Що з економікою?
Открыть в Telegram
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Больше📈 Аналитический обзор Telegram-канала Що з економікою?
Канал Що з економікою? (@thinktankces) языкового сегмента Украинский является активным участником. Сейчас сообщество объединяет 13 318 подписчиков, занимая 9 107 место в категории Экономика и финансы и 4 532 место в регионе Украина.
📊 Показатели аудитории и динамика
С момента создания невідомо проект демонстрирует стремительный рост, собрав аудиторию из 13 318 подписчиков.
Согласно последним данным от 09 июля, 2026, канал показывает стабильную активность. За последние 30 дней изменение числа участников составило 977, а за последние 24 часа — 57, при этом общий охват остаётся высоким.
- Статус верификации: Не верифицирован
- Уровень вовлечённости (ER): Средний показатель вовлечённости аудитории составляет 22.10%. В первые 24 часа после публикации контент обычно набирает 11.36% реакций от общего числа подписчиков.
- Охват публикаций: В среднем каждый пост получает 2 931 просмотров. В течение первых суток публикация набирает 1 507 просмотров.
- Реакции и взаимодействия: Аудитория активно поддерживает контент: среднее количество реакций на один пост — 27.
- Тематические интересы: Контент сосредоточен на ключевых темах, таких как економіка, фінансування, мвф, цес, нбу.
📝 Описание и контентная политика
Автор описывает ресурс как площадку для выражения субъективного мнения:
“Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/”
Благодаря высокой частоте обновлений (последние данные получены 10 июля, 2026) канал поддерживает актуальность и высокий уровень охвата публикаций. Аналитика показывает, что аудитория активно взаимодействует с контентом, что делает его важной точкой влияния в категории Экономика и финансы.
13 318
Подписчики
+5724 часа
+2827 дней
+97730 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июль '26
июль '26
+467
в 5 каналах
июнь '26
+1 465
в 3 каналах
Get PRO
май '26
+1 698
в 12 каналах
Get PRO
апрель '26
+1 262
в 6 каналах
Get PRO
март '26
+218
в 11 каналах
Get PRO
февраль '26
+429
в 4 каналах
Get PRO
январь '26
+441
в 7 каналах
Get PRO
декабрь '25
+65
в 4 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+149
в 9 каналах
Get PRO
октябрь '25
+203
в 5 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+128
в 6 каналах
Get PRO
август '25
+99
в 1 каналах
Get PRO
июль '25
+772
в 5 каналах
Get PRO
июнь '25
+218
в 7 каналах
Get PRO
май '25
+123
в 10 каналах
Get PRO
апрель '25
+458
в 24 каналах
Get PRO
март '25
+105
в 6 каналах
Get PRO
февраль '25
+221
в 9 каналах
Get PRO
январь '25
+312
в 14 каналах
Get PRO
декабрь '24
+249
в 12 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+160
в 8 каналах
Get PRO
октябрь '24
+457
в 28 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+402
в 18 каналах
Get PRO
август '24
+217
в 12 каналах
Get PRO
июль '24
+844
в 14 каналах
Get PRO
июнь '24
+209
в 14 каналах
Get PRO
май '24
+421
в 25 каналах
Get PRO
апрель '24
+317
в 11 каналах
Get PRO
март '24
+360
в 28 каналах
Get PRO
февраль '24
+567
в 46 каналах
Get PRO
январь '24
+127
в 13 каналах
Get PRO
декабрь '23
+290
в 7 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+79
в 5 каналах
Get PRO
октябрь '23
+133
в 3 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+222
в 0 каналах
Get PRO
август '23
+137
в 0 каналах
Get PRO
июль '23
+147
в 0 каналах
Get PRO
июнь '23
+238
в 0 каналах
Get PRO
май '23
+64
в 0 каналах
Get PRO
апрель '23
+99
в 0 каналах
Get PRO
март '23
+186
в 0 каналах
Get PRO
февраль '23
+310
в 0 каналах
Get PRO
январь '23
+204
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '22
+82
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '22
+490
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '22
+152
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '22
+125
в 0 каналах
Get PRO
август '22
+151
в 0 каналах
Get PRO
июль '22
+114
в 0 каналах
Get PRO
июнь '22
+319
в 0 каналах
Get PRO
май '22
+103
в 0 каналах
Get PRO
апрель '22
+166
в 0 каналах
Get PRO
март '22
+103
в 0 каналах
Get PRO
февраль '22
+46
в 0 каналах
Get PRO
январь '22
+262
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '21
+44
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '21
+105
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '21
+78
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '21
+221
в 0 каналах
Get PRO
август '21
+593
в 0 каналах
Get PRO
июль '21
+275
в 0 каналах
Get PRO
июнь '21
+180
в 0 каналах
Get PRO
май '21
+91
в 0 каналах
Get PRO
апрель '21
+45
в 0 каналах
Get PRO
март '210
в 0 каналах
Get PRO
февраль '21
+48
в 0 каналах
Get PRO
январь '21
+22
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '20
+357
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 10 июля | +53 | |||
| 09 июля | +61 | |||
| 08 июля | +63 | |||
| 07 июля | +30 | |||
| 06 июля | +15 | |||
| 05 июля | +44 | |||
| 04 июля | +33 | |||
| 03 июля | +81 | |||
| 02 июля | +29 | |||
| 01 июля | +58 |
Посты канала
Чому НБУ вводить ввів в обіг нову банкноту 2 000 грн?
Купюра ввійде в готівковий обіг з 4 вересня. НБУ пояснив, чому з'явився новий номінал:
▪️ З часу введення банкноти 1 000 гривень 7 років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн.
▪️Обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд грн у 2019 році до понад 970 млрд грн станом на 1 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу.
▪️ Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.
Чи зростуть ціни через новий номінал?
«Підприємства дійсно можуть округлити ціни – наприклад, так частково відбулося коли з обігу виводили копійки дрібних номіналів, хоче це округлення переважно було до найближчої цілої гривні. Але насправді зміна цін – і цінників - визначається багатьма іншими чинниками – від вартості електроенергії та сировини, зростання зарплат, зміни податків, до коливань пропозиції та попиту на окремі товари та послуги. Отже, запровадження нового номіналу купюри не несе ризиків для монетарної стабільності, та, як вже пояснив НБУ, просто відповідає тій ситуації, що склалася за 7 років з часу введення попереднього високого номіналу – зі змінами курсу, цін, зарплат тощо. Більш того, у НБУ є всі інструменти для зниження таких ризиків, зокрема шляхом проведення більш жорсткої монетарної політики», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram
| 2 |  Дефляція: ціни зменшилися на 0,1% у червні
Інфляція сповільнилася після весняного сплеску внаслідок війни в Ірані. У річному вимірі зростання цін загальмувало з 8,2% у травні до 7,2% у червні.
Продукти харчування подешевшали на 0,8% за місяць. Зокрема, у червні зменшились ціни на яйця (-27,8%), овочі (-3,7%), цукор (-0,8%) та молоко (-0,5%).
Пальне в червні подешевшало на 1,6%. Втім, воно залишається на 33,4% дорожчим, ніж у червні 2025 року.
За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 р. ще пришвидшиться до 9,4% у річному вимірі, але потім піде на спад.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 787 |
| 3 |  Найгірший наслідок багаторічного замороження тарифів на вантажні перевезення — це стагнація Укрзалізниці та критична ситуація з рівнем оплати праці залізничників.
Поки більшість українських компаній від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово переглядали вартість своїх товарів і послуг, тарифи на вантажні перевезення Укрзалізниці залишаються незмінними. Водночас усі ключові складові наших витрат стрімко зростали: суттєво подорожчали паливо й електроенергія, збільшилися ціни на матеріали, комплектуючі та ремонти.
Укрзалізниця опинилася в ситуації, коли витрати зростають галопуючими темпами, а основне джерело доходу залишається практично незмінним. Наслідок цього — хронічне недофінансування розвитку, відкладені інвестиції та дедалі гостріша проблема з оплатою праці. Через брак коштів компанія не має можливості забезпечити навіть мінімальне підвищення заробітної плати своїм працівникам — людям, які щодня підтримують роботу критично важливої інфраструктури країни й безперервність перевезень навіть в умовах війни.
Про те, чому замороження тарифів загрожує розвитку Укрзалізниці, які наслідки це має для залізничників і чому питання перегляду тарифів уже давно стало питанням виживання компанії, розповідає голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський у подкасті «Що з економікою»: https://youtu.be/1x2wyFvQAGw | 1 699 |
| 4 |  💵 У червні Україна отримала рекордне фінансування за один місяць 一 $15,8 млрд
Це стало можливим завдяки великому кредиту від ЄС на €90 млрд, перші два транші якого — €3,2 млрд бюджетної підтримки та €3,9 на оборону — країна отримала в червні. До того ж, €2,8 млрд надійшло від ЄС у межах Ukraine Facility.
Ще $4,3 млрд у червні Україна отримала від Світового Банку: $1,4 млрд кредитів та $3,1 млрд грантового фінансування в межах програми ERA.
Загалом з початку 2026 року Україна отримала вже $24 млрд.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagr | 1 834 |
| 5 |  НБУ не купив жодного долара на валютних інтервенціях за I півріччя 2026 року
Натомість регулятор продав понад $9,6 млрд, щоб втримати курс гривні.
Такі інтервенції необхідні через значний дефіцит зовнішньої торгівлі: лише у травні імпорт перевищив експорт на $5,4 млрд (імпорт — $10,3 млрд, експорт — $4,9 млрд).
Попри значні валютні інтервенції НБУ, масштабні надходження від міжнародних партнерів повністю перекрили відтік валюти.
Поточний обсяг резервів достатній для фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту — суттєво вище за мінімально рекомендований рівень у 3 місяці.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 133 |
| 6 | 2000 грн від держави, які мали піти на медичний чек-ап, банк списав на погашення боргу
Клієнт Абанку не встиг скористатися державною програмою «Скринінг здоров'я 40+» 一 кошти списав приватний виконавець у межах виконавчого провадження.
Водночас у банку відповіли, що вони діяли відповідно до Закону «Про виконавче провадження».
У законі є перелік рахунків і коштів, на які не можна звертати стягнення. Рахунків для програми «Скринінг здоров’я 40+» у цьому переліку прямо немає. Так само там немає «єПідтримки», «Національного кешбеку».
«Звісно, зручно було запускати ці програми як експериментальні проєкти. Не треба йти в парламент і просити дозволу на кожну нову ініціативу.
Достатньо рішення уряду 一 і з’являється програма, спеціальний рахунок, Дія.Картка, обмеження за MCC-кодами й кошти "тільки на конкретну ціль”.
Але є і побічні ефекти: постановою Кабміну не перепишеш Закон «Про виконавче провадження». Цікаво, що буде далі. Чек-ап не проведено, кошти не повернулися державі, ціль програми не виконана.
Чи буде це вважатися нецільовим використанням і чи треба буде повертати кошти?», 一 коментує економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 128 |
| 7 | Зростання зарплат та штатних працівників— що у новому макроекономічному огляді НБУ за червень 2026 року
Нацбанк підготував аналіз української економіки в умовах тривалого воєнного стану. Переказуємо цікаве з огляду:
▪️ Зростання реальних і номінальних зарплат. Середня заробітна плата у квітні 2026 року досягла 30,5 тис. грн. У річному вимірі номінальне зростання становило 21,3%, а реальне (з урахуванням інфляції) — 11,7%. Найбільше зросли виплати у сфері освіти (+33,9% р/р) та інших бюджетних секторах.
▪️ На ринку праці побільшало штатних працівників. Починаючи з листопада 2025 року, в Україні фіксується поступове щомісячне зростання кількості штатних працівників. Найпомітніше розширення за рік відбулося в IT-секторі (+24,7% р/р), будівництві (+9,6% р/р) та переробній промисловості (+5,9% р/р), що значною мірою пов'язано з виконанням державних замовлень та роботою на ВПК.
▪️ Як здорожчання проїзду вплинуло на інфляцію. Наприкінці весни бензин і дизель коштували на 36,1% дорожче, ніж рік тому. Через вищі витрати перевізники та поштові оператори підвищили тарифи на проїзд і доставку. У травні ця тенденція збереглася, що додатково підштовхнуло загальну інфляцію.
👉 Більше деталей — у презентації Нацбанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 347 |
| 8 |  🚆 Міжнародні пасажирські рейси принесуть «Укразалізниці» понад 2 млрд грн прибутку
Розповідаємо головне з нашого подкасту з Олександром Перцовським, головою правління «Укразалізниці».
▪️ Після початку повномасштабного вторгнення та закриття неба обсяги міжнародних пасажирських перевезень УЗ зросли у 50–60 разів.
▪️ Завдяки шаленому попиту на міжнародні пасажирські перевезення, цей напрямок став для компанії окремим високоприбутковим бізнесом, який цього року має згенерувати понад 2 мільярди гривень чистого прибутку.
▪️ Кінець епохи «російського транзиту». Історично залізниця заробляла понад $1 млрд в еквіваленті на транзиті російського вугілля, металу та білоруських товарів. Цей вигідний, але токсичний ресурс тримав компанію на «голці». Сьогодні УЗ повністю перебудувала логістику і заробляє на інтеграції з ЄС та внутрішньому ринку.
▪️ Крос-субсидування нікуди не зникло. Прибутки, які УЗ отримує від міжнародних пасажирів та вантажних перевезень, досі йдуть на перекриття збитків від внутрішніх пасажирських рейсів (особливо приміських електричок) та на щоденне відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури.
▪️ Робота під обстрілами. Залізниця функціонує в умовах щоденних атак. За час великої війни ворог уже вразив понад 120 локомотивів та сотні вагонів. Попри постійні руйнування колій, залізничники відновлюють рух у лічені години.
👉 Повну розмову про те, що буде з цінами на квитки, коли з'являться нові вагони та як розвиватимуться маршрути до Польщі — слухайте у подкасті.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 1 993 |
| 9 |  🚇 Укрзалізниця: ціни на квитки, нові вагони та потяги до Польщі
Для нового випуску подкасту «Що з економікою?» запросили голову правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського. Говоримо про те:
▪️ чому УЗ не може пустити більше потягів за кордон;
▪️ що планують робити з кондиціонуванням у вагонах;
▪️ як втратили левову частку заробітку з російського транзиту і чому підвищують тарифи на вантажні перевезення.
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 321 |
| 10 |  🇵🇱 Без українців польська економіка втратить сотні тисяч працівників
Після початку повномасштабної війни Польща прийняла майже мільйон українських біженців, відкрила ринок праці та стала ключовим логістичним хабом для підтримки України.
Напередодні президентських виборів 2025 року в Польщі посилилася антиукраїнська риторика: історичні суперечки, блокування кордону, заяви про “невдячність” України та твердження, що українці живуть коштом польських платників податків.
В Економічній правді підготували матеріал на цю тему, де також використали цитати з нашого нещодавнього подкасту про польсько-українські економічні відносини.
Переказуємо головне:
▪️ Українці стали важливою частиною польської економіки:
-становлять близько 5% усіх працівників;
-рівень зайнятості українців сягає 70–80%;
-працюють переважно у промисловості, будівництві, транспорті та сфері послуг.
▪️ За оцінками ООН та Deloitte, у 2024 році українські біженці забезпечили 2,7% ВВП Польщі, а до 2030 року їхній внесок може зрости до 3,2% ВВП.
▪️ Українські мігранти приносять польській економіці більше, ніж отримують у вигляді соціальної допомоги:
-у 2024 році вони сплатили 15,2 млрд злотих до бюджету Польщі;
-виплати за програмою “800+” для українців становили 2,8 млрд злотих.
▪️ У Польському економічному інституті кажуть, що масове повернення українців після війни може призвести до втрати близько 500 тис. працівників і негативно вплинути на польський ринок праці.
«У Польщі сильна промисловість, традиційно сильне сільське господарство. Враховуючи мобільність у ЄС і високу якість польської освіти, будь-який поляк може в будь-який момент поїхати в будь-яку країну блоку, утворюючи дефіцит.
Завдяки тому, що хвиля мігрантів з України цей дефіцит закрила, значна кількість поляків перейшла в більш високотехнологічне виробництво. Таким чином, українські мігранти не тільки не відібрали роботу, а й покращили становище польських працівників у більшості сфер», 一 додає Яна Охріменко.
👉 Читати більше можна тут, а послухати подкаст «Що з економікою?» за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 201 |
| 11 |  Смілянський продовжує роботу гендиректором “Укрпошти”, попри вимогу НБУ його відсторонити
Деталі:
23 червня Нацбанк визнав гендиректора “Укрпошти” Ігоря Смілянського професійно непридатним.
Регулятор заявив, що “Укрпошта” (рішенням Кабміну) має відсторонити Смілянського від керівництва компанією протягом п’яти робочих днів (тобто до 1 липня).
Зі свого боку, Смілянський заявив, що оскаржуватиме рішення НБУ і пов’язав його з планами “Укрпошти” щодо створення поштового банку.
А на чиєму ви боці у цьому конфлікті?
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 039 |
| 12 |  🇵🇱 Чи може Польща закрити кордон для українських товарів?
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з Іриною Коссе, провідною науковою співробітницею Інституту економічних досліджень та політичних консультацій про роль економічних зв'язків Польщі та України.
15 червня Польща розпочала ремонт одного з найважливіших пунктів пропуску на українському кордоні — Шегині–Медика. Роботи триватимуть близько півтора року, що означає додаткові черги та ще більше навантаження на інші переходи.
«Чому вони ремонтуються саме зараз — хороше питання. Я тут не буду спекулювати, казати, що вони роблять це навмисне, але мені здається, що можна було б принаймні попередити заздалегідь — як домовлялися, хоча б за два місяці. Наскільки я знаю з інформації від міністерства, вони отримували попередження приблизно за два тижні, що дуже-дуже мало. І тепер велика проблема перенавантажити цей потік на сусідні пункти пропуску, які теж навантажені. Плюс додаткові причини затримок — не витримує IT-система, є збої в комп’ютерній системі», — каже Ірина Коссе.
Польща — це найдовший сухопутний кордон України (з дружніми країнами) та один із ключових логістичних хабів для українського експорту. Лише через пункт Ягодин–Дорогуськ щомісяця проходить близько 20 тисяч вантажівок — це приблизно чверть усього автомобільного вантажопотоку через український кордон.
«Ніхто не знає точно, чи Польща — це суто транзитна країна чи кінцевий пункт призначення. Багато товарів залишається в Польщі — аграрна продукція: корми та інша продукція», 一 говорить Коссе.
Повністю замінити польський маршрут практично неможливо. Якщо уявити сценарій повного перекриття кордону 一 є лише тимчасові рішення.
«Така ситуація вже була наприкінці 2023 року, і тоді ми побачили, наскільки зросла важливість маршруту через Румунію, через порт Констанца. Тоді ж підвищилася важливість наших шляхів через порти на Дунаї. Тобто є способи замістити це, але всі вони тимчасові», 一 підкреслює Ірина Коссе.
👉 Детальніше про це у подкасті «Що з економікою?» за посиланням на всіх платформах з розшифровкою.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 427 |
| 13 |  Як Україна залежить від Польщі і навпаки? Ірина Коссе та Яна Охріменко
Записали новий випуск подкасту «Що з економікою?» про економічні відносини України і Польщі та їхню взаємозалежність.
Гості випуску: Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії.
▪️ Чи справді українці принесли Польщі більше грошей, ніж отримали допомоги?
▪️ Чому в українських магазинах так багато польських товарів?
▪️ Що буде, якщо Польща перекриє кордон?
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 095 |
| 14 |  Втрачені таланти України — прихований потенціал для Європи
Під час Think Tank Forum на Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський представив результати п’ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців.
За чотири роки після початку повномасштабної війни рівень працевлаштування українців за кордоном суттєво зріс:
▪️ у Чехії працюють 72% українських біженців (проти 47% у 2022 році);
▪️ у Польщі — 70% (41% у 2022 році);
▪️ у Німеччині — 46% (15% у 2022 році).
Загалом роботу або власний бізнес уже мають 60% українців, які перебувають за кордоном.
Втім, попри те, що 71% дорослих українських біженців мають вищу освіту, 54% працюють не за своєю спеціальністю, а 40% — на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації.
Це означає, що людський капітал поступово втрачає свою цінність. Коли висококваліфіковані фахівці роками не можуть працювати за професією, їхні знання та навички знецінюються.
Однією з причин є невизначеність. Нескінченне продовження тимчасового захисту без зрозумілих довгострокових перспектив, а також відсутність системних державних програм із вивчення мови та визнання кваліфікацій, зокрема в Польщі та Чехії, залишають багатьох українців у підвішеному стані.
На нашу думку, право на тимчасовий захист має поступово трансформуватися у вільний рух робочої сили між ЄС та Україною. Це дозволить українцям будувати кар’єру, реалізовувати свій потенціал і приймати рішення — залишатися за кордоном чи повертатися в Україну — без страху втратити правовий статус або можливості для професійного розвитку.
👉 Нагадаємо, що з ключовими висновками та інфографіками з дослідження можна ознайомитися за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 098 |
| 15 |  💶 Україна отримала перший транш €3,2 млрд з європейського кредиту на €90 млрд
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на Конференції з відновлення України (URC) у Гданську:
«Сьогодні ми перераховуємо перший транш €3,2 млрд макрофінансової допомоги. І ми почнемо виплачувати перші €6 млрд на виробництво безпілотників найближчими днями».
Це перший із трьох платежів, передбачених цього року в рамках макрофінансової допомоги, на загальну суму €8,35 млрд. Платежі здійснюються частинами за умови задовільного виконання Україною відповідних реформ та умов.
«Щодо першого траншу, Україна виконала сім політичних умов. Серед них були заходи щодо посилення мобілізації внутрішніх доходів, зокрема продовження терміну дії військового збору, подання до Верховної Ради України законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування звільнень від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості.
Україна також просунула реформи для покращення управління державними інвестиціями, тіснішого узгодження митного законодавства з acquis ЄС, посилення управління митною службою та посилення середньострокової програми реформування управління державними фінансами», 一 йдеться в пресрелізі Єврокомісії.
Реформ на цей рік справді дуже багато. І якщо коротко 一 то йдеться про реформування багатьох сфер.
Щомісяця у рамках консорціуму RRR4U ми готуємо аналітику, де відслідковуємо прогрес по кожному з українських зобов'язань перед міжнародними партнерами.
30 червня 2026 року, 15:00–16:30 в онлайн-форматі, говоритимемо про перший перегляд програми МВФ, оновлення Плану України, умови Ukraine Support Loan та антикорупційні зобов’язання, які залишаються важливою частиною реформ.
🔗 Зареєструватися можна за посиланням.
Загалом від початку 2026 року без урахування першого траншу Ukraine Support Loan Україна отримала близько $11,5 млрд.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 698 |
| 16 |  Що змінилось в економіці України за останній місяць?
Щомісяця з 2022 року ми готуємо огляди української економіки. Усі випуски можна переглянути за посиланням, а ми переказуємо головне у червні:
▪️ Гривня помітно послабилася. Офіційний курс долара зріс із 42,35 грн на початку року до майже 45 грн у червні через розширення торговельного дефіциту та високий імпорт. Більше про це ми писали тут.
▪️ Інфляція сповільнилася. У травні річна інфляція знизилася до 8,2% (з 8,6% у квітні) завдяки здешевленню овочів.
▪️ Ситуація в енергетиці стабілізувалася. Імпорт електроенергії впав на 30% за місяць, а експорт зріс утричі завдяки збільшенню сонячної генерації та нижчому внутрішньому попиту. Водночас ризик дефіциту електроенергії влітку зберігається.
▪️ Металургія зросла місяць до місяця, але залишається слабшою у річному вимірі. У травні металургійне виробництво зросло на 15– 22% м/м, проте за січень – травень лишалося нижчим на 1–7% р/р. Податок CBAM та конкуренція з демпінговим імпортом з Китаю та Туреччини скорочують попит ЄС на українську металургію. Також важливо, що Укрзалізниця планує підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% у 2026 році через зростання витрат на ремонт інфраструктури та обслуговування боргу, що може вдарити по галузі.
👉 Це лише частина огляду, більше можна переглянути у презентації за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 633 |
| 17 |  Що Україна везе на Ukraine Recovery Conference?
Завтра у польському Гданську розпочнеться пʼята Конференція з питань відновлення України (URC). Хоч доцільність міжнародних конференцій часть ставлять під сумнів, вони є місцем (і часто дедлайном) для нових угод, партнерств та фінансування.
Forbes зібрав плани уряду на URC-2026, наводимо найцікавіше:
У Мінекономіки планують:
▪️ запуск програми «Промисловий Рамштайн» для підтримки українських виробників обладнанням для відновлення та розширення виробництва.
▪️ підписати документів із Єврокомісією на понад €250 млн для дерискінгу в оборонній сфері.
▪️ оголосити угоди з Google на $5 млн для цифрових проєктів відновлення в межах проєкту «Обрій» (платформа, що має допомогти українцям в пошуку роботи).
▪️ підписати меморандум з VEON (міжнародний холдинг, якому, зокрема, належить «Київстар») щодо створення національного ШІ-центру обробки даних.
▪️ другу угоду в межах Українсько-американського інвестиційного фонду щодо компанії з видобутку критичних матеріалів.
Бізнес та інвестиції:
На URC будуть представлені понад 80 українських компаній. Серед учасників: ДТЕК, «Нафтогаз», «Епіцентр», BGV Group Management, «Агромаш-Калина», NovaSklo та низка індустріальних парків.
Фонд держмайна представить 20 об’єктів для приватизації, серед яких: ТРЦ Ocean Plaza, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат, Миколаївський глиноземний завод.
На конференції також представлять понад 30 проєктів державно-приватного партнерства, серед яких концесії портів, розвиток логістичних коридорів і модернізація прикордонної інфраструктури.
Міністерство розвитку громад та територій планує залучити понад €1,5 млрд фінансування. Основні напрями:
▪️ майже €200 млн на компенсації за зруйноване житло («єВідновлення»);
▪️ близько €160 млн на соціальне житло для ветеранів і вразливих груп;
▪️ близько €83 млн грантів та понад €212 млн інвестицій для громад;
▪️ підписання близько 40 угод і меморандумів між громадами та регіонами.
«Залучити інвестиції від приватного сектору буде цього разу складніше, вважає співрозмовник із країни ЄС, знайомий із ходом підготовки до конференції. Всі конфлікти із партнерами знеохочують бізнес інвестувати в Україні, тому що конфлікти завжди означають непевність», 一 пишуть у Forbes.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 485 |
| 18 |  🇪🇺 Рівно 4 роки тому Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі
А 15 червня цього року Україна відкрила перший кластер переговорів “Основи”.
Під час останньої хвилі розширення ЄС, коли членами стали Польща, країни Балтії (у 2004-му) та Болгарія і Румунія (у 2007-му) — від початку переговорів до вступу для більшості з них минуло лише 4–6 років.
Однак для України такий сценарій вже навряд чи є реалістичним. Про це у нашому подкасті “Що з економікою?” говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС:
“Країни, які вступали до нас, вже показали Європейському Союзу, скільки потенційних проблем може виникнути. Тому для нас набагато більше перевірок, занепокоєнь «що станеться, якщо» — порівняно з іншими країнами.
Якщо говорити про Болгарію і Румунію — вони вступали попри те, що в них був досить високий рівень корупції, неефективна судова система. Для Болгарії Європейська комісія навіть підкреслювала, що організована злочинність є дуже великою проблемою. Попри це офіційно вони стали членами Європейського Союзу. Було запроваджено спеціальний механізм кооперації та верифікації для того, щоб переконатися, що всі необхідні реформи будуть завершені. Це до кінця так і не спрацювало. Їх взяли авансом.
Декілька країн показали відвертий відкат у плані корупції та якості регуляцій — Угорщина, Болгарія, Словаччина теж, до речі. Тому зараз в Європейському Союзі ведуть активні дискусії, як не допустити такого сценарію з Україною.
Найбільш, напевно, прозаїчна причина, дуже багато всього відбулося в глобальній економіці за останні десятиліття, і це теж ускладнює нам життя”.
🇵🇱 Що ж до блокування вступу України до ЄС Польщею, Яна Охріменко каже, що це цілком можливо, зважаючи на зміну політичного курсу Польщі.
“До радикальної зміни політичного курсу в Польщі, серед польських урядовців була така аспірація, що Польща може допомогти Україні стати членом ЄС. І це підсилить статус Польщі, вона стане для України тим, ким Німеччина була для Польщі.
(...) Коли Польща стала членом ЄС, був великий наплив інвестицій. Тому що найбільша віддача від капіталу — там, де цього капіталу порівняно мало. Натомість у Польщі була освічена робоча сила, дуже низькі зарплати в порівнянні з ЄС. Це один з чинників, який пояснює економічне зростання Польщі після вступу до ЄС.
Натомість зараз Україна має шанси стати новою Польщею. У нас теж дуже освічена робоча сила, є певна інфраструктура, передумови для того, щоб інвестиції були прибутковими. Можливо, це могло б якось послабити економічні позиції Польщі. І от такі ідеї в публічному просторі Польщі вже починають обережно з’являтися”, — пояснює Яна Охріменко.
Більше про це слухайте у новому подкасті “Що з економікою?”. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
😎 До речі, сьогодні рівно рік від першого випуску з новими ведучими — Ангеліною Завадецькою та Максимом Самойлюком з ЦЕС.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 654 |
| 19 |  Хто може заблокувати вступ України до ЄС? Яна Охріменко про переговори з ЄС
15 червня Україна відкрила перший кластер переговорів з Європейським Союзом. Про те, що це означає для України, ми говорили з Яною Охріменко, старшою економісткою Центру економічної стратегії у новому випуску подкасту «Що з економікою?».
▪️ Чи може Польща, як раніше Угорщина, заблокувати вступ України до ЄС?
▪️ Як Болгарія та Румунія стали членами ЄС попри застереження щодо корупції та організованої злочинності?
▪️ Чому Україна, ймовірно, не вступить до ЄС раніше 2034 року?
Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 2 723 |
| 20 |  «Скільки б ми не передбачили коштів у бюджеті, потреба сектору безпеки й оборони завжди буде більшою», — перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев
Учора ми провели подію, присвячену червневому огляду економіки зі спецтемою: «Що принесуть нові зміни до державного бюджету-2026?».
💵 Завдяки новій програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) в бюджет заклали збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн (близько $35 млрд).
Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що зміни до бюджету під час війни є вимушеним кроком, а не ознакою помилкового планування.
«Скільки б ми не передбачили в бюджеті коштів, ця потреба буде в рази більшою (...) Збільшується кількість мобілізованих, нікуди не дівається кількість зниклих безвісти. А це також додаткові витрати, оскільки сім’ям продовжують виплачувати грошове забезпечення.
Тому спрогнозувати і чітко сказати, що ми заклали певну суму коштів і цього вистачить до кінця року — так ніколи не відбувається.
Звісно, ми підтискаємо Міністерство оборони щодо ефективності використання ресурсів. Щодо рішення президента про контракти та підвищення грошового забезпечення — Міністерство оборони заявляє, що це буде здійснено за рахунок наявного ресурсу. Орієнтовно йдеться про близько 64 млрд грн. Було заявлено, що це буде здійснено переважно за рахунок перерозподілу коштів усередині Міністерства оборони.
Крім того, у Міністерства фінансів є певний резерв по сектору безпеки й оборони. На сьогодні це близько 150 млрд грн загального фонду, які ще майже не розподілені. Для нас це ресурс для закриття критичних питань, насамперед пов’язаних із грошовим забезпеченням.
Але навіть якщо Міністерство оборони закриє питання підвищення грошового забезпечення за рахунок власних ресурсів, ми бачимо додаткову потребу до кінця року, пов’язану вже не з новими контрактами, а з поточним грошовим забезпеченням.
Саме тому ми покладаємо великі надії на механізм відшкодування витрат», — додає Роман Єрмоличев.
Також говорили про те, що практично у всіх невоєнних статтях бюджету за час повномасштабної війни відбулося реальне скорочення з урахуванням інфляції.
За умови продовження війни очікувати збільшення соціальних видатків не варто, каже Роман Єрмоличев.
«Відверто, я б на це не розраховував (...) На сьогодні, якщо виходити з поточних параметрів, ми маємо близько €20 млрд непокритої потреби в соціальній сфері. Тому або ми збільшуємо доходи бюджету, або шукаємо ефективність у використанні наявних ресурсів.
Я розумію, що потрібно підтримувати людей і підвищувати зарплати. Але кошти в країні не збільшуються самі по собі. Якщо їх немає, хтось за це має заплатити.
Якщо ми хочемо, щоб у школах працювали вчителі з достойною зарплатою, щоб були якісні соціальні послуги, то це питання доходів бюджету і сплати податків.
Але коли ми говоримо про підвищення зарплат, то має бути й інша сторона дискусії — якість послуг. Чи призведе підвищення зарплати до покращення якості освіти? Чи призведе воно до покращення якості соціальних послуг? Соціальні стандарти потрібно підвищувати, але ми маємо концентрувати підтримку саме на тих, хто її реально потребує», — додає перший заступник міністра фінансів.
👉 Послухати подію та презентацію огляду економіки від ЦЕС можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram | 3 384 |
