Elevatorist.com

🔹Українським агровиробникам варто не зволікати із закупівлею природного газу для потреб сезону, що стартував. Таку думку висловив директор із закупівель та складської логістики холдингу «Агровіста» Євген Чорний. Щоб нівелювати ризики, Чорний рекомендує використовувати комбіновану стратегію:

«Зараз неймовірно важко прогнозувати поведінку ринку, тому я раджу робити закупівлі по формулі: 50% — спот, 50% — контракт. Через профіцитний ринок на споті реально навіть зараз купити на 3-4 грн/л дешевше, якщо в певного оператора так складаються обставини. Частину варто купувати по довгих контрактах, тому що Україна в великій війні вже п'ятий рік. Ніхто не знає, які інфраструктурні, валютні чи інші зміни можуть завтра статись», — пояснив Чорний.

🇨🇳🇺🇦 Кількість українських постачальників гороху на ринок КНР невдовзі зросте. Наразі в китайському реєстрі GACC є лише два підприємства з України, проте ситуація має змінитися вже цієї осені, повідомляє Latifundist.com із посиланням на заяву заступника голови Держпродспоживслужби Вадима Чайковського на AGRO UKRAINE WEEK. Як зазначив Чайковський, наразі завершився етап інспектування горохових полів, і до списку активно додають переробні підприємства та потужності для зберігання. Усі зібрані за результатами процедур 2026 року дані Держпродспоживслужба верифікує та передасть до GACC на початку осені.

Понад 1,2 млрд грн за зруйновані елеватори та склади: суд задовольнив позов агрофірми проти Росії   Донецький господарський суд ухвалив рішення, згідно з яким РФ повинна виплатити компенсацію компанії «Бета-Агро-Інвест». До великої війни цей агробізнес обробляв 40 тис. га на Донеччині.   Протягом 2022 року через російські обстріли компанія втратила активи у Новокалиновому, Очеретиному, Олександрополі, Воздвиженці та Нью-Йорку. Російські ракети та снаряди знищили елеватор, тракторні майстерні та склади із запчастинами. Наразі частина земельного банку фірми окупована або перебуває в зоні боїв.   Експерти оцінили прямі збитки за майно та транспорт у 574 млн грн, втрачені товари — у 71,5 млн грн, а неотриманий прибуток підприємства — у 362 млн грн.   Водночас, державних активів Росії, які можна було б конфіскувати для примусового стягнення коштів, в Україні немає.

Поромний термінал порту «Чорноморськ» готують до передачі в концесію. Як повідомили в ЄБРР, проєкт презентують міжнародним інвесторам 24 червня у Гданську. Міністерство розвитку громад та територій України ознайомить учасників заходу з ключовими параметрами проєкту, стратегією розвитку порту та умовами майбутнього конкурсу. Підготовку забезпечують ЄБРР та IFC, які гарантуватимуть прозорий відбір інвестора. Паралельно триває конкурс щодо контейнерного терміналу в цьому ж порту, який у травні перейшов до етапу 75-денного конкурентного діалогу. Очікується, що обидва проєкти залучать приватний капітал для модернізації інфраструктури та розвитку української морської логістики.

⬇️У зв'язку з критичним браком робочої сили в аграрному секторі, Всеукраїнська аграрна рада звернулася до Кабінету Міністрів із вимогою невідкладного перегляду мобілізаційних правил.    Заяву зумовлено тим, що чинний механізм бронювання та суворі вимоги до статусу критично важливих об'єктів створюють ризики для зупинки польових робіт.   Експерти ВАР зазначають, що мобілізаційні заходи призвели до майже повного вичерпання людського ресурсу в галузі. Ситуацію ускладнює методологія обрахунку квот, яка не враховує персонал, призваний на військову службу в період до травня 2024 року.   Подальше зволікання з вирішенням цього питання може призвести до зниження показників сільськогосподарського виробництва та підірвати продовольчу безпеку держави.

❗️Індонезія запровадила нові фітосанітарні вимоги до імпорту пшениці, через які лабораторні дослідження українських експортних партій можуть тривати до п'яти днів. Про це під час Agro Ukraine Week повідомив заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.   За його словами, нові правила передбачають дві ключові вимоги. Перша стосується обов'язкового лабораторного контролю на певні види бактеріальних хвороб.   Друга вимога пов'язана з фумігацією зерна. Зокрема  індонезійська сторона вимагає проводити знезараження фосфіном із застосуванням підвищених доз препарату.   📌Деталі — за посиланням.

Одеські детективи БЕБ прикрили масштабну схему експорту зерна до ОАЕ, Великої Британії, Грузії та Молдови через порти Великої Одеси. Організатори заплатили 30-річному одеситу 10 000 грн за те, щоб той юридично очолив компанію. Чоловік просто віддав свої документи, а реальним бізнесом займалися зовсім інші люди. Схему ліквідовали, діяльність фірми припинили. Підставний директор отримав підозру за ч. 2 ст. 205-1 КК України (державна реєстрація на підставі завідомо неправдивих відомостей). Наразі БЕБ шукає реальних бенефіціарів цієї експортної оборудки.

В Україні розгорається конфлікт навколо перспективи масового списання вантажних вагонів. За оцінками учасників ринку, до 2031 року під вікові обмеження можуть потрапити 67,7 тис. вагонів, з яких 28,7 тис. наразі перебувають в експлуатації. Про це пише Економічна правда.   Йдеться про напіввагони, зерновози та інші типи рухомого складу.   Вантажовідправники виступають проти автоматичного списання вагонів за віком і пропонують оцінювати можливість подальшої роботи виключно за їхнім технічним станом. Натомість «Укрзалізниця» наполягає на необхідності збереження вікових обмежень, аргументуючи це вимогами безпеки.    📌Деталі — за посиланням

Розблокування Ормузької протоки активізує зерновий імпорт на Близькому Сході   Завдяки тимчасовій угоді між США та Іраном очікується повне відновлення судноплавства через стратегічну Ормузьку протоку, повідомляє Bloomberg.   Це має стимулювати різке зростання закупівель зерна країнами Перської затоки, де через конфлікт імпорт у травні скоротився вдвічі (до 942 тис. т за даними Kpler).   Аналітики Clarksons зазначають: хоча попит на швидке поповнення резервів буде колосальним, накопичений флот суден неминуче створить тимчасові затори в портах, що дещо розтягне процес нормалізації логістики в часі.

Між Україною та Албанією почне діяти лібералізований режим автомобільних вантажоперевезень. Відповідну Угоду про міжнародне автомобільне сполучення підписали представники профільних міністерств, про що звітує Мінрозвитку.   Що зміниться для перевізників:   🔹Скасування дозволів: Раніше для прямих рейсів чи транзиту компаніям доводилося отримувати спеціальні дозволи, що суттєво гальмувало логістику. Тепер цю бюрократичну процедуру скасовано для вантажних перевезень. 🔹Нові правила: Угода чітко регламентує умови двосторонніх перевезень та транзиту через території обох держав. 🔹Спільний контроль: Для розв'язання практичних питань, обміну даними та координації органи обох країн створять спеціальну спільну комісію.   Нові правила офіційно запрацюють одразу після того, як сторони завершать усі необхідні внутрішні юридичні процедури.

У Києві розпочав роботу AGRO UKRAINE WEEK 2026. Ви вже там?)

Наступного сезону географія поставок сировини для українських ОЕЗів може здивувати. Співзасновник Sunstone Brokers Сергій Репецький прогнозує, що за певних умов уже навесні перші судна з аргентинським соняшником можуть зайти в порти «Південний» або «Чорноморськ».   Що для цього потрібно?   🔹Надлишок в Аргентині: великий врожай, який перевищить внутрішні потужності переробки. 🔹Попит в Україні: висока потреба вітчизняних заводів у насінні. 🔹Питання якості: формування партій без пестицидів, що є критичним для нашого та європейського ринків.   До речі, тренд на аргентинський «чистий» соняшник набирає обертів у ЄС. Європейські гравці (як-от португальська Sovena) вже контрактують вирощування безпестицидної культури напряму з місцевими кооперативами. Торік Португалія ввезла близько 300 тис. т такої сировини.   Як думаєте, доїде аргентинський соняшник до наших заводів? 👇

🚢Міжнародна морська організація (IMO) оновила правила транспортування зерна. Як повідомляє Регістр судноплавства України, резолюцією MSC.552(108) було затверджено зміни до Міжнародного кодексу з безпечного перевезення зерна насипом. Ці поправки легалізують новий спосіб завантаження, який раніше не регламентувався: йдеться про часткове заповнення спеціально пристосованого вантажного відсіку в зоні люка без штивки (вирівнювання) в кінцевих частинах трюму. Для застосування цього методу судновласникам доведеться провести нові розрахунки — зокрема, визначити кренувальні моменти від зміщення вантажу та побудувати криві об’ємів для кожного трюму (від нижнього краю кінцевого люкового бімсу до верхньої кромки комінгса). Поправки до Кодексу набули чинності 1 січня 2026 року та застосовуються до нових суден, кіль яких було закладено в цю дату або пізніше.

В АПК України дефіцит кадрів наближається до 30%: ситуація стає критичною   Станом на травень 2026 року брак робочої сили в українському агросекторі став однією з найгостріших проблем. Про це повідомив Євген Барков, координатор комітету з управління людськими ресурсами УКАБ, передає Delo.ua.   Найбільша криза — у полі та на виробництві. Катастрофічно бракує саме кваліфікованих виробничих кадрів, без яких неможливо сіяти, збирати та переробляти врожай.   🛑 Зміни до системи бронювання військовозобов'язаних, які Кабмін ухвалив 30 травня, можуть лише поглибити цей дефіцит. Хоча чинний порядок не виділяє окремі професії як пріоритетні, агропідприємства намагаються бронювати насамперед тих, від кого залежить безперервність процесів.   Проте, як зазначає експерт, навіть наявність бронювання не вирішує проблему глобально.  

«У сільській місцевості фізично немає людей, які могли б зайняти вакантні посади. Вони або вже працюють, або мобілізовані, або не хочуть працевлаштовуватись офіційно», — констатує Євген Барков.

📈 Логістика дорожчає: Туреччина піднімає збори за прохід Босфору та Дарданелл   Вже з 1 липня цього року транзит через ключові турецькі протоки коштуватиме дорожче. Влада країни переглядає тарифну сітку, підвищуючи вартість золотого франка (розрахункової одиниці для суден без заходу в порти Туреччини) з $5,83 до $6,70.   ⬆️Зростання цін відбудеться одразу на 14,9% порівняно з поточними цінами.   Нова ставка зафіксована на рік — до кінця червня 2027 року.    💰Прохід судна місткістю 10 тис. тонн (NRT) тепер обійдеться приблизно у $25 тис.

🌻 Менше виручки, більше прибутку: як спрацював олійний бізнес МХП на початку року Агрохолдинг МХП опублікував фінансовий звіт за перший квартал 2026 року (січень—березень). Головний тренд сегменту рослинних олій — суттєве зростання ефективності попри незначне просідання в доходах. Ключові цифри у порівнянні з Q1 2025: 📉 Виручка: $116 млн (скоротилася на 3%, торік було $119 млн). 📈 Валовий прибуток: зріс утричі — до $3 млн (проти $1 млн торік). 📊 Валова рентабельність: піднялася з 1% до 3%. 📌 Деталі читайте за посиланням

У Миргородському районі на Полтавщині продають виробничо-складський комплекс із власною залізничною гілкою. Про це повідомляє Latifundist.com.   Що входить до складу об'єкта?   🌾 Елеватор: потужність одночасного зберігання — 12 тис. т (у металевих силосах), обладнаний трьома зерносушарками (по 50 т/год кожна).   🌻 Переробка: 6 пресів, 3 жаровні, котельня італійського виробництва для маслопресу та екстракції, а також вертикальні резервуари для зберігання 1 тис. т олії. Все обладнання — від провідного виробника «ТАН».   ⚡️ Інфраструктура та логістика: енергозабезпечення об'єкта — 1,5 МВт, 4 завальні ями, дві автомобільні ваги на 80 т та 3 залізничні під'їзні шляхи.   📌 Деталі — за посиланням.

📉 ДПЗКУ очікує збиток понад 11 млрд грн у 2026 році Державна продовольчо-зернова корпорація України прогнозує збиток у розмірі 11,24 млрд грн за підсумками 2026 року. Це більш ніж удвічі перевищує показник попереднього року. Про це йдеться у відповіді Мінекономіки на запит Elevatorist.com. Для порівняння, у 2025 році збиток ДПЗКУ становив 5,47 млрд грн 📌Детальніше — за посиланням

Минулого тижня на українському ринку кукурудзи було суттєве зниження цін. За даними аналітиків White Brokers, вартість зернової на умовах DAP-порт впала до 217 $/т, а на базисі FCA (західний кордон) — до 193 €/т. Головним чинником падіння стало охолодження інтересу з боку покупців. Зокрема, Туреччина, яка на початку тижня була активним імпортером, згодом фактично заморозила закупівлі. Причиною цього став тиск дешевшої пропозиції з Латинської Америки, а також масовий розпродаж залишків минулорічного врожаю самими українськими фермерами. Додатково ціни штовхали вниз трейдери, які намагалися оперативно позбутися накопичених запасів на тлі загального профіциту кукурудзи у світі.

Ваш елеватор заробляє на повну чи просто «працює»? 🤔   У бізнесі складно оцінювати себе в ізоляції. Можна мати непогані показники, але не знати, що сусіди-конкуренти з такими ж потужностями заробляють на 20% більше через кращу оборотність або оптимізацію витрат.   Щоб прибрати роботу наосліп, Agrohub запускає бенчмаркінг ефективності елеваторів! 🚀   Аналітика охоплює 4 ключові виміри:   💰 Економіка: структура доходів/витрат і чиста EBITDA. ⚙️ Операції: рівень завантаженості та реальна оборотність. 🔌 Техніка: стан обладнання, потужності й автоматизація. 🗺 Ринок: тарифи, рівень конкуренції та зона обслуговування.   Що на виході? Зручний та інтерактивний Power BI дашборд. Ніяких нудних таблиць — лише наочне порівняння ваших даних із середніми показниками аналогічних елеваторів на ринку. Це готова база для рішень щодо оптимізації витрат та підвищення рентабельності.   👥 Для кого: власники елеваторів, СЕО, інвестори агровиробників та трейдерів (проєкт поки не включає портові та комбікормові об'єкти).   📊 Безпека даних понад усе: Конфіденційність даних гарантується на всіх етапах проведення дослідження, а вся інформація у звітах надається виключно у знеособленому вигляді.   Хочете дізнатися справжню ефективність свого бізнесу?   📩 Долучайтеся до першого релізу! Пишіть Оксані Бобровій, керівниці напряму Benchmarking: ob@agrohub.org