Що з економікою?

📊 На графіку 一 візуалізація безпрецедентного фіскального стимулювання економіки, яке відбувається у нас останні 2 роки Населення зменшилося на ~12% (причому виїхали в середньому більш економічно активні), руйнування активів на сотні мільярдів доларів, очікування і споживчі настрої песимістичні, і при цьому роздрібний товарообіг в реальному вимірі впав всього на 7% (19-26). 📈 Тобто реальний рівень споживання тих, хто в Україні, зараз вищий, ніж був до вторгнення. Це можливо лише завдяки 20-25% ВВП, які вже третій рік заливаються у вигляді фінансової допомоги ззовні, нашими партнерами. Інакше цифри на графіку були б зовсім іншими. Точніше, думаю, ніякого графіку не було б, ритейлерам було б не до конференцій. Допис нашого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. Скрин 一 RAU Expo. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Ринкова ціна на електроенергію у 2023 році була більше 7 грн (проти 2,64 грн/кВт∙год для населення) 👉 Про це розповів заступник директора аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков у нашому подкасті «Що з економікою?». З чого складається ціна на е/е? ▪ Оптова ціна. Постачальники купують е/е на оптовому ринку за різними цінами за годину, які потім усереднюються для споживачів. ▪ Передача і розподіл. Для передачі е/е до споживача є дві транспортні складові: передача магістральними мережами (здійснює «Укренерго»), та розподіл безпосередньо до споживачів (здійснює оператор системи розподілу, раніше різні «обленерго»). Оскільки передача і розподіл електроенергії є природною монополією, ці тарифи регулюються державою (НКРЕКП) і фіксуються зазвичай на рік. ▪ Маржа постачальників 一 невелика частина вартості е/е, яка покриває продаж, укладення договорів та інформування споживачів. ▪ Податки, зокрема податок на додану вартість. Сума попередніх складових множиться на 20% ПДВ.

«Тут є нюанс, який треба розуміти, що саме тариф на розподіл 一 транспортування локальними мережами 一 відрізняється в кожній області. Може бути від 70 коп. за кВт·год у Києві до більше 2 грн на заході або сході країни. Звичайно, ніхто не піде на те, щоб тарифи були регіональними і відрізнялися. Тому є середня ціна, і за 2023 рік 一 це 7,08 грн», 一 пояснює Богдан Серебренніков.

Нагадаємо, що з червня цього року ціна на е/е зросла з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. 🎧 Більше про те, хто компенсує збитки від низьких цін на електроенергію у новому подкасті «Що з економікою?» за посиланням. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💶 G7 хочуть створити фонд для підтримки України, використовуючи доходи від заморожених російських активів Фонд буде створений під егідою міжнародної організації, наприклад, Світового банку. США, Великобританія, Японія та інші країни будуть робити внески у вигляді кредитів. Україна отримуватиме допомогу у вигляді пожертвувань, і не буде зобов'язана повертати гроші. Конкретний механізм лідери G7 обіцяють схвалити цього тижня на саміті в Італії. 🧐 Наскільки це рішення влаштує Україну? Говоритимемо про це наступного понеділка, 17 червня о 16:00, на нашому заході. Серед спікерів: ▪ Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України; ▪ Андрій Міхеєв, юрист-міжнародник, експерт Міжнародного центру української перемоги; ▪ Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора в МВФ; 🔗 Реєстрація за посиланням. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

За даними, лише 1% збитків у житловому секторі покриті фінансуванням 👉 Про це розповіла Марія Репко, заступниця директора ЦЕС, на Конференції з питань відновлення України.

«Оцінка завданих Росією прямих збитків від руйнування житлового сектора (RDNA3) перевищує $150 млрд. Це близько 37% сукупної оцінки прямих руйнувань. Якщо дивитись на доступну відкриту статистику, яка включає компенсаційні видатки за урядовими житловими програмами та проєкти відбудови, які публікуються у системі DREAM, фінансування покриває лише 1% збитків, завданих Україні у житловому секторі».

Проте ці дані неповні 一 адже до відбудови житла дотичні не лише урядові, але й приватні, благодійні та донорські проєкти. Вона закликала всі організації та донорів, які зараз працюють над проєктами відбудови, використовувати систему DREAM, як єдине джерело інформації та координації зусиль:

«Як громадянське суспільство ми бачимо зараз лише проєкти держави та муніципалітетів. Донори не публікують нічого з того, що вони роблять власними силами, використовуючи власні ресурси, людей, підрядників. Тому я закликаю всіх використовувати систему DREAM і зробити її дійсно великим і єдиним джерелом інформації та координації зусиль».

Додатково пані Репко виокремила три виклики перед відбудовою на місцевому та регіональному рівнях. ▪️Відсутність координації між органами місцевого самоврядування та донорами, волонтерами щодо об'єктів відбудови. ▪️Брак робочої сили і будівельних матеріалів. ▪️Брак фінансування. ✍️ Нагадаємо, що у Берліні триває Ukraine Recovery Conference 一 щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України. Посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції. #URC2024 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

♻ Захист європейського ринку виявився важливішим за амбітні темпи «зеленого переходу» 👉 Днями з'явилася новина про те, що ЄС планує підняти мита на імпорт китайських електромобілів з теперішніх 10% до 25%, а може й 50%. Схоже, амбітні графіки «зеленого переходу», які неможливо було виконати без китайських електричок, поступилися у важливості захисту європейського ринку. 🇹🇷 Крім того, Туреччина для захисту внутрішніх виробників піднімає ввізне мито на всі імпортовані з Китаю авто до 40% від митної вартості, але не менше $7000 за авто. Це, вочевидь, викличе взаємні заходи від Китаю, які вдарять перш за все по німецьких виробниках, особливо по ДВЗ (категорія двигуна), які мають великі продажі на китайському ринку. Торгова війна в повний зріст. Китайців зараз рятує РФ, яка замістила практично всі європейські авто (і імпортовані, і ліцензійне виробництво) імпортом з Китаю. 60% приросту китайського експорту після вторгнення — це прямий, або паралельний імпорт до РФ. 🖋 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇺🇦 Сьогодні у Берліні почалась конференція з питань відновлення України Ukraine Recovery Conference – це щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України. 💼 Цьогоріч конференція пройде 11-12 червня у Берліні і збере представників українського та іноземних урядів, донорів, бізнесу та громадянського суспільства. Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візьме участь, як спікерка, у двох сесіях на тему відновлення регіонів та реформи розвитку бізнесу. Залишаємо посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції. 👀 Ми будемо слідкувати за новинами та інсайдами з конференції під хештегом #URC2024. ❗А уже в цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, разом з представниками уряду та учасниками конференції підсумуємо результати на нашому заході. Детальний розклад 一 тут. 🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням. #URC2024

«Поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні» ✍ Прокоментували для іноземних медіа ситуацію зі звільненням Мустафи Найєма і представництвом України на конференції у Берліні. Днями стало відомо, що прем’єр-міністр Шмигаль заблокував поїздку голови Держагентства відновлення на щорічну конференцію з відновлення України 11-12 червня у Берліні. Сьогодні Мустафа Найєм написав заяву про звільнення через тривале перешкоджання роботі Агентства і проблеми з фінансуванням.

«Ця ситуація дуже погана для сприйняття української влади та України загалом. Україна є і має сприйматися як незламна. Звільнення Кубракова та Найєма створює образ слабкої та непередбачуваної влади, несправедливої щодо зусиль українців у ці роки», — говорить директор ЦЕС Гліб Вишлінський у матеріалі Financial Times.

Присутність Зеленського на конференції у Берліні дещо компенсує це на політичному рівні, але буде невдоволення серед чиновників, оскільки це ненормальна ситуація:

«Це свідчить про те, що поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні. На це немає грошей, і важливіша підтримка оборони та довгострокове фінансування бюджетних потреб», 一 підсумовує Гліб для Bloomberg.

🔔 Уже у цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, обговорюватимемо підсумки Ukraine Recovery Conference на нашій щомісячній події огляду економіки. Серед спікерів — представники уряду та учасники конференції. 📌 Реєстрація 一 за посиланням. Детальний розклад події можна глянути тут. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🏦 Оподаткування банківських надприбутків — вдале рішення зі збільшення надходжень до бюджету Допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая. «Цьогоріч банки вже сплатили 55,3 млрд грн податку на прибуток. Більшість цієї суми 一 це донарахований ПнП за ставкою 50% на минулорічні 160 млрд грн прибутку до оподаткування. За 4 місяці цього року банки вже відзвітували про 52,1 млрд грн прибутку, і це ще +18,3% до 4 міс 2023-го. Цьогоріч (і надалі) діє ставка 25%, тому вже маємо 12,9 млрд грн нарахованого ПнП. ✔ І судячи по нормативах, банківська система далі в доброму стані (а чого б їй не бути, за теперішнього дизайну монетарної політики та валютних обмежень). Тому вилучити 50% прибутку минулоріч та 25% цьогоріч 一 добре рішення. І ми тут далеко не єдині у Європі, ось приклади інших країн, які запровадили windfall tax останнім часом: - Італія: одноразовий податок, який має бути сплачений у 2024 році, ставка 40% має застосовуватися до частини чистого процентного доходу у 2023 фінансовому році, яка перевищує 10% процентного доходу 2021-го року. (Банки можуть вибрати замість сплати податку залити в резерви в 2,5 рази більшу суму, таким чином слабші банки не втрачають стійкості). - Іспанія: неподатковий збір у розмірі 4,8% від чистих процентів і комісійних доходів для більших банків (з доходом від €800 млн). При цьому збір не зменшує базу податку на прибуток. - Чехія: додатковий податок у розмірі 60% на частину бази оподаткування ПнП банку, яка перевищує 120% середньої бази CIT банку за 2018–2021 роки. Ці приклади істотно м'якіші, але в цих країнах немає такої унікальної ситуації з депсертами й ОВДП, та війни. З іншого боку, наш ПнП дещо конфліктує з монетарною політикою, зменшуючи, по суті, ефективні ставки за депсертами та ОВДП. Але оскільки оподатковується весь прибуток, то відносно інших джерел доходів ці інструменти не просідають. ➡ Ну і ще слід пам'ятати, що на 5 державних банків припадає 63% прибутку банківської системи, а вони й так спрямували б значну його частину до бюджету (для різних держбанків 一 різні нормативи відрахувань), тому реальний приріст надходжень до бюджету є меншим. Відтак підвищення ПнП таргетує, по суті, приватні банки, перш за все 一 п'ятірку іноземних (Райф, Укрсиб, ОТП, КредіАгріколь, Сіті), серед яких пара спонсорів війни, та український ПУМБ. На решту банків окрім 5 державних і 6 вищеперелічених, припадає всього 12% прибутку у 2023-му. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Для 60% роботодавців пошук кваліфікованих працівників є проблемою №1 Основна причина 一 нестача кадрів через мобілізацію. Про це говорять результати опитування Мінекономіки. І не тільки вони. 👉 Нагадаємо, що на нашій події про економіку Харкова, представники різних секторів — від ІТ до важкої промисловості та видавничого сектору — говорили про проблему мобілізації кваліфікованих працівників.

«Частково вирішити проблему мобілізації тих, хто підлягає броні, може електронне бронювання», 一 говорить директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Deutsche Welle.

💻 Днями уряд підтримав бронювання в «Дії», послугу можуть запустити на початку липня. Якщо бізнес чи державний орган має право на бронювання, керівник через портал «Дія» може подати списки працівників та засвідчити електронним підписом заяву. Далі «Дія» автоматично перевірить по реєстрах, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в базі «Оберіг». Якщо все ок, працівника заброньовано. Весь процес триватиме годину. ✍️ Крім електронного бронювання, в Україні з початку року розглядають модель економічного бронювання за сплату податків. Модель із бронюванням співробітників, офіційний дохід яких перевищує 35 тисяч гривень, на думку Гліба Вишлінського, найкраще відповідає інтересам економіки:

«Це точно вплине на "відбілювання" тіньової зайнятості. Будуть демонтувати схеми з офіційними виплатами мінімалки, а решти 一 готівкою, фейкові ФОПи, які насправді є штатними працівниками, що одразу дасть додаткові доходи до бюджету. Крім того, ця тенденція збережеться і після війни, адже податкова розумітиме: «Якщо ці люди з'явилися, то вони й надалі нікуди не мають діватися».

Також від ЦЕС: «Економічне бронювання принесе в бюджет від 200 млрд грн на рік». 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🏛 Чому голову ЦБ РФ Набіулліну слід судити на трибуналі другою після Путіна — думка нашого економіста Юрія Гайдая 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися