Tax Time!
На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику. Для консультацій та співпраці пишіть: @khitko_vasyl
Больше📈 Аналитический обзор Telegram-канала Tax Time!
Канал Tax Time! (@tax_time) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 13 575 подписчиков, занимая 8 927 место в категории Экономика и финансы и 4 408 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 13 575 подписчиков.
Согласно последним данным от 27 июня, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 949, а за последние 24 часа — 25, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 17.46%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 8.86% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 2 370 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 1 203 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 7.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как платник, фоп, підприємець, дпс, підстава.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику.
Для консультацій та співпраці пишіть:
@khitko_vasyl”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 28 июня, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Экономика и финансы.
Загрузка данных...
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 28 июня | +1 | |||
| 27 июня | +27 | |||
| 26 июня | +46 | |||
| 25 июня | +61 | |||
| 24 июня | +76 | |||
| 23 июня | +44 | |||
| 22 июня | +44 | |||
| 21 июня | +28 | |||
| 20 июня | +29 | |||
| 19 июня | +12 | |||
| 18 июня | +40 | |||
| 17 июня | +66 | |||
| 16 июня | +41 | |||
| 15 июня | +4 | |||
| 14 июня | +45 | |||
| 13 июня | +18 | |||
| 12 июня | +66 | |||
| 11 июня | +14 | |||
| 10 июня | +45 | |||
| 09 июня | +45 | |||
| 08 июня | +21 | |||
| 07 июня | +63 | |||
| 06 июня | +46 | |||
| 05 июня | +45 | |||
| 04 июня | +63 | |||
| 03 июня | +81 | |||
| 02 июня | +54 | |||
| 01 июня | +92 |
| 2 | Алгоритм самоперевірки ЗЕД-контрагентів у 2026 році наступний:
1️⃣ Кваліфікація за критерієм доходу 150 млн. грн.
✅ визначається річний бухгалтерський дохід підприємства;
✅ дохід > 150 млн грн: операції тестуються на ризики ТЦУ (ст. 39 ПКУ) та 30% податкові різниці (ст. 140.5 ПКУ);
✅ дохід ≤ 150 млн грн: ризик ТЦУ відсутній (крім постійних представництв), операції перевіряються виключно на 30% податкові різниці.
2️⃣ Формування пулу ЗЕД-операцій.
✅ складається суцільний перелік усіх господарських транзакцій, де другою стороною є нерезидент;
✅ контролю підлягають не лише купівля-продаж товарів/послуг, а й позики, лізинг, роялті, інвестиції та безоплатні передачі, тощо.
3️⃣ Тестування контрагентів, в т.ч. щодо «нефункціональних» посередників та ділової мети.
✅ ідентифікація пов’язаних осіб (ст. 14.1.159 ПКУ);
✅ перевірка договорів комісії з нерезидентами в т.ч., перевіряються звичайні ЗЕД-контракти на предмет «прихованої (удаваної) комісії»;
✅ перевірка за «низькоподатковим» Переліком №1045;
✅ перевірка за Переліком №480;
✅ ідентифікуються операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
4️⃣ Оцінка результатів тестування.
✅ при ТЦУ: якщо річний обсяг операцій з ризиковим нерезидентом (за цінами «витягнутої руки») > 10 млн грн – операція визнається контрольованою;
✅ при 30% різницях: якщо ТЦУ-поріг не досягнуто, але контрагент включений до Переліків №1045 або №480 – виникає обов'язок 30% коригування фінрезультату.
5️⃣ Фінальне реагування та захисні інструменти.
✅ для контрольованих операцій – обов'язкове подання Звіту про Контрольовані операції до 1 жовтня та підготовка пакета ТЦУ-документації;
✅ для 30% різниць: збільшення фінансового результату за 2025 рік на 30% АБО звільнення від коригування через доведення цін за принципом «витягнутої руки» чи надання легалізованої довідки про фактичну сплату корпоративного податку нерезидентом (для Переліку №480).
Детально тут 👉🏻: https://7eminar.ua/news/21635-samoperevirka-zed-kontragentiv-u-2026-roci | 1 232 |
| 3 | ⚖️ Верховний Суд розглядав вже класичний спір між платником податків та податковим органом (ГУ ДПС) щодо обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості операцій з нерезидентом з "особливою" організаційно-правовою формою (ОПФ).
❗️ Суть спору та позиція податкового органу
Податкова служба наполягала, що українська компанія (позивач) мала застосувати коригування за пп. 140.5.5-1 ПК України та збільшити свій оподатковуваний дохід на 30% від суми операцій з польським контрагентом SP.K.A UKR-ROL KOLESNYK (акціонерно-командитне товариство).
Позиція контролерів:
1️⃣ Організаційно-правова форма польського контрагента (Sp. k. a.) включена до "переліку ОПФ нерезидентів" КМУ (Постанова № 480).
2️⃣ Отже, операція автоматично підлягає 30% коригуванню фінансового результату
⚖️ Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд відхилив доводи податкової та підтримав позицію та докази платника податків. Суд роз'яснив, як саме має застосовуватися норма підпункту 140.5.5-1 ПК України.
1️⃣ Формальний підхід ДПС
Включення ОПФ нерезидента до переліку КМУ не є автоматичною підставою для коригування 30 % на збільшення. Сама норма пп. 140.5.5-1 ПК України містить додатковий критерій: нерезидент «не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок)... та/або не є податковим резидентом».
Податковий орган не може обґрунтовувати правопорушення припущеннями. Він зобов'язаний довести факт несплати податку нерезидентом, а не просто посилатися на його статус у переліку КМУ.
2️⃣ Доказова база платника податків
Платник податків надав суду беззаперечні докази того, що його польський контрагент є реальним платником податків у своїй країні:
✅ Офіційну довідку про повну сплату податкових зобов'язань за 2023 рік згідно із законодавством Республіки Польща (з належним перекладом).
✅ Фінансовий звіт контрагента, де в розрахунку між базою оподаткування та фінансовим результатом чітко відображено нарахування корпоративного податку (CIT).
3️⃣ Тягар доказування у спорі покладається на орган ДПС
Оскільки податковий орган не надав жодних доказів, які спростували позицію платника податків і не звертався до компетентних органів Польщі (у межах міжнародного обміну податковою інформацією) для перевірки статусу контрагента, його висновки визнано необґрунтованими.
4️⃣ Висновок.
Якщо ваш іноземний контрагент перебуває в Переліку ОПФ Кабміну (Постанова № 480), це не вирок. Щоб уникнути 30% коригування (або необхідності готувати повну документацію з трансфертного ціноутворення за принципом "витягнутої руки"), достатньо:
✅ Заздалегідь запитувати у нерезидента довідку про сплату корпоративного податку (Tax Certificate) у звітному році або довідку про резиденство.
✅ За можливості мати копію його фінансової/податкової звітності, де видно нарахування податку.
✅ Забезпечити повний пакет первинних та митних документів, що підтверджують реальність експортної/імпортної операції.
✅ Верховний Суд вкотре підтвердив, що реальна сплата податку нерезидентом звільняє українського резидента від 30% коригування, навіть якщо форма компанії є в постанові КМУ 480.
⚖️ Постанова Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 140/4934/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134699565 | 1 227 |
| 4 | ⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС)
Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484
КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1️⃣якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України). | 2 254 |
| 5 | ⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС)
Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484
КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1️⃣ якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України). | 1 |
| 6 | ⚖️ Верховний Суд в постанові від 03 березня 2026 року у справі №140/6980/24, дійшов до висновку, що положення абазу другого пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР у сукупності з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України зобов`язують суб`єкта господарювання при проведенні фактичної перевірки без окремої письмової вимоги надати контролюючому органу на початок проведення такої перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). | 1 961 |
| 7 | ⚖️ YouTube не підстава для фактичної перевірки ГУ ДПС в області: позиція апеляційного суду
Апеляційний суд погодився з висновками першої інстанції та залишив рішення без змін.
⚖️ Позиція Суду:
1️⃣Незаконність підстави для призначення перевірки (YouTube-канал)
✅ Податкова призначила фактичну перевірку на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Норма закону: Цей пункт дозволяє перевірку лише у разі отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування.
✅ Порушення з боку ГУ ДПС: Податківці використали як підставу матеріали (відеоролик) журналіста Є. Плінського на його YouTube-каналі щодо «ринку Apple взагалі».
✅ Позиція суду: YouTube-канал чи журналіст не є державними органами. Сама по собі публікація в медіа не є законною підставою для перевірки за цим пунктом, якщо ГУ ДПС не отримала офіційного листа-звернення від інших уповноважених держорганів (наприклад, поліції чи митниці).
2️⃣ Відсутність конкретики та «профілактичний» характер перевірки
✅ У відеоматеріалах йшлося про загальну ситуацію на ринку техніки Apple («окремі продавці», «ринок взагалі»), а не про конкретні порушення ФОП
✅ Позиція суду: Фактична перевірка не може бути «профілактичною» або проводитися виключно з метою збору інформації.
3️⃣ Невідповідність предмета перевірки (Непідакцизний товар)
✅ ДПС обґрунтовувала перевірку необхідністю контролю за обігом підакцизних товарів та перевіркою походження майна (підозра в контрабанді).
✅ Позиція суду: Техніка Apple не є підакцизним товаром. Питання митного оформлення та контрабанди належать до компетенції Держмитслужби та БЕБ, а не до предмета фактичної перевірки ДПС в межах ст. 80 ПКУ.
4️⃣ Недоведеність суми штрафу
✅Податкова нарахувала штраф майже у 2 млн грн за нібито реалізацію необлікованого товару.
✅ Позиція суду: Контролюючий орган не надав належних і допустимих доказів того, що на момент перевірки в магазині дійсно перебували на реалізації товари саме на таку суму. Контрольна розрахункова операція була проведена з порушенням встановленого порядку (не за рахунок коштів держави).
⚖️ Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2026 року справа № 280/8056/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137119276 | 2 005 |
| 8 | Нет текста... | 2 395 |
| 9 | Блокування податкових накладних більше не входить до трійки скарг бізнесу - голова ДПС Леся Карнаух
Варто було лише прибрати з податкової людей Гетманцева Гречану Тетяну і Євгена Сокура і такий якісний скачок. | 2 488 |
| 10 | Державна служба фінансового моніторингу активніше відстежує операції з готівкою, зокрема випадки, коли громадяни купують дорогі автомобілі або нерухомість без офіційно підтверджених доходів, — голова Держфінмоніторингу України | 2 504 |
| 11 | Буковель та Яремчанщина за перші чотири місяці 2026 року офіційно показали понад 5 млрд грн виторгів через РРО/ПРРО. Це на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
І це не лише результат активного туристичного сезону, а й системна робота з детінізації бізнесу.
З початку року на курортах Івано-Франківської області податківці провели 211 фактичних перевірок суб’єктів господарювання. Виявили низку порушень. В результаті донарахували 7,3 млн грн штрафів. Крім того, зафіксовані випадки роботи 46 неоформлених працівників.
Детальніше https://t1p.de/0r5za | 2 726 |
| 12 | Нет текста... | 2 686 |
| 13 | 💥 Гучна перемога бізнесу: Верховний Суд визнав, що післяплата через NovaPay не потребує ПРРО
📝 Нагадаємо, у 2025 році ми писали про рішення апеляційного суду у справі №420/19624/24, де суд визнав, що при отриманні післяплати через «НоваПей» обов’язок застосовувати РРО/ПРРО відсутній.
💡Тоді Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тому позиції щодо суті спору ми не отримали.
🔥 Але тепер маємо офіційний висновок Верховного Суду.
⚖️ Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 дійшов висновку, що отримання продавцем коштів за товар на умовах повної післяплати не утворює розрахункової операції у розумінні Закону про РРО, а тому не створює обов'язку застосовувати власний РРО/ПРРО.
🔍 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив:
▪️ Обов'язок видати фіскальний чек у місці проведення розрахунків (на пошті) лежить на установі, яка безпосередньо приймає гроші (ТОВ «НоваПей»);
▪️ Отримання продавцем коштів у безготівковій формі від фінансової компанії, яка безпосередньо прийняла їх від покупця, не відповідає ознакам «розрахункової операції» продавця в розумінні статті 2 Закону про РРО
▪️ При відправленні товару без передоплати продавець не може гарантувати, що покупець його отримає та оплатить. Відтак на момент передачі товару перевізнику господарська операція ще не є завершеною.
⚠️ Але є нюанс! Суд чітко підкреслив, що цей висновок стосується саме повної післяплати (без будь-якої попередньої оплати).
❗️У разі отримання часткової передоплати (авансу) на рахунок продавця перед відправкою, питання використання РРО/ПРРО залишається відкритим.
🧩 Це далеко не єдині важливі висновки з цієї масштабної справи, тому далі буде...
Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло Ортинський
Про нас | Послуги | Відгуки | 2 689 |
| 14 | Нет текста... | 2 609 |
| 15 | Податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність – КГС ВС
Для списання податкового боргу фізичної особи в процедурі неплатоспроможності недостатньо лише встановити, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі. Господарський суд повинен з’ясувати момент виникнення податкового боргу відповідно до ПК України, перевірити майновий стан боржника, його добросовісність, результати перевірки декларацій та дотримання процедур реструктуризації. За відсутності встановлення цих обставин висновок про визнання податкового боргу безнадійним і його списання є передчасним.
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
| 1 997 |
| 16 | Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 8 по 14 червня 2026 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КГС ВС від 8 квітня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу шляхом уточнення від висновку ВП ВС про те, що систематична несплата орендної плати є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України без дослідження істотності порушення та обставин, які об’єктивно вплинули на можливість виконання орендарем своїх зобов’язань.
2. Ухвалою КЦС ВС від 13 травня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС щодо питання юрисдикційності спорів за позовом прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування до фізичної особи – власника спірної земельної ділянки, в частині позовних вимог, пред’явлених до співвідповідача – чинного орендаря спірної земельної ділянки.
3. Ухвалою КЦС ВС від 27 травня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити лише ті вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК України.
4. Ухвалою КГС ВС від 4 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості визнання недійсними умов правочину через їх невідповідність п. 197.15 ст. 197 ПК України, зокрема щодо віднесення цієї норми до актів цивільного законодавства та можливості її застосування в сукупності зі статтями 203, 215 ЦК України як правової підстави для визнання недійсними окремих положень правочину як таких, що суперечать актам цивільного законодавства, а також для формування єдиного підходу щодо тлумачення наведеної норми ПК України.
5. Ухвалою КГС ВС від 8 червня 2026 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС та КГС ВС про те, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок неналежного стану люка оглядового каналізаційного колодязя на смузі руху автомобіля, несе балансоутримувач дороги, а не балансоутримувач каналізаційних мереж.
Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:
1. Ухвалою ККС ВС від 26 травня 2026 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС про те, що зайняття особою посади з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в незаконному комунальному унітарному підприємстві, створеному на тимчасово окупованій території, охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
2. Ухвалою ККС ВС від 3 червня 2026 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що апеляційний суд, встановивши підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, вправі закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України без розгляду по суті апеляційних скарг на виправдувальний вирок суду першої інстанції.
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:
1. Ухвалою КЦС ВС від 29 квітня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що розмір моральної шкоди, заподіяної громадянину внаслідок перебування під дією нескасованого після закриття кримінального провадження запобіжного заходу, слід визначати, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць протягом періоду, який починається після закриття кримінального провадження та закінчується скасуванням відповідного запобіжного заходу.
2. Ухвалою КЦС ВС від 13 травня 2026 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про відсутність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяв на стадії виконання судового рішення.
| 1 833 |
| 17 | ⚖️ Верховний Суд підтвердив відсутність обов’язку застосовувати РРО при післяплаті через небанківського платіжного посередника Нової Пошти
Верховний Суд розглянув правовий прецедент у спорах із Державною податковою службою (ДПС) щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).
Сума штрафу (понад 92 млн грн) свідчить про те, що податківці намагалися вибудувати системний підхід для нарахувань щодо великих інтернет-продавців, які працюють через логістичних та платіжних посередників.
1️⃣ Суть спору та позиція ДПС (що намагалися довести податківці)
Позиція податкової служби у подібних перевірках зазвичай базується на фіскальному (широкому) тлумаченні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО):
✅ Податківці стверджують, що оскільки кінцевий покупець розраховується готівкою або карткою у відділенні «Нової пошти» (через NovaPay), то ця операція є «розрахунковою» в розумінні Закону про РРО.
✅ На думку ДПС, продавець зобов’язаний вкласти у посилку фіскальний чек РРО, сформований у момент відправки товару або за фактом отримання коштів від платіжної установи.
2️⃣ Ключові правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд повністю зруйнував фіскальний підхід ДПС, спираючись на кілька фундаментальних цивільно-правових та господарських принципів:
✅ Відсутність факту розрахункової операції між продавцем і покупцем: На момент відправлення товару право власності на нього до покупця ще не перейшло, а сам факт оплати не відбувся. Продавець не отримує від покупця ні готівки, ні безготівкових коштів (черед еквайринг) безпосередньо.
✅ Природа відносин з NovaPay: Кошти надходять на рахунок ФОП/ТОВ від юридичної особи — ТОВ «НоваПей» (ліцензованої платіжної установи) у безготівковій формі (з рахунку на рахунок). Спільні операції між двома суб'єктами господарювання (Продавець та Платіжна установа) у безготівковій формі не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО.
✅ Невизначеність умов договору: Суд слушно зазначив, що на момент відправки інтернет-магазин не може знати, чи забере покупець товар, чи відмовиться від нього. Проведення операції через РРО «наперед» спотворює суть податкового обліку.
✅ Правова визначеність (прогалина в законі): Ключовий висновок — «законодавство не містить чіткого припису», який би зобов’язував вважати розрахунковою операцією отримання коштів від небанківського надавача послуг за післяплату. Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, всі сумніви та колізії законодавства мають трактуватися на користь платника податків (принцип правомірності рішень платника).
3️⃣ Важливий процесуальний нюанс: Межі спору
Зверніть увагу на абзац щодо предмета спору. Суд підкреслив: оцінювався лише факт наявності чи відсутності обов'язку застосовувати РРО загалом.
Податкова програла справу, тому що обрала неправильну підставу для штрафу (незастосування РРО як такого). Суд не оцінював, який саме документ (товарний чек, накладна, інший розрахунковий документ) мав бути в посилці та чи виконує NovaPay функцію видачі розрахункового документа покупцеві. Це означає, що ДПС в майбутніх перевірках може змінити тактику і чіплятися до форми документації, що супроводжує товар.
⚖️ Постанова Верховного Суд 03.06.2026 у справі № 520/27700/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137125453 | 2 383 |
| 18 | 9 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 15111-д, який запроваджує автоматичний обмін інформацією про доходи від цифрових платформ за стандартами європейської директиви DAC7 та ОЕСР.
Що це означає для бізнесу:
▶️ Платформи стають податковими агентами - ідентифікація користувачів, збір даних про доходи, звітність перед ДПС, а у визначених випадках - утримання та сплата податків.
▶️ Для фізосіб з'явився пільговий режим - 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) замість 23%, з лімітом доходу близько 7,2 млн грн на рік.
Практичне впровадження закону очікується з 2027 року, але підготовку варто розпочати вже зараз.
Юридичний та податковий аудит діяльності ще до запуску нових правил дозволить мінімізувати ризики штрафів, претензій з боку податкових органів і блокування операцій.
Джерело інформації
Vasil Kisil & Partners | 2 645 |
| 19 | ⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 у справі №520/25465/25
Суть справи
ФОП оскаржував рішення ГУ ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 2-ї групи з 01.01.2025 та просив забезпечити позов шляхом зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті.
⚖️ Ключові правові висновки
1. Підстави для забезпечення позову (ст. 150 КАС)
Суд підтвердив, що достатньою підставою є реальна загроза ускладнення виконання рішення, а саме:
• зміна системи оподаткування (з єдиного на ПДФО 18% + ПДВ 20%) з 01.01.2025
• штрафні санкції за неподання декларацій з ПДВ
• розірвання договірних відносин з контрагентами
• ускладнення перерахунків ПДВ для контрагентів позивача
2. Співмірність заходу
Зупинення дії рішення визнано співмірним з позовними вимогами.
3. Щодо аргументів податкового органу
ВС відхилив посилання ГУ ДПС на попередні правові позиції Верховного Суду, вказавши, що відмінність фактичних обставин об’єктивно впливає на застосування тих самих норм.
Рішення підтверджує усталену позицію ВС (справи №280/8758/24, №420/25688/24): при оскарженні анулювання реєстрації платника єдиного податку суди зобов’язані зупиняти дію такого рішення, якщо його виконання тягне незворотні податкові наслідки для підприємця.
Постанова суду формує чіткий прецедент: загроза переходу на загальну систему оподаткування з ретроспективним нарахуванням ПДВ та штрафів є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу. | 2 462 |
| 20 | ⚖️ Допуск ДПС до перевірки виключає можливість судового скасування наказу про її призначення — позиція Верховного Суду
14 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/3732/25 підтвердив правову позицію щодо належних способів захисту прав платників податків у відносинах із контролюючими органами.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136524261
📌 У цій справі платник оскаржив наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки, вважаючи його незаконним, оскільки перевірка охоплювала періоди, які вже були предметом попередньої планової виїзної перевірки.
⚖️ Основні висновки Верховного Суду:
1️⃣ Наказ про проведення податкової перевірки є актом індивідуальної дії. З моменту допуску посадових осіб ДПС до проведення перевірки (зокрема, підписання направлень) такий наказ вважається реалізованим і вичерпує свою дію.
2️⃣ Належність та ефективність способу судового захисту оцінюється судом на момент розгляду справи, а не на момент подання позову. Якщо наказ уже реалізовано допуском, його окреме оскарження не може призвести до відновлення прав платника.
3️⃣ Якщо за результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржувати саме такі рішення та посилатися на незаконність наказу, відсутність підстав для перевірки або інші процедурні порушення.
4️⃣ Також під час розгляду спору щодо скасування ППР суд повинен насамперед перевірити позицію платника щодо законності призначення та проведення перевірки, а вже потім переходити до оцінки правильності податкових донарахувань.
5️⃣ Оскарження реалізованого наказу не є належним способом захисту. У таких випадках судове провадження в частині позовних вимог про скасування наказу підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства). | 2 605 |
Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
