Tax Time!

📣 ДПС оновила план перевірок на 2026 рік: оновлено розділ І для юросіб Державна податкова служба України 26 червня 2026 року оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2026 рік. Зміни торкнулися як юридичних осіб, так і фінансових установ та нерезидентів. 🔎 https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/1024987.html

⚖️ Бенефіціарний власник доходу нерезидента. Обов’язок доказування статусу бенефіціарного власника Бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу нерезидента є особа, яка має право на отримання такого доходу та визначає його подальшу економічну долю, не пов’язана договірними або юридичними зобов’язаннями щодо перерахування доходу (його більшої частини) іншій особі. Наявність корпоративної структури групи компаній, пов’язаності осіб чи спільних бенефіціарів не спростовує статус бенефіціарного власника. Обов’язок доказування відсутності такого статусу покладається на контрольний орган як на суб’єкта владних повноважень. Постанова КАС ВС від 27 жовтня 2025 року справа № 120/7999/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/131341640

⚖️ Право на знижену ставку податку лише для фактичних бенефіціарів доходу Згідно з правилами Податкового кодексу України та міжнародними договорами право на застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента має лише той, хто є фактичним бенефіціарним власником доходу. Нерезидент, який є лише посередником або номінальним отримувачем без фактичного розпорядження доходом, не може скористатися пільговими умовами оподаткування. Касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області було задоволено, постанову апеляції скасована, а рішення суду першої інстанції залишено в силі. Постанова КАС ВС від 18 березня 2025 року справа № 500/1744/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/125933033

❗️Діяльність зі створення відео контенту та його розміщення на YouTube з метою отримання доходу від реклами, розміщеної YouTube, є частиною господарської діяльності ФОП 3 групи, тобто ❗️не є роялті. Укладаючи з YouTube договір оферти, що регулює розміщення реклами у відео користувача, останній усвідомлено делегує YouTube право розміщувати таку рекламу із використанням технічних і програмних засобів самої платформи. Таким чином, якщо ФОП 3 групи отримує виплати від YouTube за рекламу, яка розміщується у створених ним відеоматеріалах, на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то сума отриманих коштів включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ. ІПК ДПС від 01.06.2026 р. № 3168/ІПК/99-00-24-03-03

Алгоритм самоперевірки ЗЕД-контрагентів у 2026 році наступний: 1️⃣ Кваліфікація за критерієм доходу 150 млн. грн. ✅ визначається річний бухгалтерський дохід підприємства; ✅ дохід > 150 млн грн: операції тестуються на ризики ТЦУ (ст. 39 ПКУ) та 30% податкові різниці (ст. 140.5 ПКУ); ✅ дохід ≤ 150 млн грн: ризик ТЦУ відсутній (крім постійних представництв), операції перевіряються виключно на 30% податкові різниці. 2️⃣ Формування пулу ЗЕД-операцій. ✅ складається суцільний перелік усіх господарських транзакцій, де другою стороною є нерезидент; ✅ контролю підлягають не лише купівля-продаж товарів/послуг, а й позики, лізинг, роялті, інвестиції та безоплатні передачі, тощо. 3️⃣ Тестування контрагентів, в т.ч. щодо «нефункціональних» посередників та ділової мети. ✅ ідентифікація пов’язаних осіб (ст. 14.1.159 ПКУ); ✅ перевірка договорів комісії з нерезидентами в т.ч., перевіряються звичайні ЗЕД-контракти на предмет «прихованої (удаваної) комісії»; ✅ перевірка за «низькоподатковим» Переліком №1045; ✅ перевірка за Переліком №480; ✅ ідентифікуються операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні; 4️⃣ Оцінка результатів тестування. ✅ при ТЦУ: якщо річний обсяг операцій з ризиковим нерезидентом (за цінами «витягнутої руки») > 10 млн грн – операція визнається контрольованою; ✅ при 30% різницях: якщо ТЦУ-поріг не досягнуто, але контрагент включений до Переліків №1045 або №480 – виникає обов'язок 30% коригування фінрезультату. 5️⃣ Фінальне реагування та захисні інструменти. ✅ для контрольованих операцій – обов'язкове подання Звіту про Контрольовані операції до 1 жовтня та підготовка пакета ТЦУ-документації; ✅ для 30% різниць: збільшення фінансового результату за 2025 рік на 30% АБО звільнення від коригування через доведення цін за принципом «витягнутої руки» чи надання легалізованої довідки про фактичну сплату корпоративного податку нерезидентом (для Переліку №480). Детально тут 👉🏻: https://7eminar.ua/news/21635-samoperevirka-zed-kontragentiv-u-2026-roci

⚖️ Верховний Суд розглядав вже класичний спір між платником податків та податковим органом (ГУ ДПС) щодо обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості операцій з нерезидентом з "особливою" організаційно-правовою формою (ОПФ). ❗️ Суть спору та позиція податкового органу Податкова служба наполягала, що українська компанія (позивач) мала застосувати коригування за пп. 140.5.5-1 ПК України та збільшити свій оподатковуваний дохід на 30% від суми операцій з польським контрагентом SP.K.A UKR-ROL KOLESNYK (акціонерно-командитне товариство). Позиція контролерів: 1️⃣ Організаційно-правова форма польського контрагента (Sp. k. a.) включена до "переліку ОПФ нерезидентів" КМУ (Постанова № 480). 2️⃣ Отже, операція автоматично підлягає 30% коригуванню фінансового результату ⚖️ Правова позиція Верховного Суду Верховний Суд відхилив доводи податкової та підтримав позицію та докази платника податків. Суд роз'яснив, як саме має застосовуватися норма підпункту 140.5.5-1 ПК України. 1️⃣ Формальний підхід ДПС Включення ОПФ нерезидента до переліку КМУ не є автоматичною підставою для коригування 30 % на збільшення. Сама норма пп. 140.5.5-1 ПК України містить додатковий критерій: нерезидент «не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок)... та/або не є податковим резидентом». Податковий орган не може обґрунтовувати правопорушення припущеннями. Він зобов'язаний довести факт несплати податку нерезидентом, а не просто посилатися на його статус у переліку КМУ. 2️⃣ Доказова база платника податків Платник податків надав суду беззаперечні докази того, що його польський контрагент є реальним платником податків у своїй країні: ✅ Офіційну довідку про повну сплату податкових зобов'язань за 2023 рік згідно із законодавством Республіки Польща (з належним перекладом). ✅ Фінансовий звіт контрагента, де в розрахунку між базою оподаткування та фінансовим результатом чітко відображено нарахування корпоративного податку (CIT). 3️⃣ Тягар доказування у спорі покладається на орган ДПС Оскільки податковий орган не надав жодних доказів, які спростували позицію платника податків і не звертався до компетентних органів Польщі (у межах міжнародного обміну податковою інформацією) для перевірки статусу контрагента, його висновки визнано необґрунтованими. 4️⃣ Висновок. Якщо ваш іноземний контрагент перебуває в Переліку ОПФ Кабміну (Постанова № 480), це не вирок. Щоб уникнути 30% коригування (або необхідності готувати повну документацію з трансфертного ціноутворення за принципом "витягнутої руки"), достатньо: ✅ Заздалегідь запитувати у нерезидента довідку про сплату корпоративного податку (Tax Certificate) у звітному році або довідку про резиденство. ✅ За можливості мати копію його фінансової/податкової звітності, де видно нарахування податку. ✅ Забезпечити повний пакет первинних та митних документів, що підтверджують реальність експортної/імпортної операції. ✅ Верховний Суд вкотре підтвердив, що реальна сплата податку нерезидентом звільняє українського резидента від 30% коригування, навіть якщо форма компанії є в постанові КМУ 480. ⚖️ Постанова Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 140/4934/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/134699565

⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС) Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484 КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень: 1️⃣якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС) Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484 КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень: 1️⃣ якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

⚖️ Верховний Суд в постанові від 03 березня 2026 року у справі №140/6980/24, дійшов до висновку, що положення абазу другого пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР у сукупності з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України зобов`язують суб`єкта господарювання при проведенні фактичної перевірки без окремої письмової вимоги надати контролюючому органу на початок проведення такої перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

⚖️ YouTube не підстава для фактичної перевірки ГУ ДПС в області: позиція апеляційного суду Апеляційний суд погодився з висновками першої інстанції та залишив рішення без змін. ⚖️ Позиція Суду: 1️⃣Незаконність підстави для призначення перевірки (YouTube-канал) ✅ Податкова призначила фактичну перевірку на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ. Норма закону: Цей пункт дозволяє перевірку лише у разі отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування. ✅ Порушення з боку ГУ ДПС: Податківці використали як підставу матеріали (відеоролик) журналіста Є. Плінського на його YouTube-каналі щодо «ринку Apple взагалі». ✅ Позиція суду: YouTube-канал чи журналіст не є державними органами. Сама по собі публікація в медіа не є законною підставою для перевірки за цим пунктом, якщо ГУ ДПС не отримала офіційного листа-звернення від інших уповноважених держорганів (наприклад, поліції чи митниці). 2️⃣ Відсутність конкретики та «профілактичний» характер перевірки ✅ У відеоматеріалах йшлося про загальну ситуацію на ринку техніки Apple («окремі продавці», «ринок взагалі»), а не про конкретні порушення ФОП ✅ Позиція суду: Фактична перевірка не може бути «профілактичною» або проводитися виключно з метою збору інформації. 3️⃣ Невідповідність предмета перевірки (Непідакцизний товар) ✅ ДПС обґрунтовувала перевірку необхідністю контролю за обігом підакцизних товарів та перевіркою походження майна (підозра в контрабанді). ✅ Позиція суду: Техніка Apple не є підакцизним товаром. Питання митного оформлення та контрабанди належать до компетенції Держмитслужби та БЕБ, а не до предмета фактичної перевірки ДПС в межах ст. 80 ПКУ. 4️⃣ Недоведеність суми штрафу ✅Податкова нарахувала штраф майже у 2 млн грн за нібито реалізацію необлікованого товару. ✅ Позиція суду: Контролюючий орган не надав належних і допустимих доказів того, що на момент перевірки в магазині дійсно перебували на реалізації товари саме на таку суму. Контрольна розрахункова операція була проведена з порушенням встановленого порядку (не за рахунок коштів держави). ⚖️ Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2026 року справа № 280/8056/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/137119276

Блокування податкових накладних більше не входить до трійки скарг бізнесу - голова ДПС Леся Карнаух Варто було лише прибрати з податкової людей Гетманцева Гречану Тетяну і Євгена Сокура і такий якісний скачок.

Державна служба фінансового моніторингу активніше відстежує операції з готівкою, зокрема випадки, коли громадяни купують дорогі автомобілі або нерухомість без офіційно підтверджених доходів, — голова Держфінмоніторингу України

Буковель та Яремчанщина за перші чотири місяці 2026 року офіційно показали понад 5 млрд грн виторгів через РРО/ПРРО. Це на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це не лише результат активного туристичного сезону, а й системна робота з детінізації бізнесу. З початку року на курортах Івано-Франківської області податківці провели 211 фактичних перевірок суб’єктів господарювання. Виявили низку порушень. В результаті донарахували 7,3 млн грн штрафів. Крім того, зафіксовані випадки роботи 46 неоформлених працівників. Детальніше https://t1p.de/0r5za

💥 Гучна перемога бізнесу: Верховний Суд визнав, що післяплата через NovaPay не потребує ПРРО 📝 Нагадаємо, у 2025 році ми писали про рішення апеляційного суду у справі №420/19624/24, де суд визнав, що при отриманні післяплати через «НоваПей» обов’язок застосовувати РРО/ПРРО відсутній. 💡Тоді Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тому позиції щодо суті спору ми не отримали. 🔥 Але тепер маємо офіційний висновок Верховного Суду. ⚖️ Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 дійшов висновку, що отримання продавцем коштів за товар на умовах повної післяплати не утворює розрахункової операції у розумінні Закону про РРО, а тому не створює обов'язку застосовувати власний РРО/ПРРО. 🔍 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив: ▪️ Обов'язок видати фіскальний чек у місці проведення розрахунків (на пошті) лежить на установі, яка безпосередньо приймає гроші (ТОВ «НоваПей»); ▪️ Отримання продавцем коштів у безготівковій формі від фінансової компанії, яка безпосередньо прийняла їх від покупця, не відповідає ознакам «розрахункової операції» продавця в розумінні статті 2 Закону про РРО ▪️ При відправленні товару без передоплати продавець не може гарантувати, що покупець його отримає та оплатить. Відтак на момент передачі товару перевізнику господарська операція ще не є завершеною. ⚠️ Але є нюанс! Суд чітко підкреслив, що цей висновок стосується саме повної післяплати (без будь-якої попередньої оплати). ❗️У разі отримання часткової передоплати (авансу) на рахунок продавця перед відправкою, питання використання РРО/ПРРО залишається відкритим. 🧩 Це далеко не єдині важливі висновки з цієї масштабної справи, тому далі буде... Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло Ортинський Про нас | Послуги | Відгуки

​Податковий борг фізичної особи – підприємця не може бути визнаний безнадійним і списаний лише на підставі того, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність – КГС ВС   Для списання податкового боргу фізичної особи в процедурі неплатоспроможності недостатньо лише встановити, що він виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі. Господарський суд повинен з’ясувати момент виникнення податкового боргу відповідно до ПК України, перевірити майновий стан боржника, його добросовісність, результати перевірки декларацій та дотримання процедур реструктуризації. За відсутності встановлення цих обставин висновок про визнання податкового боргу безнадійним і його списання є передчасним.   Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше