Tax Time!

Якщо фізична особа отримала від підприємства або іншої юридичної особи подарунковий сертифікат, його вартість може оподатковуватися ПДФО та військовим збором. Але податки виникають не завжди. Не оподатковується вартість негрошового подарунка в межах 25 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. У 2026 році це – 8647 грн. Тобто цьогоріч якщо вартість подарункового сертифіката не перевищує 2 161,75 грн, ПДФО та військовий збір не сплачуються. Якщо сертифікат коштує більше, оподатковується лише сума перевищення. Детальніше https://t1p.de/msh4v

Рейс скасували або затримали, автобус не прибув вчасно, готель не зміг надати заброньований номер, а сервіс бронювання виплатив кошти через проблеми з поїздкою. У таких ситуаціях людина може отримати гроші від компаній, які надають послуги. Але чи потрібно з них сплачувати податки? Насамперед потрібно з'ясувати, що саме вам виплатили: повернули ваші гроші чи надали окрему компенсацію. Детальніше https://t1p.de/6qunp

⚖️ Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 р. у справі № 520/37754/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123052693 Нарахування податковим органом позивачу (ТОВ) сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16. Верховний Суд в постанові від 25.05.2021 також зазначив, що законодавчо визначений мінімум статутного капіталу товариства на момент його створення, як того вимагає стаття 144 ЦК України, в подальшому може бути збільшений у встановленому законодавством порядку. Також визначення терміну «виділення» в редакції статті 98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному у статті 109 ЦК України. Зокрема, згідно з нормами ЦК України «виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб», а згідно з положенням статті 98 ПК України «виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права». При цьому «виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті 98.1 статті 98 ПК України чітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілей статті 98 ПК України: «Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання…».

⚖️ Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 р. у справі № 520/37754/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123052693 Нарахування податковим органом позивачу (ТОВ) сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16. Верховний Суд в постанові від 25.05.2021 також зазначив, що законодавчо визначений мінімум статутного капіталу товариства на момент його створення, як того вимагає стаття 144 ЦК України, в подальшому може бути збільшений у встановленому законодавством порядку. Також визначення терміну «виділення» в редакції статті 98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному у статті 109 ЦК України. Зокрема, згідно з нормами ЦК України «виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб», а згідно з положенням статті 98 ПК України «виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права». При цьому «виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті 98.1 статті 98 ПК України чітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілей статті 98 ПК України: «Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання…».

⚖️ Отже, кошти, які надходять від замовника транспортно-експедиційних послуг на рахунок позивача для подальшої їх передачі виконавцю транспортних послуг на підставі договору транспортного експедирування, і не є платою за надання саме експедиторських послуг, є транзитними коштами та не належать на праві власності позивачу, тому вони не є валовим доходом (обсягом виручки) у розумінні положень Податкового кодексу України і не можуть бути об`єктом оподаткування при визначенні податкових зобов`язань позивача. ⚖️ Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 р. у справі № 440/7778/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135061099 Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду у справах № 810/3898/14 від 10.04.2020; № 824/503/19-а від 21.05.2019, № 813/6194/15 від 07.09.2021.

⚖️ В особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість виникає в разі якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). При цьому обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються. Постанови КАС ВС від 17 серпня 2022 року справа № 560/8206/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105774438 Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі 814/4461/13-а, від 05.09.2019 №813/8772/14 та 16.10.2019 у справі №1340/4383/18.

⚖️ Поповнення власними грошовими коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватися як дохід платника податку за умови, що сума такого поповнення не перевищує суми коштів, отриманих платником у ході здійснення підприємницької діяльності в готівковій формі. Зміна активів фізичної особи-підприємця з готівкової форми в безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця. Постанови КАС ВС від 17 серпня 2022 року справа № 560/8206/20, від 28 серпня 2021 року справа 826/10881/16

🏦 Плівки НАБУ: голова комітету ВР хотів контролювати "Сенс банк" – Гетманцев заперечує. НАБУ та САП опублікували плівки, на яких ніби то заступниця керівника Офісу президента (ОП) Ірина Мудра ніби то обговорює, що очільник комітету Ради (ймовірно Данило Гетманцев) хотів стати "дахом" для "Сенс банку". Мудра з других вуст переповідає історію, ніби то Гетманцев та Давид (НАБУ не уточнює про кого йде мова, проте, ймовірно, йдеться про голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію) у різний час пропонували взяти під свою опіку "Сенс банк". Гетманцев заявив, що не обговорював ні з Мудрою, ні з кимось іншим питання контролю за "Сенс банком".

"Щоб зняти навіть найменші сумніви, я готовий пройти поліграф і дати покази НАБУ з цього приводу. Вже звернувся до НАБУ"

– зазначив нардеп

Нагадування про крайні дати для ФОП: До 19го серпня: ФОП 3 група: 💳 сплачуємо 5% єдиного податку за 2 квартал; 💳 сплачуємо 1% військового збору за 2 квартал. До 20го серпня: ФОП 1 група : 💳Єдиний податок за серпень ➡️ 332,80 грн. 💳Військовий збір за серпень ➡️ 864,70 грн. ФОП 2 група: 💳Єдиний податок за серпень ➡️ 1729,40 грн. 💳Військовий збір за серпень ➡️ 864,70 грн. Єдиний податок та військовий збір для 1 та 2 груп можуть не сплачувати мобілізовані та ФОП - платники єдиного податку на тимчасово окуповані територій, території активних бойових дій чи території можливих бойових дій ДО їх включення в цей перелік.

❗️Крім того, суд першої інстанції, вказуючи, що джерелом інформації про виявлене порушення в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України у цій справі є лист ДПС України, направлений ГУ ДПС в областях та м. Києві 03.07.2024 за № 19312/7/99-00-07-04-02-07 та одержаний ГУ ДПС у Рівненській області 03.07.2024 вх. №2185/8/17-00, дійшов висновку про достатність підстав для проведення фактичної перевірки. ❗️Однак судом не надано оцінки зазначеному документу та не перевірено, яка саме конкретна інформація містилася у цьому листі ДПС України: чи стосувалася вона діяльності саме позивача, чи були в ній описані факти можливих порушень, допущені безпосередньо ФОП. ❗️Натомість апеляційний суд не надав оцінки доводам скаржника щодо відсутності у відповідача отриманої в установленому законодавством порядку інформації від визначеного кола суб`єктів, яка вказувала б на можливе порушення платником податкового законодавства. ⚖️ Згідно з усталеною правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 16.12.2025 у справі № 300/670/25, від 24.12.2025 у справі № 580/4426/25, від 21.01.2026 у справі № 140/14221/24 у випадках, коли фактичною підставою проведення перевірки визначено отримання інформації про порушення (пп. 80.2.2 ПК України) або звернення споживача (пп. 80.2.3 ПК України), суди зобов`язані не обмежуватися формальним посиланням на наявність відповідних документів, а повинні ретельно дослідити зміст та правову природу такої інформації. ❗️Відтак, для визнання перевірки законною/незаконною суди мали переконатися у предметності інформації, що надійшла до податкового органу, та встановити, чи містить вона опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем (ФОП), і чи дозволяє вона однозначно пов`язати ймовірне порушення з конкретним суб`єктом господарювання. ⚖️ Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі № 520/7463/25 зазначив, що у кожному конкретному випадку, якщо підстави позову обґрунтовані неправомірністю призначення перевірки, суди повинні перевірити наявність фактичних підстав більш предметно. ❗️Натомість суди першої та апеляційної інстанцій наявність фактичних підстав перевірили формально, а не предметно". Висновок Якщо податкові ревізори прийшли з наказом на фактичну перевірку, де замість даних вашого ФОП чи ТОВ вказана лише назва вивіски або магазину, або ж призначили перевірку за «листом ДПС України» без опису конкретних порушень саме з вашого боку — така перевірка призначена з порушенням закону. Це є прямою підставою для визнання перевірки незаконною та скасування всіх винесених за її результатами штрафів (ППР). Ця судова справа чітко демонструє: хоч податківці й намагаються формально вказувати в наказах норми та підстави для перевірок, цього недостатньо. Для призначення перевірки ДПС повинна мати не абстрактну інформацію «аби тільки вийти на об'єкт», а конкретно встановлені факти порушень податкового законодавства безпосередньо щодо вашого ФОП чи ТОВ. Формальний підхід податкової більше не проходить у суді! ⚖️ Постанова КАС ВС від 06 серпня 2026 року справа № 340/3794/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/138803303

⚖️ Постанова ВС у справі № 340/3794/25: Верховний Суд встановив конкретні вимоги до наказів на фактичні перевірки ФОП

КАС ВС скасував рішення судів про відмову у позові та справу направив на новий розгляд в суд 1 інстанції.

Суть спору ГУ ДПС у Рівненській області видало наказ від 09.10.2024 р. № 2401-п про проведення фактичної перевірки магазину за адресою у м. Рівне. Підставою для перевірки вказувався пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме лист ДПС України, направлений ГУ ДПС в областях та м. Києві 03.07.2024 за № 19312/7/99-00-07-04-02-07 та одержаний ГУ ДПС у Рівненській області 03.07.2024 вх. №2185/8/17-00, дійшов висновку про достатність підстав для проведення фактичної перевірки. У наказі на перевірку та направленнях як об'єкт було зазначено лише комерційну назву — «магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1"» за відповідною адресою - без ідентифікації конкретного суб`єкта господарювання. Податківці провели контрольно-розрахункову операцію, склали акт про відмову особи від отримання документів та акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 839 073 грн. та ненадання документів під час пеервірки (порушення п. 85.2 ПКУ). За результатами складено акт перевірки від 17.10.2024 р. Особа, яка проводила розрахункову операцію, відмовилась підписувати вказаний акт перевірки. На підставі акта ГУ ДПС у Кіровоградській області (за місцем реєстрації ФОП) винесло оскаржувані ППР на загальну суму понад 840 тис. грн. та порушенян п. 85.2 ст. 85 ПКУ на суму 1020,00 грн. ⚖️ Висновки Верховного Суду 1️⃣ Щодо вимог належного оформлення наказу на фактичну перевірку "Колегія суддів наголошує, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання. У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки. ❗️З огляду на це вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення найменування платника податків, його реквізитів, об`єкта перевірки, виду та підстав перевірки мають імперативний характер і спрямовані на забезпечення належної індивідуалізації акта контролю. Відсутність такої індивідуалізації або її заміна узагальненими позначеннями фактично нівелює правову визначеність наказу як підстави для втручання у сферу господарської діяльності. Такий підхід підтриманий Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі № 380/26084/24." 2️⃣ Щодо підстав проведення фактичних перевірок, визначених у п. 80.2 ст. 82 ПКУ Одна з найпоширеніших підстав фактичної перевірки пп. 80.2.2 п. 80.2 ПКУ. У даній судовій справі підставою для перевірки вказувався пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме лист ДПС України адресованих обласним ГУ ДПС та ДПС м. Києва про можливі порушення податкового законодавства. "Судами встановлено, що в наказі про проведення перевірки як об`єкт визначено «магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в ТРЦ «Екватор», тобто використано комерційне найменування торговельного об`єкта, яке не є суб`єктом податкових правовідносин і не може самостійно нести обов`язки платника податків. Водночас фактичні перевірочні дії були здійснені щодо конкретної фізичної особи-підприємця - ФОП , на якого й були складені документи за результатами перевірки. ❗️При цьому судами не перевірено чи дозволяє наказ про проведення перевірки забезпечити належну індивідуалізацію об`єкта перевірки.

⚖️ ВАЖЛИВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ: поворотна безвідсоткова фінансова допомога — це НЕ фінансове посередництво Постанова КАС ВС від 11.08.2026 у справі № 320/46652/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/138934928 Постановою Верховного Суду, яка важлива для всіх ФОП на єдиному податку. 📌 СУТЬ СПОРУ ГУ ДПС у м. Києві провело перевірку фізичної особи-підприємця на єдиному податку і дійшло висновку, що надання нею поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ — це фінансове посередництво (код КВЕД 64 «Надання фінансових послуг»), а такий вид діяльності заборонений для платників єдиного податку. Наслідок — донарахування податків за загальною системою оподаткування: ПДФО — понад 1,6 млн грн ПДВ — понад 1,3 млн грн військовий збір — 136 тис. грн плюс штрафи та вимоги щодо єдиного внеску Суд першої інстанції позов ФОП задовольнив повністю. Апеляційний суд це рішення скасував і в позові відмовив. Верховний Суд став на бік платниці податків і залишив у силі рішення суду першої інстанції. 📌 КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ВС 1️⃣ Поворотна безвідсоткова допомога ≠ фінансове посередництво Верховний Суд вкотре підтвердив усталену позицію: якщо надання коштів у позику носило разовий, несистематичний характер, не передбачало отримання відсотків чи іншого доходу і здійснювалося з власних (а не залучених) коштів — це не підпадає під заборонений для єдиноподатників вид діяльності за пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. Фінансове посередництво за своєю природою пов'язане саме із залученням і подальшим перерозподілом чужих фінансових ресурсів. Проста позика власних грошей — це інше. Сам факт, що на момент розгляду справи кошти ще не були повернуті, — це питання виконання цивільно-правового зобов'язання між сторонами договору, а не критерій, який змінює правову кваліфікацію операції в податкових цілях. Апеляційний суд помилково поклав саме цей критерій в основу свого рішення. 2️⃣ Процедурні порушення перевірки — самостійна підстава для скасування рішень податкової Це, мабуть, найцінніша частина постанови. ВС ще раз наголосив: якщо контролюючий орган призначив документальну ВИЇЗНУ перевірку, але фактично провів її НЕВИЇЗНО — у власному кабінеті, без участі платника податків, — це є грубим порушенням процедури. Відсутність платника за податковою адресою НЕ дає податковій права самовільно "перетворити" виїзну перевірку на невиїзну. Верховний Суд підкреслив: дотримання процедури перевірки — це фундаментальна передумова легітимності будь-яких рішень, прийнятих за її результатами. Якщо процедуру порушено, суд взагалі не повинен переходити до розгляду того, чи були порушення по суті — сам факт процедурного дефекту вже є достатньою підставою для визнання рішень контролюючого органу протиправними. Апеляційний суд помилково визнав ці процедурні аргументи "другорядними" — і саме це стало однією з причин скасування його рішення. 3️⃣ ВС також нагадав про ще один важливий момент: статус платника єдиного податку не втрачається автоматично. Якщо податкова виявила порушення умов перебування на спрощеній системі, єдиний законний спосіб це зафіксувати — прийняти окреме рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (ст. 299.11 ПК України). Без такого рішення нараховувати податки за загальною системою оподаткування — передчасно і незаконно.

​Сума безпідставно збережених коштів, що стягується за фактичне користування земельною ділянкою, підлягає зменшенню на розмір земельного податку, сплаченого за той самий період користування – КГС ВС   При стягненні з фактичного користувача земельної ділянки комунальної власності доходу у вигляді несплаченої орендної плати на підставі статей 1212–1214 ЦК України заявлена до стягнення сума підлягає зменшенню на розмір земельного податку, фактично сплаченого таким користувачем до місцевого бюджету за той самий період і за ту саму земельну ділянку, оскільки повторне стягнення цих коштів суперечить принципу справедливості та є втручанням у право на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше  

⚖️ ДПС не може доводити нереальність операцій з нерезидентами даними з неофіційних веб-ресурсів Суть спору Податкова за результатами перевірки донарахувала підприємству податок на прибуток та штрафи з ПДВ (загалом понад 110 млн грн), стверджуючи, що контрагенти-нерезиденти (з Сейшел та Грузії) були неактивними або про них відсутня інформація. Аргумент ДПС Єдиною підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з компаніями-нерезидентами (Сейшельські острови, Грузія) є наявність даних Інтернет сайтів про те, що ці підприємства або неактивні або про них відсутня інформація. Висновок Верховного Суду 1️⃣ Суд підкреслив, що неофіційні вебсайти (зокрема opencorporates.com) не є офіційними джерелами інформації та не містять актуальних або достовірних відомостей. 2️⃣Податковий орган не направив жодного офіційного запиту до компетентних органів Грузії чи Сейшельських островів відповідно до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав (наказ Мінфіну № 118). 3️⃣ ДПС використала відомості на дату запиту у 2025 році або дані щодо зовсім іншої юридичної особи зі схожим номером, спробувавши поширити ці висновки на минулі періоди (2023–2024 роки). 4️⃣Аргументи та посилання виключно на інформацію з Інтернет сайтів не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та нерезидентами, які оформлені належними і допустимими доказами - первинними документами, до яких податковий орган будь-яких зауважень не має. 5️⃣Позивач надав первинні документів, які повністю спростували позицію ДПС: свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про статус податкового резидента (у т.ч. видані Службою внутрішніх доходів Грузії) за спірні роки. SWIFT-повідомлення, з яких вбачається оплати за послуги морського агентування на рахунок ТОВ «ОДЕМАРА» від компаній-нерезидентів OVEN LTD, SECURELOGICS SHIPPING LLC. Заявки-номінації, дисбурсментські рахунки, маніфести, коносаменти, рахунки ДП «АМПУ» та ДУ «Держгідрографія». 6️⃣Позивач надав до суду висновок комісійної судово-економічної експертизи, в якому експерти прийшли до висновку про не підтвердження висновків акту перевірки щодо порушення позивачем, зокрема, вимог норм ПКУ, що призвело до заниження позивачем доходу за рахунок не відображення його під час збільшення активу від надходження грошових коштів від нерезидентів OVEN LTD, SECURELOGICS SHIPPING LLC, а також не підтвердження висновків про порушення позивачем вимог п. 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України в частині не складання та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних при здійсненні операцій щодо надання послуг з агентування суден третім особам за операціями, що оподатковуються за основною ставкою та за операціями, звільненими від оподаткування. 7️⃣ Верховний Суд наголошує, що відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Пунктом 53 рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». ⚖️ Постанова Верховного Суду від 2 червня 2026 року у справі № 420/21469/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/137166788

Мінфін готує великі зміни для ФОПів: до 10% єдиного податку, ПДВ і перегляд 2-ї групи Мінфін відповів на моє звернення щодо майбутнього ФОПів. Масштаб змін шокує… У відповіді підтвердили, що працюють над законопроєктом, в якому пропонуватимуть: ▪️ виключити окремі види діяльності з 2-ї групи та перевести на 3-ю; ▪️ запровадити для 3-ї групи різні ставки залежно від виду діяльності — для тих, хто надає послуги, ставка єдиного податку може зрости до 10%; ▪️ з 1 січня 2028 року зробити обов’язковою реєстрацію платником ПДВ для спрощенців, які перевищать встановлений поріг. Зазначають, що поріг не може бути більшим за 85 тисяч євро; ▪️спростити адміністрування ПДВ: квартальна звітність замість щомісячної, дозволити зведені податкові накладні та попереднє заповнення окремих даних податковою. Але в це важко повірити, враховуючи історію з обʼєднаною квартальною звітністю для ФОПів з найманими працівниками (до речі, напишіть, чи вдалось подати звіт за 2-й квартал за новою формою?). Зараз ФОП 3-ї групи без ПДВ сплачує 5% єдиного податку та 1% військового збору. Тобто ставка ЄП для частини підприємців може фактично подвоїтися. А після перевищення порогу до цього додасться повноцінне адміністрування ПДВ. І поки що Мінфін не пояснив головного: - які саме послуги оподатковуватимуться за ставкою 10%; - кого виключать із 2-ї групи; - якими будуть інші ставки; - як новий ЄП поєднуватиметься з ПДВ; - скільки коштуватиме ця реформа чесному мікробізнесу. Є дроблення великого бізнесу, фіктивна самозайнятість і псевдо-ФОПи, за допомогою яких уникають сплати податків. Із цим потрібно боротися. Але підприємець, який самостійно надає послуги, створив невелику студію, майстерню, агенцію чи сервісний бізнес — це не податкова схема! Тож велике питання: чи ці зміни розвʼяжуть проблему зі схемами чи просто вбʼють чесний мікробізнес? Я завжди на стороні чесних підприємців і вимагатиму справедливих умов для спрощеної системи. Адже, ці люди рухають економіку, самі працюють і дають роботу іншим. Все, чого вони потребують, – це передбачувані правила, щоб спокійно працювати. І ще маю питання до Мінфіну – коли до напрацювання таких змін залучать самих підприємців? Реформувати спрощену систему, не враховуючи інтереси малого бізнесу, може бути фатальною помилкою. #фоп #пдв #малийбізнес #податки Джерело інформації https://www.facebook.com/share/p/191xWMyuNh/?mibextid=wwXIfr

⚖️ Постанова КАС ВС від 09 липня 2026 року справа № 160/13083/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/138095377

⚖️ Правова позиція ВС: з якого моменту оскаржуване ППР вважається неузгодженим? 1️⃣ «Щодо доводів касаційної скарги про те, що залишення ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024 року у справі №160/8676/24 позовної заяви без руху свідчило про узгодженість грошового зобов`язання на момент розгляду заперечень та, відповідно, про правомірність прийняття Відповідачем оскаржуваного ППР, Верховний Суд зазначає таке. Відповідно до змісту наведеного вище пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець пов`язує виникнення такого правового наслідку саме зі зверненням платника податків до суду з позовом, а не з постановленням судом ухвали про відкриття провадження чи вчиненням інших процесуальних дій після надходження позовної заяви. Водночас ПК України не визначає, який саме момент слід вважати моментом звернення до суду для цілей застосування пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України терміни, що застосовуються цим Кодексом і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. ❗️З огляду на викладене для правильного застосування пункту 56.18 статті 56 ПК України у спірних правовідносинах необхідно звернутися до положень КАС України, який визначає порядок здійснення адміністративного судочинства, у тому числі регулює питання звернення особи до адміністративного суду, залишення позовної заяви без руху та правові наслідки усунення її недоліків. 2️⃣ Положення КАС України розмежовують стадії звернення до адміністративного суду та подальшого руху позовної заяви. Так, відповідно до частини першої статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Натомість залишення позовної заяви без руху є окремою процесуальною дією суду, яка може бути вчинена виключно після надходження позовної заяви до суду і визначається статтею 169 КАС України. Застосування цього процесуального механізму не спростовує факту звернення особи до суду, а має на меті надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви. Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Отже, процесуальний закон прямо пов`язує юридичні наслідки звернення до суду з датою первинного подання позовної заяви, а не з датою постановлення ухвали про відкриття провадження. ❗️Таким чином, для цілей застосування пункту 56.18 статті 56 ПК України у цій справі, зокрема з огляду на подальше скасування відповідного ППР у судовому порядку, моментом звернення платника податків до суду є день подання позовної заяви до адміністративного суду, а не день відкриття провадження у справі. Інше тлумачення не ґрунтується на положеннях процесуального закону та фактично зводить нанівець правове значення частини третьої статті 169 КАС України, яка зберігає за позовною заявою дату її первинного подання після усунення позивачем виявлених судом недоліків. 3️⃣ Наведеного Відповідач не врахував та помилково виходив із того, що залишення позовної заяви без руху свідчить про узгодженість грошового зобов`язання, визначеного відповідним ППР, хоча такий висновок не ґрунтується на положеннях пункту 56.18 статті 56 ПК України та норм процесуального законодавства. З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного ППР, оскільки під час його прийняття Відповідач не дотримався критеріїв правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України».

Держава не має можливостей для відшкодування збитків постраждалого від обстрілів бізнесу — Гетьманцев

⁉️ Як отримати та коли вважається врученим податкове повідомлення-рішення !? 1️⃣ Як отримати податкове повідомлення-рішення (ППР) Платник податків може отримати податкове повідомлення-рішення одним із таких способів: - в електронній формі – через Електронний кабінет, для платників які обрали електронну форму взаємодії та подали Заяву про бажання отримувати документи через Електронний. Одночасно на електронну адресу платника надходить повідомлення про вид документа, дату та час його надсилання до Електронного кабінету; - у паперовій формі – рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків; - особисто (за потреби) – у контролюючому органі або через уповноваженого представника, повноваження якого підтверджені відповідно до законодавства. 2️⃣ Коли ППР вважається врученим Податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків: - у день його доставки до Електронного кабінету – якщо платник обрав електронний спосіб взаємодії з контролюючим органом. Датою вручення є дата і час, зазначені у квитанції про доставку документа до Електронного кабінет; - якщо протягом двох робочих днів контролюючий орган не отримує підтвердження про доставку документа до Електронного кабінету, такий документ у паперовій формі надсилають платнику рекомендованим листом або вручають особисто; - у день отримання рекомендованого поштового відправлення платником або його уповноваженим представником; - у день особистого вручення платнику податків або його представнику; - якщо документ доставлено після 18:00, він вважається врученим наступного робочого дня; якщо документ надійшов у вихідний або святковий день, датою вручення вважається перший робочий день після нього; - у випадках, визначених Податковим кодексом України, якщо поштове відправлення не було вручено з причин відсутності платника за податковою адресою, його відмови від отримання або з інших причин, що не залежать від контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається врученим у день, зазначений оператором поштового зв’язку в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Важливо пам’ятати, що для фізичних осіб податковою адресою є місце проживання, за яким особа перебуває на обліку в податковому органі. Тому у разі зміни адреси необхідно своєчасно повідомити про це контролюючий орган, щоб важливі документи надходили за актуальним місцем проживання. https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1035061.html