горбачик сквад

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 14–20 ВЕРЕСНЯ 📉 КМІС — довіра до Зеленського (телефонне опитування) Президенту довіряють 𝟱𝟰%, не довіряють 41%; місяць тому показники були 55% і 40%, тобто суттєво не змінилися. Баланс довіри в Києві становить −6%, серед підприємців і самозайнятих — −12%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1635&page=1 🏛 ФОНД «ДЕМОКРАТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ» — довіра до прокуратури (телефонне опитування) Прокуратурі не довіряють 𝟳𝟬% опитаних, довіряють 26%. Якби прокурорів обирали на відкритому конкурсі за участю незалежних міжнародних експертів, 53% більше довіряли б прокуратурі. https://dif.org.ua/article/dovira-do-prokuraturi-v-ukraini-otsinka-nezalezhnosti-generalnogo-prokurora-ta-stavlennya-do-vidkritogo-konkursu 🕊 КМІС — опір у разі зимових атак на енергетику (телефонне опитування) 𝟳𝟳% вважають, що Україна має продовжувати збройний опір, навіть якщо Росія взимку спробує залишити людей без світла, тепла й каналізації; 12% за таких умов обрали б виконання будь-яких вимог Росії. Серед тих, хто не довіряє Зеленському, за продовження опору виступають 65%. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1634&page=1 ⚡️ GRADUS RESEARCH — готовність до зими (онлайн-панель) 𝟰𝟮% живуть у помешканнях, залежних від міських мереж, і не мають обладнання для автономного забезпечення теплом, електрикою чи водою. Якщо умови життя істотно погіршаться, 40% готові розглянути переїзд, а 35% не планують його навіть тоді. https://gradus.app/report/ukrainians-prepare-for-winter/ 🇵🇱 INFO SAPIENS — ставлення до Польщі (онлайн-опитування) Попри загострення відносин, 𝟲𝟳% вважають, що для їх поліпшення обидві країни мають докладатися однаково; 62% називають потрібним компроміс щодо історичних суперечок. Позитивно до Польщі ставиться 51% опитаних інтернет-користувачів, негативно — 32%. https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=397 🚚 ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ — атаки на логістику й настрої бізнесу (онлайн-панель підприємств) 𝟴𝟬% опитаних підприємств відчули вплив посилених атак на логістичну та складську інфраструктуру: 16% — суттєвий, 38% — помірний, 26% — незначний. Загальний індекс «Барометра бізнесу» знизився на 1,4 пункту до −14,8 — найнижчого рівня за рік. Це опитування підприємств, а не населення. https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/negativni-ochikuvannia-biznesu-u-veresni-siagnuli-piku-z-pochatku-roku 🏭 ІЕД — бізнес сповільнив відновлення (онлайн-панель підприємств) Індекс відновлення ділової активності після двох місяців зростання знизився з −0,11 до −𝟬,𝟭𝟲. Частка підприємств, які очікують подорожчання сировини, зросла з 44,7% до 54,5%, а тих, кому важче знайти кваліфікованих працівників, — з 54,3% до 58,1%. Це опитування підприємств, а не населення. https://ier.am.com.ua/product/nove-shhomisyachne-opytuvannya-pidpryyemstv-%E2%84%9652-serpen-2026-skorocheno/ ⚖️ РАДА БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА — виклики підприємств (змішаний метод) 𝟳𝟬,𝟴% опитаних підприємств назвали дефіцит кадрів проблемою, 63,1% не довіряють судам у питаннях захисту бізнесу. Серед опитаних іноземних компаній найчастішим запитом до влади було зниження корупції — 90%. Це опитування підприємств, а не населення. https://boi.org.ua/news-post/rada-biznes-ombudsmena-predstavyla-rezultaty-doslidzhennya-aktualni-vyklyky-biznesu-ta-investyczijnoyi-pryvablyvosti-ukrayiny/ 🌍 ACTIVE GROUP — ставлення до країн світу (онлайн-панель) Пріоритетність розвитку торгівлі зі США впала з 58,8% торік до 𝟭𝟭,𝟵% у серпні; ЄС і Британію пріоритетними вважають 69,9%. Баланс ставлення до Польщі змінився з +44 торік до −2,4 нині. https://activegroup.com.ua/2026/09/17/stavlennya-ukrainciv-do-krain-svitu/ 🗳 ACTIVE GROUP — стать кандидата в Президенти (онлайн-панель) За однакових інших характеристик кандидатів 33,0% обрали б чоловіка, 29,2% — жінку, а 𝟯𝟳,𝟵% не визначилися. Дослідники зазначають, що різниця між двома кандидатами не виходить за межі статистичної похибки. https://activegroup.com.ua/2026/09/15/cholovik-chi-zhinka-na-posadi-prezidenta-379-ukrainciv-ne-mayut-vidpovidi/

чому нації занепадають? вони починають платити податок на дрібний імпорт

77% українців готові продовжувати опір, навіть якщо РФ атакуватиме енергетику взимку – КМІС Лише 12% готові піти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо вони виглядатимуть як поразка України. Ще 11% не визначилися. Такі результати показало опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 21 серпня – 10 вересня 2026 року серед 1003 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території. Підтримка продовження спротиву переважає в усіх регіонах. Найвища вона у Києві — 83%, попри регулярні удари балістичних ракет і реактивних дронів. Найнижчий показник зафіксований на Сході, але й там опір підтримують 68%. Як зазначає КМІС, ставлення помітно залежить від довіри до президента Володимира Зеленського, проте більшість за продовження боротьби зберігається в обох групах. Серед тих, хто довіряє президенту, таких 89%, серед тих, хто не довіряє, — 65%. В останній групі 20% готові погодитися на будь-які російські вимоги. Серед військових і ветеранів продовження опору підтримують 85%, тоді як 13% виступають за мир на будь-яких умовах. Серед людей без досвіду військової служби співвідношення становить 77% проти 12%. Це не перший випадок, коли удари по цивільній інфраструктурі не дають Москві очікуваного політичного ефекту. У жовтні 2022 року, на початку масштабної кампанії проти української енергетики, 86% українців виступали за продовження боротьби, навіть якщо обстріли триватимуть. У січні 2026 року, після важкої зими та нових руйнувань енергосистеми, 65% заявляли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Нові дані КМІС свідчать: загроза залишитися без світла й тепла залишається для українців серйозним випробуванням, але поки що не перетворюється на готовність прийняти мир на умовах Росії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

нова культурна шкала! «відповідальнізм»? Україна має досить високі показники «відповідальнізму» https://x.com/thomastalhelm/status/2099909822129062006?s=46

До речі, ця теза про непопулярність і ці цифри з опитування Рейтингу. Приклад важливості фреймінгу запитання як з підручника. Коли Rating питає про «введення ПДВ на всі міжнародні посилки», 82% кажуть: ні, не підтримуємо. Хоча фактично йдеться не про новий податок, а про скасування пільги з ПДВ для дешевих імпортних посилок. Коли Info Sapiens спочатку дає контекст, а потім питає про «однакові податкові правила для українських магазинів та іноземних маркетплейсів», уже більшість підтримує. Бо «вводити податок» звучить погано, а «рівні правила» звучать добре. У кого формулювання чесніше, вирішуйте самі.

поетапне впровадження в різних областях це просто ідеально для заміру ефекту через staggered DiD 🔥

❕ «Фантоми» за 15 днів винесли 24 тисячі постанов за перевищення швидкості. Їх також планують запустити у Львівській та Дніпропетровській областях, повідомили у поліції.

🔔 Майже кожен другий український 15-річний школяр не має базового рівня знань з математики та читання Про це свідчать результати PISA 2025 – міжнародного дослідження, що оцінює, наскільки 15-річні учні можуть застосовувати свої знання з математики, читання та природничих наук у реальних ситуаціях. В Україні майже 50% учнів не досягають базового рівня з математики та читання, і близько третини – з природничих наук. Оскільки прифронтові області не були охоплені дослідженням, реальна картина по країні може бути ще гіршою. Наші школярі відстають від середнього показника країн ОЕСР на еквівалент 1,6-2,2 року навчання, а від Польщі – на 2,4-3,2 року. Найбільший розрив – у читанні. Йдеться не лише про вміння читати текст, а про здатність розуміти, аналізувати та критично оцінювати інформацію – те, від чого залежить успішність навчання загалом.  Водночас позитивний сигнал, що порівняно з 2022 роком результати суттєво не змінилися. В умовах повномасштабної війни, повітряних тривог і тривалого онлайн-навчання збереження це вже саме по собі непогане досягнення. Утім, рівень знань лишається нижчим, ніж у 2018 році. Показники суттєво відрізняються залежно від розміру населеного пункту. Учні із сіл та малих міст показують значно нижчі результати, ніж учні з великих міст. Розрив між крайніми категоріями становить близько трьох і більше умовних років навчання. Одна з причин – менші школи часто не мають достатньо вчителів усіх профілів та можливостей якісного навчання. Тому варто продовжувати укрупнення шкільної мережі, водночас забезпечуючи дітям із малих населених пунктів доступ до більших шкіл. 👉 Детальніше про проблеми фінансування та організації шкільної освіти ми писали в аналітичній записці «Детальний огляд невоєнного бюджету: Освіта». До речі, ОЕСР також проводить «PISA для дорослих» 一 PIAAC (Programme for the International Assessment of Adult Competencies). Але Україна ще не брала участі. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Проблемні однокласники можуть знижувати майбутні доходи інших учнів у класі Дослідження в American Economic Review використовує адміністративні дані приблизно 20 тисяч дітей у Флориді, які навчалися у 3–5 класах у 1995–2003 роках. Шкільні записи автори пов’язали з результатами тестів, вступом до коледжу та доходами у віці 24–28 років. Як індикатор потенційно проблемних однокласників автори використовують дітей із сімей, щодо яких були зареєстровані справи про домашнє насильство. Один додатковий проблемний однокласник у класі з 25 учнів протягом початкової школи пов’язаний приблизно з 3% нижчими доходами однокласників у 24–28 років. Найбільші втрати концентруються серед людей, які в дорослому віці опиняються в нижній частині розподілу доходів. Найбільші втрати концентруються серед людей, які в дорослому віці опиняються в нижній частині розподілу доходів. У грошах ефект досить великий. Автори оцінюють, що лише один рік перебування одного проблемного учня в класі знижує сумарні майбутні доходи решти 24 однокласників приблизно на $80 тис., або приблизно на $3 300 на одного учня. Академічний ефект значно менший: результати тестів знижуються приблизно на 0,02 стандартного відхилення. Один проблемний хлопець також знижує ймовірність вступу до коледжу приблизно на 1 в.п. Гірші оцінки та нижчий рівень освіти пояснюють лише невелику частину майбутньої різниці в доходах. Автори припускають, що решта ефекту може йти через поведінку, мотивацію, самоконтроль або інші особистісні характеристики. https://cepr.org/voxeu/columns/long-run-effects-disruptive-peers

📊 СОЦІОЛОГІЯ ТИЖНЯ: 7–13 ВЕРЕСНЯ 🗽 МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ СВОБОДИ — ідеологічний портрет: свобода, держава і політика (онлайн-панель) Це масштабне, майже 140-сторінкове дослідження ідеологічних і політичних поглядів українців: ставлення до свободи слова, безпеки, власності, ринку й меж державного втручання. Його замовив лібертаріанський аналітичний центр ILI, а польову частину виконала New Image and Marketing Group. 75% вважають основні соціальні послуги функцією держави, 75% так само думають про медицину, 72% про пенсії, 76% про середню освіту. Але одночасно 47% хочуть низьких податків і готові самостійно дбати про соціальний захист, 62% вважають, що нижчі податки стимулюють економіку, 72% називають бюрократію перешкодою для бізнесу. І при цьому 70% підтримують прогресивне оподаткування багатих. https://www.ilibertyinstitute.org/articles/spravzhni-czinnosti-ukrayincziv-svoboda-chi-bezpeka ⚡️ СЛОВО І ДІЛО — готовність до воєнної зими (онлайн-панель) 𝟰𝟳,𝟱% вважають себе неготовими до тривалих відключень електроенергії та опалення; для 32% це є джерелом тривоги, а для 15,5% — ні. Повністю підготовленими себе називають лише 9%, ще 37% — частково готовими. https://www.slovoidilo.ua/2026/09/09/dajdzhest/suspilstvo/rezultaty-soczopytuvannya-temu-yak-ukrayinczi-hotuyutsya-cherhovoyi-voyennoyi-zymy 🏠 РЕЙТИНГ — українські біженці у Польщі (онлайн-опитування) Повернутися до України мають намір 𝟱𝟭% опитаних, але лише 8% — найближчим часом і 43% — після війни; 26% не планують повернення. Водночас 44% хотіли б залишитися за кордоном назавжди, а 43% — ні. https://www.ratinggroup.ua/news/refugees-pl-aug2026 😊 КМІС — динаміка щастя (телефонне опитування) Частка щасливих відновилася з 58% у грудні 2024-го до 69% у грудні 2025-го і 𝟳𝟭% у травні 2026-го, тоді як частка нещасливих лишилася близькою до 16%. Зміна сталася переважно через скорочення амбівалентної відповіді «і так, і ні» з 25% до 11%. https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1631&lang=ukr&page=1 🎓 СЛОВО І ДІЛО — навчання й НМТ під час війни (онлайн-панель) Серед родин з майбутніми випускниками 𝟴𝟮,𝟱% говорять про негативний вплив безпекових чинників на підготовку до тесту. Перескладання НМТ в межах одного року підтримують 67%, але скасування обов’язкової математики — лише 31% проти 36% опонентів. https://www.slovoidilo.ua/2026/09/10/dajdzhest/suspilstvo/rezultaty-soczopytuvannya-temu-navchannya-povnomasshtabnoyi-vijny 🗳 СЛОВО І ДІЛО — вибори й криза управління (онлайн-панель) Лише 18% виступають за вибори до завершення війни; 39% — лише після бойових дій, ще 20% вважають їх нині технічно та безпеково неможливими. Більшість (55%) бачить найглибшу кризу управління у вищому політичному керівництві. https://www.slovoidilo.ua/2026/09/08/dajdzhest/polityka/rezultaty-soczopytuvannya-temu-korupczijni-skandaly-ta-dorechnist-provedennya-vyboriv Плюс «Пульс тижня» ACTIVE GROUP за 31 серпня – 4 вересня (онлайн-панель): https://activegroup.com.ua/2026/09/07/puls-tizhnya-31-serpnya-4-veresnya-2026-roku/

Сумнівно

pisa це прихований тест iq

😬