Tax Time!

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 500/1744/24 (адміністративне провадження № К/990/51356/24) та від 25 червня 2026 року в рамках справи № 480/7776/24, адміністративне провадження № К/990/21579/26 (ЄДРСРУ № 137708606) Крім цього, подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня 2020 року у справі №803/188/17, від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня 2023 року у справі №804/3765/16, від 02.04.2024 року по справі №826/6241/17.  Для визначення наявності умов уникнення оподаткування, окрему увагу в суді слід приділити на наявність/відсутність доказів обов`язкового подальшого перерахування отриманого доходу іншим особам та відсутність транзитного характеру руху коштів (09 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/24819/24, адміністративне провадження № К/990/34686/25 (ЄДРСРУ № 137242583). ВИСНОВОК: Якщо в судовому процесі буде встановлено відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу, то це свідчили про його посередницький характер, а отже нерезидент використовується учасниками відносин, як проміжна ланка для уникнення оподаткування.   Адвокат Євген Морозов https://advokatmorozov.com/4003-nerezident-yak-promizhna-lanka-dlya-uniknennya-opodatkuvannya

⚖️ Нерезидент, як проміжна ланка для уникнення оподаткування Верховний суд: використання нерезидента у якості проміжної ланки (транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками господарських відносин  01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/7124/24, адміністративне провадження № К/990/18659/25 (ЄДРСРУ № 137871989) досліджував питання щодо використання нерезидента у якості проміжної ланки (транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками господарських відносин.  Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.  (!) Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.  Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу. ВАЖЛИВО: Ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: 1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території; 2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особо-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу; 3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі; 4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти; 5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; 6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент. Враховуючи зазначене правове регулювання, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: - нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; - нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; - нерезидент є бенефіціарним власником доходу. ВАЖЛИВО: Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 500/1744/24 (адміністративне провадження № К/990/51356/24) та від 25 червня 2026 року в рамках справи № 480/7776/24, адміністративне провадження № К/990/21579/26 (ЄДРСРУ № 137708606) Крім цього, подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня 2020 року у справі №803/188/17, від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня 2023 року у справі №804/3765/16, від 02.04.2024 року по справі №826/6241/17.  Для визначення наявності умов уникнення оподаткування, окрему увагу в суді слід приділити на наявність/відсутність доказів обов`язкового подальшого перерахування отриманого доходу іншим особам та відсутність транзитного характеру руху коштів (09 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/24819/24, адміністративне провадження № К/990/34686/25 (ЄДРСРУ № 137242583). ВИСНОВОК: Якщо в судовому процесі буде встановлено відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу, то це свідчили про його посередницький характер, а отже нерезидент використовується учасниками відносин, як проміжна ланка для уникнення оподаткування.   Адвокат Євген Морозов https://advokatmorozov.com/4003-nerezident-yak-promizhna-lanka-dlya-uniknennya-opodatkuvannya

⚖️ Нерезидент, як проміжна ланка для уникнення оподаткування Верховний суд: використання нерезидента у якості проміжної ланки (транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками господарських відносин  01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/7124/24, адміністративне провадження № К/990/18659/25 (ЄДРСРУ № 137871989) досліджував питання щодо використання нерезидента у якості проміжної ланки (транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками господарських відносин.  Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.  (!) Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.  Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу. ВАЖЛИВО: Ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: 1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території; 2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особо-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу; 3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі; 4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти; 5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; 6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент. Враховуючи зазначене правове регулювання, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: - нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; - нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; - нерезидент є бенефіціарним власником доходу. ВАЖЛИВО: Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 500/1744/24 (адміністративне провадження № К/990/51356/24) та від 25 червня 2026 року в рамках справи № 480/7776/24, адміністративне провадження № К/990/21579/26 (ЄДРСРУ № 137708606) Крім цього, подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня 2020 року у справі №803/188/17, від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня 2023 року у справі №804/3765/16, від 02.04.2024 року по справі №826/6241/17.  Для визначення наявності умов уникнення оподаткування, окрему увагу в суді слід приділити на наявність/відсутність доказів обов`язкового подальшого перерахування отриманого доходу іншим особам та відсутність транзитного характеру руху коштів (09 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/24819/24, адміністративне провадження № К/990/34686/25 (ЄДРСРУ № 137242583). ВИСНОВОК: Якщо в судовому процесі буде встановлено відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу, то це свідчили про його посередницький характер, а отже нерезидент використовується учасниками відносин, як проміжна ланка для уникнення оподаткування. Адвокат Євген Морозов https://advokatmorozov.com/4003-nerezident-yak-promizhna-lanka-dlya-uniknennya-opodatkuvannya

⚖️ Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У постанові від 5 лютого 2021 року у справі №815/6356/15 Верховний Суд зазначив, що відсутність у податковому повідомленні-рішенні посилання на законодавчий акт, на підставі якого органом ДПС застосовано штрафні санкції та визначено їх розмір суттєво впливає на правомірність такого рішення, а суд позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання ДПС вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

І другий закон по посилкам теж пройшов 📦#15460 – нові митні правила для міжнародних поштових та експрес-відправлень ✅За основу - 267 (без мого голосу)

Рада підтримала у першому читанні скасування пільги на посилки 📦 🛒#16051-1 – оподаткування ПДВ електронної торгівлі та міжнародних посилок ✅За основу - 273 (я НЕ голосував) Закон вступає в дію не раніше 01 липня 2027 року (але тільки після рішення Уряду)

#Бюджет2027 🧾 Нова стаття: якщо у 2027 підвищать ПДВ та/або акциз на пальне — додаткові надходження підуть у спецфонд на підтримку бізнесу. Самих ставок у Бюджеті немає, це «у разі набрання чинності змінами до Податкового кодексу». 🧮При цьому видатки під ці «якщо» вже записані: у Мінекономіки нова програма «Підтримка суб'єктів господарювання» — 58,7 млрд грн (найбільша нова програма всього Бюджету, спецфонд) і ще 8,3 млрд на підтримку компаній з ліцензією на торгівлю пальним. Спецфонд Мінекономіки через це ×3,9. 🤷‍♂️Що буде з цими 58,7 млрд, якщо ставки не піднімуть — стаття не каже. Тобто підвищення ПДВ у бюджет уже вписали — тільки голосувати за нього ще не голосували.

Мінфін пропонує підняти стандартну ставку ПДВ з 20% до 21% та збільшити акцизи на пальне. Отримані кошти планують спрямувати у спеціальний фонд.

Уряд припинив повноваження Лесі Карнаух як виконуючої обовʼязків Голови Державної податкової служби. Міністру фінансів доручено внести на наступне засідання Уряду кандидатури на посаду керівника ДПС або особи, яка виконуватиме його обов’язки.

"Чи є реальна робота на бюджет держави" – Зеленський доручив Корецькому перевірити Податкову службу. «Провів сьогодні нараду з Прем’єр-міністром та міністром фінансів України. Щоб закрити дефіцит бюджету та продовжити необхідні виплати, має бути максимально злагоджена робота парламентарів та уряду. Перелік законів та урядових рішень, які треба ухвалити, – цілком конкретний. Це не про бажання і не про політику. Кожне рішення – це кошти для того, щоб Україна жила й могла оборонятись. Прошу парламентарів уже цього тижня дати такий фінансовий результат завдяки голосуванням. ❗️І треба перевірити, що відбувається в податковій службі та інших, чи є реальна робота на бюджет держави на сто відсотків». Джерело: https://x.com/ZelenskyyUa/status/2099580968801562979

+1 причина, чому так важливо запровадити чесний і прозорий конкурс на посаду генпрокурора.

⚡️В Україні планують підняти ПДВ із 20% до 21% для створення страхового фонду бізнесу через атаки росії, — міністр економіки У травні 2022 року в інтерв'ю виданню «Бабель» Данило Гетманцев використав фразу, пояснюючи філософію оподаткування «Що таке правильне оподаткування? Це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав»

⚖️ Відступу від висновків ВПВС щодо строків звернення до суду при оскарженні ППР, заблокованих ПН, інших рішень ДПС не було станом на вересень 2026 року. Позиція Верховного суду є сталою і не змінювалась про строкам. Постанова Верховного Суду від 18 серпня 2026 року справа №140/8413/25 Посилання на судовий реєстр https://reyestr.court.gov.ua/Review/139064516 Витяг з постанови ВС «Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів». Також у цій постанові КАС ВС здійснено посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду: «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозвязку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності субєкта владних повноважень: якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України)».

«ТОП -НОВИНА 1️⃣ Уряд схвалив масштабне спрощення адміністрування ПДВ — але це поки законопроєкт. 3 вересня Кабмін схвалив підготовлений Мінфіном проєкт змін до ПКУ щодо адміністрування ПДВ. Серед ключових пропозицій: -квартальна ПДВ-звітність для ФОП замість місячної; - передзаповнення окремих показників декларації та ПН для ФОП сервісами ДПС; - підвищення зі 100 тис. до 1 млн грн порогу для документальної позапланової перевірки при декларуванні бюджетного відшкодування/від’ємного значення; - розширення можливості складання зведених ПН за операціями з неплатниками ПДВ та отриманими від них авансами. Практично: це потенційно одна з найпомітніших змін ПДВ-адміністрування року, особливо для ФОП — платників ПДВ. Але зараз нічого у звітуванні не змінюємо: проєкт лише схвалений Урядом і ще має пройти Верховну Раду. Офіційне повідомлення Мінфіну https://mof.gov.ua/uk/news/sproshchennia_administruvannia_pdv_dlia_biznesu_-_uriad_pidtrimav_vidpovidnii_zakonoproiekt-5894?utm_source=chatgpt.com 2️⃣ Верховна Рада 3 вересня ухвалила податкові пільги для окремих товарів оборонного призначення. Парламент ухвалив законопроєкт №15463-1 про зміни до ПКУ щодо звільнення від оподаткування окремих товарів для потреб сил безпеки й оборони. Того ж дня документ оформлено та направлено на підпис Президенту України. Спостерігаємо) 3️⃣ Новий Трудовий кодекс №16010: Уряд повторно вніс комплексний проєкт до Верховної Ради. 3 вересня Кабмін офіційно повідомив про повторне ухвалення та внесення нового проєкту Трудового кодексу; у парламенті він зареєстрований під №16010. Серед заявлених напрямів — обов’язкова письмова форма трудового договору, чіткі ознаки трудових відносин, нові правила строкових договорів та сучасних форматів зайнятості. Офіційний статус у ВРУ — проєкт (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70660?utm_source=chatgpt.com) одержано, передано на розгляд, тобто чинний КЗпП він сьогодні не замінює. Для бухгалтерів і HR це потенційно дуже велика реформа, але переписувати трудові договори чи кадрові процедури зараз зарано. Спочатку потрібно побачити парламентський текст після проходження комітетів і першого читання. Картка законопроєкту https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70660?utm_source=chatgpt.com » Джерело інформації https://www.facebook.com/share/p/1DY4arPWJN/?mibextid=wwXIfr

📦🚫 Рада знову провалила законопроєкти #15460 та #15112д про скасування пільги на посилки до 150 євро. 🤷‍♂️За лише - 194 та 198 P.S. Повернули субʼєкту ініціативи (244)