Tax Time!
Closed channel
На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику. Для консультацій та співпраці пишіть: @khitko_vasyl
Show more9 547
Subscribers
-324 hours
-1 9107 days
-3 81730 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '26
July '26
+548
in 0 channels
June '26
+1 307
in 9 channels
Get PRO
May '26
+1 416
in 1 channels
Get PRO
April '26
+989
in 6 channels
Get PRO
March '26
+127
in 1 channels
Get PRO
February '26
+639
in 4 channels
Get PRO
January '26
+925
in 3 channels
Get PRO
December '25
+307
in 5 channels
Get PRO
November '25
+24
in 0 channels
Get PRO
October '25
+43
in 3 channels
Get PRO
September '25
+51
in 3 channels
Get PRO
August '25
+36
in 0 channels
Get PRO
July '25
+555
in 8 channels
Get PRO
June '25
+29
in 1 channels
Get PRO
May '25
+41
in 0 channels
Get PRO
April '25
+35
in 1 channels
Get PRO
March '25
+20
in 1 channels
Get PRO
February '25
+35
in 1 channels
Get PRO
January '25
+39
in 2 channels
Get PRO
December '24
+25
in 1 channels
Get PRO
November '24
+20
in 0 channels
Get PRO
October '24
+27
in 0 channels
Get PRO
September '24
+24
in 0 channels
Get PRO
August '24
+25
in 1 channels
Get PRO
July '24
+12
in 0 channels
Get PRO
June '24
+16
in 2 channels
Get PRO
May '24
+39
in 3 channels
Get PRO
April '24
+56
in 2 channels
Get PRO
March '24
+65
in 1 channels
Get PRO
February '24
+61
in 2 channels
Get PRO
January '24
+853
in 2 channels
Get PRO
December '23
+347
in 4 channels
Get PRO
November '23
+81
in 6 channels
Get PRO
October '23
+58
in 6 channels
Get PRO
September '23
+119
in 0 channels
Get PRO
August '23
+93
in 0 channels
Get PRO
July '23
+101
in 0 channels
Get PRO
June '23
+48
in 0 channels
Get PRO
May '23
+148
in 0 channels
Get PRO
April '23
+28
in 0 channels
Get PRO
March '23
+167
in 0 channels
Get PRO
February '23
+99
in 0 channels
Get PRO
January '23
+568
in 0 channels
Get PRO
December '22
+426
in 0 channels
Get PRO
November '22
+176
in 0 channels
Get PRO
October '22
+278
in 0 channels
Get PRO
September '22
+426
in 0 channels
Get PRO
August '22
+43
in 0 channels
Get PRO
July '22
+113
in 0 channels
Get PRO
June '22
+68
in 0 channels
Get PRO
May '22
+419
in 0 channels
Get PRO
April '22
+571
in 0 channels
Get PRO
March '22
+305
in 0 channels
Get PRO
February '22
+421
in 0 channels
Get PRO
January '22
+1 262
in 0 channels
Get PRO
December '21
+222
in 0 channels
Get PRO
November '21
+137
in 0 channels
Get PRO
October '21
+319
in 0 channels
Get PRO
September '21
+317
in 0 channels
Get PRO
August '21
+289
in 0 channels
Get PRO
July '21
+333
in 0 channels
Get PRO
June '21
+206
in 0 channels
Get PRO
May '21
+251
in 0 channels
Get PRO
April '21
+31
in 0 channels
Get PRO
March '21
+287
in 0 channels
Get PRO
February '21
+222
in 0 channels
Get PRO
January '21
+184
in 0 channels
Get PRO
December '20
+5 889
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 18 July | 0 | |||
| 17 July | 0 | |||
| 16 July | 0 | |||
| 15 July | +47 | |||
| 14 July | +41 | |||
| 13 July | +65 | |||
| 12 July | +43 | |||
| 11 July | +24 | |||
| 10 July | +18 | |||
| 09 July | +18 | |||
| 08 July | +35 | |||
| 07 July | +24 | |||
| 06 July | 0 | |||
| 05 July | +42 | |||
| 04 July | +28 | |||
| 03 July | +53 | |||
| 02 July | +59 | |||
| 01 July | +51 |
Channel Posts
Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав».
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо правомірності спірного наказу встановили, що у наказі № 393-п від 20.01.2025 про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод», поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України міститься також посилання і на лист ДПС України від 06.11.2024 № 30747/7/99-00-09-02-01-07, а також вказана мета проведення такої перевірки недопущення порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів».
❗️Отже, колегія судів КАС ВС встановила, що оскаржуваний наказ ГУ ДПС містив:
1. Пряме посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
2. Чітке посилання на реквізити листа ДПС України (від 06.11.2024 № 30747/7/99-00-09-02-01-07), яким податківцям на місцях було переслано скаргу від громадської організації щодо можливого ухилення заводу від сплати акцизного збору.
3. Чітко визначену мету перевірки (контроль за обігом підакцизних товарів, розрахунковими операціями, трудовими відносинами тощо).
Постанова Верховного Суду від 14 липня 2026 року у справі №420/3389/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138208255
| 2 | ⚖️ Позиція Верховного Суду незмінна щодо вимоги в оформленні наказів податкових органів на проведення фактичних перевірок платників податків, які працюють у сфері обігу підакцизних товарів.
1️⃣ Предметом оскарження у цій справі був наказ ГУ ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (контроль у сфері обігу підакцизних товарів).
Суди першої та апеляційної інстанцій скасували наказ ДПС, вважаючи його формулювання розмитим (мовляв, із тексту не зрозуміло, яка саме конкретна обставина стала підставою для перевірки). Проте Верховний Суд не погодився з висновками судів, задовольнив касаційну скаргу ДПС та визнав наказ податківців законним.
2️⃣ Тлумачення підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ
Верховний Суд вкотре підтвердив свою сталу правову позицію, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 та 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації, в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень, суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
3️⃣ Концепція «мінімально достатнього обсягу інформації» в наказі
Суд застосував узагальнюючий висновок КАС ВС (в постанові від 28.05.2024 справа № 280/1431/23), згідно з яким:
«У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. | 1 115 |
| 3 | При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
❗️Згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196 статті 196 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Позивачем підтверджено наявність ТМЦ на балансі ТОВ «МАКСНЕТ» до моменту прийняття рішення про виділ, та їх відсутність після передання правонаступнику. Так, ТМЦ передано по актами прийому-передачі майна в порядку реорганізації ТОВ «МАКСНЕТ» № 1, 2, 3 від 25.1.2020 на загальну суму 14582172,40 грн. та їх перевезення оформлено ТТН №11781 від 29.12.2020 на суму 3952520,39 грн., №11759 від 25.10.2020 на суму 3229437,98 грн.. №11780 від 17.12.2020 на суму 2206159,94 грн., №11758 від 22.12.2020 на суму 3652358,36 грн., №11757 від 17.12.2020 на суму 1541695,73 грн.
При цьому зазначено, що будь-яких додаткових документів під час проведення перевірки контролюючим органом від ТОВ «МАКСНЕТ» не витребувалось, зазначене не спростовано відповідачем в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
❗️З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00599150701 від 22.10.2024 щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 3645542,50 грн. та №00599350701 від 22.10.2024 на суму 1458217,00 грн. підлягають скасуванню, як такі що прийняті без врахування всіх фактичних обставин у справі». | 1 013 |
| 4 | ⚖️ Верховний Суд підтвердив сталу судову практику, згідно з якою передача активів (ТМЦ, основних фондів, грошових коштів, зобов'язань тощо) від підприємства, що реорганізується, до новоствореного правонаступника в процесі виділу не є об'єктом оподаткування ПДВ, за умови її належного документального оформлення (акти, ТТН, повідомлення кредиторів).
⚖️ Постанова КАС ВС від 14 липня 2026 року справа №520/1628/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138208216
«Відповідно до підпункту 98.1.4 пункту 98 статті 98 Податкового кодексу України, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
У постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16 Верховний Суд зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) ❗️не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 640/1845/19, від 06.04.2021 у справі № 817/76/17, від 19.01.2023 у справі № 810/4427/18, від 28.04.2025 у справі № 320/6091/24, від 13.10.2025 у справі №160/29715/23.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАКСНЕТ» повідомив кредиторів про заплановану процедуру виділу, зокрема ТОВ «Лінком-3000» повідомлений листом від 26.05.2020 та отримано згоду на проведення виділу та переведення боргу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). | 1 120 |
| 5 | ⚖️ Послідовна практика Верховного Суду: як правильно рахувати строки реєстрації «зменшуючих» РК до податкових накладних
Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку. Цей висновок повторив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.
У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство. | 1 534 |
| 6 |  Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та оновило Порядок їх заповнення і подання. Вони набирають чинності 17 липня 2026 року.
Застосування форм починається із 1 серпня для звітування:
🔹 податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року;
🔹 фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу.
Детальніше https://t1p.de/1ri18 | 1 536 |
| 7 | Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Податковим органом при проведенні перевірки не враховано, що оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками відповідної операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки ризикових, є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.
При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосередніми контрагентами. | 1 615 |
| 8 | ⚖️ Позиція ВС щодо реальності господарських операцій
Суд вважає також необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних) як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №802/1428/17-а.
Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного суду від 15.03.2023 року у справі №200/4942/20-а.
Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).
Так у постанові від 03.09.2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. | 1 492 |
| 9 | ⚖️ Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20.
"....законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення...". | 1 734 |
| 10 | Коли лист від ДПС вважається врученим?
⚖️ Касаційний адміністративний суд у постанові від 24 вересня 2019 року по справі №825/1109/16 (касаційне провадження №К/9901/19737/18) дійшов висновку:
Абзац другий пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України наголошує на тому, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Контролюючий орган надає докази відправлення на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення спірних податкових повідомлень-рішень, проте вказаний лист повернувся на адресу контролюючого органу у зв`язку з тим, що «за закінченням встановленого терміну зберігання». Враховуючи вказане вище правове регулювання та підстави повернення поштового відправлення на адресу контролюючого органу, лист, в якому надсилалися податкові повідомлення-рішення, вважаються врученим позивачу з дня зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень. | 1 800 |
| 11 |  ❗️Автоматичного переходу не буде: бізнесу доведеться самостійно міняти КВЕДи на нові європейські стандарти
З 1 січня 2027 року в Україні стартує масштабна реформа — перехід на нову версію Класифікації видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA), яка замінить звичний ДК 009:2010. Нові правила затверджено Наказом Держстату № 191 від 28.10.2025.
Що це означає для ТОВ та ФОП?
1️⃣ Без автоматизації: Оновлювати коди в ЄДР доведеться самостійно — через Портал Дія або державного реєстратора.
2️⃣ Чіткі дедлайни:
2026 рік — підготовчий етап (держава налаштовує системи);
2027 рік — перехідний період (можна подавати заяви та змінювати коди);
З 2028 року — старі КВЕДи повністю втратять чинність.
Невідповідність КВЕДів у реєстрах та податковій картці — це прямий шлях до блокування податкових накладних для компаній та ризик втрати спрощеної системи для ФОПів (податкова може трактувати це як діяльність за незареєстрованими кодами). | 3 360 |
| 12 | ⚖️ Про незастосування РРО при внесенні депозитів та виплаті виграшів у букмекерській діяльності в мережі «Інтернет»
Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем товару чи наданням послуги в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Такі розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі через сервіси переказу коштів, тому підпадають під пільгу і не вимагають застосування РРО/ПРРО
Постанова Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі № 320/11360/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136683313 | 2 348 |
| 13 | ⚖️ Про звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України
Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в застосуванні пільги, визначеної підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 є належною правовою підставою для звільнення від сплати орендної плати. Крім того, органи місцевого самоврядування мають право самостійно встановлювати нульову ставку орендної плати.
Підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України безпосередньо встановлює звільнення від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, де велися бойові дії. Відсутність формально затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку не може позбавляти платника права на пільгу, оскільки держава не може посилатися на власну бездіяльність як на підставу для погіршення становища платника податків.
Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», є актом, який визначає перелік територій, і має юридичну силу для цілей застосування податкових пільг. Крім того, Київська міська рада рішенням від 13 вересня 2022 року № 5449/5490 установила нульову ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на період з 01 березня до 31 травня 2022 року, що також є самостійною підставою для коригування податкових зобов’язань.
❗️Отже, платник має право на звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, навіть у разі відсутності переліку, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, якщо такий перелік визначено уповноваженим органом у встановленому Кабінетом Міністрів порядку, а також у випадку встановлення нульової ставки органом місцевого самоврядування.
Верховний Суд відхилив покликання податкового органу на роз’яснювальні листи міністерств як такі, що мають рекомендаційний характер і не можуть звужувати обсяг пільг, прямо встановлених Податковим кодексом України.
⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 року у справі № 320/18031/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136717692 | 2 419 |
| 14 |  No text... | 3 094 |
| 15 |  No text... | 3 352 |
| 16 | 📣 ДПС оновила план перевірок на 2026 рік: оновлено розділ І для юросіб
Державна податкова служба України 26 червня 2026 року оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2026 рік. Зміни торкнулися як юридичних осіб, так і фінансових установ та нерезидентів.
🔎 https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/1024987.html | 3 459 |
| 17 |  ⚖️ Бенефіціарний власник доходу нерезидента. Обов’язок доказування статусу бенефіціарного власника
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу нерезидента є особа, яка має право на отримання такого доходу та визначає його подальшу економічну долю, не пов’язана договірними або юридичними зобов’язаннями щодо перерахування доходу (його більшої частини) іншій особі. Наявність корпоративної структури групи компаній, пов’язаності осіб чи спільних бенефіціарів не спростовує статус бенефіціарного власника. Обов’язок доказування відсутності такого статусу покладається на контрольний орган як на суб’єкта владних повноважень.
Постанова КАС ВС від 27 жовтня 2025 року справа № 120/7999/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131341640 | 3 250 |
| 18 | ⚖️ Право на знижену ставку податку лише для фактичних бенефіціарів доходу
Згідно з правилами Податкового кодексу України та міжнародними договорами право на застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента має лише той, хто є фактичним бенефіціарним власником доходу. Нерезидент, який є лише посередником або номінальним отримувачем без фактичного розпорядження доходом, не може скористатися пільговими умовами оподаткування.
Касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області було задоволено, постанову апеляції скасована, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
Постанова КАС ВС від 18 березня 2025 року справа № 500/1744/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125933033 | 2 495 |
| 19 |  ❗️Діяльність зі створення відео контенту та його розміщення на YouTube з метою отримання доходу від реклами, розміщеної YouTube, є частиною господарської діяльності ФОП 3 групи, тобто ❗️не є роялті. Укладаючи з YouTube договір оферти, що регулює розміщення реклами у відео користувача, останній усвідомлено делегує YouTube право розміщувати таку рекламу із використанням технічних і програмних засобів самої платформи.
Таким чином, якщо ФОП 3 групи отримує виплати від YouTube за рекламу, яка розміщується у створених ним відеоматеріалах, на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то сума отриманих коштів включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ.
ІПК ДПС від 01.06.2026 р. № 3168/ІПК/99-00-24-03-03 | 2 055 |
| 20 | Алгоритм самоперевірки ЗЕД-контрагентів у 2026 році наступний:
1️⃣ Кваліфікація за критерієм доходу 150 млн. грн.
✅ визначається річний бухгалтерський дохід підприємства;
✅ дохід > 150 млн грн: операції тестуються на ризики ТЦУ (ст. 39 ПКУ) та 30% податкові різниці (ст. 140.5 ПКУ);
✅ дохід ≤ 150 млн грн: ризик ТЦУ відсутній (крім постійних представництв), операції перевіряються виключно на 30% податкові різниці.
2️⃣ Формування пулу ЗЕД-операцій.
✅ складається суцільний перелік усіх господарських транзакцій, де другою стороною є нерезидент;
✅ контролю підлягають не лише купівля-продаж товарів/послуг, а й позики, лізинг, роялті, інвестиції та безоплатні передачі, тощо.
3️⃣ Тестування контрагентів, в т.ч. щодо «нефункціональних» посередників та ділової мети.
✅ ідентифікація пов’язаних осіб (ст. 14.1.159 ПКУ);
✅ перевірка договорів комісії з нерезидентами в т.ч., перевіряються звичайні ЗЕД-контракти на предмет «прихованої (удаваної) комісії»;
✅ перевірка за «низькоподатковим» Переліком №1045;
✅ перевірка за Переліком №480;
✅ ідентифікуються операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
4️⃣ Оцінка результатів тестування.
✅ при ТЦУ: якщо річний обсяг операцій з ризиковим нерезидентом (за цінами «витягнутої руки») > 10 млн грн – операція визнається контрольованою;
✅ при 30% різницях: якщо ТЦУ-поріг не досягнуто, але контрагент включений до Переліків №1045 або №480 – виникає обов'язок 30% коригування фінрезультату.
5️⃣ Фінальне реагування та захисні інструменти.
✅ для контрольованих операцій – обов'язкове подання Звіту про Контрольовані операції до 1 жовтня та підготовка пакета ТЦУ-документації;
✅ для 30% різниць: збільшення фінансового результату за 2025 рік на 30% АБО звільнення від коригування через доведення цін за принципом «витягнутої руки» чи надання легалізованої довідки про фактичну сплату корпоративного податку нерезидентом (для Переліку №480).
Детально тут 👉🏻: https://7eminar.ua/news/21635-samoperevirka-zed-kontragentiv-u-2026-roci | 2 398 |
