Що з економікою?
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Mostrar más📈 Análisis del canal de Telegram Що з економікою?
El canal Що з економікою? (@thinktankces) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 12 334 suscriptores, ocupando la posición 10 069 en la categoría Economía y Finanzas y el puesto 4 843 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 12 334 suscriptores.
Según los últimos datos del 10 junio, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 1 558, y en las últimas 24 horas de 38, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 49.14%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 12.58% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 6 057 visualizaciones. En el primer día suele acumular 1 550 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 51.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como економіка, фінансування, мвф, цес, нбу.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 11 junio, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Economía y Finanzas.
«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала.▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими. ▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань. ▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу. 👉 Послухати подію в записі можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів. (...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%. Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа.У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми: ▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини). ▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція). ▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру. ▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади. Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року. 🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Оптимізація шкіл залишається складним викликом для громад. Вони здебільшого змушені самостійно ухвалювати рішення щодо реорганізації чи укрупнення шкіл, хоча не завжди мають для цього достатньо досвіду, експертизи та ресурсів. Саме тому громадам потрібна системна державна підтримка — як організаційна й адміністративна, так і методична, щоб цей процес був більш виваженим та ефективним. Не менш важливим є й комунікаційний аспект. Держава має активніше пояснювати суспільству причини оптимізації та її потенційні переваги для якості освіти. Адже спротив таким змінам часто виникає через брак інформації та нерозуміння їхньої необхідності, а якісна комунікація традиційно трошки провисає», 一 пояснює Ірина Іпполітова.Освітня експертка та співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник додає, що укрупнення шкіл можливе лише за умови створення безпечної та якісної інфраструктури.
«У нас насправді зараз питання не тільки того, щоб створити велику школу. Ще має бути укриття, ще має бути нормальна дорога для того, щоб довозити учнів, і ще мають бути шкільні автобуси», 一 додає Іванна Коберник.👉 Подивитися подію або прочитати дослідження можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Пустим стоїть Київський національний економічний університет переважно, пустим стоїть транспортний університет переважно (…) Пустими стоять дуже багато приміщень, це десятки тисяч квадратних метрів. Чому? Тому що у них все дистанційно. І що б там вони не казали, що у них є якісь студенти, які приходять — краще спитати у самих студентів, вони не збрешуть. Якби держава була розумною, то вона б уже давно пустила в ці площі — і не тільки приватні школи, але й комунальні. Тому що всі великі чесні університети бідкаються, що у них немає укриттів на велику кількість студентів — куди їх помістити? Але ж вони ці приміщення взагалі не використовують. А от невеличка школа по сусідству може там розміститися своїми класами під час тривоги і продовжувати навчання», — зазначає Стадний.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Відповідність правилам ЄС — це лише технічність. (...) Набагато важливіше використовувати досвід інших країн — зокрема Словаччини того часу, Естонії та Грузії, де справді радикальне спрощення та нейтралізація податкової системи, зменшення податкового навантаження на прямі податки та часткове його перенесення на непрямі податки дало реальні результати. (...) Однією з найбільших проблем української економіки є те, що значна частина тіньової економіки пов’язана з тими, хто використовує або навіть зловживає системою ФОП. Ті, хто сплачують усі податки, а також соціальні податки та внески, перебувають у значно гіршому становищі порівняно з тими, хто платить набагато нижчі податки. (...) Доки цього не буде зроблено, буде просто неможливо мати справді нейтральну та справді ефективну податкову систему. (...) Сьогоднішня система стимулює до ухилення від оподаткування», 一 підсумовує Міклош.Але щоб вирівняти правила, треба політичне лідерство і «непопулярні рішення». 🔗 Послухати запис події можна за посиланням. Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом та Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу, Данії та Великої Британії. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Рада провалила голосування за одне з ключових зобов'язань за день до приїзду в Київ місії МВФ. Від цієї місії залежить, чи отримаємо ми наступний транш фінансування МВФ у червні. Черговий провал України у виконанні власних обіцянок точно буде у фокусі обговорень та повпливає на результат місії», 一 пояснює економіст ЦЕС Максим Самойлюк.Також сьогодні з порядку денного злетіли всі законопроєкти по програмах МВФ та Ukraine Facility. Нагадаємо, що МВФ є ключем для розблокування фінансування і від інших наших партнерів. Програми фінансування ЄС часто пов'язані з умовами співпраці з МВФ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Що нам обіцяє КМДА від цього підвищення в чотири рази? Нічого. Вони просто кажуть: «Ну треба підвищувати». Чи кажуть вони, що через рік буде +100 тролейбусів у Києві? Чи що через рік запрацює станція метро на Виноградарі? Чи що транспорт пришвидшиться? Ні, вони взагалі не мислять цими категоріями», 一 каже Олександр Гречко.Дорогий громадський транспорт може стимулювати людей пересідати на авто або маршрутки. У результаті місто не отримає більше доходів.
«Місто умисно створює невигідний проїзний
.
Для чого? Щоб разові поїздки були паритетні за ціною з приватними перевізниками, і таким чином платоспроможні пасажири легше перетікали до приватників, які отримували б прибуток. А ми пам’ятаємо, що це виключно
готівка, яка не обліковується.
І куди частина тієї готівки може направлятися,
яким чиновникам
, що ухвалюють невигідні для комунального транспорту тарифи, треба розуміти», 一 додає Олександр Гречко.Якщо все ж підвищення цін на транспорт у Києві не уникнути, ГО «Пасажири Києва» пропонують: • 20 грн за разову поїздку • 30 грн за пересадковий квиток на 90 хвилин • 1000 грн за місячний проїзний
«Люди активніше користуватимуться [громадським] транспортом, не пересідатимуть на приватні автомобілі чи маршрутки — і таким чином собівартість зменшуватиметься. Економія на дотаціях складе 2,5 млрд грн на рік. І ці дотації не треба кудись ефемерно викидати — їх треба реінвестувати в громадський транспорт», 一 підсумовує Олександр Гречко.🎧 Послухати подкаст на всіх подкаст-платформах або почитати текстову версію можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
«Втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки отриманню кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», 一 додав економіст ЦЕС Максим Самойлюк.▪️ Перші виплати мають надійти наприкінці червня, і підуть на закупівлі дронів українського виробництва, як зазначила Дорота Длоухі-Суліга. ▪️ Пріоритет – українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний у потрібний час і в потрібному обсязі). Окрема складність – китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25% вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів. 🔗 Подивитися запис події можна за посиланням. Більше про головне можна також прочитати в матеріалі LB за нашою подією. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
