Tax Time!
Відкрити в Telegram
На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику. Для консультацій та співпраці пишіть: @khitko_vasyl
Показати більше9 574
Підписники
-52124 години
-3 4797 днів
-2 91030 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
липень '26
липень '26
+487
в 0 каналах
червень '26
+1 307
в 9 каналах
Get PRO
травень '26
+1 416
в 1 каналах
Get PRO
квітень '26
+989
в 6 каналах
Get PRO
березень '26
+127
в 1 каналах
Get PRO
лютий '26
+639
в 4 каналах
Get PRO
січень '26
+925
в 3 каналах
Get PRO
грудень '25
+307
в 5 каналах
Get PRO
листопад '25
+24
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '25
+43
в 3 каналах
Get PRO
вересень '25
+51
в 3 каналах
Get PRO
серпень '25
+36
в 0 каналах
Get PRO
липень '25
+555
в 8 каналах
Get PRO
червень '25
+29
в 1 каналах
Get PRO
травень '25
+41
в 0 каналах
Get PRO
квітень '25
+35
в 1 каналах
Get PRO
березень '25
+20
в 1 каналах
Get PRO
лютий '25
+35
в 1 каналах
Get PRO
січень '25
+39
в 2 каналах
Get PRO
грудень '24
+25
в 1 каналах
Get PRO
листопад '24
+20
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '24
+27
в 0 каналах
Get PRO
вересень '24
+24
в 0 каналах
Get PRO
серпень '24
+25
в 1 каналах
Get PRO
липень '24
+12
в 0 каналах
Get PRO
червень '24
+16
в 2 каналах
Get PRO
травень '24
+39
в 3 каналах
Get PRO
квітень '24
+56
в 2 каналах
Get PRO
березень '24
+65
в 1 каналах
Get PRO
лютий '24
+61
в 2 каналах
Get PRO
січень '24
+853
в 2 каналах
Get PRO
грудень '23
+347
в 4 каналах
Get PRO
листопад '23
+81
в 6 каналах
Get PRO
жовтень '23
+58
в 6 каналах
Get PRO
вересень '23
+119
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+93
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+101
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+48
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+148
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+28
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+167
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+99
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+568
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+426
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+176
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+278
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+426
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+43
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+113
в 0 каналах
Get PRO
червень '22
+68
в 0 каналах
Get PRO
травень '22
+419
в 0 каналах
Get PRO
квітень '22
+571
в 0 каналах
Get PRO
березень '22
+305
в 0 каналах
Get PRO
лютий '22
+421
в 0 каналах
Get PRO
січень '22
+1 262
в 0 каналах
Get PRO
грудень '21
+222
в 0 каналах
Get PRO
листопад '21
+137
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '21
+319
в 0 каналах
Get PRO
вересень '21
+317
в 0 каналах
Get PRO
серпень '21
+289
в 0 каналах
Get PRO
липень '21
+333
в 0 каналах
Get PRO
червень '21
+206
в 0 каналах
Get PRO
травень '21
+251
в 0 каналах
Get PRO
квітень '21
+31
в 0 каналах
Get PRO
березень '21
+287
в 0 каналах
Get PRO
лютий '21
+222
в 0 каналах
Get PRO
січень '21
+184
в 0 каналах
Get PRO
грудень '20
+5 889
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 14 липня | +27 | |||
| 13 липня | +65 | |||
| 12 липня | +43 | |||
| 11 липня | +24 | |||
| 10 липня | +18 | |||
| 09 липня | +18 | |||
| 08 липня | +35 | |||
| 07 липня | +24 | |||
| 06 липня | 0 | |||
| 05 липня | +42 | |||
| 04 липня | +28 | |||
| 03 липня | +53 | |||
| 02 липня | +59 | |||
| 01 липня | +51 |
Дописи каналу
Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Податковим органом при проведенні перевірки не враховано, що оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками відповідної операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки ризикових, є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.
При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосередніми контрагентами.
| 2 | ⚖️ Позиція ВС щодо реальності господарських операцій
Суд вважає також необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних) як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №802/1428/17-а.
Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного суду від 15.03.2023 року у справі №200/4942/20-а.
Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).
Так у постанові від 03.09.2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. | 831 |
| 3 | ⚖️ Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20.
"....законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення...". | 1 507 |
| 4 | Коли лист від ДПС вважається врученим?
⚖️ Касаційний адміністративний суд у постанові від 24 вересня 2019 року по справі №825/1109/16 (касаційне провадження №К/9901/19737/18) дійшов висновку:
Абзац другий пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України наголошує на тому, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Контролюючий орган надає докази відправлення на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення спірних податкових повідомлень-рішень, проте вказаний лист повернувся на адресу контролюючого органу у зв`язку з тим, що «за закінченням встановленого терміну зберігання». Враховуючи вказане вище правове регулювання та підстави повернення поштового відправлення на адресу контролюючого органу, лист, в якому надсилалися податкові повідомлення-рішення, вважаються врученим позивачу з дня зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень. | 1 501 |
| 5 | ❗️Автоматичного переходу не буде: бізнесу доведеться самостійно міняти КВЕДи на нові європейські стандарти
З 1 січня 2027 року в Україні стартує масштабна реформа — перехід на нову версію Класифікації видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA), яка замінить звичний ДК 009:2010. Нові правила затверджено Наказом Держстату № 191 від 28.10.2025.
Що це означає для ТОВ та ФОП?
1️⃣ Без автоматизації: Оновлювати коди в ЄДР доведеться самостійно — через Портал Дія або державного реєстратора.
2️⃣ Чіткі дедлайни:
2026 рік — підготовчий етап (держава налаштовує системи);
2027 рік — перехідний період (можна подавати заяви та змінювати коди);
З 2028 року — старі КВЕДи повністю втратять чинність.
Невідповідність КВЕДів у реєстрах та податковій картці — це прямий шлях до блокування податкових накладних для компаній та ризик втрати спрощеної системи для ФОПів (податкова може трактувати це як діяльність за незареєстрованими кодами). | 3 070 |
| 6 | ⚖️ Про незастосування РРО при внесенні депозитів та виплаті виграшів у букмекерській діяльності в мережі «Інтернет»
Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем товару чи наданням послуги в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Такі розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі через сервіси переказу коштів, тому підпадають під пільгу і не вимагають застосування РРО/ПРРО
Постанова Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі № 320/11360/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136683313 | 2 169 |
| 7 | ⚖️ Про звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України
Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в застосуванні пільги, визначеної підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 є належною правовою підставою для звільнення від сплати орендної плати. Крім того, органи місцевого самоврядування мають право самостійно встановлювати нульову ставку орендної плати.
Підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України безпосередньо встановлює звільнення від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, де велися бойові дії. Відсутність формально затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку не може позбавляти платника права на пільгу, оскільки держава не може посилатися на власну бездіяльність як на підставу для погіршення становища платника податків.
Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», є актом, який визначає перелік територій, і має юридичну силу для цілей застосування податкових пільг. Крім того, Київська міська рада рішенням від 13 вересня 2022 року № 5449/5490 установила нульову ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на період з 01 березня до 31 травня 2022 року, що також є самостійною підставою для коригування податкових зобов’язань.
❗️Отже, платник має право на звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, навіть у разі відсутності переліку, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, якщо такий перелік визначено уповноваженим органом у встановленому Кабінетом Міністрів порядку, а також у випадку встановлення нульової ставки органом місцевого самоврядування.
Верховний Суд відхилив покликання податкового органу на роз’яснювальні листи міністерств як такі, що мають рекомендаційний характер і не можуть звужувати обсяг пільг, прямо встановлених Податковим кодексом України.
⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 року у справі № 320/18031/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136717692 | 2 145 |
| 8 | Немає тексту... | 2 907 |
| 9 | Немає тексту... | 3 108 |
| 10 | 📣 ДПС оновила план перевірок на 2026 рік: оновлено розділ І для юросіб
Державна податкова служба України 26 червня 2026 року оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2026 рік. Зміни торкнулися як юридичних осіб, так і фінансових установ та нерезидентів.
🔎 https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/1024987.html | 3 135 |
| 11 | ⚖️ Бенефіціарний власник доходу нерезидента. Обов’язок доказування статусу бенефіціарного власника
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу нерезидента є особа, яка має право на отримання такого доходу та визначає його подальшу економічну долю, не пов’язана договірними або юридичними зобов’язаннями щодо перерахування доходу (його більшої частини) іншій особі. Наявність корпоративної структури групи компаній, пов’язаності осіб чи спільних бенефіціарів не спростовує статус бенефіціарного власника. Обов’язок доказування відсутності такого статусу покладається на контрольний орган як на суб’єкта владних повноважень.
Постанова КАС ВС від 27 жовтня 2025 року справа № 120/7999/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131341640 | 2 892 |
| 12 | ⚖️ Право на знижену ставку податку лише для фактичних бенефіціарів доходу
Згідно з правилами Податкового кодексу України та міжнародними договорами право на застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента має лише той, хто є фактичним бенефіціарним власником доходу. Нерезидент, який є лише посередником або номінальним отримувачем без фактичного розпорядження доходом, не може скористатися пільговими умовами оподаткування.
Касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області було задоволено, постанову апеляції скасована, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
Постанова КАС ВС від 18 березня 2025 року справа № 500/1744/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125933033 | 2 216 |
| 13 | ❗️Діяльність зі створення відео контенту та його розміщення на YouTube з метою отримання доходу від реклами, розміщеної YouTube, є частиною господарської діяльності ФОП 3 групи, тобто ❗️не є роялті. Укладаючи з YouTube договір оферти, що регулює розміщення реклами у відео користувача, останній усвідомлено делегує YouTube право розміщувати таку рекламу із використанням технічних і програмних засобів самої платформи.
Таким чином, якщо ФОП 3 групи отримує виплати від YouTube за рекламу, яка розміщується у створених ним відеоматеріалах, на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то сума отриманих коштів включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ.
ІПК ДПС від 01.06.2026 р. № 3168/ІПК/99-00-24-03-03 | 1 979 |
| 14 | Алгоритм самоперевірки ЗЕД-контрагентів у 2026 році наступний:
1️⃣ Кваліфікація за критерієм доходу 150 млн. грн.
✅ визначається річний бухгалтерський дохід підприємства;
✅ дохід > 150 млн грн: операції тестуються на ризики ТЦУ (ст. 39 ПКУ) та 30% податкові різниці (ст. 140.5 ПКУ);
✅ дохід ≤ 150 млн грн: ризик ТЦУ відсутній (крім постійних представництв), операції перевіряються виключно на 30% податкові різниці.
2️⃣ Формування пулу ЗЕД-операцій.
✅ складається суцільний перелік усіх господарських транзакцій, де другою стороною є нерезидент;
✅ контролю підлягають не лише купівля-продаж товарів/послуг, а й позики, лізинг, роялті, інвестиції та безоплатні передачі, тощо.
3️⃣ Тестування контрагентів, в т.ч. щодо «нефункціональних» посередників та ділової мети.
✅ ідентифікація пов’язаних осіб (ст. 14.1.159 ПКУ);
✅ перевірка договорів комісії з нерезидентами в т.ч., перевіряються звичайні ЗЕД-контракти на предмет «прихованої (удаваної) комісії»;
✅ перевірка за «низькоподатковим» Переліком №1045;
✅ перевірка за Переліком №480;
✅ ідентифікуються операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
4️⃣ Оцінка результатів тестування.
✅ при ТЦУ: якщо річний обсяг операцій з ризиковим нерезидентом (за цінами «витягнутої руки») > 10 млн грн – операція визнається контрольованою;
✅ при 30% різницях: якщо ТЦУ-поріг не досягнуто, але контрагент включений до Переліків №1045 або №480 – виникає обов'язок 30% коригування фінрезультату.
5️⃣ Фінальне реагування та захисні інструменти.
✅ для контрольованих операцій – обов'язкове подання Звіту про Контрольовані операції до 1 жовтня та підготовка пакета ТЦУ-документації;
✅ для 30% різниць: збільшення фінансового результату за 2025 рік на 30% АБО звільнення від коригування через доведення цін за принципом «витягнутої руки» чи надання легалізованої довідки про фактичну сплату корпоративного податку нерезидентом (для Переліку №480).
Детально тут 👉🏻: https://7eminar.ua/news/21635-samoperevirka-zed-kontragentiv-u-2026-roci | 2 104 |
| 15 | ⚖️ Верховний Суд розглядав вже класичний спір між платником податків та податковим органом (ГУ ДПС) щодо обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості операцій з нерезидентом з "особливою" організаційно-правовою формою (ОПФ).
❗️ Суть спору та позиція податкового органу
Податкова служба наполягала, що українська компанія (позивач) мала застосувати коригування за пп. 140.5.5-1 ПК України та збільшити свій оподатковуваний дохід на 30% від суми операцій з польським контрагентом SP.K.A UKR-ROL KOLESNYK (акціонерно-командитне товариство).
Позиція контролерів:
1️⃣ Організаційно-правова форма польського контрагента (Sp. k. a.) включена до "переліку ОПФ нерезидентів" КМУ (Постанова № 480).
2️⃣ Отже, операція автоматично підлягає 30% коригуванню фінансового результату
⚖️ Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд відхилив доводи податкової та підтримав позицію та докази платника податків. Суд роз'яснив, як саме має застосовуватися норма підпункту 140.5.5-1 ПК України.
1️⃣ Формальний підхід ДПС
Включення ОПФ нерезидента до переліку КМУ не є автоматичною підставою для коригування 30 % на збільшення. Сама норма пп. 140.5.5-1 ПК України містить додатковий критерій: нерезидент «не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок)... та/або не є податковим резидентом».
Податковий орган не може обґрунтовувати правопорушення припущеннями. Він зобов'язаний довести факт несплати податку нерезидентом, а не просто посилатися на його статус у переліку КМУ.
2️⃣ Доказова база платника податків
Платник податків надав суду беззаперечні докази того, що його польський контрагент є реальним платником податків у своїй країні:
✅ Офіційну довідку про повну сплату податкових зобов'язань за 2023 рік згідно із законодавством Республіки Польща (з належним перекладом).
✅ Фінансовий звіт контрагента, де в розрахунку між базою оподаткування та фінансовим результатом чітко відображено нарахування корпоративного податку (CIT).
3️⃣ Тягар доказування у спорі покладається на орган ДПС
Оскільки податковий орган не надав жодних доказів, які спростували позицію платника податків і не звертався до компетентних органів Польщі (у межах міжнародного обміну податковою інформацією) для перевірки статусу контрагента, його висновки визнано необґрунтованими.
4️⃣ Висновок.
Якщо ваш іноземний контрагент перебуває в Переліку ОПФ Кабміну (Постанова № 480), це не вирок. Щоб уникнути 30% коригування (або необхідності готувати повну документацію з трансфертного ціноутворення за принципом "витягнутої руки"), достатньо:
✅ Заздалегідь запитувати у нерезидента довідку про сплату корпоративного податку (Tax Certificate) у звітному році або довідку про резиденство.
✅ За можливості мати копію його фінансової/податкової звітності, де видно нарахування податку.
✅ Забезпечити повний пакет первинних та митних документів, що підтверджують реальність експортної/імпортної операції.
✅ Верховний Суд вкотре підтвердив, що реальна сплата податку нерезидентом звільняє українського резидента від 30% коригування, навіть якщо форма компанії є в постанові КМУ 480.
⚖️ Постанова Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 140/4934/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134699565 | 2 041 |
| 16 | ⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС)
Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484
КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1️⃣якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України). | 3 114 |
| 17 | ⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС)
Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484
КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1️⃣ якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України). | 1 |
| 18 | ⚖️ Верховний Суд в постанові від 03 березня 2026 року у справі №140/6980/24, дійшов до висновку, що положення абазу другого пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР у сукупності з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України зобов`язують суб`єкта господарювання при проведенні фактичної перевірки без окремої письмової вимоги надати контролюючому органу на початок проведення такої перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). | 2 486 |
| 19 | ⚖️ YouTube не підстава для фактичної перевірки ГУ ДПС в області: позиція апеляційного суду
Апеляційний суд погодився з висновками першої інстанції та залишив рішення без змін.
⚖️ Позиція Суду:
1️⃣Незаконність підстави для призначення перевірки (YouTube-канал)
✅ Податкова призначила фактичну перевірку на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Норма закону: Цей пункт дозволяє перевірку лише у разі отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування.
✅ Порушення з боку ГУ ДПС: Податківці використали як підставу матеріали (відеоролик) журналіста Є. Плінського на його YouTube-каналі щодо «ринку Apple взагалі».
✅ Позиція суду: YouTube-канал чи журналіст не є державними органами. Сама по собі публікація в медіа не є законною підставою для перевірки за цим пунктом, якщо ГУ ДПС не отримала офіційного листа-звернення від інших уповноважених держорганів (наприклад, поліції чи митниці).
2️⃣ Відсутність конкретики та «профілактичний» характер перевірки
✅ У відеоматеріалах йшлося про загальну ситуацію на ринку техніки Apple («окремі продавці», «ринок взагалі»), а не про конкретні порушення ФОП
✅ Позиція суду: Фактична перевірка не може бути «профілактичною» або проводитися виключно з метою збору інформації.
3️⃣ Невідповідність предмета перевірки (Непідакцизний товар)
✅ ДПС обґрунтовувала перевірку необхідністю контролю за обігом підакцизних товарів та перевіркою походження майна (підозра в контрабанді).
✅ Позиція суду: Техніка Apple не є підакцизним товаром. Питання митного оформлення та контрабанди належать до компетенції Держмитслужби та БЕБ, а не до предмета фактичної перевірки ДПС в межах ст. 80 ПКУ.
4️⃣ Недоведеність суми штрафу
✅Податкова нарахувала штраф майже у 2 млн грн за нібито реалізацію необлікованого товару.
✅ Позиція суду: Контролюючий орган не надав належних і допустимих доказів того, що на момент перевірки в магазині дійсно перебували на реалізації товари саме на таку суму. Контрольна розрахункова операція була проведена з порушенням встановленого порядку (не за рахунок коштів держави).
⚖️ Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2026 року справа № 280/8056/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137119276 | 2 546 |
| 20 | Немає тексту... | 3 578 |
