горбачик сквад

Майже 40 тисяч учасників не склали математику і лише двоє набрали максимальні 800 балів з усіх предметів. Такі результати цьогорічного НМТ оприлюднив Центр оцінювання. Загалом у 2026 році національний мультипредметний тест складали 329 тисяч людей. З них 280 797 учасників — 85,2% — подолали поріг з усіх чотирьох предметів. Але решта 48 590 учасників (14,8%) не змогли цього зробити. Найгірші результати з математики — її не склали 39 888 учасників. Це 12,1% з усіх, хто виконував тест. До порівняння, українську мову не склали 6 217 людей, а історію України — лише 1 283. Максимальні 200 балів хоча б з одного предмета цьогоріч набрали 3 712 учасників — найбільше з англійської мови (2 194) й математики (1 152). Ще 260 вступників набрали по 200 балів із двох предметів, 28 — з трьох і лише двоє — з усіх чотирьох предметів. ▪️НМТ-2026 складався з української мови, математики та історії України, які були обов’язковими, а також одного предмета на вибір. Основна сесія тривала з 20 травня до 25 червня, додаткова — із 17 до 24 липня. Скриншоти зі звіту Українського центру оцінювання якості освіти @babel

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 24–30 СЕРПНЯ Останній тиждень був не щедрий на варті уваги опитування: 🏛 ACTIVE GROUP — демократія та політичний голос (онлайн-панель) 85,6% хочуть зберегти демократію навіть під час війни, але 82,9% не відчувають впливу свого голосу, а 84,2% вважають, що держава і суспільство живуть окремими життями. Водночас частка тих, хто вважає вибори під час воєнного стану доцільними, зросла з 15,7% у серпні 2023 року до 𝟰𝟯,𝟯% нині; 50,6% усе ще проти. activegroup.com.ua/2026/08/25/85-ukrainciv-xochut-shhob-ukraina-zalishalasya-demokratiyeyu-ale-829-ne-vidchuvayut-vplivu-svogo-golosu-na-rishennya-derzhavi/ 🌍 РЕЙТИНГ — ставлення до світових лідерів і країн (телефонне опитування) Найпозитивніше українці ставляться до Макрона (79%), Мерца (64%) та Ердогана (61%). Контраст із Польщею різкий: Дуду в лютому 2025 року позитивно оцінювали 72%, тоді як Навроцького нині — лише 𝟮𝟬%, а негативно — 62%. ratinggroup.ua/news/countries-leaders-aug2026 🏥 ACTIVE GROUP — як пацієнти поєднують державну й приватну медицину (онлайн-панель) Декларацію із сімейним лікарем мають майже 90%, але 𝟯𝟱% фактично майже не звертаються або приходять лише по довідки. При цьому 62,1% мають щонайменше одне хронічне захворювання, а 31,8% обирають між державною і приватною медициною ситуативно — де швидше, дешевше або якісніше. activegroup.com.ua/2026/08/27/bilshist-ukrainskix-paciyentiv-kombinuye-platnu-i-bezoplatnu-medicinu-zalezhno-vid-konkretnix-potreb/ 🥧 GRADUS RESEARCH — пироги як домашня традиція (онлайн-панель) 🙈 Пироги воліють їсти 𝟴𝟯% опитаних, а випікати самостійно готові лише 13%. Солодкі начинки обирають 50%, солоні — 18%; мамині пироги назвали найсмачнішими 38%. gradus.app/report/independence-pie-ukrainian-flavours/ Плюс «Пульс тижня» ACTIVE GROUP за 17–21 серпня (онлайн-панель): activegroup.com.ua/2026/08/24/puls-tizhnya-17-21-serpnya-2026-roku/

розбір тут: https://datacolada.org/138

Ден Аріелі знову опинився в центрі скандалу після того, як новий аналіз виявив докази того, що він, імовірно, втручався в дані або сфабрикував їх у впливовому дослідженні 2002 року про прокрастинацію. ... Це вже не перші звинувачення Аріелі у науковому шахрайстві. У 2021 році Data Colada знайшла ознаки фальсифікації в іншій статті, де він був співавтором. Дослідження, опубліковане у 2012 році, згодом відкликали». ... Нові звинувачення з’явилися через кілька місяців після того, як стало відомо про тривалі контакти Аріелі з Джеффрі Епштейном. Ім’я Аріелі згадується 636 разів у документах Міністерства юстиції США щодо Епштейна, а самі документи показують, що вони зустрічалися щонайменше сім разів протягом шести років. Усі відомі контакти відбувалися вже після засудження Епштейна у 2008 році.

https://www.dukechronicle.com/article/duke-university-professor-dan-ariely-accused-of-additional-research-fraud-fabrication-tampering-epstein-data-colada-replication-20260902

5/ Ну і останнє: з традиційних соціо-демографічних показників готовність приймати мігрантів пов'язана тільки з віком. Чим молодше респонденти - тим вища частка серед них підтримки в'їзду мігрантів в Україну.

4/ Загалом Україна на тлі інших постсоціалістичних країн виглядає доволі відкритою до іммігрантів, більшість готова приймати мігрантів. Але готовність приймати різні групи помітно відрізняється: у 2024 році людей тієї самої раси чи етнічної групи, що й більшість населення, готові були приймати 85%, іншої групи — 68%, а вихідців із бідніших країн поза Європою — 57%. Щодо їхнього впливу на культуру та країну загалом позитивних оцінок теж більше, ніж негативних, хоча перевага помірна (40% позитивних проти 35% негативних щодо впливу на культуру, і 42% проти 30% для впливу на країну загалом), а ще приблизно чверть ставляться нейтрально.

3/ У 2024 році Україна мала найвищу готовність приймати іммігрантів серед восьми постсоціалістичних країн в останній хвилі ESS: 85% підтримували допуск багатьох або деяких людей тієї самої раси чи етнічної групи, що й більшість населення, 68% — іншої групи, 57% — із бідніших країн поза Європою. Порівняно з 2022 роком готовність приймати перші дві групи дещо знизилася, а вихідців із бідніших країн — практично не змінилася.

2/ Між 2022 і 2024 роками частка позитивних оцінок економічного впливу імміграції в Україні зросла з 49% до 55%, культурного — знизилася з 45% до 40%, а загальна оцінка країни як місця для життя майже не змінилася. За економічними оцінками Україна має найвищий показник серед восьми порівнюваних країн в останній хвилі ESS, тоді як за культурними поступається Польщі та Естонії.

1/ Деяких читачів особливо зацікавили дані стосовно ставлення до міграції, то я трохи звів цифри по ESS (Європейському соціальному дослідженні). ESS регулярно запитує два блоки питань: про оцінку впливу міграції (як приїзд людей з інших країн впливає на економіку, культурне життя та країну як місце для життя) і про готовність приймати іммігрантів (скільком людям із різних груп слід дозволяти переїжджати до країни).

Як зменшилася кількість першокласників в Україні за 12 років і якою була народжуваність У 2026-2027 навчальному році до першого класу в Україні пішли 243,4 тисячі дітей. Це – найменше за останні 12 років. Зокрема, у 2014-2015 навчальному році нараховували 411,6 тисячі першокласників, тобто в понад півтора раза більше, ніж цьогоріч. Водночас, динаміка кількості першокласників досі зберігає кореляцію з даними народжуваності шестирічної давності, хоча в цілому і самі показники народжуваності йдуть на спад. Детальніше – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Нині фішка, що ми 4 роки не знаємо рівень тіньової економіки в країні. Більшість цифр – здогадки. Тіньову економіку офіційно рахують за 4 різними методами і потім визначають інтегральний показник. І це рахувало Мінекономіки. Але останні дані аж за 2021 рік – бо через воєнний стан всім призупинили подання звітності і тому не вистачало даних 🥺. Але є дані для 2 методів і ось за 2025 рік Мінекономіки порахувало: 📊 Монетарний метод оцінки тіньової економіки – 21% від ВВП 📊 Метод збитковості підприємств – 26% від ВВП. І ці методи дають добряче меншу оцінку від 2021 року і трохи показують динаміку. @skilkyskilky | Дискусія і обговорення

Як змінити систему тривог, щоб міста не зупинялися Нова тактика російських атак може тримати Київ і область в повітряній тривозі більшу частину робочого дня. У цей час зупиняються підприємства й рух метро через Дніпро, а люди не можуть дістатися роботи — навіть якщо безпосередня загроза є лише для окремої частини міста. Про те, що потрібно змінити в системі тривог, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів в ефірі Суспільного. За словами Гліба, нинішні правила майже не розрізняють потенційну й безпосередню загрозу. У регіонах із постійними тривогами такий підхід не працює: підприємства змушені раз у раз зупиняти процеси, а магазини не можуть нормально приймати товари, наповнювати полиці та збувати споживачам продукти, які швидко псуються. Система потребує кількох основних змін: 1️⃣ Запровадити два рівні тривоги: «увага» за потенційної небезпеки та «в укриття» за безпосередньої загрози. 2️⃣ Зробити найвищий рівень небезпеки локальнішим. Якщо загроза стосується конкретної території, обмеження не мають автоматично поширюватися на все місто чи область. 3️⃣ Узгодити обмеження з рівнем небезпеки. За потенційної загрози люди й бізнес мають стежити за повідомленнями, не зупиняючи автоматично всю роботу. За безпосередньої — переходити в укриття чи ховатися у безпечнішому місці. Причому керівники підприємств та організацій не можуть нести відповідальність за своїх клієнтів, які самостійно приймають рішення, як реагувати на загрози. Для захисту ж працівників на кожному підприємстві потрібні свої раціональні протоколи, які виходять з його особливостей.  4️⃣ Окремо Гліб пропонує переглянути правила руху метро через Дніпро. Його зупинка під час кожної тривоги ускладнює пересування сотень тисяч киян і заважає людям вчасно діставатися роботи. Тут хорошим прикладом є Укрзалізниця, яка має свої моніторингові групи з доступом до інформації військових, які гнучко приймають рішення щодо руху і зупинок кожного потяга залежно від типу і наближення загрози.

"Ми, цивільні в тилу, маємо працювати, щоб виробляти те, що потрібно для війська, і сплачувати податки», — наголошує Гліб Вишлінський."

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Нелегальна імміграція не підвищує злочинність у районах США Нове дослідження охоплює близько 11,5 тисяч районів США з населенням близько 46 млн людей. Автори дивляться, чи зміна частки нелегальних іммігрантів у тому самому районі між 2010 і 2018 роками пов’язана зі зміною злочинності, контролюючи соціально-економічні та демографічні зміни. Зростання частки нелегальних іммігрантів на одне стандартне відхилення майже не пов’язане зі зміною насильницької злочинності загалом. Майнові злочини знижуються приблизно на 1%, напади за обтяжувальних обставин на 2,5%, але пограбування зростають приблизно на 4%. Автори припускають, що останній результат може означати не більше злочинців серед нелегальних іммігрантів, а більше пограбувань самих іммігрантів. Їхній аргумент такий: нелегальні іммігранти частіше працюють за готівку, рідше користуються банківськими послугами, можуть носити більше готівки із собою і рідше звертатися до поліції через страх імміграційних наслідків. Попередні дослідження також знаходили підвищену віктимізацію іммігрантів і описували їх як привабливі цілі для вуличних грабіжників. Є й непрямий аргумент із самих результатів: якби нелегальні іммігранти частіше скоювали злочини заради грошей, можна було б очікувати зростання крадіжок, квартирних крадіжок та інших майнових злочинів. Натомість майнова злочинність загалом знижується. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/07352166.2026.2699123