متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
Що з економікою?
الذهاب إلى القناة على Telegram
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
إظهار المزيد📈 نظرة تحليلية على قناة تيليجرام Що з економікою?
تُعد قناة Що з економікою? (@thinktankces) في القطاع اللغوي أوكراني لاعباً نشطاً. يضم المجتمع حالياً 12 572 مشتركاً، محتلاً المرتبة 9 745 في فئة الاقتصاد والمالية والمرتبة 4 763 في منطقة أوكرانيا.
📊 مؤشرات الجمهور والحراك
منذ تأسيسه في невідомо، حقق المشروع نمواً سريعاً وجمع 12 572 مشتركاً.
بحسب آخر البيانات بتاريخ 19 يونيو, 2026، تحافظ القناة على نشاط مستقر. خلال آخر 30 يوماً تغيّر عدد الأعضاء بمقدار 1 359، وفي آخر 24 ساعة بمقدار -26، مع بقاء الوصول العام مرتفعاً.
- حالة التحقق: غير موثّقة
- معدل التفاعل (ER): يبلغ متوسط تفاعل الجمهور 23.97%. وخلال أول 24 ساعة من النشر يحصد المحتوى عادةً 11.54% من ردود الفعل نسبةً إلى إجمالي المشتركين.
- وصول المنشورات: يحصل كل منشور على متوسط 3 007 مشاهدة. وخلال اليوم الأول يجمع عادةً 1 448 مشاهدة.
- التفاعلات والاستجابة: يتفاعل الجمهور بانتظام؛ متوسط التفاعلات لكل منشور يبلغ 54.
- الاهتمامات الموضوعية: يركز المحتوى على مواضيع رئيسية مثل економіка, фінансування, мвф, цес, нбу.
📝 الوصف وسياسة المحتوى
يصف المؤلف القناة بأنها مساحة للتعبير عن الآراء الذاتية:
“Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/”
بفضل وتيرة التحديث المرتفعة (أحدث البيانات بتاريخ 20 يونيو, 2026) تحافظ القناة على حداثتها ومستوى وصول مرتفع. وتُظهر التحليلات تفاعلاً نشطاً من الجمهور، ما يجعلها نقطة تأثير مهمة ضمن فئة الاقتصاد والمالية.
12 572
المشتركون
-2624 ساعات
+1487 أيام
+1 35930 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يونيو '26
يونيو '26
+949
في 3 قنوات
مايو '26
+1 698
في 12 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+1 262
في 6 قنوات
Get PRO
مارس '26
+218
في 11 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+429
في 4 قنوات
Get PRO
يناير '26
+441
في 7 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+65
في 4 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+149
في 9 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+203
في 5 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+128
في 6 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+99
في 1 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+772
في 5 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+218
في 7 قنوات
Get PRO
مايو '25
+123
في 10 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+458
في 24 قنوات
Get PRO
مارس '25
+105
في 6 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+221
في 9 قنوات
Get PRO
يناير '25
+312
في 14 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+249
في 12 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+160
في 8 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+457
في 28 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+402
في 18 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+217
في 12 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+844
في 14 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+209
في 14 قنوات
Get PRO
مايو '24
+421
في 25 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+317
في 11 قنوات
Get PRO
مارس '24
+360
في 28 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+567
في 46 قنوات
Get PRO
يناير '24
+127
في 13 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+290
في 7 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+79
في 5 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+133
في 3 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+222
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+137
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+147
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+238
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+64
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+99
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+186
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+310
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+204
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+82
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+490
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '22
+152
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '22
+125
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '22
+151
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '22
+114
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '22
+319
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '22
+103
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '22
+166
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '22
+103
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '22
+46
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '22
+262
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '21
+44
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '21
+105
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '21
+78
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '21
+221
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '21
+593
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '21
+275
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '21
+180
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '21
+91
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '21
+45
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '210
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '21
+48
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '21
+22
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '20
+357
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 20 يونيو | +28 | |||
| 19 يونيو | +11 | |||
| 18 يونيو | +33 | |||
| 17 يونيو | +68 | |||
| 16 يونيو | +40 | |||
| 15 يونيو | +22 | |||
| 14 يونيو | +43 | |||
| 13 يونيو | +34 | |||
| 12 يونيو | +77 | |||
| 11 يونيو | +21 | |||
| 10 يونيو | +53 | |||
| 09 يونيو | +51 | |||
| 08 يونيو | +18 | |||
| 07 يونيو | +55 | |||
| 06 يونيو | +55 | |||
| 05 يونيو | +56 | |||
| 04 يونيو | +62 | |||
| 03 يونيو | +72 | |||
| 02 يونيو | +61 | |||
| 01 يونيو | +89 |
منشورات القناة
«Скільки б ми не передбачили коштів у бюджеті, потреба сектору безпеки й оборони завжди буде більшою», — перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев
Учора ми провели подію, присвячену червневому огляду економіки зі спецтемою: «Що принесуть нові зміни до державного бюджету-2026?».
💵 Завдяки новій програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) в бюджет заклали збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн (близько $35 млрд).
Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що зміни до бюджету під час війни є вимушеним кроком, а не ознакою помилкового планування.
«Скільки б ми не передбачили в бюджеті коштів, ця потреба буде в рази більшою (...) Збільшується кількість мобілізованих, нікуди не дівається кількість зниклих безвісти. А це також додаткові витрати, оскільки сім’ям продовжують виплачувати грошове забезпечення. Тому спрогнозувати і чітко сказати, що ми заклали певну суму коштів і цього вистачить до кінця року — так ніколи не відбувається. Звісно, ми підтискаємо Міністерство оборони щодо ефективності використання ресурсів. Щодо рішення президента про контракти та підвищення грошового забезпечення — Міністерство оборони заявляє, що це буде здійснено за рахунок наявного ресурсу. Орієнтовно йдеться про близько 64 млрд грн. Було заявлено, що це буде здійснено переважно за рахунок перерозподілу коштів усередині Міністерства оборони. Крім того, у Міністерства фінансів є певний резерв по сектору безпеки й оборони. На сьогодні це близько 150 млрд грн загального фонду, які ще майже не розподілені. Для нас це ресурс для закриття критичних питань, насамперед пов’язаних із грошовим забезпеченням. Але навіть якщо Міністерство оборони закриє питання підвищення грошового забезпечення за рахунок власних ресурсів, ми бачимо додаткову потребу до кінця року, пов’язану вже не з новими контрактами, а з поточним грошовим забезпеченням. Саме тому ми покладаємо великі надії на механізм відшкодування витрат», — додає Роман Єрмоличев.Також говорили про те, що практично у всіх невоєнних статтях бюджету за час повномасштабної війни відбулося реальне скорочення з урахуванням інфляції. За умови продовження війни очікувати збільшення соціальних видатків не варто, каже Роман Єрмоличев.
«Відверто, я б на це не розраховував (...) На сьогодні, якщо виходити з поточних параметрів, ми маємо близько €20 млрд непокритої потреби в соціальній сфері. Тому або ми збільшуємо доходи бюджету, або шукаємо ефективність у використанні наявних ресурсів. Я розумію, що потрібно підтримувати людей і підвищувати зарплати. Але кошти в країні не збільшуються самі по собі. Якщо їх немає, хтось за це має заплатити. Якщо ми хочемо, щоб у школах працювали вчителі з достойною зарплатою, щоб були якісні соціальні послуги, то це питання доходів бюджету і сплати податків. Але коли ми говоримо про підвищення зарплат, то має бути й інша сторона дискусії — якість послуг. Чи призведе підвищення зарплати до покращення якості освіти? Чи призведе воно до покращення якості соціальних послуг? Соціальні стандарти потрібно підвищувати, але ми маємо концентрувати підтримку саме на тих, хто її реально потребує», — додає перший заступник міністра фінансів.👉 Послухати подію та презентацію огляду економіки від ЦЕС можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
| 2 |  Шукаємо стажера в комунікаційну команду ЦЕС
Ми у пошуках людини на part-time (від 2–4 годин на день), яка:
▪️ уважна до деталей;
▪️ має досвід роботи з текстами;
▪️ володіє англійською не нижче рівня B2;
▪️ вміє користуватися AI-інструментами;
▪️ орієнтується в українських та міжнародних новинах (економічна тематика буде плюсом).
▪️ буде працювати з людьми, яких ви бачите на фото 😄
Стажування оплачуване, можна працювати як з офісу, так і віддалено. Вакансія передбачає виконання тестового завдання.
Чекаємо ваші CV на пошту press@ces.org.ua
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 550 |
| 3 |  Для чого Україні перевірка інвестицій, коли і так немає черги з інвесторів?
Коли у 2017 році китайські інвестори купили 56% стратегічно важливого підприємства «Мотор Січ», виявилось, що в України немає законного механізму заблокувати таку угоду.
Тоді в Україну навіть приїжджав держсекретар США Майк Помпео, адже США не хотіли, щоб Китай отримав українські технології для розвитку власної ракетної та оборонної промисловості.
Зрештою угоду вдалося зупинити через рішення СБУ та РНБО, але цей випадок став одним із головних аргументів на користь створення в Україні системи скринінгу інвестицій — механізму, який дозволяє державі перевіряти іноземних інвесторів.
🎧 Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Володимиром Ландою, керівником напряму скринінгу інвестицій в Раді економічної безпеки.
Ще у 2023 році ми в ЦЕС рахували, що в Україні корозійний капітал складає близько 46% від усього обсягу.
Корозійний капітал 一 це інвестиції, які приходять не стільки для розвитку бізнесу чи заробітку, як для розширення впливу, контролю або навіть руйнування цілих галузей.
За словами Володимира Ланди, Росія роками діяла в Україні саме так:
«Росіяни купували і автобусні заводи, і нафтопереробні заводи, і алюмінієві заводи — і в усіх галузях досягли “успіху”».
Також російський бізнес навчився маскуватися через інші країни та підставних власників.
«Є загроза, що російський капітал буде маскуватися. Якщо я, не дай Боже, російський інвестор, отримав паспорт Об'єднаних Арабських Еміратів і тепер кажу: “Давайте я буду купувати оборонні підприємства”, — це створює ризик, який має бути розглянутий», 一 додає Володимир Ланда.
Коли в Україні запрацює скринінг інвестицій?
Перша спроба створити такий механізм у 2021 році була невдалою — документ отримав негативні висновки і не дійшов до розгляду в профільному комітеті.
Лише восени 2025 року з'явилися нові законодавчі ініціативи. За словами Ланди, до попередніх версій було багато претензій — вони могли створити зайві бар'єри для бізнесу та відлякати інвесторів. Після доопрацювання більшість проблемних норм прибрали.
Втім, навіть якщо закон ухвалять найближчим часом, потрібно буде написати десятки підзаконних актів, визначити процедури та підготувати державні органи до роботи.
Тому реалістичний термін запуску — приблизно 2028 рік.
🇺🇸 Цікаво, що активний інтерес до українського законопроєкту проявляють американці. Причини тут доволі прагматичні 一 США хочуть обмежити доступ китайського капіталу до стратегічних секторів по всьому світу, зокрема й в Україні.
👉 Детальніше про те, як перевіряти, але не відлякати інвесторів 一 слухайте у подкасті. Також за посиланням можна прочитати текстову розшифровку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 618 |
| 4 |  «Нам казали буде долар по 45 при Зеленському…»
💵 Офіційний курс гривні уже досяг майже 45 грн/$ (44,8 грн/$ станом на 16 червня), а середній готівковий курс перевищив цю позначку (45,04 грн/$).
Проте НБУ і надалі буде виходити на міжбанківський ринок і згладжувати ринкові коливання. Зараз курс, по суті, є одним із інструментів управління інфляцією для Нацбанку.
Основна причина послаблення гривні — стрімке зростання імпорту та збільшення торговельного дефіциту. Імпорт, у першу чергу, зростає через закупівлі зброї, дронів, технологій, енергообладнання та газу для опалювального сезону.
А це стало можливим завдяки гарантованому від ЄС фінансуванню на €90 млрд. Перший транш Україна очікує отримати у червні.
«Грошова допомога партнерів – це фактично фінансування оборонного контракту між Європою і Україною. А закупівлі всього потрібного для війни (зброя, її компоненти, пальне), а також для відбудови і життя тут і зараз (енергообладнання) – це «сировина» для виконання цього оборонного контракту», 一 каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Forbes.
Нещодавно Forbes зібрав дані та думки експертів, додаємо їх до допису для повної картини:
▪️ За перші чотири місяці 2026 року торговельний дефіцит в Україні зріс до $20,8 млрд проти $13,8 млрд у 2025-му році за аналогічний період).
▪️ Сезонний фактор мав би грати на користь гривні, адже аграрії вже експортують продукцію. Але імпорт все ж переважає.
▪️ Для підтримки курсу Нацбанк за січень–травень витратив $18,1 млрд на валютні інтервенції (проти $14,3 млрд за аналогічний період 2025 року).
▪️ Втім аналітики ICU та Райффайзен Банку вважають нинішню девальвацію керованою та помірною. За останній рік гривня знецінилася приблизно на 7,6–8,5%, що нижче за показник 2024 року (близько 10%).
▪️ В ICU прогнозують, що через високі обсяги інтервенцій НБУ курс наприкінці 2026 року може досягти 45,8 грн/$. У Райффайзен Банку поки зберігають базовий прогноз на рівні 45 грн/$, а максимальний сценарій — 46,6 грн/$.
Після завершення війни ми в ЦЕС очікуємо, що обсяги імпорту знизяться, натомість має зрости експорт оборонної продукції.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 005 |
| 5 | 💸 Що український уряд пообіцяв МВФ в обмін на гроші?
Минулого тижня Україна досягла угоди на рівні персоналу з МВФ, і розраховує отримати транш близько $690 млн в рамках чотирирічної програми на $8,1 млрд.
Україна повторно зобов’язалась виконати умови про оподаткування посилок до €150 та реформувати спрощену систему оподаткування.
«МВФ погодився відкласти вимогу про ухвалення закону про оподаткування міжнародних посилок до кінця липня. Але фактично запас часу є до вересня 一 саме тоді відбудеться наступний перегляд програми, на якому Фонд перевірятиме виконання
Доопрацьований законопроєкт про посилки у фінальній редакції 一 хороший приклад того, як можна виконувати євроінтеграційні зобов'язання якісно й з розумом: думаючи про зручність і користь для громадян та підприємців. Шкода, що ухвалити його з першого разу не вдалося 一 тепер доведеться вносити документ заново.
Є й окремий нюанс: норми про посилки були правками до законопроєкту №12360, який передусім запроваджував KPI для оцінки ефективності Митниці. Тож разом із посилками «під ніж» пішли і ці митні KPI», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
Перед введенням ПДВ для ФОПів, які перевищують ліміт 4 млн грн на рік, уряд має спростити податкове адміністрування для добросовісних платників і посилити ризик-орієнтований контроль
МВФ також очікує подальших змін у роботі Бюро економічної безпеки та Державної митної служби для боротьби з ухиленням від сплати податків.
Серед інших пріоритетів — подальше посилення корпоративного управління в державних підприємствах та банках, зміцнення антикорупційних інституцій, розвиток фінансового ринку та створення умов для залучення приватних інвестицій у післявоєнну відбудову.
Усі кількісні показники програми МВФ станом на кінець березня Україна виконала. Водночас із трьох запланованих структурних маяків два були реалізовані із запізненням, а один узагалі не виконаний 一 так званий великий податковий законопроєкт. Через це Україна та МВФ погодили оновлений графік реформ.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 907 |
| 6 | Україна пережила чергову страшну ніч під масованим ударом ворога. Дніпро, Харків, Суми, Київ.
Внаслідок комбінованої ракетно-дронової атаки загинули та постраждали люди. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Постраждалим – якнайшвидшого одужання.
Пошкоджені об’єкти історично-культурної спадщини, державні установи, житлові будинки та знищені бізнеси.
У будівлі Державної екологічної інспекції України вибито близько половини вікон, понівечені стіни та стелі. Попри це інспекція продовжує працювати.
Знищений перший інноваційний термінал Нової пошти у Києві, де після влучання виникла масштабна пожежа. Під ударом також опинилися малі та мікробізнеси – постраждали ринки поблизу станцій метро «Шулявська» та «Почайна».
На Шулявці вщент згорів магазин підприємиці з Маріуполя Катерини Калмикової. Це вже вдруге жінка втрачає свій бізнес. Також пошкоджений бізнес-центр Senator, ресторан il Mollino, магазин маркетплейсу Rozetka, найбільша книгарня мережі Bооk.uа. На жаль, таких історій дуже багато.
Щоб допомогти підприємцям відновитися після обстрілів, держава впроваджує спеціальні програми підтримки:
1️⃣ Гранти на відновлення для виробничих підприємств – до 16 млн грн.
2️⃣ Страхування воєнних ризиків – до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно у 10 областях та до 3 млн грн компенсації страхової премії на всій території України.
3️⃣ Програма «Точка опори» – держава компенсує зарплати працівників та ЄСВ на період відновлення або релокації підприємства.
Більше – про програми відновлення на сайті Зроблено в Україні. | 2 081 |
| 7 |  Як Україна перевіряє іноземних інвесторів? Володимир Ланда
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з керівником напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки Володимиром Ландою.
▪️ Як росіяни маскують свої інвестиції і скуповують нафтопереробні заводи в інших країнах;
▪️ Чому американці чекають на український скринінг інвестицій, але свій досвід нам не радять;
▪️ Чи не стане проблемою додаткова перевірка інвесторів, яких в Україні й без того черга не стоїть?
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 214 |
| 8 |  Президент Зеленський анонсував підвищення зарплат військовим
▪️ Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців у тилу планують підвищити до 30 тис. грн.
▪️ Розмір виплат залежатиме від кількості та складності бойових завдань.
▪️ Військові на першій лінії в середньому отримуватимуть близько 300 тис. грн.
▪️ Нова контрактна система передбачатиме чітко визначені терміни служби (10, 14 або 24 місяці) та гарантовані відстрочки після її завершення.
▪️ Планується підвищення виплат для бойових командирів, щоб зберегти досвідчені кадри в армії.
▪️ Кабмін має затвердити механізм реалізації цих змін, а перші нові доплати очікуються вже в червні.
Ці зміни стали можливими завдяки програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) та збільшенню видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн.
👉 Більше про зарплати військових, а також інші зміни до бюджету-2026 обговоримо 18 червня о 17:00 у Zoom.
Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 586 |
| 9 |  Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpress
Днями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ.
До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна.
Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили.
Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдан Слуцького)
1. Про продаж вживаних речей офіційно без податків
Людина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн.
Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу.
Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні.
2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформи
Кур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно.
3. Крок до легалізації ринку оренди
До другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду.
Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи.
Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці.
👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 644 |
| 10 |  🇪🇺 ЄС зобов’яже роботодавців зазначати зарплати у вакансіях
В ЄС починають діяти нові правила щодо прозорості оплати праці.
Роботодавці повинні будуть:
▪️ інформувати кандидатів про початкову заробітну плату / діапазон оплати праці у вакансіях або до початку співбесіди. При цьому не можна буде запитувати шукачів роботи про їхню попередню зарплату;
▪️ на запит надавати інформацію про середній рівень зарплати для працівників які виконують подібну роботу із розподілом за статтю;
▪️ публікувати інформацію про розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками (для компаній, які мають щонайменше 100 працівників);
Перед вступом до ЄС Україна також буде зобов’язана імплементувати ці правила.
❓ Як вважаєте, чи було би це корисно?
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 023 |
| 11 |  Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут був
Генеральний директор Dragon Capital і голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала на Щорічній конференції ЄБРР у Ризі розповів про те, що заважає новим інвесторам зайти в Україну. Переказуємо головні тези:
▪️ До ризиків звикли, але не подолали їх. Лінія фронту, яка майже не рухалась протягом останніх місяців, — позитивний сигнал. Але ракетні та дронові удари лишаються щоденною реальністю.
▪️ Попит на воєнне страхування перевищує пропозицію. Інструмент існує, але не в тих обсягах, які потрібні ринку. Без масштабування цього механізму залучення нового іноземного капіталу залишається вузьким місцем.
«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала.
▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими.
▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань.
▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу.
👉 Послухати подію в записі можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 433 |
| 12 |  ⬇️ У травні інфляція трохи сповільнилась до 8,2% рік-до-року
За місяць ціни зросли на 0,9% порівняно з квітнем.
Ціни на пальне (+38,7% рік-до-року) і далі впливатимуть на зростання інфляції. Водночас новий врожай її стримуватиме 一 зважаючи на вищі ціни на овочі і фрукти, які були минулоріч.
За останній місяць фрукти подорожчали найбільше 一 на 11,1%, зокрема через свіжу полуницю в продажі.
Також зросли ціни на хліб, соняшникову олію, макарони, рибу та рибні продукти, безалкогольні напої, яловичину й цукор — на 1,2–6,4%.
🥚 Подешевшали яйця на 15,3%. Ціни знизилися також на овочі, молоко, свинину, масло та сало — на 0,2–1,7%.
🚗 Ціни на транспорт зросли на 0,7% через подорожчання проїзду в автомобільному пасажирському транспорті (+2,7%) та пального й мастил (+0,6%).
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 230 |
| 13 |  Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія Піпа
До жовтня 2024 року безоплатне гаряче харчування в школах отримували переважно діти пільгових категорій. Фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів.
Але з жовтня 2024-го вже підключилась держава: уряд запровадив безоплатне харчування для учнів 1–4 класів, виділивши 2 млрд грн з державного бюджету у формі субвенції місцевим громадам. Тобто модель стала змішаною: 1,5 млн дітей харчувалися за кошти державної субвенції, ще близько 500 тис. — за рахунок місцевих бюджетів для пільгових категорій.
У 2024 році обсяг субвенції становив 2 млрд грн, у 2025-му — 7 млрд грн, а в держбюджеті на 2026 рік закладено 14,4 млрд грн.
На презентації нашого дослідження секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа поставила під сумнів як доцільність, так і можливість реалізації програми в нинішньому вигляді.
«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів.
(...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%.
Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа.
У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми:
▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини).
▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція).
▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру.
▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади.
Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року.
🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 314 |
| 14 | 🏫 Скорочення шкіл 一 неминуче, питання в тому, як зробити це справедливо
Минулого тижня ми представили наше дослідження про фінансування освіти в Україні.
Після 2022 року кількість дітей шкільного віку на підконтрольній території різко зменшилася. Біля 1 млн дітей шкільного віку зараз за кордоном (не враховуючи території РБ та РФ). Ще біля 300 тисяч на тимчасового окупованих територіях (за виключенням Автономної Республіки Крим).
У 2023 році народилося на 30% менше дітей, ніж у 2022. Дітей шкільного віку поменшало на 25%, а школярів – на 15% 一 це пояснюється дистанційним навчанням.
При цьому кількість учнів скоротилася пропорційно кількості вчителів та шкіл.
Сьогодні понад 60% українських шкіл розташовані в сільській місцевості, хоча там навчається лише близько третини учнів. Через невелику кількість дітей такі заклади часто не можуть забезпечити належну матеріальну базу, конкурентні зарплати вчителям чи викладання всіх предметів на належному рівні.
Тож оптимізація шкіл неминуча. Але як це зробити правильно?
«Оптимізація шкіл залишається складним викликом для громад. Вони здебільшого змушені самостійно ухвалювати рішення щодо реорганізації чи укрупнення шкіл, хоча не завжди мають для цього достатньо досвіду, експертизи та ресурсів. Саме тому громадам потрібна системна державна підтримка — як організаційна й адміністративна, так і методична, щоб цей процес був більш виваженим та ефективним.
Не менш важливим є й комунікаційний аспект. Держава має активніше пояснювати суспільству причини оптимізації та її потенційні переваги для якості освіти. Адже спротив таким змінам часто виникає через брак інформації та нерозуміння їхньої необхідності, а якісна комунікація традиційно трошки провисає», 一 пояснює Ірина Іпполітова.
Освітня експертка та співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник додає, що укрупнення шкіл можливе лише за умови створення безпечної та якісної інфраструктури.
«У нас насправді зараз питання не тільки того, щоб створити велику школу. Ще має бути укриття, ще має бути нормальна дорога для того, щоб довозити учнів, і ще мають бути шкільні автобуси», 一 додає Іванна Коберник.
👉 Подивитися подію або прочитати дослідження можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 360 |
| 15 |  🏦 Як бізнесу отримати кредит під час війни? Юлія Вітка з ПриватБанку
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо про механізми розподілу ризиків (de-risking), які допомагають банкам активніше кредитувати бізнес, а підприємцям — залучати фінансування для розвитку, відновлення та інвестицій.
Гостя випуску — Юлія Вітка, голова управління з бізнес-взаємодії з міжнародними та державними програмами ПриватБанку.
▪️ Що таке de-risking і як працюють гарантії міжнародних фінансових організацій;
▪️ Які бізнеси можуть скористатися такими програмами;
▪️ Як працює механізм часткового списання боргу для бізнесів, які постраждали від воєнних дій.
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 441 |
| 16 |  В Україні кількість студентів зменшилась на 13% з початку повномасштабного вторгнення
При цьому кількість людей студентського віку скоротилась значно більше — на 29%.
👉 Уже сьогодні, 5 червня о 15:00, ми будемо говорити про фінансування освіти в Україні. Ми проаналізували бюджет на середню і вищу освіту, а також застарілу систему оплати праці освітян.
🔗 Зареєструватись на презентацію дослідження та дискусію за участі профільних спікерів можна за посиланням.
Через виїзд молоді і дистанційне навчання багато університетських корпусів та аудиторій фактично пустують. Водночас школи та інші освітні заклади часто стикаються з нестачею приміщень і укриттів.
🎧Про цю проблему в нашому подкасті говорив віцепрезидент з освіти Київської школи економіки Єгор Стадний.
«Пустим стоїть Київський національний економічний університет переважно, пустим стоїть транспортний університет переважно (…) Пустими стоять дуже багато приміщень, це десятки тисяч квадратних метрів. Чому? Тому що у них все дистанційно. І що б там вони не казали, що у них є якісь студенти, які приходять — краще спитати у самих студентів, вони не збрешуть.
Якби держава була розумною, то вона б уже давно пустила в ці площі — і не тільки приватні школи, але й комунальні. Тому що всі великі чесні університети бідкаються, що у них немає укриттів на велику кількість студентів — куди їх помістити? Але ж вони ці приміщення взагалі не використовують. А от невеличка школа по сусідству може там розміститися своїми класами під час тривоги і продовжувати навчання», — зазначає Стадний.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 075 |
| 17 |  Іван Міклош: Україні потрібно більше, ніж гармонізація з ЄС — потрібна проста й нейтральна податкова система
Сьогодні на нашій події колишній віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів Словаччини, а також учасник наглядової ради ЦЕС Іван Міклош поділився досвідом податкових реформ, які країна провела напередодні вступу до ЄС.
У 2003 році Словаччина підготувала радикальний пакет реформ, а вже з 1 січня 2004 року запровадила нову податкову систему: було скасовано майже всі винятки та пільги, введено єдину ставку податку на доходи фізичних осіб і прибуток підприємств у 19%, а також уніфіковано ПДВ на рівні 19%.
За словами Міклоша, навіть МВФ радив не проводити такі політично ризиковані реформи. Втім результатом стала найвища динаміка економічного зростання в Європі: у 2006 році економіка Словаччини зросла на 8,4%, а у 2007-му — на 10,7%.
Водночас Міклош назвав сучасну Словаччину прикладом того, як відмова від реформ може поступово послаблювати економічні результати. За його словами, після успішних змін початку 2000-х країна фактично не проводила масштабних реформ протягом наступних двох десятиліть, а низка рішень урядів Роберта Фіцо частково демонтувала попередні досягнення.
Нинішня податкова система Словаччини повністю відповідає правилам ЄС, однак стала значно складнішою, ніж після реформи 2004 року. Зокрема, замість єдиної ставки ПДВ країна знову має 4 різні ставки. Через брак нових реформ Словаччина почала відставати від інших держав.
«Відповідність правилам ЄС — це лише технічність. (...) Набагато важливіше використовувати досвід інших країн — зокрема Словаччини того часу, Естонії та Грузії, де справді радикальне спрощення та нейтралізація податкової системи, зменшення податкового навантаження на прямі податки та часткове його перенесення на непрямі податки дало реальні результати.
(...) Однією з найбільших проблем української економіки є те, що значна частина тіньової економіки пов’язана з тими, хто використовує або навіть зловживає системою ФОП. Ті, хто сплачують усі податки, а також соціальні податки та внески, перебувають у значно гіршому становищі порівняно з тими, хто платить набагато нижчі податки.
(...) Доки цього не буде зроблено, буде просто неможливо мати справді нейтральну та справді ефективну податкову систему. (...) Сьогоднішня система стимулює до ухилення від оподаткування», 一 підсумовує Міклош.
Але щоб вирівняти правила, треба політичне лідерство і «непопулярні рішення».
🔗 Послухати запис події можна за посиланням.
Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується Європейським Союзом та Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу, Данії та Великої Британії.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 979 |
| 18 | 🧮 Чи справді обов’язкове НМТ з математики є надто складним?
Зараз активно обговорюють ідею скасувати обовʼязкову математику на НМТ з аргументом, що учням важко.
Втім, дані говорять про інше 一 для більшості вступників математика не є неподоланним бар’єром.
У 2025 році поріг НМТ загалом не подолали 6% учасників, а з математики — 12%. При цьому експерти у сфері освіти зазначають, що для отримання мінімальних 100 балів не потрібне глибоке знання програми 10–11 класів, адже значна частина завдань перевіряє базові математичні навички, що формуються ще у 5–9 класах.
На нашу думку, базове вміння працювати з числами, відсотками, пропорціями є важливим для навчання за більшістю спеціальностей і розвитку аналітичного мислення.
👉 Нагадаємо, що 5 червня о 15:00 ми презентуємо наше нове дослідження про освіту в Україні. Поговоримо про фінансування освіти, демографічні виклики, мережу шкіл та університетів та інші системні проблеми галузі.
🔗 Зареєструватися можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 6 016 |
| 19 |  ⚖ Країни з нижчою якістю законів мають вищий рівень корупції?
Ми проаналізували зв’язок між якістю законодавства і рівнем корупції у різних країнах ЄС та Україні та підготували список рекомендацій, як зменшити простір для корупції.
Насправді складне і суперечливе законодавство саме створює корупційні ризики. І що більше ручного втручання в бізнес 一 то більше можливостей для тіньових практик.
Ми взяли європейський досвід, і порівняли податкове право України та ЄС.
Презентуємо результати нашого аналізу уже в цей четвер, 4 червня о 14:00
Презентуємо його 4 червня о 14:00 онлайн і розповімо про:
▪️ зв’язок між якістю законодавства і рівнем корупції;
▪️ поточний стан гармонізації українського податкового права з правом ЄС;
▪️ конкретні рекомендації, як прискорити цей процес — як у частині адміністрування, так і дерегуляції.
Учасники обговорення:
▪️ Світлана Воробей, заступниця Міністра фінансів України;
▪️ Іван Міклош, віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів Словацької Республіки (2002-2006 та 2010-2012 рр.), член Наглядової ради Центру економічної стратегії;
▪️ Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії;
▪️Олег Цибуля, керівник юридичного Департаменту Бюро економічної безпеки.
🔗 Реєструйтеся за посиланням.
*Примітка до графіка: для дослідження взаємозв’язку між індексом сприйняття корупції та якістю нормативно-правового регулювання було проаналізовано 171 країну за період 2020–2024 років. З метою мінімізації впливу короткострокових коливань дані за кожним показником були усереднені за п’ять років.
Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії
Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 668 |
| 20 | ⛽️ Скасували, і молодці. Уряд завершив програму кешбеку на пальне
Точні витрати ще невідомі, але, ймовірно, не більше, ніж 4 млрд грн. Програмою скористалися майже 2,3 млн українців.
Нагадаємо, що кешбек запустили, як реакцію уряду на блокування Ормузької протоки та здорожчання нафти. Фактично платники податків, включно з найбіднішими, скинулися на бензин для всіх автомобілістів.
При цьому в інших країнах уряди реагували на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит.
У Міжнародному валютному фонді писали про те, що уряди мають дозволяти цінам відображати реальну вартість енергії, а допомогу спрямувати людям, які найбільше її потребують, через адресні механізми підтримки.
Компенсації на пальне для всіх створюють значні витрати для бюджету та, як правило, приносять більшу вигоду заможним людям, які споживають більше пального.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 194 |
