Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Що з економікою?
Відкрити в Telegram
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Що з економікою?
Канал Що з економікою? (@thinktankces) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 12 832 підписників, посідаючи 9 427 місце в категорії Економіка та фінанси та 4 659 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 12 832 підписників.
За останніми даними від 26 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 1 216, а за останні 24 години на 37, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 19.43%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 11.02% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 2 485 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 1 409 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 45.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як економіка, фінансування, мвф, цес, нбу.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 27 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Економіка та фінанси.
12 832
Підписники
+3724 години
+2447 днів
+1 21630 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
червень '26
червень '26
+1 334
в 3 каналах
травень '26
+1 698
в 12 каналах
Get PRO
квітень '26
+1 262
в 6 каналах
Get PRO
березень '26
+218
в 11 каналах
Get PRO
лютий '26
+429
в 4 каналах
Get PRO
січень '26
+441
в 7 каналах
Get PRO
грудень '25
+65
в 4 каналах
Get PRO
листопад '25
+149
в 9 каналах
Get PRO
жовтень '25
+203
в 5 каналах
Get PRO
вересень '25
+128
в 6 каналах
Get PRO
серпень '25
+99
в 1 каналах
Get PRO
липень '25
+772
в 5 каналах
Get PRO
червень '25
+218
в 7 каналах
Get PRO
травень '25
+123
в 10 каналах
Get PRO
квітень '25
+458
в 24 каналах
Get PRO
березень '25
+105
в 6 каналах
Get PRO
лютий '25
+221
в 9 каналах
Get PRO
січень '25
+312
в 14 каналах
Get PRO
грудень '24
+249
в 12 каналах
Get PRO
листопад '24
+160
в 8 каналах
Get PRO
жовтень '24
+457
в 28 каналах
Get PRO
вересень '24
+402
в 18 каналах
Get PRO
серпень '24
+217
в 12 каналах
Get PRO
липень '24
+844
в 14 каналах
Get PRO
червень '24
+209
в 14 каналах
Get PRO
травень '24
+421
в 25 каналах
Get PRO
квітень '24
+317
в 11 каналах
Get PRO
березень '24
+360
в 28 каналах
Get PRO
лютий '24
+567
в 46 каналах
Get PRO
січень '24
+127
в 13 каналах
Get PRO
грудень '23
+290
в 7 каналах
Get PRO
листопад '23
+79
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '23
+133
в 3 каналах
Get PRO
вересень '23
+222
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+137
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+147
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+238
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+64
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+99
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+186
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+310
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+204
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+82
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+490
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+152
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+125
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+151
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+114
в 0 каналах
Get PRO
червень '22
+319
в 0 каналах
Get PRO
травень '22
+103
в 0 каналах
Get PRO
квітень '22
+166
в 0 каналах
Get PRO
березень '22
+103
в 0 каналах
Get PRO
лютий '22
+46
в 0 каналах
Get PRO
січень '22
+262
в 0 каналах
Get PRO
грудень '21
+44
в 0 каналах
Get PRO
листопад '21
+105
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '21
+78
в 0 каналах
Get PRO
вересень '21
+221
в 0 каналах
Get PRO
серпень '21
+593
в 0 каналах
Get PRO
липень '21
+275
в 0 каналах
Get PRO
червень '21
+180
в 0 каналах
Get PRO
травень '21
+91
в 0 каналах
Get PRO
квітень '21
+45
в 0 каналах
Get PRO
березень '210
в 0 каналах
Get PRO
лютий '21
+48
в 0 каналах
Get PRO
січень '21
+22
в 0 каналах
Get PRO
грудень '20
+357
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 27 червня | +52 | |||
| 26 червня | +45 | |||
| 25 червня | +79 | |||
| 24 червня | +71 | |||
| 23 червня | +57 | |||
| 22 червня | +43 | |||
| 21 червня | +38 | |||
| 20 червня | +28 | |||
| 19 червня | +11 | |||
| 18 червня | +33 | |||
| 17 червня | +68 | |||
| 16 червня | +40 | |||
| 15 червня | +22 | |||
| 14 червня | +43 | |||
| 13 червня | +34 | |||
| 12 червня | +77 | |||
| 11 червня | +21 | |||
| 10 червня | +53 | |||
| 09 червня | +51 | |||
| 08 червня | +18 | |||
| 07 червня | +55 | |||
| 06 червня | +55 | |||
| 05 червня | +56 | |||
| 04 червня | +62 | |||
| 03 червня | +72 | |||
| 02 червня | +61 | |||
| 01 червня | +89 |
Дописи каналу
Втрачені таланти України — прихований потенціал для Європи
Під час Think Tank Forum на Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський представив результати п’ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців.
За чотири роки після початку повномасштабної війни рівень працевлаштування українців за кордоном суттєво зріс:
▪️ у Чехії працюють 72% українських біженців (проти 47% у 2022 році);
▪️ у Польщі — 70% (41% у 2022 році);
▪️ у Німеччині — 46% (15% у 2022 році).
Загалом роботу або власний бізнес уже мають 60% українців, які перебувають за кордоном.
Втім, попри те, що 71% дорослих українських біженців мають вищу освіту, 54% працюють не за своєю спеціальністю, а 40% — на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації.
Це означає, що людський капітал поступово втрачає свою цінність. Коли висококваліфіковані фахівці роками не можуть працювати за професією, їхні знання та навички знецінюються.
Однією з причин є невизначеність. Нескінченне продовження тимчасового захисту без зрозумілих довгострокових перспектив, а також відсутність системних державних програм із вивчення мови та визнання кваліфікацій, зокрема в Польщі та Чехії, залишають багатьох українців у підвішеному стані.
На нашу думку, право на тимчасовий захист має поступово трансформуватися у вільний рух робочої сили між ЄС та Україною. Це дозволить українцям будувати кар’єру, реалізовувати свій потенціал і приймати рішення — залишатися за кордоном чи повертатися в Україну — без страху втратити правовий статус або можливості для професійного розвитку.
👉 Нагадаємо, що з ключовими висновками та інфографіками з дослідження можна ознайомитися за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
| 2 | 💶 Україна отримала перший транш €3,2 млрд з європейського кредиту на €90 млрд
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на Конференції з відновлення України (URC) у Гданську:
«Сьогодні ми перераховуємо перший транш €3,2 млрд макрофінансової допомоги. І ми почнемо виплачувати перші €6 млрд на виробництво безпілотників найближчими днями».
Це перший із трьох платежів, передбачених цього року в рамках макрофінансової допомоги, на загальну суму €8,35 млрд. Платежі здійснюються частинами за умови задовільного виконання Україною відповідних реформ та умов.
«Щодо першого траншу, Україна виконала сім політичних умов. Серед них були заходи щодо посилення мобілізації внутрішніх доходів, зокрема продовження терміну дії військового збору, подання до Верховної Ради України законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування звільнень від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості.
Україна також просунула реформи для покращення управління державними інвестиціями, тіснішого узгодження митного законодавства з acquis ЄС, посилення управління митною службою та посилення середньострокової програми реформування управління державними фінансами», 一 йдеться в пресрелізі Єврокомісії.
Реформ на цей рік справді дуже багато. І якщо коротко 一 то йдеться про реформування багатьох сфер.
Щомісяця у рамках консорціуму RRR4U ми готуємо аналітику, де відслідковуємо прогрес по кожному з українських зобов'язань перед міжнародними партнерами.
30 червня 2026 року, 15:00–16:30 в онлайн-форматі, говоритимемо про перший перегляд програми МВФ, оновлення Плану України, умови Ukraine Support Loan та антикорупційні зобов’язання, які залишаються важливою частиною реформ.
🔗 Зареєструватися можна за посиланням.
Загалом від початку 2026 року без урахування першого траншу Ukraine Support Loan Україна отримала близько $11,5 млрд.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 448 |
| 3 |  Що змінилось в економіці України за останній місяць?
Щомісяця з 2022 року ми готуємо огляди української економіки. Усі випуски можна переглянути за посиланням, а ми переказуємо головне у червні:
▪️ Гривня помітно послабилася. Офіційний курс долара зріс із 42,35 грн на початку року до майже 45 грн у червні через розширення торговельного дефіциту та високий імпорт. Більше про це ми писали тут.
▪️ Інфляція сповільнилася. У травні річна інфляція знизилася до 8,2% (з 8,6% у квітні) завдяки здешевленню овочів.
▪️ Ситуація в енергетиці стабілізувалася. Імпорт електроенергії впав на 30% за місяць, а експорт зріс утричі завдяки збільшенню сонячної генерації та нижчому внутрішньому попиту. Водночас ризик дефіциту електроенергії влітку зберігається.
▪️ Металургія зросла місяць до місяця, але залишається слабшою у річному вимірі. У травні металургійне виробництво зросло на 15– 22% м/м, проте за січень – травень лишалося нижчим на 1–7% р/р. Податок CBAM та конкуренція з демпінговим імпортом з Китаю та Туреччини скорочують попит ЄС на українську металургію. Також важливо, що Укрзалізниця планує підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% у 2026 році через зростання витрат на ремонт інфраструктури та обслуговування боргу, що може вдарити по галузі.
👉 Це лише частина огляду, більше можна переглянути у презентації за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 634 |
| 4 |  Що Україна везе на Ukraine Recovery Conference?
Завтра у польському Гданську розпочнеться пʼята Конференція з питань відновлення України (URC). Хоч доцільність міжнародних конференцій часть ставлять під сумнів, вони є місцем (і часто дедлайном) для нових угод, партнерств та фінансування.
Forbes зібрав плани уряду на URC-2026, наводимо найцікавіше:
У Мінекономіки планують:
▪️ запуск програми «Промисловий Рамштайн» для підтримки українських виробників обладнанням для відновлення та розширення виробництва.
▪️ підписати документів із Єврокомісією на понад €250 млн для дерискінгу в оборонній сфері.
▪️ оголосити угоди з Google на $5 млн для цифрових проєктів відновлення в межах проєкту «Обрій» (платформа, що має допомогти українцям в пошуку роботи).
▪️ підписати меморандум з VEON (міжнародний холдинг, якому, зокрема, належить «Київстар») щодо створення національного ШІ-центру обробки даних.
▪️ другу угоду в межах Українсько-американського інвестиційного фонду щодо компанії з видобутку критичних матеріалів.
Бізнес та інвестиції:
На URC будуть представлені понад 80 українських компаній. Серед учасників: ДТЕК, «Нафтогаз», «Епіцентр», BGV Group Management, «Агромаш-Калина», NovaSklo та низка індустріальних парків.
Фонд держмайна представить 20 об’єктів для приватизації, серед яких: ТРЦ Ocean Plaza, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат, Миколаївський глиноземний завод.
На конференції також представлять понад 30 проєктів державно-приватного партнерства, серед яких концесії портів, розвиток логістичних коридорів і модернізація прикордонної інфраструктури.
Міністерство розвитку громад та територій планує залучити понад €1,5 млрд фінансування. Основні напрями:
▪️ майже €200 млн на компенсації за зруйноване житло («єВідновлення»);
▪️ близько €160 млн на соціальне житло для ветеранів і вразливих груп;
▪️ близько €83 млн грантів та понад €212 млн інвестицій для громад;
▪️ підписання близько 40 угод і меморандумів між громадами та регіонами.
«Залучити інвестиції від приватного сектору буде цього разу складніше, вважає співрозмовник із країни ЄС, знайомий із ходом підготовки до конференції. Всі конфлікти із партнерами знеохочують бізнес інвестувати в Україні, тому що конфлікти завжди означають непевність», 一 пишуть у Forbes.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 632 |
| 5 |  🇪🇺 Рівно 4 роки тому Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі
А 15 червня цього року Україна відкрила перший кластер переговорів “Основи”.
Під час останньої хвилі розширення ЄС, коли членами стали Польща, країни Балтії (у 2004-му) та Болгарія і Румунія (у 2007-му) — від початку переговорів до вступу для більшості з них минуло лише 4–6 років.
Однак для України такий сценарій вже навряд чи є реалістичним. Про це у нашому подкасті “Що з економікою?” говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС:
“Країни, які вступали до нас, вже показали Європейському Союзу, скільки потенційних проблем може виникнути. Тому для нас набагато більше перевірок, занепокоєнь «що станеться, якщо» — порівняно з іншими країнами.
Якщо говорити про Болгарію і Румунію — вони вступали попри те, що в них був досить високий рівень корупції, неефективна судова система. Для Болгарії Європейська комісія навіть підкреслювала, що організована злочинність є дуже великою проблемою. Попри це офіційно вони стали членами Європейського Союзу. Було запроваджено спеціальний механізм кооперації та верифікації для того, щоб переконатися, що всі необхідні реформи будуть завершені. Це до кінця так і не спрацювало. Їх взяли авансом.
Декілька країн показали відвертий відкат у плані корупції та якості регуляцій — Угорщина, Болгарія, Словаччина теж, до речі. Тому зараз в Європейському Союзі ведуть активні дискусії, як не допустити такого сценарію з Україною.
Найбільш, напевно, прозаїчна причина, дуже багато всього відбулося в глобальній економіці за останні десятиліття, і це теж ускладнює нам життя”.
🇵🇱 Що ж до блокування вступу України до ЄС Польщею, Яна Охріменко каже, що це цілком можливо, зважаючи на зміну політичного курсу Польщі.
“До радикальної зміни політичного курсу в Польщі, серед польських урядовців була така аспірація, що Польща може допомогти Україні стати членом ЄС. І це підсилить статус Польщі, вона стане для України тим, ким Німеччина була для Польщі.
(...) Коли Польща стала членом ЄС, був великий наплив інвестицій. Тому що найбільша віддача від капіталу — там, де цього капіталу порівняно мало. Натомість у Польщі була освічена робоча сила, дуже низькі зарплати в порівнянні з ЄС. Це один з чинників, який пояснює економічне зростання Польщі після вступу до ЄС.
Натомість зараз Україна має шанси стати новою Польщею. У нас теж дуже освічена робоча сила, є певна інфраструктура, передумови для того, щоб інвестиції були прибутковими. Можливо, це могло б якось послабити економічні позиції Польщі. І от такі ідеї в публічному просторі Польщі вже починають обережно з’являтися”, — пояснює Яна Охріменко.
Більше про це слухайте у новому подкасті “Що з економікою?”. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
😎 До речі, сьогодні рівно рік від першого випуску з новими ведучими — Ангеліною Завадецькою та Максимом Самойлюком з ЦЕС.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 850 |
| 6 |  Хто може заблокувати вступ України до ЄС? Яна Охріменко про переговори з ЄС
15 червня Україна відкрила перший кластер переговорів з Європейським Союзом. Про те, що це означає для України, ми говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою Центру економічної стратегії у новому випуску подкасту «Що з економікою?».
▪️ Чи може Польща, як раніше Угорщина, заблокувати вступ України до ЄС?
▪️ Як Болгарія та Румунія стали членами ЄС попри застереження щодо корупції та організованої злочинності?
▪️ Чому Україна, ймовірно, не вступить до ЄС раніше 2034 року?
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 114 |
| 7 |  «Скільки б ми не передбачили коштів у бюджеті, потреба сектору безпеки й оборони завжди буде більшою», — перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев
Учора ми провели подію, присвячену червневому огляду економіки зі спецтемою: «Що принесуть нові зміни до державного бюджету-2026?».
💵 Завдяки новій програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) в бюджет заклали збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн (близько $35 млрд).
Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що зміни до бюджету під час війни є вимушеним кроком, а не ознакою помилкового планування.
«Скільки б ми не передбачили в бюджеті коштів, ця потреба буде в рази більшою (...) Збільшується кількість мобілізованих, нікуди не дівається кількість зниклих безвісти. А це також додаткові витрати, оскільки сім’ям продовжують виплачувати грошове забезпечення.
Тому спрогнозувати і чітко сказати, що ми заклали певну суму коштів і цього вистачить до кінця року — так ніколи не відбувається.
Звісно, ми підтискаємо Міністерство оборони щодо ефективності використання ресурсів. Щодо рішення президента про контракти та підвищення грошового забезпечення — Міністерство оборони заявляє, що це буде здійснено за рахунок наявного ресурсу. Орієнтовно йдеться про близько 64 млрд грн. Було заявлено, що це буде здійснено переважно за рахунок перерозподілу коштів усередині Міністерства оборони.
Крім того, у Міністерства фінансів є певний резерв по сектору безпеки й оборони. На сьогодні це близько 150 млрд грн загального фонду, які ще майже не розподілені. Для нас це ресурс для закриття критичних питань, насамперед пов’язаних із грошовим забезпеченням.
Але навіть якщо Міністерство оборони закриє питання підвищення грошового забезпечення за рахунок власних ресурсів, ми бачимо додаткову потребу до кінця року, пов’язану вже не з новими контрактами, а з поточним грошовим забезпеченням.
Саме тому ми покладаємо великі надії на механізм відшкодування витрат», — додає Роман Єрмоличев.
Також говорили про те, що практично у всіх невоєнних статтях бюджету за час повномасштабної війни відбулося реальне скорочення з урахуванням інфляції.
За умови продовження війни очікувати збільшення соціальних видатків не варто, каже Роман Єрмоличев.
«Відверто, я б на це не розраховував (...) На сьогодні, якщо виходити з поточних параметрів, ми маємо близько €20 млрд непокритої потреби в соціальній сфері. Тому або ми збільшуємо доходи бюджету, або шукаємо ефективність у використанні наявних ресурсів.
Я розумію, що потрібно підтримувати людей і підвищувати зарплати. Але кошти в країні не збільшуються самі по собі. Якщо їх немає, хтось за це має заплатити.
Якщо ми хочемо, щоб у школах працювали вчителі з достойною зарплатою, щоб були якісні соціальні послуги, то це питання доходів бюджету і сплати податків.
Але коли ми говоримо про підвищення зарплат, то має бути й інша сторона дискусії — якість послуг. Чи призведе підвищення зарплати до покращення якості освіти? Чи призведе воно до покращення якості соціальних послуг? Соціальні стандарти потрібно підвищувати, але ми маємо концентрувати підтримку саме на тих, хто її реально потребує», — додає перший заступник міністра фінансів.
👉 Послухати подію та презентацію огляду економіки від ЦЕС можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 547 |
| 8 |  Шукаємо стажера в комунікаційну команду ЦЕС
Ми у пошуках людини на part-time (від 2–4 годин на день), яка:
▪️ уважна до деталей;
▪️ має досвід роботи з текстами;
▪️ володіє англійською не нижче рівня B2;
▪️ вміє користуватися AI-інструментами;
▪️ орієнтується в українських та міжнародних новинах (економічна тематика буде плюсом).
▪️ буде працювати з людьми, яких ви бачите на фото 😄
Стажування оплачуване, можна працювати як з офісу, так і віддалено. Вакансія передбачає виконання тестового завдання.
Чекаємо ваші CV на пошту press@ces.org.ua
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 507 |
| 9 |  Для чого Україні перевірка інвестицій, коли і так немає черги з інвесторів?
Коли у 2017 році китайські інвестори купили 56% стратегічно важливого підприємства «Мотор Січ», виявилось, що в України немає законного механізму заблокувати таку угоду.
Тоді в Україну навіть приїжджав держсекретар США Майк Помпео, адже США не хотіли, щоб Китай отримав українські технології для розвитку власної ракетної та оборонної промисловості.
Зрештою угоду вдалося зупинити через рішення СБУ та РНБО, але цей випадок став одним із головних аргументів на користь створення в Україні системи скринінгу інвестицій — механізму, який дозволяє державі перевіряти іноземних інвесторів.
🎧 Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Володимиром Ландою, керівником напряму скринінгу інвестицій в Раді економічної безпеки.
Ще у 2023 році ми в ЦЕС рахували, що в Україні корозійний капітал складає близько 46% від усього обсягу.
Корозійний капітал 一 це інвестиції, які приходять не стільки для розвитку бізнесу чи заробітку, як для розширення впливу, контролю або навіть руйнування цілих галузей.
За словами Володимира Ланди, Росія роками діяла в Україні саме так:
«Росіяни купували і автобусні заводи, і нафтопереробні заводи, і алюмінієві заводи — і в усіх галузях досягли “успіху”».
Також російський бізнес навчився маскуватися через інші країни та підставних власників.
«Є загроза, що російський капітал буде маскуватися. Якщо я, не дай Боже, російський інвестор, отримав паспорт Об'єднаних Арабських Еміратів і тепер кажу: “Давайте я буду купувати оборонні підприємства”, — це створює ризик, який має бути розглянутий», 一 додає Володимир Ланда.
Коли в Україні запрацює скринінг інвестицій?
Перша спроба створити такий механізм у 2021 році була невдалою — документ отримав негативні висновки і не дійшов до розгляду в профільному комітеті.
Лише восени 2025 року з'явилися нові законодавчі ініціативи. За словами Ланди, до попередніх версій було багато претензій — вони могли створити зайві бар'єри для бізнесу та відлякати інвесторів. Після доопрацювання більшість проблемних норм прибрали.
Втім, навіть якщо закон ухвалять найближчим часом, потрібно буде написати десятки підзаконних актів, визначити процедури та підготувати державні органи до роботи.
Тому реалістичний термін запуску — приблизно 2028 рік.
🇺🇸 Цікаво, що активний інтерес до українського законопроєкту проявляють американці. Причини тут доволі прагматичні 一 США хочуть обмежити доступ китайського капіталу до стратегічних секторів по всьому світу, зокрема й в Україні.
👉 Детальніше про те, як перевіряти, але не відлякати інвесторів 一 слухайте у подкасті. Також за посиланням можна прочитати текстову розшифровку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 463 |
| 10 |  «Нам казали буде долар по 45 при Зеленському…»
💵 Офіційний курс гривні уже досяг майже 45 грн/$ (44,8 грн/$ станом на 16 червня), а середній готівковий курс перевищив цю позначку (45,04 грн/$).
Проте НБУ і надалі буде виходити на міжбанківський ринок і згладжувати ринкові коливання. Зараз курс, по суті, є одним із інструментів управління інфляцією для Нацбанку.
Основна причина послаблення гривні — стрімке зростання імпорту та збільшення торговельного дефіциту. Імпорт, у першу чергу, зростає через закупівлі зброї, дронів, технологій, енергообладнання та газу для опалювального сезону.
А це стало можливим завдяки гарантованому від ЄС фінансуванню на €90 млрд. Перший транш Україна очікує отримати у червні.
«Грошова допомога партнерів – це фактично фінансування оборонного контракту між Європою і Україною. А закупівлі всього потрібного для війни (зброя, її компоненти, пальне), а також для відбудови і життя тут і зараз (енергообладнання) – це «сировина» для виконання цього оборонного контракту», 一 каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Forbes.
Нещодавно Forbes зібрав дані та думки експертів, додаємо їх до допису для повної картини:
▪️ За перші чотири місяці 2026 року торговельний дефіцит в Україні зріс до $20,8 млрд проти $13,8 млрд у 2025-му році за аналогічний період).
▪️ Сезонний фактор мав би грати на користь гривні, адже аграрії вже експортують продукцію. Але імпорт все ж переважає.
▪️ Для підтримки курсу Нацбанк за січень–травень витратив $18,1 млрд на валютні інтервенції (проти $14,3 млрд за аналогічний період 2025 року).
▪️ Втім аналітики ICU та Райффайзен Банку вважають нинішню девальвацію керованою та помірною. За останній рік гривня знецінилася приблизно на 7,6–8,5%, що нижче за показник 2024 року (близько 10%).
▪️ В ICU прогнозують, що через високі обсяги інтервенцій НБУ курс наприкінці 2026 року може досягти 45,8 грн/$. У Райффайзен Банку поки зберігають базовий прогноз на рівні 45 грн/$, а максимальний сценарій — 46,6 грн/$.
Після завершення війни ми в ЦЕС очікуємо, що обсяги імпорту знизяться, натомість має зрости експорт оборонної продукції.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 384 |
| 11 | 💸 Що український уряд пообіцяв МВФ в обмін на гроші?
Минулого тижня Україна досягла угоди на рівні персоналу з МВФ, і розраховує отримати транш близько $690 млн в рамках чотирирічної програми на $8,1 млрд.
Україна повторно зобов’язалась виконати умови про оподаткування посилок до €150 та реформувати спрощену систему оподаткування.
«МВФ погодився відкласти вимогу про ухвалення закону про оподаткування міжнародних посилок до кінця липня. Але фактично запас часу є до вересня 一 саме тоді відбудеться наступний перегляд програми, на якому Фонд перевірятиме виконання
Доопрацьований законопроєкт про посилки у фінальній редакції 一 хороший приклад того, як можна виконувати євроінтеграційні зобов'язання якісно й з розумом: думаючи про зручність і користь для громадян та підприємців. Шкода, що ухвалити його з першого разу не вдалося 一 тепер доведеться вносити документ заново.
Є й окремий нюанс: норми про посилки були правками до законопроєкту №12360, який передусім запроваджував KPI для оцінки ефективності Митниці. Тож разом із посилками «під ніж» пішли і ці митні KPI», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
Перед введенням ПДВ для ФОПів, які перевищують ліміт 4 млн грн на рік, уряд має спростити податкове адміністрування для добросовісних платників і посилити ризик-орієнтований контроль
МВФ також очікує подальших змін у роботі Бюро економічної безпеки та Державної митної служби для боротьби з ухиленням від сплати податків.
Серед інших пріоритетів — подальше посилення корпоративного управління в державних підприємствах та банках, зміцнення антикорупційних інституцій, розвиток фінансового ринку та створення умов для залучення приватних інвестицій у післявоєнну відбудову.
Усі кількісні показники програми МВФ станом на кінець березня Україна виконала. Водночас із трьох запланованих структурних маяків два були реалізовані із запізненням, а один узагалі не виконаний 一 так званий великий податковий законопроєкт. Через це Україна та МВФ погодили оновлений графік реформ.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 226 |
| 12 | Україна пережила чергову страшну ніч під масованим ударом ворога. Дніпро, Харків, Суми, Київ.
Внаслідок комбінованої ракетно-дронової атаки загинули та постраждали люди. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Постраждалим – якнайшвидшого одужання.
Пошкоджені об’єкти історично-культурної спадщини, державні установи, житлові будинки та знищені бізнеси.
У будівлі Державної екологічної інспекції України вибито близько половини вікон, понівечені стіни та стелі. Попри це інспекція продовжує працювати.
Знищений перший інноваційний термінал Нової пошти у Києві, де після влучання виникла масштабна пожежа. Під ударом також опинилися малі та мікробізнеси – постраждали ринки поблизу станцій метро «Шулявська» та «Почайна».
На Шулявці вщент згорів магазин підприємиці з Маріуполя Катерини Калмикової. Це вже вдруге жінка втрачає свій бізнес. Також пошкоджений бізнес-центр Senator, ресторан il Mollino, магазин маркетплейсу Rozetka, найбільша книгарня мережі Bооk.uа. На жаль, таких історій дуже багато.
Щоб допомогти підприємцям відновитися після обстрілів, держава впроваджує спеціальні програми підтримки:
1️⃣ Гранти на відновлення для виробничих підприємств – до 16 млн грн.
2️⃣ Страхування воєнних ризиків – до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно у 10 областях та до 3 млн грн компенсації страхової премії на всій території України.
3️⃣ Програма «Точка опори» – держава компенсує зарплати працівників та ЄСВ на період відновлення або релокації підприємства.
Більше – про програми відновлення на сайті Зроблено в Україні. | 3 006 |
| 13 |  Як Україна перевіряє іноземних інвесторів? Володимир Ланда
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з керівником напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки Володимиром Ландою.
▪️ Як росіяни маскують свої інвестиції і скуповують нафтопереробні заводи в інших країнах;
▪️ Чому американці чекають на український скринінг інвестицій, але свій досвід нам не радять;
▪️ Чи не стане проблемою додаткова перевірка інвесторів, яких в Україні й без того черга не стоїть?
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 423 |
| 14 |  Президент Зеленський анонсував підвищення зарплат військовим
▪️ Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців у тилу планують підвищити до 30 тис. грн.
▪️ Розмір виплат залежатиме від кількості та складності бойових завдань.
▪️ Військові на першій лінії в середньому отримуватимуть близько 300 тис. грн.
▪️ Нова контрактна система передбачатиме чітко визначені терміни служби (10, 14 або 24 місяці) та гарантовані відстрочки після її завершення.
▪️ Планується підвищення виплат для бойових командирів, щоб зберегти досвідчені кадри в армії.
▪️ Кабмін має затвердити механізм реалізації цих змін, а перші нові доплати очікуються вже в червні.
Ці зміни стали можливими завдяки програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) та збільшенню видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн.
👉 Більше про зарплати військових, а також інші зміни до бюджету-2026 обговоримо 18 червня о 17:00 у Zoom.
Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 725 |
| 15 |  Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpress
Днями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ.
До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна.
Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили.
Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдан Слуцького)
1. Про продаж вживаних речей офіційно без податків
Людина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн.
Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу.
Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні.
2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформи
Кур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно.
3. Крок до легалізації ринку оренди
До другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду.
Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи.
Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці.
👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 753 |
| 16 |  🇪🇺 ЄС зобов’яже роботодавців зазначати зарплати у вакансіях
В ЄС починають діяти нові правила щодо прозорості оплати праці.
Роботодавці повинні будуть:
▪️ інформувати кандидатів про початкову заробітну плату / діапазон оплати праці у вакансіях або до початку співбесіди. При цьому не можна буде запитувати шукачів роботи про їхню попередню зарплату;
▪️ на запит надавати інформацію про середній рівень зарплати для працівників які виконують подібну роботу із розподілом за статтю;
▪️ публікувати інформацію про розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками (для компаній, які мають щонайменше 100 працівників);
Перед вступом до ЄС Україна також буде зобов’язана імплементувати ці правила.
❓ Як вважаєте, чи було би це корисно?
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 092 |
| 17 |  Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут був
Генеральний директор Dragon Capital і голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала на Щорічній конференції ЄБРР у Ризі розповів про те, що заважає новим інвесторам зайти в Україну. Переказуємо головні тези:
▪️ До ризиків звикли, але не подолали їх. Лінія фронту, яка майже не рухалась протягом останніх місяців, — позитивний сигнал. Але ракетні та дронові удари лишаються щоденною реальністю.
▪️ Попит на воєнне страхування перевищує пропозицію. Інструмент існує, але не в тих обсягах, які потрібні ринку. Без масштабування цього механізму залучення нового іноземного капіталу залишається вузьким місцем.
«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала.
▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими.
▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань.
▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу.
👉 Послухати подію в записі можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 474 |
| 18 |  ⬇️ У травні інфляція трохи сповільнилась до 8,2% рік-до-року
За місяць ціни зросли на 0,9% порівняно з квітнем.
Ціни на пальне (+38,7% рік-до-року) і далі впливатимуть на зростання інфляції. Водночас новий врожай її стримуватиме 一 зважаючи на вищі ціни на овочі і фрукти, які були минулоріч.
За останній місяць фрукти подорожчали найбільше 一 на 11,1%, зокрема через свіжу полуницю в продажі.
Також зросли ціни на хліб, соняшникову олію, макарони, рибу та рибні продукти, безалкогольні напої, яловичину й цукор — на 1,2–6,4%.
🥚 Подешевшали яйця на 15,3%. Ціни знизилися також на овочі, молоко, свинину, масло та сало — на 0,2–1,7%.
🚗 Ціни на транспорт зросли на 0,7% через подорожчання проїзду в автомобільному пасажирському транспорті (+2,7%) та пального й мастил (+0,6%).
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 256 |
| 19 |  Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія Піпа
До жовтня 2024 року безоплатне гаряче харчування в школах отримували переважно діти пільгових категорій. Фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів.
Але з жовтня 2024-го вже підключилась держава: уряд запровадив безоплатне харчування для учнів 1–4 класів, виділивши 2 млрд грн з державного бюджету у формі субвенції місцевим громадам. Тобто модель стала змішаною: 1,5 млн дітей харчувалися за кошти державної субвенції, ще близько 500 тис. — за рахунок місцевих бюджетів для пільгових категорій.
У 2024 році обсяг субвенції становив 2 млрд грн, у 2025-му — 7 млрд грн, а в держбюджеті на 2026 рік закладено 14,4 млрд грн.
На презентації нашого дослідження секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа поставила під сумнів як доцільність, так і можливість реалізації програми в нинішньому вигляді.
«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів.
(...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%.
Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа.
У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми:
▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини).
▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція).
▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру.
▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади.
Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року.
🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 341 |
| 20 | 🏫 Скорочення шкіл 一 неминуче, питання в тому, як зробити це справедливо
Минулого тижня ми представили наше дослідження про фінансування освіти в Україні.
Після 2022 року кількість дітей шкільного віку на підконтрольній території різко зменшилася. Біля 1 млн дітей шкільного віку зараз за кордоном (не враховуючи території РБ та РФ). Ще біля 300 тисяч на тимчасового окупованих територіях (за виключенням Автономної Республіки Крим).
У 2023 році народилося на 30% менше дітей, ніж у 2022. Дітей шкільного віку поменшало на 25%, а школярів – на 15% 一 це пояснюється дистанційним навчанням.
При цьому кількість учнів скоротилася пропорційно кількості вчителів та шкіл.
Сьогодні понад 60% українських шкіл розташовані в сільській місцевості, хоча там навчається лише близько третини учнів. Через невелику кількість дітей такі заклади часто не можуть забезпечити належну матеріальну базу, конкурентні зарплати вчителям чи викладання всіх предметів на належному рівні.
Тож оптимізація шкіл неминуча. Але як це зробити правильно?
«Оптимізація шкіл залишається складним викликом для громад. Вони здебільшого змушені самостійно ухвалювати рішення щодо реорганізації чи укрупнення шкіл, хоча не завжди мають для цього достатньо досвіду, експертизи та ресурсів. Саме тому громадам потрібна системна державна підтримка — як організаційна й адміністративна, так і методична, щоб цей процес був більш виваженим та ефективним.
Не менш важливим є й комунікаційний аспект. Держава має активніше пояснювати суспільству причини оптимізації та її потенційні переваги для якості освіти. Адже спротив таким змінам часто виникає через брак інформації та нерозуміння їхньої необхідності, а якісна комунікація традиційно трошки провисає», 一 пояснює Ірина Іпполітова.
Освітня експертка та співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник додає, що укрупнення шкіл можливе лише за умови створення безпечної та якісної інфраструктури.
«У нас насправді зараз питання не тільки того, щоб створити велику школу. Ще має бути укриття, ще має бути нормальна дорога для того, щоб довозити учнів, і ще мають бути шкільні автобуси», 一 додає Іванна Коберник.
👉 Подивитися подію або прочитати дослідження можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 377 |
