайня цитата, щоб Ви розуміли рівень журналістки. Прив'язували дітей колючим дротом до дерев?!?!?! Вони й далі використовують цей фейк.
"— Але УПА на Волині вбила 100 тисяч поляків. Це була етнічна чистка, геноцид. Було знищено 1200 польських сіл, убивали жінок, дітей прив'язували колючим дротом до дерев, вирізали немовлят із утроб матерів..."
📜Канал "Архівні Артефакти" | 3 061 |
| 13 |  +2Товариство, тут така цікава історія.
Ось дивіться, 1941 рік, німці рухаються у сторону Києва. Було прийняте рішення залишити співробітника НКВД - Івана Кудрю у місті для проведення диверсій. Він увійшов в історію під псевдонімом "Максим".
До вересня Кудря жив у будинку Гінзбурга. Це той, що на місці готелю "Україна". Німці входять у Київ. За якийсь час совєти починають дистанційно підривати будинки на Хрещатику й інші споруди. Підривають й будинок Гінзбурга. Кудря залишається без документів, грошей, бланків паспортів та продуктів.
Оце так допомогли свої ж)))) Документ відшукав Володимир Пугачов.
А я нагадаю, що на Патреоні є величезна колекція про Кудрю.
- Резедентура "Максім". Київ часів німецькою окупації
Загалом 14 томів - 3953 фото і документів.
Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів.
📜Канал "Архівні Артефакти" | 2 207 |
| 14 | Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки.
Даний матеріал покликаний у доступному форматі коротко розповісти про історію боротьби українців за власну державу під час та після Другої світової війни. Зокрема боротьбу Української Повстанської Армії та Організації Український націоналістів.
Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у такому нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання (FAQ (Frequently Asked Questions).
Водночас крайнім часом зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери.
Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Що 90 років тому, що зараз Польща не враховує, або робить вигляд, що не помічає того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.
Ганебний Ризький договір 1921 року між Польщею та совєтською росією – це ніщо інше, як зрада своїх союзників (УНР). Також сучасна Польща та її державні мужі мають усвідомлювати свою співвідповідальність за життя і загибель близько семи мільйонів українців у міжвоєнний період. Адже якби не було договору Пілсудського-Леніна, то усе мало б скластися по-іншому.
У цьому матеріалі розглянемо найсвіжіший приклад такого нерозуміння і недалекоглядності. Усі ці речі створюються на основі того, що нібито Польща існувала із 1918 року, а Україна появилася нізвідки у 1991 році.
Решту читайте тут 👇👇👇
Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки | Історична правда https://share.google/2T37gqjqD4lSbqQCI | 2 466 |
| 15 |  +3Як Холодноярські отамани з НачРозвідки УНР проєкт Конституції писали
Андрій Кравець пише:
Шкода, що вчора, в день ювілею сучасної Конституції України, практично ніхто не згадав про проєкт Констуції, написаний у червні 1919 року галицьким науковцем та холодноярськими отаманами і "завізований" начальником розвідки Геншабу УНР, залегендованим під... "обозного лікаря". 😉
На світлинах - копія сторінок з єдиної брошури з текстом проєкту Конституції, збереженим у ГДА СБУ та фото отамана Гната Зінкевича і полковника Володимира Колосовського - очільників "редколегії" документу. | 2 558 |
| 16 |  +6Приніс Вам трошки цікавого. Це зараз Фейсбук підсовує нам рекламу, яка може відповідати нашим зацікавленням, або бути надокучливою.
А як виглядали оголошення понад 100 років тому? Нижче підписи у порядку публікації.
Оповіщення для населення Чернігівщини про застосування фіолетового проміння проти більшовиків. Не пізніше січня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1078. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 20.
Оголошення для сільського населення Уманського повіту. 22 травня 1918 р.
ЦДАВО України. Ф. 1480. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 27.
Оголошення для населення м. Полтави та Полтавської губернії. 12 грудня 1918 р.
ЦДАВО України. Ф. 2587. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 88.
Відозва «Товариші козаки» Інформаційного бюро Армії Української Народної Республіки. [1919 р.].
ЦДАВО України. Ф. 1078. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 32.
Оголошення Чернігівської громади у м. Кам’янці-Подільському «До Чернигівців». Не раніше 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1509. Оп. 1. Спр. 5. Арк. 70.
Відозва «Народе Український!». 8 листопада 1920 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. Оп. 2. Спр. 81. Арк. 210.
Відозва до населення України. Наказ ч. 1 по повстанським військам Української Народної Республіки. Не пізніше 6 січня 1922 р.
ЦДАВО України. Ф. 1072. Оп. 3. Спр. 9. Арк. 21. | 2 538 |
| 17 |  +9Совєти оголосили їх злочинцями. Україна довірила їм Конституцію
У фондах Архіву СБУ зберігаються десятки кримінальних справ на українських дисидентів. КГБ таврував їх як «особливо небезпечних державних злочинців», звинувачував в «антирадянській агітації і пропаганді», «зраді Батьківщини», «підриві радянської влади».
Після відновлення незалежності України багато колишніх політв’язнів стали народними депутатами й долучилися до підготовки та ухвалення Конституції України. Вони відстоювали принципи, за які свого часу були засуджені режимом: державний суверенітет, права людини, демократію та українську національну ідентичність.
Особливо промовистою є історія Степана Хмари. У розробках КГБ він проходив як активний автор і розповсюджувач «злісного антирадянського збірника» – «Український вісник». У 1980 році його заарештували й засудили до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. За численні акти протесту та непокору адміністрації табору він загалом провів у карцерах 306 діб.
16 років потому, під час «конституційної ночі» 1996 року, Степан Хмара став одним із найпослідовніших захисників української державницької позиції. Разом із колегами з національно-демократичного табору він відстоював закріплення в Конституції державних символів України, широкого переліку прав і свобод людини та засад незалежної держави.
Не випадково колишні політв’язні так завзято відстоювали демократичні цінності. Для них це були не абстрактні юридичні норми, а пережитий досвід – арештів, таборів, карцерів і політичних переслідувань.
30-ту річницю Конституції ми знову зустрічаємо в боротьбі. І знаємо ціну кожного її слова.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 5, оп. 1, спр. 68248.. Крайня сторінка вироку буде в коментарях, бо не вміщається в пост
📜Канал "Архівні Артефакти" | 2 799 |
| 18 | Вибачте, у вихідні стараюся не постити нічого. Але тут хвилинка просвітництва.
Загострення у польсько-українських стосунках викликало активні обговорення у соцмережах. Під кількома своїми дописами спостерігаю велику кількість ботів, але й також реальних людей, котрі навіть не задумуються, що публікують.
Приклад 1. (фото 1 і 2). Думав, що тема із т.зв. "бандерівським віночком", чи "віночком УПА" давно вже закрита. Але. У 2026 році вона отримала нове дихання. Діти, котрі прикріплені колючим дротом до дерева. Ці діти не мають відношення ні до УПА, ні до Другої світової.
Факт. Божевільна ромка Маріанна Долінська вбила власних дітей та повісила їх на дереві у селищі коло містечка Радом 11 грудня 1923-го. Поляки використали фото як докази злочинів УПА на теренах Польщі. Найцікавіше, що фейк цей розкрили саме польські дослідники. (дивись посилання).
Приклад 2. (фото 3). Дуже почастішало використання ось цього фото, де нібито тіло жінки із відрізаними ногами. У ФБ, Х, та в багатьох різних соцмережах - це фото використовують як доказ жорстокості УПА.
Факт. Це не тіло. Це муляж, котрий був зроблений для фільму у 1930-их роках. Дослідники помітили ряд анатомічних невідповідностей. Знову ж таки приємно відзначити, що це дослідження провели журналісти із Польщі. (дивись посилання).
Найцікавіше наостанок. Приклад 3. (фото 4 і 5,6). Менше місяця тому мені вдалося відшукати у Архіві Служби зовнішньої розвідки України світлини українців, котрі загинули у селі Завадка Морохівська. Яким же ж було моє здивування, коли я побачив ці фото нібито як польські жертви УПА.
Факт. Лемківське село Завадка-Морохівська у Підкарпатському воєвoдстві, Сяніцького повіту, ґміни Загір’я. припинило своє існування 1946 р., після показової каральної операції підрозділів війська польського проти цивільного українського населення. Мирне життя закінчилося на початку 1946 р. Після війни військо польське чотири рази нападало на село, замордовано тут понад 100 осіб цивільного населення (також дітей), а село спалено. (дивись посилання - https://t.me/Archivartifacts/7274).
Такі ось справи...
Як каже мій добрий товариш Олександр Зінченко - Правда не шкодить.
📜Канал "Архівні Артефакти" | 7 316 |
| 19 |  +7«Кімната 21» та методи НКВД – технології радянського терору в архівних документах
Катування для кремля ніколи не були аномалією. Це основа його державної політики. Архівні справи розкривають жахливі методи її роботи.
Керівник групи Олександр Томін, слідчі Григорій Петров, Борис Нейман та начальник в’язниці Самуїл Абрамович перетворили насильство на систему. Навіть курсантів-початківців з першого дня «навчали» бити затриманих чоботами у живіт. Це подавали як обов’язкову практичну навичку.
«Кімната 21». У будівлі Уманського НКВД існувала «кімната 21» або «лабораторія». Там заарештованих забивали до смерті. Жертв годинами тримали у виснажливих позах, позбавляли сну та води на 5–6 діб, застосовували «конвеєрні допити», погрожували розправою над членами сім’ї.
Чекісти також практикували:
- Жорстокі побої;
- Штучне удушення – заганяли майже 90 людей у камери на 30 осіб;
- Сексуальне насильство над жінками перед стратою;
- Мародерство – привласнення речей та одягу вбитих.
Минуле, яке повторюється сьогодні.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 5, оп. 1, спр. 38195
📜Канал "Архівні Артефакти" | 5 112 |
| 20 | У Пужниках не знайшли ніякого нового поховання!!!
Як повідомляє УІНП:
"У період із 22 по 25 червня 2026 року на території колишнього села Пужники (нині — у межах села Садове Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області) було проведено новий етап пошукових досліджень із метою пошуку останків мешканців села, які загинули у лютому 1945 року. Пошукова експедиція завершила свою роботу.
Протягом чотирьох днів експедицією було закладено близько 50 розвідкових траншей, але масового захоронення не виявлено."
2 місяці тому я написав розлогий матеріал "Пужники. У пошуках правди" (https://www.istpravda.com.ua/articles/2026/05/5/165861/). У цьому матеріалі я показав ряд боїв, котрі були у селі з нацистами, совєтськими партизанами та УПА впродовж Другої світової війни.
З УПА, до слова, був лише один бій у ніч на 13 лютого 1945 року. І був це саме бій (!!!) з місцевою озброєної самообороною, підрозділом істрєбітєльного батальйону (котрий складався в основному із поляків - мешканців села) та опергрупою НКВД.
Кількість загиблих у цьому бою також різниться у джерелах від кільканадцять "большевицьких вислужників" (повстанські документи), 50 (совєтські документи), понад 100 (польські свідчення). Можемо зробити припущення, що правда лежить десь посередині. Ймовірно, що серед цих загиблих могли бути й мирні жителі, що завжди має місце, коли бої відбуваються у населених пунктах.
Польська сторона свого часу опублікувала поіменний список загиблих. Зі списку у 65 загиблих в ніч із 12 на 13 лютого 1945 року 6 осіб помилково внесені (5 з них виїхали до Польщі, а 1 помер природною смертю). Ще стосовно 8 осіб є питання до уточнення.
Цього разу польські спеціалісти заявляли, що із 42 знайдених останків минулого року, декого вони вже ідентифікували (ДНК-аналіз), а дехто, на їхню думку, пропав безвісти... Чи не люди, які виїхали до Польщі у 1945-1946 роках?
А тепер ще давайте про формулювання.
У польській риториці стосовно цього села (і багатьох інших) йдеться, що УПА вбила безборонних "жінок і дітей". Знову зверну Вас до моєї статті. Був бій із самообороною, стрибками та НКВД.
Згідно польського законодавства, поляки - бійці "Істрєбітєльних батальйонів" НКВД - є комбатантами.
Дивіться самі. У законі зазначено, що комбатантами визнаються особи, які брали участь у
«tzw. Niszczycielskich Batalionach ("Istriebitielnych Batalionach"), walczących na dawnych ziemiach polskich w województwach: lwowskim, stanisławowskim, tarnopolskim i wołyńskim w obronie ludności polskiej przed ukraińskimi nacjonalistami, w latach 1944–1945».
(https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20220002039/U/D20222039Lj.pdf?utm_source=chatgpt.com).
Тобто 13 лютого 1945 року - відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Я про це пишу у статті. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами.
Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. (Знову ж таки дивіться статтю).
Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих"...
Погодьтеся, що якщо говорити правду, то ситуація виглядає зовсім по-іншому?
Мені б дуже хотілося, щоб ми нарешті почали розмовляти мовою фактів та із взаємною повагою один до одного. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень!!!
Але, багато чого мені хочеться, на жаль...
📜Канал "Архівні Артефакти" | 4 421 |
