Що з економікою?

🚇 Укрзалізниця: ціни на квитки, нові вагони та потяги до Польщі Для нового випуску подкасту «Що з економікою?» запросили голову правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського. Говоримо про те: ▪️ чому УЗ не може пустити більше потягів за кордон; ▪️ що планують робити з кондиціонуванням у вагонах; ▪️ як втратили левову частку заробітку з російського транзиту і чому підвищують тарифи на вантажні перевезення. Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Без українців польська економіка втратить сотні тисяч працівників Після початку повномасштабної війни Польща прийняла майже мільйон українських біженців, відкрила ринок праці та стала ключовим логістичним хабом для підтримки України.   Напередодні президентських виборів 2025 року в Польщі посилилася антиукраїнська риторика: історичні суперечки, блокування кордону, заяви про “невдячність” України та твердження, що українці живуть коштом польських платників податків.  В Економічній правді підготували матеріал на цю тему, де також використали цитати з нашого нещодавнього подкасту про польсько-українські економічні відносини.  Переказуємо головне: ▪️ Українці стали важливою частиною польської економіки: -становлять близько 5% усіх працівників; -рівень зайнятості українців сягає 70–80%; -працюють переважно у промисловості, будівництві, транспорті та сфері послуг.   ▪️ За оцінками ООН та Deloitte, у 2024 році українські біженці забезпечили 2,7% ВВП Польщі, а до 2030 року їхній внесок може зрости до 3,2% ВВП.   ▪️ Українські мігранти приносять польській економіці більше, ніж отримують у вигляді соціальної допомоги: -у 2024 році вони сплатили 15,2 млрд злотих до бюджету Польщі; -виплати за програмою “800+” для українців становили 2,8 млрд злотих.   ▪️ У Польському економічному інституті кажуть, що масове повернення українців після війни може призвести до втрати близько 500 тис. працівників і негативно вплинути на польський ринок праці.  

«У Польщі сильна промисловість, традиційно сильне сільське господарство. Враховуючи мобільність у ЄС і високу якість польської освіти, будь-який поляк може в будь-який момент поїхати в будь-яку країну блоку, утворюючи дефіцит.  Завдяки тому, що хвиля мігрантів з України цей дефіцит закрила, значна кількість поляків перейшла в більш високотехнологічне виробництво. Таким чином, українські мігранти не тільки не відібрали роботу, а й покращили становище польських працівників у більшості сфер», 一 додає Яна Охріменко. 

👉 Читати більше можна тут, а послухати подкаст «Що з економікою?» за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Смілянський продовжує роботу гендиректором “Укрпошти”, попри вимогу НБУ його відсторонити Деталі:

23 червня Нацбанк визнав гендиректора “Укрпошти” Ігоря Смілянського професійно непридатним. Регулятор заявив, що “Укрпошта” (рішенням Кабміну) має відсторонити Смілянського від керівництва компанією протягом п’яти робочих днів (тобто до 1 липня). Зі свого боку, Смілянський заявив, що оскаржуватиме рішення НБУ і пов’язав його з планами “Укрпошти” щодо створення поштового банку.

А на чиєму ви боці у цьому конфлікті? 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Чи може Польща закрити кордон для українських товарів? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з Іриною Коссе, провідною науковою співробітницею Інституту економічних досліджень та політичних консультацій про роль економічних зв'язків Польщі та України.  15 червня Польща розпочала ремонт одного з найважливіших пунктів пропуску на українському кордоні — Шегині–Медика. Роботи триватимуть близько півтора року, що означає додаткові черги та ще більше навантаження на інші переходи.

«Чому вони ремонтуються саме зараз — хороше питання. Я тут не буду спекулювати, казати, що вони роблять це навмисне, але мені здається, що можна було б принаймні попередити заздалегідь — як домовлялися, хоча б за два місяці. Наскільки я знаю з інформації від міністерства, вони отримували попередження приблизно за два тижні, що дуже-дуже мало. І тепер велика проблема перенавантажити цей потік на сусідні пункти пропуску, які теж навантажені. Плюс додаткові причини затримок — не витримує IT-система, є збої в комп’ютерній системі», — каже Ірина Коссе.

Польща — це найдовший сухопутний кордон України (з дружніми країнами) та один із ключових логістичних хабів для українського експорту. Лише через пункт Ягодин–Дорогуськ щомісяця проходить близько 20 тисяч вантажівок — це приблизно чверть усього автомобільного вантажопотоку через український кордон.

«Ніхто не знає точно, чи Польща — це суто транзитна країна чи кінцевий пункт призначення. Багато товарів залишається в Польщі — аграрна продукція: корми та інша продукція», 一 говорить Коссе.

Повністю замінити польський маршрут практично неможливо. Якщо уявити сценарій повного перекриття кордону 一 є лише тимчасові рішення.

«Така ситуація вже була наприкінці 2023 року, і тоді ми побачили, наскільки зросла важливість маршруту через Румунію, через порт Констанца. Тоді ж підвищилася важливість наших шляхів через порти на Дунаї. Тобто є способи замістити це, але всі вони тимчасові», 一 підкреслює Ірина Коссе.

👉 Детальніше про це у подкасті «Що з економікою?» за посиланням на всіх платформах з розшифровкою. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Як Україна залежить від Польщі і навпаки? Ірина Коссе та Яна Охріменко Записали новий випуск подкасту «Що з економікою?» про економічні відносини України і Польщі та їхню взаємозалежність. Гості випуску: Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії. ▪️ Чи справді українці принесли Польщі більше грошей, ніж отримали допомоги? ▪️ Чому в українських магазинах так багато польських товарів? ▪️ Що буде, якщо Польща перекриє кордон? Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Втрачені таланти України — прихований потенціал для Європи Під час Think Tank Forum на Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський представив результати п’ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців. За чотири роки після початку повномасштабної війни рівень працевлаштування українців за кордоном суттєво зріс: ▪️ у Чехії працюють 72% українських біженців (проти 47% у 2022 році); ▪️ у Польщі — 70% (41% у 2022 році); ▪️ у Німеччині — 46% (15% у 2022 році). Загалом роботу або власний бізнес уже мають 60% українців, які перебувають за кордоном. Втім, попри те, що 71% дорослих українських біженців мають вищу освіту, 54% працюють не за своєю спеціальністю, а 40% — на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Це означає, що людський капітал поступово втрачає свою цінність. Коли висококваліфіковані фахівці роками не можуть працювати за професією, їхні знання та навички знецінюються. Однією з причин є невизначеність. Нескінченне продовження тимчасового захисту без зрозумілих довгострокових перспектив, а також відсутність системних державних програм із вивчення мови та визнання кваліфікацій, зокрема в Польщі та Чехії, залишають багатьох українців у підвішеному стані. На нашу думку, право на тимчасовий захист має поступово трансформуватися у вільний рух робочої сили між ЄС та Україною. Це дозволить українцям будувати кар’єру, реалізовувати свій потенціал і приймати рішення — залишатися за кордоном чи повертатися в Україну — без страху втратити правовий статус або можливості для професійного розвитку. 👉 Нагадаємо, що з ключовими висновками та інфографіками з дослідження можна ознайомитися за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

💶 Україна отримала перший транш €3,2 млрд з європейського кредиту на €90 млрд Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на Конференції з відновлення України (URC) у Гданську: «Сьогодні ми перераховуємо перший транш €3,2 млрд макрофінансової допомоги. І ми почнемо виплачувати перші €6 млрд на виробництво безпілотників найближчими днями». Це перший із трьох платежів, передбачених цього року в рамках макрофінансової допомоги, на загальну суму €8,35 млрд. Платежі здійснюються частинами за умови задовільного виконання Україною відповідних реформ та умов.

«Щодо першого траншу, Україна виконала сім політичних умов. Серед них були заходи щодо посилення мобілізації внутрішніх доходів, зокрема продовження терміну дії військового збору, подання до Верховної Ради України законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування звільнень від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості.  Україна також просунула реформи для покращення управління державними інвестиціями, тіснішого узгодження митного законодавства з acquis ЄС, посилення управління митною службою та посилення середньострокової програми реформування управління державними фінансами», 一 йдеться в пресрелізі Єврокомісії. 

Реформ на цей рік справді дуже багато. І якщо коротко 一 то йдеться про реформування багатьох сфер.  Щомісяця у рамках консорціуму RRR4U ми готуємо аналітику, де відслідковуємо прогрес по кожному з українських зобов'язань перед міжнародними партнерами. 30 червня 2026 року, 15:00–16:30 в онлайн-форматі, говоритимемо про перший перегляд програми МВФ, оновлення Плану України, умови Ukraine Support Loan та антикорупційні зобов’язання, які залишаються важливою частиною реформ. 🔗 Зареєструватися можна за посиланням. Загалом від початку 2026 року без урахування першого траншу Ukraine Support Loan Україна отримала близько $11,5 млрд. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Що змінилось в економіці України за останній місяць? Щомісяця з 2022 року ми готуємо огляди української економіки. Усі випуски можна переглянути за посиланням, а ми переказуємо головне у червні:  ▪️ Гривня помітно послабилася. Офіційний курс долара зріс із 42,35 грн на початку року до майже 45 грн у червні через розширення торговельного дефіциту та високий імпорт. Більше про це ми писали тут. ▪️ Інфляція сповільнилася. У травні річна інфляція знизилася до 8,2% (з 8,6% у квітні) завдяки здешевленню овочів.  ▪️ Ситуація в енергетиці стабілізувалася. Імпорт електроенергії впав на 30% за місяць, а експорт зріс утричі завдяки збільшенню сонячної генерації та нижчому внутрішньому попиту. Водночас ризик дефіциту електроенергії влітку зберігається. ▪️ Металургія зросла місяць до місяця, але залишається слабшою у річному вимірі. У травні металургійне виробництво зросло на 15– 22% м/м, проте за січень – травень лишалося нижчим на 1–7% р/р. Податок CBAM та конкуренція з демпінговим імпортом з Китаю та Туреччини скорочують попит ЄС на українську металургію. Також важливо, що Укрзалізниця планує підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% у 2026 році через зростання витрат на ремонт інфраструктури та обслуговування боргу, що може вдарити по галузі. 👉 Це лише частина огляду, більше можна переглянути у презентації за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Що Україна везе на Ukraine Recovery Conference? Завтра у польському Гданську розпочнеться пʼята Конференція з питань відновлення України (URC). Хоч доцільність міжнародних конференцій часть ставлять під сумнів, вони є місцем (і часто дедлайном) для нових угод, партнерств та фінансування. Forbes зібрав плани уряду на URC-2026, наводимо найцікавіше: У Мінекономіки планують: ▪️ запуск програми «Промисловий Рамштайн» для підтримки українських виробників обладнанням для відновлення та розширення виробництва. ▪️ підписати документів із Єврокомісією на понад €250 млн для дерискінгу в оборонній сфері. ▪️ оголосити угоди з Google на $5 млн для цифрових проєктів відновлення в межах проєкту «Обрій» (платформа, що має допомогти українцям в пошуку роботи). ▪️ підписати меморандум з VEON (міжнародний холдинг, якому, зокрема, належить «Київстар») щодо створення національного ШІ-центру обробки даних. ▪️ другу угоду в межах Українсько-американського інвестиційного фонду щодо компанії з видобутку критичних матеріалів. Бізнес та інвестиції: На URC будуть представлені понад 80 українських компаній. Серед учасників: ДТЕК, «Нафтогаз», «Епіцентр», BGV Group Management, «Агромаш-Калина», NovaSklo та низка індустріальних парків. Фонд держмайна представить 20 об’єктів для приватизації, серед яких: ТРЦ Ocean Plaza, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат, Миколаївський глиноземний завод. На конференції також представлять понад 30 проєктів державно-приватного партнерства, серед яких концесії портів, розвиток логістичних коридорів і модернізація прикордонної інфраструктури. Міністерство розвитку громад та територій планує залучити понад €1,5 млрд фінансування. Основні напрями: ▪️ майже €200 млн на компенсації за зруйноване житло («єВідновлення»); ▪️ близько €160 млн на соціальне житло для ветеранів і вразливих груп; ▪️ близько €83 млн грантів та понад €212 млн інвестицій для громад; ▪️ підписання близько 40 угод і меморандумів між громадами та регіонами.

«Залучити інвестиції від приватного сектору буде цього разу складніше, вважає співрозмовник із країни ЄС, знайомий із ходом підготовки до конференції. Всі конфлікти із партнерами знеохочують бізнес інвестувати в Україні, тому що конфлікти завжди означають непевність», 一 пишуть у Forbes.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Рівно 4 роки тому Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі А 15 червня цього року Україна відкрила перший кластер переговорів “Основи”. Під час останньої хвилі розширення ЄС, коли членами стали Польща, країни Балтії (у 2004-му) та Болгарія і Румунія (у 2007-му) — від початку переговорів до вступу для більшості з них минуло лише 4–6 років. Однак для України такий сценарій вже навряд чи є реалістичним. Про це у нашому подкасті “Що з економікою?” говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС:

“Країни, які вступали до нас, вже показали Європейському Союзу, скільки потенційних проблем може виникнути. Тому для нас набагато більше перевірок, занепокоєнь «що станеться, якщо» — порівняно з іншими країнами. Якщо говорити про Болгарію і Румунію — вони вступали попри те, що в них був досить високий рівень корупції, неефективна судова система. Для Болгарії Європейська комісія навіть підкреслювала, що організована злочинність є дуже великою проблемою. Попри це офіційно вони стали членами Європейського Союзу. Було запроваджено спеціальний механізм кооперації та верифікації для того, щоб переконатися, що всі необхідні реформи будуть завершені. Це до кінця так і не спрацювало. Їх взяли авансом. Декілька країн показали відвертий відкат у плані корупції та якості регуляцій — Угорщина, Болгарія, Словаччина теж, до речі. Тому зараз в Європейському Союзі ведуть активні дискусії, як не допустити такого сценарію з Україною. Найбільш, напевно, прозаїчна причина, дуже багато всього відбулося в глобальній економіці за останні десятиліття, і це теж ускладнює нам життя”.

🇵🇱 Що ж до блокування вступу України до ЄС Польщею, Яна Охріменко каже, що це цілком можливо, зважаючи на зміну політичного курсу Польщі.

“До радикальної зміни політичного курсу в Польщі, серед польських урядовців була така аспірація, що Польща може допомогти Україні стати членом ЄС. І це підсилить статус Польщі, вона стане для України тим, ким Німеччина була для Польщі. (...) Коли Польща стала членом ЄС, був великий наплив інвестицій. Тому що найбільша віддача від капіталу — там, де цього капіталу порівняно мало. Натомість у Польщі була освічена робоча сила, дуже низькі зарплати в порівнянні з ЄС. Це один з чинників, який пояснює економічне зростання Польщі після вступу до ЄС. Натомість зараз Україна має шанси стати новою Польщею. У нас теж дуже освічена робоча сила, є певна інфраструктура, передумови для того, щоб інвестиції були прибутковими. Можливо, це могло б якось послабити економічні позиції Польщі. І от такі ідеї в публічному просторі Польщі вже починають обережно з’являтися”, — пояснює Яна Охріменко.

Більше про це слухайте у новому подкасті “Що з економікою?”. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 😎 До речі, сьогодні рівно рік від першого випуску з новими ведучими — Ангеліною Завадецькою та Максимом Самойлюком з ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Хто може заблокувати вступ України до ЄС? Яна Охріменко про переговори з ЄС 15 червня Україна відкрила перший кластер переговорів з Європейським Союзом. Про те, що це означає для України, ми говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою Центру економічної стратегії у новому випуску подкасту «Що з економікою?». ▪️ Чи може Польща, як раніше Угорщина, заблокувати вступ України до ЄС? ▪️ Як Болгарія та Румунія стали членами ЄС попри застереження щодо корупції та організованої злочинності? ▪️ Чому Україна, ймовірно, не вступить до ЄС раніше 2034 року? Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

«Скільки б ми не передбачили коштів у бюджеті, потреба сектору безпеки й оборони завжди буде більшою», — перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев Учора ми провели подію, присвячену червневому огляду економіки зі спецтемою: «Що принесуть нові зміни до державного бюджету-2026?». 💵 Завдяки новій програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) в бюджет заклали збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн (близько $35 млрд). Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що зміни до бюджету під час війни є вимушеним кроком, а не ознакою помилкового планування.

«Скільки б ми не передбачили в бюджеті коштів, ця потреба буде в рази більшою (...) Збільшується кількість мобілізованих, нікуди не дівається кількість зниклих безвісти. А це також додаткові витрати, оскільки сім’ям продовжують виплачувати грошове забезпечення. Тому спрогнозувати і чітко сказати, що ми заклали певну суму коштів і цього вистачить до кінця року — так ніколи не відбувається. Звісно, ми підтискаємо Міністерство оборони щодо ефективності використання ресурсів. Щодо рішення президента про контракти та підвищення грошового забезпечення — Міністерство оборони заявляє, що це буде здійснено за рахунок наявного ресурсу. Орієнтовно йдеться про близько 64 млрд грн. Було заявлено, що це буде здійснено переважно за рахунок перерозподілу коштів усередині Міністерства оборони. Крім того, у Міністерства фінансів є певний резерв по сектору безпеки й оборони. На сьогодні це близько 150 млрд грн загального фонду, які ще майже не розподілені. Для нас це ресурс для закриття критичних питань, насамперед пов’язаних із грошовим забезпеченням. Але навіть якщо Міністерство оборони закриє питання підвищення грошового забезпечення за рахунок власних ресурсів, ми бачимо додаткову потребу до кінця року, пов’язану вже не з новими контрактами, а з поточним грошовим забезпеченням. Саме тому ми покладаємо великі надії на механізм відшкодування витрат», — додає Роман Єрмоличев.

Також говорили про те, що практично у всіх невоєнних статтях бюджету за час повномасштабної війни відбулося реальне скорочення з урахуванням інфляції.  За умови продовження війни очікувати збільшення соціальних видатків не варто, каже Роман Єрмоличев.

«Відверто, я б на це не розраховував (...) На сьогодні, якщо виходити з поточних параметрів, ми маємо близько €20 млрд непокритої потреби в соціальній сфері. Тому або ми збільшуємо доходи бюджету, або шукаємо ефективність у використанні наявних ресурсів. Я розумію, що потрібно підтримувати людей і підвищувати зарплати. Але кошти в країні не збільшуються самі по собі. Якщо їх немає, хтось за це має заплатити. Якщо ми хочемо, щоб у школах працювали вчителі з достойною зарплатою, щоб були якісні соціальні послуги, то це питання доходів бюджету і сплати податків. Але коли ми говоримо про підвищення зарплат, то має бути й інша сторона дискусії — якість послуг. Чи призведе підвищення зарплати до покращення якості освіти? Чи призведе воно до покращення якості соціальних послуг? Соціальні стандарти потрібно підвищувати, але ми маємо концентрувати підтримку саме на тих, хто її реально потребує», — додає перший заступник міністра фінансів.

👉 Послухати подію та презентацію огляду економіки від ЦЕС можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Шукаємо стажера в комунікаційну команду ЦЕС Ми у пошуках людини на part-time (від 2–4 годин на день), яка: ▪️ уважна до деталей; ▪️ має досвід роботи з текстами; ▪️ володіє англійською не нижче рівня B2; ▪️ вміє користуватися AI-інструментами; ▪️ орієнтується в українських та міжнародних новинах (економічна тематика буде плюсом). ▪️ буде працювати з людьми, яких ви бачите на фото 😄 Стажування оплачуване, можна працювати як з офісу, так і віддалено. Вакансія передбачає виконання тестового завдання. Чекаємо ваші CV на пошту press@ces.org.ua 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Для чого Україні перевірка інвестицій, коли і так немає черги з інвесторів?  Коли у 2017 році китайські інвестори купили 56% стратегічно важливого підприємства «Мотор Січ», виявилось, що в України немає законного механізму заблокувати таку угоду.  Тоді в Україну навіть приїжджав держсекретар США Майк Помпео, адже США не хотіли, щоб Китай отримав українські технології для розвитку власної ракетної та оборонної промисловості. Зрештою угоду вдалося зупинити через рішення СБУ та РНБО, але цей випадок став одним із головних аргументів на користь створення в Україні системи скринінгу інвестицій — механізму, який дозволяє державі перевіряти іноземних інвесторів. 🎧 Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Володимиром Ландою, керівником напряму скринінгу інвестицій в Раді економічної безпеки.  Ще у 2023 році ми в ЦЕС рахували, що в Україні корозійний капітал складає близько 46% від усього обсягу.  Корозійний капітал 一 це інвестиції, які приходять не стільки для розвитку бізнесу чи заробітку, як для розширення впливу, контролю або навіть руйнування цілих галузей. За словами Володимира Ланди, Росія роками діяла в Україні саме так:

«Росіяни купували і автобусні заводи, і нафтопереробні заводи, і алюмінієві заводи — і в усіх галузях досягли “успіху”».

Також російський бізнес навчився маскуватися через інші країни та підставних власників.

«Є загроза, що російський капітал буде маскуватися. Якщо я, не дай Боже, російський інвестор, отримав паспорт Об'єднаних Арабських Еміратів і тепер кажу: “Давайте я буду купувати оборонні підприємства”, — це створює ризик, який має бути розглянутий», 一 додає Володимир Ланда.

Коли в Україні запрацює скринінг інвестицій? Перша спроба створити такий механізм у 2021 році була невдалою — документ отримав негативні висновки і не дійшов до розгляду в профільному комітеті. Лише восени 2025 року з'явилися нові законодавчі ініціативи. За словами Ланди, до попередніх версій було багато претензій — вони могли створити зайві бар'єри для бізнесу та відлякати інвесторів. Після доопрацювання більшість проблемних норм прибрали. Втім, навіть якщо закон ухвалять найближчим часом, потрібно буде написати десятки підзаконних актів, визначити процедури та підготувати державні органи до роботи. Тому реалістичний термін запуску — приблизно 2028 рік. 🇺🇸 Цікаво, що активний інтерес до українського законопроєкту проявляють американці. Причини тут доволі прагматичні 一 США хочуть обмежити доступ китайського капіталу до стратегічних секторів по всьому світу, зокрема й в Україні. 👉 Детальніше про те, як перевіряти, але не відлякати інвесторів 一 слухайте у подкасті. Також за посиланням можна прочитати текстову розшифровку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

«Нам казали буде долар по 45 при Зеленському…»  💵 Офіційний курс гривні уже досяг майже 45 грн/$ (44,8 грн/$ станом на 16 червня), а середній готівковий курс перевищив цю позначку (45,04 грн/$).  Проте НБУ і надалі буде виходити на міжбанківський ринок і згладжувати ринкові коливання. Зараз курс, по суті, є одним із інструментів управління інфляцією для Нацбанку.  Основна причина послаблення гривні — стрімке зростання імпорту та збільшення торговельного дефіциту. Імпорт, у першу чергу, зростає через закупівлі зброї, дронів, технологій, енергообладнання та газу для опалювального сезону. А це стало можливим завдяки гарантованому від ЄС фінансуванню на €90 млрд. Перший транш Україна очікує отримати у червні. 

«Грошова допомога партнерів – це фактично фінансування оборонного контракту між Європою і Україною. А закупівлі всього потрібного для війни (зброя, її компоненти, пальне), а також для відбудови і життя тут і зараз (енергообладнання) – це «сировина» для виконання цього оборонного контракту», 一 каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Forbes.

Нещодавно Forbes зібрав дані та думки експертів, додаємо їх до допису для повної картини: ▪️ За перші чотири місяці 2026 року торговельний дефіцит в Україні зріс до $20,8 млрд проти $13,8 млрд у 2025-му році за аналогічний період). ▪️ Сезонний фактор мав би грати на користь гривні, адже аграрії вже експортують продукцію. Але імпорт все ж переважає. ▪️ Для підтримки курсу Нацбанк за січень–травень витратив $18,1 млрд на валютні інтервенції (проти $14,3 млрд за аналогічний період 2025 року). ▪️ Втім аналітики ICU та Райффайзен Банку вважають нинішню девальвацію керованою та помірною. За останній рік гривня знецінилася приблизно на 7,6–8,5%, що нижче за показник 2024 року (близько 10%). ▪️ В ICU прогнозують, що через високі обсяги інтервенцій НБУ курс наприкінці 2026 року може досягти 45,8 грн/$. У Райффайзен Банку поки зберігають базовий прогноз на рівні 45 грн/$, а максимальний сценарій — 46,6 грн/$. Після завершення війни ми в ЦЕС очікуємо, що обсяги імпорту знизяться, натомість має зрости експорт оборонної продукції. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

💸 Що український уряд пообіцяв МВФ в обмін на гроші? Минулого тижня Україна досягла угоди на рівні персоналу з МВФ, і розраховує отримати транш близько $690 млн в рамках чотирирічної програми на $8,1 млрд.  Україна повторно зобов’язалась виконати умови про оподаткування посилок до €150 та реформувати спрощену систему оподаткування. 

«МВФ погодився відкласти вимогу про ухвалення закону про оподаткування міжнародних посилок до кінця липня. Але фактично запас часу є до вересня 一 саме тоді відбудеться наступний перегляд програми, на якому Фонд перевірятиме виконання Доопрацьований законопроєкт про посилки у фінальній редакції 一 хороший приклад того, як можна виконувати євроінтеграційні зобов'язання якісно й з розумом: думаючи про зручність і користь для громадян та підприємців. Шкода, що ухвалити його з першого разу не вдалося 一 тепер доведеться вносити документ заново. Є й окремий нюанс: норми про посилки були правками до законопроєкту №12360, який передусім запроваджував KPI для оцінки ефективності Митниці. Тож разом із посилками «під ніж» пішли і ці митні KPI», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 

Перед введенням ПДВ для ФОПів, які перевищують ліміт 4 млн грн на рік, уряд має спростити податкове адміністрування для добросовісних платників і посилити ризик-орієнтований контроль МВФ також очікує подальших змін у роботі Бюро економічної безпеки та Державної митної служби для боротьби з ухиленням від сплати податків. Серед інших пріоритетів — подальше посилення корпоративного управління в державних підприємствах та банках, зміцнення антикорупційних інституцій, розвиток фінансового ринку та створення умов для залучення приватних інвестицій у післявоєнну відбудову. Усі кількісні показники програми МВФ станом на кінець березня Україна виконала. Водночас із трьох запланованих структурних маяків два були реалізовані із запізненням, а один узагалі не виконаний 一 так званий великий податковий законопроєкт. Через це Україна та МВФ погодили оновлений графік реформ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Україна пережила чергову страшну ніч під масованим ударом ворога. Дніпро, Харків, Суми, Київ. Внаслідок комбінованої ракетно-дронової атаки загинули та постраждали люди. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Постраждалим – якнайшвидшого одужання. Пошкоджені об’єкти історично-культурної спадщини, державні установи, житлові будинки та знищені бізнеси. У будівлі Державної екологічної інспекції України вибито близько половини вікон, понівечені стіни та стелі. Попри це інспекція продовжує працювати. Знищений перший інноваційний термінал Нової пошти у Києві, де після влучання виникла масштабна пожежа. Під ударом також опинилися малі та мікробізнеси – постраждали ринки поблизу станцій метро «Шулявська» та «Почайна». На Шулявці вщент згорів магазин підприємиці з Маріуполя Катерини Калмикової. Це вже вдруге жінка втрачає свій бізнес. Також пошкоджений бізнес-центр Senator, ресторан il Mollino, магазин маркетплейсу Rozetka, найбільша книгарня мережі Bооk.uа. На жаль, таких історій дуже багато. Щоб допомогти підприємцям відновитися після обстрілів, держава впроваджує спеціальні програми підтримки: 1️⃣ Гранти на відновлення для виробничих підприємств – до 16 млн грн. 2️⃣ Страхування воєнних ризиків – до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно у 10 областях та до 3 млн грн компенсації страхової премії на всій території України. 3️⃣ Програма «Точка опори» – держава компенсує зарплати працівників та ЄСВ на період відновлення або релокації підприємства. Більше – про програми відновлення на сайті Зроблено в Україні.

Як Україна перевіряє іноземних інвесторів? Володимир Ланда У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з керівником напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки Володимиром Ландою. ▪️ Як росіяни маскують свої інвестиції і скуповують нафтопереробні заводи в інших країнах; ▪️ Чому американці чекають на український скринінг інвестицій, але свій досвід нам не радять; ▪️ Чи не стане проблемою додаткова перевірка інвесторів, яких в Україні й без того черга не стоїть? Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Президент Зеленський анонсував підвищення зарплат військовим ▪️ Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців у тилу планують підвищити до 30 тис. грн. ▪️ Розмір виплат залежатиме від кількості та складності бойових завдань. ▪️ Військові на першій лінії в середньому отримуватимуть близько 300 тис. грн. ▪️ Нова контрактна система передбачатиме чітко визначені терміни служби (10, 14 або 24 місяці) та гарантовані відстрочки після її завершення. ▪️ Планується підвищення виплат для бойових командирів, щоб зберегти досвідчені кадри в армії. ▪️ Кабмін має затвердити механізм реалізації цих змін, а перші нові доплати очікуються вже в червні. Ці зміни стали можливими завдяки програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) та збільшенню видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн. 👉 Більше про зарплати військових, а також інші зміни до бюджету-2026 обговоримо 18 червня о 17:00 у Zoom.  Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць. 🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpress Днями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ. До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна.  Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили. Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдан Слуцького) 1. Про продаж вживаних речей офіційно без податків Людина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн. Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу. Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні. 2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформи Кур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно.  3. Крок до легалізації ринку оренди До другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду. Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи. Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці. 👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram