Що з економікою?
Open in Telegram
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Show more📈 Analytical overview of Telegram channel Що з економікою?
Channel Що з економікою? (@thinktankces) in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 13 736 subscribers, ranking 8 967 in the Economy & Finance category and 4 374 in the Ukraine region.
📊 Audience metrics and dynamics
Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 13 736 subscribers.
According to the latest data from 22 July, 2026, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by 1 161 over the last 30 days and by 0 over the last 24 hours, overall reach remains high.
- Verification status: Not verified
- Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 22.90%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects 12.10% reactions from the total number of subscribers.
- Post reach: On average, each post receives 3 146 views. Within the first day, a publication typically gains 1 662 views.
- Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 42.
- Thematic interests: Content is focused on key topics such as економіка, фінансування, мвф, цес, нбу.
📝 Description and content policy
The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/”
Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 23 July, 2026), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the Economy & Finance category.
13 736
Subscribers
No data24 hours
+2397 days
+1 16130 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '26
July '26
+1 036
in 5 channels
June '26
+1 465
in 3 channels
Get PRO
May '26
+1 698
in 12 channels
Get PRO
April '26
+1 262
in 6 channels
Get PRO
March '26
+218
in 11 channels
Get PRO
February '26
+429
in 4 channels
Get PRO
January '26
+441
in 7 channels
Get PRO
December '25
+65
in 4 channels
Get PRO
November '25
+149
in 9 channels
Get PRO
October '25
+203
in 5 channels
Get PRO
September '25
+128
in 6 channels
Get PRO
August '25
+99
in 1 channels
Get PRO
July '25
+772
in 5 channels
Get PRO
June '25
+218
in 7 channels
Get PRO
May '25
+123
in 10 channels
Get PRO
April '25
+458
in 24 channels
Get PRO
March '25
+105
in 6 channels
Get PRO
February '25
+221
in 9 channels
Get PRO
January '25
+312
in 14 channels
Get PRO
December '24
+249
in 12 channels
Get PRO
November '24
+160
in 8 channels
Get PRO
October '24
+457
in 28 channels
Get PRO
September '24
+402
in 18 channels
Get PRO
August '24
+217
in 12 channels
Get PRO
July '24
+844
in 14 channels
Get PRO
June '24
+209
in 14 channels
Get PRO
May '24
+421
in 25 channels
Get PRO
April '24
+317
in 11 channels
Get PRO
March '24
+360
in 28 channels
Get PRO
February '24
+567
in 46 channels
Get PRO
January '24
+127
in 13 channels
Get PRO
December '23
+290
in 7 channels
Get PRO
November '23
+79
in 5 channels
Get PRO
October '23
+133
in 3 channels
Get PRO
September '23
+222
in 0 channels
Get PRO
August '23
+137
in 0 channels
Get PRO
July '23
+147
in 0 channels
Get PRO
June '23
+238
in 0 channels
Get PRO
May '23
+64
in 0 channels
Get PRO
April '23
+99
in 0 channels
Get PRO
March '23
+186
in 0 channels
Get PRO
February '23
+310
in 0 channels
Get PRO
January '23
+204
in 0 channels
Get PRO
December '22
+82
in 0 channels
Get PRO
November '22
+490
in 0 channels
Get PRO
October '22
+152
in 0 channels
Get PRO
September '22
+125
in 0 channels
Get PRO
August '22
+151
in 0 channels
Get PRO
July '22
+114
in 0 channels
Get PRO
June '22
+319
in 0 channels
Get PRO
May '22
+103
in 0 channels
Get PRO
April '22
+166
in 0 channels
Get PRO
March '22
+103
in 0 channels
Get PRO
February '22
+46
in 0 channels
Get PRO
January '22
+262
in 0 channels
Get PRO
December '21
+44
in 0 channels
Get PRO
November '21
+105
in 0 channels
Get PRO
October '21
+78
in 0 channels
Get PRO
September '21
+221
in 0 channels
Get PRO
August '21
+593
in 0 channels
Get PRO
July '21
+275
in 0 channels
Get PRO
June '21
+180
in 0 channels
Get PRO
May '21
+91
in 0 channels
Get PRO
April '21
+45
in 0 channels
Get PRO
March '210
in 0 channels
Get PRO
February '21
+48
in 0 channels
Get PRO
January '21
+22
in 0 channels
Get PRO
December '20
+357
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 23 July | +9 | |||
| 22 July | +18 | |||
| 21 July | +14 | |||
| 20 July | +38 | |||
| 19 July | +87 | |||
| 18 July | +50 | |||
| 17 July | +66 | |||
| 16 July | +63 | |||
| 15 July | +37 | |||
| 14 July | +10 | |||
| 13 July | +71 | |||
| 12 July | +65 | |||
| 11 July | +41 | |||
| 10 July | +53 | |||
| 09 July | +61 | |||
| 08 July | +63 | |||
| 07 July | +30 | |||
| 06 July | +15 | |||
| 05 July | +44 | |||
| 04 July | +33 | |||
| 03 July | +81 | |||
| 02 July | +29 | |||
| 01 July | +58 |
Channel Posts
Судна перестали заходити у порти України, — міністр аграрної політики Тарас Висоцький
«Ще вчора до портів заходили чотири-п'ять суден. Це небагато, але рух був. Станом на сьогодні захід суден призупинився. Це рішення судновласників – держава зі свого боку нічого не обмежувала», 一 сказав Висоцький.Водночас Висоцький заявив, що «говорити про повну блокаду морського експорту поки зарано». Лише за перші два тижні липня росіяни 23 рази вдарили по портовій інфраструктурі та здійснили 17 атак на цивільні судна. 🚢 Експортні потужності портів Великої Одеси вже скоротилися на 30%, перерозподілити їх до портів Дунаю можна лише частково. До 90% експорту агропродукції експортують саме морем. За оцінками експертів у разі повторення сценарію 2022-го року, Україна ризикує втратити біля 6% ВВП. Графік: огляд економіки від ЦЕС у липні 2026. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
| 2 |  Новий меморандум з МВФ поповнився сімома структурними маяками
Після першого перегляду програми Extended Fund Facility (EFF) Україна отримала другий транш у $690 млн, а оновлений меморандум із МВФ поповнився сімома новими структурними маяками, шість із яких стосуються податкової та фіскальної політики.
Серед найближчих зобов'язань:
▪️ до кінця липня — запровадження оподаткування доходів цифрових платформ та скасування пільги на імпортні посилки вартістю до €150;
▪️ до кінця серпня —підвищення порогу для проведення позапланових перевірок під час відшкодування ПДВ зі 100 000 грн до 1 млн грн;
▪️ до кінця жовтня — законодавчі зміни для посилення незалежності НКРЕКП;
▪️ для ФОПів МВФ погодився відтермінувати реформу спрощеної системи. До квітня 2027 року Україна має підготувати зміни щодо скасування ПДВ-пільги для частини ФОПів та підвищення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 2028 року.
Водночас МВФ погодився перенести строки виконання окремих реформ, зокрема щодо перевірки декларацій НАЗК та аналізу тарифних субсидій в енергетиці.
Що означають нові структурні маяки для України, які реформи реально виконати, а які залишаються під ризиком?
Про це говоритимемо 31 липня о 16:00 на презентації щомісячного Моніторингу виконання програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility, яку ми проводимо спільно з колегами з консорціуму RRR4U.
Цього місяця спеціальна тема заходу — «Як неефективні правоохоронні органи погіршують інвестиційний клімат?». Під час заходу ми розглянемо поточний стан реформ БЕБ і ДБР, проаналізуємо, як бізнес оцінює роботу правоохоронних органів, та обговоримо, як ці проблеми впливають на інвестиційний клімат України.
Запрошені спікери:
• Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена України;
• Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Анастасія Радіна, народна депутатка, Голова Комітету з питань антикорупційної політики.
📍 Офлайн у Києві + онлайн-трансляція
👉 Реєстрація — за посиланням.
Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 207 |
| 3 |  «Ніхто ж не хоче купити квартиру в хрущовці. А земля може як завгодно довго генерувати додану вартість»
Для нового випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Андрія Усенка, СЕО та співзасновника компаній «Твоє коло», «М'ясторія». Говорили про земельні інвестиції та зокрема порівняли дохідність таких інвестицій з ОВДП та нерухомістю.
За словами Андрія Усенка, українці традиційно звикли інвестувати в квартири, тоді як земля лише починає сприйматися як повноцінний інвестиційний актив. На його думку, на відміну від нерухомості, яка з часом морально та фізично зношується і потребує постійних витрат на ремонт та утримання, земля може десятиліттями генерувати дохід через оренду та зростати в ціні.
Водночас він каже, що порівнювати землю та ОВДП не зовсім коректно: облігації більше підходять для коротко- і середньострокового розміщення коштів із прогнозованою дохідністю, тоді як земля — це довгострокова інвестиція.
Підготували декілька цитат з подкасту, а повний випуск та розшифровку можна проглянути за посиланням.
«Останні гроші не можна нести в щось одне»
«Потрібно сформувати певний капітал. Він може бути різним — може бути 50 тисяч, може бути 50 мільйонів. Але ці 50 тисяч або 50 мільйонів треба розділити: куди інвестувати, щоб або більше ризиків і більша дохідність, або менше ризиків, збалансований портфель. І ОВДП, і земля — це частинки інвестиційного портфелю, так само як нерухомість, фондові ринки, золото і купа інших інструментів. Кожен, залежно від величини свого портфелю, додає інструментів — облігацій, акцій і так далі».
«Земля — це захисний актив, і його порівнюють із золотом».
«Це низькоризиковий актив, але з досить високим потенціалом дохідності. Якщо взяти землю у Штатах, то там дохідність 2-4%. Якщо взяти землю в Європі — Польща, Болгарія, Румунія, Литва, Латвія, — не брали Нідерланди, де земля по $80 тис. 一 земля в євро щороку зростає десь у районі 8%. В Україні цей потенціал вищий. Бо ми на старті ринку. У нас стартова позиція нижча, ціна нижча — і нам є куди летіти. І в найближчі 5–10 років потенціал зростання, у відсотках та в абсолютних цифрах, буде вищий. Потім уповільнимося і будемо зростати на своїх 3-7% на рік».
«Хто зайшов на старті — той заробив найбільше. Якщо не помилився з активом»
«Найбільший ризик інвестування в землю це помилитися з вибором активу. А всередині цієї фрази — багато інших ризиків. Військовий — раз, ґрунти — два, опади — три, неправильна територія — чотири. Понад 80% ринку займають аграрні компанії. Якщо навколо одна компанія обробляє всі землі, конкуренції немає. Коли ви прийдете продавати, купувати буде нікому — і дорого продати не вийде».
👉 Послухати більше.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 608 |
| 4 |  💸 Попри затримку з реформами МВФ виділив Україні ще $690 млн
Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми Extended Fund Facility (EFF), завдяки чому Україна отримала доступ до чергового траншу — близько $690 млн для фінансування державного бюджету.
З урахуванням цього траншу загальний обсяг виплат за програмою вже сягнув $2,2 млрд — це близько чверті від передбаченого чотирирічного пакета на $8,1 млрд.
Позитивний перегляд програми МВФ є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів, що Україна виконує свої зобов'язання і може розраховувати на подальшу фінансову підтримку.
Втім, не все в оцінці МВФ позитивне. Ціль щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня виконати не вдалося через російські атаки на інфраструктуру та наслідки загострення війни на Близькому Сході.
Також затримується реалізація низки структурних реформ. Зокрема, йдеться про заходи для скорочення тіньової економіки та збільшення бюджетних доходів: скасування пільги з ПДВ на посилки до €150, реформу спрощеної системи оподаткування, оподаткування доходів цифрових платформ, а також посилення антикорупційних інституцій.
Попри це МВФ та інші міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну, навіть якщо частину реформ доводиться переносити.
Наступний перегляд програми очікується у вересні. Тоді МВФ оцінюватиме виконання показників за другий квартал.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 813 |
| 5 |  Від зими до зими: чи встигає оговтатись українська економіка?
Наприкінці червня в Україні повернулися вимушені відключення електроенергії — і Україні доводиться багато імпортувати. Однак співвідношення імпорту та експорту поступово скорочується — з 4,2 у травні до 1,9 у червні.
Енергетика — лише один із факторів, що впливає на економіку та роботу бізнесу зокрема.
Росія продовжує руйнувати потужності та інфраструктуру, підприємства відчувають рекордну нестачу робочої сили, а виробничі витрати стрімко зростають.
Ще один виклик 一 негативний вплив європейських регуляцій (вуглецевий податок CBAM) на українську металургію.
👉 Більше про те, як оговтується українська економіка, будемо говорити на події 23 липня о 16:00 в Zoom.
Запрошені спікери:
▪️ Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку;
▪️ Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки та довкілля України;
▪️ Наталія Сидорук, GR-директорка компанії ІНТЕРПАЙП;
▪️ Дмитро Танько, директор з роздрібної торгівлі мережі Епіцентр.
Також традиційно оглянемо зміни в українській економіці за минулий місяць. Реєстрація доступна за посиланням.
Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 750 |
| 6 |  Перезаливаємо допис з прямими цитатами, перепрошуємо за те, що попередній репост міг ввести в оману.
Тарас Чмут: «На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися».
Українська правда опублікувала інтерв'ю з керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом. Тарас бачить три основні причини відставки міністра оборони Михайла Федорова:
1. Перезавантаження системи оборонних закупівель
«Основна проблема 一 це перезавантаження системи оборонних закупівель. На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися.
У когось були домовленості з європейськими країнами. Ми 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди (…). Всі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив.(...)
Допускаю, що в когось наламались великі контракти, в когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалася якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи», 一 каже Тарас Чмут.
2. Конфлікт із Збройними силами та Генеральним штабом
3. Зростання політичної та медійної ваги
«І, напевно, третій фактор – це зростаюча медійна, політична вага, роль і симпатія суспільства до нього і його команди. Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд, щоб замінити Міністра оборони, тому що парламент просто так його б не замінив. Голосів, впевнений, не було б», 一 підсумовує Чмут.
Відео: Шабунін.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 817 |
| 7 |  Головна причина звільнення Федорова це – бажання Зеленського, Арахамії і ко красти на оборонних закупівлях.
Ще заздрість президента до суспільної підтримки, яку мав Михайло.
Але основна причина все ж гроші: бажання пиляти 60 млрд євро на закритих оборонних закупівлях.
Будь ласка, послухайте, що про це каже Чмут в інтервʼю УП. | 689 |
| 8 |  5 років ринку землі: чи варто інвестувати в українську землю?
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» поспілкувалися з Андрієм Усенком, СЕО та співзасновником компаній «Твоє коло», «М'ясторія».
▪️ чи справдилися прогнози, що після відкриття ринку «всю землю скуплять великі агрохолдинги»;
▪️ яка дохідність земельних інвестицій і чи вигідніші вони за ОВДП;
▪️ кому підійдуть інвестиції в землю і як не помилитися з вибором ділянки.
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 192 |
| 9 |  Рекордний бюджет на освіту не вирішив проблему низьких зарплат вчителів. Чому так?
У 2026 році на освіту передбачили рекордні 459 млрд грн, а нова програма мала підвищити оклади вчителів на 30% з початку року. Проте реальні зарплати педагогів досі критично відстають від закону.
Чому так сталося — пояснюємо у нашому дослідженні про видатки на освіту. За посиланням ви також знайдете інтерактивні графіки, які допоможуть краще зрозуміти картину.
А нижче — ключові тези з колонки економістки ЦЕС Олександри Мироненко для РБК-Україна:
▪️За законом “Про освіту” оклад педагога найнижчої кваліфікації має складати три мінімальні зарплати (24 тис грн у 2025 році і 26 тис грн у 2026). Насправді ж минулого року освітяни в середньому отримали лише 16 тис грн.
▪️Ситуацію мала змінити нова бюджетна програма, за якою зарплати освітянам піднімають на 50% (+30% з січня та +20% з вересня). Вже у березні середня оплата праці у сфері зросла до 19 400 грн – на 20%. Отже, підняти оклади вдалося не у повному обсязі, і ось чому:
- зарплати фінансуються одночасно з державного і місцевих бюджетів – громади опинились перед видатками, які не були закладені попередньо.
- місцева влада самостійно визначає розміри надбавки "за престижність" – від 5% до 30% до базового окладу. У деяких громадах надбавки скоротили або скасували, щоб збалансувати місцеві бюджети.
▪️Проблема низьких зарплат полягає і в розподілі коштів на освітні ініціативи. Наприклад, цього року на безкоштовне харчування всіх школярів (раніше годували тільки молодшу школу) виділили 14,4 млрд грн. Це сума, якої вистачило б, щоб довести зарплати до законодавчо визначеного рівня приблизно половині українських вчителів.
Підтримка харчування — це добре, проте не для всіх поспіль: частина сімей здатні самі його забезпечити, а частина дітей просто не споживатимуть ці обіди.
Тобто навіть рекордний бюджет на освіту не гарантує гідної оплати праці. Питання не лише в тому, скільки держава витрачає, а й як і на що саме.
🔗 Детальніше читайте у нашому дослідженні, за підтримку якого ми дякуємо Міжнародному фонду Відродження.
🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 754 |
| 10 |  Поки зберігається інтрига щодо міністра оборони, запрошуємо познайомитися з новим міністром економіки та довкілля — Олександром Кравченком.
До призначення Олександр працював керівним партнером українського офісу McKinsey&Company, однієї з найбільших консалтингових компаній, яка працює як з урядами так і з великим бізнесом.
У квітні пан Кравченко приходив до нас на подкаст “Що з економікою” поговорити про те, як приводити інвестора за руку в Україну і як держава може цьому сприяти.
🔗 Подивитися запис можна на нашому YouTube, а почитати текстову версію — на нашому сайті.
Цитати з розмови до призначенням міністром:
[про роль держави у залученні інвестицій]
Держава має визначити стратегічні пріоритети — які напрямки економіки ми хочемо підтримувати більше, ніж інші. Тому що в кінці кінців координатором значної частини грошей у нас все ж таки буде уряд. (...) І далі є багато чого, що держава може зробити сама. Вона може в межах свого бюджету підтримувати — програма 5-7-9 є прикладом зменшення вартості капіталу через бюджет. Вона має переходити на спрощення регулювання відповідно до європейських стандартів (...) І вона має координувати з донорами програми концесійного капіталу.
[про важливість реформ: Олександр Кравченко вважає, що найкращий спосіб залучити в Україну іноземних інвесторів — продовжувати реформи, щоб ми зрештою стали членом ЄС]
Я вірю в те, що великий політичний якір для України — це вступ до ЄС. І я думаю, вірю, сподіваюся, що це той фарватер, в якому ми будемо триматися. Тому ми не вступимо до ЄС, якщо не будемо проводити реформи, які зокрема корисні для бізнесу. Тому я думаю, що ми все ж таки реалізовуватимемо цей порядок денний.
[про доступність капіталу: Кравченко говорить також і про важливість стимулювання внутрішніх інвестицій. Він звертає увагу, що в Україні рівень заощаджень — з яких можна інвестувати — низький як у людей, так і у бізнесу. Кравченко наголошує, що для розвитку економіки потрібно витрачати якомога більше грошей на заощадження та інвестиції, а не непродуктивне споживання]
Якщо дивитися на доступність капіталу в Україні, на жаль, він також обмежений. Це комбінація історичних факторів — ми менше заощаджували, більше споживали. Тому мені здається, що всі ініціативи уряду, спрямовані на стимулювання заощаджень, зокрема додаткове ПДВ на імпорт, — це якраз те, що Україні дуже потрібно.
Також залишаємо лінк на великий звіт McKinsey&Company “Preparing for Ukraine’s reconstruction by reducing risk for private funding”, за співавторства Олександра Кравченка.
🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 676 |
| 11 |  🔍 Шукаємо двох аналітиків в команду ЦЕС: на напрямок євроінтеграції та роботу з даними
Ми пропонуємо гідну оплату праці, роботу з офісу або віддалено, а також проєкти, що впливають на економічну політику України.
Детальніше:
▪️Аналітик/аналітикиня з питань європейської інтеграції.
Потрібен фахівець, який допомагатиме наближати українську економіку до правил ЄС. Робота передбачає аналіз acquis ЄС, оцінку економічних наслідків реформ та підготовку аналітичних записок.
Від кандидата очікуємо ступінь магістра з економіки чи європейських студій, англійську від B2, глибокий інтерес до євроінтеграції та вміння структурувати великі обсяги інформації.
▪️Молодший аналітик/аналітикиня даних.
Потрібна людина, яка любить мову цифр, вміє знаходити в них закономірності та пояснювати складні речі простими словами. Робота пов'язана зі збором даних, проведенням статистичного аналізу та створенням візуалізацій для наших досліджень.
Від кандидата очікуємо освіту в сфері економіки, статистики чи аналізу даних, впевнене володіння R або Python, знання SQL та економетрики.
Усі деталі стосовно вакансій читайте на нашому сайті за посиланням.
📥 Чекаємо ваші CV та супровідні листи тут: office@ces.org.ua
🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 794 |
| 12 |  Чи запрацює в Україні фондовий ринок і звідки прийдуть перші гроші?
У новому випуску подкасту «Що з економікою? поспілкувалися з Олександром Пивоварським, директором з розвитку ринків капіталу та фінансових ринків у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
▪️ для чого Україні фондовий ринок і чи реально його запустити під час війни;
▪️ хто принесе перші гроші — українці, пенсійні фонди чи іноземні інвестори;
▪️ який досвід з Варшавської біржі може взяти Україна.
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 208 |
| 13 |  Чому НБУ вводить ввів в обіг нову банкноту 2 000 грн?
Купюра ввійде в готівковий обіг з 4 вересня. НБУ пояснив, чому з'явився новий номінал:
▪️ З часу введення банкноти 1 000 гривень 7 років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн.
▪️Обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд грн у 2019 році до понад 970 млрд грн станом на 1 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу.
▪️ Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.
Чи зростуть ціни через новий номінал?
«Підприємства дійсно можуть округлити ціни – наприклад, так частково відбулося коли з обігу виводили копійки дрібних номіналів, хоче це округлення переважно було до найближчої цілої гривні. Але насправді зміна цін – і цінників - визначається багатьма іншими чинниками – від вартості електроенергії та сировини, зростання зарплат,
зміни податків, до коливань пропозиції та попиту на окремі товари та послуги.
Отже, запровадження нового номіналу купюри не несе ризиків для монетарної стабільності, та, як вже пояснив НБУ, просто відповідає тій ситуації, що склалася за 7 років з часу введення попереднього високого номіналу – зі змінами курсу, цін, зарплат тощо. Більш того, у НБУ є всі інструменти для зниження таких ризиків, зокрема шляхом проведення більш жорсткої монетарної політики», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 632 |
| 14 |  Дефляція: ціни зменшилися на 0,1% у червні
Інфляція сповільнилася після весняного сплеску внаслідок війни в Ірані. У річному вимірі зростання цін загальмувало з 8,2% у травні до 7,2% у червні.
Продукти харчування подешевшали на 0,8% за місяць. Зокрема, у червні зменшились ціни на яйця (-27,8%), овочі (-3,7%), цукор (-0,8%) та молоко (-0,5%).
Пальне в червні подешевшало на 1,6%. Втім, воно залишається на 33,4% дорожчим, ніж у червні 2025 року.
За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 р. ще пришвидшиться до 9,4% у річному вимірі, але потім піде на спад.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 544 |
| 15 |  Найгірший наслідок багаторічного замороження тарифів на вантажні перевезення — це стагнація Укрзалізниці та критична ситуація з рівнем оплати праці залізничників.
Поки більшість українських компаній від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово переглядали вартість своїх товарів і послуг, тарифи на вантажні перевезення Укрзалізниці залишаються незмінними. Водночас усі ключові складові наших витрат стрімко зростали: суттєво подорожчали паливо й електроенергія, збільшилися ціни на матеріали, комплектуючі та ремонти.
Укрзалізниця опинилася в ситуації, коли витрати зростають галопуючими темпами, а основне джерело доходу залишається практично незмінним. Наслідок цього — хронічне недофінансування розвитку, відкладені інвестиції та дедалі гостріша проблема з оплатою праці. Через брак коштів компанія не має можливості забезпечити навіть мінімальне підвищення заробітної плати своїм працівникам — людям, які щодня підтримують роботу критично важливої інфраструктури країни й безперервність перевезень навіть в умовах війни.
Про те, чому замороження тарифів загрожує розвитку Укрзалізниці, які наслідки це має для залізничників і чому питання перегляду тарифів уже давно стало питанням виживання компанії, розповідає голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський у подкасті «Що з економікою»: https://youtu.be/1x2wyFvQAGw | 3 099 |
| 16 |  💵 У червні Україна отримала рекордне фінансування за один місяць 一 $15,8 млрд
Це стало можливим завдяки великому кредиту від ЄС на €90 млрд, перші два транші якого — €3,2 млрд бюджетної підтримки та €3,9 на оборону — країна отримала в червні. До того ж, €2,8 млрд надійшло від ЄС у межах Ukraine Facility.
Ще $4,3 млрд у червні Україна отримала від Світового Банку: $1,4 млрд кредитів та $3,1 млрд грантового фінансування в межах програми ERA.
Загалом з початку 2026 року Україна отримала вже $24 млрд.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagr | 2 804 |
| 17 |  НБУ не купив жодного долара на валютних інтервенціях за I півріччя 2026 року
Натомість регулятор продав понад $9,6 млрд, щоб втримати курс гривні.
Такі інтервенції необхідні через значний дефіцит зовнішньої торгівлі: лише у травні імпорт перевищив експорт на $5,4 млрд (імпорт — $10,3 млрд, експорт — $4,9 млрд).
Попри значні валютні інтервенції НБУ, масштабні надходження від міжнародних партнерів повністю перекрили відтік валюти.
Поточний обсяг резервів достатній для фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту — суттєво вище за мінімально рекомендований рівень у 3 місяці.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 928 |
| 18 | 2000 грн від держави, які мали піти на медичний чек-ап, банк списав на погашення боргу
Клієнт Абанку не встиг скористатися державною програмою «Скринінг здоров'я 40+» 一 кошти списав приватний виконавець у межах виконавчого провадження.
Водночас у банку відповіли, що вони діяли відповідно до Закону «Про виконавче провадження».
У законі є перелік рахунків і коштів, на які не можна звертати стягнення. Рахунків для програми «Скринінг здоров’я 40+» у цьому переліку прямо немає. Так само там немає «єПідтримки», «Національного кешбеку».
«Звісно, зручно було запускати ці програми як експериментальні проєкти. Не треба йти в парламент і просити дозволу на кожну нову ініціативу.
Достатньо рішення уряду 一 і з’являється програма, спеціальний рахунок, Дія.Картка, обмеження за MCC-кодами й кошти "тільки на конкретну ціль”.
Але є і побічні ефекти: постановою Кабміну не перепишеш Закон «Про виконавче провадження». Цікаво, що буде далі. Чек-ап не проведено, кошти не повернулися державі, ціль програми не виконана.
Чи буде це вважатися нецільовим використанням і чи треба буде повертати кошти?», 一 коментує економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 914 |
| 19 | Зростання зарплат та штатних працівників— що у новому макроекономічному огляді НБУ за червень 2026 року
Нацбанк підготував аналіз української економіки в умовах тривалого воєнного стану. Переказуємо цікаве з огляду:
▪️ Зростання реальних і номінальних зарплат. Середня заробітна плата у квітні 2026 року досягла 30,5 тис. грн. У річному вимірі номінальне зростання становило 21,3%, а реальне (з урахуванням інфляції) — 11,7%. Найбільше зросли виплати у сфері освіти (+33,9% р/р) та інших бюджетних секторах.
▪️ На ринку праці побільшало штатних працівників. Починаючи з листопада 2025 року, в Україні фіксується поступове щомісячне зростання кількості штатних працівників. Найпомітніше розширення за рік відбулося в IT-секторі (+24,7% р/р), будівництві (+9,6% р/р) та переробній промисловості (+5,9% р/р), що значною мірою пов'язано з виконанням державних замовлень та роботою на ВПК.
▪️ Як здорожчання проїзду вплинуло на інфляцію. Наприкінці весни бензин і дизель коштували на 36,1% дорожче, ніж рік тому. Через вищі витрати перевізники та поштові оператори підвищили тарифи на проїзд і доставку. У травні ця тенденція збереглася, що додатково підштовхнуло загальну інфляцію.
👉 Більше деталей — у презентації Нацбанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 303 |
| 20 |  🚆 Міжнародні пасажирські рейси принесуть «Укразалізниці» понад 2 млрд грн прибутку
Розповідаємо головне з нашого подкасту з Олександром Перцовським, головою правління «Укразалізниці».
▪️ Після початку повномасштабного вторгнення та закриття неба обсяги міжнародних пасажирських перевезень УЗ зросли у 50–60 разів.
▪️ Завдяки шаленому попиту на міжнародні пасажирські перевезення, цей напрямок став для компанії окремим високоприбутковим бізнесом, який цього року має згенерувати понад 2 мільярди гривень чистого прибутку.
▪️ Кінець епохи «російського транзиту». Історично залізниця заробляла понад $1 млрд в еквіваленті на транзиті російського вугілля, металу та білоруських товарів. Цей вигідний, але токсичний ресурс тримав компанію на «голці». Сьогодні УЗ повністю перебудувала логістику і заробляє на інтеграції з ЄС та внутрішньому ринку.
▪️ Крос-субсидування нікуди не зникло. Прибутки, які УЗ отримує від міжнародних пасажирів та вантажних перевезень, досі йдуть на перекриття збитків від внутрішніх пасажирських рейсів (особливо приміських електричок) та на щоденне відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури.
▪️ Робота під обстрілами. Залізниця функціонує в умовах щоденних атак. За час великої війни ворог уже вразив понад 120 локомотивів та сотні вагонів. Попри постійні руйнування колій, залізничники відновлюють рух у лічені години.
👉 Повну розмову про те, що буде з цінами на квитки, коли з'являться нові вагони та як розвиватимуться маршрути до Польщі — слухайте у подкасті.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 741 |
