Що з економікою?

Платні дороги, закриті аеропорти і таксі за ліцензіями. Що з транспортом в Україні? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Сергієм Деркачем, першим заступником міністра розвитку громад та територій України, говоримо про те: • коли в Україні будуть платні дороги і чому цього вимагає ЄС; • для чого Україні реформа таксі, чи не відлякає водіїв вимога працювати за ліцензією; • як швидко зараз вантажівки та автобуси проходять кордон і які результати системи «єЧерга»; • вплив російських ударів на українську логістику; • становище українських аеропортів. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Як Київ зі своїм бюджетом має стільки проблем? У Києва один з найбільших місцевих бюджетів країни. Місто отримує значні податкові надходження, тут головні офіси великих компаній і працює багато високооплачуваних фахівців. Тоді чому міська влада скаржиться на нестачу грошей, а містяни на нестачу укриттів, погане транспортне сполучення та корупцію?   👉 Про це у новому подкасті «Кияни» розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. ▪️ Чи справді Києву не вистачає грошей?

«У Києві бюджет є достатньо великим. Ми протягом усіх років, і особливо повномасштабної війни, спостерігали абсолютно дивні пріоритети у використанні цих грошей. Як мені здається, міська влада почувалася безконтрольною і розбещеною. Перед тим як у Києва все позабирали (йдеться, зокрема, про військовий ПДФО та частину надходжень від податку на прибуток банків) — те, що насправді місто не заробило, — у Києва були гігантські залишки на рахунках. Це були десятки мільярдів гривень, які просто не витрачалися. І тому в грудні йшли ці феєричні розпили грошей на все, на що тільки можна було: знамените перекладання бруківки по вулиці Богдана Хмельницького. (...) Якщо ти весь час жив як дружина олігарха, а потім олігарх тебе кинув, то у тебе виникають проблеми, бо ти звик їздити всюди на лімузині. І потім грошей починає не вистачати».

▪️ Чому місто будує розв'язки, а не укриття? Однією з найбільших проблем Гліб називає бюджетні пріоритети столиці, особливо під час повномасштабної війни.

«Ми дивимося на претензії до міської влади зараз, під час посилення російських обстрілів Києва. І головна претензія — ви будуєте розв'язки, а не будуєте укриття. Коректна претензія? Коректна. У мене постає питання: якщо ви хочете отримувати відкати, у чому проблема? Ви можете отримувати відкати від будівництва укриттів, і ніхто не буде мати до вас претензій. Окей, у вас буде укриттів не 100, умовно, а 85, тому що на 15 ви вкрали. Але міська влада настільки лінива, що реалізує схеми там, де їй зручно. Напевно, у них із цими підрядниками вже налагоджені стосунки, от вони й будують розв'язки. А з будівництвом укриттів якось ще не налагоджені ділові відносини».

▪️ Як корупція впливає на якість управління Києвом?

«Корупція з'їдає якісне управління, тому що час іде на схеми, а не на управління містом. Якщо людина займається половину часу схематозом, у неї залишається лише половина робочого часу на не схематоз. Плюс це все, як модно стало казати останніми роками, затоксичує. Тому що якщо ти сам корупціонер, ти будуєш, по суті, таку мафіозну структуру. Не всі хочуть іти працювати в мафію. Людям це може бути некомфортно. Просто мама з татом навчили, що не треба красти, а тут усі навколо крадуть і очікують, що я буду так само. Відповідно, люди з відповідними цінностями просто в цій системі не приживаються».

▪️ На що Київ мав би витрачати гроші насамперед? Пріоритетом сьогодні мають бути захист критичної інфраструктури, ліквідація наслідків російських атак і підвищення стійкості міста.

«Ненормальна ситуація, коли, як я читаю, людям влітку прилетів шматок ракети в їхній будинок на Лук'янівці, і вони ходять вичерпувати з квартири воду, тому що місто нічого не робить. Тобто навіть елементарно не може якісно накрити цей дах, щоб туди не затікала вода. Перше — це наслідки війни і запобігання принциповим ризикам для критичної інфраструктури. Після війни — це інвентаризація того, в якому стані ця інфраструктура знаходиться, і як розставити пріоритети».

Повну розмову з Глібом Вишлінським дивіться в подкасті «Кияни». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Навіщо Україні реформа публічних інвестицій і що вона має змінити? Уявімо громаду, якій одночасно потрібно відремонтувати лікарню, побудувати укриття в школі та замінити аварійний водогін. Грошей на все не вистачає. Як вирішити, що фінансувати першим? Саме для цього Україна з 2023 року впроваджує реформу управління публічними інвестиціями. Щоб перейти від хаотичного фінансування окремих об'єктів до системного планування, коли кожен проєкт має чітку мету, обґрунтування та вимірюваний результат. Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Мариною Денисюк, екс-заступницею міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту.

«Найголовніше в управлінні публічними інвестиціями — це стратегія. Все починається зі стратегії розвитку громади, а далі це переходить у середньостроковий план пріоритетних інвестицій, який затверджується на три роки. Він може кожен рік змінюватися, тому що виникають інші потреби, але ключова умова — дофінансування того, що було розпочато», — пояснює Марина.

Наприклад, якщо громаді бракує чистої води, це не означає, що потрібно відразу будувати новий водогін. Можливо, дешевше під'єднатися до системи сусідньої громади або пробурити свердловини. Реформа передбачає, що спочатку потрібно порівняти варіанти, їхню вартість і користь для мешканців, а вже потім обирати проєкт.

«Модернізація водоканалу не є кінцевою метою. (...) У нас повинен бути об’єкт, предмет і мета. Хто об’єкт? У нас об’єкт — громада, предмет — водоканал, мета — зробити так, щоб водоканал задовольняв потреби громадян і надавав чисту воду, або відводив воду. Тому змінюється повністю підхід до вибору цього проєкту і технічного рішення», — розповідає Денисюк.

За реформою управління публічними інвестиціями ми також слідкуємо в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансування Європейського Союзу, який ми робимо спільно з колегами з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу». Щомісяця ми випускаємо аналітику з головними змінами та новинами по реформі, а також закупівлях для відбудови. З новим випуском за жовтень можна ознайомитись за посиланням.  Одна з проблем, з якою реформа стикнулась на практиці 一 держава не відразу розмежувала звичайні капітальні видатки та повноцінні інвестиційні проєкти. Наприклад, закупівля меблів для школи не обов'язково потребує складної процедури підготовки інвестиційного проєкту. Ще одна проблема — нестача фахівців,  коли громада з більшими потребами може поступитися у боротьбі за фінансування тим, хто краще готує проєкти. Про те, чому навіть хороші проєкти залишаються без фінансування та як громадам залучати більше грошей на відбудову 一 у подкасті. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

📉 Настрої українського бізнесу впали до найнижчого рівня за останні два роки У жовтні сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності впав до 45,8 — найнижчого рівня з літа 2024 року, коли бізнес потерпав від тривалих відключень світла. Значення нижче 50 означає, що негативні очікування переважають позитивні. Що погіршує настрої бізнесу? ▪️ Посилення російських обстрілів енергетики, підприємств, складів та логістики. ▪️ Повернення відключень електроенергії та подорожчання пального. ▪️ Обмеження експорту через блокування портів. ▪️ Нестача кваліфікованих працівників. Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим сигналом про поступове відновлення або погіршення ділової активності. Графік: Трекер економіки під час війни. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Україна покращила оцінки в 11 сферах на шляху до ЄС. Чи достатньо цього, щоб завершити переговори до 2028 року? Сьогодні Європейська комісія опублікувала щорічний Звіт про розширення, у якому оцінила прогрес України в підготовці до членства в ЄС. Цьогоріч документ містить важливу новацію — орієнтовний графік переговорів із конкретними цілями на 2026–2027 роки. Що змінилося за рік? Україна покращила оцінки готовності в 11 розділах і сферах, серед яких судочинство, публічні закупівлі, цифрова трансформація, оподаткування, освіта та сільське господарство. У кожній із цих сфер оцінка зросла лише на 0,5 бала за умовною шкалою готовності.

«Прогрес відзначають передусім у сферах, де впроваджено цифрові рішення або програми ЄС. Натомість повільніше просуваються реформи, які потребують складнішого законодавчого узгодження та системних змін, зокрема у сфері вільного руху працівників і політики конкуренції», — пояснює аналітикиня ЦЕС Олена Єрмак.

Яких економічних реформ очікує ЄС? Рекомендації Єврокомісії залишаються переважно незмінними: зміцнювати державні фінанси, зменшувати роль держави в економіці, боротися з тіньовою зайнятістю та дефіцитом робочої сили.  Окрему увагу приділили виконанню умов міжнародної фінансової підтримки, зокрема Ukraine Support Loan, підвищенню прозорості бюджету та реформуванню фінансового сектору. Що далі? Єврокомісія вперше окреслила попередній графік переговорів з Україною.  ▪️ До кінця 2026 року — відкриття двох останніх переговорних кластерів. ▪️ Перша половина 2027 року — Україна має на меті виконати проміжні критерії у сфері верховенства права. ▪️ Протягом 2027 року — попереднє закриття семи пріоритетних переговорних розділів, зокрема щодо освіти, соціальної політики, промисловості, науки та зовнішніх відносин. Україна може отримати частину переваг членства ще до вступу в ЄС. У першому кварталі 2027 року планують розпочати діалог про поступову інтеграцію України до єдиного ринку ЄС. Серед пріоритетів — угода ACAA, яка спростить доступ української промислової продукції до ринку ЄС, приєднання до єдиної зони платежів у євро (SEPA) та інтеграція ринків електроенергії.

«Поступова інтеграція може дати Україні відчутні економічні переваги ще до повного членства. Але важливо, щоб цей процес був двостороннім. Україна впроваджує європейські правила, що потребує інвестицій і додаткових витрат від держави та бізнесу. Логічно, що виконання цих вимог має супроводжуватися поступовим відкриттям внутрішнього ринку для України», — зазначає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

Чи реально завершити переговори до кінця 2028 року? Єврокомісія наголошує, що темп переговорів залежатиме від прогресу в першому кластері, особливо у сфері верховенства права. Ціль України завершити переговори до кінця 2028 року Комісія називає амбітною і зазначає, що для її досягнення потрібно пришвидшити реформи. Для порівняння, мету Молдови завершити переговори вже на початку 2028 року Єврокомісія називає не лише амбітною, а й досяжною, якщо країна збереже поточний темп реформ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Як війна на Близькому Сході впливає на економіку України? Запрошуємо на офлайн (+онлайн) подію, яку ми організовуємо спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Ескалація на Близькому Сході вже має економічні наслідки для України: дорожчають пальне та добрива, зростають ризики для логістики й бізнесу. Водночас підвищення світових цін на нафту збільшує доходи Росії, а отже, і її можливості фінансувати війну. 10 листопада зберемо представників влади, бізнесу та експертного середовища, щоб обговорити: ▪️ Як криза впливає на ціни на пальне, агросектор, логістику та роздрібну торгівлю? ▪️ Як змінюються прогнози для української економіки та які наслідки це матиме для населення й державних фінансів? ▪️ Що може зробити держава, аби пом'якшити негативні наслідки? Дискусія стане частиною ширшої роботи ПРООН і ЦЕС з оцінки соціально-економічних наслідків війни та зовнішніх глобальних шоків. Подію розпочне Валерій Чалий, колишній посол України в США та голова правління Українського кризового медіацентру, з виступом про геополітичний контекст ескалації на Близькому Сході. 📅 10 листопада, 10:00–14:00 (збір гостей з 9:30). 📍 Формат: офлайн у Києві та онлайн-трансляція із синхронним перекладом. 🔗 Реєстрація — за посиланням. Кількість місць для офлайн-участі обмежена. Адресу проведення повідомимо зареєстрованим учасникам у листі-підтвердженні. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Київ провів сумарно 8 днів під повітряними тривогами у жовтні  Оновили розділ по безпековій ситуації у нашому Трекері економіки під час війни. У жовтні повітряні тривоги в Києві тривали 58 годин у денний час — третій найвищий показник від початку війни. Загалом протягом місяця столиця перебувала під повітряною тривогою 195 годин. Денні тривоги мають найбільший вплив на економічну активність, оскільки змушують частину бізнесів призупиняти роботу.  За оцінкою міністра економіки України, кожна година простою підприємств через повітряну тривогу коштує економіці близько $45 млн. Також за даними Української ради торгових центрів (УРТЦ) у жовтні тривоги зайняли третину робочого часу українських ТРЦ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Україна покриває лише 8% від потреби у відбудові житла. Решта секторів також не отримує навіть третини від потреби За оцінкою RDNA5, щорічні потреби України у відновленні та відбудові становлять близько 2,8 трлн грн. Натомість на 2027 рік капітальні видатки державного та місцевих бюджетів заплановані на рівні 538 млрд грн — це лише 19% від потреби. Але є важливий нюанс, що ці 538 млрд грн включають також оборонні капітальні видатки (наприклад, інвестиції в оборонку). Якщо враховувати лише цивільні, бюджет покриватиме орієнтовно 12% річної потреби у відбудові. На графіку на прикладі 2025 року, показуємо, наскільки капітальні видатки фактично нижчі за потреби відбудови. У яких сферах розрив найбільший? ▪️ Житло — 8% потреби. У 2025 році на цей напрям спрямували 38 млрд грн за річної потреби у 447 млрд грн. ▪️ Економічна інфраструктура — 11%. На дороги, енергетику та інші економічні видатки витратили 95 млрд грн, тоді як потреба становить 831 млрд грн. ▪️ Охорона здоров'я — 21%. Капітальні видатки становили 20 млрд грн за потреби у 98 млрд грн. ▪️ Освіта — 30%. Це найвищий показник серед основних напрямів, але навіть тут фінансування покриває менш ніж третину потреби. Водночас структура видатків змінилася порівняно з довоєнним 2021 роком: менше коштів спрямовується на дороги, натомість більше — на освіту (зокрема, будівництво укриттів, реформу НУШ), соціальний захист та компенсації за зруйноване житло. Бюджетних коштів недостатньо для відбудови навіть найбільш критичної інфраструктури. Щоб скоротити цей розрив, Україні необхідно залучати довгострокове фінансування від міжнародних партнерів та приватні інвестиції. Детальніше — у нашій презентації про бюджет відбудови на 2027 рік. Дослідження проведено в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE Ukraine. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Чому Україна експортує електроенергію водночас з відключеннями в окремих регіонах? У жовтні Україна майже щодня експортувала більше електроенергії, ніж імпортувала. Для порівняння, у жовтні двох попередніх років імпорт значно переважав над експортом. Однак експорт електроенергії не означає, що її достатньо по всій країні.  Насамперед надлишок виникає через скорочення внутрішнього споживання. Внаслідок російських атак частина великих промислових підприємств, зокрема металургійних, зупинила роботу. Відповідно, попит на електроенергію суттєво знизився. Водночас Росія продовжує атакувати електростанції та мережі передачі електроенергії.  Наприклад, наприкінці жовтня під ударами опинилися київські ТЕЦ. Пошкодження підстанцій і ліній електропередач ускладнюють постачання електроенергії до столиці з інших регіонів. Тому надлишок електроенергії в одній частині країни може співіснувати з її дефіцитом в іншій. Навіть якщо електроенергії загалом виробляється більше, ніж споживається, через пошкодження мереж її не завжди можливо доставити туди, де вона потрібна. У жовтні експорт електроенергії скоротився на 18% порівняно з вереснем — з 474 до 389 ГВт·год.  Основними напрямками українського експорту електроенергії у жовтні були: 🇭🇺 Угорщина (198 ГВт·год), 🇲🇩 Молдова (113 ГВт·год) та 🇷🇴 Румунія (73 ГВт·год). Ще майже 5 ГВт·год продали 🇵🇱Польщі. Найбільшими постачальниками електроенергії в Україну були 🇭🇺Угорщина, 🇷🇴Румунія та 🇵🇱Польща (52, 21 та 5 ГВт·год відповідно). Графік: наш Трекер економіки під час війни. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Тепло, вода чи електрика — що важливіше, коли грошей не вистачає? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Мариною Денисюк, колишньою заступницею міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України розбиралися з реформою публічних інвестицій. ▪️ як держава «закопалася» в кількості проєктів по публічних інвестиціях; ▪️ коли закупівля меблів у школу стає публічним інвестиційним проєктом; ▪️ чому 97% громад не шукають гроші на розвиток за межами власного бюджету. За реформою управління публічними інвестиціями ми також слідкуємо в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансування Європейського Союзу, який ми робимо спільно з колегами з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу». Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Українська економіка може увійти у цикл рецесії. НБУ очікує не зростання, а падіння ВВП за результатами 2026 року Сьогодні НБУ підвищив облікову ставку до 16,5% і підвищив прогноз інфляції на 2026 рік із 10% до 12,5%.  Також регулятор суттєво погіршив прогноз ВВП на 2026 рік: замість зростання на 1,8% тепер очікує падіння на 0,4%. Основні причини — посилення російських атак на українські підприємства та блокування морського експорту. На думку експертів ЦЕС, прогноз НБУ все ще залишається занадто оптимістичним, зокрема на 2027 рік (+0,4% зростання ВВП). Нацбанк закладає у свій прогноз відновлення роботи портів із середини 2027 року. Однак навіть якщо блокада триватиме лише перше півріччя, її наслідки для економіки можуть бути значно серйознішими. Зокрема, обмеження експорту навесні завдадуть удару по аграрному сектору та посівній кампанії, а отже, можуть негативно вплинути на ВВП усього 2027 року. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

⚡️ Запрошуємо наших підписників зі Львова на зустріч із директором ЦЕС Глібом Вишлінським в УКУ Зустріч організовує Політклуб імені Ярослава Рущишина. Поговоримо про те, де брати гроші на оборону, як втримати державні фінанси, які виклики стоять перед українською економікою та що потрібно для її відновлення. 📅 30 жовтня, 18:00-20:30 📍Український католицький університет, Центр Шептицького, вул. Козельницька, 2а, ауд. 002. Зареєструватися можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Менше 2% бюджету-2027 піде на публічні інвестиції  За оцінкою RDNA5, щорічні потреби України у відновленні та відбудові становитимуть близько $59 млрд. Натомість капітальні видатки зведеного бюджету на невоєнні потреби у 2027 році заплановані на рівні лише $7 млрд. Це означає, що величезна частина потреб залишається без фінансування. Як держава планує фінансувати відновлення у 2027 році? Скільки грошей уже передбачено в бюджеті, а скільки залишається «замороженими»? Уже завтра, 30 жовтня о 15:00, запрошуємо на онлайн-подію, де наша економістка Олександра Мироненко представить аналіз державних видатків на проєкти відновлення.  Запрошені спікери: ▪️ Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД; ▪️ Оксана Гришкевич, PhD, старша проєктна менеджерка з питань управління публічними інвестиціями, RST Міністерства розвитку громад та територій України; ▪️ Алла Кінщак, начальник управління публічних інвестицій Міністерства економіки України; ▪️ Ярослав Ташута, завідувач сектору з питань управління публічними інвестиціями Міністерства фінансів України ▪️ Олена Шуляк, Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 👉 Зареєструватися можна за посиланням.  Захід відбудеться в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE Ukraine.

Страхування воєнних ризиків потрібне бізнесу. Але чи оптимальний шлях підвищувати ПДВ? Уряд пропонує підвищити ПДВ з 20% до 21%, щоб профінансувати програму компенсації збитків бізнесу від російських атак. За задумом, підприємства сплачуватимуть 2% від суми страхового покриття та зможуть отримати компенсацію до $10 млн у разі пошкодження або знищення майна. Томаш Фіала, засновник і CEO Dragon Capital, у нашому подкасті «Що з економікою?» підтримав ідею державного страхування воєнних ризиків, але пояснив, чому бізнес не поспішає погоджуватися на підвищення податків. Чому бізнес проти додаткового 1% ПДВ? Додатковий відсотковий пункт ПДВ може принести бюджету $1–1,2 млрд на рік. Міжнародні партнери потенційно готові додати ще близько $2 млрд на страхування воєнних ризиків. Водночас бізнес очікує, що перед підвищенням податків держава використає інші можливості для залучення коштів.

«Так, це гарний продукт, але є корупційні скандали на суми набагато більші, ніж $1-2 млрд. Є тіньова економіка. Всі бізнеси відчувають цю долю тіньової економіки. Це може бути контрабанда, цигарки, паливо чи алкоголь, з якого не платять акциз. Є корупція в оборонній сфері на великі суми. За останні 2 роки ми бачили багато популізму, роздача грошей всім, яка не має абсолютно ніякого економічного сенсу. А з другої сторони, уряд приходить і каже, давайте піднімемо бізнесу податки, то тут і бізнес можна зрозуміти.  Але якщо подивитися ширше на проблему, у нас є війна, і наш головний опонент, на жаль, податки піднімає постійно», — пояснює Фіала.

Але без додаткових коштів теж не обійтися. Фіала наголошує, що міжнародні партнери хочуть бачити фінансову участь самої України у створенні механізму страхування:

«Вони нам готові допомагати далі, але вони хочуть бачити співучасть з нашої сторони, в тому числі і в цьому фонді для страхування військових ризиків». З точки зору бізнесу, якщо вже піднімати податки, то краще платити ці податки в окремий фонд і використовувати на щось корисне, а не ці гроші роздавати».

Сам Dragon Capital уже користується інструментами страхування воєнних ризиків, однак вони залишаються дорогими й не дозволяють повністю покрити вартість активів. Компанія втратила майно на $70 млн на початку повномасштабного вторгнення, коли страхування ще не було доступним.  За один зі зруйнованих об'єктів у Києві Dragon Capital отримав 20 млн грн компенсації, оскільки застрахуватися на більшу суму не було можливості. 🎧 Слухайте подкаст “Що з економікою?” на всіх платформах. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Новий графік про торгівлю Чорним морем під блокадою у нашому Трекері економіки У серпні 2026 року через російську блокаду чорноморських портів: 🔹 Експорт водними шляхами скоротився на 84% рік до року — до 0,9 млн тонн. 🔹 Імпорт впав на 76% рік до року — до 0,3 млн тонн. Дунайські порти не можуть повноцінно замінити чорноморські. У першому півріччі 2026 року на дунайські порти припадало близько половини всіх суднозаходів, і лише 5% морського експорту вантажів.  📊 У Трекері економіки будемо стежити, як змінюються обсяги експорту та імпорту водними шляхами, а також кількість суднозаходів до чорноморських і дунайських портів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Стеля зарплат для держслужбовців у 80 тис. грн – це руйнування державного управління під час війни Сьогодні Верховна Рада має розглянути поправку №1003 до висновків Комітету з питань бюджету. Автори: Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Руслан Стефанчук та інші, всього 10 депутатів.  З допису нардепа Ярослава Железняка: • У 2027 році зарплата в органах влади, місцевому самоврядуванні та бюджетних установах не може перевищувати 80 тис. грн на місяць. • Обмеження поширюється на нардепів, суддів, суддів КСУ, членів ВРП і ВККС, прокурорів і працівників Нацбанку. • Не стосується тих, хто бере участь в обороні та відсічі агресії. Перелік посад визначає Кабмін. Це руйнування системи державного управління під час війни, пише у своєму дописі директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

“Цим рішенням ви свідомо виштовхаєте найбільш важливих для системи і найбільш досвідчених в приватний сектор, в той час, коли їхні знання найпотрібніші для країни під час війни. Яка не зменшує, а збільшує навантаження на держслужбовців. Ну крім хіба що нардепів, які можуть дозволити собі місяць подорожувати міжнародними заходами, не збираючись на пленарку”.

Обсяг і структура оплати праці державних службовців має бути конкурентною і порівнюваною з рівнем оплати еквівалентної праці у приватному секторі. Інакше це може призводити до відтоку кваліфікованих працівників з державних органів управління до приватного сектору або створювати передумови для існування корупції.  Додаємо посилання на наше дослідження ще за 2017 рік про реформу оплати праці держслужбовців. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

❗️ Україна ризикує втратити понад €400 млн від ЄС через затримку ухвалення Антикорупційної стратегії Спільно з іншими громадськими організаціями закликаємо Верховну Раду розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки (законопроєкт № 15230-д). Майже весь текст документа вже узгоджений. Невирішеними залишаються положення, що становлять менш як 1% Стратегії. Проте саме вони стосуються обмеження політичного впливу на правоохоронну систему. Зокрема, йдеться про: ▪️ право керівника САП самостійно відкривати провадження щодо народних депутатів без дозволу Генпрокурора; ▪️ конкурсний добір керівників Генпрокуратури, ДБР та Нацполіції за участю незалежних експертів у відповідних процедурах; ▪️ перегляд «правок Лозового», строків давності та розширення підслідності НАБУ; ▪️ реформу адвокатури. Чому це важливо для економіки? Ухвалення та виконання антикорупційної стратегії та програми мають зменшити корупційні ризики в ключових сферах — від судів, правоохоронних органів та оборони до закупівель, оподаткування, митниці, охорони здоров’я й освіти. До розроблення Стратегії долучився і ЦЕС, підготувавши її податкову частину. До того ж, ухвалення цих документів дає Україні понад €400 млн, або більш як 20 млрд грн, від ЄС.

«Щоб зрозуміти масштаб цієї суми: її вистачило б на тиждень грошового забезпечення для військовослужбовців. Або ж вона могла б запобігти масовому призупиненню платежів із місцевих бюджетів, яке ми спостерігали протягом останніх тижнів. Тоді всі працівники комунальних підприємств отримали б заробітну плату вчасно», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

Україна вже пропустила два строки виконання зобов'язання.  Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути законопроєкт, та ухвалити його з положеннями про забезпечення незалежності правоохоронних та антикорупційних органів. Повний текст звернення. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Металургійне виробництво в Україні обвалилося на 80% у вересні У вересні російські атаки вразили 7 доменних печей: 5 на підприємствах «Метінвесту» та 2 на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Таким чином підприємства, на які припадало близько 90% виробництва сталі в Україні, зупинилися і не планують відновлення під час війни.  В України залишається потенціал експортувати руду, проте блокування портів фактично унеможливлює її постачання традиційними маршрутами через море.  Переорієнтація на альтернативні шляхи надто дорога. Ще до ударів металурги зіткнулися з європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), а з 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив жорсткі обмеження і скоротив безмитні квоти на імпорт металопродукції з України. Крім того, взимку підприємства потерпали від перебоїв з електропостачанням. 

«Для них це дуже важлива складова виробничого циклу, тобто без електрики вони не працюють», 一 у коментарі для Deutsche Welle пояснила наша старша економістка Наталія Колесніченко. 

Разом із суміжними галузями металургія торік давала понад 5% ВВП.  Інвестиційна компанія Dragon Capital у жовтневому прогнозі оцінила втрати від зупинки виробництва сталі та скорочення видобутку руди в 1,5% ВВП і вже очікує падіння економіки України і цього, і наступного року.  Якщо наступного року комбінати не працюватимуть увесь рік і це нічим не компенсують, падіння може виявитися глибшим. Графік: огляд економіки від ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Томаш Фіала про втрати Dragon Capital, інвестиції, конкуренцію і майбутнє економіки Записали подкаст з Томашем Фіалою, засновником та CEO інвесткомпанії Dragon Capital, а також головою наглядової ради ЦЕС. Говоримо: ▪️ про збитки Dragon Capital від російських ударів: скільки грошей втратили, скільки вдалось отримати з застрахованих об'єктів; ▪️ у що інвестує Dragon Capital, чого очікують у різних сферах — зокрема, в логістиці; ▪️ про конкуренцію з Horizon Capital, інвестиційну стратегію та нові фонди. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🚢 Роль експорту в економіці України скоротилася вдвічі за десятиліття Частка експорту товарів і послуг у ВВП України впала з близько 50% на початку 2010-х до 25% у 2025 році.  Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, для експортного форуму від Економічної правди: Війна двічі обвалювала експорт. Після окупації Криму та частини Донбасу він скоротився майже вдвічі з 2012 по 2016 рік. На початку повномасштабного вторгнення експорт практично зупинився. Морські постачання відновилися спершу завдяки зерновому коридору, а з 2023 року завдяки Силам оборони України. 🇪🇺 ЄС замінив Росію як головного партнера. З 2022 року на Євросоюз припадає 55–60% товарного експорту, а постачання до Росії повністю припинилися з 2023 року. Найбільший окремий ринок у 2026 році — Польща (11%). Далі йдуть Туреччина (9%), Італія та Іспанія (близько 6% кожна). Агро витіснило металургію. До 2013 року металургія давала близько третини товарного експорту, а після втрати маріупольських підприємств її частка впала до 11%. Натомість агропродукція зараз становить близько 60% експорту. Блокада портів ударила по експорту влітку 2026 року. У серпні експорт зернових та олійних скоротився вдвічі, а металів у вартісному вимірі — на 48% р/р. Дунайські порти та західні кордони частково компенсують втрати, але така логістика дорожча, а пропускні можливості обмежені. 💻 Експорт послуг стійкіший за товарний. ІТ-послуги становлять 42% експорту послуг, а найбільший ринок для них — США (37%). Транспортні послуги (15%) втратили дохід від транзиту російського газу, проте їх підтримує зростання вантажних перевезень до ЄС. Водночас блокада портів у серпні скоротила експорт послуг морського транспорту більш ніж удвічі. Енергетика — нове джерело експорту. Попри атаки на енергосистему, за дев'ять місяців 2026 року Україна експортувала до ЄС 1,35 ТВт·год електроенергії. Це більше, ніж за 2023 і 2024 роки разом. У серпні, наприклад, Румунія екстрено купувала українську електроенергію, щоб покрити власний дефіцит. З жовтня уряд також дозволив експорт надлишку газу, який пояснюється не лише воєнними руйнуваннями, а й зростанням видобутку. Перспективи зростання — продукція агропереробки, енергоресурси та машинобудування, зокрема зброя, експорт якої дозволили. 👉 Детальніше —  в презентації ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram