Що з економікою?

У вересні інфляція сягнула 10% у річному вимірі По відношенню до минулого місяця ціни зросли на 2,1% 一 найбільше з початку року. 🛒 Передусім дорожчав продуктовий набір: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), риба (+2,1%) та м’ясо (+1,7%). Також сезонно на початку осені зросли ціни у сфері освіти (+17,4%) та на одяг і взуття (+8,5%). Продовжило дорожчати паливо (+5,2%). Подешевшали за місяць фрукти (-5,7%) та овочі (-2,3%). У своєму оновленому макропрогнозі на кінець року інвесткомпанія Dragon Capital очікує інфляцію на рівні 10% на кінець 2026 року та 8% у 2027 році. Компанія погіршила прогноз через руйнування та втрати бізнесу, що змушує підприємців підвищувати ціни.  *** 👉 Ми оновили візуалізацію інфляції у нашому Трекері економіки. Тепер можна прослідкувати за зростанням цін навіть із 2001 року, а також порівнювати окремі категорії товарів.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

💲 Що відбувається з курсом? На початку жовтня офіційний курс долара вперше перевищив 45 грн, тоді як євро подешевшав до 50,48 грн — найнижчого рівня з квітня. Чому валюти рухаються в різних напрямках і чи вистачить Нацбанку ресурсів для підтримки гривні? Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розмірковував про це у матеріалі Forbes Ukraine. 1. Чому євро дешевшає, а долар дорожчає? Євро падає до долара через підвищення дохідності облігацій країн єврозони і побоювань, що Європейському центральному банку доведеться втрутитися, щоб запобігти кризі. Водночас НБУ фактично орієнтується на динаміку обох валют. Це пов'язано зі структурою української зовнішньої торгівлі та значною роллю ЄС у фінансуванні України під час війни. 2. На підтримку гривні НБУ витрачає дедалі більше. У вересні Нацбанк продав рекордні $5,5 млрд для підтримки валютного ринку. Загалом за дев'ять місяців 2026 року інтервенції сягнули $38,5 млрд проти $26 млрд за аналогічний період торік. Одна з причин — збільшення торговельного дефіциту через російські атаки на порти та проблеми в металургії. Україна отримує менше валютної виручки від експорту, тоді як потреба в імпорті залишається високою. 3. Чи вистачить НБУ валютних резервів? За словами директора ЦЕС Гліба Вишлінського, навіть за зростання торговельного дефіциту міжнародне фінансування може забезпечити достатній рівень золотовалютних резервів. Однак ключова умова — Україна має отримати всі обіцяні партнерами кошти. У макропрогнозі провідних аналітичних організацій, який ми в ЦЕС збирали на початку серпня, в середньому експерти на кінець року очікували 46 грн/$.   Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

🇪🇺 ЄС готує зміни для майбутнього розширення    Вчора, 6 жовтня Європейська комісія опублікувала повідомлення щодо свого бачення підготовки ЄС до подальшого розширення. Що має змінитися для України? 1. Єврокомісія пропонує перейти до голосування кваліфікованою більшістю для відкриття кластерів та інших проміжних рішень. Вступ України до ЄС надалі потребуватиме одностайності, натомість одна країна не зможе самостійно зупиняти значну частину технічного руху переговорів. Восени 2025 року, після завершення скринінгу, Угорщина одноосібно блокувала відкриття переговорних кластерів, хоча Єврокомісія вважала формальне відкриття можливим. Якщо плани Єврокомісії втіляться, такий сценарій більше не повториться.  2. Поступова інтеграція стане більш системною. Країни-кандидати зможуть раніше долучатися до окремих політик, програм та частин Єдиного ринку. Доступ залежатиме від виконання acquis, спроможності інституцій застосовувати правила ЄС, стратегічної відповідності політиці Союзу та загального прогресу реформ. Комісія наголошує на нових можливостях для української ОПК, що може інтегруватися у європейську оборонно-промислову систему ще до вступу України до ЄС.  3. Країни-кандидати мають на практиці продемонструвати, що здатні ефективно й підзвітно управляти коштами ЄС. Йдеться про належне управління публічними фінансами, прозорі закупівлі, ефективний внутрішній контроль і незалежний аудит. Для України це означає, що підготовка до членства дедалі більше переходить від формального ухвалення законів до створення ефективних інституцій.  4. ЄС готує окрему дорожню карту для України. Єврокомісія має запропонувати дорожні карти вступу для України, Молдови, Албанії та Чорногорії, якщо вони збережуть темп реформ. У дорожніх картах мають з'явитися пріоритети, послідовність кроків, строки та результати; все це має зробити процес вступу більш контрольованим та передбачуваним.  5. Майбутній вступ супроводжуватиметься сильнішими запобіжниками проти відкату реформ. Єврокомісія пропонує закладати в майбутні договори про вступ спеціальні механізми на випадок серйозного регресу після набуття членства. У найсерйозніших випадках новий запобіжник може передбачати навіть тимчасове призупинення права голосу держави в Раді ЄС. Такий спеціальний механізм пропонують зберігати протягом 15 років після вступу. 6. Для України буде окрема складна розмова про сільське господарство. Спеціальні умови для нових членів не новина: під час попередніх розширень ЄС уже використовував перехідні періоди, зокрема поступово відкривав новим членам повний доступ до аграрних субсидій. Але у випадку України Єврокомісія вже на етапі вступу говорить про можливість суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ чутливої української аграрної продукції до ринку ЄС.  Що далі? Комісія представила своє бачення, але зміни потребуватимуть схвалення держав-членів. Для України важливим кроком стане окрема дорожня карта.

«Нова модель розширення виглядає більш вимогливою до кандидатів, але водночас (як не парадоксально) робить вступ України реалістичнішим. Попри більш жорсткі вимоги та запобіжники, процес вступу має стати менш вразливим до блокувань, більш поступовим та передбачуваним. Звісно, деякі положення викликають занепокоєння, і розмова про сільське господарство дійсно буде складною. Перехідні обмеження для нових членів 一 це не новина, але вони мають лишитися перехідними, а не перетворитися на постійний бар'єр. І зрештою, ми ще навіть не побачили обіцяної дорожньої карти для України.  Але є ж приводи для обережного оптимізму. Розширення в ЄС і раніше називали геостратегічною інвестицією, а з лютого 2022 року — і геополітичним імперативом. Як же приємно побачити цю тезу не в промові, а на початку програмного документа, особливо після весняної хвилі обговорень сумнівних моделей членства України», — пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Схоже, вересень став останнім місяцем у 2026 році, коли Україна експортувала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала   Усі 30 днів вересня Україна продавала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала і третій місяць поспіль залишалась нетто-експортером. Сьогодні ж в частині країни діють графіки погодинних відключень електроенергії для споживачів та промисловості. Минулого місяця експорт електроенергії зріс майже у 1,5 раза порівняно з серпнем — з 333 до 474 ГВт·год. Водночас імпорт скоротився більш ніж удвічі — зі 180 до 76 ГВт·год, найнижчого рівня з листопада 2023 року. Помірна погода також стримувала попит на електроенергію, а частину денного споживання частково компенсували сонячні батареї. Профіцит електроенергії також пояснюється слабшим внутрішнім попитом, про це більше ми писали тут.  Основними напрямками українського експорту електроенергії у вересні залишались: 🇭🇺 Угорщина (233 ГВт·год) 🇲🇩 Молдова (153 ГВт·год) 🇷🇴 Румунія (82 ГВт·год) 🇸🇰 Словаччина 5 ГВт·год 🇵🇱 Польща 2 ГВт·год Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

Який механізм уряд пропонує для компенсації воєнних збитків бізнесу? За оцінкою Мінекономіки, у 2026 році прямі воєнні збитки підприємств можуть становити $4–10 млрд. Міністерство планує створити фонд для компенсації цих втрат, щоб підприємства могли відновити роботу або перенести виробництво в безпечніші регіони України. Як працюватиме запропонований механізм, обговорили з Єгором Перелигіним, заступником Міністра економіки та довкілля, у нашому подкасті «Що з економікою?». Покрити такі втрати лише приватним страхуванням неможливо. За словами Перелигіна, страховики не беруться покривати воєнні ризики на Лівобережжі України. А якщо й пропонують страхування, воно коштує 8–15% страхової суми на рік. Йдеться, зокрема, про виробників продуктів і ліків, паливну інфраструктуру та логістичні центри. Їхня тривала зупинка загрожує постачанню необхідних базових товарів і скорочує податкові надходження. Тому відновлення цих підприємств — питання виживання економіки.

«Це питання того, чи буде завтра хліб на столі, чи буде можливість купити ліки», — пояснює Перелигін.

За запропонованою моделлю бізнес сплачуватиме щорічний внесок до фонду, а в разі пошкодження чи знищення майна отримуватиме компенсацію. Попередньо пропонують внесок 2% від обраної суми покриття та компенсацію до $10 млн на групу пов’язаних компаній. Звісно, $10 млн не покриють усіх можливих втрат великого бізнесу. Ключова мета фонду — залучити приватних страховиків до роботи в регіонах із високим воєнним ризиком. Перші збитки покриватиме держава, що дозволить приватним компаніям знизити ціну страхування. Частину коштів (близько $1–1,2 млрд на рік, за оцінкою Перелигіна) на компенсації пропонують отримати за рахунок підвищення ПДВ з 20% до 21%. Додаткові надходження від цього підвищення йтимуть до спеціального фонду бюджету.  Звичайно, підвищення ПДВ вплине на ціни: за оцінкою Перелигіна, воно може додати близько 0,6–0,8% до споживчої інфляції. Однак люди готові платити трохи більше, щоб не було перебоїв із постачанням товарів першої необхідності, каже він:

«Ми розмовляли з людьми в прифронтових регіонах. Коли їх питаєш, чи готові вони трошки більше сплатити за те, щоб завтра мати змогу купувати ліки чи необхідні для базового життя товари — один відсоток не є проблемою».

Підвищити ПДВ пропонують тимчасово — на період дії воєнного стану. 🎧 Чи проголосує парламент підвищення ПДВ і коли фонд може запрацювати — у новому випуску подкасту «Що з економікою?». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Навіщо Україні підвищувати ПДВ на 1%? Єгор Перелигін У новому випуску «Що з економікою?» говоримо із заступником міністра економіки та довкілля Єгором Перелигіним про новий механізм компенсації воєнних збитків для бізнесу. Обговорюємо: ▪️ навіщо уряд пропонує підвищити ПДВ з 20% до 21% і чи проголосує парламент такі зміни; ▪️ чи допоможе державна програма розвинути приватний ринок страхування воєнних ризиків; ▪️ наскільки реально міжнародні партнери готові долучитися до фінансування програми. ⁠Слухайте⁠ «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

У вересні Україна не виконала половину вимог: мільярди фінансової допомоги затримуються У межах консорціуму RRR4U* представили вересневий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС. 🚫 У вересні Україна мала отримати €3,7 млрд бюджетної підтримки за Ukraine Support Loan (USL). Але виконала лише 6 із 12 умов, тому надходження коштів затримується. Для отримання траншу Рада ще має остаточно ухвалити зміни щодо оподаткування міжнародних посилок та оцінки майна, а також призначити експертів для відбору членів Рахункової палати. Закон про цифрові платформи з червня не підписаний Президентом: ЄС вимагає спершу скасувати внесені до нього правки, що послаблюють фінмоніторинг ПЕПів. Податкова має затвердити два плани поліпшення дотримання податкового законодавства, зокрема щодо ПДВ. За Ukraine Facility у вересні виконали шість прострочених умов. Це дозволить отримати близько €1,7 млрд від ЄС до державного бюджету. Водночас під ризиком залишаються €5,05 млрд, пов’язані з 16 індикаторами: ◾️ €0,7 млрд — три індикатори за 2025 рік; ◾️ €1,1 млрд — два за перший квартал 2026 року; ◾️ €1,05 млрд — три за другий квартал; ◾️ €2,2 млрд — вісім за третій квартал: шість не виконані, виконання ще двох поки не підтверджене. Серед невиконаного — зокрема прозорий відбір прокурорів на керівні посади, незалежна більшість у наглядових радах держпідприємств та нова Антикорупційна стратегія. Ці кошти ще можна отримати, виконавши відповідні умови. Однак за Ukraine Facility невиконання умов протягом 12 місяців від першої негативної оцінки Єврокомісії може призвести до остаточної втрати пов’язаного з ними фінансування. 👉 Детальніше — у вересневому моніторингу RRR4U. Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». *RRR4U — консорціум Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту аналітики та адвокації та DiXi Group. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🏦 Чому державні банки відстають від приватних під час війни? Ще у 2017 році в дослідженні «Що робити державі зі своїми банками?» ми рекомендували приватизувати всі держбанки. Вони вразливі до політичного впливу й мають вищу частку проблемних кредитів, ніж приватні банки. Збитки від неповернених кредитів доводиться покривати коштом платників податків. Наприкінці 2025 року 52% активів банківської системи все ще перебували у державній власності, каже інвестбанкір, співзасновник FinPoint Сергій Будкін у новому випуску нашого  подкасту «Що з економікою?»:

«Це взагалі найбільший показник у Європі. Якби не було війни, я сказав би, що це фактор, який дуже сповільнює розвиток економіки».

За словами Будкіна, головна проблема — нерівні правила гри для банків. З 2022 року для приватних та банків з іноземним капіталом діє заборона на виплату дивідендів акціонерам. Завдяки цьому весь отриманий прибуток залишається в банку та може спрямовуватись на розвиток: розширення кредитування, запуск нових фінансових продуктів та інвестиції в технології. Держбанки натомість виплачують дивіденди до бюджету. За підсумками 2025 року ПриватБанк перерахував державі 70% чистого прибутку.  Будкін попереджає про наслідки для держбанків:

«Вони перестають бути конкурентоспроможними порівняно з приватними або з іноземними, бо в тих капітал є, а в державних його немає».

Так, за 2025 рік дивіденди сплатили лише ПриватБанк та Ощадбанк. Укрексімбанк, Сенс Банк та Укргазбанк мусили спрямувати прибутки на відновлення капіталу — за словами Будкіна, у попередні роки держава їх «вижала». Крім того, при приватизації існує ризик продати банки значно дешевше за їх ринкову вартість, адже інвестори не зможуть отримувати дивіденди. У 2022 році ці обмеження мали запобігти відпливу капіталу й захистити банки. Але сьогодні вони посилюють розрив між приватними та державними банками. Які держбанки зараз готують до продажу — слухайте у подкасті. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Що буде, якщо Україна не знайде гроші? До кінця року Україна розраховує отримати приблизно $29,5 млрд зовнішнього фінансування за умови виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про три сценарії розвитку подій щодо “діри” у бюджеті ми писали тут.  Перші наслідки затримки міжнародного фінансування ми бачимо вже – це блокування усіх непріоритетних видатків державного і місцевих бюджетів. Про це говорить Гліб Вишлінський, директор ЦЕС у новому інтервʼю для Телебачення Торонто. Фінансуються насамперед захищені статті — зарплати бюджетникам, пенсії, грошове забезпечення військовим та частина оборонних витрат. Інші цивільні видатки блокуються або погоджуються вручну. Наступним кроком може стати скорочення оборонних закупівель. Якщо ж ресурсів не вистачатиме вже на зарплати, пенсії та виплати військовим, залишаться ще жорсткіші варіанти: затримувати виплати або знову фінансувати дефіцит через емісію (друк) гривні, як це було у 2022 році, коли, як наслідок, інфляція на кінець року сягнула 26,6%. Нинішню ситуацію неправильно пояснювати лише тим, що Верховна Рада затягує необхідні голосування. Попередній уряд відкладав непопулярні рішення, не виконував частину взятих зобов’язань і недостатньо просував через парламент закони, від яких залежало міжнародне фінансування. У результаті проблема накопичувалася, доки вже у вересні не довелося обмежувати частину бюджетних видатків. Що робити? Значна частина необхідного Україні фінансування вже прив’язана до конкретних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Тому зараз ключове завдання — виконати їх і ухвалити закони, від яких залежить надходження цих коштів.

«Тут просто треба конкретну річ зробити — щоб Верховна Рада проголосувала ті законопроєкти, які потрібно проголосувати», — підсумовує Гліб Вишлінський.   

Детальніше – в інтерв'ю.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram 

росія завдає нищівних ударів по українській економіці: окупанти прицільно нищать металургійні заводи, логістику та портову інфраструктуру. Водночас у державній казні утворилася серйозна нестача через затримку міжнародної допомоги та невиконання внутрішніх зобов'язань. У новому інтервʼю разом із виконавчим директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським детально розглядаємо актуальний стан фінансової системи країни. Ми обговорюємо наслідки масованих обстрілів для бізнесу, політичні виклики у Верховній Раді, необхідність підвищення податків для страхування воєнних ризиків, а також готуємося до викликів нової зими.

Проєкт бюджету-2027 точно потребує змін, щоб знайти гроші на підвищення виплат військовим. Проте не всі пропозиції, які зараз звучать, є реалістичними. Найбільше коштів заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк пропонує отримати через детінізацію та нові облігації (див. скрін). Але з обома джерелами все не так просто.  Детінізація потребує часу: кількома рішеннями не можна одразу вивести з тіні частину економіки. До того ж ці 64,7 млрд грн уже закладені в прогноз доходів бюджету, тож рахувати їх удруге як нові гроші не можна. Реалістичніше інше: усе, що надійде понад план, спрямовувати на виплати військовим. Державні облігації дають гроші швидко, але це новий борг. На кінець 2027 року держборг сягне 110,4% ВВП. Внутрішні позики дорогі, у середньому 14,8% річних, тому кожні 100 млрд грн коштуватимуть бюджету майже 15 млрд грн відсотків щороку. Постійне підвищення виплат не можна фінансувати разовою позикою. Щодо компенсації воєнних ризиків: 20 млрд грн ніяк не вистачить щоб покрити такі видатки.Тільки цього року збитки інфраструктурі й підприємствам від російських атак оцінюють майже в $10 млрд, а 20 млрд грн — це менше, ніж $0,5 млрд. Тому треба розглядати інші джерела, які зможуть покрити більшу частину цих збитків, зокрема можливість підвищення ПДВ. *** Водночас ресурс у бюджеті є. Можна зменшити резервний фонд Кабміну, прибрати кешбек і телемарафон, привести фінансування скринінгу здоров’я до реального попиту і швидше підвищувати акциз на тютюн до рівня ЄС. Також варто переглянути доцільність програми харчування всіх дітей у школах коштом держбюджету. Це близько 110 млрд грн реальної економії без жодної нової позики.  Ці ресурси можна направити на закриття додаткової потреби у фінансуванні, зокрема на зарплати військовим. Водночас важливо розуміти, що власних ресурсів бюджету — незалежно від того, наскільки будуть скорочені існуючі програми — недостатньо для покриття всіх необхідних видатків.  Бюджету абсолютно необхідне міжнародне фінансування, яке буде доступне лише за умови, що Рада проголосує за відповідні законопроєкти.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Мінфін тримає ОВДП вигідними для інвестицій попри затримку у зовнішньому фінансуванні  Про це на нашому вересневому огляді економіки повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев:

«Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов'язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати». 

Вищі ставки допомогли б залучити більше грошей до бюджету. Але й платити відсотки за цими боргами державі довелося б більше — тому Мінфін прагне уникнути підвищення. НБУ у вересні підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Однак на перших після цього аукціонах Мінфін залишив ставки за звичайними ОВДП без змін, а за бенчмарк-облігаціями навіть знизив їх. ОВДП залишаються привабливим інструментом для інвестицій приватних осіб та мають вищу дохідність за депозити: ▪️ Середня дохідність річних гривневих ОВДП — 15,2%; ▪️ Середня дохідність річних гривневих депозитів — 10,8% після податків. Обидві ставки перевищують поточну річну інфляцію — 8,1% у серпні.  Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

📉 У серпні Україна спожила історичний мінімум електроенергії  Через російські обстріли, руйнування та зупинку підприємств споживання електроенергії у промисловості скоротилось на 23% рік-до-року. 🏡Споживання серед населення скоротилось на 2% рік-до-року, що, зокрема, пов’язано з поширенням домашніх сонячних електростанцій. Загалом Україна спожила на 9% менше електроенергії, ніж у серпні 2025-го, і за даними ExPro Consulting, це був історичний мінімум споживання —  5,6 ТВт·год. Водночас падіння попиту всередині країни призвело до збільшення обсягів експорту електроенергії. За перші 20 днів вересня Україна продала за кордон у шість разів більше е/е, ніж імпортувала і більше, ніж за весь серпень. Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів також і по енергетичному сектору — імпорт зросте і перевищить експорт. Детальніше — у нашому вересневому огляді економіки. Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Хто купить ПриватБанк та інші українські держбанки? У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Сергієм Будкіним, інвестбанкіром та співзасновником компанії FinPoint про приватизацію українських держбанків. ▪️ навіщо Україні продавати держбанки — станом на кінець 2025 року державі належало 52% активів банківської системи України, це найвищий показник у Європі; ▪️ хто може купити український банк і скільки він коштує; ▪️ у яких українських банків найцікавіші бізнес-моделі. Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень Про це розповів Роман Єрмоличев, перший заступник міністра фінансів на нашій події вчора.   Зарплати, соціальні виплати та оборона продовжують фінансуватися, але частина інших видатків, у тому числі будівництво шкіл, лікарень, фактично поставлена на паузу. Із приблизно $27 млрд додаткової оборонної потреби близько $7 млрд припадає на грошове забезпечення військових та соціальні виплати. Мінфін розраховує закрити цю частину внутрішніми ресурсами. Але щодо ще приблизно $20 млрд на озброєння та пов’язані витрати фінального рішення поки немає. Варіант достроково використати частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік, також поки не погоджений. Володимир Лепушинський, заступник голови НБУ, наголошує, що емісія 一 друк грошей 一 може розглядатися лише як крайній варіант, коли інших можливостей немає. 

«Ми зараз в тій ситуації, коли інші можливості є, просто треба політична воля реалізувати ці можливості», 一 каже Лепушинський. 

Тобто небажання парламенту голосувати необхідні рішення навряд чи стане аргументом для МВФ, щоб дозволити Україні перейти до масштабної емісії. 📉 І на 2027 рік ситуація може стати ще складнішою Україні вже зараз бракує $32,6 млрд підтвердженого зовнішнього фінансування бюджету наступного року. Олена Білан, головна економістка Dragon Capital, вважає, що через посилення війни закладений макропрогноз уже може бути застарілим: економічного зростання може не бути, доходи бюджету доведеться переглядати, а фактична потреба у зовнішньому фінансуванні може перевищити нинішню оцінку у $52,6 млрд. І внутрішніми ресурсами такий розрив перекрити неможливо.

«Я вважаю, що плану Б немає. План Б — це фактично програш війни», — підсумувала Олена Білан.

Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

ArcelorMittal закриває підприємство в Україні  На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей. Найбільше металургійне підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу після чотирьох ракетних ударів за останні п'ять тижнів.  Компанія планує зосередитися на збереженні інфраструктури заводу, щоб після завершення війни залишалася можливість відновити виробництво.  Навесні цього року у нашому подкасті директор зі зв’язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Крикавський розповідав, наскільки важливим підприємство є для самого Кривого Рогу. На заводі та в дочірній компанії працювали близько 17 тисяч людей, а з урахуванням підрядників, сфери послуг та інших пов’язаних робочих місць від його роботи залежить значна частина міста. Водночас ще навесні компанія попереджала про погіршення умов для української металургії. Підприємство працювало приблизно на половину потужності, логістичні витрати після початку повномасштабної війни зросли приблизно в чотири рази, а високі ціни на електроенергію та CBAM додатково погіршували конкурентоспроможність української сталі на ринку ЄС. Загалом у серпні металургійне виробництво в Україні впало на 30–40% м/м через зупинку морського експорту, торговельні обмеження, CBAM та руйнування потужностей найбільших заводів унаслідок обстрілів.

«Зупинка металургійних підприємств 一 вкрай негативна подія для української економіки. Це означатиме скорочення виробництва, зменшення робочих місць, менші валютні надходження. Також це обмежуватиме зростання ВВП, тиснутиме на курс і стійкість економіки загалом», 一 каже старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.

Через скорочення виробництва, зайнятості й експорту уряд оцінював можливе недоотримання податків до кінця року у 70 млрд грн. Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету у Верховній Раді припускає, що сума може бути ще більшою. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Раді потрібно ухвалити більше 40 законопроєктів до кінця року, щоб отримати фінансування для бюджету Це дозволить отримати $14 млрд з необхідних $29,5 млрд (решта з них це рішення без голосування в Раді, на рівні міністерств або Кабміну). Ще близько $27 млрд потенційно можна буде отримати від Ukraine Support Loan «авансом» з грошей на наступний рік. Тоді справдиться «хороший» сценарій, про який ми писали ось тут. Для отримання наступного траншу у $4,26 млрд, парламенту, за словами Роксолани Підласи, голови комітету з питань бюджету Верховної Ради учора на нашій події, потрібно ухвалити щонайменше чотири ключові рішення: ▪️ законопроєкт щодо оподаткування посилок до €150 з-за кордону; ▪️ законопроєкт щодо оцінки майна; (обидва ці законопроєкти мають більше 1000 правок) ▪️ постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати; ▪️ повернути норму щодо PEP у редакції, яка відповідає вимогам Єврокомісії. Чи можливо на наступному пленарному тижні всередині жовтня провести ці рішення?

«Технічно так. Перше, що нам потрібно буде зробити, це проголосувати постанову Верховної Ради, яка дозволить голосувати під землею. Тому що засідання зупиняється кожен раз, коли тривога навіть жовтого рівня. Поки ми не проголосуємо цю постанову, ми можемо просто не зібратися», 一 пояснює Роксолана Підласа. 

Принаймні половина опозиційних фракцій, за словами Підласи, бойкотуватиме таке рішення і вимагатиме голосувань лише в сесійній залі.

«Роботи багато, там десь 40 законопроєктів треба проголосувати до кінця року, щоб отримати всі ці гроші.

Відверто кажучи, я не думаю, що це можливо»,

一 підсумовує Підласа. 

Презентацію та запис вересневого огляду економіки ЦЕС можна переглянути за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

Кабінет Міністрів звернувся до нас з листом про необхідність нагального прийняття низки євроінтеграційних законів, до яких привʼязане фінансування. Їх у нашого комітету аж 14. Частину з них ви знаєте. Частину КМ вніс лише тиждень тому, і ми їх відпрацьовуємо ASAP. Але є й такі, які ми прийняти не можемо. Це стосується надважливих законопроєктів про посилення фінансового моніторингу. Колеги з багатьох фракцій не можуть знайти для себе аргументів на підтримку рішень, що стосуватимуться простих людей на тлі корупції та зловживань з фінансовим моніторингом Національного банку. І, чесно, в мене не повертається язик переконувати у зворотному. Бо і я з ними згоден. Тому, на жаль, поки без цих законів. Інші готуємо.

➡️ Уряд: заморожує частину видатків (включаючи захист енергетики); просить Раду голосувати за закони підв’язані під міжнародне фінансування;  ➡️ Депутати: продовжують гратися в політику Законопроєкт про посилення фінансового моніторингу (про який йдеться у дописі Голови податкового комітету) стосується закону щодо приєднання до Єдиної зони платежів у євро – SEPA. Його ухвалення є одним з індикаторів програми Світового банку, через невиконання якого ми можемо недоотримати $1 млрд до кінця цього року. Урядовий законопроєкт відкликано через зміну уряду, хоча є альтернативний від депутатів, який також відповідає одній з вимог програми Ukraine Facility, яку треба виконати до кінця третього кварталу цього року.  Відсутність прогресу щодо приєднання до SEPA може коштувати загалом близько  $1,4 млрд до кінця цього року ($1 млрд від Світового банку і ще €344 млн від Ukraine Facility) Без міжнародного фінансування наступні кроки для бюджету — це затримки пенсій, стипендій та зарплат. Економити на армії ніхто не буде з очевидних причин. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

💰Як профінансувати дефіцит бюджету до кінця року? Три сценарії фінансування бюджету до кінця 2026 року — хороший, поганий і найгірший. Обговорюємо прямо зараз у Zoom разом зі спікерами: • Олена Білан, Головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital; • Роман Єрмоличев, Перший заступник Міністра фінансів України; • Володимир Лепушинський, Заступник Голови Національного банку України; • Роксолана Підласа, Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram