Elevatorist.com

🌾 В Україні запустили агротехнологічну платформу E-ZERNO, яка дозволяє розміщувати заявки, порівнювати ринкові пропозиції та укладати прямі угоди в одному цифровому середовищі.   Платформа об’єднує фермерів, трейдерів, дистриб’юторів та інших учасників аграрного ринку.   E-ZERNO охоплює весь процес укладання угоди — від пошуку партнера до її завершення і працює за логікою біржової торгівлі, де всі етапи угоди відбуваються в єдиному цифровому середовищі.   Після досягнення домовленостей сторони можуть обмінюватися документами, підписувати їх через сервіс електронного документообігу «Вчасно», проводити взаєморозрахунки та користуватися фінансовими інструментами для супроводу угоди.   Платформа вже працює та має основний функціонал для розміщення заявок, порівняння цін і укладання прямих угод між учасниками аграрного ринку.

🌬«Кернел» підписав кредитну угоду на €100 млн з Експортно-інвестиційним фондом Данії для будівництва вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України.   Це перший вітроенергетичний проєкт «Кернел».   Вітрова електростанція складатиметься з 21 турбіни. Їх поставить та встановить данська компанія Vestas.   Також на об’єкті планують встановити промислові системи накопичення енергії, які допомагатимуть балансувати виробництво електроенергії у години пікового навантаження.

Вартість модульних зерносховищ залежно від місткості становить орієнтовно $6-12 за 1 м³. Про це розповів директор та співвласник компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович.   СТОВ «Млинище» на Житомирщині використовують такі зерносховища четвертий рік.   Керівник господарства Юрій Дмитрієв розповів, що у модульних сховищах зберігають сою, соняшник та кукурудзу. В одне сховище поміщається близько 350 т соняшнику та 550-600 т сої або кукурудзи — залежно від способу завантаження.   📌Більше про модульні зерносховища читайте за посиланням.

Maersk з 1 вересня 2026 року змінює тарифи на інтермодальні перевезення стандартних сухих вантажів між Україною та терміналом Gdańsk DCT у Польщі.   Для експорту з України до Гданська ставка становитиме від $1400 до $1950 за 20DV та від $1500 до $2300 за 40HC/DV залежно від терміналу.   Найнижчі ставки для 20- та 40-футових контейнерів діятимуть при перевезенні з терміналу Мостиська — $1400 та $1500 відповідно.

Минулого тижня закупівельні ціни на соняшник нового врожаю в Україні продовжили стрімко зростати. За даними ІА «АПК-Інформ», подекуди вартість підвищувалася на 500–1000 грн/т.   Головна причина — стриманість аграріїв, які не хочуть продавати сировину за раніше запропонованими рівнями.   🌻Ціни попиту: переважно 20,5–21,5 тис. грн/т СРТ-завод. 🌻Форвардні ціни: окремі компанії все ще тримають рівень 19–19,5 тис. грн/т СРТ. 🌻Продукція переробки: учасники ринку повідомляють про дефіцит вільних запасів як соняшникової олії, так і шроту. 🌻Експортний апетит: попит активно зміщується в порти, зокрема зростає інтерес з боку Болгарії та Туреччини.

Станом на кінець серпня Росія не встановила повної блокади українських портів.  

«Сьогодні немає тотального блокування, є спроба тотального блокування, але по 3-4 кораблі на день заходять і виходять з Великої Одеси, незважаючи на те, що вони (росіяни, — ред.) бʼють по портовій інфраструктурі», — сказав Презедент України Володимир Зеленський.

  Він зазначив, що вирішення цієї проблеми передбачає два напрями: переговори з Росією та посилення протиповітряної оборони зернового коридору.

За придбану у червні українську сільськогосподарську техніку та обладнання Мінекономіки виплатило аграріям 174,7 млн грн компенсації. Загальна вартість придбаного становила 838,3 млн грн з ПДВ. Серед придбаної техніки — культиватори, борони, сівалки, жниварки, трактори, обприскувачі, причепи та напівпричепи, транспортери, зерносушарки, теплогенератори та інше обладнання українського виробництва.

Вночі 25 серпня Росія завдала удару по міжнародному автомобільному пункту пропуску «Виноградівка» на кордоні з Молдовою.   Пропуск громадян і транспортних засобів через «Виноградівку» призупинено. Транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску.   Також 21 серпня тимчасово припинив роботу міжнародний пункт пропуску «Табаки — Мирне» на українсько-молдовському кордоні через атаку російських безпілотників.

🚉 Європейський інвестбанк розглядає можливість надати €74 млн на модернізацію залізничного сполучення між Україною та Угорщиною. Загальна вартість проєкту оцінюється у €153 млн. Проєкт передбачає оновлення інфраструктури на угорській стороні кордону, зокрема в районах Захонь та Еперешке. Захонь сполучений залізницею з українським Чопом, а через Еперешке проходить маршрут до Батьово. Для України збільшення пропускної спроможності прикордонних переходів може сприяти нарощуванню експорту та імпорту залізницею.

У Рені Одеської області обвалився склад із зерном. Під завалами опинилися дві жінки, одна з них загинула. Трагедія сталася 24 серпня близько 11:30. На місці рятувальники виявили обвал конструкцій із зерном на площі близько 150 кв. м.

Тимчасові зерносховища стали популярним рішенням для швидкого зберігання врожаю.   За словами виробників — компанії «Зерновий Дім», головна перевага таких сховищ — простота монтажу. Їх можна швидко встановити на будь-яку рівну основу, обійшовшись без спеціальної техніки чи складних інструментів.   Вони складаються з таких конструктивних елементів:   ▪️Опорні стінки: Виготовляються з оцинкованого металу (можуть бути суцільними або перфорованими, круглої чи овальної форми). ▪️Система підсилення: Для конструкцій великої місткості передбачені ребра жорсткості, які гарантують надійність стінок під тиском зерна. ▪️Захисний намет: Після завантаження зерно надійно накривається міцним ПВХ-тентом із додатковим захистом від ультрафіолету.   Після завершення сезону сховище можна демонтувати та компактно зберігати до наступного використання. 📌Все про модульні зерносховища (ціни, роміри, експлуатацію), читайте у нашому новому матеріалі за посиланням.

🔴На Сумщині війська РФ знищили склад із зерном у Середино-Будській громаді Через приліт російського БпЛА 23 серпня там зайнялася пожежа. Також згоріла сільськогосподарська техніка та десятки тонн врожаю, повідомляє Кордон.Медіа.. Фото — Сергій Солдатов

Залізниця Молдови станом на 21 серпня відзвітувала про перевезення 15,7 тис. тонн агропродукції транзитом у 229 вагонах.   📊 Головні цифри та маршрути транзиту:   🔸Сочевиця (5,7 тис. т): найбільший обсяг, що пішов маршрутом Бессарабяска — Галац (Румунія). 🔸Ячмінь (5,6 тис. т) та олія (2,47 тис. т): прямували через вузол Бессарабяска — Рені (дунайський напрямок). 🔸Пшениця (1,88 тис. т): перевезена через прикордонний перехід Могилів-Подільський — Унгени.   Власне молдовський експорт агропродукції за серпень склав 17,397 тис. т (олійні, пшениця, ячмінь, горох), що свідчить про паралельне завантаження власної інфраструктури країни-сусіда.

У польських портах Гданськ та Гдиня закупівельні ціни на пшеницю 21 серпня вперше досягли 1000 злотих/т. повідомив у соцмережі X Матеуш Палейко з Agri Commodity Experts (ACE) Зростання відбувається на тлі прогнозованого скорочення експорту пшениці з України у сезоні 2026/27. Одним із чинників зростання цін аналітик називає прогноз експорту української пшениці у сезоні 2026/27. За наведеним ним прогнозом, експорт може скоротитися до 5–10 млн т. Для порівняння, експорт пшениці з України у 2024/25 становив 15,7 млн т, у 2025/26 — 14 млн т.

Господарство «Агро Південь-1» із Доброславської громади на Одещині через проблеми з реалізацією врожаю змушене закуповувати полімерні рукави та обладнання для їхнього завантаження.   Додаткові витрати на зберігання зерна становлять близько 150–200 грн/т, повідомив директор підприємства Олександр Іванов, пише Суспільне.   За словами Іванова, полімерні рукави можуть бути одним із варіантів зберігання зерна, однак не є повноцінною заміною стаціонарним складам. Вони потребують окремої території та постійного контролю.   Водночас через підвищений попит в регіоні виник дефіцит як самих рукавів, так і техніки для їхнього завантаження.

⚖️ У парламенті зареєстрували дві ініціативи, які пропонують тимчасово встановити нульове експортне мито на сою, ріпак та соняшник. Це має підтримати аграріїв в умовах складного ринку.   📋 Що пропонують автори?   Основний законопроєкт №15522 (автор — Сергій Бунін, зареєстрований 18 серпня):   🔹Пропонує обнулити мито для всіх експортерів на 3 роки. 🔹Очікуваний ефект: зростання закупівельних цін для аграріїв на 8–12%, збільшення оборотних коштів та збереження посівних площ. 🔹Юридична колізія: у тексті є суперечність — строк пропонується рахувати з дня набрання чинності, але водночас «не раніше припинення воєнного стану». Тобто за буквальним прочитанням допомога почне діяти вже після війни.   Альтернативний законопроєкт №15522-1 (автор — Андрій Богданець, зареєстрований 20 серпня):   🔹Пропонує більш гнучкий підхід: нульова ставка діє з дня набрання законом чинності і до скасування воєнного стану, але мінімум два роки. 🔹Автор вважає цей варіант збалансованішим, оскільки він охоплює щонайменше два агросезони та залишає державі простір для маневру залежно від економічної ситуації.   📉 Обидва документи наголошують на глибокій кризі в агросекторі: закупівельні ціни падають через обмеження експорту, логістика ускладнена, а українська продукція втрачає конкурентоспроможність.

📉 Агроекспорт України у серпні стрімко падає. За даними аналітиків Spike Brokers, перша половина серпня демонструє один із найнижчих темпів відвантажень за останні роки.   📊 Головні цифри та факти:   🔹За 1–15 серпня експортували лише 641,9 тис. тонн (для порівняння — за весь липень цей показник становив 2,889 млн т).   🔹Загальний експорт за серпень очікується на рівні 1,33 млн т — це на 54% менше, ніж у липні. Це стане найслабшим серпнем за всю повномасштабну війну (на 68% нижче середніх показників 2022–2025 років).   Частка моря в загальному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у першій половині серпня через брак відвантажень у портовому напрямку.   Попри зростання частки залізничних перевезень до 38,5%, загалом експорт зерна залізницею впав на 68% за місяць. Приріст на західному кордоні компенсував втрати портів лише на 15–19%.   За перші 15 днів серпня вивезли 28,7 тис. т. Невелике зростання частки до 4,5% — це лише наслідок загального падіння експорту, а не прискорення автоперевезень.

🌾 Аграрії Київщини отримають компенсацію до 50% за обладнання для зберігання зерна   Обласна рада ухвалила зміни до програми підтримки сільського господарства. Тепер аграрії регіону можуть повернути частину витрат на купівлю засобів для зберігання врожаю.   💰 Головні умови:   🔹Розмір допомоги: до 50% від вартості обладнання (без ПДВ), але максимум 50 000 грн в одні руки. 🔹На що діє: металеві силоси, полімерні рукави (силос-беги) та біг-беги. 🔹Хто може отримати: агровиробники, які зареєстровані на Київщині та вирощують зернові культури.   ⏳ Подача заяв та документів триватиме до 1 жовтня 2026 року (прийом почнеться одразу після офіційного оголошення конкурсу Київською ОВА).

УЗ оприлюднила ставки за використання власних вагонів у вересні.   ▪️Вартість вагонів-зерновозів становитиме 3 271 грн/добу без ПДВ, тобто не змінюється.   ▪️Ставка на цементовози, переобладнані у напіввагони, зросте на 100 грн — до 1 498 грн/добу проти 1 398 грн у серпні.   ▪️Ставка на переобладнані напіввагони зменшиться на 100 грн — до 1 750 грн/добу проти 1 850 грн у серпні.   ▪️Натомість цистерни для перевезення харчових продуктів подорожчають на 100 грн — до 1 600 грн/добу проти 1 500 грн минулого місяця.

〽️УЗ оприлюднила статистику за перші 18 днів серпня: експорт зернових стрімко скоротився. Проте дунайський напрямок демонструє зростання.   Головні цифри та тренди за даними Валерія Ткачова (з інформації RAIL.insider):   Експортне падіння: Перевезено 342 тис. тонн зерна на експорт. Це на 68% менше, ніж у липні, та на 77% менше, ніж торік. Загальні обсяги: Сумарно залізницею перевезли 713,3 тис. тонн зернових (мінус 43% до липня та мінус 56% до 2025 року).   Куди їде зерно? 73% — через західні прикордонні переходи; 16% — у напрямку морських портів; 11% — до порту Ізмаїл.   Феномен Ізмаїла 🚀: Обсяг перевезень до цього порту злетів до 132,5 тис. тонн проти 10,5 тис. тонн у липні (майже у 12 разів більше). Зокрема, внутрішні перевезення зросли з 0,5 до 93,7 тис. тонн, а експортні — з 10 до 38,8 тис. тонн.   Середньодобове навантаження зерна у серпні становило 34,7 тис. тонн (падіння на 31% до липня та на 43% до серпня 2025-го).