ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ
Open in Telegram
888
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+1230 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+7
in 4 channels
August '26
+29
in 7 channels
Get PRO
July '26
+14
in 5 channels
Get PRO
June '26
+29
in 14 channels
Get PRO
May '26
+62
in 10 channels
Get PRO
April '26
+60
in 12 channels
Get PRO
March '26
+107
in 12 channels
Get PRO
February '26
+40
in 14 channels
Get PRO
January '26
+44
in 7 channels
Get PRO
December '25
+34
in 6 channels
Get PRO
November '25
+16
in 2 channels
Get PRO
October '25
+27
in 5 channels
Get PRO
September '25
+45
in 8 channels
Get PRO
August '25
+40
in 16 channels
Get PRO
July '25
+27
in 7 channels
Get PRO
June '25
+47
in 11 channels
Get PRO
May '25
+63
in 8 channels
Get PRO
April '25
+21
in 4 channels
Get PRO
March '25
+163
in 6 channels
Get PRO
February '25
+55
in 3 channels
Get PRO
January '25
+33
in 4 channels
Get PRO
December '24
+117
in 1 channels
Get PRO
November '240
in 2 channels
Get PRO
October '240
in 3 channels
Get PRO
September '24
+100
in 6 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 09 September | 0 | |||
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | +1 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | 0 | |||
| 04 September | +2 | |||
| 03 September | 0 | |||
| 02 September | +1 | |||
| 01 September | +2 |
Channel Posts
Сльози речей
Сьогодні я буду сантиментальний. Мабуть, до цього настрою спонукає історія з подружчиним котом, якому я нині купив дві пачці корму, а відтак споглядав, як тваринка радісно наминає подану миску. Кіт не став до мене лащитися, ніяк не виявив своєї вдячности, але в цьому мовчазному спокої було щось безміри зворушливе.
Як і в дружньому написі на книзі з половини минулого століття: я нічого не знаю ні про Дору, ні про Ольгу; мабуть, вони обидві вже відійшли у засвіти. Не знати, чи їхня дружба подолала час і відстань, а чи нагло обірвалася. Але такий живий зв'язок, такий відчайдушний крик у вічність вкотре доводить:
Є-таки сльози речей, і що смертне – торкається серця.
| 2 | З нових надходжень
Цікавий екземпляр Вітражів Віри Вовк. Горішній напис, без сумніву, зроблено рукою самої авторки (маю її автографа на іншій книзі, тож можу порівняти), а от нижній – дарчий напис між третьої:
Дорі – на дорогу –
щоб не забула
нашої приязни від Ольки
14. ІХ.1962 р.
Очевидно, Ольга роздобула підписаний примірник Вітражів і подарувала його Дорі, близькій подрузі, яка вирушала в далеку подорож – можливо, за океан...
#бібліофаги | 206 |
| 3 | Джон Дьюї вказує філософам на стійло: епізод N
А коли чесно сказати, що вона [філософія] не може запропонувати нічого, крім гіпотез, і що ці гіпотези цінні тою мірою, якою роблять людські уми чутливішими до навколишнього життя — такі слова прозвучали б ледь не як заперечення самої філософії.
це він, якщо що, про амбіції і претензії філософії в історичному розрізі | 269 |
| 4 | Опівнічна, загнічена частина адмінової душі така: | 371 |
| 5 | Тобто люди мають платити гроші, щоб їм розказали, як писати скучні тексти з натужними шуточками про «ректора-еректора»
І все це — поки «Вправки зі стилю» існують абсолютно забездурно! | 312 |
| 6 | Звідси можна перекинути місток до авторів сучукрліту. Для зручності можна сформувати вибірку з, наприклад, такого-то числа найбільш успішних/продаваних/друкованих імен. Що це за люди? Який їх соціологічний і економічний портрет? Цікавить якраз не те, хто скільки заробляє, а хто з якого середовища (фахового, соціального тощо) вийшов, яке місце літературна діяльність посідає в їхньому житті відносно інших способів заробітку (якщо такі є).
Літературознавці і всі втаємничені та обізнані, може, такі дослідження вже є? Якщо так – діліться, буду дуже радий з ними ознайомитись. | 314 |
| 7 | Власне, чого я питаю. Сучукрліту багато читати не випадає, але мав щодо його героїв кілька упереджень, і відповіді шановного підписництва упереджень тих поки не підважили, навпаки – укріпили.
На тлі чергової корупційної справи НАБУ, повʼязаної з «кришуванням» кол-центрів на найвищих рівнях; на тлі злитих деталей і привідкритих дверей у світ шлункової розкоші, єбанія каралєв і вараванія міліонів, світ неопшонкізму і тупого скирдування «поршів», подумалось мені, що якось незаслужено мало уваги в нашого письменства заслужив держчиновник в нашій екосистемі.
Тут, я певен, дехто скаже: «та шо про це писать, все ж було вже, все написано в класиків!»
А ніт, любі друзі, я не згоден. Мені було б страх як цікаво зануритися в цю «екосистему» дрібного жлобства, переконливо виписану, з урахуванням місцевих колоритів (чиновник-жлоб дніпровський, львівський, вінницький тощо); чиновник як плоть від плоті, чиновник як ціннісна система (ну або те, що на її місці); чиновник у вимірі побутовому; чиновник як екзистенційна ситуація; чиновник як політичний обʼєкт і субʼєкт.
Словом, це фігура, в якій, на мій погляд, зібралась колосальна (невивільнена) пояснювальна сила, якщо казати за українські реалії.
«Оспівати» чиновника – це, імго, ледь не місія номер нашої літератури | 482 |
| 8 | Маю питання до шановного товариства, особливо до тієї його частини, що більш-менш регулярно читає сучасну українську прозу.
А скажіть, ким були головні герої останніх бодай двох-трьох (можна більше) українських прозових творів, які вам довелося (про)читати?
Мені йдеться про коротенький опис в дусі: вік, стать, професія/діяльність, загальний морально-психологічний портрет.
Щось в дусі: надмірно схильний до роздумів і вагань програміст середнього віку | 472 |
| 9 | «Пригадую, що в останній збірці оповідань, надрукованій у Мадриді (і в іншій, яку мені прислали з Буенос-Айреса, але та, з Мадрида, побила рекорд), на одній сторінці мені додали тридцять сім ком — на одній-єдиній сторінці! — що свідчило про те, що коректор мав абсолютну рацію з граматичної і синтаксичної точки зору: коми розділяли, модулювали фрази, аби те, про що мовилося, йшло гладко; але я не хотів, щоб воно так ішло, мені хотілося, щоб воно йшло по-іншому, щоб з іншим ритмом та іншою каденцією перетворилося на щось відмінне, що, залишаючись тим самим, набуло б тієї атмосфери, того зовнішнього чи внутрішнього світла, які може дати музичне, як я розумію його в прозі.»
Уроки літератури.
Хуліо Кортасар
(Переклад Галини Грабовської) | 362 |
| 10 | Адмін каналу «Тисячоликий Ніхто», завсідник нашого чату і натхненник перманентних «філософських пʼятниць», Семен попросив довести до відома шановного панства, що вийшла в «Пломені» отака, знакова в світі індоєвропеїстики, праця французького вченого Жана Одрі.
Знаю, що вказана праця викликала (ставте наголос, куди хочете) дискусії і суперечки.
А втім, це, думаю, робить її тим цікавішою річчю для ознайомлення і вдумливого, критичного прочитання. | 386 |
| 11 | Виручка Апріорі, якби вони завдали собі клопоту додрукувати «Одіссею» під вихід Ноланової стрічки в прокат | 336 |
| 12 | Філософська п'ятниця триває 🥸 | 379 |
| 13 | Дежурне ранкове нагадування, що адміністрація каналу глибоко і неодноразово поважала Дональда Трампа, його маму, його виборців, його мудру міжнародну політику і його миротворчі зусилля.
Дата Підпис | 377 |
| 14 | Ну бо дивіцця: я перекладав трохи всякого і різного, все воно мене так чи інак цікавило, але далеко не все я вважаю бездоганним. В нападі сентиментальності бездоганними міг би назвати «Березневі іди» Вайлдера, «Медею» Евріпіда і «Правдиву історію» Лукіана. Натомість Софоклові «Трахіянки» чи Овідієві «Героїди» – це речі, скажімо так, специфічні, які, можливо, вимагатимуть від читача особливого настрóю. І почути критичні відгуки на ці твори більш ніж очікую.
Але досі мені навіть на думку не спадало, що можна ображатися, почувши, наприклад, що «Іди» – це не варта часу макулатура або якісь дитячі бздури.
Тому мені й було цікаво, як у таких ситуаціях реагують колеги. | 394 |
| 15 | Шановні перекладачі і перекладачки, а як ви реагуєте, коли хтось закидає брак художньої цінності творові, який ви переклали? Причому закидає саме оригіналові, а не вашій роботі. | 439 |
| 16 | Хот тейк у філософську пʼятницю: «Кривавий меридіан» Кормака Маккарті – це Чарльз Тіллі для підлітків 💅🏻 | 415 |
| 17 | Читати античну літературу – це ще той виклик, проте як щодо процесів, які передують читанню – перекладу й виданню? Спойлер: це ще важче.
Хочете дізнатися чому – приходьте наступної суботи у Львівську обласну універсальну наукову бібліотеку. Там о 15:00 редактор «Порівняльних життєписів» Плутарха Любомир Коблик і співзасновниця видавництва «Стилет і стилос» Діана Андрієвська розкажуть про внутрішню перекладацьку й видавничу кухню античної літератури, поділяться болями роботи з античними творами й спробують відповісти на одне важливе запитання: наскільки взагалі антична література актуальна для сучасного читача?
Долучайтесь! Обіцяємо: ви не занудьгуєте! | 356 |
| 18 | В дружній атмосфері
Так колись назвав для збірника мій відгук про свій курс історії української культури св. п. проф. Яртись.
Так само тепло минула й моя нинішня лекція про Одіссею для Печери Платона.
Друга лекція в житті 😏 Першу, про поезію Леоніда Первомайського, я прочитав року так 2014-го на засіданні студентського наукового гуртка ф-ту іноземних мов Франкового університету, куди мене запросив колега-адмін 😎 | 386 |
| 19 | Ну і, знов-таки, завважте, як цей камʼяний довбойоб мужчинка, найменований Шекспіром, схожий водночас на Миколу Бєрдяєва, Ілліча Леніна і Джека Ніколсона. Спритний куратор мистецьких виставок міг би тут дати гарну оправу, сказавши про постметаіронічну алегорію на український гуманітарний дискурс | 415 |
| 20 | Сміх сміхом, а погляд цього Шекспіра – це, канєшно, документ доби. Конгеніальне погруддя получилось. | 429 |
