fa
Feedback
Психологик

Психологик

رفتن به کانال در Telegram

Авторський блог для тих, хто хоче побути наодинці з собою та Всесвітом Зворотній зв'язок (не зловживати) @rina_mart

نمایش بیشتر
2 103
مشترکین
-124 ساعت
-117 روز
+730 روز
آرشیو پست ها
📌 Коли дуже важко, потрібно рухатися маленькими кроками Все, що відбувається останні роки, можна описати лише апокаліптично,
📌 Коли дуже важко, потрібно рухатися маленькими кроками Все, що відбувається останні роки, можна описати лише апокаліптично, і через таку лінзу нелегко долати ситуацію, що склалася. Коли весь час живеш з очікуванням, що ось за тим поворотом нарешті довгоочікуване закінчення, але за поворотом бачиш лише наступний поворот, в такі моменти важко рухатися. Хочеться завмерти. Та якщо довго дивитися в безодню відчаю, безодня поглине тебе, і ти виявишся нездатним до супротиву. Коли дуже важко, важливо рухатися. Хоча б маленькими кроками. Один за одним, один за одним - і поступово щось відбудеться, станеться дещо, що дозволить тобі відчути як ти відштовхуєшся від дна. #психологія@psihologuck

Доброго раночку ☀️🌻 #мотивація
Доброго раночку ☀️🌻 #мотивація

📌 Чому чоловіки мовчать про домашнє насилля Прочитала нещодавно ось таку новину: "У Кам’янському суд двічі визнав місцеву жительку винною у психологічному насильстві щодо чоловіка. За матеріалами справи, під час побутових конфліктів жінка погрожувала викинути речі чоловіка з вікна, лаялася та ображала його." Домашнє насильство у нас традиційно асоціюється лише з постраждалими жінками. Проте життя доводить, що насправді агресія не має гендеру, і нещодавній випадок у Кам'янському є лише верхівкою айсберга набагато глибшої соціальної проблеми. Цей випадок змусив мене замислитися про величезний пласт стереотипів, про який прийнято мовчати. Коли чоловік стає жертвою психологічного чи фізичного насильства в родині, він опиняється у пастці власних і суспільних стереотипів. Чому постраждалі чоловіки найчастіше обирають мовчання? ✔️На це запитання є кілька відповідей: 1⃣ Культурний міф про "сильну стать". У нас же "чоловіки не плачуть", тому для чоловіка визнати себе жертвою фактично дорівнює визнанню власної слабкості. 2⃣ З цієї установки випливає страх насмішок та знецінення. Чоловіки бояться зіткнутися з насмішками з боку друзів, колег чи навіть представників правоохоронних органів. Суспільна свідомість досі схильна знецінювати чоловічий біль, тому замість співчуття він може отримати вердикт - «каблук». 3⃣ Упередженість щодо жіночого насильства. У нашій суспільній свідомості досі існує стереотип, що жінка апріорі не може бути агресором, а якщо і б'ється, то це просто емоції. Через це чоловіки рідко звертаються по допомогу, знаючи, що ризикують стати об'єктом скепсису. 4⃣ Низька психологічна культура. Дуже часто чоловіки самі не розуміють, що крики та звинувачування з боку жінки є ознакою насильницьких дій щодо нього. Наслідки замовчування насильства повільно, але невблаганно руйнують зсередини. Психологічне насильство діє як отрута повільної дії. Регулярний аб'юз, приниження, маніпуляції та погрози поступово руйнують особистість постраждалого незалежно від його біологічної статі. У чоловіків, які зазнають насильства вдома, часто розвиваються: * Хронічний стресс та тривожні розлади; * Втрата впевненості у власних силах та самооцінки; * Депресивні стани та емоційне вигорання; * Схильність до ізоляції від друзів та близьких (через сором розповісти правду); * Психосоматичні захворювання (проблеми з тиском, серцем, безсоння). Важливо пам'ятати - насильство не має статі. Важливо пам'ятати - насильство - це не про любов, не про пристрасть і не про «особливості характеру». Це про порушення кордонів, маніпуляції та знущання. Тому не мовчіть. Соромно не те, що чоловік постраждав від аб'юзу - соромно замовчувати насильство і дозволяти руйнувати власне життя. Повага до себе починається з рішення захистити свій психологічний та фізичний спокій. Якої б статі ви не були... #психологія@psihologuck

Коли психолог порекомендував не стримувати своїх емоцій 🤓 #психологи_жартують@psihologuck

✨☀️ Уроки літа: • Жоден темний день не триватиме вічно • Вибрати комфорт - це акт доброти • Крихкість може бути сильною • Життя сповнене маленьких задоволень • Відпочинок - це частина процесу роста #мотивація@psihologuck

Доброго раночку, мої любі 🥰 Публікацій останнім часом не було, бо я зараз на відпочинку, чого і вам бажаю ❤️ Не забувайте, що відпочивати потрібно хоча б стільки, скільки ви працюєте. Турбуйтеся про своє здоров'я, особливо ментальне, воно дуже важливе зараз ❤️ #мотивація@psihologuck

4 основи будь-яких стосунків ✅ Взаєморозуміння Увага до партнера і відкрите висловлювання усього, включно з невдоволенням. Ко
4 основи будь-яких стосунківВзаєморозуміння Увага до партнера і відкрите висловлювання усього, включно з невдоволенням. Конфлікти не являються чимось категорично негативним явищем у стосунках - навпаки, коли в партнерів є взаєморозуміння, конфлікти допомагають зрозуміти, що саме не так. ✅ Довіра Берегти та чути емоції та потреби один одного без знецінення. ✅ Повага Слухати і чути думку партнера та приймати одне одного разом з недоліками, не намагаючись перекроїти під свої потреби. ✅ Взаємна підтримка. Вміти радіти успіху іншого і підтримувати один одного під час невдач. ✍️ Якщо ці 4 аспекти будуть у ваших стосунках, розлучитися буде складно. #психологія@psihologuck

Сподіватися тільки на себе - чудовий спосіб перестати розчаровуватися в людях і жити з чудовим настроєм 🥰 #мотивація@psiholo
Сподіватися тільки на себе - чудовий спосіб перестати розчаровуватися в людях і жити з чудовим настроєм 🥰 #мотивація@psihologuck

📌 Травма Звідки у стосунках образи, біль, ревнощі, захист, бажання стрибнути "в гречку", тривожність, гнів, недовіра? Все вірно - це непропрацювані частини себе, тіньові аспекти та приховані травми. ❗️Травма - це невидима сила, яка підтримує наш рух, неспокійний пошук якоїсь невидимої цілі. Ми ніби знаходимось в пастці якоїсь незрозумілої діяльності, залежності, змушення. Це змушує нас втікати в думання, забирає відчуття безпеки, перетворює цей момент у ворога. Якщо сповільнитися. Якщо зупинитися. Якщо відпочити. Якщо просто нічого не робити, прийдеться йти у конфронтацію із... самим собою. Прийдеться поглянути у вічі похованим під удаваною байдужістю почуттям, всьому тому емоційному мотлоху, від якого ми усе життя намагаємось втекти замість того щоб розгребти його. Бо це буває надто боляче. Надто страшно. Можна ж на дні побачити себе. Такого як є. Без мішури та прикрас у вигляді статусу, майна, зовнішності. Бо травма волає нам: "Біжи!", травма волає: "Не смій зупинятися, це небезпечно для мене!", травма волає: "Не смій відпочивати!". Варто почати з дозволу собі відпочивати. Зрозуміти, що небо не впаде на землю, коли ви зупинитеся, щоб подумати куди вам краще звернути. Коли певний час ви просто нічого не робитимете. Що насправді це безпечно - відпочивати і нічого не робити. Безпечно думати та відчувати те про що думаємо та що відчуваємо. Ми можемо потрошку почати переварювати те, що до цього часу було непереварюване: залишитися наодинці зі своєю печалью на хвилинку довше, бути присутнім в радості, дихати в тривожність замість тікати від неї, зацікавитися своїм дискомфортом замість того, щоб відволікати себе непотрібною їжею, алкоголем, шопінгом, інтернетом, прибиранням, сексом, розмовами, пошуками, йогою, жуйкою. Потрібна сміливість, щоб перестати бігти. Я її поки що не маю, на жаль. Можливо, хтось із вас зміг сповільнитися і поділиться з нами цим сміливим лайфхаком. Потрібна сміливість, щоб доторкнутися до бурі. Сміливість, щоб доторкнутися до цієї темряви всередині безкінечним світлом нашої уваги. Потрібна сміливість, щоб подолати цю залежність від майбутнього. Бути тут і зараз. Дихати. І перебувати в незнанні. #психологія

Мій животик хоче вина, але о 8 ранку я можу пити тільки каву 😂😂😂 Усім кавоманам присвячується 🤓 Чудово дня вам ❤️ #мотивація