Elevatorist.com

🌾 AGRO UKRAINE WEEK: до старту Міжнародного Аграрного Тижня залишився менше тижня 17–19 червня 2026 року у КВЦ «Парковий» (Київ) відбудеться одна з найбільших аграрних подій року, яка об’єднає українську та міжнародну агроспільноту. У програмі: 🔹 13 конференцій, форумів і самітів 🔹 понад 100 виставкових стендів 🔹 близько 300 спікерів та експертів 🔹 понад 2000 учасників щодня AGRO UKRAINE WEEK об’єднає не лише агровиробників, а й представників суміжних галузей — енергетики, будівництва, фінансів, IT, логістики та інших напрямів, важливих для розвитку АПК. На учасників чекають конференції, дискусійні панелі, інтерв’ю, воркшопи, виставкова зона та культурна програма. Також у межах події фермери зможуть відзначити День фермера. 📌 Програми конференцій, форумів та самітів AGRO UKRAINE WEEK — за посиланням. 📍 17–19 червня 2026 року КВЦ «Парковий», Київ Програма попередня, можливі оновлення.

🇷🇴 Румунія може встановити новий рекорд експорту ріпаку у сезоні 2026/27 Країна очікує врожай на рівні близько 2,6 млн т, що створює потенціал для збільшення поставок на ринок ЄС. Попит з боку європейських переробників, біодизельного сектору та виробників ріпакової олії підтримує інтерес до культури. Румунія посилює свої позиції завдяки великим площам, сприятливій урожайності та вигідній логістиці. 📈 Аналітики зазначають: активна конкуренція за ріпак у Європі та попит на біопаливну сировину залишаються ключовими факторами підтримки цін.

Скільки заробляють топменеджери українських агрохолдингів? Latifundist.com заглянув у гаманці керівників найбільших агрокомпаній України. За даними United Consultants, станом на минулий рік сукупний річний дохід топів розподілився так:   🔹CEO (Генеральні директори): від $400 тис. до понад $2 млн на рік.  🔹Трейдери та керівники експорту: від $300 тис. до $1,5 млн (у компаніях, де все зав’язано на торгівлі, їхній дохід може на 70% складатися з бонусів). 🔹CFO (Фінансові директори): від $200 тис. до $1,2 млн. 🔹COO (Операційні директори) та головні агрономи: від $200 тис. до $800 тис.    Звідки такі суми? Усе вирішують бонуси та прив'язка до результату. Найбільше платять публічні компанії та гіганти-експортери.   Експерти наводять конкретні приклади:   🔹 «Кернел»: із загальних $23,8 млн винагороди всієї виконавчої команди — аж $21,2 млн припало саме на бонуси за результат. 🔹 «Астарта»: тут бонусна частина майже наздогнала фіксовану зарплату — €769 тис. премій проти €870 тис. окладу.

⬆️ У сезоні 2025/26 світова переробка олійних культур оновить історичний максимум і становитиме близько 580 млн т. Про це свідчать дані Oil World, повідомляє «АПК-Інформ». Порівняно з показником трирічної давнини, обсяги переробки збільшилися на 65 млн т. Ключовим фактором зростання стала соя, яка компенсує дефіцит соняшнику та ріпаку, що постраждали від несприятливої погоди. Прогноз глобальної переробки сої на поточний сезон становить 372,3 млн т (+11,2 млн т за рік). Зокрема, Китай збільшить переробку до 109,5 млн т на тлі стабільного попиту на шрот, а США — до 72,4 млн т. Аналітики підкреслюють, що соя стала базовою сировиною для світового виробництва білкових кормів та олій через обмежену пропозицію інших культур.

GRECO Group цього року встановить ще 108 теплогенераторів на агропідприємствах по всій Україні. Про це повідомила пресслужба компанії.  

«Разом з аграріями ми знижуємо енергетичні ризики, залежність від газу та суттєво зменшуємо собівартість сушіння», — зазначили в компанії.

  Серед підприємств, які вже працюють або встановлюють обладнання Greco: LNZ,  ТОВ «Баришівська зернова компанія», ТОВ «РСН-Трейд», ФГ «Урожай СЛ», ФГ «Лан», ФГ «Батьківщина», ТОВ «Радивилівський КХП», ФГ «Улар» та СТОВ «Деренківець».

Сирія збільшила потужності зі зберігання зерна майже до 1 млн т завдяки реконструкції елеваторів і зернових центрів. Про це повідомляє MillingMEA.   Крім цього, у передмісті Дамаска триває будівництво елеваторного комплексу Адра місткістю 200 тис. т. Він готовий на 80%.   Нагадаємо, в Україні, загальні елеваторні потужності становлять близько 53 млн т. Інформацію про все зерносховища країни можна дізнатися за платною підпискою на Карту елеваторів.   📌Тисніть на посилання та підписуйтесь.

Мінекономіки оновило мінімальні граничні ціни на експорт ключових сільгоспкультур на червень 2026 року. Динаміка цін виглядає так:   🔹Пшениця: Вартість на умовах CPT зросла на 2 $/т (до 176 $/т), тоді як для базисів FOB та CIF її знизили на 4 $/т (до 180 $/т).   🔹Кукурудза: Подешевшала на умовах CPT на 15 $/т (до 153 $/т), але додала в ціні на базисах FOB та CIF — одразу плюс 14 $/т (до 194 $/т).   🔹Ріпак: Продемонстрував упевнене зростання за всіма напрямками. На умовах CPT ціна підскочила на 42 $/т (до 360 $/т), а на FOB і CIF — на 26 $/т (до 488 $/т).

⬇️ Через обстріли термінали в порту Чорноморськ працюють наполовину, на залізниці зросли черги із зерновозів   Російські атаки тимчасово заблокували повноцінну роботу портової інфраструктури Чорноморська. Наразі ключові зернові термінали — ТБТ та Risoil — функціонують лише на 50% своєї потужності.   Через це на підходах до морських гаваней суттєво збільшилася кількість вагонів-зерновозів. Про це стало відомо під час онлайн-наради АТ «Укрзалізниця» з агроринком, яка відбулася 11 червня.   За словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерія Ткачова, ремонтні роботи вже тривають. Повноцінне відновлення потужностей терміналів та відновлення звичного прийому збіжжя очікується орієнтовно до 13 червня. На час відновлення частина агровантажів була екстрено перенаправлена до порту Південний.   Ситуація з вивантаженням ускладнюється тим, що сама «Укрзалізниця» демонструє високі темпи роботи. Станом на 9 червня середньодобове навантаження зерна на мережі досягло одного з пікових показників — 93,2 тис. тонн. Проте через обмежені можливості порту Чорноморськ вагони накопичуються в дорозі.

«Новий елеватор ЛЛД» на Черкащині завершує будівництво власної сонячної електростанції (СЕС). Як повідомила керівниця підприємства Наталія Лисенко в коментарі для Elevatorist.com, інвестиції в цей проєкт склали $352 тис.   Станція на 520 кВт повністю покриватиме внутрішні потреби підприємства (близько 400 кВт). Продаж електрики в загальну мережу не передбачений.   Частину фотомодулів змонтували безпосередньо на даху каркасного складу типу «черепашка». Наразі тривають фінальні роботи перед запуском СЕС у тестовому режимі.   Головним стимулом для переходу на зелену генерацію стало стрімке подорожчання традиційних енергоресурсів. За словами Наталії Лисенко, питання енергонезалежності для об'єкта вже давно було критичним.   Підприємство працює як логістичний хаб із потужністю одночасного зберігання 120 тис. тонн.   Елеватор активно готується до приймання нового врожаю (першими очікують ріпак та пшеницю). Вільні площі вже готові: сою та соняшник повністю відвантажено, а в сховищах залишається 50 тис. т кукурудзи т

ТОВ "Носівське ХПП" у Чернігівській області планує масштабне розширення елеватора — до 226,6 тис. м³ або 180 тис. т одночасного зберігання. Про це свідчать дані Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.   Будувати планують у 5 черг.   Після завершення проєкту елеватор включатиме 11 силосів місткістю по 20,6 тис. м³ кожен, дві зерносушарки продуктивністю по 90 т/год та шість буферних ємностей для приймання зерна.   Також передбачено будівництво нової під'їзної залізничної колії довжиною 1,8 км із пропускною спроможністю до 54 вагонів за зміну та підземного газопроводу протяжністю до 1,3 км для забезпечення роботи зерносушильного обладнання.

Агрохолдинг «Ґудвеллі Україна» запустив мережу сонячних електростанцій загальною потужністю 2,659 МВт.   Проєкт реалізувала компанія Rayton, яка розгорнула СЕС на 8 ключових локаціях Івано-Франківської області.   За оцінками Rayton, цей кейс став одним із наймасштабніших проєктів розподіленої генерації в українському агробізнесі за поточний рік.   «Цей проєкт на 2659 кВт — фундаментальний захист Goodvalley від блек-аутів та зростання тарифів. У пікові місяці весни та літа комплекс спроможний виробляти близько 340–380 тис. кВт·год щомісяця», — підкреслила СЕО Rayton Ольга Лесько.

🚢 Росія атакувала вчора два цивільні судна під прапорами Панами та Барбадосу під час руху українським морським коридором, повідомила АМПУ. Одне із суден виходило з українського порту завантажене пшеницею. Інше, прямувало до порту Великої Одеси під завантаження металу. За попередньою інформацією, постраждалих немає. Попри отримані пошкодження, обидва судна продовжили рух за маршрутами.

Останніми роками географія експорту українських зернових дуже змінилася. Про це розповів в інтерв’ю Elevatorist.com на конференції GRAIN UKRAINE 2026 власник та трейдер Taurus Trade Михайло Тимощук.  

«Якщо брати останні три роки, у нас практично випав ринок ЄС по кукурудзі, пшениці та багатьох інших товарах. Українська кукурудза стала неконкурентною за ціною порівняно з американською та аргентинською. Іспанія, Італія та інші країни ЄС переключилися на інші джерела. Тому ми переорієнтувалися на Туреччину, де краще рахувалася саме українська кукурудза», — говорить Тимощук

  Також працювали напрямки Греції, Кіпру, частково Близького Сходу.   Трейдер розповів, що у поточному сезоні погіршилась ситуація з Єгиптом.  

«Після історії, коли Єгипет не оплатив кілька партій української пшениці і судна чекали розрахунків по кілька місяців, багато продавців переглянули ставлення до цього ринку. Це дуже сильно вплинуло на бажання працювати в даному напрямку», — говорить Михайло Тимощук.

  📌Більше читайте за посиланням.

В Україні станом на 1 червня 2026 року залишилось 2,16 млн т перехідних запасів соняшнику.   За оцінками асоціації «Укроліяпром», загальні ресурси соняшнику в поточному маркетинговому році становили 10,6 млн т, з яких 10,2 млн т припало на власне виробництво. За дев’ять місяців сезону на внутрішньому ринку використали 8,41 млн т культури, переважно для виробництва олії.   Запаси соєвих бобів на початок червня оцінюються у 1,12 млн т. Загальний ресурс сої в сезоні становив 5,35 млн т, при цьому майже 2 млн т було відвантажено на експорт.   Найменші перехідні запаси серед основних олійних культур зафіксовані у ріпаку — 254 тис. т. Загальні ресурси культури у сезоні оцінюються в 3,44 млн т, а експорт склав 1,86 млн т.   В «Укроліяпром» зазначають, що основні обсяги соняшнику та ріпаку були перероблені всередині країни. З початку маркетингового року на олію спрямували 8,41 млн т соняшнику та 1,32 млн т ріпаку.

Компанія «ОРІОН.ГРУП», яка спеціалізується на виробництві обладнання та ємностей із нержавіючої сталі, створила унікальний мобільний виробничий комплекс. Тепер частина заводських процесів відбувається безпосередньо на майданчику замовника.  

«Завод з виробництва заводів — тепер на колесах! Він дозволяє здійснювати гнуття, зварювання та шліфування металевих конструкцій за межами заводу»,– зазначив заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

  Комплекс незамінний для створення гігантських ємностей (діаметром понад 5 метрів), які просто неможливо або занадто дорого транспортувати дорогами.   Інвестиції у цей мобільний комплекс склали 35 млн грн.   Зараз обладнання працює на будівництві біоетанольного заводу в Тернопільській області. Наступна зупинка — агропереробний комплекс в індустріальному парку на Хмельниччині.

«Агропродсервіс»  на Тернопільщині будує новий комбікормовий завод потужністю 400 тис. т на рік та елеваторний комплекс на 40 тис. т зберігання зерна.   Про це розповів гендир компанії Тарас Баран виданню Forbes Ukraine.   Комплекс будують в індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб».  За словами Тараса Барана, вибір локації — це фінансовий розрахунок.  

«Нульове мито й ПДВ на обладнання, звільнення від податку на прибуток на 10 років, держфінансування інфраструктури – електрики, водопостачання, очисних споруд. Не кожне окреме виробництво може дозволити собі будувати все це індивідуально. Економія на імпортному обладнанні заводу складе 3% від вартості проєкту, а від пільги від податку на прибуток – 2% від виручки», — пояснив він.

  Загальний бюджет проєкту становить близько 1,5 млрд грн, а завершити будівництво планують до кінця 2027 року.

🚢Представники портової галузі звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом створити окремий механізм швидкого відновлення портової інфраструктури, пошкодженої російськими атаками.   Про це йдеться у відкритому листі на Latifundist.com.  

«У нормальному бізнес-плані немає рядка «відновити завод після ракетного удару втретє за рік». Але бізнес цим займається. Питання в тому, скільки разів одна й та сама компанія може відновлювати критичну інфраструктуру самотужки», — зазначають автори листа.

  Представники галузі хочуть, щоб їм надавали допомогу за прикладом допомоги енергетичній інфраструктурі.  

«Якщо система критична для країни, її відновлення не може бути лише проблемою власника конкретного об’єкта», — наголошується у зверненні.

  Автори листа зазначають, що наслідки пошкодження портів менш помітні для суспільства, ніж перебої в енергопостачанні, однак вони призводять до зриву відвантажень, зростання логістичних витрат, додаткових ризиків для трейдерів та зниження цін для агровиробників

У Кропивницькому продають елеваторний комплекс за $950 тис. До його складу входять силосний корпус з бетонними силосами та склади підлогового зберігання загальним об'ємом понад 9 тис. м³. Бетонні ємності дозволяють зберігати до 15 тис. т то пшениці та до 7 тис. т соняшника. Також на підприємстві встановлені дві зерносушарки — ДСП 32 та ДСП 50. До складу комплексу входять комбікормовий цех, млинний комплекс, ремонтні майстерні та гаражі для обслуговування вантажного і легкового транспорту.

Louis Dreyfus Company (LDC) інвестує у будівництво нового заводу з переробки соняшнику та сої в місті Баїя-Бланка (Аргентина). Після запуску підприємство зможе переробляти до 4 тис. т насіння на добу та стане одним із найбільших у світі заводів з переробки соняшнику.   Підприємство інтегрують із наявною інфраструктурою зі зберігання, логістики та глибоководним портом компанії.   Інвестиція має посилити позиції LDC на світовому ринку соняшнику та доповнить інші нещодавні проєкти компанії з переробки олійних культур в Аргентині та Угорщині.   Аргентина вже є потужним гравцем на ринку олійних культур, але цей крок LDC дозволить їй значно наростити експорт саме готової продукції (олії та шроту), а не просто сировини.   Це означає, що аргентинська соняшникова олія буде сильніше конкурувати з українською в ключових регіонах імпорту (Індія, Китай, країни Близького Сходу та ЄС).

Частина українських переробників протягом минулого тижня знижували ціни попиту на соняшник до 31,5-31,8 тис. грн/СРТ. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».    Серед факторів, які вплинули на цінову динаміку, учасники ринку називають зниження попиту на соняшник, а також послаблення конкуренції за сировину через переорієнтацію частини переробників на альтернативні олійні культури.   При цьому окремі компанії продовжували закупівлю соняшнику за раніше сформованими цінами 32,8-33,8 грн/т СРТ (базова олійність).