Королівська Правиця [В✙П✙У]

🏳️‍🌈 В Москві пройде перша, з початку війни проти України, гей-вечірка, — росЗМІ. Організатори вечірки стверджують, що у новому проекті відійшли «від сексуальної та еротичної спрямованості», проте учасники зможуть «відпочити та приємно провести час» у «приватних кімнатах». Під час придбання квитка на сайті росіянин має підтвердити, що не є членом «Міжнародного ЛГБТ руху». Частина коштів з гей-заходу піде на підтримку російської армії та лікування поранених окупантів. Підписатись на iPress

Всім вітання, вас вітає Асамблея Українських Націоналістів та Консерваторів. Це об'єднання націоналістичних і консервативних телеграм-каналів в одну праву асамблею, яка стала оплотом правих ідей. Наші основні ідеї це захист українських традицій та ідеї націоналізму із консерватизмом. Приєднуйтесь до наших лав, де ви знайдете хороші телеграм-канали правого спрямування, які доносять національну ідею в маси та не допускають просочення лівацтва на наш інфо-простір. https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhiд https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi

Було б однак неприпущенною недооцінкою реальних можливостей вважати, що успішно боротися з нігілізмом можна лише на філософському рівні. Принаймні таким же дійовим засобом є звичайний здоровий глузд — common sense, повсякденні людські й сімейні взаємини, будь-яка творча діяльність у буденній сфері. І, звичайно ж, гумор і жарт, висміювання небезпечної абсурдності нігілізму, який через це неминуче втрачає свою привабливість.

Громадо іще раз нагадую про важливість цього збору, вам прапор а Україні перемога. Кожен з вас має змогу помститися підорам за те що вони зробили в Києві сьогодні, русня заслуговує на дрон в кожну їхню ізбушку, допоможіть ДУК скоріше дістатись до Донецька і заїбашити з танку центр прийняття рішень Кожна гривня на рахунку це патрон та снаряд в підарську голову, допоможемо рашці отримати всі наші FPV дрони(повітрям) Білгород та всі міста хуйлопії чекають на дрони та снаряди😈 https://send.monobank.ua/jar/2avn5QF7JR моно 5375411219747016 моно

❗️У Києві влучили в одне з приміщень дитячого медичного закладу, повідомив міський голова Кличко. За даними наших кореспондентів, пошкоджена дитяча лікарня «Охматдит».

🇫🇷 У Франції ліві радикали «відсвяткували» перемогу на виборах, — BILD. Заворушення відбулися у всіх великих французьких містах. У Ліллі поліція застосувала сльозогінний газ, у Ренні затримано близько 25 людей, у Нанті поліцейського поранили коктейлем Молотова. Підписатись на iPress

Всім вітання, вас вітає Асамблея Українських Націоналістів та Консерваторів. Це об'єднання націоналістичних і консервативних телеграм-каналів в одну праву асамблею, яка стала оплотом правих ідей. Наші основні ідеї це захист українських традицій та ідеї націоналізму із консерватизмом. Приєднуйтесь до наших лав, де ви знайдете хороші телеграм-канали правого спрямування, які доносять національну ідею в маси та не допускають просочення лівацтва на наш інфо-простір. https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi

Якщо політична партія відмовляється від світоглядних принципів заради електорального гешефту (не плутати із політичною еволюцією), вона рано чи пізно втратить своє лице і програє. Сер Роджер Скрутон, якого називали останнім справжнім консерватором Британії, в своїй книзі «Консерватизм. Запрошення до великої традиції», здається, згадував, що були кейси, коли люди, що в Британії сповідували насправді консервативний світогляд, воліли принципово дистанціюватися від Торі. Причина проста – вивіска партії не відповідала її смислу. Аналогічні приклади були і в США. Краще обстоювати принципи, програти, але лишитися вірним своїй позиції і переконувати щодо неї далі, аніж хамелеонити заради електорального балу. Бути, а не скидатися. Тепер Консерватори матимуть час вивчити урок.

Бути, а не скидатися... #нотатки_консерватора В квітні 1968 року агенція Gallup провела опитування, що показало – 75% британців вважали, що контроль за міграцією був недостатньо суворим. Невдовзі ця цифра зросла до 83%. Тоді настав короткий і унікальний момент – міграція могла стати важливим політичним питанням в Об’єднаному Королівстві. Того ж місяця тодішній член тіньового кабміну Консервативної партії Джон Енох Павелл виголосив промову, де були такі слова: «якщо боги хочуть когось знищити, вони спершу відбирають їм глузд. Ми, мабуть, втратили глузд, буквально – збожеволіли як нація, якщо дозволяємо щорічний наплив 50 тисяч утриманців, які переважно стануть базою для подальшого зростання чисельності іммігрантів через природній приріст. У мене таке враження, що я спостерігаю, як нація завзято споруджує сама для себе погребальне вогнище». Промова Павелла стосувалася насамперед ідентичності та майбутнього країни, але зачіпала і практичні питання – доступність виборців до медицини і освіти. Але… Лідер консерваторів Едвард Гіт негайно звільнив Павелла з посади в кабінеті, чим, фактично, знищив його політичну кар’єру. Хоча соціологія твердила – 3\4 суспільства поділяли його позицію, 69% були переконані, що Гіт звільнив Павелла несправедливо. Через багато років один із опонентів Павелла в Торі, Майкл Гезедтайн, визнав – якби після своєї промови Павелл поборовся за лідерство у консерваторів, то переміг би із відривом. Але Павелл не поборовся, а консерватори побоялися говорити про проблему і, тим більше, вирішувати її. У 80-х і 90-х роках тримався мовчазний консенсус щодо потреби стримувати імміграцію. А потім стався тріумф Лейбористів і уряд Тоні Блера в 1997 році ініціював безпрецедентне відкриття кордонів. Навіщо? Це не було передвиборчим зобов’язанням Лейбористів. Була версія, що ліві тим самим ткнути в пику правим, або ж здобути собі прихильність майбутнього мігрантського електорату. Але пояснень «шоб шо?» не було. Десь тоді ситуація вийшла з під контролю, але консерватори і надалі воліли не помічати того. А коли в 2005 році якимсь дивом на передвиборчому плакаті Торі з’явилася ідея встановити «межі» для міграції, політичний клас відреагував із осудом – усі боялися серйозно дискутувати тему. В 2011 році тодішній мер Лондона, консерватор Борис Джонсон, в колонці «Не зациклюємося…» написав «слід перестати нити про те, що дамбу прорвало…». В 2012 році лідери усіх головних партій Британії визнали, що імміграція була надто численою, але вони все одно транслювали тезу, що ПОПРИ проблему суспільство має «переступити через це». Жодних дієвих реакцій щодо вирішення проблеми не продемонстрували і консервативні уряди, протягом 14 річної епохи Торі, що завершилася розгромом консерваторів цими днями. Ріші Сунак намагався врятувати партію, стабілізувати падіння – проблематика засилля іммігрантів стала однією із тем консерваторів, посил «човни пливстимуть назад» підкріплявся планами вивозити нелегалів, але… це історія про нирки і мінералку, яку вже пізно пити. Вище зазначені імена, факти і дати наводить в своїй книзі Дуглас Мюррей. Він не мав на меті, але на прикладі провалу проблематики іммігрантів, мимоволі продемонстрував причину, чому Консерватори програли – вони припинили бути самим собою. На прикладі однієї лише проблеми. В бажанні сподобатися за будь-яку ціну, політики побоялися торкатися складних і дражливих тем. А коли таки торкнулися (як Сунак із його човнами), то було надто пізно – виборець справедливо говорив «ви були 14 років владою, чому ви не вирішували проблему ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС»?

Небезпека зовсім іншого характеру виникає в суспільстві, де протягом довгого часу панує добробут і впевненість у завтрашньому дні, а надто в поєднанні зі свободою та плюралізмом: широкі можливості, гарантовані вигоди швидко починають сприйматися як щось самозрозуміле, втрачають особистісну цінність. Коли бракує контрасту з нуждою й небезпекою, сама відсутність їх уже не усвідомлюється й належно не цінується. Серед занадто розпещених людей запановують байдужість і нудьга, почуття самотності й непотрібності, безглуздості існування — всілякі прояви відносного нігілізму. Загальна лібералізація і плюралізм, терпимість до всього й усіх спричиняються до браку будь-якої твердої позиції. А без неї втрачається й відчуття контрасту, усвідомлення людиною того, ким вона є і чим володіє. Отже, розпещеність не лише в індивідуальному (про що, слідом за Альфредом Адлером, ішлося вище), а й у суспільному аспекті спричинює втрату надії, зневагу до життя, прагнення кінця світу, які можуть набирати абсурдних форм. Краус В. Нігілізм сьогодні, або Терплячість світової історії