ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ
Kanalga Telegram’da o‘tish
897
Obunachilar
-224 soatlar
-27 kun
+1430 kun
Ma'lumot yuklanmoqda...
O'xshash kanallar
Ma'lumot yo'q
Muammo bormi? Iltimos, sahifani yangilang yoki bizning qo'llab-quvvatlash boshqaruvchimizga murojaat qiling>.
Taglar buluti
Kirish va chiqish esdaliklari
---
---
---
---
---
---
Obunachilarni jalb qilish
Sentabr '26Sen '26
Sentabr '26
+26
9 kanalda
Avgust '26
+29
7 kanalda
Get PRO
Iyul '26
+14
5 kanalda
Get PRO
Iyun '26
+29
14 kanalda
Get PRO
May '26
+62
10 kanalda
Get PRO
Aprel '26
+60
12 kanalda
Get PRO
Mart '26
+107
12 kanalda
Get PRO
Fevral '26
+40
14 kanalda
Get PRO
Yanvar '26
+44
7 kanalda
Get PRO
Dekabr '25
+34
6 kanalda
Get PRO
Noyabr '25
+16
2 kanalda
Get PRO
Oktabr '25
+27
5 kanalda
Get PRO
Sentabr '25
+45
8 kanalda
Get PRO
Avgust '25
+40
16 kanalda
Get PRO
Iyul '25
+27
7 kanalda
Get PRO
Iyun '25
+47
11 kanalda
Get PRO
May '25
+63
8 kanalda
Get PRO
Aprel '25
+21
4 kanalda
Get PRO
Mart '25
+163
6 kanalda
Get PRO
Fevral '25
+55
3 kanalda
Get PRO
Yanvar '25
+33
4 kanalda
Get PRO
Dekabr '24
+117
1 kanalda
Get PRO
Noyabr '240
2 kanalda
Get PRO
Oktabr '240
3 kanalda
Get PRO
Sentabr '24
+100
6 kanalda
| Sana | Obunachilarni jalb qilish | Esdaliklar | Kanallar | |
| 25 Sentabr | 0 | |||
| 24 Sentabr | +3 | |||
| 23 Sentabr | 0 | |||
| 22 Sentabr | +1 | |||
| 21 Sentabr | 0 | |||
| 20 Sentabr | +1 | |||
| 19 Sentabr | +1 | |||
| 18 Sentabr | +4 | |||
| 17 Sentabr | 0 | |||
| 16 Sentabr | +3 | |||
| 15 Sentabr | +3 | |||
| 14 Sentabr | +1 | |||
| 13 Sentabr | +1 | |||
| 12 Sentabr | 0 | |||
| 11 Sentabr | +1 | |||
| 10 Sentabr | 0 | |||
| 09 Sentabr | 0 | |||
| 08 Sentabr | 0 | |||
| 07 Sentabr | +1 | |||
| 06 Sentabr | +1 | |||
| 05 Sentabr | 0 | |||
| 04 Sentabr | +2 | |||
| 03 Sentabr | 0 | |||
| 02 Sentabr | +1 | |||
| 01 Sentabr | +2 |
Kanal postlari
Repost from Стилет і стилос
+1Відкриваємо передзамовлення на «Осінь Середньовіччя» Йогана Гейзинги!
Це найвідоміша праця нідерландського історика, за яку його номінували на Нобелівську премію з літератури. І хоч ця книга передусім є історичним дослідженням, вона написана немов художній твір, адже глибоко занурює читача у добу Високого Середньовіччя – часи лицарських турнірів, куртуазної поезії та водночас жорстоких війн і повстань.
Основним джерелом для праці Гейзинги стала середньовічна література: придворні хроніки, релігійні трактати, народні пісні. Він розбирає символізм танцю смерті з церковних фресок та надскладну мову живопису Північного Відродження, а окремі розділи присвячує тому, як середньовічні люди проявляли свої емоції, у що насправді вірили та як сприймали навколишній світ.
З нідерландської (із чисельними цитатами зі старофранцузької) переклав Леонід Кононович.
Дизайн обкладинки Сергія Мірчука.
Очікуємо з друку в середині листопада.
Ціна за передзамовленням – 490 (590) грн.
Замовляйте на сайті 🖤
| 2 |  +1З нових надходжень
Про те, як не так давно на Книжковій барахолці продавали автографа Сосюри, писав Непозбувний книгочитун. Його тоді урвав я, тож автографа самого поета вже маю. А нині забрав на пошті навіть цікавіший екземпляр – збірочку з дарчим написом Марії Сосюри, музи та двічі дружини Поета, агентки КДБ:
Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,
то буде ніч. Моя ж любов —— як день,
не знають ще чуття такого люди.
#бібліофаги | 219 |
| 3 |  Якби Жан Бодріяр був картіночкою | 323 |
| 4 |  +5🍁 Читацькі клуби жовтня, долучайтесь до обговорень! ☺️
📍 Львів
Semper legenda — «Героїди» Овідія
17 жовтня, 14:00, «Плекай»
🎤 модерує Любомир, «ВПРАВки зі СТИЛЮ»
реєстрація
Клуб «Апріорі» — «Таємниця фламандців» Федеріко Андахазі
17 жовтня, 16:00, «Плекай»
🎤 модерує Романія, «Книжковий замок Романі»
реєстрація
📍 Київ
Клуб «Апріорі» — «Метью Шардлейк. Темний вогонь» К. Дж. Сенсом
25 жовтня, 15:00, Книгарня «Є» на Поштовій
🎤 модерує Оля Курсон, @olishka_reads
реєстрація
📍 Івано-Франківськ
Клуб «Апріорі» — «Крапля скверни» Роберт Джексон Беннетт
25 жовтня, 15:00, Книгарня «ВСЛ»
🎤 модерує Di, «Книгозбірня Di»
реєстрація
📍 Одеса
Клуб «Апріорі» — «Затруєна чаша» і «Крапля скверни» Роберт Джексон Беннетт
18 жовтня, 15:00, Книгарня «Паперове життя»
🎤 модерує Анастасія Решетняк, «Хроніки Амбер»
реєстрація
📍Дніпро
Клуб «Апріорі» — «Крапля скверни» Роберт Джексон Беннетт
17 жовтня, 15:00, Книгарня «ВСЛ»
🎤 модерує Валентина Пирожкова, @Pyro_Tina_Books
реєстрація | 224 |
| 5 |  👋Курс про Нью-Йоркську групу - одне з найцікавіших явищ української літератури ХХ століття.
За 10 зустрічей поговоримо про її місце у світовому літературному процесі, зв’язок із шістдесятництвом, ключові естетичні принципи та образи.
У центрі курсу: Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Патриція Килина, Віра Вовк, Емма Андієвська та Женя Васильківська.
Формат: онлайн, 2 лекції, 7 семінарів і фінальна рефлексія.
🗓 Старт: 9 жовтня. Щоп’ятниці о 19:30.
👉Курс відкритий для всіх, незалежно від попереднього знайомства з Нью-Йоркською групою.
Реєструйтесь на сайті
https://kontur.live/the-new-york-group-of-poets | 216 |
| 6 |  Добре бути молодим
Шановні чительники можуть подумати, що дорога адміністрація – неприторенні циніки без совісти (особливо адмін-перекладач). Насправді ж ми люде лагідні, і то в євангельському сенсі (особливо адмін-редактор). Вчора я мав ділову зустріч з одним видавцем (явок і паролів дочасно не здаватиму 🙈). Окрім параметрів майбутньої співпраці, говорили-сьмо про те, як важливо виховувати й навчати молодь. Так і адміністація заопікувалася юною перекладачкою, нашою чительницею, студенткою класики (штука клясична, як їх називав хтось із викладачів, що вчили ще самого АО 😎).
До мене – попали вже опрацьовані, зрілі тексти. Назар, що працює з прекрасною юною особою дещо довше, зауважив, що головна риса фройляйн – жадібність до науки, готовість вчитись і вдосконалювати ремество. Тішимося, що наймолодше покоління вбивається в колодочки 😇
(На знимці – збірка Наталки Білоцерківець з автографом авторки, для привернення уваги 😎). | 252 |
| 7 | Зранку намалювалася сценка, всі збіги з реальними особами випадкові:
Офіс видавництва Х, власник сидить у себе в кабінеті, в сусідній кімнаті ходять його співробітники і учні. В рандомний момент власник вистрибує з кабінету, хапає першого, хто попався, товстими масними пальцями, тягне до себе в кабінет, там садить маленького на коліна, вкладає йому в руку здоровенного тесака, і тримаючи руку міньйона в своїй, починає тим тесаком виписувати в повітрі фігури і примовляє:
"Це ж, в ґрунті речі, все невігласи, хлопче, бігме... І всі вони ще поплатяться, всі вони, село і хами, ще побачать наше сходження, ще засвідчать, як треба підходити до видання, ще скреготатимуть зубами, ще приповзуть з вибаченнями". А потім — хрррясь — заганяє тесака в грубенький томик видавництва Y. Після чого легенько цьомає вже попісяного на той момент співробітника в тім'ячко і відпускає, сам відкидаючись на спинку крісла. | 259 |
| 8 |  Semper legenda
Маю приємність, дорогі парафіяне, запросити вас на жовтневе засідання нашого читацького клюбу. Поговоримо про Овідієві Героїди в прекладі колеги адміна й АО. Книжечка невеличка, за вечір-другий можна прочитати.Сам Назар називає цей твір вправками зі стилю 😌
Ласкаво прошу замельдуватися. | 264 |
| 9 | ПРОСЛУХАВШИ ЧЕРГОВЕ ІНТЕРВ'Ю ПУБЛІЧНОГО ІНТЕЛЕКТУАЛА
Дорогі дослідники з різних гуманітарних царин, коли даєте якесь публічне інтерв'ю, постарайтесь ділитися тим, що ви досліджуєте, так, ніби говорите до когось іще, крім ваших колег з тієї ж вузької області.
Гуманітарне знання може бути запаковане в складні поняттєві / концептуальні рамки, але дуже велика частина гуманітарної проблематики має досить живий стосунок до зрозумілих пересічній людині (не конче навіть фахово підкованій чи специфічно зацікавленій) процесів, явищ і/чи артефактів.
- будьте по змозі предметні і конкретні (споряджуйте свої тези прикладами);
- замість обтічно розказувати про те, що є надцять теорій, які намагаються пояснити Х, і що нікотра з них не утвердилась як найуспішніша — спробуйте спершу поділитися думкою, ЧОМУ взагалі Х намагаються описати/схарактеризувати/оправити в концептуальні рамки; чому Х будить в людях інтерес;
- замість неймдропити — викладайте зміст теорії Такого-то щодо явища Х.
От уявіть собі, що виходить який-небудь дослідник українських перекладів Гомера, згадує різних теоретиків перекладу, майже не розбираючи самі теорії; говорить перед вами годину, просто констатуючи факт, що переклад Ніщинського і переклад Тена відрізняються, але притому наводить мінімум прикладів=порівнянь; та ще й нічого не каже про (перед)умови постання одного і другого перекладу. Не знаю, як у вас, а в мене виникли б питання: а що цей дослідник досліджував? | 435 |
| 10 |  Ще треба якось пояснювати, за що адмін любе редакторку Ольгу Ввсильєву... 😳 | 279 |
| 11 | Профдеформація
Гортаю історичний детектив у чудовому перекладі. В першому ж абзаці бачу масивні мури. Вже починаю обурюватися, аж тут згадую, що роман – про Італійське Відродження, а не про Давній Рим (з оповіддю від першої особи) 🙊 | 280 |
| 12 |  Два поети
Традиційне селфі з Національного музею у Львові. Вистава робіт Володимир Патика, адмін на тлі портрета Миколи Вінграновського 😇 | 276 |
| 13 | У дев’ятій пісні «Іліади» є складний і рідкісний вислів ἐν νηπιέῃ ἀλεγεινῇ. Фенікс нагадує Ахіллові, як доглядав його ще немовлям:
πολλάκι μοι κατέδευσας ἐπὶ στήθεσσι χιτῶνα
οἴνου ἀποβλύζων ἐν νηπιέῃ ἀλεγεινῇ·
οὕτω σοι μάλα πολλὰ πάθον καὶ πολλὰ μόγησα.
Буквально: «Часто ти змочував мені на грудях хітон, випльовуючи вино у своєму ἀλεγεινή немовляцтві. Отак багато я заради тебе витерпів і багато натрудився».
Проблема тут у прикметнику ἀλεγεινός. Це рідкісне слово зі значенням «болісний», «тяжкий», «прикрий», «обтяжливий». Уже античні схоліасти мусили його пояснювати:
ἐν τῇ χαλεπῇ παιδοτροφίᾳ — «у тяжкому вигодовуванні й вихованні дитини»;
ἀλεγεινῇ· ἀλγεινῇ — «болісному»;
ἐκ τοῦ ποιεῖν ἀλγεῖν τὴν ψυχήν — «від того, що змушує душу страждати».
І ось як це переклав Борис Тен:
Часом, бувало, хітон ти на грудях мені заплямуєш,
Бризнувши трохи вином, через милу незграбність дитячу.
Отже, багато про тебе я дбав і трудився багато.
Це звучить природно й навіть зворушливо, але щодо грецького сенсу дуже дивно. В оригіналі немає ані «милої», ані власне «незграбності».
Рішення трошки дивне, його передісторію можна простежити через російські переклади.
У Гнєдича маємо:
Сколько ты раз, Ахиллес, заливал мне одежду на персях,
Брызжа из уст вино, во время неловкого детства.
Сучасний читач легко розуміє неловкое детство як «незграбне дитинство». Але в часи Гнєдича слово мало ширший відтінок. У «Словарі Академії Російської» 1814 року окремої статті неловкий немає, зате ловкий пояснено так:
1) Удобный, сручный.
2) Ухватливый, расторопный.
А ловко — це «споручно, удобно». Отже, неловкое детство могло означати не лише дитинство незграбне, а й неудобне, несподручне, клопітне для того, хто доглядає дитину. У такому старішому розумінні Гнєдич насправді доволі близький до грецького: «у пору твого клопітного немовляцтва». Водночас його формулювання вже було двозначним і дозволяло прочитати його як характеристику невправних рухів дитини.
Наступний крок зробив Вересаєв:
Часто случалось и так, что хитон на груди ты мне пачкал,
С губ своих проливая вино по неловкости детской.
Так значення остаточно переходить від клопоту вихователя до невправності самої дитини.
І вже Тен майже буквально повторює цю конструкцію:
по неловкости детской
→ через милу незграбність дитячу.
Тобто напевно Тен докидує слово "Мила" для гекзаметру, а так наживо бере з Вєрсаєва цей шматочок.
Те що я це во написав завдячую цьому каналу, а також оцьому:
https://t.me/exocortex_ancientgreek
Мені влом було руцями всю аргументацію перенабирати тому текст трошки ШІ слоп за шо мене будьласкочка не баньте | 280 |
| 14 | Ого ви ригачок наставили! Я, в принципі, й сам не все з Овідія люблю, але поет він був неабиякий і на ригачки не заслужив, імхо. | 320 |
| 15 | Раптовий fun fact, що його власник "Атени" може якось обіграти в маркетингових цілях (якщо придумає — як): когномен поета Овідія, Naso, українською можна буквально перекласти як Носач. | 411 |
| 16 | В перекладі "Омріяного Риму" Боріса Джонсона сказано, що мусульмани поставили хрест на римському пануванні | 533 |
| 17 |  Нотатка на берегах одного волонтерського перекладацько-редакторського проєкту 😎 | 347 |
| 18 |  З теплих спогадів
Надто компліментарно, але в засаді речі Дмитро Васильович мав слушність 😇 | 340 |
| 19 | Чи вірите ви в постмодернізм? | 364 |
| 20 | Збавивши кілька останніх тижнів за сучасними текстами, написаними в (більш чи менш) академічному дусі (Дьюї, Девідсон, Сміт), знову вертаюся до перекладу на умовно художньому боці, до перекладу з латини.
Переклав сьогодні два розділи Саллюстієвої «Війни з Югуртою» – не без великого естетичного задоволення.
Не знаю, чи буде цей текст особливо цікавий читачеві, але знайте, що перекладач ним прям поумащувався.
Саллюстій – прекрасний стиліст, який виставляє високі вимоги, а водночас дає перекладачеві поле для вправляння у мові. Окремо тішуся, що не став перекладати «Югурти» тоді, років шість тому, коли зробив «Катіліну». Найперше тому, що не отримав би такого задоволення від тексту.
Окремо зазначу, що цю книжку доведеться супроводити досить розлогою передмовою (основу для якої я, на щастя, написав і долучив ще до першого, апріорівського, видання) та примітками, в чім мені, маю надію, поможе науковий редактор.
Ну і так, Саллюстій – формально історіограф, а не філософ, але в його текстах добре чути претензії на деяку філософію (історіософію, якщо хочете) і, відповідно, на філософську термінологію. Термінологія ця вимагатиме, певно, навіть більше коментарів, ніж термінологія Дьюї.
Хоч, можливо, я рано радію, бо ще не дійшов до розділів з описами дворових інтриг, зрад, змов, боротьби і прочої вʼязкої нумідійсько-римської сантабарбари, якої в «Югурті» є а є. | 363 |
