☠️Тисячоликий✙Ніхто🇺🇦✡️ *ḱléwos n̥dhgʷʰitom☠️

Бімба буде!

Я дуже боявся пропустити вихід праці з друку і не встигнути замовити по знижці. Побачимось у квітні.

Це Харків, ніґґа. Тут пацани виходять з потягів на ходу, бо поспішають робити кеш.

Передаю привіт своїм колегам, які засіли на німецьких (чи ще яких там) грантах і на ютубчиках розповідають про те, що в Україні залишилися самі совки-дєди й дибіли, а всі нормальні та розумні дослідники скористалися нагодою і поїхали робити серйозну науку в хороші університети та дослідницькі центри по всьому світу. Ми тут за вас щиро радіємо і шлемо лучі добра!

Сьогодні я розповім вам історію про ісландську магію. Ми вирушимо на край середньовічного світу, де Одін приносив себе в жертву заради таємного знання, віщунки-вьольви розмовляли з духами, а могутні заклинання могли врятувати життя або накликати страшне прокляття. Дізнаємося, що таке сейд і ґальдра, чому скандинави вірили в магічну силу слова та чи справді руни були чимось більшим за звичайне письмо. Простежимо, як із приходом християнства Одін зустрівся із Соломоном, руни переплелися з молитвами, а чаклуни почали укладати таємничі ґальдрабоки. Зазирнемо ми й до справжніх магічних рукописів, розшифруємо гальдрстави, дослідимо походження знаменитих Шолома Жаху та Компаса Вікінгів, поговоримо про суди над відьмами, сучасних окультистів і відродження скандинавського язичництва. На нас чекає понад тисяча років історії магії, віри, страху й людського прагнення опанувати невідоме — без дешевих містифікацій, зате зі справжніми сагами, археологічними знахідками та науковими дослідженнями. Адже справжня історія ісландської магії значно дивовижніша за будь-яку вигадку! https://www.youtube.com/watch?v=HCKs_sWuwFE

Коли перетнувся зі Старкадом Сильним)

Продуктивнішою видається думка Ріккардо Джиневри. Він вважає, що -fǫðr можна виводити з давнього індоєвропейського терміну *pə́2tr-ou̯- на позначення старшого родича за лінією батька, патріарха. В контексті патріархального ладу такий термін міг поступово надбати переносного значення «володар». Відтак не варто шукати для -fǫðr якось спеціального слова зі значенням «господар, розпорядник». Схема зміни значення може бути наступною:   Старший родич за батьківським родом → Голова родової спільноти, патріарх → Володар, повелитель, розпорядник.   І от якраз це цілком узгоджується з функціями Одіна як правителя над перемогами, військами, загиблими воїнами тощо. Понад те: це узгоджується з германською традицією загалом. Адже є ще один приклад еволюції значення слова від родової семантики до політичної. За найновішою схемою реконструкції слово «конунг» утворилося так:   PIE *genh1- «народжувати» → Proto-Germ. *kunją «рід, народ» → *kuningaz «очільник роду/народу» ON → konungr власне «конунг».   Тобто йдеться про патерн уявлень про верховного правителя як про старшого в роду. Якщо ця схема працює на прикладі konungr, то не буде надто ризикованим припустити, що і для -fǫðr це працює також. Отже, Одіна цілком можливо інтерпретувати і як «володаря перемоги / війська / загиблих», і як «батька», тримаючи в голові, що тут «батько» – це не конче буквально той, хто бере участь у народженні, а шанобливий термін для ватажка. Зрештою – і «батько Махно» теж не був отцем рідним для десятків тисяч любителів анархо-соціалізму... Словом, Одін — це пакетик маккохве: два в одному.

Одін: Всебатько чи Всеволодар? 🤔 Нудний контент від Кривоноса. Колись володар цього каналу пан Семеніус запропонував перекладати Одіна як "Всеотця", а не як "Всебатька", а виявляється, що він може бути і Всеволодом, хехех. Якщо є хтось, хто добре тямить у германській філології, прошу виправити, якщо я десь налажав. Отже: У скандинавістиці склалася традиція інтерпретувати Одіна як «батька»: Всебатька (Alfǫðr), Батька полеглих (Valfǫðr), Батька перемог (Sigfǫðr), Батька війська (Herfǫðr). Утім, останнім часом лунає дедалі більше голосів, які підважують цю патріархальність. Адже тут є лінгвістична проблема. Симплекс -fǫðr (варіант -feðr) є лише альтернативною, менш уживаною формою faðir (власне «батько»). Такий само вигляд, -fǫðr / -feðr, ця форма має у давальному і знахідному відмінках. Тобто, скажімо, Alfǫðr граматично можна інтерпретувати і як «Всебатько», і як «Всебатьку» / «Всебатька». Вчені намагалися по-різному вирішити цю проблему. Хтось, посилаючись на словник Віґфуссона, стверджує, що жодних проблем тут немає, і що fǫðr це той самий faðir, тільки скорочений або архаїчний. Але – це не вирішує питання походження цієї форми. Семантично привабливим є зіставлення fǫðr з ґотським *faþs «господар / повелитель / розпорядник» від Proto-Germ. *fadiz від PIE *pótis із тим же значенням. Отже, тут fǫðr насправді може означати не «батько», а «повелитель». Ба й справді: Одін як Sigfǫðr не породжує «перемогу» як спеціальну сутність, а керує нею; як Herfǫðr – не породжує військо, а керує ним, вирішує його долю; як Valfǫðr – не породжує мерців, а вирішує, кому загинути тощо. А його епітет Alfǫðr означає, що він не є батьком усього на світі, але – володарем, тим, хто керує всесвітом і всіма, хто там живе. Логічно? Наче так. Але! Саме ґотське *faþs не засвідчене безпосередньо у тезаурусі, а є реконструйованою формою. Може, було таке слово, а може, і не було. Крім того, не дуже зрозуміло, як у формулі Proto-Germ. *fadiz → ON fǫðr відбулося заміщення кореневої голосної /a/ на /ǫ/ і як утворилася форма родового відмінку fǫðrs, якщо у Proto-Germ. було *fadiz. Тобто ця гіпотеза слабує саме на лінгвістичну аргументацію. Патрік Голліфілд і, згодом, Матіас Стандберґ пропонували інтерпретувати fǫðr у тій же оптиці, що й грецьке -πάτωρ (-pátōr): як посесивне складне слово. Так, у грецьких словах -πάτωρ реалізується як ἀπάτωρ – «безбатченко», «той, хто не має батька»; ὁμοπάτωρ – «той, хто має того ж батька»; εὐπάτωρ – «той, хто має знатного батька», «шляхетного походження». Тож Голліфілд пропонує виводити fǫðr зі спільної праіндоєвропейської моделі словотвору. Проте, як зауважує Стандберґ, скандинавські переклади слів типу Valfǫðr як «Батько полеглих» передбачають іншу структуру складного слова. Крім того, не всі епітети Одіна з елементом -fǫðr можна пояснити у такій оптиці чисто семантично. Якщо у кейсі Alfǫðr ще можна припустити, що це має означати «той, хто має великого пращура» (першобога Бурі), то для інших епітетів, як визнає сам Стандберґ, уже виникають складнощі. Тож цю гіпотезу ми наводимо суто з академічного інтересу.

Друзі, сюди ваші пожертвування пану-гостю на купівлю десяти книг Жака Лє Ґоффа для бібліотек! https://send.monobank.ua/jar/9ZBJqCgHmU

Ми почали! https://www.youtube.com/live/q4uO6iPZ1m4

Новина:

У Києві буде безкоштовний проїзд: «Доручив прем'єру підготувати програму для столиці», — Зеленський.

Можна пограти в гру — що з нею не так, але я спрощу життя вам всім і одразу відкрию всі карти. Для того, щоби таке рішення не стало катастрофою (хоча ще питання чи можливо це оминути) існує декілька варіантів розгортання подій. 1. Ви оподатковуєте багатих і вони покривають витрати на проїзд: безнзин, зарплати, утримування депо, ремонти тощо. Гроші шалені. Чому це не варіант в довгостроковій перспективі? Ну по-перше, бо в нас багаті при кориті — їх ніхто не оподаткує. По-друге, це легалізація крадіжки — з благою метою, звичайно. Тільки от атнять і падєліть це й на Марсі те саме. В соціаілізмі я не вірю в будь-якому вигляді. 2. Це може покритися коштом союзників. Питання в тому, що ми зараз в такій лажі в очах міжнародної спільноти, що повірити в те, що вони передадуть в руки нашим казначєям — ну сорі, ні, не можу. Йдеться бо саме про гроші — це ж не зброю передати, проес має налагоджуватись тут, в Україні. Хіба що робити це під чітким наглядом — але в це я теж не вірю. 3. Третій варіант — долар по 70.

Ернст Юнґер в Морокко. 1977 рік

Все так і було

💢Старий римлянин думав, що монети повинні мати голови та написи. «Але тут у вас ціла людина, а літери — це нісенітниця», — каже один нумізмат. Цей шилінг з Британії сьомого століття нашої ери дає захопливе уявлення про те, як перші англосаксонські королі уособлювали владу та нав'язували порядок. Коронована фігура, здається, використовує свій хрест, щоб вдарити по валькнуту, символу скандинавської язичницької міфології.