Що з економікою?

Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpress Днями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ. До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна.  Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили. Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдан Слуцького) 1. Про продаж вживаних речей офіційно без податків Людина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн. Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу. Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні. 2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформи Кур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно.  3. Крок до легалізації ринку оренди До другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду. Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи. Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці. 👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

🇪🇺 ЄС зобов’яже роботодавців зазначати зарплати у вакансіях В ЄС починають діяти нові правила щодо прозорості оплати праці. Роботодавці повинні будуть: ▪️ інформувати кандидатів про початкову заробітну плату / діапазон оплати праці у вакансіях або до початку співбесіди. При цьому не можна буде запитувати шукачів роботи про їхню попередню зарплату; ▪️ на запит надавати інформацію про середній рівень зарплати для працівників які виконують подібну роботу із розподілом за статтю; ▪️ публікувати інформацію про розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками (для компаній, які мають щонайменше 100 працівників); Перед вступом до ЄС Україна також буде зобов’язана імплементувати ці правила. ❓ Як вважаєте, чи було би це корисно? 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут був Генеральний директор Dragon Capital і голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала на Щорічній конференції ЄБРР у Ризі розповів про те, що заважає новим інвесторам зайти в Україну. Переказуємо головні тези: ▪️ До ризиків звикли, але не подолали їх. Лінія фронту, яка майже не рухалась протягом останніх місяців, — позитивний сигнал. Але ракетні та дронові удари лишаються щоденною реальністю.  ▪️ Попит на воєнне страхування перевищує пропозицію. Інструмент існує, але не в тих обсягах, які потрібні ринку. Без масштабування цього механізму залучення нового іноземного капіталу залишається вузьким місцем.

«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала.

▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими. ▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань. ▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу. 👉 Послухати подію в записі можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

⬇️ У травні інфляція трохи сповільнилась до 8,2% рік-до-року  За місяць ціни зросли на 0,9% порівняно з квітнем.  Ціни на пальне (+38,7% рік-до-року) і далі впливатимуть на зростання інфляції. Водночас новий врожай її стримуватиме 一 зважаючи на вищі ціни на овочі і фрукти, які були минулоріч. За останній місяць фрукти подорожчали найбільше 一 на 11,1%, зокрема через свіжу полуницю в продажі. Також зросли ціни на хліб, соняшникову олію, макарони, рибу та рибні продукти, безалкогольні напої, яловичину й цукор — на 1,2–6,4%. 🥚 Подешевшали яйця на 15,3%. Ціни знизилися також на овочі, молоко, свинину, масло та сало — на 0,2–1,7%. 🚗 Ціни на транспорт зросли на 0,7% через подорожчання проїзду в автомобільному пасажирському транспорті (+2,7%) та пального й мастил (+0,6%). Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія Піпа До жовтня 2024 року безоплатне гаряче харчування в школах отримували переважно діти пільгових категорій. Фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів. Але з жовтня 2024-го вже підключилась держава: уряд запровадив безоплатне харчування для учнів 1–4 класів, виділивши 2 млрд грн з державного бюджету у формі субвенції місцевим громадам. Тобто модель стала змішаною: 1,5 млн дітей харчувалися за кошти державної субвенції, ще близько 500 тис. — за рахунок місцевих бюджетів для пільгових категорій. У 2024 році обсяг субвенції становив 2 млрд грн, у 2025-му — 7 млрд грн, а в держбюджеті на 2026 рік закладено 14,4 млрд грн. На презентації нашого дослідження секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа поставила під сумнів як доцільність, так і можливість реалізації програми в нинішньому вигляді.

«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів. (...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%. Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа. 

У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми: ▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини). ▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція). ▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру.  ▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади. Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року. 🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🏫 Скорочення шкіл 一 неминуче, питання в тому, як зробити це справедливо Минулого тижня ми представили наше дослідження про фінансування освіти в Україні.  Після 2022 року кількість дітей шкільного віку на підконтрольній території різко зменшилася. Біля 1 млн дітей шкільного віку зараз за кордоном (не враховуючи території РБ та РФ). Ще біля 300 тисяч на тимчасового окупованих територіях (за виключенням Автономної Республіки Крим). У 2023 році народилося на 30% менше дітей, ніж у 2022. Дітей шкільного віку поменшало на 25%, а школярів – на 15% 一 це пояснюється дистанційним навчанням.  При цьому кількість учнів скоротилася пропорційно кількості вчителів та шкіл.  Сьогодні понад 60% українських шкіл розташовані в сільській місцевості, хоча там навчається лише близько третини учнів. Через невелику кількість дітей такі заклади часто не можуть забезпечити належну матеріальну базу, конкурентні зарплати вчителям чи викладання всіх предметів на належному рівні. Тож оптимізація шкіл неминуча. Але як це зробити правильно?

«Оптимізація шкіл залишається складним викликом для громад. Вони здебільшого змушені самостійно ухвалювати рішення щодо реорганізації чи укрупнення шкіл, хоча не завжди мають для цього достатньо досвіду, експертизи та ресурсів. Саме тому громадам потрібна системна державна підтримка — як організаційна й адміністративна, так і методична, щоб цей процес був більш виваженим та ефективним. Не менш важливим є й комунікаційний аспект. Держава має активніше пояснювати суспільству причини оптимізації та її потенційні переваги для якості освіти. Адже спротив таким змінам часто виникає через брак інформації та нерозуміння їхньої необхідності, а якісна комунікація традиційно трошки провисає», 一 пояснює Ірина Іпполітова.

   Освітня експертка та співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник додає, що укрупнення шкіл можливе лише за умови створення безпечної та якісної інфраструктури.

«У нас насправді зараз питання не тільки того, щоб створити велику школу. Ще має бути укриття, ще має бути нормальна дорога для того, щоб довозити учнів, і ще мають бути шкільні автобуси», 一 додає Іванна Коберник.

👉 Подивитися подію або прочитати дослідження можна за посиланням.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🏦 Як бізнесу отримати кредит під час війни? Юлія Вітка з ПриватБанку У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо про механізми розподілу ризиків (de-risking), які допомагають банкам активніше кредитувати бізнес, а підприємцям — залучати фінансування для розвитку, відновлення та інвестицій. Гостя випуску — Юлія Вітка, голова управління з бізнес-взаємодії з міжнародними та державними програмами ПриватБанку. ▪️ Що таке de-risking і як працюють гарантії міжнародних фінансових організацій; ▪️ Які бізнеси можуть скористатися такими програмами; ▪️ Як працює механізм часткового списання боргу для бізнесів, які постраждали від воєнних дій. Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

В Україні кількість студентів зменшилась на 13% з початку повномасштабного вторгнення  При цьому кількість людей студентського віку скоротилась значно більше — на 29%. 👉 Уже сьогодні, 5 червня о 15:00, ми будемо говорити про фінансування освіти в Україні. Ми проаналізували бюджет на середню і вищу освіту, а також застарілу систему оплати праці освітян. 🔗 Зареєструватись на презентацію дослідження та дискусію за участі профільних спікерів можна за посиланням. Через виїзд молоді і дистанційне навчання багато університетських корпусів та аудиторій фактично пустують. Водночас школи та інші освітні заклади часто стикаються з нестачею приміщень і укриттів. 🎧Про цю проблему в нашому подкасті говорив віцепрезидент з освіти Київської школи економіки Єгор Стадний.

«Пустим стоїть Київський національний економічний університет переважно, пустим стоїть транспортний університет переважно (…) Пустими стоять дуже багато приміщень, це десятки тисяч квадратних метрів. Чому? Тому що у них все дистанційно. І що б там вони не казали, що у них є якісь студенти, які приходять — краще спитати у самих студентів, вони не збрешуть. Якби держава була розумною, то вона б уже давно пустила в ці площі — і не тільки приватні школи, але й комунальні. Тому що всі великі чесні університети бідкаються, що у них немає укриттів на велику кількість студентів — куди їх помістити? Але ж вони ці приміщення взагалі не використовують. А от невеличка школа по сусідству може там розміститися своїми класами під час тривоги і продовжувати навчання», — зазначає Стадний.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Іван Міклош: Україні потрібно більше, ніж гармонізація з ЄС — потрібна проста й нейтральна податкова система Сьогодні на нашій події колишній віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів Словаччини, а також учасник наглядової ради ЦЕС Іван Міклош поділився досвідом податкових реформ, які країна провела напередодні вступу до ЄС.  У 2003 році Словаччина підготувала радикальний пакет реформ, а вже з 1 січня 2004 року запровадила нову податкову систему: було скасовано майже всі винятки та пільги, введено єдину ставку податку на доходи фізичних осіб і прибуток підприємств у 19%, а також уніфіковано ПДВ на рівні 19%.  За словами Міклоша, навіть МВФ радив не проводити такі політично ризиковані реформи. Втім результатом стала найвища динаміка економічного зростання в Європі: у 2006 році економіка Словаччини зросла на 8,4%, а у 2007-му — на 10,7%.  Водночас Міклош назвав сучасну Словаччину прикладом того, як відмова від реформ може поступово послаблювати економічні результати. За його словами, після успішних змін початку 2000-х країна фактично не проводила масштабних реформ протягом наступних двох десятиліть, а низка рішень урядів Роберта Фіцо частково демонтувала попередні досягнення. Нинішня податкова система Словаччини повністю відповідає правилам ЄС, однак стала значно складнішою, ніж після реформи 2004 року. Зокрема, замість єдиної ставки ПДВ країна знову має 4 різні ставки. Через брак нових реформ Словаччина почала відставати від інших держав.

«Відповідність правилам ЄС — це лише технічність. (...) Набагато важливіше використовувати досвід інших країн — зокрема Словаччини того часу, Естонії та Грузії, де справді радикальне спрощення та нейтралізація податкової системи, зменшення податкового навантаження на прямі податки та часткове його перенесення на непрямі податки дало реальні результати. (...) Однією з найбільших проблем української економіки є те, що значна частина тіньової економіки пов’язана з тими, хто використовує або навіть зловживає системою ФОП. Ті, хто сплачують усі податки, а також соціальні податки та внески, перебувають у значно гіршому становищі порівняно з тими, хто платить набагато нижчі податки. (...) Доки цього не буде зроблено, буде просто неможливо мати справді нейтральну та справді ефективну податкову систему. (...) Сьогоднішня система стимулює до ухилення від оподаткування», 一 підсумовує Міклош.

Але щоб вирівняти правила, треба політичне лідерство і «непопулярні рішення». 🔗 Послухати запис події можна за посиланням.  Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом та Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу, Данії та Великої Британії. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🧮 Чи справді обов’язкове НМТ з математики є надто складним? Зараз активно обговорюють ідею скасувати обовʼязкову математику на НМТ з аргументом, що учням важко.  Втім, дані говорять про інше 一 для більшості вступників математика не є неподоланним бар’єром.  У 2025 році поріг НМТ загалом не подолали 6% учасників, а з математики — 12%. При цьому експерти у сфері освіти зазначають, що для отримання мінімальних 100 балів не потрібне глибоке знання програми 10–11 класів, адже значна частина завдань перевіряє базові математичні навички, що формуються ще у 5–9 класах. На нашу думку, базове вміння працювати з числами, відсотками, пропорціями є важливим для навчання за більшістю спеціальностей і розвитку аналітичного мислення. 👉 Нагадаємо, що 5 червня о 15:00 ми презентуємо наше нове дослідження про освіту в Україні. Поговоримо про фінансування освіти, демографічні виклики, мережу шкіл та університетів та інші системні проблеми галузі. 🔗 Зареєструватися можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

⚖ Країни з нижчою якістю законів мають вищий рівень корупції​? Ми проаналізували зв’язок між якістю законодавства і рівнем корупції у різних країнах ЄС та Україні та підготували список рекомендацій, як зменшити простір для корупції.  Насправді складне і суперечливе законодавство саме створює корупційні ризики. І що більше ручного втручання в бізнес 一 то більше можливостей для тіньових практик.  Ми взяли європейський досвід, і порівняли податкове право України та ЄС.  Презентуємо результати нашого аналізу уже в цей четвер, 4 червня о 14:00 Презентуємо його 4 червня о 14:00 онлайн і розповімо про: ▪️ зв’язок між якістю законодавства і рівнем корупції; ▪️ поточний стан гармонізації українського податкового права з правом ЄС; ▪️ конкретні рекомендації, як прискорити цей процес — як у частині адміністрування, так і дерегуляції. Учасники обговорення: ▪️ Світлана Воробей, заступниця Міністра фінансів України; ▪️ Іван Міклош, віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів Словацької Республіки (2002-2006 та 2010-2012 рр.), член Наглядової ради Центру економічної стратегії; ▪️ Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії; ▪️Олег Цибуля, керівник юридичного Департаменту Бюро економічної безпеки. 🔗 Реєструйтеся за посиланням. *Примітка до графіка: для дослідження взаємозв’язку між індексом сприйняття корупції та якістю нормативно-правового регулювання було проаналізовано 171 країну за період 2020–2024 років. З метою мінімізації впливу короткострокових коливань дані за кожним показником були усереднені за п’ять років. Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

⛽️ Скасували, і молодці. Уряд завершив програму кешбеку на пальне  Точні витрати ще невідомі, але, ймовірно, не більше, ніж 4 млрд грн. Програмою скористалися майже 2,3 млн українців. Нагадаємо, що кешбек запустили, як реакцію уряду на блокування Ормузької протоки та здорожчання нафти. Фактично платники податків, включно з найбіднішими, скинулися на бензин для всіх автомобілістів. При цьому в інших країнах уряди реагували на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит.  У Міжнародному валютному фонді писали про те, що уряди мають дозволяти цінам відображати реальну вартість енергії, а допомогу спрямувати людям, які найбільше її потребують, через адресні механізми підтримки. Компенсації на пальне для всіх створюють значні витрати для бюджету та, як правило, приносять більшу вигоду заможним людям, які споживають більше пального.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🤩 В Україні забагато університетів? Єгор Стадний про гроші в освіті та дискримінацію КШЕ Минулого тижня в українських школах пролунав останній дзвінок. Попереду в учнів — НМТ, вступна кампанія та вибір майбутньої професії. У новому подкасті з віцепрезидентом із освіти Київської школи економіки Єгором Стадним говоримо про те як держава дискримінує КШЕ, чому для молоді часто важливіша самореалізація, аніж безпека та чому головна проблема освіти навіть не низькі зарплати, а стара система управління. Також у подкасті: ▪️ Чи потрібно об’єднувати університети? Що робити з порожніми аудиторіями? ▪️ Чому майже не існує реального прогнозування ринку праці? ▪️ Чому університети мають ставати бізнесами, а викладачі — фандрейзерами? Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🏫 Останній раз одягнеш форму і… Сьогодні у багатьох школах пролунав останній дзвоник  Попереду — вступ до університетів, коледжів чи закладів професійної освіти. Освіта входить в першу п'ятірку по видатках з державного бюджету: цьогоріч на неї витратять 286 млрд грн (або 2,8% ВВП). Це майже на третину більше порівняно з минулим роком, а також найбільше за всі роки незалежності.  Втім, навіть рекордне фінансування не вирішує головної проблеми — неефективного розподілу коштів.  В українській освіті й далі зберігаються структурні проблеми 一 низька оплата праці, велика кількість «напівпорожніх» шкіл та університетів. 👉 У нашому новому дослідження ми проаналізували: ▪️ структуру фінансування освіти в Україні; ▪️ дисбаланс, коли мало коштів і водночас завелика кількість закладів освіти та викладачів; ▪️ та підготували рекомендації, як визначити пріоритети фінансування. Ми презентуємо дослідження та детально поговоримо про це 5 червня о 15:00 у Zoom.  🔗 Зареєструватися можна за посиланням. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Податки з OnlyFans могли б принести бюджету в 20 разів більше грошей — але Рада провалила декриміналізацію порно Так, усе ще за інтимні фото чи відео для чоловіка, дружини або партнера в Україні можна отримати до 7 років позбавлення волі.  Нагадаємо, що ми в ЦЕС підтримуємо декриміналізацію порно за участі повнолітніх та згоди всіх сторін. Детальніше пояснювали тут.  Зокрема це принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить ресурси суддів, прокурорів та поліцейських на важливіші напрямки. За даними Економічної правди, якби всі українські творці контенту на OnlyFans сплачували податки (ПДФО та військовий збір) із заробленого на цій платформі, то сума податкових платежів лише за 2023 рік мала би становити орієнтовно 953 млн грн. Реально ж до бюджету надійшло майже у 20 разів менше – 48,1 млн грн. Через страх кримінального переслідування за виготовлення порнографії українці декларують та сплачують податки лише з 5% суми, яку заробляють на платформі OnlyFans. ▪️ У вересні 2024 року відповідні дані про творців контенту на OnlyFans через рішення суду отримало Бюро економічної безпеки. За інформацією ЕП, масиви даних про моделей продавали поліцейським за $400 для подальшого тиску та вимагання хабарів. Поліцейські проводили обшуки у моделей та агенцій OnlyFans і вимагали гроші за «невідкриття» кримінальних справ. ▪️ Також нещодавно СБУ та Офіс генпрокурора викрили схему «кришування» порноіндустрії керівництвом Нацполіції в кількох областях. За даними слідства, поліція отримувала до $20 тис щомісяця за прикриття одного «порно-офіс». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Як і очікувалось, вимоги МВФ перейшли до меморандуму з ЄС на €90 млрд. Сьогодні Рада підтримала 298 голосами новий документ. Це означає, що Рада ще раз напряму зобов’язалась проголосувати за оподаткування міжнародних посилок до €150 та реформу спрощеної системи оподаткування. За посиланнями пояснюємо, чому ці зміни є важливими та які проблеми вони мають вирішити. Відмовитися від цих ініціатив вже не вийде, але у влади ще є час якісно до них підготуватися, це в першу чергу стосується спрощення адміністрування ПДВ.  Натомість Україна отримає передбачуване фінансування на наступні 2 роки.   Загалом передбачено три транші макрофінансової допомоги на суму до €8,35 млрд. Під кожен з траншів прописано умови, і якщо ми їх не виконаємо 一 грошей не отримаємо. Так, наприклад, під перший транш (€3,2 млрд) має бути внесено до Ради, а під другий (€3,7 млрд) уже прийнято закон про скасування пільги на міжнародні посилки.  На третій транш (€1,45 млрд) депутати зобов'язались прийняти законопроєкт про спрощення адімінстрування ПДВ для ФОПів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Рада провалила голосування за оподаткування посилок за день до приїзду місії МВФ

«Рада провалила голосування за одне з ключових зобов'язань за день до приїзду в Київ місії МВФ. Від цієї місії залежить, чи отримаємо ми наступний транш фінансування МВФ у червні. Черговий провал України у виконанні власних обіцянок точно буде у фокусі обговорень та повпливає на результат місії», 一 пояснює економіст ЦЕС Максим Самойлюк.  

Також сьогодні з порядку денного злетіли всі законопроєкти по програмах МВФ та Ukraine Facility. Нагадаємо, що МВФ є ключем для розблокування фінансування і від інших наших партнерів. Програми фінансування ЄС часто пов'язані з умовами співпраці з МВФ. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Що влада Києва пропонує в обмін на підвищення тарифів на проїзд? Цього тижня випустили подкаст «Що з економікою?» з транспортним аналітиком і співзасновником ГО «Пасажири Києва» Олександром Гречком.  Він розповів, що у Варшаві, Празі чи Будапешті місячні проїзні коштують приблизно 1100–1200 грн. У Києві безлімітний проїзний на місяць пропонують зробити за 4875 грн і так він стане одним із найдорожчих у Європі — дорожче лише в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі. При цьому, КМДА нічого не пропонує містянам у відповідь на чотириразове підвищення тарифів. 

«Що нам обіцяє КМДА від цього підвищення в чотири рази? Нічого. Вони просто кажуть: «Ну треба підвищувати». Чи кажуть вони, що через рік буде +100 тролейбусів у Києві? Чи що через рік запрацює станція метро на Виноградарі? Чи що транспорт пришвидшиться? Ні, вони взагалі не мислять цими категоріями», 一 каже Олександр Гречко.

Дорогий громадський транспорт може стимулювати людей пересідати на авто або маршрутки. У результаті місто не отримає більше доходів.

«Місто умисно створює невигідний проїзний

.

Для чого? Щоб разові поїздки були паритетні за ціною з приватними перевізниками, і таким чином платоспроможні пасажири легше перетікали до приватників, які отримували б прибуток. А ми пам’ятаємо, що це виключно

готівка, яка не обліковується.

І куди частина тієї готівки може направлятися,

яким чиновникам

, що ухвалюють невигідні для комунального транспорту тарифи, треба розуміти», 一 додає Олександр Гречко. 

Якщо все ж підвищення цін на транспорт у Києві не уникнути, ГО «Пасажири Києва» пропонують: • 20 грн за разову поїздку • 30 грн за пересадковий квиток на 90 хвилин • 1000 грн за місячний проїзний 

«Люди активніше користуватимуться [громадським] транспортом, не пересідатимуть на приватні автомобілі чи маршрутки — і таким чином собівартість зменшуватиметься. Економія на дотаціях складе 2,5 млрд грн на рік. І ці дотації не треба кудись ефемерно викидати — їх треба реінвестувати в громадський транспорт», 一 підсумовує Олександр Гречко. 

🎧 Послухати подкаст на всіх подкаст-платформах або почитати текстову версію можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🚇 Чому у Варшаві проїзний дешевший, ніж у Києві? Записали подкаст «Що з економікою?» з транспортним аналітиком та співзасновником ГО «Пасажири Києва» Олександром Гречком. Київська міська адміністрація анонсувала підвищення тарифів на громадський транспорт у столиці — ціни зростуть у майже 4 рази (одноразовий квиток коштуватиме 30 грн, замість 8 грн). Говоримо про те: ▪️ Чому Київ вирішив підвищувати тарифи саме зараз і до чого тут маршрутчики? ▪️ Як КМДА маніпулює «економічно обґрунтованим тарифом»? ▪️ Як працює оплата громадського транспорту в європейських столицях і що не так з цією системою у Києві? Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Без умов, але й без корупції. Як Україна зможе використати €60 млрд від ЄС на оборону? Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Як ефективно використати €60 млрд від ЄС на оборону?». З головного:  ▪️ Нещодавно Рада ЄС затвердила надання Україні дворічного кредиту €90 млрд, з якого €60 млрд підуть на оборону, а  €30 млрд 一 на підтримку держбюджету. ▪️ €60 млрд ділиться на два роки: €28 млрд 一 на 2026 рік і €32 млрд 一 на 2027-й. ▪️ Для €30 млрд бюджетної підтримки важлива умова 一 гроші в обмін на реформи. Для €60 млрд оборонної підтримки умов не прописано. Єдине 一 Україна мусить продовжувати дотримуватися основних європейських принципів верховенства права, і продовжувати боротись з корупцією.  ▪️ Попередньо відомо, що Україна має відкрити окремий рахунок в (за даними ЗМІ) німецькому державному банку, з якого будуть проводити усі платежі. Дорота Длоухі-Суліга, заступниця директора управління Європейської служби зовнішніх справ, зазначила, що механізм ще остаточно не визначений: чи надійдуть гроші фізично на рахунок в Україні, питання відкрите. Корупція 一 прямий ризик при таких сумах. Генеральний директорат Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) розробляє стратегію контролю. ▪️ Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання. Як це було, наприклад, із Хаймарсами та забороною бити з них по Росії. В документі про надання кредиту прописали – «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією». Трьома способами: 1️⃣ масштабуванням українського оборонного виробництва 2️⃣ пришвидшенням постачань для української армії 3️⃣ інтеграцією української оборонки з європейською. ▪️ Безпосередньо кошти з кредиту в €60 млрд можна використовувати лише на оборонні закупівлі, не на зарплати військовим.

«Втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки отриманню кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», 一 додав економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

▪️ Перші виплати мають надійти наприкінці червня, і підуть на закупівлі дронів українського виробництва, як зазначила Дорота Длоухі-Суліга. ▪️ Пріоритет – українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний у потрібний час і в потрібному обсязі). Окрема складність – китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25% вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів. 🔗 Подивитися запис події можна за посиланням. Більше про головне можна також прочитати в матеріалі LB за нашою подією.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram