ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ
Ir al canal en Telegram
855
Suscriptores
Sin datos24 horas
+97 días
+3730 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Sin datos
¿Algún problema? Por favor, actualice la página o contacte a nuestro gerente de soporte.
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
junio '26
junio '26
+13
en 7 canales
mayo '26
+62
en 10 canales
Get PRO
abril '26
+60
en 11 canales
Get PRO
marzo '26
+107
en 11 canales
Get PRO
febrero '26
+40
en 13 canales
Get PRO
enero '26
+44
en 7 canales
Get PRO
diciembre '25
+34
en 6 canales
Get PRO
noviembre '25
+16
en 2 canales
Get PRO
octubre '25
+27
en 5 canales
Get PRO
septiembre '25
+45
en 8 canales
Get PRO
agosto '25
+40
en 16 canales
Get PRO
julio '25
+27
en 7 canales
Get PRO
junio '25
+47
en 11 canales
Get PRO
mayo '25
+63
en 8 canales
Get PRO
abril '25
+21
en 4 canales
Get PRO
marzo '25
+163
en 6 canales
Get PRO
febrero '25
+55
en 3 canales
Get PRO
enero '25
+33
en 4 canales
Get PRO
diciembre '24
+117
en 1 canales
Get PRO
noviembre '240
en 2 canales
Get PRO
octubre '240
en 3 canales
Get PRO
septiembre '24
+100
en 6 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 11 junio | 0 | |||
| 10 junio | 0 | |||
| 09 junio | +2 | |||
| 08 junio | +1 | |||
| 07 junio | +4 | |||
| 06 junio | 0 | |||
| 05 junio | +2 | |||
| 04 junio | +1 | |||
| 03 junio | 0 | |||
| 02 junio | +1 | |||
| 01 junio | +2 |
Publicaciones del Canal
| 2 | Якщо хтось хотів прикупити Пападіямандиса і вирішив відкласти, то двічі подумайте
Апріорі не славиться додруками) | 193 |
| 3 | Це милий віршик з каламбурами, які від першого і до останнього рядка лишають перекладачеві мало шансів, але оскільки перекладач забембався за основною перекладацькою роботою, то вирішив на щось перерватись. | 194 |
| 4 | Знаєте, що станеться, якщо перекладати дослівно/механічно?
Per la città in diverse case fece tondi di sua mano e femmine ignude assai...
Срамота))
«Для різних будинків міста Сандро написав незліченну кількість тондо й безліч оголених жінок.»
Мій переклад: «Багато будинків Флоренції Сандро оздобив численними тондо й часто звертався до зображення оголеної жіночої натури.» | 149 |
| 5 | (з нових перекладів)
РОБЕРТ ФРОСТ
CARPE DIEM
Дітей уздріла Старість —
Йшли любо двоє. Смеркло.
Не знала — йдуть додому,
Чи, мо', з села, в дорогу,
Чи в церкву (дзвони били).
Перечекала, поки
Відійдуть незнайомці,
І побажала щастя.
"Щасти, щасти, щасти вам,
Ловіть же день утіхи".
Стара ця тема — Старість.
Завдала Старість віршам
Тягар — збирати ружі
Й застерігать коханців:
Ачей же ті, любов'ю
Поглинуті, безтямні
Од щастя, не помітять,
Що є у них те щастя!
Життя ловити нині?
Та як? Воно ж не в "нині"
Живе, а скорше — в "завтра",
Але найбільше, певно, —
В минулому. Бо "нині" —
Щось для чуттів надмірне,
Тісне, бентежне й надто
Вже явне — для уяви.
——
Age saw two quiet children
Go loving by at twilight,
He knew not whether homeward,
Or outward from the village,
Or (chimes were ringing) churchward,
He waited, (they were strangers)
Till they were out of hearing
To bid them both be happy.
"Be happy, happy, happy,
And seize the day of pleasure."
The age-long theme is Age's.
'Twas Age imposed on poems
Their gather-roses burden
To warn against the danger
That overtaken lovers
From being overflooded
With happiness should have it.
And yet not know they have it.
But bid life seize the present?
It lives less in the present
Than in the future always,
And less in both together
Than in the past. The present
Is too much for the senses,
Too crowding, too confusing-
Too present to imagine. | 201 |
| 6 | ПРО ЗЛОВМИСНІСТЬ ПЛУТАРХА-2
У минулому дописі я більшою мірою говорив, про що писав Плутарх (а ще більше, про що він НЕ писав) у своїх життєписах, аніж про те, чому він роби так, а не інак, з яких принципів він виходив, добираючи героїв для порівняльних життєписів. Це ми, виходячи з власних (читай сучасних) розумінь жанру, можемо уявляти собі Плутарха чи то істориком, чи то біографом, але насправді він не був ні тим, ні іншим. Тому-то настільки разюче відрізняються створені ним життєписи від писань, скажімо, його молодшого сучасника Светонія.
Плутарх був насамперед моралістом (саме він вважається автором «Моралій» – творів на різні теми, до яких належить і «Περὶ τῆς Ἡροδότου κακοηθείας»). Він жив у добу офіційного імператорського еллінофільства, щиро вірив у можливість відродження, бодай часткового, давніх еллінських традицій під патронатом Антонінів і прагнув дати сучасникам галерею зразків для наслідування. Ну, і трішечки тих, кого наслідувати не варто було. А хто був кращим зразком для наслідування, як не діячі полісної давнини? А хіба не найкращим зразком поліса були демократичні Афіни? Цей ланцюжок умовиводів можна продовжувати, але я тут цього робити не буду, хочу лише сказати, що «Порівняльні життєписи», як бачимо, зовсім не були «Вичерпною галереєю найвидатніших діячів Еллади (і Риму)». Звісно, ніхто не сперечатиметься, що всі включені до них були діячами непересічними, але і добір, та й трактування автора були далекими від об’єктивності. Бо такою була його задача, нічого особистого.
Ось, приміром, Плутарх старанно вибудовує апологію самовладного правителя демократичних Афін – Перикла. Портрет його вражає, але ж ми цілком обґрунтовано можемо вбачати в Периклові людину, яка все життя готувалась загнати всю Елладу під п’яту Афін (демократичну, само собою), роками забезпечуючи тили для майбутньої вирішальної битви за гегемонію проти Спарти, придушуючи невдоволення союзників (=підданців), проводячи військові демонстрації проти Персії, а згодом низкою продуманих провокацій примушуючи Спарту виступити в ролі формального агресора. Звичайно, що у фіналі все пішло не так, як планувалось: першими впали Афіни, а лише згодом «Спарта впала, та й нас роздавила».
Правильним буде отаке трактування чи ні, але воно принципово «антиплутархівське» – і за часом, і за підходом. А якою ж тоді мала би бути «неплутархівська» галерея героїв, вільна від моралізаторства і «історичніша», так би мовити? Про це, якщо читачам буде цікаво, я спробую написати в наступних дописах.
Взято з ФБ-сторінки пана Олександра Одріна, наукового редактора 3-го тому «Порівняльних життєписів» Плутарха. | 221 |
| 7 | А це – щойно переклалося, «на коліні».
W. H. Auden
I HAVE NO GUN, BUT I CAN SPIT
Some thirty inches from my nose
The frontier of my Person goes,
And all the untilled air between
Is private pagus or demesne.
Stranger, unless with bedroom eyes
I beckon you to fraternize,
Beware of rudely crossing it:
I have no gun, but I can spit.
За метр од мого носа ліг
Приватності тонкий поріг,
За тим порогом цілина –
Мій наділ, моя вітчизнá.
Хіба що сам зазву: «Мені,
Чужинче, другом будь», а ні –
Поріг переступати зась:
Не вистрелю – та плюну враз. | 228 |
| 8 | Допис-нагадування самому собі, що після виходу збірки Одена зрідка дещо з нього ще перекладав.
Вістан Гʼю Оден. Культура народів Лімба
(W. H. Auden. Limbo Culture)
Мандрівці кажуть, що народи Лімба,
На перший погляд, геть такі ж, як ми:
Удома в них, сказати б, чистота,
А на годинниках практично той же час.
І страви в них — ну майже апетитні.
От лиш ніхто не бачив там дітей.
І кажуть, мова у народів Лімба
Багата на слова, що значно тонше,
Ніж наші, позначають всяке "згрубша",
"Приблизно","майже", "досить" і "ледь-ледь",
Але нема в ній слів на "Так" і "Ні",
Займенники ж не знають там особи.
В легендах Лімба лицар і дракон
От-от зітнутись мають —зуб на меч,
Та ба - на волосинку двоє хиблять.
Костуха все не стріне Юнака:
Вона зарано прийде, він — запізно.
Чарівний гаман власника втрачає.
"Отож, – як рóзвʼязки там звично кажуть, —
Принц і Принеса — досі майже пара".
Чого так люблять у культурі Лімба
Оцю непевність? Може, через те,
Що кожен в Лімбі любить лиш себе,
А це, відомо всім, —непевне діло. | 237 |
| 9 | NDA
Говорили телефоном з Содоморою. АО нарешті забрав свій примірник Назарового Кавафіса. Хвалив видання і всіх причетних. Но ми-то з вами знаєм, що там весь цимус у його блискучій передмові 😇
Каже, мовляв, у вас така марудна й невдячна робота, але ж скільки всяких цікавинок з редакторського побуту може бути, збирайт й напишете згодом книгу. Я дякую за слушну ідеею, але одразу застерігаю, що є сяка-така корпоративна етика, тому не можу розголошувати підводних каменів. Видам кажу, хіба на пенсії 🥸 | 251 |
| 10 | Сьогодні слухав я випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Книговидавці».
Гостював там Роман Оксенюк, співорганізатор і куратор видавництва «Контур».
Розмовляли про сучасне українське філософське книговидання, про те, як народжуються видавничі стратегії, формуються книжкові серії та інтелектуальні середовища, а також про виклики й перспективи незалежних гуманітарних проєктів в Україні.
Адмін, радий, що може мірою сил долучитися до таких процесів, радить і вам, надто ж тим, кого цікавить філософія в перекладі і переклад у філософії, послухати цей подкаст і ознайомитися з виданнями «Контура», перелік яких, маю надію, стабільно довшатиме.
Тут – слухати.
Тут – дивитись. | 266 |
| 11 | Словом, заяложену приказку «це вже було у греків» неіронічно можна звузити до «це вже було у грецьких епіграматистів». | 254 |
| 12 | От він і єбанувся, бідолашний, і це не дивно. | 273 |
| 13 | Я: «...митець створив золоту застібку для плювіала папи Мартина V. Цей неперевершений виріб оздобив об’ємними рельєфними фігурами, поміж якими вправив дорогоцінні самоцвіти».
Редактор: Подумав собі: що за плювало було в Папи?.. | 251 |
| 14 | Ілюстрації до грецьких міфів. На жаль чи на щастя, Псевдо-Аполлодор вийде без них.
Eberhard & Elfriede Binder, 1968. | 468 |
| 15 | В останній, восьмій лекції "Прагматизму" Вільям Джеймс розмірковує про релігію, спасіння і втрати з погляду прагматиків. І, зокрема, щоб описати своє, прагматичне, світовідчуття, він вдається до епіграми з Палатинської антології, наводячи її в англійському перекладі без покликання на оригінал:
“A shipwrecked sailor, buried on this coast,
Bids you set sail.
Full many a gallant bark, when we were lost,
Weathered the gale.”
Очевидно, переклад (не знаю — чий) зроблений на тамтешній і тодішній манір: тобто без дотримання оригінального розміру, принципу еквілінеарності, з римуванням і, можна припустити, деякими змістовими вольностями.
Тому важко напевне сказати, чию саме епіграму тут перекладено, оскільки в антології епіграми часто розташовані за своєрідними тематичними блоками, де одна тема — скажімо, загиблого в трощі моряка — може в різних авторів мати позірно схоже опрацювання, але підводити до геть інших асоціацій та мотивів.
Хай там як, але можна обережно припустити, що покликається Джеймс на епіграму 282 з книги VII, авторства Теодоріда Сіракузького.
Ναυηγοῦ τάφος εἰμί: σὺ δὲ πλέε: καὶ γὰρ ὅθ᾽ ἡμεῖς
ὠλλύμεθ᾽, αἱ λοιπαὶ νῆες ἐποντοπόρουν.
Підрядник:
Я — могила того, хто загинув у трощі: ти ж пливи, бо хоч ми
Загинули, інші кораблі таки пройшли далі
Переклад нашвидкуруч:
В трощі загиблого тут могила — пливи, не спиняйся;
Наш затонув корабель, інші — продовжили путь.
Але до чого це я. Поки повного українського перекладу Палатинської Антології нема (і навряд чи найближчим часом такий з'явиться), можете зазнайомитися з англійськими підрядниками тут. Головно для того, щоб зацінити згадувану повище роботу з темами і мотивами.
Хто плекає в собі письменницькі амбіції, конче, нмд, мав би на якомусь етапі свого життя уважно проштудіювати цю частину античного спадку. | 265 |
| 16 | Ми делікатно підходим до того, що Плутарха вам так само треба купити й прочитати) В довршеному перекладі на з філігранною редактурою дорогої адміністрації) | 260 |
| 17 | Ну а хто ж їх, сучих європейських дітей, по-твоєму, писати вчив! | 260 |
| 18 | Джорджо Вазарі про Мікеланджело, via @strangerleee
Іншого разу йому показали рисунок одного юнака, який саме опановував мистецтво. Коли ж присутні почали виправдовувати хлопця, мовляв, він узявся до науки зовсім недавно, Буонарроті іронічно кинув: «Це й помітно».
Герої Вазарі розмовляють, зовсім як греки й римляни в Плутарха. Нравицця 🥸 | 270 |
| 19 | Якщо естетизм – то до неба. Якщо авантюризм – то в прірву.
Не можна презентувати збірку Константіноса Кавафіса як звичайну книжку. Ми пройшли багато пригод з моменту, коли Назар Ващишин завершив переклад, а Михайло Хіміч зробив ілюстрації, Андрій Савенко написав передмову, Андрій Содомора – післямову, а Олександр Одрін завершив коментування. І навіть після того, як Роман Гардашук запустив маховик видавничого процесу.
Ми дуже вдячні за підтримку Посольству Греції в Україні. Дякуємо арт-простору 3.6.9 Space Kyiv за чудову гостину у серці Києва, пекарні Завертайло за ароматний хліб, що об'єднав стількох у цей вечір, Мар'яні Головко за позаземний спів, проєкту Picnic player за талановитий саунд, а Сергію Сівякову за містичні світлини! Дякуємо також особисто Анні Єгоровій, яка диригувала містеріально-презентаційним процесом і сповнювала його своєю енергією!
І ми вельми вдячні всім, хто завітав на нашу містерію! Впевнені, що ніхто не пішов додому тим самим, ким переступив поріг 🖤 | 227 |
| 20 | Ситуація | 300 |
¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
