Elevatorist.com

Компанія «ОРІОН.ГРУП», яка спеціалізується на виробництві обладнання та ємностей із нержавіючої сталі, створила унікальний мобільний виробничий комплекс. Тепер частина заводських процесів відбувається безпосередньо на майданчику замовника.  

«Завод з виробництва заводів — тепер на колесах! Він дозволяє здійснювати гнуття, зварювання та шліфування металевих конструкцій за межами заводу»,– зазначив заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

  Комплекс незамінний для створення гігантських ємностей (діаметром понад 5 метрів), які просто неможливо або занадто дорого транспортувати дорогами.   Інвестиції у цей мобільний комплекс склали 35 млн грн.   Зараз обладнання працює на будівництві біоетанольного заводу в Тернопільській області. Наступна зупинка — агропереробний комплекс в індустріальному парку на Хмельниччині.

«Агропродсервіс»  на Тернопільщині будує новий комбікормовий завод потужністю 400 тис. т на рік та елеваторний комплекс на 40 тис. т зберігання зерна.   Про це розповів гендир компанії Тарас Баран виданню Forbes Ukraine.   Комплекс будують в індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб».  За словами Тараса Барана, вибір локації — це фінансовий розрахунок.  

«Нульове мито й ПДВ на обладнання, звільнення від податку на прибуток на 10 років, держфінансування інфраструктури – електрики, водопостачання, очисних споруд. Не кожне окреме виробництво може дозволити собі будувати все це індивідуально. Економія на імпортному обладнанні заводу складе 3% від вартості проєкту, а від пільги від податку на прибуток – 2% від виручки», — пояснив він.

  Загальний бюджет проєкту становить близько 1,5 млрд грн, а завершити будівництво планують до кінця 2027 року.

🚢Представники портової галузі звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом створити окремий механізм швидкого відновлення портової інфраструктури, пошкодженої російськими атаками.   Про це йдеться у відкритому листі на Latifundist.com.  

«У нормальному бізнес-плані немає рядка «відновити завод після ракетного удару втретє за рік». Але бізнес цим займається. Питання в тому, скільки разів одна й та сама компанія може відновлювати критичну інфраструктуру самотужки», — зазначають автори листа.

  Представники галузі хочуть, щоб їм надавали допомогу за прикладом допомоги енергетичній інфраструктурі.  

«Якщо система критична для країни, її відновлення не може бути лише проблемою власника конкретного об’єкта», — наголошується у зверненні.

  Автори листа зазначають, що наслідки пошкодження портів менш помітні для суспільства, ніж перебої в енергопостачанні, однак вони призводять до зриву відвантажень, зростання логістичних витрат, додаткових ризиків для трейдерів та зниження цін для агровиробників

У Кропивницькому продають елеваторний комплекс за $950 тис. До його складу входять силосний корпус з бетонними силосами та склади підлогового зберігання загальним об'ємом понад 9 тис. м³. Бетонні ємності дозволяють зберігати до 15 тис. т то пшениці та до 7 тис. т соняшника. Також на підприємстві встановлені дві зерносушарки — ДСП 32 та ДСП 50. До складу комплексу входять комбікормовий цех, млинний комплекс, ремонтні майстерні та гаражі для обслуговування вантажного і легкового транспорту.

Louis Dreyfus Company (LDC) інвестує у будівництво нового заводу з переробки соняшнику та сої в місті Баїя-Бланка (Аргентина). Після запуску підприємство зможе переробляти до 4 тис. т насіння на добу та стане одним із найбільших у світі заводів з переробки соняшнику.   Підприємство інтегрують із наявною інфраструктурою зі зберігання, логістики та глибоководним портом компанії.   Інвестиція має посилити позиції LDC на світовому ринку соняшнику та доповнить інші нещодавні проєкти компанії з переробки олійних культур в Аргентині та Угорщині.   Аргентина вже є потужним гравцем на ринку олійних культур, але цей крок LDC дозволить їй значно наростити експорт саме готової продукції (олії та шроту), а не просто сировини.   Це означає, що аргентинська соняшникова олія буде сильніше конкурувати з українською в ключових регіонах імпорту (Індія, Китай, країни Близького Сходу та ЄС).

Частина українських переробників протягом минулого тижня знижували ціни попиту на соняшник до 31,5-31,8 тис. грн/СРТ. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».    Серед факторів, які вплинули на цінову динаміку, учасники ринку називають зниження попиту на соняшник, а також послаблення конкуренції за сировину через переорієнтацію частини переробників на альтернативні олійні культури.   При цьому окремі компанії продовжували закупівлю соняшнику за раніше сформованими цінами 32,8-33,8 грн/т СРТ (базова олійність).

Адміністрація Суецького каналу (SCA) з 15 липня підвищить додаткові транзитні збори майже для всіх категорій суден.   Зростання витрат торкнеться танкерів, газовозів, балкерів і контейнеровозів, які проходять через стратегічний водний шлях. Про це повідомляє IndexBox.   Найбільше підвищення торкнеться танкерів для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів.   Для балкерів сектору сухих насипних вантажів надбавка більш ніж подвоїться — з 10% до 22%.   Контейнеровози, які поступово повертаються на маршрути через Червоне море та Суецький канал, сплачуватимуть надбавку у розмірі 12%. При цьому в адміністрації каналу зазначили, що чинна багаторівнева система надбавок для контейнерних суден залишається без змін.

🟢Україна має потенціал увійти до лідерів європейського ринку біометану, повідомляє видання Farmer.pl з посиланням на аналітиків польського Банку національного господарства (BGK).   За їхніми оцінками, вже у найближчі роки Польща здатна щорічно приймати до 1 млрд м³ українського екологічного палива, виконуючи роль стратегічного транзитного хабу для його постачання до інших країн Євросоюзу.   ⬆️ Прогноз: До 2050 року річний потенціал виробництва біометану в Україні може сягнути від 9,7 до 21,8 млрд м³. Однак для цього необхідно адаптувати законодавство до стандартів ЄС, залучити інвестиції та модернізувати логістику.   Польща, своєю чергою, готова стати ключовим логістичним вузлом. Країна вже має розвинену ГТС та інтерконектори з Україною. Базою для цієї інтеграції є меморандум, підписаний у 2023 році між операторами газотранспортних систем двох країн («ГТС України» та Gaz-System). Подальше технічне та нормативне зближення дозволить Польщі перетворитися на головний транзитний коридор для українського біометану на ринки Західної Європи.   Наразі польський сектор перебуває на початковому етапі розвитку виробництва біометану.  За оптимістичного сценарію виробництво біометану в країні може досягти 5 млрд м³ на рік до 2035 року.   В Україні зараз працює 6 біометанових заводів, які сумарно виробляють 106 млн куб. м біометану на рік.

🌾 Український ринок пшениці під тиском нового врожаю: ціни продовжують падати   Переджнивний період диктує свої правила. Ринок уже враховує майбутнє збільшення пропозиції, що штовхає ціни донизу, повідомляють аналітики White Brokers (за матеріалами Latifundist.com).   📉 Ціни на старий врожай (DAP-порт) за підсумками тижня: 2 клас — 221 $/т 3 клас — 220 $/т 4 клас — 212 $/т 📉 Індикативні ціни на новий врожай (DAP-порт): 2 клас — ~219 $/т 3 клас — ~218 $/т 4 клас — ~210 $/т   🚜 Що роблять виробники? Попри падіння котирувань, частина аграріїв утримує перехідні запаси та не поспішає продавати зерно за поточними цінами.   🔮 Які перспективи? Наразі на ринку відсутні фактори для відновлення цін. Певну підтримку ринку могла б надати хіба що негода під час збиральної кампанії, але прогнозувати це зараз зарано.

Найближчими роками ключовим ризиком для українського агросектору буде обмежений доступ до експортної логістики, що призведе до накопичення великих перехідних залишків зерна. Цей фактор стане одним із головних викликів для фермерів не лише у новому сезоні, а й у подальшій перспективі.   Про це під час виступу на міжнародній конференції Grain Ukraine 2026 заявив операційний партнер аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький.  

«Наш ворог обрав шлях звуження експортної горловини. Якщо раніше Україна могла накопичувати насипних вантажів до 7 млн т на місяць, мушу констатувати, що сьогодні це десь 4,5 млн т», — зазначив Богдан Костецький.

  Він підкреслив, що за таких умов українському ринку доведеться адаптуватися до постійного профіциту нереалізованої продукції.  

«Великі перехідні залишки — це наша нова нормальність, яка є відлунням звуженої експортної горловини. На наступний сезон, і не тільки на наступний, а й на подальші, це буде один із основних викликів для аграріїв», — резюмував аналітик.

Світова вартість пшениці зростає вже четвертий місяць поспіль Головним драйвером ринку стало прогнозоване зниження зборів урожаю в провідних країнах-експортерах, передусім у США, де кондиція озимини наразі є однією з найгірших за останні десятиліття. Крім того, на ціни тиснуло подорожчання палива та мінеральних добрив. Паралельно з цим на високому рівні трималися й ціни на кукурудзу, що зумовлено жвавим імпортним попитом на глобальних ринках. Додатково котирування підігрівалися обмеженими обсягами пропозиції з боку США та Бразилії, а також високою вартістю енергоносіїв, яка збільшила закупівлі зернової з боку біоетанольної галузі.

Протягом звітного тижня ставки фрахту для суден класів Coaster та Handysize в українських портах не зазнали змін. Як повідомляють аналітики ASAP Agri, ринкова активність суттєво знизилася через масштабну галузеву подію в Греції, яка відволікла увагу ключових гравців.   Через брак нових угод експертам було важко спрогнозувати подальший тренд, проте загальна кон'юнктура ринку досі несприятлива для судновласників. Ініціатива залишається в руках фрахтувальників, які продовжують тиснути на ціни.   За даними фрахтового департаменту Atria Brokers, поточні ставки розподілилися так:   ▪️Handysize: Транспортування кукурудзи (30 тис. т) з глибоководних портів України до східного узбережжя Італії стабільно оцінюється у 23 $/т.   ▪️Coaster: Доставка кукурудзи (6 тис. т) з дунайських портів до того ж регіону Італії утримується на позначці 39-40 $/т.

📉 Держмитслужба: Експорт українського зерна за 10 місяців сезону знизився на 11%   З початку 2025/26 МР Україна експортувала 34,36 млн тонн зернових та зернобобових — це на 4,28 млн тонн менше, ніж за такий же період минулого року. Статистика відвантажень станом на 5 червня:   🌽 Кукурудза: 19,6 млн т (–5,82% проти минулого року); 🌾 Пшениця: 12,8 млн т (–14,2%); 🌱 Ячмінь: 1,48 млн т (–35,7%); 🍞 Борошно: 58,6 тис. т (–10,9%).   Експорт жита практично зупинився — за кордон відправлено всього 0,2 тис. тонн, що є падінням на 98,1% порівняно з попереднім сезоном.

Російські дрони дві ночі поспіль (5–6 та 6–7 червня 2026 року) тероризували портові об'єкти холдингу Kernel.    За даними звіту компанії для Варшавської фондової біржі, наслідки ударів такі:   Склад шроту: пряме влучання дрона викликало пожежу, частину готової продукції втрачено.   Причальна зона: ще один БпЛА пошкодив берегову споруду, знадобляться додаткові ремонти.   Постраждалих серед персоналу немає, проте операційну діяльність порушено.   Нагадаємо, це вже третя ніч обстрілів підряд — у ніч проти 5 червня ворог також пошкодив термінал компанії у Чорноморську.

Російські дрони дві ночі поспіль (5–6 та 6–7 червня 2026 року) тероризували портові об'єкти холдингу Kernel.    За даними звіту компанії для Варшавської фондової біржі, наслідки ударів такі:   Склад шроту: пряме влучання дрона викликало пожежу, частину готової продукції втрачено.   Причальна зона: ще один БпЛА пошкодив берегову споруду, знадобляться додаткові ремонти.   Постраждалих серед персоналу немає, проте операційну діяльність порушено.   Нагадаємо, це вже третя ніч обстрілів підряд — у ніч проти 5 червня ворог також пошкодив термінал компанії у Чорноморську.

Український агрохолдинг «Кернел» продовжує зміцнювати позиції свого бренду соняшникової олії на ринку ЄС. У Нідерландах обсяги продажів ТМ Bestolie&Kernel уже сягнули 5,5 млн літрів. Проєкт стартував у 2024 році у колаборації з локальним дистриб'ютором Fangoo&Zon Impex. За час роботи компанія не лише закріпилася в регіоні, а й розширила лінійку, додавши фритюрну олію для HoReCa та нові види пакування. За словами Сергія Нерощина, директора з маркетингу та продажів фасованої продукції Kernel, європейський ринок є висококонкурентним через домінування транснаціональних гігантів та власних марок ритейлерів (private label). Проте успішна присутність Bestolie&Kernel на полицях протягом півтора року доводить високу довіру європейських споживачів до українського продукту.

У Куп’янському районі Харківщини російський FPV-дрон поцілив по території елеватора. Черговий ворожий обстріл стався 8 червня близько 06:55 у селищі Великий Бурлук. Безпілотник вибухнув поблизу прохідної підприємства, внаслідок чого двоє працівників зазнали важких поранень — обох чоловіків уже госпіталізували. На місці події працюють правоохоронці, які документують цей воєнний злочин та розпочали досудове розслідування за ст. 438 КК України.

На Львівщині стартувало будівництво нового елеваторного комплексу для місцевого підприємства, що спеціалізується на зберіганні та переробці зерна. Про це повідомили у пресслужбі компанії KMZ Industries. Майбутній об'єкт спроєктований для забезпечення повного технологічного циклу: від приймання сировини й сушіння до тривалого зберігання та фінального відвантаження. На майданчику змонтують сім силосів різної місткості, а також високотехнологічну зерносушарку Brice-Baker (модель 8-24).

❓❗️Скандал навколо «Волиця-Агро» оголив системну проблему українського агросектору: передаючи врожай на зберігання, власник фактично втрачає можливість контролювати його в реальному часі. Зараз система працює декларативно — елеватор звітує державі, а фермер залишається осторонь, тримаючи в руках «цифрову» складську квитанцію, яку все одно доводиться роздруковувати.   Керівники компанії INBULK — CEO Олександр Романів та CMO Юрій Романюк — поділилися з Latifundist.com баченням того, як технології можуть захистити бізнес від шахрайства.   🔍 Сьогодні паперовий документ досі відіграє ключову роль. В INBULK переконані: єдиним джерелом правди має стати Державний реєстр, а паперовий носій — лише його копією.   Завдяки впровадженню QR-кодів чи аналогічних цифрових міток власник зерна має отримати можливість у будь-який момент перевірити:   ▪️Чи дійсно квитанція зареєстрована? ▪️Який її поточний статус (актуальна чи вже погашена)? ▪️Які реєстраційні дії з нею відбувалися?   💡 Для повернення довіри до елеваторного ринку INBULK пропонує впровадити чітку цифрову архітектуру захисту прав власності:   Кабінет поклажодавця: Базовий інтерфейс, де фермер бачить усі свої квитанції та миттєво отримує сповіщення про їхній випуск або погашення. При цьому комерційні дані залишаються закритими для сторонніх — доступ надається лише учасникам конкретної операції.   Принцип беззаперечної згоди: Будь-яка фізична чи юридична дія із зерном (приймання, відвантаження, перепис на іншу компанію або погашення квитанції) стає можливою виключно після цифрового підтвердження від власника.   Автоматичні сповіщення (Alerts): Попри те, що зерно в силосах знеособлене, система повинна моніторити загальний баланс. Якщо фізичні залишки на елеваторі раптово стають меншими, ніж сумарний обсяг задекларованого в реєстрі зерна всіх поклажодавців, власники мають негайно отримати push-повідомлення. Це дозволить вчасно зреагувати й залучити службу безпеки до того, як товар зникне в невідомому напрямку.

🚉 «Укрзалізниця» оновила функціонал сервісу «Е-Замовлення», призначеного для планування вантажних перевезень. Про це з посиланням на пресслужбу перевізника пише RAIL.insider.   Які відбулися зміни?   1.   Оптимізація внутрішніх перевезень   ▪️ Об'єднання вагонів різних власників: Відтепер в одному «Е-Замовленні» для внутрішніх маршрутів можна комбінувати вагони від кількох українських підприємств (зокрема й тих, чий рухомий склад не потребує додаткових погоджень). ▪️ Гнучкість лімітів: Добовий обсяг транспортування розраховується як загальна заявка. У межах цього ліміту користувачі можуть коригувати кількість вагонів окремого власника. ▪️ Важливе обмеження: Планування перевезень у вагонах самої «Укрзалізниці», як і раніше, має здійснюватися через окремі заявки.   2.   Оновлення інтерфейсу та аналітики   ▪️ Кастомізоване групування: Додано опцію сортування замовлень за різними параметрами (станція відправлення, категорія вантажу, власник рухомого складу тощо). ▪️ Підсумкові дані: У календарі навантаження з’явився підрахунок добових обсягів (при групуванні система автоматично підсумовує показники для кожної групи). ▪️ Нові фільтри: Додано розподіл за типом логістики — «Внутрішнє», «Експорт в порти» та «Експорт через сухопутні переходи».   3.   Зміни в експортних та внутрішніх напрямках   ▪️ Для портових станцій (експорт): Заблоковано вибір місць загального та незагального користування. Доступними для оформлення залишилися виключно під'їзні колії. ▪️ Для внутрішніх станцій: Скасовано вимогу обов’язково вказувати конкретне місце вивантаження вантажу.   «Укрзалізниця» розпочинає плановий перехід на нове ПЗ. Протягом наступних 4 місяців можливість подачі планів та заявок через застарілу АС «Месплан» буде поступово заблокована. Проте повного відключення старої системи наразі не планується — її залишать у режимі перегляду архівних даних для зручності користувачів.