Що з економікою?

🏦 Банки можуть кредитувати бізнес вдвічі більше, проте підприємці не поспішають Про це на нашій події минулого тижня говорила Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ.

«Підприємству потрібні гроші в кредит, коли воно розширюється або модернізується. Якщо ми подивимося на банківські баланси, підприємства "сидять" на власних грошах. Звичайно, валютні обмеження також сприяють цьому, оскільки підприємства не можуть заплатити дивіденди, вивести кошти за кордон, повністю розрахуватися за зовнішніми зобов'язаннями. Це все пригнічує попит на кредитування», 一 пояснила Рожкова.

За її словами, кредитування не є самоціллю, а інструментом для зростання економіки. Вона говорить про те, що завданням держполітики на сьогодні є 一 стимулювання споживчого попиту та експорту.

«Наше завдання не в тому, щоб просто роздавати кредити навіть тим підприємствам, які їх не потребують. Не повинно бути так, що вони беруть кредит у одного банку за низькою ставкою, а в іншому вкладають ці гроші на депозит за високою ставкою, і ми бачимо зростання портфеля з обох сторін, звітуючи про рекордні обсяги роботи банківської системи. Наше завдання в тому, щоб ці кошти спрямувати на розвиток економіки. Ці потреби ми визначили у Стратегії з розвитку кредитування», 一 додає пані Катерина.

👉 Водночас Борис Шестопалов, співзасновник платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі говорив про те, що його підприємства орієнтуються на міжнародне, а не банківське фінансування з кількох причин. Детальніше про це тут. 📲 Переглянути запис події можна за посиланням. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження виросли на 50%, основний драйвер — податок на прибуток банків За I півріччя 2024-го року до державного бюджету надійшло 739,4 млрд грн, що на 50% більше за аналогічний період минулого року. 🏦 Найбільшим фактором зростання став податок на прибуток банків (+79,7 млрд грн, або +117% рік-до-року). Серед інших факторів зростання доходів: ▪ скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році; ▪ підвищення ставок акцизного податку; ▪ перерахування “військового” ПДФО до держбюджету; ▪ краще адміністрування; ▪ інфляція та девальвація. Доходи від внутрішнього ПДВ +49%, від ПДВ з імпорту +39%. У той час як валові надходження від внутрішнього ПДВ зросли на 26%, відшкодування ПДВ знизилось на 2,5%, що свідчить про більш жорстке адміністрування ПДВ. Надходження від акцизів +81%. Рентна плата за користування надрами була єдиним джерелом доходів, яке зменшилось у 2024 році — на 21% порівняно з І півріччям 2023 року. Додамо, що податкові надходження у червні склали 104,6 млрд грн (144,9 млрд грн минулого місяця). 📊 Більше графіків 一 Трекер економіки під час війни. 😍«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

⚡️ Запустили сторінку ЦЕС у Instagram Чому варто підписатись: ▪️ Запаковуємо наші дослідження і думки у новий формат; ▪️ Публікуємо унікальний контент з нашого офісу; ▪️ Пропонуємо альтернативу на випадок закриття телеграму. ❤️ Підписуйтесь та діліться з друзями.

🇵🇱 Польща стане першою у НАТО за обсягом оборонних видатків до ВВП країни З допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая: «Парламент Польщі проголосував за підвищення оборонних видатків у 2025 році до 5% ВВП. Це означає, що в абсолютному вимірі Польща обійде Італію, і стане третьою країною в ЄС за оборонними видатками після Німеччини та Франції, і, з відривом, першою в ЄС та НАТО за видатками відносно ВВП. 💶 Оборонні видатки наблизяться до вражаючих €40 млрд 一 це вже буде співставно з видатками українського бюджету на оборону в 2023 році, в умовах повномасштабної війни. Це серйозне навантаження на економіку, особливо з огляду на те, що значні суми з року в рік ідуть на імпорт зброї 一 перш за все танків, самохідних гаубиць, РСЗВ, винищувачів, гвинтокрилів та купи іншої номенклатури із США, Південної Кореї та інших країн. Але, вочевидь, поляки хочуть мати певність, що зможуть захиститися у разі збільшення масштабів війни, і готові платити за це меншим економічним зростанням». 👉 Інфографіка: Statista. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

«90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств у Запоріжжі» 👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу. ▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти. ▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість. ▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням. ▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку. ▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові. 📲 Послухати подію 一 за посиланням. На події експерти ЦЕС також презентували огляд економіки у червні, презентація доступна англійською (згодом додамо переклад) на сайті. 🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Зовнішня допомога у червні покрила тільки третину потреби 💸 Минулого місяця Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від ЄС та $3 млн від Світового банку. Є покращення з фіндопомогою порівняно до травня, однак ситуація далека від ідеальної. Іноземна допомога у червні покрила близько 37% потреб у фінансуванні держбюджету (у травні лише 0,4% потреб). Навіть з урахуванням траншу на $2,2 млрд від МВФ у липні, зовнішнє фінансування за перше півріччя у 2024 році на $23,7 млрд менше за аналогічний період 2023-го, зокрема через відсутність надходжень від США. 📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🔦 Раптом у вас не було світла, і ви пропустили нашу подію «Що заважає бізнесу залучати кошти?», залишаємо посилання на запис в YouTube. ⚡️ Спікери: ▪ Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва; ▪ Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації; ▪ Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України. ▪ Андрій Страшний, начальник управління фінансової політики Міністерства економіки України; ▪ Артем Шевальов, член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку; ▪ Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP. 📌 Презентація огляду економіки від експертів ЦЕС у червні 一 тут. 🏦 Спецтемою цього місяця стала доступність фінансових ресурсів для бізнесу. Повне дослідження по темі 一 тут. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

⚡️ Україна намагається збільшити дозволену потужність імпорту електроенергії За червень Україна імпортувала електрики, як за попередні пʼять місяців, і уперлась у стелю. Переказуємо головне зі статті Forbes. ▪ На початку липня імпорт електрики в окремі години сягав дозволеного максимуму оператором європейської енергосистеми 一 ENTSO-E 一 1,7 ГВт. Україна сподівається, що дозволену потужність імпорту збільшать на 30% – до 2,2 ГВт⋅год. ▪ Польща запропонувала наростити виробництво на польських ТЕС, щоб постачати з них електрику в Україну. Ідея виникла з огляду на профіцит вугілля в країні та бажання використати його в обхід зобов’язань про «зелений перехід». Перевага в тому, що постачання польської електроенергії в Україну може бути оплачене коштом ЄС. Проте це не розв’язує головну проблему – технологічну неспроможність європейських країн швидко збільшити перетин. ▪ Сусідні країни ЄС мають інвестувати у власні потужності – ЛЕП і трансформатори, щоб ENTSO-E дозволило збільшити постачання електрики в Україну. Поточні розрахунки показують, що при збільшенні перетину в деяких країнах ЄС можуть виникнути проблеми зі стабільністю енергопостачання. ▪ ENTSO-E робить оцінку на основі аварійного режиму роботи, а не звичайного, що не грає на користь України. «Це якби пропускну спроможність чотириполосного шосе оцінювали як двополосного та ще й з постійними аваріями», – наводить аналогію топменеджер великого енерготрейдера. ▪ Україна зробила все від неї залежить, щоб збільшити перетин з Європою – додала необхідне обладнання, підлаштувала технічні характеристики під європейські, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. ▪ Крім планів збільшення перетину до 2,2 ГВт⋅год, на перспективу розглядається розширення ліміту і до 5 ГВт, каже Харченко. Але для цього Україні потрібні щонайменше 3 нові високовольтні лінії електропередач: будівництво кожної – це 4-5 років і $300–600 млн. 📊 Нагадаємо, що у нашому Трекері економіки ми відслідковуємо стан енергосистеми та щомісяця оновлюємо графіки імпорту та експорту електроенергії. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📈 Інфляція у червні прискорилася з 3,3% до 4,8% через стрімке подорожчання електроенергії Це все ще нижче за офіційні прогнози 一 у квітні НБУ прогнозував прискорення індексу споживчих цін до 5,4% у річному вимірі. За інформацією Держстату, найбільше – на 63,6% – у червні зросли ціни на електроенергію. Суттєво за місяць зросли ціни на яйця (+15,5%). Утім, навіть після цього вони залишаються ще на 22% дешевшими, ніж торік. 🛒 Загалом, Держстат досі фіксує символічне скорочення цін на продовольчу частину споживчого кошика: на 0,1% у річному вимірі. Але у квітні–травні цей показник становив -0,5%, тож прискорення інфляції спостерігається і у продовольчій групі. Разом з тим, зростання цін на пальне прискорилося у річному вимірі з 22,5% у травні до 25,5% у червні. 🚞 Також за місяць суттєво зросли ціни на залізничні перевезення пасажирів (+10%). 📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​​ЩО ТАКЕ ЧЕРГА? Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, поділені на 6 черг. Черга – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Споживання в областях відрізняється за обсягами, оскільки залежить від рівня споживання критичної інфраструктури, та кількості промислових підприємств, які імпортують понад 80% обсягу свого споживання (їх відключати не можна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів).  ЯК СПОЖИВАННЯ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЗА ЧЕРГАМИ? Скільки черг засовувати у всіх регіонах одночасно – визначає Диспетчерський центр «Укренерго» для компенсації дефіциту енергії в системі. Дефіцит – це нестача електроенергії в системі, коли рівень споживання значно перевищує обсяг виробленої українськими станціями електроенергії та імпортованої з ЄС. Для того, щоб не відбулося масштабної аварійної ситуації, Диспетчерський центр “Укренерго” має урівняти (збалансувати) рівень споживання до рівня наявної енергії в системі. Знаючи обсяг дефіциту, “Укренерго” визначає кількість черг споживачів, які мають бути відключені обленерго в кожному регіоні одночасно. Тривалість черги, яку чергу (групу споживачів) відключати саме зараз, коли переключити на іншу чергу – визначають обленерго у кожному регіоні. СКІЛЬКИ ГОДИН НЕ БУДЕ СВІТЛА? Умовно, коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – більше 12 годин обмежень. УВАГА! Як протягом доби розподілити це навантаження, якою буде тривалість черги – це відповідальність обленерго. Саме обленерго формують відповідні графіки для кожного регіону. “Укренерго” визначає лише кількість черг, яку одночасно мають відключити всі обленерго в країні. Інформацію про те, який у вас графік погодинних відключень, дивіться на офіційних сайтах обленерго у вашій області та м. Києві, на їхніх сторінках у соцмережах. ЯК МОЖЕ НЕ БУТИ СВІТЛА 12 ГОДИН, ЯКЩО ВИ КАЖЕТЕ, ЩО ТРИ ЧЕРГИ ДІЮТЬ 3 16:00 ДО 18:00 (НАПРИКЛАД)? Коли три черги графіків відключень діють протягом всієї доби, то це означає, що в цю добу у вас сумарно буде 12 годин без світла. Якщо, наприклад, три черги відключень діють декілька годин, то для енергетиків це означає, що більша кількість споживачів обмежена в цей період. Але ще раз підкреслюємо: тривалість черги та її переключення – визначають обленерго у кожній області. ЩО ТАКЕ “УКРЕНЕРГО” ТА ОБЛЕНЕРГО І ЗА ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ? НЕК «Укренерго» - державний оператор енергосистеми України (оператор системи передачі). “Укренерго”: 🔹 транспортує (передає) електроенергію магістральними високовольтними мережами класом напруги від 750000 вольт до 220 000 вольт від електростанцій до мереж обленерго; 🔹 стежить за балансом між виробленою всіма українськими електростанціями енергією та рівнем споживання в країні. Обленерго: у кожному регіоні є оператор, який розподіляє електроенергію з мережі “Укренерго” до споживачів мережами класом напруги від 110 000 вольт до 220 вольт. “Укренерго” НЕ постачає електроенергію безпосередньо споживачам, НЕ визначає, з яких адрес споживачів складаються черги, НЕ формує графіки відключень у будь-якому регіоні. Це – функції обленерго. ЧОМУ ОБМЕЖУЮТЬ СПОЖИВАННЯ? Головна причина застосування графіків погодинних відключень – наслідки восьми ракетних і дронових ударів по українських електростанціях, які росіяни здійснили з початку цього року. Втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності. Ця потужність еквівалентна споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії. На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку. Наприклад, у вівторок 9 липня споживання зросло на понад 5%, порівняно із понеділком, 8 липня. Тож коли за графіком повертається світло, будь ласка, не вмикайте потужні електроприлади одночасно. За можливості, обмежте використання кондиціонерів.