Tax Time!

⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 у справі №520/25465/25 Суть справи ФОП оскаржував рішення ГУ ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 2-ї групи з 01.01.2025 та просив забезпечити позов шляхом зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті. ⚖️ Ключові правові висновки 1. Підстави для забезпечення позову (ст. 150 КАС) Суд підтвердив, що достатньою підставою є реальна загроза ускладнення виконання рішення, а саме: • зміна системи оподаткування (з єдиного на ПДФО 18% + ПДВ 20%) з 01.01.2025 • штрафні санкції за неподання декларацій з ПДВ • розірвання договірних відносин з контрагентами • ускладнення перерахунків ПДВ для контрагентів позивача 2. Співмірність заходу Зупинення дії рішення визнано співмірним з позовними вимогами. 3. Щодо аргументів податкового органу ВС відхилив посилання ГУ ДПС на попередні правові позиції Верховного Суду, вказавши, що відмінність фактичних обставин об’єктивно впливає на застосування тих самих норм. Рішення підтверджує усталену позицію ВС (справи №280/8758/24, №420/25688/24): при оскарженні анулювання реєстрації платника єдиного податку суди зобов’язані зупиняти дію такого рішення, якщо його виконання тягне незворотні податкові наслідки для підприємця. Постанова суду формує чіткий прецедент: загроза переходу на загальну систему оподаткування з ретроспективним нарахуванням ПДВ та штрафів є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу.

⚖️ Допуск ДПС до перевірки виключає можливість судового скасування наказу про її призначення — позиція Верховного Суду 14 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/3732/25 підтвердив правову позицію щодо належних способів захисту прав платників податків у відносинах із контролюючими органами. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136524261 📌 У цій справі платник оскаржив наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки, вважаючи його незаконним, оскільки перевірка охоплювала періоди, які вже були предметом попередньої планової виїзної перевірки. ⚖️ Основні висновки Верховного Суду: 1️⃣ Наказ про проведення податкової перевірки є актом індивідуальної дії. З моменту допуску посадових осіб ДПС до проведення перевірки (зокрема, підписання направлень) такий наказ вважається реалізованим і вичерпує свою дію. 2️⃣ Належність та ефективність способу судового захисту оцінюється судом на момент розгляду справи, а не на момент подання позову. Якщо наказ уже реалізовано допуском, його окреме оскарження не може призвести до відновлення прав платника. 3️⃣ Якщо за результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, платник податків має право оскаржувати саме такі рішення та посилатися на незаконність наказу, відсутність підстав для перевірки або інші процедурні порушення. 4️⃣ Також під час розгляду спору щодо скасування ППР суд повинен насамперед перевірити позицію платника щодо законності призначення та проведення перевірки, а вже потім переходити до оцінки правильності податкових донарахувань. 5️⃣ Оскарження реалізованого наказу не є належним способом захисту. У таких випадках судове провадження в частині позовних вимог про скасування наказу підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).

⚡️ Рада схвалила в цілому законопроєкт про оподаткування цифрових платформ: OLX, Temu та інші. По строкам вступу в дію – передбачено не раніше січня 2027.

⚡️Важлива зміна для власників нерухомості. ℹ️Під час розгляду законопроєкту №15111-д Верховна Рада підтримала поправки, відповідно до яких з 1 січня 2027 року доходи фізичних осіб від надання в оренду житлової та нежитлової нерухомості іншим фізичним особам оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5%. Нагадаю, сьогодні така ставка становить 18%. ❗️Водночас необхідно враховувати, що: ▪️додатково сплачуватиметься військовий збір 5%; ▪️власник втрачає пільгу зі сплати податку на нерухоме майно (60 кв. м для квартири та 120 кв. м для будинку). Також такі доходи необхідно буде відображати у річній податковій декларації, без зазначення інших доходів, з яких вже сплачено податок та інформація про які вже наявна в податковій.  На мою думку, зменшення ставки ПДФО є важливим кроком для створення стимулів до легалізації доходів від оренди та поступового виведення цього ринку з тіні.

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь! ▪️Hayat Estate – блог про нерухомість у 20 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 6-11% річних. Огляди ЖК, стратегії, дольовi iнвестицiї вiд 1/8 частки та готельна нерухомiсть Wyndham, Radisson, Best Western ▪️ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США — канал з розборами американських компаній, актуальною аналітикою ринку та інсайдерські угоди. Автор публічно веде портфель і показує реальні рішення — що купує, що продає і чому. Ніяких платних підписок — тільки корисний контент. ▪️"Про особисті податки" — все, що потрібно знати про податки, коли та які платити , cвіжі новини про зміни в законодавстві, а також інформуємо про цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань! ▪️ІнТакс — все, що треба знати про податки. Роз'яснення, пояснення, консультації та цікаві факти про податки ▪️ Податки інкогніто — все, що потрібно знати про податки. Новини, інсайди з ДПС, коментарі та ще багато чого цікавого. ▪️ The Економіст — The Economist українською мовою. Найкраща світова аналітика з економіки та політики — без мовного бар'єру. ▪️Податки, бухгалтерія — канал правових питань, навчись заощаджувати, планувати бюджет, розуміти податки та розпізнавати шахрайство.

В актах (особливо на ІТ, маркетинг, консультації) має бути чіткий, деталізований обсяг виконаної роботи (години, сторінки, конкретні результати), а не розмиті фрази на кшталт "інформаційні послуги за місяць", які ДПС трактує як ознаку прихованого трудового договору. ✅ Перевірити КВЕДи. Переконатися, що на момент виплати коштів у ФОПа був відкритий відповідний код за КВЕД, який покриває суть наданої послуги. ✅ Сформувати відповідь із посиланням на позиції Верховного Суду. У відповіді на запит зазначити: Належним чином оформлені первинні документи та докази підприємницького статусу контрагента наявні (додати копії витягів, договорів, деталізованих актів). Додатково вказати контролюючому органу на правову позицію Верховного Суду від 13.02.2024 р. у справі № 560/9843/21, зазначивши, що відображення цих сум у 4ДФ було актом доброї волі підприємства для полегшення податкового моніторингу, а не обов'язком податкового агента, тому будь-які розбіжності чи аналітичні припущення ДПС не можуть бути підставою для висновків про порушення чи призначення перевірки. ❗️Висновок: Постанова ВС у справі № 560/9843/21 є потужним інструментом захисту для бізнесу, який нівелює можливість фіскалів маніпулювати кодом «157». Проте найкращим захистом залишається не відмова від звітування, а якість первинної документації у відносинах з ФОПами, яка унеможливлює її перекваліфікацію у трудові відносини, чи «не реальність господарських операцій» з ФОП, що є підставою для зняття з ТОВ витрат та донарахування штрафів податковою службою.

📌 Щодо правомірності вимог ДПС стосовно відображення виплат на користь ФОП у додатку 4ДФ (ознака доходу «157») та реагування на запити про надання пояснень Тривалий час правозастосовна практика базувалася на положеннях пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (ПКУ), згідно з якими особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб. Податкові органи, спираючись на Порядок заповнення та подання податкового розрахунку (затверджений Наказом Мінфіну № 4), завжди наполягали, що будь-яка виплата на користь ФОП має включатися до додатка 4ДФ з ознакою доходу «157». Відсутність такого запису трактувалася ДПС як податкове порушення із накладенням штрафу за ст. 119 ПКУ. Проте, подання відомостей за кодом «157» останнім часом перетворилося на інструмент фіскального тиску. ДПС використовує ці дані для: 1️⃣ Автоматизованого співставлення обсягів доходів між 4ДФ юрособи та деклараціями ФОП (ініціювання запитів у разі найменших розбіжностей). 2️⃣ Попереднього відбору платників для перевірок на предмет наявності ознак прихованих трудових відносин (у разі регулярних, фіксованих виплат одному ФОПу). ⚖️ Яка позиція Верховного Суду ❓ Ключовим етапом у врегулюванні цього питання стала Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 560/9843/21. https://reyestr.court.gov.ua/Review/117120315 ❗️Позиція суду ✅ Відсутність статусу податкового агента: Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ (для ФОП на загальній системі) та п. 297.1 ст. 297 ПКУ (для ФОП на спрощеній системі), під час виплати доходу підприємцю ПДФО та військовий збір не утримуються, якщо такий підприємець надав копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію. Верховний Суд зазначив: оскільки у юрособи не виникає обов'язку щодо нарахування, утримання та сплати податку, така юрособа не є податковим агентом щодо виплачених ФОПу підприємницьких доходів. ✅ Відсутність обов'язку звітування: Обов'язок подавати звітність (у т.ч. 4ДФ) покладено ПКУ виключно на податкових агентів. Оскільки статус податкового агента щодо ФОП відсутній, у юридичної особи немає встановленого законом обов’язку включати такі виплати до форми податкового розрахунку. ✅ Верховенство закону над підзаконними актами: Верховний Суд підкреслив, що наявність у Довіднику ознак доходів коду «157» є технічним елементом підзаконного акта (Наказу Мінфіну) і не може всупереч ПКУ створювати додатковий податковий обов'язок для суб'єкта господарювання. Попри однозначність висновків Верховного Суду, у практичній площині бізнес опиняється перед вибором між двома стратегіями поведінки. 📌 Стратегія А, більш радикальна (повна відмова від відображення ознаки 157 та відхилення запитів) Суть: Компанія перестає вносити виплати ФОПам до 4ДФ або відмовляє ДПС у наданні пояснень за такими виплатами, посилаючись на справу № 560/9843/21. ❗️Плюси: Податкова позбавляється первинного масиву даних для автоматизованого аналізу та співставлення "юрособа — ФОП". ❗️Ризики: Податкові органи на місцях ігнорують висновки суду до моменту винесення судового рішення за конкретним кейсом платника. Це гарантовано призведе до нарахування штрафів за ст. 119 ПКУ, спроб призначити позапланову перевірку за фактом "ненадання відповіді на запит" та необхідності захищати інтереси в суді. Стратегія Б: "компроміс" (рекомендована) ❗️Суть: Компанія продовжує відображати виплати за кодом «157» задля уникнення формальних штрафів, але у разі отримання запиту ДПС щодо таких виплат — надає аргументовану відповідь, з посиланням на судова практику. Плюси: Повна процесуальна безпека, мінімізація ризику призначення позапланової перевірки. У разі надходження запиту від ДПС з вимогою надати пояснення щодо виплат ФОПам (виявлених через додаток 4ДФ), рекомендується діяти за таким алгоритмом: ✅ Провести аудит первинних документів ФОП. Перевірити акти наданих послуг/приймання-передачі товару.

⚖️ «Правило 17:00» в Електронному суді: важливий висновок КАС ВС Якщо судове рішення надійшло в Електронний кабінет Електронного суду пізніше 17:00, воно вважається врученим на наступний робочий день (ч. 6 ст. 251 КАС України). Постанова КАС ВС від 06.02.2025 № 480/12684/23 (провадження № К/990/48698/24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/124983809

❗️Блокування податкової накладної: з якого дня рахувати 5 робочих днів на подання додаткових документів та пояснень на друге повідомлення регіональної комісії ГУ ДПС щодо зупиненої ПН/РК ? 1️⃣ ⚖️ Позиція Верховного Суду на користь податкової служби, якщо ви не подали пояснення протягом 5 р.д. це є підставою для блокування ПН/РК Постанова КАС ВС від 24 березня 2025 року справа №140/32696/23 адміністративне провадження №К/990/27980/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126071572 Верховний Суд сформував нове тлумачення механізму взаємодії платника та податкової відповідно до Порядку № 520 (із змінами від 08.03.2023): Якщо ГУ ДПС надіслала «Повідомлення» з конкретним переліком додаткових документів, платник зобов'язаний відреагувати протягом 5 робочих днів (надати документи або письмове обґрунтування). Ігнорування повідомлення є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН. Незгода платника з переліком витребуваних документів не звільняє його від обов'язку надати відповідь. Суд назвав це «відсутністю належної сумлінності у користуванні правами». Якщо податкова❗️НЕ надсилала «Повідомлення», а одразу відмовила у реєстрації ПН/РК на підставі первинних квитанцій зупинення та поданих платником пояснень та документів (де перелік документів завжди загальний і неконкретний), така відмова податкової є протиправною, оскільки вона позбавила платника права знати, яких саме документів не вистачає. 2️⃣❗️Отже, щодо обчислення строку подання додаткових пояснень та документів на повідомлення комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів Відповідно до абзацу шостого пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній або розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Таким чином, початок перебігу зазначеного строку пов’язується не з датою складання Повідомлення контролюючим органом, а з датою його отримання платником податків. Для прикладу За наданими даними повідомлення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в області про необхідність надання додаткових пояснень та документів сформовано та надіслано 29.05.2026 о 15:08. За умови, що воно було отримане платником податків 29.05.2026, перебіг п’ятиденного строку розпочинається з наступного робочого дня після його отримання, а саме з 01.06.2026 (вихідні дні не враховуються). У такому випадку п’ять робочих днів спливають 05.06.2026 включно, що є останнім днем для подання додаткових пояснень та копій документів. Ще 5 робочих днів комісія буде розглядати пояснення та вирішить зареєструвати ПН/РК чи відмовити у реєстрації. Водночас останній абзац пункту 9 Порядку № 520 передбачає, що у разі неподання платником податку додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання. Отже, якщо додаткові пояснення та документи не будуть подані до 05.06.2026 включно, комісія регіонального рівня матиме право прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом наступних п’яти робочих днів, які обчислюються з 08.06.2026. Висновок: за умови отримання Повідомлення 29.05.2026, граничним строком подання додаткових пояснень та копій документів є 05.06.2026 включно. Саме до цієї дати платник податків має право реалізувати своє право на подання додаткових документів. Лише після спливу зазначеного строку та за відсутності поданих документів комісія регіонального рівня набуває повноважень для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

⚖️ Висновки Верховного Суду щодо строків оскарження вимог ЄСВ у суді! ⚖️ Суть справи (№ 420/11772/25 від 28 травня 2026 року): Податкова надіслала особі вимоги про сплату боргу з ЄСВ у 2019 та 2021 роках (на загальну суму понад 56 тис. грн). Листи повернулися до ДПС із відмітками «за закінченням терміну зберігання». В подальшому було відкрито виконавчі провадження, і протягом 2022–2023 років із заробітної плати особи здійснювалися утримання. Ба більше, у грудні 2023 року особа добровільно сплатила частину коштів. У 2025 році особа звернулася до суду, щоб оскаржити ці незаконні нарахування, суди першої та апеляційної інстанцій залишили позов без розгляду. Суди заявили: «Минуло 6 місяців. Раз із вас утримували кошти, а роботодавець за законом зобов'язаний повідомляти про відрахування — особі все було відомо про вимоги ДПС і строки зверення до суду були пропущені». 🔥 Що вирішив Верховний Суд (колегія КАС, суддя-доповідач Блажівська Н.Є.)? Верховний Суд повністю скасував рішення нижчих судів та повернув справу на розгляд. Ключові висновки суду: 1️⃣ Обізнаність має бути доведеною, а не припущеною! Суди не мають права будувати свої висновки на презумпції, що роботодавець належно виконував ст. 110 КЗпП і про все інформував працівника. Якщо в матеріалах справи немає доказів, що працівника ознайомили під підпис із підставами та реквізитами утримань, — вважати його «обізнаним» не можна. 2️⃣ Часткова сплата боргу, не означає згоду з рішенням ДПС. Сам факт того, що людина перерахувала кошти, не доводить, що вона бачила текст податкової вимоги, знала її зміст та правову природу. 3️⃣ Поштові «відмітки» треба перевіряти. Суди зобов’язані детально досліджувати, чи дотримався оператор зв'язку правил вручення (чи надсилав SMS, чи залишав повідомлення у поштовій скринці), а не просто вірити штампу «адресат відсутній». 4️⃣ Воєнний стан та людський фактор. Суди мають оцінювати реальні обставини життя людини в сукупності: похилий вік, стан здоров'я, психоемоційне напруження через обстріли, повітряні тривоги та відключення світла. Все це — вагомі підстави для оцінки поважності строків, а не привід для сухого судового формалізму. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136925802

⚖️ Верховний Суд обмежив формальне застосування презумпції «вручення» податкових повідомлень-рішень Постановою Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25 скасовано рішення судів нижчих інстанцій, справу відправлено на новий розгляд про залишення позову ФОП без розгляду через нібито пропуск 6-місячного строку оскарження ППР до суду. 📌 Обставини справи та позиція органів ДПС: Контролюючий орган надіслав ППР рекомендованим листом, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Керуючись п. 42.5 ст. 42 ПКУ, суди першої та апеляційної інстанцій визнали день повернення листа датою належного вручення рішень та констатували пропуск процесуального строку. Доводи позивача про неотримання акта перевірки та вимушену евакуацію з м. Харкова через обстріли суди відхилили. ⚖️ Правова позиція Верховного Суду: 1️⃣ Перевірка поштових правил є обов'язковою. Факт відправки кореспонденції податковим органом згідно з ПКУ не звільняє суд від обов'язку дослідити, чи дотримано АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв’язку (Постанова КМУ № 270) щодо належного сповіщення адресата. 2️⃣ Пріоритет принципу офіційного з'ясування обставин (ст. 2 КАС України). Суд зобов'язаний встановити точну дату, коли особа фактично дізналася або об'єктивно мала можливість дізнатися про винесення ППР. Для цього необхідно досліджувати хронологію дій: дату телефонного інформування з боку ДПС, умови договору з адвокатом та дату подання адвокатського запиту, а не обмежуватися сухими припущеннями. 3️⃣ Оцінка умов воєнного стану. Обставини вимушеного переміщення особи з зони активних бойових дій та неотримання акта перевірки є істотними факторами, які мають оцінюватися у сукупності для визначення поважності причин пропуску строку. ❗️Висновок: Повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» не є абсолютною підставою для відмови у доступі до правосуддя. Суди зобов'язані досліджувати реальну можливість платника податків ознайомитися з рішенням суб'єкта владних повноважень. ⚖️ Постанова Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/136925707

📦Ми змушені запровадити податки на посилки, щоб забезпечити нормальне виживання держави, — «слуга народу» Веніславський

Ключова проблема, на яку вказав ВС, — мета заявника. У касаційній скарзі прямо зазначено, що рішення суду потрібне для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення прав заявника, зокрема у випадках подвійного оподаткування доходів, отриманих та оподаткованих у Великій Британії. Тобто не у відповідь на конкретні дії податкового органу, а превентивно — «про запас». Сама постановка питання передбачає прихований спір із державою про обсяг податкових зобов’язань і застосовність міжнародної конвенції. ВС спирається на стабільну лінію власної практики. Ще у постанові від 8 серпня 2018 року у справі №369/113/18 Верховний Суд констатував, що заяви про встановлення факту резидентства не можуть розглядатися судами, а підлягають вирішенню спеціально уповноваженими органами. У постанові Великої Палати ВС від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17 ця позиція була розгорнута: вимога про встановлення фактів втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не може розглядатися судовим порядком безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Колегія суддів окремо вказала, що не вбачає підстав відступати від цього висновку, і додатково послалася на свіжіші постанови ВС у подібних справах — від 29 січня 2026 року у справі №191/2816/25 та від 10 лютого 2026 року у справі №466/10806/24. ❗️Що рішення означає для українців за кордоном Практичний висновок одного абзацу: довідки про нерезидентство «наперед» від цивільного суду не буде. Сам по собі виїзд з України, проживання за межами країни понад 183 дні, ведення бізнесу за кордоном, перенесення центру життєвих інтересів та навіть отримання іноземного податкового резидентства не дають можливості окремо через цивільний суд «скасувати» українське податкове резидентство одним рішенням у порядку окремого провадження. Питання резидентства починає реально розглядатися судом лише тоді, коли з’являється конкретний спір із податковим органом. ВС у справі №644/3563/25 та у попередніх своїх рішеннях окреслив контексти, у яких статус резидента стає предметом доказування: - донарахування податкових зобов’язань з боку ДПС - вимога податкового органу про сплату податків з іноземних доходів - спір щодо застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування - інші податкові претензії держави до конкретного платника У всіх цих випадках спір уже існує — і питання, в якій юрисдикції особа є податковим резидентом, стає одним із фактів, який доводять сторони в межах основного провадження. Без такого спору цивільний суд просто не має предмета для розгляду в порядку окремого провадження. Джерело інформації https://yankiv.com/status-podatkovogo-nerezydenta-cherez-sud/

⚖️ Статус податкового нерезидента через суд: чому Верховний Суд закрив цей шлях Багато українців, які виїхали з країни після 24 лютого 2022 року і живуть за кордоном уже понад 183 дні, шукають спосіб юридично оформити статус податкового нерезидента України, щоб уникнути ризику подвійного оподаткування. Один із поширених маршрутів виглядав логічно: звернутися до цивільного суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, і отримати рішення, яке фіксує втрату резидентства з конкретної дати. Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2026 року у справі №644/3563/25 цей маршрут фактично закриває. Розбираємо, що саме сказала касаційна інстанція, чому суд не визнає такий факт у порядку окремого провадження і які реальні опції залишаються для тих, хто переніс центр життєвих інтересів за межі України. ❗️Суть справи №644/3563/25: що просив заявник Логіку рішення легше зрозуміти на фактичній основі справи. Йдеться про громадянина України, який з 1 січня 2012 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець у Харківській області та перебував на спрощеній системі оподаткування. 24 лютого 2022 року він перетнув кордон України і відтоді на територію країни не повертався. З січня 2024 року заявник зареєстрований як підприємець у Великій Британії, де постійно проживає разом із родиною та веде бізнес. У квітні 2025 року він звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Прохання було сформульоване так: визнати, що з 31 жовтня 2022 року заявник втратив статус податкового резидента України та набув статус податкового нерезидента. Заінтересованою особою у справі виступило Головне управління ДПС у Харківській області. Мета — мати на руках судове рішення, яке можна було б використати як «щит» від можливого подвійного оподаткування у Великій Британії. ⁉️Що відповіли суди нижчих інстанцій Індустріальний районний суд міста Харкова ухвалою від 28 квітня 2025 року відмовив у відкритті провадження. Харківський апеляційний суд 23 липня 2025 року з цією позицією погодився. Логіка обох судів була однаковою: встановлення факту втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства. Тобто справа була зупинена ще до її розгляду по суті. Через адвоката заявник подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Аргументація будувалася навколо тривалості перебування за межами України, отриманого статусу податкового резидента Великобританії та необхідності уникнути сплати податку двічі з одного й того самого доходу. ВС касацію не задовольнив і залишив судові рішення нижчих інстанцій без змін. ⁉️Позиція Верховного Суду: чому окреме провадження не підходить Окреме провадження — це непозовний вид цивільного судочинства, призначений для підтвердження юридичних фактів, навколо яких немає спору. Якщо за фактом приховується конфлікт прав чи інтересів, такі справи з цього процесуального формату виходять. Саме цей принцип ВС і застосував у справі №644/3563/25. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, спираючись на попередні постанови Великої Палати ВС (зокрема від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц та від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18), нагадала умови, за яких справа про встановлення факту дійсно належить до юрисдикції суду в порядку окремого провадження: - факт має юридичне значення — від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав - встановлення факту не пов’язане з подальшим вирішенням спору про право - заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких фактів Усі чотири умови мають виконуватися одночасно. Якщо хоча б одна з них відсутня — заява в порядку окремого провадження розглядатись не може. У справі заявника ВС побачив проблеми відразу з кількома пунктами. ⁉️ Чому статус нерезидента не вписується в окреме провадження

Відповідно, якщо діяльність не є продажем підакцизного товару і не генерує акцизного податку для Товариства, правових підстав для заборони перебування на спрощеній системі оподаткування (згідно зі ст. 291 ПКУ) немає. Проте через дефектність викладу ДПС проігнорувала цей зв'язок у першому питанні. ВИСНОВКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПЛАТНИКА 1. Індивідуальний характер ризику: Дана ІПК діє виключно для Товариства, яке її отримало. Проте вона відображає фіскальний підхід ДПС щодо кваліфікації послуг ЕЗС як діяльності, несумісної з єдиним податком. 2. Правова безпідставність: Висновок ДПС про заборону спрощеної системи суперечить ч. 5 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 212.1.13 ПКУ. 3. Рекомендація: Платнику доцільно скористатися правом, передбаченим п. 53.2 ст. 53 ПКУ, та оскаржити цю ІПК у судовому порядку як правовий акт індивідуальної дії, що суперечить закону. Наявна судова практика підтверджує, що суди стабільно визнають послуги із заряджання електромобілів саме послугами, а не продажем підакцизного товару, що дозволяє власникам ЕЗС працювати на спрощеній системі оподаткування. 🕵Індивідуальна податкова консультація (ІПК) № 2425/ІПК/99-00-04-03-03 від 27.04.2026