Що з економікою?

​​⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16%. Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків. Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики. Детальніше. 🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними. Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск. 🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ. Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним. Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем. Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики. 🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході. НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені. 🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни. Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%. 🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування. Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває. ☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків. 📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов. ➡️ Більше подробиць – за посиланням.

Вартість війни зросла більш ніж на третину: де Україні знайти гроші на оборону? Сьогодні уряд має подати до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік.   Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна наближається до найскладнішої бюджетної ситуації з 2022 року, та навіть не виключив затримок із виплатою зарплат у державному секторі. Одна з ключових причин несподіваного дефіциту — зростання вартості ведення війни. За оцінкою Роксолани Підласи, голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, у 2026 році один день війни коштує українському бюджету $190 млн проти $140 млн у 2024 році. Як уряду пройти цей період, де знайти додаткові кошти на оборону та чи доведеться скоротити видатки?  Обговоримо це під час вересневого огляду української економіки зі спецтемою: «У бюджеті знову не вистачає грошей: що з цим робити?». 📅 Дата: 24 вересня о 16:00, онлайн у Zoom. Серед спікерів: ▪️ Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital; ▪️ Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банк України; ▪️ Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України; ▪️ Представники Міністерства фінансів України (TBC); ▪️ Представники Міжнародного валютного фонду (TBC); ▪️ Представники Європейської коміїсії (TBC). Реєстрація за посиланням. Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🔔 Майже кожен другий український 15-річний школяр не має базового рівня знань з математики та читання Про це свідчать результати PISA 2025 – міжнародного дослідження, що оцінює, наскільки 15-річні учні можуть застосовувати свої знання з математики, читання та природничих наук у реальних ситуаціях. В Україні майже 50% учнів не досягають базового рівня з математики та читання, і близько третини – з природничих наук. Оскільки прифронтові області не були охоплені дослідженням, реальна картина по країні може бути ще гіршою. Наші школярі відстають від середнього показника країн ОЕСР на еквівалент 1,6-2,2 року навчання, а від Польщі – на 2,4-3,2 року. Найбільший розрив – у читанні. Йдеться не лише про вміння читати текст, а про здатність розуміти, аналізувати та критично оцінювати інформацію – те, від чого залежить успішність навчання загалом.  Водночас позитивний сигнал, що порівняно з 2022 роком результати суттєво не змінилися. В умовах повномасштабної війни, повітряних тривог і тривалого онлайн-навчання збереження це вже саме по собі непогане досягнення. Утім, рівень знань лишається нижчим, ніж у 2018 році. Показники суттєво відрізняються залежно від розміру населеного пункту. Учні із сіл та малих міст показують значно нижчі результати, ніж учні з великих міст. Розрив між крайніми категоріями становить близько трьох і більше умовних років навчання. Одна з причин – менші школи часто не мають достатньо вчителів усіх профілів та можливостей якісного навчання. Тому варто продовжувати укрупнення шкільної мережі, водночас забезпечуючи дітям із малих населених пунктів доступ до більших шкіл. 👉 Детальніше про проблеми фінансування та організації шкільної освіти ми писали в аналітичній записці «Детальний огляд невоєнного бюджету: Освіта». До речі, ОЕСР також проводить «PISA для дорослих» 一 PIAAC (Programme for the International Assessment of Adult Competencies). Але Україна ще не брала участі. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Додатковий 1% ПДВ може допомогти вирівняти умови для бізнесу по країні Уряд планує створити спеціальний фонд страхування воєнних ризиків для бізнесу. Він має компенсувати збитки підприємств, пошкоджених або знищених внаслідок російських атак. Для запуску фонду потрібно $2–3 млрд. Його планують наповнювати з трьох джерел: ◾️ додаткового 1 в.п. ПДВ — уряд розглядає підвищення ставки з 20% до 21%; ◾️ страхових внесків самих компаній — близько 2% від вартості активів; ◾️ коштів міжнародних партнерів.

«В Україні зараз рівень загрози для підприємств суттєво відрізняється залежно від регіону.  Для загальнонаціональних компаній («Епіцентр», Fozzy Group, АТБ тощо), у яких є магазини і на Заході, і на Сході, ризики певною мірою перерозподіляються. Водночас Росія докладає зусиль, щоб максимально зменшити економічну активність і життя в лівобережній частині України, у Києві та області, оскільки може бити по цих територіях реактивними дронами і насамперед балістикою. На захід України вона не може завдавати ударів у такому самому масштабі. Тому це, по суті, механізм забезпечення економічної цілісності держави», — пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський для Радіо НВ. 

Фонд має покривати до $10 млн першого збитку від російської атаки для одного підприємства. Запустити програму уряд планує на початку 2027 року, а діяти вона має по всій Україні. Остаточного рішення щодо підвищення ПДВ поки немає — ця пропозиція ще обговорюється.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

До речі, минулорічний випуск подкасту з Тарасом про ціни на овочі та фрукти став з великим відривом найпопулярнішим на нашому ютубі 🤞

🍉 Кавуни по гривні, дорогі ягоди та яблука на експорт: що з урожаєм в Україні У свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Тарасом Баштанником, президентом Української плодоовочевої асоціації. ◾️ чому в Україні перевиробництво кавунів і чи стане їх менше наступного року; ◾️ як руйнування логістичних центрів впливає на постачання та ціни в супермаркетах; ◾️ що відбувається з урожаєм яблук, малини, лохини, персиків та інших культур; ◾️ що українським фермерам найвигідніше вирощувати на експорт; ◾️ чи варто Україні робити ставку на глибшу переробку овочів і фруктів. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Інфляція продовжує зростати, хоча і повільніше За рік ціни зросли на 8,1%; а за останній місяць — на 0,1%, що є другим найнижчим результатом з початку року (у червні була дефляція -0,1%). Протягом літа ціни падали на продукти харчування, і у серпні продуктова інфляція знизилась на 1,4%. Найбільше 一 за рахунок: овочів (-18,3%) та фруктів (-12%). Водночас за місяць дорожчали яйця (+4%), цукор (+2,2%) та риба (+1,6%). Також зростали за місяць: ▪️ комуналка (водопостачання +16,8%, каналізація +16,7%) ▪️ паливо (+8,1%) ▪️ автодорожній пасажирський транспорт (+6,6%) За прогнозами НБУ інфляція продовжить ріст до 10% наприкінці 2026 року, але почне знижуватися на початку 2027 року. Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

📦 Чому Україні потрібно скасувати пільги на посилки з-за кордону? 1 вересня Верховна Рада не підтримала в першому читанні законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок. Наступного дня Єврокомісія попередила про ризик затримки €3,7 млрд бюджетного фінансування: ухвалення закону є однією з умов виплати траншу. 7 вересня уряд повторно схвалив пакет змін, тепер рішення — за Верховною Радою. Зараз покупки з іноземних маркетплейсів до €150 звільнені від ПДВ, тоді як українські виробники та офіційні імпортери сплачують його. За оцінкою уряду, скасування пільги може дати бюджету близько 10 млрд грн щороку для потреб оборони. Але справа не лише в надходженнях. ◾️ По-перше, це створить рівні умови конкуренції. Українські підприємства працюють під обстрілами, платять податки та створюють робочі місця. Іноземні товари не повинні мати податкової переваги перед українськими лише через доставку посилкою. ◾️ По-друге, це допоможе боротися із сірим імпортом і захистити чесний бізнес. Партії товарів для перепродажу дроблять на посилки до €150, уникаючи ПДВ. Скасування пільги прибере цю перевагу перед чесними підприємцями, які сплачують податки. ◾️ Зрештою, це має наблизити українські правила до європейських: у ЄС аналогічну пільгу з ПДВ скасували ще у 2021 році. Молдова, теж країна-кандидат, ухвалила це рішення, і воно набуде чинності вже з 1 жовтня. Якщо Україна буде відставати, зростає ризик, що переговорні треки з Молдовою розділять — і це буде для нас відчутною втратою темпу. При чому вони підтримали не лише ПДВ, а й ще мито, захищаючи таким чином національного виробника і підтримуючи робочі місця у своїй країні. Водночас до законопроєкту знову додають сторонні норми — зміни до правил фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP). Ці правила раніше ухвалили в законі про цифрові платформи. Президент його ще не підписав, а положення вже виправляють через інший законопроєкт. Так, євроінтеграційні закони стають заручниками сторонніх правок. Скасування пільги на посилки часто називають «податком на бідних». Однак звільнення закордонних покупок від ПДВ — не адресна підтримка малозабезпечених. Ця пільга не залежить від доходу, нею можуть користуватися і заможні покупці, і ті, хто ввозить товари для перепродажу. Загалом у найбідніших 10% населення понад дві третини витрат припадає на їжу та комунальні послуги. У 2021 році вони становили 70,8% сукупних витрат: 52,4% — на харчування та 18,4% — на комунальні послуги. Новий законопроєкт зберігає звільнення від ПДВ для некомерційних подарунків між фізичними особами вартістю до €45. ❗️ Закликаємо Раду підтримати законопроєкт, виключивши з нього норми про PEP. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна у серпні продала за кордон майже вдвічі більше е/е, ніж імпортувала Спекотні дні не спричинили великої проблеми — додаткову потребу в електроенергії частково компенсували сонячні батареї.  Втім, росіяни теж не наносили масштабних ударів по енергетиці: у серпні вони обстрілювали інші цивільні об’єкти.  Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів — імпорт зросте і перевищить експорт. По цифрах: у серпні експорт зріс майже у 1,5 раза порівняно з липнем — з 233 до 333 ГВт·год.  Основними напрямками українського експорту електроенергії у серпні залишались: 🇭🇺 Угорщина (116 ГВт·год) 🇲🇩 Молдова (92 ГВт·год) 🇷🇴 Румунія (64 ГВт·год) 🇸🇰 Словаччина (19 ГВт·год) 🇵🇱 Польща (3 ГВт·год). Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Підозрюваний у «кришуванні» кол-центрів Сергій Кропива, отримував від держави пенсію за вислугу років. У 42 роки. У 2024 році Кропива задекларував 165,2 тис. грн пенсійних виплат, а у 2025 році — вже 283,3 тис. грн. Право на пенсію він виборював через суд. Після звільнення з кіберполіції наприкінці 2021 року Кропива мав 20 років і 4 місяці вислуги. Однак він вимагав зарахувати частину служби на пільгових умовах: зокрема, один місяць служби у миротворчій місії в Косово рахувати за три, а окремі періоди роботи в органах внутрішніх справ — місяць за півтора. У результаті вже з 2024 року Кропива почав декларувати пенсійні виплати — паралельно з роботою в Офісі Генерального прокурора. Пенсія у 42 роки, і продовження при цьому роботи у правоохоронних органах, не виглядає доцільним в умовах війни та обмежених ресурсів.  Скрин: допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

The Wall Street Journal: Україна розглядає декриміналізацію порно як спосіб залучити більше коштів на оборону  Очікується, що декриміналізація порно принесла би Україні до $25 млн на рік. За підрахунками нардепа Ярослава Железняка, які наводить WSJ, цих грошей вистачило би приблизно на 30 тисяч дронів.  У 2023 році майже 8 тисяч українців заробили на OnlyFans $131 млн, згідно з даними, які українські податкові органи отримали від Fenix International — британської материнської компанії OnlyFans.  Податкові декларації авторів контенту в Україні стають фактично доказом їхньої кримінальної діяльності.  Ми в ЦЕС неодноразово писали про те, що декриміналізація порно принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить час правоохоронних органів на важливіші напрямки. Окрім цього прикриє схеми «кришування» порноіндустрії.  Законопроєкт пройшов перше читання у липні 2026 року, і зараз його готують другого читання. Нагадаємо, що за словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україна не стикалася з такою складною бюджетною ситуацією з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

«Ми вже спостерігаємо певні проблеми з ліквідністю і передбачаємо певний дефіцит у нашому бюджеті. Це означає, що через брак ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов'язані з війною», 一 каже міністр.

Мінфін працює над новим бюджетом, і попередньо непокрита потреба на 2027 рік оцінюється у $32,6 млрд. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Пастка середнього доходу: хто заважає Україні розбагатіти? Розбирались у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з директором ЦЕС Глібом Вишлінським. Говоримо про дослідження Світового банку та університету Чикаго, як Україна опинилася в пастці середнього доходу, і що потрібно зробити, щоб нам, як країні розбагатіти. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

До двох місяців лише на документи: що чекає на бізнес після російського удару? Після російського удару бізнесу доводиться одночасно ліквідовувати наслідки, відновлювати роботу та документально підтверджувати збитки. Лише останній процес може тривати до двох місяців. BDO в Україні спільно з Європейською Бізнес Асоціацією підготували покроковий посібник про те, як діяти підприємству після пошкодження майна. У новому випуску подкасту «Що з економікою?» його основні рекомендації пояснює Віра Савченко, виконавча директорка BDO в Україні. «Збір документів займає до двох місяців, а іноді й трохи більше», — розповідає Віра Савченко. Спершу потрібно зафіксувати сам факт пошкодження: отримати акт комісійного обстеження, внести інформацію до відповідного реєстру та перевірити відкриття кримінального провадження. Потім — оцінити розмір збитків і за потреби підтвердити форс-мажор у Торгово-промисловій палаті. Окрема проблема — відсутність єдиного пакета документів. Різні установи можуть не визнавати документи одна одної, тому бізнесу доводиться повторно підтверджувати ті самі обставини для державних органів, банків і страхових компаній. Якщо разом із майном згорів архів, підприємство поза зоною бойових дій має лише п’ять робочих днів, щоб повідомити податкову, та 90 днів на відновлення документів. «Про швидке відновлення зараз дуже складно говорити саме через потребу в дерегуляції», — наголошує Віра Савченко.  Як діяти в перші години після удару, які компенсації доступні бізнесу та чому великим компаніям майже нічим страхувати воєнні ризики — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Що стоїть за новою хвилею ударів по бізнесу Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський дав велике інтерв’ю Kyiv Independent. Поговорили про нову тактику російських атак, обхід санкцій та перспективи української економіки. Зібрали кілька важливих тез із розмови ⬇️ 📌 Росія змінила тактику атак, намагається створити продовольчий дефіцит На відміну від українських ударів по Wildberries та Ozon, які є непродовольчими маркетплейсами, Росія цілеспрямовано атакує розподільчі центри найбільших продуктових мереж України. Реального голоду це не спричинить: Україна виробляє достатньо продовольства. Але мережам доведеться переорієнтовувати логістику, збільшуючи витрати. 📌 Російські удари можуть перетворити промислові регіони України на «економічну пустелю» За рівнем воєнного ризику в Україні фактично сформувалися «три країни». Прифронтові території потерпають від постійних обстрілів і керованих авіабомб. Київ, Київська область та промислові регіони сходу й півдня залишаються в зоні досяжності балістичних ракет і реактивних дронів.  На заході ризики значно нижчі, тому бізнес переносить туди склади та логістику. Однак великі промислові підприємства не можна просто перенести, а без страхування воєнних ризиків відновлювати їхню роботу після російських ударів в таких умовах дуже важко.  📌 Росія досі отримує компоненти для ракет в обхід санкцій У російських ракетах продовжують знаходити компоненти, які мали б бути недоступними через санкції. Запаси та виробництво ракет залишаються високими й дозволяють Росії проводити масштабніші атаки. Водночас ці ресурси не безмежні. За оцінкою Гліба, Росії може не вистачити ракет і дронів для одночасних масованих ударів по бізнесу та енергетичній інфраструктурі. 📌 Українська економіка може завершити рік майже без зростання «Моя оцінка — від 0% до 1%. Якщо Україна матиме 1% зростання цього року, це буде дуже великим досягненням», — каже Гліб Вишлінський. Російські атаки скорочують виробництво, експорт і податкові надходження, а проблеми з постачанням посилюють інфляцію. Нацбанк очікує позитивного ефекту від зростання оборонного виробництва у другій половині року. Однак цього може бути недостатньо, щоб суттєво прискорити економіку. Повне інтерв’ю англійською мовою доступне за посиланням. Діліться ним з іноземними друзями та колегами. Важливо, щоб економічні наслідки російських атак розуміли не лише в Україні. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

❗️Завтра Верховна Рада має розглянути законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення ПДР, і ми в ЦЕС підтримуємо ці зміни. Небезпечне водіння вже стало нормою на дорогах України, а до повідомлень про загиблих у ДТП суспільство почало звикати. Однак це не неминучість: у країнах Європи смертність на дорогах у рази нижча. Причина систематичних грубих порушень — фактична безкарність. Система дозволяє порушувати знову й знову, доки хтось не загине.  Тому потрібно посилити відповідальність за повторні грубі порушення, а також переглянути ліміти допустимого перевищення швидкості. З цього приводу радимо почитати колонку Олексія Глушича, військовослужбовця та батька загиблого внаслідок ДТП у Києві 12-річного Гріши Глушича. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

📈 Бізнес хоче зростати, але йому бракує працівників Минулого тижня ми презентували дослідження про продуктивність праці в Україні. В його основі — опитування 556 малих і середніх підприємств та 10 глибинних інтерв’ю з бізнесом. Наводимо кілька важливих висновків із дослідження. Бізнес налаштований на зростання. За останній рік 39% компаній розширили свою діяльність, а 42% очікують зростання протягом наступних 12 місяців. Але ці плани значною мірою залежать від додаткового найму. 53% компаній незабаром потребуватимуть більше працівників, а половина опитаних каже, що додаткові люди потрібні їм саме для розвитку. Поки що бізнес переважно намагається залучати й утримувати працівників, зокрема завдяки вищим зарплатам. Водночас пропозиція робочої сили залишається обмеженою: у 2026 році кількість українських біженців становить 5,6 млн. Альтернатива додатковому найму — підвищувати продуктивність наявного персоналу. Компанії, які бачать можливості для такого зростання, пов’язують їх насамперед з оптимізацією процесів, автоматизацією та цифровізацією. Проте ці інструменти ще не стали масовими. За останній рік: ▪️ 30% компаній упроваджували цифровізацію; ▪️ 21% — автоматизацію; ▪️ 33% — навчання працівників; ▪️ 42% не застосовували жодного із цих трьох інструментів. Технології також змінюють вимоги до працівників: ▪️Автоматизація найчастіше потребувала навичок роботи з новим обладнанням, програмним забезпеченням і автоматизованими системами. ▪️Після цифровізації зріс попит на роботу з ПЗ, цифровими системами та ШІ, а також на здатність навчатися й адаптуватися. Презентація доступна за посиланням, повне дослідження опублікуємо незабаром. Це дослідження проведене в рамках гранту, отриманого від ініціативи Skills Alliance. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Аграрії втрачають ліквідність, а нові маршрути не покривають потреб: що відбувається з українським експортом Під час останнього огляду економіки ми обговорили, як зупинка портів Великої Одеси впливає на економіку та наскільки реально переорієнтувати експорт на альтернативні маршрути. Повний запис події та презентацію можна переглянути за посиланням, а тут зібрали для вас ключові тези учасників дискусії: 🌾 Аграрії вже готуються до тривалішої блокади Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко зазначив, що сектор уже переходить від короткострокового до середньострокового сценарію блокади. ▪️ альтернативна логістика через Констанцу або далі до Європи додає близько €55–60 на тонну, а світові ціни цього не компенсують; ▪️ блокада припала на період, коли продаж ранніх зернових мав забезпечити аграріям кошти для погашення боргів та осінньої посівної; ▪️ через дефіцит ліквідності виробники вже скорочують використання добрив, змінюють технології, а деякі — площі під озимими. 🚢 Дунай працює, але маршрут треба здешевлювати NIBULON уже мав альтернативний маршрут через Дунай завдяки інвестиціям після 2022 року і зараз зміг його масштабувати. Водночас він дорожчий і додає до логістичного циклу близько 15–20 днів. Директор із взаємодії з органами державної влади NIBULON Олександр Дмітрієв серед можливих рішень назвав спеціальний тариф «Укрзалізниці» для аграрного експорту, часткову компенсацію дорожчої логістики та державне покриття частини воєнних ризиків, які не бере приватне страхування. 🚆 Альтернативні маршрути покриють лише половину потреб До блокади майже 90% зерна, яке УЗ перевозила на експорт, прямувало до Великої Одеси. Через західні переходи йшло близько 9%, через Дунай — близько 1%. Заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов оцінює можливості альтернативних маршрутів так: ▪️ західні переходи, Дунай та автотранспорт разом можуть забезпечити близько 2–2,5 млн тонн експорту на місяць — приблизно половину необхідного обсягу; ▪️ за ціни зерна близько $190–230 за тонну логістика вартістю €100–120 робить частину експорту збитковою; ▪️ для руди замінити Велику Одесу ще складніше — Україна може втратити близько 30–40% її експорту. 🇷🇴 Констанца не може просто замінити Одесу «Констанца сама має мати свій запасний план», — зазначив старший координатор програми German Marshall Fund Валерій Кравець. Низький рівень Дунаю, проблеми із залізничною логістикою та конкуренція з румунськими виробниками обмежують можливості цього маршруту. Детальніше про ситуацію з Румунією та про те, що Україна може зробити для розширення цього маршруту, ми писали окремо. Дивіться дискусію повністю за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

❗️€4,8 млрд фінансування для України залишаються під ризиком через невиконані зобов'язання В рамках Консорціуму RRR4U* представили новий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС. Презентацію моніторингу можна знайти за посиланням. У серпні Україна із затримкою виконала чотири індикатори Плану України. Зокрема, призначили суддів ВАКС, яких мали призначити ще у 2025 році. Інвестиційні індикатори за другий квартал також вважаються виконаними. Це має вивільнити близько €2,8 млрд. Водночас невиконаними залишаються ще 15 індикаторів за 2025 рік і перше півріччя 2026-го. Через це Україна ризикує недоотримати близько €4,83 млрд: ◾️€1,4 млрд — шість індикаторів за 2025 рік; ◾️€1,3 млрд — три індикатори за перший квартал 2026 року; ◾️€2,1 млрд — шість індикаторів за другий квартал. Серед невиконаного: зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, незалежні наглядові ради держпідприємств, Стратегія захисту прав людини та поступова лібералізація ринків газу й електроенергії. Захід провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». *RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Як змінити систему тривог, щоб міста не зупинялися Нова тактика російських атак може тримати Київ і область в повітряній тривозі більшу частину робочого дня. У цей час зупиняються підприємства й рух метро через Дніпро, а люди не можуть дістатися роботи — навіть якщо безпосередня загроза є лише для окремої частини міста. Про те, що потрібно змінити в системі тривог, виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів в ефірі Суспільного. За словами Гліба, нинішні правила майже не розрізняють потенційну й безпосередню загрозу. У регіонах із постійними тривогами такий підхід не працює: підприємства змушені раз у раз зупиняти процеси, а магазини не можуть нормально приймати товари, наповнювати полиці та збувати споживачам продукти, які швидко псуються. Система потребує кількох основних змін: Запровадити два рівні тривоги: «увага» за потенційної небезпеки та «в укриття» за безпосередньої загрози. Зробити найвищий рівень небезпеки локальнішим. Якщо загроза стосується конкретної території, обмеження не мають автоматично поширюватися на все місто чи область. Узгодити обмеження з рівнем небезпеки. За потенційної загрози люди й бізнес мають стежити за повідомленнями, не зупиняючи автоматично всю роботу. За безпосередньої — переходити в укриття чи ховатися у безпечнішому місці. Причому керівники підприємств та організацій не можуть нести відповідальність за своїх клієнтів, які самостійно приймають рішення, як реагувати на загрози. Для захисту ж працівників на кожному підприємстві потрібні свої раціональні протоколи, які виходять з його особливостей.  Окремо Гліб пропонує переглянути правила руху метро через Дніпро. Його зупинка під час кожної тривоги ускладнює пересування сотень тисяч киян і заважає людям вчасно діставатися роботи. Тут хорошим прикладом є Укрзалізниця, яка має свої моніторингові групи з доступом до інформації військових, які гнучко приймають рішення щодо руху і зупинок кожного потяга залежно від типу і наближення загрози.

"Ми, цивільні в тилу, маємо працювати, щоб виробляти те, що потрібно для війська, і сплачувати податки», — наголошує Гліб Вишлінський."

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Що робити бізнесу після прильоту та хто компенсує збитки? Роки повномасштабної війни минають, а системного рішення для компенсації збитків і страхування воєнних ризиків для всього бізнесу досі немає. Чому наявних програм недостатньо, особливо для великого бізнесу? На яку підтримку від держави компанії все ж можуть розраховувати? І що сам бізнес може зробити, аби краще підготуватися до наступної атаки та швидше відновити роботу? Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна. А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram