Районна бібліотека
الذهاب إلى القناة على Telegram
мене звати Марина Мойніхан, я веду подкаст про книжки: https://tinyurl.com/your-local-library
إظهار المزيد5 715
المشتركون
+224 ساعات
-97 أيام
-1430 أيام
جارٍ تحميل البيانات
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
نوفمبر '26نوفمبر '26
نوفمبر '26
+7
في 0 قنوات
أكتوبر '26
+28
في 7 قنوات
Get PRO
سبتمبر '26
+25
في 3 قنوات
Get PRO
أغسطس '26
+29
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '26
+62
في 14 قنوات
Get PRO
يونيو '26
+23
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '26
+36
في 3 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+17
في 1 قنوات
Get PRO
مارس '26
+26
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+28
في 2 قنوات
Get PRO
يناير '26
+50
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+31
في 2 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+33
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+31
في 3 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+25
في 4 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+23
في 1 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+75
في 3 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+35
في 8 قنوات
Get PRO
مايو '25
+49
في 5 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+38
في 6 قنوات
Get PRO
مارس '25
+78
في 14 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+41
في 2 قنوات
Get PRO
يناير '25
+52
في 8 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+50
في 16 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+50
في 4 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+100
في 14 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+74
في 15 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+52
في 2 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+100
في 8 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+55
في 4 قنوات
Get PRO
مايو '24
+53
في 3 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+46
في 6 قنوات
Get PRO
مارس '24
+45
في 10 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+37
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '24
+83
في 5 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+84
في 21 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+44
في 2 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+80
في 3 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+36
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+57
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+61
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+51
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+78
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+50
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+211
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+165
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+233
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+202
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+154
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '22
+128
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '22
+138
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '22
+135
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '22
+169
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '22
+115
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '22
+130
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '22
+165
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '22
+597
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '22
+1 153
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '22
+1 635
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '21
+162
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '21
+242
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '21
+155
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '21
+139
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '21
+195
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '21
+273
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '21
+214
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '21
+456
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '21
+187
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '21
+276
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '21
+282
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '21
+215
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '20
+4 452
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 08 نوفمبر | +2 | |||
| 07 نوفمبر | +3 | |||
| 06 نوفمبر | 0 | |||
| 05 نوفمبر | 0 | |||
| 04 نوفمبر | +1 | |||
| 03 نوفمبر | 0 | |||
| 02 نوفمبر | +1 | |||
| 01 نوفمبر | 0 |
منشورات القناة
Дійшли руки до цієї збірки, і я вам скажу, що це потенційний джекпот для видавця — абсолютно позачасова книжка в суспільному надбанні! Звернула на неї увагу через численні порівняння з Вернон Лі, але вони виявилися дещо оманливими. Крім історичних декорацій, тут майже нічого спільного немає з декадентськими казками Лі про tainted love. «Сутінки богів» — це по суті гуморески в міфологічно-орієнтальній тематиці, але такі угарні і люто сардонічні, що декому в жанрі з приставкою «ґрім-» є чому повчитися. (Ґарнетт, давши своєму типовому герою врятуватися з плетива фантастичних пригод і перехитрити диявола, розправляється з ним одним реченням: мовляв, його базікання напрягло Інквізицію, «і він очуняв на галері, що стреміла на Кіпр, де він пав у священній війні проти турка. FIN».) А ці малюнки в виданні 1924 року!
| 2 | А зверніть увагу на цей збір для 116 ОМБр! На основній банці за донат від 50 грн розігруються книжки, в тому числі Magritte від Taschen і книжкова містері-торба, а на цій допоміжній — унікальні прикраси.
https://send.monobank.ua/jar/3jMj8WRiJ7
(А я обов'язково повернуся на днях до стабільного постингу, бо зараз, мушу зізнатися, новинами емоційно придавило.) | 841 |
| 3 | А ось і привід м'яко натякнути, про яку книжку буде прийдешній випуск:
https://t.me/reading_at_midnight/3273 | 1 663 |
| 4 | І ось вам навздогін чудова тематична підбірка з цією книжкою:
https://t.me/wdlndcreature/2832 | 2 375 |
| 5 | Минулого року я запідозрила, що Анрі Боско — тепер мій любимий письменник. Прочитала його Malicroix — підозра підтвердилася.
Юнак на ім’я Марціал успадковує від двоюрідного діда-відлюдника хирявий холодний маєток, трохи землі і невелике стадо овець. До того ж із дивною вимогою: спочатку прожити три місяці в ще суворіших умовах на маленькому острові посеред ріки, як жив сам покійний. Марціал — тепличний хлопак, який планує лише уладнати справи діда Малікруа і поїхати, але згодом починає здогадуватися, що для нього тут ідеться про якесь метафізичне випробування — і приймає виклик.
Чарівна сільська готика з мінімумом подій і максимумом настроїв; затишна, але це не ванільна coziness. Це затишок порожньої нічної церкви; самотнього марення під час застуди в молодших класах, коли батьки на роботі. Malicroix мені сподобався тільки трі-ішечки менше, ніж пізніший «Пагін ночі», який розповідає схожу історію в трохи зловіснішому ключі, тоді як «Малікруа» більше нагадує алегорію. Алегорію чого? В юнґіанських термінах, мабуть, індивідуації. В термінах Вільяма Джеймса тут ідеться про «народжених один раз» і «народжених двічі». Марціал і його сімейство, клан Меґремю, — типові «народжені раз»: спокійні, екзистенційно задоволені. Тоді як споріднені з ними Малікруа — їхня протилежність. За Джеймсом, «народжені двічі» — це ті люди з перманентною бурею в душі, які після певного потрясіння духовно перероджуються і знаходять спокій; у романі Боско відбувається дзеркальна ситуація, коли безтурботна людина, не зраджуючи собі, проходить обряд хрещення тривогою і пасіонарністю. Комусь «випробування» Марціала здасться дещо смішним, але тс-с: вирушаючи на острів, хлопець думає, що дід, якого він не знав, був якимось ексцентричним самоуком, але в крихітній хатинці немає не те ще бібліотеки, а взагалі жодної книжки. Я б на вас подивилася!
Мені здається, що романи Боско — це література лімінальних станів (про марення, передчуття, напівсни) для тих, хто цінує простоту і щирість виконання: тут є навіть моя улюблена ситуація, коли герой під час снігопаду плутає свій внутрішній ландшафт із навколишнім, але там, де інші письменники автоматично тягнуться до експериментів і очуження, Боско залишається майже наївним. При цьому місцями спроби героя описати свої переживання звучать ледь не кафкіанськи — якби Кафка був жодною мірою не невротиком (if that makes any sense at all). Коротше, я ще сильніше заінтригована, я хочу знати, як працював мозок цього письменника, і я в ужасі від того, що більшість романів не перекладені навіть англійською. | 1 818 |
| 6 | Все, що я знаю про скандал навколо магазинчика, який не продав співачці Келлі Кларксон заводну пташку, я знаю проти своєї волі. Але засновник сайту LibraryThing (до речі, класний проукраїнський мужик) пожартував про те, що Келлі Кларксон так накрутилася через цю пташку, бо в минулому житті була візантійською принцесою і любила автоматони, створені Львом Математиком...
...і тепер мені категорично треба перечитати цю книжку про принцесу, закохану в золотого механічного лобстера. | 2 098 |
| 7 | Давно (мабуть із часів Veritas Сабара) не читала нічого настільки захопливого. Як нікому не відома книжечка ледь не зруйнувала репутацію одного професіонала своєї справи — і добряче підісрала іншому:
https://www.theguardian.com/news/ng-interactive/2026/oct/08/a-death-a-plagiarism-scandal-and-a-quest-for-revenge-the-bizarre-tale-of-otto-z | 2 494 |
| 8 | Я вже не раз просила вас про допомогу зі зборами для чудової Тамари — вона талановита художниця, чий чоловік Орест, теж митець, віддав життя, воюючи за Україну. Тамара використовує кожен привід для допомоги війську, і ось на свій день народження теж збирає і розігрує чарівну вінтажну книгу. Прошу долучитися і дуже вам дякую за підтримку.
https://send.monobank.ua/jar/ATdY7ivShm | 5 215 |
| 9 | Попередня книжка Лабатута мене просто приголомшила. Ця теж прекрасна, але повторення тем і прийомів уже трішки відчувається як schtick. Зате який! Лабатут змальовує найважливіших учених XX століття як містиків, чия «темна ніч душі» може обернутися найтемнішою ніччю для всього людства, він переказує реальні історії так, що вони стають схожими на борхесівські притчі, він мікродозами додає до фактів елементи космічного жаху, від чого факти лише сильніше кристалізуються. Не думала, що колись напишу таке, але: навіть згенероване ШІ зображення на обкладинці — це неіронічно майстерний хід.
Я погано візуалізую більшість прочитаного, але The MANIAC вільно повставав перед очима як гротескна ч/б стрічка — згодом я навіть зрозуміла, звідки мій мозок тягне цей візуал. Не знаю, чи увійдуть твори Лабатута в історію як взірці літератури XXI століття, але можу гарантувати, що він примудряється краще висловити те, що намагаються сказати десятки документальних книжок про нарваних техногеніїв — з характерними назвами типу Chaos Monkeys, Troublemakers, Careless People — і робить це на прикладах менш огидних персонажів. | 2 686 |
| 10 | Якщо ви дивилися нове відео і вам сподобався трояндовий чокер, то Катря, яка його зробила, якраз показує в сторіз купу авторських намист, доступних за донат. Погортайте!
https://www.instagram.com/felt_zeppelin | 2 368 |
| 11 | Зате дуже зацінила ненав’язливий неймдропінг вінтажного фентезі і янґ едалта (він розсипаний в тексті як книжки, які героїня читає в дитинстві). Зібрала всі, крім очевидних типу Нарнії: | 3 254 |
| 12 | Меліссу Альберт тривожили історії дитячих письменників, які писали нібито «для» дітей, а по суті використовували дитину (свою чи чужу) як музу — і заодно бета-рідера — своїх комерційних творів. В одному інтерв’ю вона також згадує фотографку Саллі Манн; мовляв, коли йдеться про мистецтво, чи майбутній твір важливіший за інтереси дітей, які не можуть дати розсудливу згоду на те, щоб бути в ньому увічненими? The Children — це роман про культову фентезі-авторку, яка списала героїв свого підліткового циклу з власних дітей. Сама авторка трагічно загинула, а вже дорослі діти по-своєму справляються з небажаною славою: син — повністю ігнорує пам’ять про матір і існування сестри, донька — з-під палки промоціює свої мемуари про життя в literary household. Вони написані ґострайтером, стерильні і сонячні, але згодом жінка починає усвідомлювати, що навіть її реальні спогади — про занедбаність, емоційний аб’юз і сумнівних материних коханців — це ще не найгірше в їхній історії, в основі якої жінці все сильніше ввижається якась фаустівська угода.
Дуже непогана вийшла книжка, але все одно у мене не виходить дружби зі спекулятивною літературою, яка написана аж настільки по струночці — жахливо, коли текст ніби заздалегідь розшаркується перед цим типажем читача, який вимагає пояснення мотивації кожного вчинку і чекає лише до духоти закритого фіналу. І виходить, що книжка, яка ніби про Дивне, зашпакльована до безжиттєвості, всі ниточки акуратно підрізані. Дивному нічим дихати. І сумно, коли явно талановита людина пише книжку, в якій немає і крихти хаосу чи недосказаності; хочеться струснути авторку і попросити не робити зі шкатулки Лемаршана фіджет-іграшку для людей, які люблять не літературу, а тропи і естетики. Це теж погана угода. | 4 040 |
| 13 | Свого часу «Випробування…» вважалося страшенно відвертим і скандальним: жінка перевдягається в костюм денді, щоб додати пікантності процесу зваблення гетеросексуального чоловіка! Зараз ці сцени читаються як щось максимально всичне — як Мередіт, очевидно, і задумував — а не гаряче. Але мої (Марина, 36 рочків) підкреслювання в вікторіанських романах все одно виглядають так: | 2 548 |
| 14 | Письменниця-вундеркінд Барбара Фоллетт, про яку я недавно зробила випуск, серед своїх улюблених книжок називала цей роман Джорджа Мередіта. Я про нього ніколи не чула, але ентузіазм Барбари був заразний, ііі… «Випробування Ричарда Феверела» — це бенґер! Титульний герой — хлопчик, чий батько (аристократ і «науковий гуманіст») виховує його за спеціальною Системою. Майбутній вибір нареченої для Ричарда теж має підпорядковуватися Системі, і батя (чия дружина, що характерно, втекла) вже дбайливо розписав для сина трактат «Посібник зі шлюбу». Коли ж Ричард-підліток починає — навіть не бунтувати, а лише шукати крихти життєвого досвіду поза прокладеною батьком стежкою, той вигадує для нього… див. назву роману.
«Випробування Ричарда Феверела» називають першим сучасним англійським романом, і я думала, що це черговий безглуздий ярлик, який маркетологи підхопили за літературознавцями, але текст реально настільки свіжий у своїй сардонічності, що я місцями сіпалася: «це не може бути написано в 1850-х, це якась дотепна стилізація, скиньте мені акаунт цього Мередіта в твіттері, я підпишуся». Нудний дядько Ричарда «in the embraces of dyspepsia, compiled his ponderous work on the Fairy Mythology of Europe». Підстаркуватий холостяк, якого всі вважають завидним женихом, «did not squander his money, and did not seek to go into Parliament, and did other negative wise things». Тепер хочу прочитати його Diana of the Crossways: роман 1885 року, який називають феміністським, і який перевидавався в культовій серії Virago Modern Classics. (Бтв, я думала, що всі автори в цій серії — жінки, а зараз проштудіювала їхній каталог, і там, крім Джорджа Мередіта і очікуваної Джордж Еліот, ще як мінімум три Джорджа!) | 2 289 |
| 15 | 📌 Якщо ви читач/ка, то, сподіваюся, вже обираєте собі щось зі списку.
📌 Якщо ви видавець/чиня і у вас незабаром вийде друком хтось із зарубіжних класикинь, модерністок, експериментальних чи жанрових авторок, про кого ви б хотіли почути в Районній бібліотеці — пишіть мені @good_old_Maryna, зроблю про неї наступний випуск (безкоштовно, ясна річ). | 2 281 |
| 16 | Відбій це добре, але тут в любимої волонтерки не хвата( | 2 839 |
| 17 | Думала, що доведеться виправдовуватися в стилі «ну ось, знову написала текст про роман, який нікому не всрався», а цей роман хоба! — і потрапив в лонґліст Букера. Вболівати не буду, бо по-справжньому любити автора — значить хотіти, щоб нагороди отримували його найкращі твори, а не найбільш актуальні. Найкращий роман М. Джона Гаррісона — The Course of the Heart, про який у мене був окремий випуск, але я вірю, що в свої 80+ письменник ще здатний його переплюнути.
https://www.verbum.com.ua/07/2026/enchantment-of-the-world/the-end-of-everything-wierd/ | 2 875 |
| 18 | The Deadly Percheron — найзнаменитіший з його романів. Чоловік приходить до психіатра зі скаргою на те, що лепрекони (!) пропонують йому гроші за виконання невеликих доручень. Підробіток чоловіка влаштовує (лепрекони не найобують!), але — «лікарю, я божевільний?» Лікар вирішує впрягтися і особисто зустрітися з «роботодавцями» пацієнта. Далі несеться класна нуарна дурка; хтось закотить очі від кількості разів, коли розслідувача б’ють по голові і він втрачає пам’ять, але якимось чином в цій комічній безжальності роману — який навіть не намагається шото-там-сказати-про-крихкість-ідентичності — і полягає його сила.
Devil Take the Blue-tail Fly — очікувала щось схоже на попередній, але цей починається стримано. Жінка намагається налагодити життя після двох років, проведених у психіатричній лікарні: відвідує старих знайомих, підступається до любимого музичного інструмента. А далі… Звісно, після всіх «Чорних лебедів», «Янгольських сердець» і «Бійцівських клубів» сучасному читачу це покажеться трохи нафталіновим, але навіть не роблячи знижку на те, що це написано в 1940-х: яка делішезлі темнюща атмосфера! Якщо вірити біографії, Бардін частково списав переживання героїні з галюцинацій своєї матері, в якої була діагностована шизофренія, — але деякі образи (тунель, який з’являється між пальцями в героїні і в який вона алісоподібно пролазить; чорний чоловічий силует, з невидимого обличчя якого дме вітер) настільки виразні, що я підозрюю за ними особистий досвід.
The Last of Philip Banter — а ось тут мимо. Титульний Філіп Бантер з бодуна знаходить біля своєї друкарської машинки сповідь, підписану «Філіп Бантер». Але він не тільки не робив тих речей, в яких зізнається — день, коли ці речі нібито відбулися, насправді тільки почався. Що це — попередження, пророцтво чи злий жарт? Із трьох романів цей найближче підійшов до соціальної сатири: всі герої гидкі (в якийсь момент один персонаж у пориві пристрасті зажовує вуаль своєї полюбовниці), але вони недостатньо гидкі, щоб бути цікавими.
Бардін написав ще сім романів, але зважаючи на те, що вони майже всі виходили під псевдонімами і не перевидавалися, я підозрюю, що там якась шляпа, і свого чергового go-to автора я з нього не зроблю. Але «Першерон» і особливо Devil Take the Blue-tail Fly дуже хороші. | 2 744 |
| 19 |  Я перманентно в пошуках авторів, до чиєї бібліографії можна припасти, коли накриває. Критерії: хороші розважальні детективи/трилери з сильним авторським почерком, щоб витратити вечір і з задоволенням сказати «ну, це був класичний XYZ!» В якості XYZ у мене в різні часи фігурували Філіп Мейтланд Габбард (приглушені дорослі «романи саспенсу»), Саймон Рейвен (пригодницька окультна попайка, дуже англійська & gay), Джон Блекберн (простенькі, але вайбові містичні детективи) і ще пара імен, але їхні запаси майже вичерпалися.
Тому з думкою «батя, не підведи» взялася за автора, про чиї психологічні трилери багато чула: Джона Франкліна Бардіна. Бардін не підвів, вийшов навіть невеличкий марафон. | 1 836 |
| 20 |  +9~400 000 книжок «Жоржа» згоріли внаслідок ₚосійської атаки у Харкові.
Це майже всі книжки, які ми мали. Але ми продовжуємо працювати над тим, щоб ви й надалі читали улюблених авторів_ок та відкривали для себе нові історії.
Зібрали книжки, які зараз на передпродажі. Кожен придбаний примірник допомагає видавництву відновитися. Пишіть у директ або месенджер, щоб передзамовити. Дякуємо, що підтримуєте!
А доки робимо все можливе, щоб ці книжки якнайшвидше опинилися на ваших полицях, адже саме там — найбезпечніше місце для них з усіх можливих. | 2 497 |
