Tax Time!
关闭频道
На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику. Посилання на вступ до каналу https://t.me/+TPHWb3mLT1gJa9IE Для консультацій та співпраці пишіть: @khitko_vasyl
显示更多9 495
订阅者
-124 小时
-237 天
-4 23030 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
八月 '26
八月 '260
在0个频道中
七月 '26
+552
在0个频道中
Get PRO
六月 '26
+1 307
在9个频道中
Get PRO
五月 '26
+1 416
在1个频道中
Get PRO
四月 '26
+989
在6个频道中
Get PRO
三月 '26
+127
在1个频道中
Get PRO
二月 '26
+639
在4个频道中
Get PRO
一月 '26
+925
在3个频道中
Get PRO
十二月 '25
+307
在5个频道中
Get PRO
十一月 '25
+24
在0个频道中
Get PRO
十月 '25
+43
在3个频道中
Get PRO
九月 '25
+51
在3个频道中
Get PRO
八月 '25
+36
在0个频道中
Get PRO
七月 '25
+555
在8个频道中
Get PRO
六月 '25
+29
在1个频道中
Get PRO
五月 '25
+41
在0个频道中
Get PRO
四月 '25
+35
在1个频道中
Get PRO
三月 '25
+20
在1个频道中
Get PRO
二月 '25
+35
在1个频道中
Get PRO
一月 '25
+39
在2个频道中
Get PRO
十二月 '24
+25
在1个频道中
Get PRO
十一月 '24
+20
在0个频道中
Get PRO
十月 '24
+27
在0个频道中
Get PRO
九月 '24
+24
在0个频道中
Get PRO
八月 '24
+25
在1个频道中
Get PRO
七月 '24
+12
在0个频道中
Get PRO
六月 '24
+16
在2个频道中
Get PRO
五月 '24
+39
在3个频道中
Get PRO
四月 '24
+56
在2个频道中
Get PRO
三月 '24
+65
在1个频道中
Get PRO
二月 '24
+61
在2个频道中
Get PRO
一月 '24
+853
在2个频道中
Get PRO
十二月 '23
+347
在4个频道中
Get PRO
十一月 '23
+81
在6个频道中
Get PRO
十月 '23
+58
在6个频道中
Get PRO
九月 '23
+119
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+93
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+101
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+48
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+148
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+28
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+167
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+99
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+568
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+426
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+176
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+278
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+426
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+43
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+113
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+68
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+419
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+571
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+305
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+421
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+1 262
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+222
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+137
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+319
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+317
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+289
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+333
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+206
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+251
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+31
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+287
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+222
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+184
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+5 889
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 01 八月 | 0 |
频道帖子
Ми в Асоціації платників податків України чудово розуміємо, що перехід на стандартні строки після тривалих ковідно-воєнних особливостей є складним процесом як для бухгалтерів, так і для самих податківців. Щоб уникнути подвійного трактування норм права на практиці, потрібна максимальна правова визначеність.
Тому, як Генеральний директор ВГО АППУ, хочу офіційно повідомити: у межах нашої постійної професійної співпраці з контролюючими органами, Асоціація направляє офіційну робочу ініціативу — запит безпосередньо до керівництва ДПС України.
Ми звертаємося до податкового відомства з проханням надати офіційне роз’яснення щодо єдиного алгоритму обчислення строків після 1 серпня. Це дозволить синхронізувати розуміння законодавства між бізнесом та територіальними органами ДПС і забезпечить прозорість податкового контролю.
Як тільки ми отримаємо відповідь від колег із ДПС, ми одразу оприлюднимо її для членів АППУ, щоб ви мали чіткі офіційні орієнтири у своїй щоденній роботі.
Пам’ятайте, Асоціація завжди стоїть на засадах конструктивного партнерства та захисту законних інтересів прозорого бізнесу!
Віцепрезидент
Генеральний директор ВГО АППУ Людмила ГЕРАСИМЕНКО
Джерело: https://appu.org.ua/main-news/podatkovi-perevirki-chi-zmozhe-dps-zazirnuti-u-minule-zhittya-biznesu-pislya-1-serpnya/
| 2 | Відповідь: Коротка відповідь — ні, для звичайних податкових перевірок ці періоди закриваються назавжди. У цьому і полягає головна суть дедлайну, який настає.
Раніше, до 1 серпня 2026 року, дійсно існувала пастка: оскільки з 18.03.2020 по 01.08.2023 перебіг строків стояв на паузі, податкова мала право додавати ці 1231 день до стандартного строку давності. Через це у 2024 чи 2025 роках вони цілком легально перевіряли 2020–2021 роки.
Але після 1 серпня 2026 року цей «додатковий час» повністю вичерпано. Три роки з моменту скасування паузи минули. Тому будь-які спроби ДПС призначити звичайну документальну перевірку за 2020, 2021 чи навіть за першу половину 2022 року будуть прямим порушенням статті 102 ПКУ.
❓ Питання 5. Які існують винятки, коли це трирічне обмеження і «закриття минулого» НЕ спрацює після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Стандартне повернення до трирічного горизонту (1095 днів) не захистить платника податків у кількох специфічних випадках, визначених законом:
ТЦО та КІК: для контрольованих операцій (трансфертне ціноутворення) та контрольованих іноземних компаній базовий строк давності становить 2555 днів (згідно зі ст. 102 ПКУ). Для цих операцій ковідно-воєнний «шлейф» триватиме ще дуже довго.
Неподання декларації: якщо звітність за якийсь період взагалі не подавалася, ДПС має право провести перевірку та самостійно визначити суму податкових зобов’язань без будь-яких обмежень строками давності (п. 102.2 ПКУ).
Уточнюючі розрахунки (УР): подання будь-якого УР повністю обнуляє і запускає новий трирічний строк (1095 днів) відліку з дня його подання, але виключно для тих показників, які коригувалися.
Зарплатні податки та ЄСВ: щодо перевірок правильності нарахування ЄСВ строки давності взагалі відсутні (відповідно до Закону про ЄСВ). Для ПДФО та військового збору діють загальні строки, проте через специфіку захисту інтересів застрахованих осіб контроль за ними завжди прискіпливіший.
Судове рішення у кримінальній справі: строки давності не застосовуються виключно тоді, коли судом винесено обвинувальний вирок у кримінальному провадженні щодо умисного ухилення від сплати податків, або якщо справу закрито за нереабілітуючими обставинами. Наявність лише відкритого (кримінального) провадження без вироку суду строки за ст. 102 ПКУ не скасовує.
❓ Питання 6. Якщо старі періоди закриваються, то в чому тоді полягає найбільша пастка для бізнесу після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Найбільша пастка тепер криється у строках зберігання первинних документів, які законодавчо розірвані з новими строками перевірок.
Нагадаю, що Законом № 2970-IX було внесено зміни до статті 44 ПКУ, які збільшили строк зберігання документів, пов’язаних з обчисленням податків, з 3 років (1095 днів) до 5 років (1825 днів) для звичайних підприємств.
У чому небезпека:
Ілюзія повної безпеки. Після 1 серпня 2026 року податкова вже дійсно не зможе перевірити ваш умовний 2021 чи 2022 рік за звичайними податками в межах ст. 102 ПКУ.
Обов’язок зберігання первинки. Попри неможливість перевірки самих податків, бізнес зобов’язаний зберігати первинні документи за ці роки щонайменше 5 років із дня подання відповідної звітності. Якщо підприємство вирішить, що «строки перевірок минули, можна все викинути», і знищить первинку 2021–2022 років, воно отримає величезні штрафи за незабезпечення зберігання документів (наприклад, під час перевірки поточних періодів або за запитом ДПС).
Окрім того, під прицілом опиняються 2023–2024 роки — періоди, коли бізнес виживав в умовах повномасштабної війни, часто припускаючись технічних помилок через форс-мажори. Оскільки ці роки залишаються абсолютно відкритими, ДПС детально вивчатиме саме ці складні «воєнні» звіти.
🏁 Офіційне звернення та порада від Людмили Герасименко:
Головна порада для бізнесу напередодні 1 серпня — не піддаватися ілюзії повної безпеки, але й не панікувати. Дійте прагматично: проведіть ревізію архівів первинних документів за останні 5 років та зробіть внутрішній аудит «воєнних» 2023–2024 років, які залишаються відкритими для контролю. | 589 |
| 3 | ⁉️ Податкові перевірки: чи зможе ДПС зазирнути у «минуле життя» бізнесу після 1 серпня?
1 серпня 2026 року завершується дія особливого режиму обчислення строків давності для податкових перевірок. Про те, чого чекати бізнесу, які періоди опиняться під прицілом контролюючих органів та чи відбудеться довгоочікуване «обнулення» строків, розповідає Віцепрезидент, Генеральний директор ВГО «Асоціація платників податків України» Людмила Герасименко.
Довідково: Після 1 серпня 2026 року завершується трирічний цикл з моменту відновлення відліку строків давності (згідно із Законом № 3219-IX) після «воєнної паузи». Це суттєво скоротить глибину податкових перевірок і поверне контролюючі органи до стандартного трирічного часового горизонту. Починаючи з цієї дати, податкові органи втрачають право призначати перевірки за «законсервовані» 2020–2022 роки, а часовий горизонт більшості нових перевірок суттєво звужується і повертається до стандартних 1095 днів.
❓ Питання 1. Чому дата 1 серпня 2026 року є такою критичною для платників податків і що саме змінюється для бізнесу?
Відповідь: Завершується ефект ковідно-воєнного «заморожування» строків для більшості податків. Період, який ДПС має право перевірити, різко звужується. Ключова зміна — це остаточне завершення перехідного періоду та повернення до стандартного алгоритму відліку строків давності.
Нагадаю, що з 18 березня 2020 року через COVID-карантин, а згодом з 24 лютого 2022 року через воєнний стан, перебіг строків давності для податкових перевірок був зупинений (на підставі пунктів 52-2 та 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).Законом України № 3219-IX з 1 серпня 2023 року для більшості перевірок цей перебіг було відновлено. Проте утворився трирічний перехідний ефект через накопичену раніше паузу. Саме 1 серпня 2026 року цей етап вичерпується. Ми переходимо до умов, коли старі захисні мораторії остаточно втрачають свою юридичну силу, а податківці втрачають можливість законно перевіряти періоди 2020–2022 років, які раніше вважалися «відкритими».
❓ Питання 2. Які саме звітні періоди залишаться «відкритими» для звичайних документальних перевірок після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Після цієї дати податкова зможе перевірити виключно стандартний трирічний горизонт, оскільки всі старіші періоди остаточно «відгорять». До цього дозволеного трирічного вікна потрапляють:
Річна звітність: 2023, 2024 та 2025 роки.
Квартальна звітність: ІІ, ІІІ та IV квартали 2023 року, весь 2024 і 2025 роки, а також І та ІІ квартали 2026 року.
Місячна звітність: звітні місяці з липня 2023 року по червень 2026 року включно (а також липень 2026 року, за яким граничний строк звітування припадає на серпень).
Усе, що було подано до липня-серпня 2023 року (зокрема, весь період ковідно-воєнного заморожування 2020–2022 років), з 1 серпня 2026 року стає юридично недосяжним для звичайних перевірок за ст. 102 ПКУ.
❓ Питання 3. То чи означає це, що після 1 серпня 2026 року обчислення строків давності для бізнесу нарешті почнеться «з чистого аркуша»?
Відповідь: Не зовсім так. Жодного автоматичного анулювання чи початку відліку «з нуля» законодавство не передбачає. Принцип обчислення строків давності за статтею 102 ПКУ залишається незмінним — це ті самі 1095 днів (або 2555 днів для трансфертного ціноутворення та КІК).Просто до 1 серпня 2026 року діяв ефект «кумуляції», коли дні ковідно-воєнної паузи (з березня 2020 року по серпень 2023 року) штучно подовжували ці 1095 днів, дозволяючи ДПС приходити з перевірками за 2020–2021 роки. Після 1 серпня 2026 року цей «шлейф минулого» для звичайних перевірок остаточно обривається.
Проте «чистого аркуша» немає з іншої причини: бізнес усе одно зобов’язаний зберігати документи та відповідати за звітні періоди останніх трьох років (2023–2026), які залишаються абсолютно відкритими для контролю.
❓ Питання 4. Тобто, щоб остаточно заспокоїти бізнес: чи зможе ДПС прийти з документальною перевіркою за «старі» 2020, 2021 чи 2022 роки після 1 серпня 2026 року? | 664 |
| 4 |  Забуте старе чи «добре обдумане»? Навіщо новому уряду скандальний законопроєкт.
Новий Уряд передав до Верховної Ради оновлений законопроєкт щодо скасування пільги зі звільнення від ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150, придбаних на закордонних маркетплейсах.
Попередню спробу ухвалення аналогічного рішення депутати відхилили у травні 2026 року. | 1 359 |
| 5 | ⚖️ Позиція КАС ВС щодо порядку притягнення платника податків до відповідальності за ненадання документів під час податкового контролю (направлення запиту податковою)
Витяг з постанови суду від 09 липня 2026 року справа № 280/2818/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138095273
«Поряд із цим колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2025 року №00025870901, яким до позивачки на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020,00 грн за ненадання документів під час податкового контролю, з огляду на наступне.
Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
При цьому відповідальність за ненадання документів при здійсненні податкового контролю може бути застосована лише у разі встановлення факту ігнорування платником податків законно пред`явленої вимоги контролюючого органу, чому кореспондує обов`язок суб`єкта владних повноважень довести не лише факт складання запиту, а й його належне надіслання та вручення адресату, або факт відмови від отримання у спосіб, визначений законодавством.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, єдиним доказом відправлення запиту, на який посилався відповідач, був фіскальний чек поштового відділення. Проте, такий чек сам по собі не дає змоги ідентифікувати зміст поштового вкладення та не містить відомостей про фактичне отримання листа позивачкою.
З огляду на викладене, а також враховуючи заперечення позивачки щодо отримання будь-яких запитів від податкового органу, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що за відсутності належних та допустимих доказів вручення платнику податків запиту на надання документів, висновки контролюючого органу про склад правопорушення, передбаченого статтею 121 ПК України, є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях, що, відповідно, свідчить про наявність підстав до визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 21 лютого 2025 року №00025870901 у судовому порядку». | 2 311 |
| 6 |  Трохи позитиву вам у стрічку )) | 2 266 |
| 7 | ⚖️ Особа, яка хоча і зареєстрована ФОП, однак не отримує доходу від такої діяльності, водночас є найманим працівником, за якого ЄСВ сплачує роботодавець, не зобов`язана сплачувати ЄСВ у зв`язку зі своїм статусом ФОП.
Вимогу по ЄСВ на суму 37 788,74 грн суд скасував. Адвокат просив стягнути з ДПС витрати на правничу допомогу 15 тис. грн. Суд задовольнив лише 3000 тис. грн. це 10 % від суми спору. Така зараз тенденція в судах.
Тут спір за послуги адвоката
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138231083
Основний спір: рішення ООАС від 10.07.2026 Справа № 420/15573/26
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138126960
У постанові від 01 липня 2020 року по справі №260/81/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд (п.79 постанови ВП Верховного Суду).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску, серед іншого, є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Таким чином, враховуючи те, що позивач не здійснював діяльність та не отримував дохід у спірний період, як фізична особа-підприємець, суд вважає, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати єдиного внеску.
У постанові від 01 липня 2020 року по справі №260/81/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок .
Таким чином, враховуючи встановлені судом фактичні обставини даної справи, а також правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі №260/81/19, суд доходить висновку, що у позивача відсутній обов`язок для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізичної особи підприємця, а тому вимога ГУ ДПС в Одеській області про сплату недоїмки не відповідає критерію "пропорційності", адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами адвоката, оскільки ЄСВ сплачується з метою страхування особи. Ця мета в даних правовідносинах досягнута сплатою єдиного внеску роботодавцем, а тому вимога ДПС про сплату боргу є протиправною.
Також суд зазначає, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові Верховного Суду від 19.06.2024 р. у справі № 480/4744/18, відповідно до якої особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний. | 2 448 |
| 8 | «Багато ідіотських рішень в Україні приймається.
Але такого я от не очікував. Тому жодного раритету, букіністики тепер в Україну краще не везти.
Розкуркулення колекціонерів. Ще одна приватна сфера, в яку втручається держава.
Звітувати та декларувати державі кожну книжку та належні умови збереження? Маячня.
Готуйте свої марки і монети для декларування.
Культурно Україна збідніє.
Законопроєкт пропонує врегулювати обіг приватних музейних колекцій, запровадити їх державну експертизу та реєстрацію, а також посилити відповідальність за порушення у цій сфері.
Детально sud.ua/uk/news/publication/367237-shtraf-do-17-tysiach-hryven-i-konfiskatsiia-v-ukraini-khochut-zaprovadyty-novi-pokarannia-dlia-kolektsioneriv
Декларація добросовісного володіння стане підставою для легалізації приватної колекції
Наймасштабніші зміни законопроєкту містяться у новій статті 15-3 Закону «Про музеї та музейну справу».
Якщо власник не має документів, що підтверджують набуття права власності на культурні цінності, таким підтвердженням може стати Декларація про добросовісне володіння культурними цінностями. Законопроєкт передбачає, що її подання можливе за умови відкритого, безперервного та добросовісного володіння предметами не менше п’яти років.
У декларації необхідно буде зазначати інформацію про власника, детальний опис предметів, час і обставини набуття володіння, а також наявні документи щодо їх походження. Подання декларації одночасно означатиме згоду власника на проведення державної експертизи та надання експертам доступу до культурних цінностей.
Обов’язкова державна експертиза та реєстрація
Після подання декларації всі заявлені культурні цінності підлягатимуть державній експертизі та державній реєстрації.
Експерт або експертна комісія під час державної експертизи встановлюватимуть культурну значущість і походження предмета, фіксуватимуть його стан, визначатимуть дату наступної експертизи та надаватимуть рекомендації щодо зберігання.
Якщо за результатами експертизи предмет буде включено до недержавної частини Музейного фонду України, на власника поширюватимуться встановлені законом обмеження та обов’язок дотримуватися рекомендованих умов його зберігання.
Ініціатор(и) законопроєкту:
Потураєв Микита Русланович (IX скликання), Юрчишин Ярослав Романович (IX скликання), Бондаренко Олег Володимирович (IX скликання)
За даними журналістського розслідування видання Incrypted, протягом 2023—2025 років Бондаренко декларував криптовалюту як власні кошти, а саме 80 BTC (на той час — близько $7 млн
2015 року в зламаному листуванні Суркова з російською агентурою Потураєв фігурує як «точка входу» — особа, яка погодилася співпрацювати з Кремлем та просувати в Україні російські інтереси. Потураєв ішов у списку першим, як найбільш перспективний контакт, і вказано, що з ним проведено попередні розмови про проблему проросійської позиції в Україні, і ця тема викликала у нього інтерес, і він зацікавлений у співпраці й готовий запропонувати ідеї та проєкти.
На посаді голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Потураєв неодноразово відзначився просуванням антиукраїнських ініціатив. У 2023 році на посаді голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики виступав проти послаблення використання державної мови у сфері обслуговування споживачів».
Джерело інформації
https://www.facebook.com/share/p/1Bf3Eh4nFZ/?mibextid=wwXIfr | 2 224 |
| 9 | ❗️В Україні після війни можуть запровадити податок на відбудову замість 5% військового збору, — Liga.net | 2 203 |
| 10 |  +3Для тих, хто зі свого рахунку сплачує податки за інших:
Якщо сплата податків буде здійснена з банківського рахунку однієї особи, тобто від власного імені та за рахунок власних коштів іншої особи на його банківському рахунку, а не від імені та за рахунок платника, на користь якої здійснюється платіж, підстави для відображення сплачених коштів, як надходжень до бюджету від такого платника, відсутні
ІПК від 30.06.2026 №3783/ІПК/99-00-19-03-04
Джерело: https://7eminar.ua/news/22083-podatki-cerez-povirenogo-dps-poyasnila-koli-kosti-ne-zaraxuyut-platniku | 2 863 |
| 11 |  没有文字... | 2 409 |
| 12 |  Чудовий мем про українську податкову систему ) від Романюк Юрій / pro Податки | 2 196 |
| 13 | Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав».
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо правомірності спірного наказу встановили, що у наказі № 393-п від 20.01.2025 про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод», поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України міститься також посилання і на лист ДПС України від 06.11.2024 № 30747/7/99-00-09-02-01-07, а також вказана мета проведення такої перевірки недопущення порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів».
❗️Отже, колегія судів КАС ВС встановила, що оскаржуваний наказ ГУ ДПС містив:
1. Пряме посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
2. Чітке посилання на реквізити листа ДПС України (від 06.11.2024 № 30747/7/99-00-09-02-01-07), яким податківцям на місцях було переслано скаргу від громадської організації щодо можливого ухилення заводу від сплати акцизного збору.
3. Чітко визначену мету перевірки (контроль за обігом підакцизних товарів, розрахунковими операціями, трудовими відносинами тощо).
Постанова Верховного Суду від 14 липня 2026 року у справі №420/3389/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138208255 | 3 333 |
| 14 | ⚖️ Позиція Верховного Суду незмінна щодо вимоги в оформленні наказів податкових органів на проведення фактичних перевірок платників податків, які працюють у сфері обігу підакцизних товарів.
1️⃣ Предметом оскарження у цій справі був наказ ГУ ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (контроль у сфері обігу підакцизних товарів).
Суди першої та апеляційної інстанцій скасували наказ ДПС, вважаючи його формулювання розмитим (мовляв, із тексту не зрозуміло, яка саме конкретна обставина стала підставою для перевірки). Проте Верховний Суд не погодився з висновками судів, задовольнив касаційну скаргу ДПС та визнав наказ податківців законним.
2️⃣ Тлумачення підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ
Верховний Суд вкотре підтвердив свою сталу правову позицію, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 та 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації, в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень, суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
3️⃣ Концепція «мінімально достатнього обсягу інформації» в наказі
Суд застосував узагальнюючий висновок КАС ВС (в постанові від 28.05.2024 справа № 280/1431/23), згідно з яким:
«У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. | 2 419 |
| 15 | При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
❗️Згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196 статті 196 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Позивачем підтверджено наявність ТМЦ на балансі ТОВ «МАКСНЕТ» до моменту прийняття рішення про виділ, та їх відсутність після передання правонаступнику. Так, ТМЦ передано по актами прийому-передачі майна в порядку реорганізації ТОВ «МАКСНЕТ» № 1, 2, 3 від 25.1.2020 на загальну суму 14582172,40 грн. та їх перевезення оформлено ТТН №11781 від 29.12.2020 на суму 3952520,39 грн., №11759 від 25.10.2020 на суму 3229437,98 грн.. №11780 від 17.12.2020 на суму 2206159,94 грн., №11758 від 22.12.2020 на суму 3652358,36 грн., №11757 від 17.12.2020 на суму 1541695,73 грн.
При цьому зазначено, що будь-яких додаткових документів під час проведення перевірки контролюючим органом від ТОВ «МАКСНЕТ» не витребувалось, зазначене не спростовано відповідачем в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
❗️З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00599150701 від 22.10.2024 щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 3645542,50 грн. та №00599350701 від 22.10.2024 на суму 1458217,00 грн. підлягають скасуванню, як такі що прийняті без врахування всіх фактичних обставин у справі». | 1 735 |
| 16 | ⚖️ Верховний Суд підтвердив сталу судову практику, згідно з якою передача активів (ТМЦ, основних фондів, грошових коштів, зобов'язань тощо) від підприємства, що реорганізується, до новоствореного правонаступника в процесі виділу не є об'єктом оподаткування ПДВ, за умови її належного документального оформлення (акти, ТТН, повідомлення кредиторів).
⚖️ Постанова КАС ВС від 14 липня 2026 року справа №520/1628/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138208216
«Відповідно до підпункту 98.1.4 пункту 98 статті 98 Податкового кодексу України, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
У постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16 Верховний Суд зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) ❗️не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 640/1845/19, від 06.04.2021 у справі № 817/76/17, від 19.01.2023 у справі № 810/4427/18, від 28.04.2025 у справі № 320/6091/24, від 13.10.2025 у справі №160/29715/23.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАКСНЕТ» повідомив кредиторів про заплановану процедуру виділу, зокрема ТОВ «Лінком-3000» повідомлений листом від 26.05.2020 та отримано згоду на проведення виділу та переведення боргу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). | 1 881 |
| 17 | ⚖️ Послідовна практика Верховного Суду: як правильно рахувати строки реєстрації «зменшуючих» РК до податкових накладних
Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку. Цей висновок повторив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.
У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство. | 2 400 |
| 18 |  Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та оновило Порядок їх заповнення і подання. Вони набирають чинності 17 липня 2026 року.
Застосування форм починається із 1 серпня для звітування:
🔹 податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року;
🔹 фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу.
Детальніше https://t1p.de/1ri18 | 2 044 |
| 19 | Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Податковим органом при проведенні перевірки не враховано, що оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками відповідної операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки ризикових, є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.
При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосередніми контрагентами. | 1 991 |
| 20 | ⚖️ Позиція ВС щодо реальності господарських операцій
Суд вважає також необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних) як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №802/1428/17-а.
Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного суду від 15.03.2023 року у справі №200/4942/20-а.
Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).
Так у постанові від 03.09.2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. | 1 824 |
