Що з економікою?

🚢 Що буде, якщо українські порти надовго зупиняться? Головне з нашого подкасту з Олегом Хоменком, генеральним директором асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Через посилення російських атак більшість судновласників тимчасово відмовляються заходити до українських чорноморських портів, через які проходять 90% аграрного експорту. Затримки призводять до перебоїв із наповненням зерносховищ, відвантаженнями та виконанням контрактів. Найближчі тижні не стануть критичними — аграрії вже мають досвід роботи в умовах війни, посівна завершена, а фінансовий стан господарств кращий, ніж на початку повномасштабного вторгнення. 🌽 Найскладніший період може настати у вересні-жовтні, коли розпочнеться збирання кукурудзи й знадобляться додаткові потужності для зберігання врожаю. При цьому в Україні вже накопичилося понад 10 млн тонн перехідних залишків зерна — найбільше від початку повномасштабної війни. Вони накопичилися через обстріли портів, повітряні тривоги та регулярні перебої з відвантаженням. Держава має готувати альтернативні маршрути вже зараз. Серед першочергових кроків: ▪️ обмежити навантаження вагонів у напрямку Одеси, щоб зерно та рухомий склад не накопичувалися на під’їздах до портів; ▪️ офіційно підтвердити форс-мажорні обставини, аби експортери могли уникнути штрафів за невиконання контрактів; ▪️ провести аудит альтернативних маршрутів через західний кордон, Румунію, Угорщину, Молдову та польський транзит; ▪️ перевірити готовність «Укрзалізниці», прикордонної інфраструктури та портів Дунаю до збільшення обсягів експорту. Порти Дунаю не можуть повністю замінити Велику Одесу через вищу вартість логістики, обмеження для великих суден, мілководдя та постійні російські атаки. Тому альтернативні маршрути можуть частково підтримати експорт, але забезпечити попередні обсяги (близько 4,5 млн тонн на місяць) вони не зможуть. Українське зерно забезпечує продовольством 400–500 млн людей у світі. Проте світовий ринок швидко знаходить альтернативних постачальників. Якщо Україна надовго втратить можливість експортувати, її місце можуть зайняти конкуренти, передусім Росія, яка активно нарощує присутність на ринках Африки та використовує постачання зерна як інструмент політичного впливу.

«Ми вже декілька разів спілкувалися з приводу того, наскільки вороги заходять в експансію на африканські ринки, як вони за рахунок того, що квазідержавні корпорації, квазідержавно-приватні корпорації, занижуючи ціну, заходять на постачання продукції країнами і починають використовувати це як інструменти впливу», — підкреслив Хоменко.

Більше — у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Олегом Хоменком від Центру економічної стратегії та Громадського радіо за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Видатки з державного бюджету зростають 一 більша частина на оборону У першому півріччі 2026 року видатки держбюджету сягнули 2,8 трлн грн — це на 17% більше, ніж за аналогічний період торік. Основні цифри: ▪️ 1,8 трлн грн, або 64% усіх видатків, спрямовано на оборону. ▪️ Із них 51% бюджету профінансовано за рахунок власних доходів, ще 13% — за рахунок міжнародної оборонної допомоги. ▪️ За рік фінансування війни власними ресурсами зросло на 33%, тоді як обсяг міжнародної оборонної допомоги скоротився на 6%. ▪️ Цивільні видатки досі менше 40% бюджету; соціальний захист, найбільша цивільна категорія, зріс на 10% р/р. ▪️ Формальний дефіцит бюджету у І півріччі становив 305 млрд грн, однак без урахування грантів і натуральної міжнародної допомоги реальний розрив фінансування сягає 1,36 трлн грн.

«Хоч видатки на війну за рахунок внутрішніх ресурсів зросли, оборонна допомога від партнерів за перше півріччя навпаки впала. Чому?  У першому півріччі оборонна допомога in-kind (у натуральному вигляді зброї, боєприпасів тощо) надходила обмежено. Водночас потреби фронту не зменшились, тому їх довелось ще більше закривати власними силами. Це не означає відмову партнерів допомагати Україні, скоріше відкладене рішення. Оскільки вже в червні ми отримали перший оборонний транш від ЄС в рамках нової програми Ukraine Support Loan, загальним обсягом €90 млрд на 2026-2027 роки.  Це демонструє стабільну підтримку наших партнерів та дає надію на кращу прогнозованість фінансування бюджету», — пояснює економістка ЦЕС Олександра Мироненко.

📊 Детальніше — у нашому липневому огляді економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Споживачі економлять, а кредитування б'є рекорди: як бізнес переживає «розморозку» економіки Минулого тижня ми провели дискусію «Від зими до зими: як оговтується українська економіка?». Презентацію та запис події можна переглянути за посиланням. А поки зібрали кілька ключових тез від представників українського бізнесу. 🏦 ПриватБанк: попит на кредити залишається високим За словами члена правління ПриватБанку Євгена Заіграєва, бізнес продовжує активно інвестувати навіть під час війни. ▪️ кредитний портфель бізнесу в ПриватБанку за перше півріччя зріс майже на 30%, тоді як ринок — на 15%; ▪️ за підсумками року банк очікує зростання корпоративного кредитування більш ніж на 60%; ▪️ найбільший попит мають кредити для агросектору, виробництва, логістики, енергетики та будівництва складів. 🏭 Інтерпайп: нові обмеження ЄС уже б'ють по експорту GR-директорка компанії Наталія Сидорук розповіла, що за перші 22 дні дії нових європейських тарифних квот Інтерпайп вже використав 45% свого квартального ліміту. Компанія вважає, що квоту розрахували несправедливо — приблизно на 30% нижче, ніж мала б бути. Після її вичерпання експорт до ЄС можливий лише зі сплатою 50% мита. За словами Сидорук, швидко переорієнтувати експорт на інші ринки буде дуже складно через конкуренцію, логістичні проблеми та зупинку роботи портів. 🛒 «Епіцентр»: українці стали витрачати значно раціональніше Директор з роздрібної торгівлі мережі «Епіцентр» Дмитро Танько зазначив, що після складної зими структура попиту суттєво змінилася. ▪️ люди менше купують декоративні товари та більше — будівельні матеріали, вікна, ОСБ, обладнання для енергозабезпечення й ремонту; ▪️ бізнес-клієнти демонструють значно вищу активність: приріст B2B-покупців приблизно у 2,5 раза перевищує динаміку B2C; ▪️ після російських атак українці передусім відновлюють житло, а не відкладають кошти на переїзд — це добре видно зі структури продажів будівельних матеріалів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

\\є

Чи вимагає МВФ від України підняти комуналку? Обрали декілька цитат з ефіру нашого економіста Богдана Слуцького в ефірі телемарафону.  Нагадаємо, що попри затримку з реформами МВФ виділив Україні ще $690 млн. Позитивний перегляд програми МВФ є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів, що Україна виконує свої зобов'язання і може розраховувати на подальшу фінансову підтримку.  Чи справді МВФ змушує Україну підвищити комунальні тарифи? Меморандум не встановлює конкретних тарифів чи дат підвищення. До кінця 2026 року уряд має підготувати план: визначити ринкові ціни, порахувати, хто потребує допомоги, і запровадити адресну підтримку для вразливих домогосподарств. Ідея полягає не в тому, щоб усі платили більше, а щоб субсидії отримували ті, хто справді цього потребує.

«Бо зараз людина, яка живе на 300 квадратних метрах, отримує значно більшу підтримку, ніж людина, яка живе на 30 квадратах. МВФ каже: захистіть тих, хто не може платити, але не дотуйте всіх однаково», 一 каже Богдан Слуцький. 

Чому МВФ наполягає на законі про цифрові платформи ("податок на OLX")? Нагадаємо, що закон про цифрові платформи вже ухвалений Радою, але президент його не підписав.

«Закон про цифрові платформи його так прозвали "про OLX". Насправді він має захистити людей. Зараз за чинним Податковим кодексом податкова може поставити питання навіть до людини, яка продає вживані речі. Закон дає можливість продавати через OLX Доставку товарів до 2 тисяч євро без жодних податків. Крім того, він дозволяє людям, які працюють у таксі чи кур'єрами, легалізувати свої доходи, сплатити 10% податку і потім показати банку офіційний дохід, щоб отримати дешевший кредит чи іпотеку. У новому меморандумі МВФ чітко прописано, що президент має підписати цей закон до кінця липня», 一 пояснює економіст ЦЕС.

3.  Де Україна зараз найбільше гальмує у виконанні вимог МВФ?

«Ми гальмуємо по трьох аспектах. Перший — це налагодити податкову систему, щоб захистити чесних підприємців, а тих, хто використовує її для ухилення від податків, вивести на чисту воду. Другий — це захистити тих, хто не може платити за комунальні послуги, і перестати дотувати тих, хто може. Третій — перекрити механізми виведення коштів в офшори. Також дуже важливий блок — антикорупція та корпоративне управління в державних підприємствах. І майже всі ці маяки одночасно є нашими зобов'язаннями на шляху до вступу в Європейський Союз», 一 підкреслює Слуцький. 

👉 Більше про те, як Україна виконує свої зобов'язання перед партнерами і новий меморандум з МВФ будемо говорити на події 31 липня о 16:00 офлайн у Києві з трансляцією наживо.  Запрошені спікери:  ▪️ Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена України; ▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики; ▪️ Анастасія Радіна, народна депутатка, Голова Комітету з питань антикорупційної політики; ▪️ Тарас Качка, торговий представник України в ЄС (онлайн). Подію організовуємо спільно з колегами з консорціуму RRR4U за підтримки Міжнародного фонду Відродження. Реєструйтеся за посиланням.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Чи витримає український агросектор чергову блокаду портів? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» поспілкувалися з Олегом Хоменком, генеральним директором Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Говоримо про те: ▪️ Наскільки критичною є нинішня зупинка суден для українського експорту та економіки? ▪️ Чи здатні Дунай, залізниця та західні кордони знову стати альтернативою морському експорту, як у 2022 році? ▪️ Які рішення держави можуть допомогти аграріям пережити нову кризу? Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Українська економіка відіграла падіння ВВП у першому кварталі, але зростання залишається під загрозою У першому кварталі 2026 року ВВП склав -0,6% р/р, у другому кварталі за попередніми оцінками +0,6% р/р. Втім, щоб виконати урядовий прогноз і забезпечити 1,6% зростання ВВП у цьому році, економіка має зрости майже на 3% у другому півріччі. Це можливо, якщо: ▪️ цьогорічний врожай буде кращим, ніж торік; ▪️ збережеться підтримка бюджету завдяки міжнародному фінансуванню. Водночас ризиків багато і вони значущі: ▪️ російські удари по портах, логістиці, складах і підприємствах; ▪️ втрати залізничної інфраструктури; ▪️ невизначеність щодо проходження опалювального сезону та роботи енергосистеми. Графік: огляд економіки від ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Судна перестали заходити у порти України, — міністр аграрної політики Тарас Висоцький

«Ще вчора до портів заходили чотири-п'ять суден. Це небагато, але рух був. Станом на сьогодні захід суден призупинився. Це рішення судновласників – держава зі свого боку нічого не обмежувала», 一 сказав Висоцький.

Водночас Висоцький заявив, що «говорити про повну блокаду морського експорту поки зарано». Лише за перші два тижні липня росіяни 23 рази вдарили по портовій інфраструктурі та здійснили 17 атак на цивільні судна. 🚢 Експортні потужності портів Великої Одеси вже скоротилися на 30%, перерозподілити їх до портів Дунаю можна лише частково. До 90% експорту агропродукції експортують саме морем. За оцінками експертів у разі повторення сценарію 2022-го року, Україна ризикує втратити біля 6% ВВП.  Графік: огляд економіки від ЦЕС у липні 2026. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Новий меморандум з МВФ поповнився сімома структурними маяками Після першого перегляду програми Extended Fund Facility (EFF) Україна отримала другий транш у $690 млн, а оновлений меморандум із МВФ поповнився сімома новими структурними маяками, шість із яких стосуються податкової та фіскальної політики. Серед найближчих зобов'язань: ▪️ до кінця липня — запровадження оподаткування доходів цифрових платформ та скасування пільги на імпортні посилки вартістю до €150; ▪️ до кінця серпня —підвищення порогу для проведення позапланових перевірок під час відшкодування ПДВ зі 100 000 грн до 1 млн грн; ▪️ до кінця жовтня — законодавчі зміни для посилення незалежності НКРЕКП; ▪️ для ФОПів МВФ погодився відтермінувати реформу спрощеної системи. До квітня 2027 року Україна має підготувати зміни щодо скасування ПДВ-пільги для частини ФОПів та підвищення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 2028 року. Водночас МВФ погодився перенести строки виконання окремих реформ, зокрема щодо перевірки декларацій НАЗК та аналізу тарифних субсидій в енергетиці. Що означають нові структурні маяки для України, які реформи реально виконати, а які залишаються під ризиком? Про це говоритимемо 31 липня о 16:00 на презентації щомісячного Моніторингу виконання програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility, яку ми проводимо спільно з колегами з консорціуму RRR4U. Цього місяця спеціальна тема заходу — «Як неефективні правоохоронні органи погіршують інвестиційний клімат?». Під час заходу ми розглянемо поточний стан реформ БЕБ і ДБР, проаналізуємо, як бізнес оцінює роботу правоохоронних органів, та обговоримо, як ці проблеми впливають на інвестиційний клімат України. Запрошені спікери: • Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена України; • Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики; • Анастасія Радіна, народна депутатка, Голова Комітету з питань антикорупційної політики. 📍 Офлайн у Києві + онлайн-трансляція 👉 Реєстрація — за посиланням. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.  RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

«Ніхто ж не хоче купити квартиру в хрущовці. А земля може як завгодно довго генерувати додану вартість» Для нового випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Андрія Усенка, СЕО та співзасновника компаній «Твоє коло», «М'ясторія». Говорили про земельні інвестиції та зокрема порівняли дохідність таких інвестицій з ОВДП та нерухомістю. За словами Андрія Усенка, українці традиційно звикли інвестувати в квартири, тоді як земля лише починає сприйматися як повноцінний інвестиційний актив. На його думку, на відміну від нерухомості, яка з часом морально та фізично зношується і потребує постійних витрат на ремонт та утримання, земля може десятиліттями генерувати дохід через оренду та зростати в ціні.  Водночас він каже, що порівнювати землю та ОВДП не зовсім коректно: облігації більше підходять для коротко- і середньострокового розміщення коштів із прогнозованою дохідністю, тоді як земля — це довгострокова інвестиція. Підготували декілька цитат з подкасту, а повний випуск та розшифровку можна проглянути за посиланням. «Останні гроші не можна нести в щось одне» 

«Потрібно сформувати певний капітал. Він може бути різним — може бути 50 тисяч, може бути 50 мільйонів. Але ці 50 тисяч або 50 мільйонів треба розділити: куди інвестувати, щоб або більше ризиків і більша дохідність, або менше ризиків, збалансований портфель. І ОВДП, і земля — це частинки інвестиційного портфелю, так само як нерухомість, фондові ринки, золото і купа інших інструментів. Кожен, залежно від величини свого портфелю, додає інструментів — облігацій, акцій і так далі».

«Земля — це захисний актив, і його порівнюють із золотом».

«Це низькоризиковий актив, але з досить високим потенціалом дохідності. Якщо взяти землю у Штатах, то там дохідність 2-4%. Якщо взяти землю в Європі — Польща, Болгарія, Румунія, Литва, Латвія, — не брали Нідерланди, де земля по $80 тис. 一 земля в євро щороку зростає десь у районі 8%. В Україні цей потенціал вищий. Бо ми на старті ринку. У нас стартова позиція нижча, ціна нижча — і нам є куди летіти. І в найближчі 5–10 років потенціал зростання, у відсотках та в абсолютних цифрах, буде вищий. Потім уповільнимося і будемо зростати на своїх 3-7% на рік».

«Хто зайшов на старті — той заробив найбільше. Якщо не помилився з активом» 

«Найбільший ризик інвестування в землю це помилитися з вибором активу. А всередині цієї фрази — багато інших ризиків. Військовий — раз, ґрунти — два, опади — три, неправильна територія — чотири. Понад 80% ринку займають аграрні компанії. Якщо навколо одна компанія обробляє всі землі, конкуренції немає. Коли ви прийдете продавати, купувати буде нікому — і дорого продати не вийде».

👉 Послухати більше. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

💸 Попри затримку з реформами МВФ виділив Україні ще $690 млн  Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми Extended Fund Facility (EFF), завдяки чому Україна отримала доступ до чергового траншу — близько $690 млн для фінансування державного бюджету. З урахуванням цього траншу загальний обсяг виплат за програмою вже сягнув $2,2 млрд — це близько чверті від передбаченого чотирирічного пакета на $8,1 млрд. Позитивний перегляд програми МВФ є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів, що Україна виконує свої зобов'язання і може розраховувати на подальшу фінансову підтримку. Втім, не все в оцінці МВФ позитивне. Ціль щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня виконати не вдалося через російські атаки на інфраструктуру та наслідки загострення війни на Близькому Сході. Також затримується реалізація низки структурних реформ. Зокрема, йдеться про заходи для скорочення тіньової економіки та збільшення бюджетних доходів: скасування пільги з ПДВ на посилки до €150, реформу спрощеної системи оподаткування, оподаткування доходів цифрових платформ, а також посилення антикорупційних інституцій. Попри це МВФ та інші міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну, навіть якщо частину реформ доводиться переносити. Наступний перегляд програми очікується у вересні. Тоді МВФ оцінюватиме виконання показників за другий квартал.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Від зими до зими: чи встигає оговтатись українська економіка? Наприкінці червня в Україні повернулися вимушені відключення електроенергії — і Україні доводиться багато імпортувати. Однак співвідношення імпорту та експорту поступово скорочується — з 4,2 у травні до 1,9 у червні.  Енергетика — лише один із факторів, що впливає на економіку та роботу бізнесу зокрема.  Росія продовжує руйнувати потужності та інфраструктуру, підприємства відчувають рекордну нестачу робочої сили, а виробничі витрати стрімко зростають.  Ще один виклик 一 негативний вплив європейських регуляцій (вуглецевий податок CBAM) на українську металургію. 👉 Більше про те, як оговтується українська економіка, будемо говорити на події 23 липня о 16:00 в Zoom. Запрошені спікери: ▪️ Євген Заіграєв, член правління ПриватБанку; ▪️ Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки та довкілля України; ▪️ Наталія Сидорук, GR-директорка компанії ІНТЕРПАЙП; ▪️ Дмитро Танько, директор з роздрібної торгівлі мережі Епіцентр. Також традиційно оглянемо зміни в українській економіці за минулий місяць. Реєстрація доступна за посиланням.  Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії. Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Перезаливаємо допис з прямими цитатами, перепрошуємо за те, що попередній репост міг ввести в оману. 

Тарас Чмут: «На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися». 

Українська правда опублікувала інтерв'ю з керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом. Тарас бачить три основні причини відставки міністра оборони Михайла Федорова: 1. Перезавантаження системи оборонних закупівель

«Основна проблема 一 це перезавантаження системи оборонних закупівель. На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися. У когось були домовленості з європейськими країнами. Ми 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди (…). Всі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив.(...) Допускаю, що в когось наламались великі контракти, в когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалася якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи», 一 каже Тарас Чмут.

2. Конфлікт із Збройними силами та Генеральним штабом 3. Зростання політичної та медійної ваги

«І, напевно, третій фактор – це зростаюча медійна, політична вага, роль і симпатія суспільства до нього і його команди. Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд, щоб замінити Міністра оборони, тому що парламент просто так його б не замінив. Голосів, впевнений, не було б», 一 підсумовує Чмут.

Відео: Шабунін.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Головна причина звільнення Федорова це – бажання Зеленського, Арахамії і ко красти на оборонних закупівлях. Ще заздрість президента до суспільної підтримки, яку мав Михайло. Але основна причина все ж гроші: бажання пиляти 60 млрд євро на закритих оборонних закупівлях. Будь ласка, послухайте, що про це каже Чмут в інтервʼю УП.

5 років ринку землі: чи варто інвестувати в українську землю? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» поспілкувалися з Андрієм Усенком, СЕО та співзасновником компаній «Твоє коло», «М'ясторія». ▪️ чи справдилися прогнози, що після відкриття ринку «всю землю скуплять великі агрохолдинги»; ▪️ яка дохідність земельних інвестицій і чи вигідніші вони за ОВДП; ▪️ кому підійдуть інвестиції в землю і як не помилитися з вибором ділянки. Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Рекордний бюджет на освіту не вирішив проблему низьких зарплат вчителів. Чому так? У 2026 році на освіту передбачили рекордні 459 млрд грн, а нова програма мала підвищити оклади вчителів на 30% з початку року. Проте реальні зарплати педагогів досі критично відстають від закону. Чому так сталося — пояснюємо у нашому дослідженні про видатки на освіту. За посиланням ви також знайдете інтерактивні графіки, які допоможуть краще зрозуміти картину. А нижче — ключові тези з колонки економістки ЦЕС Олександри Мироненко для РБК-Україна: ▪️За законом “Про освіту” оклад педагога найнижчої кваліфікації має складати три мінімальні зарплати (24 тис грн у 2025 році і 26 тис грн у 2026). Насправді ж минулого року освітяни в середньому отримали лише 16 тис грн. ▪️Ситуацію мала змінити нова бюджетна програма, за якою зарплати освітянам піднімають на 50% (+30% з січня та +20% з вересня). Вже у березні середня оплата праці у сфері зросла до 19 400 грн – на 20%. Отже, підняти оклади вдалося не у повному обсязі, і ось чому: - зарплати фінансуються одночасно з державного і місцевих бюджетів – громади опинились перед видатками, які не були закладені попередньо. - місцева влада самостійно визначає розміри надбавки "за престижність" – від 5% до 30% до базового окладу. У деяких громадах надбавки скоротили або скасували, щоб збалансувати місцеві бюджети. ▪️Проблема низьких зарплат полягає і в розподілі коштів на освітні ініціативи. Наприклад, цього року на безкоштовне харчування всіх школярів (раніше годували тільки молодшу школу) виділили 14,4 млрд грн. Це сума, якої вистачило б, щоб довести зарплати до законодавчо визначеного рівня приблизно половині українських вчителів. Підтримка харчування — це добре, проте не для всіх поспіль: частина сімей здатні самі його забезпечити, а частина дітей просто не споживатимуть ці обіди. Тобто навіть рекордний бюджет на освіту не гарантує гідної оплати праці. Питання не лише в тому, скільки держава витрачає, а й як і на що саме. 🔗 Детальніше читайте у нашому дослідженні, за підтримку якого ми дякуємо Міжнародному фонду Відродження. 🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Поки зберігається інтрига щодо міністра оборони, запрошуємо познайомитися з новим міністром економіки та довкілля — Олександром Кравченком. До призначення Олександр працював керівним партнером українського офісу McKinsey&Company, однієї з найбільших консалтингових компаній, яка працює як з урядами так і з великим бізнесом. У квітні пан Кравченко приходив до нас на подкаст “Що з економікою” поговорити про те, як приводити інвестора за руку в Україну і як держава може цьому сприяти. 🔗 Подивитися запис можна на нашому YouTube, а почитати текстову версію — на нашому сайті. Цитати з розмови до призначенням міністром: [про роль держави у залученні інвестицій]

Держава має визначити стратегічні пріоритети — які напрямки економіки ми хочемо підтримувати більше, ніж інші. Тому що в кінці кінців координатором значної частини грошей у нас все ж таки буде уряд. (...) І далі є багато чого, що держава може зробити сама. Вона може в межах свого бюджету підтримувати — програма 5-7-9 є прикладом зменшення вартості капіталу через бюджет. Вона має переходити на спрощення регулювання відповідно до європейських стандартів (...) І вона має координувати з донорами програми концесійного капіталу.

[про важливість реформ: Олександр Кравченко вважає, що найкращий спосіб залучити в Україну іноземних інвесторів — продовжувати реформи, щоб ми зрештою стали членом ЄС]

Я вірю в те, що великий політичний якір для України — це вступ до ЄС. І я думаю, вірю, сподіваюся, що це той фарватер, в якому ми будемо триматися. Тому ми не вступимо до ЄС, якщо не будемо проводити реформи, які зокрема корисні для бізнесу. Тому я думаю, що ми все ж таки реалізовуватимемо цей порядок денний.

[про доступність капіталу: Кравченко говорить також і про важливість стимулювання внутрішніх інвестицій. Він звертає увагу, що в Україні рівень заощаджень — з яких можна інвестувати — низький як у людей, так і у бізнесу. Кравченко наголошує, що для розвитку економіки потрібно витрачати якомога більше грошей на заощадження та інвестиції, а не непродуктивне споживання]

Якщо дивитися на доступність капіталу в Україні, на жаль, він також обмежений. Це комбінація історичних факторів — ми менше заощаджували, більше споживали. Тому мені здається, що всі ініціативи уряду, спрямовані на стимулювання заощаджень, зокрема додаткове ПДВ на імпорт, — це якраз те, що Україні дуже потрібно.

Також залишаємо лінк на великий звіт McKinsey&Company “Preparing for Ukraine’s reconstruction by reducing risk for private funding”, за співавторства Олександра Кравченка. 🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🔍 Шукаємо двох аналітиків в команду ЦЕС: на напрямок євроінтеграції та роботу з даними Ми пропонуємо гідну оплату праці, роботу з офісу або віддалено, а також проєкти, що впливають на економічну політику України. Детальніше: ▪️Аналітик/аналітикиня з питань європейської інтеграції. Потрібен фахівець, який допомагатиме наближати українську економіку до правил ЄС. Робота передбачає аналіз acquis ЄС, оцінку економічних наслідків реформ та підготовку аналітичних записок. Від кандидата очікуємо ступінь магістра з економіки чи європейських студій, англійську від B2, глибокий інтерес до євроінтеграції та вміння структурувати великі обсяги інформації. ▪️Молодший аналітик/аналітикиня даних. Потрібна людина, яка любить мову цифр, вміє знаходити в них закономірності та пояснювати складні речі простими словами. Робота пов'язана зі збором даних, проведенням статистичного аналізу та створенням візуалізацій для наших досліджень. Від кандидата очікуємо освіту в сфері економіки, статистики чи аналізу даних, впевнене володіння R або Python, знання SQL та економетрики. Усі деталі стосовно вакансій читайте на нашому сайті за посиланням. 📥 Чекаємо ваші CV та супровідні листи тут: office@ces.org.ua 🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Чи запрацює в Україні фондовий ринок і звідки прийдуть перші гроші? У новому випуску подкасту «Що з економікою? поспілкувалися з Олександром Пивоварським, директором з розвитку ринків капіталу та фінансових ринків у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). ▪️ для чого Україні фондовий ринок і чи реально його запустити під час війни; ▪️ хто принесе перші гроші — українці, пенсійні фонди чи іноземні інвестори; ▪️ який досвід з Варшавської біржі може взяти Україна. Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Чому НБУ вводить ввів в обіг нову банкноту 2 000 грн? Купюра ввійде в готівковий обіг з 4 вересня. НБУ пояснив, чому з'явився новий номінал: ▪️ З часу введення банкноти 1 000 гривень 7 років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн. ▪️Обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд грн у 2019 році до понад 970 млрд грн станом на 1 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу.  ▪️ Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу. Чи зростуть ціни через новий номінал?

«Підприємства дійсно можуть округлити ціни – наприклад, так частково відбулося коли з обігу виводили копійки дрібних номіналів, хоче це округлення переважно було до найближчої цілої гривні. Але насправді зміна цін – і цінників - визначається багатьма іншими чинниками – від вартості електроенергії та сировини, зростання зарплат, зміни податків, до коливань пропозиції та попиту на окремі товари та послуги. Отже, запровадження нового номіналу купюри не несе ризиків для монетарної стабільності, та, як вже пояснив НБУ, просто відповідає тій ситуації, що склалася за 7 років з часу введення попереднього високого номіналу – зі змінами курсу, цін, зарплат тощо. Більш того, у НБУ є всі інструменти для зниження таких ризиків, зокрема шляхом проведення більш жорсткої монетарної політики», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram