горбачик сквад

Новини про «розкол суспільства» посилюють поляризацію, але готовність співпрацювати з опонентами зберігається. У двох експериментах у Німеччині 597 учасників читали новини зі згадками про суспільний розкол або без них. Такі формулювання трохи збільшували емоційну дистанцію між «своїми» й «чужими» та крайність політичних позицій. Далі учасники грали на реальні гроші з ідеологічними опонентами. У грі «Диктатор» учасник одноосібно ділив 6 євро, а партнер мусив прийняти будь-яку суму. Після меседжів про розкол учасники залишали опоненту на 4,5 відсоткового пункта менше. У грі «Довіра» передана партнеру сума потроювалася, а той вирішував, скільки повернути. Співпраця могла принести вигоду обом, хоча партнер міг залишити все собі. Тут після меседжів про розкол учасники передавали опоненту на 5 пунктів більше. Автори пов’язують цю різницю з ціною прояву неприязні. У «Диктаторі» можна залишити опоненту менше без ризику відповіді. У «Довірі» відмова від співпраці позбавляє тебе шансу заробити на взаємності. Тобто поведінка залежить від витрат, ризиків і потенційної вигоди взаємодії. Саме зростання(!) співпраці для мене дуже загадкове. Взаємна вигода пояснює, чому люди продовжують співпрацювати попри неприязнь. Чому після меседжів про розкол вони передають опоненту більше грошей, залишається незрозумілим. https://link.springer.com/article/10.1007/s11109-026-10197-w

Моделі виявилися дуже здатними відтворювати відносне ранжування облич. Якщо учасники-люди погоджувалися, що одне обличчя привабливіше за інше, моделі ШІ майже завжди відтворювали той самий порядок. Ба більше, моделі відтворювали середнє людське ранжування облич точніше, ніж типовий окремий респондент. «Варто зазначити, що хоча моделі ШІ оцінюють обличчя не так, як люди, їхні оцінки добре відтворюють порядок облич, який ми бачимо в людських даних, пояснює Грандас. Тож якщо попросити модель ШІ розташувати 10 облич від найменш до найбільш привабливого, я очікую, що результат буде досить схожим на порядок, який запропонувала б людина. Але якщо попросити її оцінити окреме обличчя саме по собі, узгодженість між людьми та ШІ зникає».

https://www.psypost.org/chatgpt-claude-grok-and-gemini-overrate-facial-attractiveness-compared-to-human-judges

ШІ дешевшає швидше, ніж будь-яка інша трансформаційна технологія в історії. За однакового рівня продуктивності його вартість із 2023 року знижується приблизно на 47% щокварталу. Це у 4 рази швидше, ніж дешевшало секвенування ДНК, у 6 разів швидше, ніж обчислювальні потужності, у 18 разів швидше, ніж літієві батареї, і у 54 рази швидше, ніж електроенергія (якщо брати період до 1973 року).

https://x.com/EpochAIResearch/status/2102510281176023529/photo/1

українська відповідь на кризу довіри до політичних інститутів дедалі частіше це сховати з них політику: забрати політичний вибір у політиків і передати його конкурсам, комісіям та експертам

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 14–20 ВЕРЕСНЯ 📉 КМІС — довіра до Зеленського (телефонне опитування) Президенту довіряють 𝟱𝟰%, не довіряють 41%; місяць тому показники були 55% і 40%, тобто суттєво не змінилися. Баланс довіри в Києві становить −6%, серед підприємців і самозайнятих — −12%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1635&page=1 🏛 ФОНД «ДЕМОКРАТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ» — довіра до прокуратури (телефонне опитування) Прокуратурі не довіряють 𝟳𝟬% опитаних, довіряють 26%. Якби прокурорів обирали на відкритому конкурсі за участю незалежних міжнародних експертів, 53% більше довіряли б прокуратурі. https://dif.org.ua/article/dovira-do-prokuraturi-v-ukraini-otsinka-nezalezhnosti-generalnogo-prokurora-ta-stavlennya-do-vidkritogo-konkursu 🕊 КМІС — опір у разі зимових атак на енергетику (телефонне опитування) 𝟳𝟳% вважають, що Україна має продовжувати збройний опір, навіть якщо Росія взимку спробує залишити людей без світла, тепла й каналізації; 12% за таких умов обрали б виконання будь-яких вимог Росії. Серед тих, хто не довіряє Зеленському, за продовження опору виступають 65%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1634&page=1 ⚡️ GRADUS RESEARCH — готовність до зими (онлайн-панель) 𝟰𝟮% живуть у помешканнях, залежних від міських мереж, і не мають обладнання для автономного забезпечення теплом, електрикою чи водою. Якщо умови життя істотно погіршаться, 40% готові розглянути переїзд, а 35% не планують його навіть тоді. https://gradus.app/report/ukrainians-prepare-for-winter/ 🇵🇱 INFO SAPIENS — ставлення до Польщі (онлайн-опитування) Попри загострення відносин, 𝟲𝟳% вважають, що для їх поліпшення обидві країни мають докладатися однаково; 62% називають потрібним компроміс щодо історичних суперечок. Позитивно до Польщі ставиться 51% опитаних інтернет-користувачів, негативно — 32%. https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=397 🚚 ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ — атаки на логістику й настрої бізнесу (онлайн-панель підприємств) 𝟴𝟬% опитаних підприємств відчули вплив посилених атак на логістичну та складську інфраструктуру: 16% — суттєвий, 38% — помірний, 26% — незначний. Загальний індекс «Барометра бізнесу» знизився на 1,4 пункту до −14,8 — найнижчого рівня за рік. Це опитування підприємств, а не населення. https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/negativni-ochikuvannia-biznesu-u-veresni-siagnuli-piku-z-pochatku-roku 🏭 ІЕД — бізнес сповільнив відновлення (онлайн-панель підприємств) Індекс відновлення ділової активності після двох місяців зростання знизився з −0,11 до −𝟬,𝟭𝟲. Частка підприємств, які очікують подорожчання сировини, зросла з 44,7% до 54,5%, а тих, кому важче знайти кваліфікованих працівників, — з 54,3% до 58,1%. Це опитування підприємств, а не населення. https://ier.am.com.ua/product/nove-shhomisyachne-opytuvannya-pidpryyemstv-%E2%84%9652-serpen-2026-skorocheno/ ⚖️ РАДА БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА — виклики підприємств (змішаний метод) 𝟳𝟬,𝟴% опитаних підприємств назвали дефіцит кадрів проблемою, 63,1% не довіряють судам у питаннях захисту бізнесу. Серед опитаних іноземних компаній найчастішим запитом до влади було зниження корупції — 90%. Це опитування підприємств, а не населення. https://boi.org.ua/news-post/rada-biznes-ombudsmena-predstavyla-rezultaty-doslidzhennya-aktualni-vyklyky-biznesu-ta-investyczijnoyi-pryvablyvosti-ukrayiny/ 🌍 ACTIVE GROUP — ставлення до країн світу (онлайн-панель) Пріоритетність розвитку торгівлі зі США впала з 58,8% торік до 𝟭𝟭,𝟵% у серпні; ЄС і Британію пріоритетними вважають 69,9%. Баланс ставлення до Польщі змінився з +44 торік до −2,4 нині. https://activegroup.com.ua/2026/09/17/stavlennya-ukrainciv-do-krain-svitu/ 🗳 ACTIVE GROUP — стать кандидата в Президенти (онлайн-панель) За однакових інших характеристик кандидатів 33,0% обрали б чоловіка, 29,2% — жінку, а 𝟯𝟳,𝟵% не визначилися. Дослідники зазначають, що різниця між двома кандидатами не виходить за межі статистичної похибки. https://activegroup.com.ua/2026/09/15/cholovik-chi-zhinka-na-posadi-prezidenta-379-ukrainciv-ne-mayut-vidpovidi/

чому нації занепадають? вони починають платити податок на дрібний імпорт

77% українців готові продовжувати опір, навіть якщо РФ атакуватиме енергетику взимку – КМІС Лише 12% готові піти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони виглядатимуть як поразка України. Ще 11% не визначилися. Такі результати показало опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 21 серпня – 10 вересня 2026 року серед 1003 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території. Підтримка продовження спротиву переважає в усіх регіонах. Найвища вона у Києві — 83%, попри регулярні удари балістичних ракет і реактивних дронів. Найнижчий показник зафіксований на Сході, але й там опір підтримують 68%. Як зазначає КМІС, ставлення помітно залежить від довіри до президента Володимира Зеленського, проте більшість за продовження боротьби зберігається в обох групах. Серед тих, хто довіряє президенту, таких 89%, серед тих, хто не довіряє, — 65%. В останній групі 20% готові погодитися на будь-які російські вимоги. Серед військових і ветеранів продовження опору підтримують 85%, тоді як 13% виступають за мир на будь-яких умовах. Серед людей без досвіду військової служби співвідношення становить 77% проти 12%. Це не перший випадок, коли удари по цивільній інфраструктурі не дають Москві очікуваного політичного ефекту. У жовтні 2022 року, на початку масштабної кампанії проти української енергетики, 86% українців виступали за продовження боротьби, навіть якщо обстріли триватимуть. У січні 2026 року, після важкої зими та нових руйнувань енергосистеми, 65% заявляли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Нові дані КМІС свідчать: загроза залишитися без світла й тепла залишається для українців серйозним випробуванням, але поки що не перетворюється на готовність прийняти мир на умовах Росії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

нова культурна шкала! «відповідальнізм»? Україна має досить високі показники «відповідальнізму» https://x.com/thomastalhelm/status/2099909822129062006?s=46

До речі, ця теза про непопулярність і ці цифри з опитування Рейтингу. Приклад важливості фреймінгу запитання як з підручника. Коли Rating питає про «введення ПДВ на всі міжнародні посилки», 82% кажуть: ні, не підтримуємо. Хоча фактично йдеться не про новий податок, а про скасування пільги з ПДВ для дешевих імпортних посилок. Коли Info Sapiens спочатку дає контекст, а потім питає про «однакові податкові правила для українських магазинів та іноземних маркетплейсів», уже більшість підтримує. Бо «вводити податок» звучить погано, а «рівні правила» звучать добре. У кого формулювання чесніше, вирішуйте самі.

поетапне впровадження в різних областях це просто ідеально для заміру ефекту через staggered DiD 🔥

❕ «Фантоми» за 15 днів винесли 24 тисячі постанов за перевищення швидкості. Їх також планують запустити у Львівській та Дніпропетровській областях, повідомили у поліції.

🔔 Майже кожен другий український 15-річний школяр не має базового рівня знань з математики та читання Про це свідчать результати PISA 2025 – міжнародного дослідження, що оцінює, наскільки 15-річні учні можуть застосовувати свої знання з математики, читання та природничих наук у реальних ситуаціях. В Україні майже 50% учнів не досягають базового рівня з математики та читання, і близько третини – з природничих наук. Оскільки прифронтові області не були охоплені дослідженням, реальна картина по країні може бути ще гіршою. Наші школярі відстають від середнього показника країн ОЕСР на еквівалент 1,6-2,2 року навчання, а від Польщі – на 2,4-3,2 року. Найбільший розрив – у читанні. Йдеться не лише про вміння читати текст, а про здатність розуміти, аналізувати та критично оцінювати інформацію – те, від чого залежить успішність навчання загалом.  Водночас позитивний сигнал, що порівняно з 2022 роком результати суттєво не змінилися. В умовах повномасштабної війни, повітряних тривог і тривалого онлайн-навчання збереження це вже саме по собі непогане досягнення. Утім, рівень знань лишається нижчим, ніж у 2018 році. Показники суттєво відрізняються залежно від розміру населеного пункту. Учні із сіл та малих міст показують значно нижчі результати, ніж учні з великих міст. Розрив між крайніми категоріями становить близько трьох і більше умовних років навчання. Одна з причин – менші школи часто не мають достатньо вчителів усіх профілів та можливостей якісного навчання. Тому варто продовжувати укрупнення шкільної мережі, водночас забезпечуючи дітям із малих населених пунктів доступ до більших шкіл. 👉 Детальніше про проблеми фінансування та організації шкільної освіти ми писали в аналітичній записці «Детальний огляд невоєнного бюджету: Освіта». До речі, ОЕСР також проводить «PISA для дорослих» 一 PIAAC (Programme for the International Assessment of Adult Competencies). Але Україна ще не брала участі. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram