Elevatorist.com

ФАО Україна почала реєстрацію на отримання зернових рукавів для зберігання врожаю 2026 року. Підтримку можуть отримати аграрії, які обробляють від 100 до 3 000 га. Пріоритет тим, чия інфраструктура зазнала значних пошкоджень. Рукави мають використовуватися виключно для зберігання власної продукції зернових та олійних культур. Програма поширюється на Чернігівську, Сумську, Харківську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Для участі агріям необхідно авторизуватися в Державному аграрному реєстрі (ДАР), відкрити програму підтримки зерновими рукавами, заповнити та надіслати заявку. Прийом заявок триватиме до 13 вересня 2026 року.

🚢ЄБА закликала уряд повернути пільгову оренду державної інфраструктури в портах «Великої Одеси» на період, коли вони фактично не можуть повноцінно працювати через російські атаки. Такий механізм діяв у 2022–2023 роках. В Асоціації зазначають, що з липня 2026 року робота портів «Великої Одеси» та розташованих у них терміналів значно ускладнилася через посилення атак на судна та портову інфраструктуру. Витрати на утримання працівників, інфраструктуру, спеціальну техніку, а також на відновлення після обстрілів вже не покриваються доходами від перевалки вантажів.

В Дніпропетровської області виставили на продаж олійножировий комбінат повного циклу переробки соняшнику за $4,2 млн. Про це повідомляє InVenture.   Потужність підприємства становить до 200 т соняшнику на добу. Наразі завод завантажений на 80% — переробляє близько 160 т/добу.   Підприємство працює за повним циклом: приймання та очищення насіння, пресування, екстракція та коагуляція. Рафінацію та дезодорацію не проводять — комбінат виробляє нерафіновану невиморожену соняшникову олію 1 ґатунку за ДСТУ. Побічним продуктом є шрот.   Вартість 100% часток підприємства — $4,2 млн.

«Кернел» завершив монтаж зернового рекуператора власної розробки на одному зі своїх елеваторів. Наразі компанія готується до виробничих випробувань обладнання, повідомив керівник департаменту зберігання «Кернел» Сергій Щербань.  

«Плануємо вийти на 2,5 години перебування зернівки в процесі сушіння. Цей час обумовлений тривалістю руху молекули води від зародка до повного випаровування. Ми розраховуємо отримати кращу якість продукту сушіння», — пояснив Щербань.

  Також у «Кернел» розраховують на збільшення продуктивності сушіння. Щербань зазначив, що цей показник становитиме щонайменше +20% та «є відчуття, що він буде ще вищим».   Окремо в компанії розраховують за допомогою цієї технології вирішити проблему плівки, яка утворюється під час сушіння кукурудзи та забруднює все навколо.

🌾Україна з 1 по 26 серпня експортувала 1,423 млн т зернових, олійних культур та продуктів їх переробки.   Із цього обсягу 822 тис. т припало на зернові. Решта на олійні культури, олію та шроти.   Із загального обсягу експорту 600 тис. т перевезли залізницею, ще 600 тис. т — дунайським напрямком, 80 тис. т — автомобільним транспортом.   За словами міністра, восени очікується скорочення посівних площ, зокрема під озимою пшеницею.  У Мінагро зазначають, що скорочення посівів пшениці не створює загроз для внутрішньої продовольчої безпеки. Внутрішнє споживання пшениці в Україні становить близько 6 млн т, тоді як виробництво останніми роками — 23–25 млн т.

Молдова знову вводить ліцензування імпорту зернових та олійних культур — до 31 жовтня 2026 року. Уряд наголошує: це тимчасовий і фінальний крок без права на продовження, покликаний захистити місцевих аграріїв. Прем’єр-міністр Василе Тофан відверто визнає складність ситуації. Обмеження дешевшого імпортного зерна рятує зернових виробників, але водночас створює серйозний тиск на інші сектори економіки — зокрема, на тваринництво та борошномельну промисловість, які змушені працювати в умовах дорожчої сировини. Головна мета нового режиму — тотальний моніторинг ринку та контроль потоків. Уряд обіцяє, що ліцензування працюватиме прозоро і пропорційно. Нагадаємо, ще в грудні минулого року міністерка сільського господарства Людміла Катлабуга заявляла про відмову від подібних обмежень у 2026-му, проте тиск ринку змусив владу переглянути рішення.

🚉Євроколія Перемишль—Хирів між Україною та Польщею може приймати щонайменше 10 пар вантажних поїздів на добу та перевозити до 3,6 млн т вантажів на рік, однак регулярний рух нею досі не розпочався.   Головною перешкодою є відсутність залізничного пункту пропуску в Мальховіце. Про це розповів член правління ГО Linia102.ua Віктор Гальчинський, повідомляє УКАБ.  

«Парадокс ситуації полягає в тому, що знайти кошти на відбудову інфраструктури виявилося простіше, ніж налагодити діалог для її запуску», — сказав Гальчинський.

  Він зазначив, що ключовою проблемою є відсутність залізничного пункту пропуску в Мальховіце. Стандартна дипломатична процедура погодження такого пункту може розтягнутися на роки.

«Астарта» за підсумками першого півріччя 2026 року отримала €14,1 млн чистого збитку проти €42,3 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року.   Виручка компанії майже не змінилася — €226,5 млн проти €226,6 млн у I півріччі 2025 року. Про це йдеться у звіті компанії.   EBITDA «Астарти» знизилася на 58% — до €34 млн, а валовий прибуток скоротився з €91,7 млн до €46 млн.   У звіті компанія пов'язує погіршення результатів із зростанням витрат, нижчими цінами на агропродукцію та меншим доходом від переоцінки врожаю і худоби.

🌾 Цього тижня в румунському порту Констанца зафіксовано зростання закупівельних цін на продовольчу пшеницю з України на 7–10 дол. США за тонну:   2 клас (DAP Констанца): 250–255 $/т 3 клас (DAP Констанца): 245–250 $/т   Чому ростуть ціни?   🔸Вичерпання квот ЄС: Безмитні квоти на українську пшеницю повністю вичерпані, через що закупівлі на західному сухопутному кордоні фактично зупинилися. 🔸Переорієнтація потоків: Експортні потоки масово пішли через дунайські порти (Ізмаїл і Рені) та на напрямок Констанци, що зробило базис румунського порту ще більш преміальним. 🔸Зовнішні фактори: Ситуацію підтримують світове біржове ралі, дефіцит якісного продовольчого зерна на ринку та готовність імпортерів платити за складну логістику.

🌻🇹🇷Туреччина пішла на нетиповий крок. Попри очікування хорошого власного врожаю соняшнику та необхідність підтримувати внутрішні ціни, країна з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт соняшнику з 20% до 12%.   Раніше зниження ставки мало відбутися 30 листопада.   Рішення ухвалили через ризики перебоїв із постачанням насіння соняшнику та можливого зростання цін. У відомстві зазначили, що врахували ситуацію в Чорноморському регіоні та посуху в Європі.   За словами співзасновник і партнер Sunstone Brokers Сергія Репецького, зниження мита може стимулювати поставки українського соняшнику до Туреччини. Він прогнозує, що у вересні-листопаді Україна може експортувати до країни до 200 тис. т соняшнику.  

«На фоні зниження мита ми бачимо активний попит і десь за 2–3 дні подивимося, на який новий рівень вийдуть ціни в Туреччині. Думаю, вони дійдуть до 680 $/т CIF Мармара, і навколо цього рівня відбуватиметься торгівля», — додав брокер.

Елеваторний комплекс у Хмельницькій області розширив потужності зі зберігання зерна на 5 тис. тонн. Про це повідомила компанія «Сокіл», яка реалізувала проєкт.   До складу сушильно-очисного комплексу додали два силоси з пласким дном місткістю по 2,5 тис. т кожен. Ємності виготовлені з конструкційної сталі S350 із цинковим покриттям 350 г/м².

🏗 Польська логістична компанія Frontier Logistics ініціює будівництво спеціалізованого термінала для українського агроекспорту та шукає українських співінвесторів.   За задумом компанії, він має стати своєрідним «страховим полісом» на випадок нових перебоїв із морською логістикою. Про це заявив власник та голова правління Frontier Logistics Бартош Пенчковський, повідомляє УКАБ.

На пункті пропуску «Порубне — Сірет» на кордоні з Румунією завершили перший етап модернізації вантажного термінала. Облаштували нове цементобетонне покриття, систему водовідведення та очищення стічних вод, встановили павільйон прикордонної служби, систему радіаційного контролю та зовнішнє освітлення. Наступний етап передбачає встановлення сучасного обладнання для митного та прикордонного контролю, а також облаштування додаткової інфраструктури.

Дефіцит потужностей для зберігання зерна в Україні цієї осені може сягнути 11 млн т, а на його покриття необхідно $44 млн.   Тому міжнародні донори планують передати українським фермерам до 10 тис. зернових рукавів та модульні сховища. Про це йшлося під час робочої зустрічі Мінагрополітики з представниками ООН, ФАО та Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).   Керівниця ФАО Шахноза Мумінова повідомила, що перші поставки зернових рукавів за підтримки міжнародних донорів очікуються найближчим часом.

«НІБУЛОН» влітку 2026 року встановив наземні сонячні електростанції на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.   Загалом власними СЕС тепер оснащені 5 елеваторів компанії.   Залежно від режиму роботи елеватора кожна сонячна електростанція покриває від 25% до 50% його потреб в електроенергії.   СЕС на трьох філіях мають загальну потужність фотоелектричних модулів до 350 кВт. Станції обладнані інверторами HUAWEI та 546–566 двосторонніми (bifacial) сонячними панелями потужністю до 620 Вт кожна.

Чотири роки тому наші морські порти були єдиними воротами для агроекспорту. А що тепер? Блокада 2022 року перевернула логістику догори дригом: ЄС на час став головним хабом, Китай майже зник із топів по кукурудзі, а Туреччина раптово захопила першість, тим часом як пшениця знову масово поїхала до Північної Африки. Показуємо на сухій статистиці та яскравих графіках, як кардинально змінилася географія нашого зерна та олії. 📌Про зміни в географії експорту українських зернових читайте за посиланням.

Україна спільно з Румунією та Європейською комісією працює над розблокуванням логістичних вузьких місць на Дунаї. Мета — відновити цілодобову роботу румунських лоцманів на морському каналі Суліна, що значно пришвидшить рух суден до українських портів.   Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.   Паралельно йде підготовка українських лоцманів. Після отримання сертифікатів вони зможуть самостійно проводити судна каналом Суліна.

🚢На українському фрахтовому ринку вже другий тиждень майже відсутні пропозиції на перевезення костерами з Рені та Ізмаїла. Причина — вкрай обмежена доступність суден і зростання ризиків виконання рейсів, повідомила CEO ASAP Agri та брокер Atria Brokers Крістіна Серебрякова. Станом на 25 серпня понад 50 суден очікували проходження Сулінського каналу, тоді як у напрямку українських портів Дунаю щодня рухалися лише 5–7 суден. Ситуація може погіршитися у разі несприятливих погодних умов найближчими днями. Під час сильного затору на Суліні у 2022–2023 роках судна чекали понад місяць.

💰На Київщині детективи БЕБ з кіберполіцією викрили конвертаційний центр, через який проводили тіньові операції в аграрному секторі. До схеми залучили понад 60 компаній із ознаками фіктивності, які переводили одержані кошти у готівку та віртуальні активи. Агропродукцію закуповували у виробників за готівку, не відображаючи такі операції в бухгалтерському та податковому обліку. Під час подальшого продажу продукції в Україні та за кордоном використовували документи з неправдивими даними про її походження, вартість і характеристики. За даними слідства, продукції створювали фіктивну історію походження, а гроші від її продажу переводили в тіньовий обіг. Частину коштів конвертували у віртуальні активи, щоб приховати їх походження та уникнути фінансового моніторингу.

🚢 Через зупинку глибоководних портів потоки спрямувалися на Дунай, що призвело до серйозного затора. Біля Сулінського каналу в територіальних водах Румунії на прохід до українських портів зараз чекають 50–60 суден. Частина з них простоює понад тиждень.   Головні причини транспортного колапсу, за даними операційної менеджерки Avalon Shipping Катерини Кононенко:   🔹Зростання черги: критичною позначкою було 20 суден — коли їх стало більше, система не витримала. Ситуацію погіршили погода, закриття каналу на кілька днів та свята в Румунії. 🔹Кадровий голод: прохід можливий лише з румунськими лоцманами, яких банально не вистачає. Українських фахівців на цій ділянці залучити не можна. 🔹Бюрократія: оформленням суден займається лише одна комісія (на одне судно йде до 2 годин). Якби таких комісій було 3–4, чергу вдалося б розігнати швидше. 🔹Закриті списки: суднові агенти не мають доступу до черги й дізнаються про лоцмана лише за годину до проходу, через що неможливо нормально планувати логістику. 🔹Пріоритети сусідів: румунська сторона насамперед пропускає судна, що прямують до власних портів Румунії.   💸 Фінансові втрати: Простоювання коштує дуже дорого. Демередж для судна дедвейтом близько 6 тис. тонн зріс до $6–7 тис. на добу (раніше було близько $4 тис.).   Ця ситуація вкотре доводить, наскільки критично для українського агроекспорту мати стабільно працюючі Великі одеські порти та розвивати альтернативні шляхи.