2 826
Підписники
Немає даних24 години
-57 днів
-1330 днів
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
вересень '26вер '26
вересень '26
+28
в 3 каналах
серпень '26
+31
в 2 каналах
Get PRO
липень '26
+24
в 1 каналах
Get PRO
червень '26
+21
в 1 каналах
Get PRO
травень '26
+31
в 2 каналах
Get PRO
квітень '26
+33
в 1 каналах
Get PRO
березень '26
+30
в 0 каналах
Get PRO
лютий '26
+25
в 3 каналах
Get PRO
січень '26
+68
в 1 каналах
Get PRO
грудень '25
+16
в 1 каналах
Get PRO
листопад '25
+36
в 3 каналах
Get PRO
жовтень '25
+33
в 2 каналах
Get PRO
вересень '25
+35
в 3 каналах
Get PRO
серпень '25
+21
в 4 каналах
Get PRO
липень '25
+23
в 4 каналах
Get PRO
червень '25
+44
в 3 каналах
Get PRO
травень '25
+22
в 5 каналах
Get PRO
квітень '25
+34
в 6 каналах
Get PRO
березень '25
+40
в 4 каналах
Get PRO
лютий '25
+38
в 7 каналах
Get PRO
січень '25
+40
в 5 каналах
Get PRO
грудень '24
+39
в 5 каналах
Get PRO
листопад '24
+46
в 5 каналах
Get PRO
жовтень '24
+78
в 8 каналах
Get PRO
вересень '24
+570
в 5 каналах
Get PRO
серпень '24
+61
в 14 каналах
Get PRO
липень '24
+56
в 12 каналах
Get PRO
червень '24
+42
в 5 каналах
Get PRO
травень '24
+67
в 7 каналах
Get PRO
квітень '24
+53
в 5 каналах
Get PRO
березень '24
+62
в 5 каналах
Get PRO
лютий '24
+111
в 10 каналах
Get PRO
січень '24
+155
в 5 каналах
Get PRO
грудень '23
+96
в 6 каналах
Get PRO
листопад '23
+94
в 9 каналах
Get PRO
жовтень '23
+80
в 2 каналах
Get PRO
вересень '23
+149
в 0 каналах
Get PRO
серпень '23
+73
в 0 каналах
Get PRO
липень '23
+156
в 0 каналах
Get PRO
червень '23
+135
в 0 каналах
Get PRO
травень '23
+188
в 0 каналах
Get PRO
квітень '23
+79
в 0 каналах
Get PRO
березень '23
+157
в 0 каналах
Get PRO
лютий '23
+127
в 0 каналах
Get PRO
січень '23
+127
в 0 каналах
Get PRO
грудень '22
+82
в 0 каналах
Get PRO
листопад '22
+156
в 0 каналах
Get PRO
жовтень '22
+54
в 0 каналах
Get PRO
вересень '22
+74
в 0 каналах
Get PRO
серпень '22
+37
в 0 каналах
Get PRO
липень '22
+936
в 0 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 30 вересня | 0 | |||
| 29 вересня | +1 | |||
| 28 вересня | +1 | |||
| 27 вересня | 0 | |||
| 26 вересня | 0 | |||
| 25 вересня | 0 | |||
| 24 вересня | +1 | |||
| 23 вересня | +3 | |||
| 22 вересня | 0 | |||
| 21 вересня | 0 | |||
| 20 вересня | +1 | |||
| 19 вересня | 0 | |||
| 18 вересня | +5 | |||
| 17 вересня | 0 | |||
| 16 вересня | +5 | |||
| 15 вересня | 0 | |||
| 14 вересня | +4 | |||
| 13 вересня | 0 | |||
| 12 вересня | +3 | |||
| 11 вересня | 0 | |||
| 10 вересня | 0 | |||
| 09 вересня | +1 | |||
| 08 вересня | +1 | |||
| 07 вересня | 0 | |||
| 06 вересня | 0 | |||
| 05 вересня | 0 | |||
| 04 вересня | +1 | |||
| 03 вересня | 0 | |||
| 02 вересня | 0 | |||
| 01 вересня | +1 |
Дописи каналу
Що має з'явитися навколо сильного виробництва, щоб через п'ять чи десять років воно стало основою для розвитку цілого економічного напряму?
Відповідь Костянтина Єфименка: екосистема.
Під час другого дня завершального навчального модуля Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво» президент компанії «БІОФАРМА» Костянтин Єфименко представив регіональним командам модель, у якій виробниче підприємство є лише одним з елементів значно ширшої системи.
«Я людина індустріальна. Я люблю заводи і будую заводи. І далі буду їх будувати, поки буде можливість жити на цій землі. Але тут ми будуємо не завод. Тут ми будуємо екосистему».
Для такої екосистеми потрібні кадри, освіта, лабораторії, дослідження та розробки, конкурентні технології, стійка інфраструктура, взаємодія бізнесів і середовище, у якому можуть виникати нові компанії.
Один із ключових принципів цієї моделі - кадри потрібно готувати раніше, ніж вони знадобляться виробництву. Якщо регіон визначає перспективну спеціалізацію на п'ять чи десять років уперед, уже сьогодні потрібно розуміти, яких фахівців вона потребуватиме, хто і як їх готуватиме, де вони отримуватимуть практичний досвід і як освіта буде пов'язана з реальними технологічними завданнями бізнесу.
Ще один рівень - здатність екосистеми з часом відтворювати себе самостійно. Костянтин Єфименко говорить про необхідність досягти критичної маси компаній, після якої взаємодія між підприємцями, науковцями та фахівцями сама починає породжувати нові проєкти, технології й бізнеси.
Для команд Produce!, які працюють над регіональними проєктами розвитку, це змінює саме формулювання завдання: недостатньо визначити, яке виробництво варто створити або залучити. Потрібно зрозуміти, що має виникнути навколо нього, щоб сформувалася стійка економічна екосистема.
У Produce! беруть участь команди Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької областей.
Ініціативу впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.
У новому матеріалі порталу «Децентралізація» - про досвід Костянтина Єфименка та про те, як поєднати виробництво, освіту, дослідження, технології й людський капітал у систему, здатну створювати нові економічні можливості.
Повний матеріал - за посиланням: https://decentralization.ua/news/21135
| 2 |  Як громаді оновити портфель публічних інвестицій і підготувати фінансування на 2027 рік?
Наприкінці вересня громади одночасно виконують бюджет 2026 року та готують бюджетні рішення на 2027-й. У цей момент особливо важливо не загубитися між СПІ, єдиним проєктним портфелем і консолідованими переліками публічних інвестицій.
У новій колонці незалежний експерт у сфері публічних фінансів Ігор Онищук пояснює, як актуалізувати ЄПП без створення його «з нуля», коли потрібна повторна оцінка проєкту, як узгодити два консолідовані переліки та чому рішення комісії ще не є бюджетним призначенням.
У матеріалі також є готові проєкти рішень для інвестиційної ради та комісії з питань розподілу публічних інвестицій. Практична річ для громад, яким зараз треба не просто встигнути в календар, а й зберегти логіку планування та фінансування проєктів.
Переходьте до статті за посиланням: https://decentralization.ua/news/21134 | 300 |
| 3 |  Як підтримати великі міста, що живуть під постійними атаками, але формально не мають статусу територій бойових дій?
Кандидат юридичних наук, експерт ГО «Інститут громадянського суспільства» Борис Білий пропонує винести це питання в площину окремої державної політики.
У своїй колонці для порталу «Децентралізація» він аргументує потребу запровадити статус міста значного воєнного впливу для Києва, Одеси, Дніпра та Харкова. На думку автора, нинішні механізми переважно реагують на вже завдану шкоду, тоді як міста під регулярними ударами потребують системних рішень для захисту людей, житла, бізнесу й критичної інфраструктури.
Серед запропонованих інструментів - фонди стійкості міст, цільове збільшення частки ПДФО на укриття та резервну енергетику, страхування воєнних ризиків, захист позичальників за іпотечними програмами, а також особливі правила дистанційної роботи й навчання у періоди посиленої небезпеки.
Автор також пояснює, чому цю модель варто врахувати під час підготовки бюджету-2027 та нової Державної стратегії регіонального розвитку на 2028–2034 роки.
🔽 Якою може бути правова конструкція такого статусу, звідки пропонується залучати кошти та які рішення потрібні уряду - читайте в авторській колонці Бориса Білого 👇
https://decentralization.ua/news/21131 | 458 |
| 4 |  Як кластери працюють у Європейському Союзі - і чому для України важливо розуміти їхню логіку вже зараз?
У ЄС кластери давно стали частиною регіональної, інноваційної та промислової політики. Вони допомагають об'єднувати бізнес, науку, освіту та публічний сектор навколо конкретних економічних напрямів, залучати інвестиції, розвивати інновації та включати регіони у ширші європейські ланцюги створення вартості.
Але кластер - це не просто група компаній на одній території чи формально створена організація. Його цінність виникає там, де між учасниками формуються реальні економічні зв'язки, спільні проєкти, дослідження, технологічні рішення та можливості виходу на нові ринки.
Для українських регіонів це особливо актуально в контексті євроінтеграції та підготовки до роботи з інструментами регіонального розвитку ЄС.
У новому матеріалі розбираємося:
🔹 як ЄС працює з кластерами;
🔹 яку роль вони відіграють у розвитку регіонів;
🔹 як поєднують бізнес, науку, освіту та владу;
🔹 які можливості європейський кластерний підхід відкриває для українських регіонів.
Матеріал підготовлено Швейцарсько-українським проєктом UCORD у співпраці з European Association of Development Agencies (EURADA) та порталом «Децентралізація».
Повний матеріал - за посиланнями👇
🔗 Читайте матеріал на порталі «Децентралізація»:
https://decentralization.ua/news/21130
🔗 Матеріал на сайті Швейцарсько-українського проєкту UCORD:
https://ucord.in.ua/publications/klastery-u-yes-rozbyrayemosya/ | 432 |
| 5 |  Громади можуть долучитися до безкоштовної навчальної програми «Міжнародні партнерства громад» від U-LEAD з Європою.
Програма допоможе посилити міжнародну співпрацю громади: знаходити партнерів і фінансові можливості на цифрових платформах ЄС, готувати спільні проєкти для CERV, URBACT та Interreg Europe, розуміти процедури міжнародного територіального співробітництва, а також працювати з протоколом і міжкультурною комунікацією.
Навчання триватиме онлайн з 3 листопада до 3 грудня 2026 року.
До участі запрошують посадових осіб громад із населенням від 5 до 50 тисяч, які вже мають міжнародних партнерів: заступників голів, фахівців із міжнародної співпраці та проєктної діяльності. Від кожної громади може взяти участь одна людина.
Важлива умова: потрібно попередньо пройти онлайн-курс «Міжнародне співробітництво громад» на платформі U-LEARN.
Заявки приймають до 8 жовтня включно. Деталі та контакти регіональних офісів U-LEAD - за посиланням:
https://decentralization.ua/news/21129 | 391 |
| 6 |  Що потрібно громаді, аби на її території з'являлися нові виробництва?
Вільна земельна ділянка ще не є інвестиційною пропозицією. Індустріальний парк сам по собі не гарантує приходу інвестора. А наявність закладів освіти не вирішує кадрової проблеми, якщо підготовка фахівців не пов'язана з реальними потребами роботодавців.
Як поєднати ці елементи в одну економічну екосистему, команди шести областей вивчали під час другого дня завершального модуля навчальної ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво».
Produce! впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту UCORD «Згуртованість та регіональний розвиток України», що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.
Василь Хмельницький, засновник UFuture, UNIT.City та Індустріального парку «Біла Церква», говорив з учасниками про логіку екосистеми, у якій бізнеси працюють поруч, обмінюються знаннями, знаходять партнерів і створюють нові продукти та компанії.
«Головне в цьому прототипі - екосистема. Бізнеси різних категорій спілкуються один з одним, діляться інформацією, досвідом і створюють новий бізнес», - пояснив Василь Хмельницький.
У Білій Церкві учасники подивилися на цю логіку вже з позиції громади та оператора індустріального парку разом із Василем Морським, заступником міського голови Білої Церкви, та Андрієм Ропіцьким, директором Індустріального парку «Біла Церква».
Просторове планування, підготовлені промислові території та інженерні мережі, місцеві податкові стимули, супровід інвестора, підготовка кадрів під потреби роботодавців - кожен із цих інструментів вирішує окреме завдання. Економічний результат з'являється тоді, коли вони працюють як частини однієї системи.
У новому матеріалі порталу «Децентралізація» - практичні уроки другого дня Produce! про те, як громадам готувати середовище, у якому можуть з'являтися і розвиватися нові виробництва.
Повний матеріал - за посиланням:
https://decentralization.ua/news/21128 | 443 |
| 7 |  Портал «Децентралізація» продовжує серію матеріалів про рішення громад, що роблять житло, міста й послуги доступнішими для всіх. Матеріали готуємо за інформацією Радниці - Уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної.
Новий приклад - Харків, де адаптують житло під індивідуальні потреби людей з інвалідністю. У місті вже змінили 150 будинків, щоб їхні мешканці могли самостійніше жити у власних домівках.
У кожному випадку фахівці разом із родиною визначають, що саме потрібно зробити: розширити дверні отвори, облаштувати доступний санвузол, встановити поручні. Якщо будинок потребує цього, ремонтують покрівлю або усувають аварійність.
Для 58-річного Станіслава, який користується кріслом колісним через ампутацію обох ніг, адаптація означала можливість самостійно користуватися ванною кімнатою та виходити з дому. Речі, які не мають бути розкішшю чи квестом на виживання.
Безбар’єрність починається від дверей власного дому. Адже доступний маршрут, транспорт чи ЦНАП не спрацюють, якщо людина не може вийти зі свого помешкання без сторонньої допомоги.
Проєкт «Посилення безбар’єрності публічних послуг і комунікації у громадах» ЦЕРА (Центр експертних рішень та адвокації / CESA) реалізує за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Детальніше - у матеріалі порталу «Децентралізація» 👇
https://decentralization.ua/news/21122 | 482 |
| 8 |  193 млн грн на доплати педагогам спрямовано 94 місцевим бюджетам. Відповідний перерозподіл передбачає постанова КМУ №1180.
Найбільші суми збільшення отримають бюджети Запорізької, Харківської, Миколаївської, Сумської та Шосткинської міських громад. Загалом 95,6% коштів спрямовано до шести прифронтових і прикордонних областей.
Постанова також уточнює умови використання субвенції з вересня. Обласним військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити повний розрахунок доплати за фактично відпрацьований час у січні-серпні 2026 року.
Незалежний експерт у сфері публічних фінансів Ігор Онищук проаналізував рішення Уряду та додаток із розподілом коштів. У матеріалі пояснюємо, які бюджети отримали збільшення, що змінилося для громад і що варто перевірити місцевим фінансовим органам.
Публікація на порталі "Децентралізація" - за посиланням: https://decentralization.ua/news/21120 | 424 |
| 9 |  +5🔭DECIDE представив результати масштабного національного дослідження «Майбутнє, яке обираємо ми!»
❓Як діти та підлітки в Україні бачать своє професійне майбутнє, що впливає на їхній вибір та чи бачать вони можливості для професійної реалізації у своїй громаді, регіоні та країні в цілому?
Щоб відповісти на ці питання, Швейцарсько-український проєкт DECIDE спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в межах національного пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків провів національне дослідження освітніх і професійних очікувань дітей та підлітків, кількісний етап якого тривав з грудня 2025 по березень 2026 року.
Під час Національного форуму «Майбутнє, яке обираємо ми!» експерти DECIDE та КМІС представили ключові результати цього дослідження, у якому взяли участь близько 387 тисяч респондентів — учні, батьки, педагоги, керівники закладів освіти, представники органів місцевого самоврядування, а також роботодавці.
Що показало дослідження 👇
🔹 Лише 18% підлітків бачать можливості для професійної реалізації у власній громаді, тоді як до 60% планують жити й працювати за кордоном або розглядають таку можливість.
🔹 75% при виборі професії зважають на майбутню заробітну плату, а 65% — на інтерес та можливість самореалізації. Водночас понад 80% вважають, що успіху можна досягти, маючи робітничу професію.
🔹 65% підлітків дізнаються про професії із соціальних мереж, 51% — від родини і 25% — під час шкільних уроків та позакласних активностей. При цьому менш як 1% назвали шкільну профорієнтацію головним чинником свого професійного вибору.
🔹 Молоді бракує практичного знайомства з професіями: лише 24% брали участь у майстер-класах, 21% — в екскурсіях на підприємства, а 4% — у стажуваннях або практичній діяльності.
🔹 94% представників органів місцевого самоврядування та 79% роботодавців готові переходити від разових заходів до системного партнерства у сфері профорієнтації.
Окрему увагу приділили рівному доступу до профорієнтації. Лише 29% респондентів вважають, що потреби різних категорій дітей, зокрема з ООП, враховуються повністю. Повномасштабна війна також впливає на професійний вибір молоді: 28% уже враховують безпеку умов праці, обираючи майбутню професію.
❗️Результати дослідження показують, що дітям потрібна не разова профорієнтація, а системна підтримка у виборі майбутнього. Вона має допомагати підліткам краще пізнавати себе, орієнтуватися у світі професій і тенденціях ринку праці, бачити перспективи у своїй громаді, регіоні та країні, а також здобувати практичний досвід.
🤝Основою такої системи має стати партнерство освіти, влади та бізнесу, яке створює умови для усвідомленого вибору дитиною власного освітнього і професійного шляху.
📌 Ознайомитися з дослідженням та презентацією можна за посиланням. | 399 |
| 10 |  Як перетворити сильні сторони регіону на реальні виробничі проєкти?
Над цим працюють команди шести областей у межах навчальної ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво». Учасники з Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької областей готують регіональні проєкти розвитку.
Produce! впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.
Під час завершального модуля команди провели SWOT-аналіз своїх проєктних ідей. Електромобільність, легка промисловість, біометан, переробка картоплі, машинобудування, агропереробка, альтернативна енергетика - напрями різні, але проблеми виявилися багато в чому спільними.
Дефіцит фахівців, обмеження енергетичної інфраструктури, брак підготовлених промислових майданчиків, доступ до фінансування, слабка кооперація, логістичні та регуляторні бар'єри.
SWOT-аналіз допоміг перейти від питання «Що є сильною стороною нашого регіону?» до значно практичнішого: «Чого бракує, щоб на основі цієї переваги справді з'явилися нові виробництва?»
А далі - визначити, що може зробити сам бізнес, які рішення залежать від регіональної влади та агенцій регіонального розвитку, а де потрібні зміни у державній політиці, законодавстві чи фінансових інструментах.
У новому матеріалі порталу розбираємо конкретні ідеї команд Produce! та показуємо, як SWOT-аналіз допомагає перевірити їх на життєздатність і перейти від переліку переваг регіону до проєкту з чіткою економічною логікою.
Повний матеріал - за посиланням: https://decentralization.ua/news/21119 | 388 |
| 11 |  📢 I_CAN запрошує фахівців громад Івано-Франківської області на офлайн-навчання з управління публічними інвестиціями.
На початку жовтня ми знову розпочинаємо офлайн-навчання. В Івано-Франківську проведемо два чотириденні тренінги I_CAN для фахівців, які працюють із плануванням та управлінням публічними інвестиціями.
📍 Формат: офлайн, м. Івано-Франківськ
📅 Група 1: 5–8 жовтня 2026 року
📅 Група 2: 6-9 жовтня 2026 року
Участь передбачає обов’язкову присутність протягом усіх 4 днів навчання.
До участі запрошуємо фахівців, які працюють з управлінням публічними інвестиціями:
🔹 голів територіальних громад та профільних заступників;
🔹 представників структурних підрозділів з питань економіки, фінансів та капітального будівництва;
🔹 представників комунальних підприємств, які виступають ініціаторами публічних інвестиційних проєктів;
🔹 представників Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
🔹 представників Агенції регіонального розвитку Івано-Франківської області;
🔹 депутатів місцевих та обласної рад, зокрема членів бюджетних комісій.
Протягом чотирьох днів учасники працюватимуть над практичними питаннями нової системи управління публічними інвестиціями. Від стратегічного планування та визначення пріоритетів — до підготовки, оцінки, фінансування та реалізації публічних інвестиційних проєктів.
У програмі:
🔹 стратегічне планування та формування пріоритетів публічних інвестицій;
🔹 підготовка та обґрунтування публічних інвестиційних проєктів;
🔹 оцінка та пріоритезація проєктів;
🔹 вибір оптимальних механізмів і джерел фінансування;
🔹 управління проєктами на всіх етапах їхнього життєвого циклу.
📋 Якщо у вас виникнуть запитання, ви можете звернутися на лінію підтримки I_CAN:
📞 067 701 0080
понеділок–п’ятниця, з 09:00 до 18:00 | 469 |
| 12 |  Український виробник часто програє не конкуренту з кращим продуктом, а тіньовим схемам, нерівним податкам, контрабандному імпорту й слабкій підтримці експорту.
Про це говорили учасники ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво» з Олександром Соколовським, засновником і президентом групи компаній «Текстиль-Контакт».
Ініціативу впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.
Досвід підприємця важливий для регіонів, які планують нові виробничі проєкти. Земельна ділянка, недобудований цех чи індустріальний парк не створюють виробництво автоматично. Потрібні підприємець, команда, розуміння ринку, готовність інвестувати та правила, за яких легальна робота не стає конкурентним недоліком.
Олександр Соколовський розповів про перезапуск виробництв після втрати донецького комбінату, інвестиції в обладнання під час війни та конкуренцію українського бізнесу з державними системами підтримки виробників у Туреччині, Китаї та інших країнах.
Для регіональних команд Produce! це розмова про ширше за окремий завод. Розвиток галузі залежить від того, чи здатні бізнес, влада та громади назвати бар’єри, запропонувати зміни й відстоювати чесні правила гри.
«Потрібно дивитися на правила гри як архітектор, а не лише як користувач. Вони можуть бути або гальмами, або трамплінами для розвитку», - підсумував Віктор Галасюк, CEO Академії КМЕФ та UGF, член наглядової ради КМЕФ, ад’юнкт-професор kmbs, доктор економічних наук.
Переходьте за посиланням:https://decentralization.ua/news/21118 | 550 |
| 13 |  Гроші на відбудову - лише початок. Щоб фінансування перетворилося на школу, лікарню, водогін чи житло, громада має пройти довгий шлях: від визначення потреби і підготовки проєкту до закупівлі, контрактування, управління ризиками та контролю виконання.
У новій колонці для порталу «Децентралізація» президент Міждержавної гільдії інженерів-консультантів Олександр Непомнящий аналізує ще один критично важливий дефіцит відбудови - спроможність реалізовувати складні проєкти.
Автор звертає увагу: поряд із фінансовим ресурсом громадам потрібні підготовлена документація, професійні команди, фахівці із закупівель, проєктного управління, інженерного супроводу та контрактування. Адже без цього навіть необхідний і профінансований об’єкт може надовго залишитися лише наміром.
Окремо йдеться про зміну підходів до закупівель. Вони дедалі менше зводяться до вибору найдешевшої пропозиції та дедалі більше мають бути пов’язані з якістю, досвідом виконавця, енергоефективністю, реалістичністю виконання контракту й результатом для людей.
Про те, чому готовність проєкту стає передумовою доступу до фінансування і як громадам посилювати роль замовника, читайте за посиланням:
https://decentralization.ua/news/21114 | 581 |
| 14 |  Виробничий розвиток регіону потребує значно більшого, ніж вільна земельна ділянка та підведені комунікації. Визначальними є економічна логіка проєкту, потреби конкретного бізнесу, кадровий потенціал, енергетична й логістична спроможність території, а також якість життя майбутніх працівників.
Ці питання обговорювали під час першого дня завершального модуля ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво». Учасники з Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької областей працюють над регіональними проєктами, що мають створити нові виробництва, робочі місця, інвестиції та додану вартість.
Під час навчання Віктор Галасюк, Філіп Брюггер, Марина Бриль та Ігор Ліскі говорили про партнерство влади, бізнесу, освіти й агенцій регіонального розвитку, інвестиційну готовність територій, розвиток переробної промисловості та виробництво в умовах війни.
Окремий акцент Ігор Ліскі зробив на тому, що індустріальні парки мають формуватися від потреб виробників. Регіонам важливо розуміти, для якого бізнесу призначений майданчик, які конкурентні переваги він має, яких ресурсів бракує для запуску виробництва та які умови потрібні працівникам.
Повний матеріал - на порталі "Децентралізація":
https://decentralization.ua/news/21116
Ініціативу Produce! впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD. | 444 |
| 15 |  💰 Нові умови оплати праці освітян: що змінилося з 1 вересня 2026 року?
📈З 1 вересня для педагогічних і науково-педагогічних працівників почав діяти новий механізм оплати праці. Це другий етап підвищення зарплат освітян у 2026 році: після 30% підвищення посадових окладів у січні з вересня передбачено ще 20% зростання.
Що це означає на практиці для освітян та громад? Як змінилися надбавки та доплати, які виплати збереглися, як працює гарантія від зменшення зарплати та що відбувається з освітньою субвенцією?
📌 На ці та інші запитання відповідає Сергій Яцковський, національний експерт Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, у роз’ясненні за матеріалами постанов Кабінету Міністрів України № 1077, № 1078 та вебінару МОН.
Читайте детальний розбір нових умов оплати праці та практичні рекомендації для громад 👉🏻 https://clipr.cc/xYF2b | 429 |
| 16 |  70 партнерських угод уже мають українські гірські громади з партнерами з країн Карпатської вісімки (С8).
Про таку динаміку розвитку міжмуніципальних зв’язків повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін.
Йдеться про практичний напрям Карпатської інтеграційної ініціативи, започаткованої Президентом України Володимиром Зеленським.
Найбільше партнерських угод мають громади Закарпаття: Солотвинська та Хустська - по 9, Рахівська - 7.
Найактивніше українські гірські громади розвивають партнерства з громадами Румунії - укладено 28 угод. Із партнерами з Чехії діють 16 угод, Словаччини та Угорщини - по 13, Польщі та Сербії - по одній.
Наступний етап, наголосив Віталій Безгін, - наповнення цих домовленостей практичним змістом: спільними проєктами у сферах, де громади по обидва боки Карпат мають спільні виклики та інтереси.
Таким чином, Карпатська вісімка поступово переходить від формування політичної рамки до практичної співпраці на рівні громад і регіонів. Для українських громад це можливість вибудовувати сталі партнерства, разом працювати над проєктами та шукати рішення для розвитку Карпатського регіону. | 446 |
| 17 |  +6DECIDE та Міністерство освіти і науки України обговорили пріоритетні напрями подальшої співпраці
🤝 Представники Швейцарсько-українського проєкту DECIDE та МОН України провели робочу зустріч, де обговорили пріоритети подальшої співпраці та наступні кроки у впровадженні освітніх реформ.
У зустрічі взяли участь міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, менеджерка проєкту Валентина Полторак, координаторки компонентів Лариса Жабенко та Юлія Молчанова.
📌 Під час зустрічі визначили ключові напрями подальшої співпраці. Серед них – впровадження реформи профільної середньої освіти, реалізація Закону України «Про професійну освіту», розвиток системи професійної орієнтації дітей і підлітків, а також дебюрократизація та цифровізація управління освітою.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко подякував Швейцарії та проєкту DECIDE за послідовну підтримку української освіти. Він відзначив важливість подальшої спільної роботи над рішеннями, які допомагають громадам підготуватися до змін та впроваджувати освітні реформи на національному, регіональному та місцевому рівні в умовах повномасштабної війни.
🏫 Окрему увагу приділили впровадженню у громадах реформи профільної середньої освіти та формуванню спроможної мережі академічних ліцеїв. За підтримки DECIDE консультації з цих питань уже отримали понад 680 територіальних громад по всій Україні.
Також обговорили впровадження Закону України «Про професійну освіту». Зокрема, йшлося про розробку та впровадження нових моделей фінансування закладів професійної освіти та подальшу підтримку реформи.
Ще один напрям співпраці – розвиток системи професійної орієнтації дітей і підлітків. Сьогодні національний пілот за підтримки проєкту DECIDE охоплює понад 500 територіальних громад з усіх областей України.
🚀 Наступним етапом стане масштабування системи професійної орієнтації. Зокрема, DECIDE планує підтримати створення понад 80 профорієнтаційних хабів, де діти й підлітки зможуть знайомитися зі світом професій, отримувати практичний досвід та підтримку у виборі подальшої освітньої і професійної траєкторії.
💻 Важливою залишається подальша співпраця у сфері дебюрократизації та цифровізації управління освітою. Окремо йшлося про розробку AICOM 2, удосконалення освітньої статистики та аналітики.
За результатами зустрічі домовилися продовжити координацію за визначеними напрямами та спільну роботу над подальшим впровадженням освітніх реформ в Україні. | 569 |
| 18 |  +7📍У Києві відбувся Національний форум «Майбутнє, яке обираємо ми!»
22 вересня у Києві відбувся Національний форум «Майбутнє, яке обираємо ми!», організований Швейцарсько-українським проєктом DECIDE у співпраці з Міністерство освіти і науки України. Захід об’єднав понад 3⃣0⃣0⃣ учасників - представників Урядів України та Швейцарії, Посольства Швейцарії в Україні, обласних військових адміністрацій та територіальних громад, закладів освіти, бізнесу, міжнародних партнерів, експертів, кар’єрних координаторів громад і карʼєрних радників шкіл, а також учнів та учениць з різних регіонів України.
🎯 Головною темою форуму стали результати першого року національного пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків та подальші кроки для розбудови системи професійної орієнтації на національному, регіональному та місцевому рівнях.
👥 У заході взяли участь:
✅Андрій Бутенко, міністр освіти і науки України;
✅Віталій Безгін міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України;
✅Жак Гербер, делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України;
✅Жан-Люк Бернасконі, директор Програми співробітництва Посольства Швейцарії;
✅Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE;
✅Олег Григоров, начальник Сумської обласної військової адміністрації;
✅Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
✅Анастасія Коновалова, заступниця міністра освіти і науки України;
✅Жанна Осипенко, заступниця голови Київської обласної державної адміністрації.
✅Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності;
✅Дмитро Кисилевський , народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку;
✅Ольга Коваль, народна депутатка України, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій;
✅Богдан Кицак, народний депутат України, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань економічного розвитку;
✅Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, Київський міжнародний інститут соціології;
✅Надія Балабуст, національна експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, координаторка напряму з розвитку системи профорієнтації.
💬 Про важливість системної підтримки дітей і підлітків у виборі майбутньої освітньої та професійної траєкторії наголосив Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
🇨🇭 Підтримка профорієнтації є також одним із напрямів співпраці України та Швейцарії у сфері освіти.
«Для Швейцарії підтримка освіти - це інвестиція у майбутнє України. Сьогоднішні школярі через кілька років будуть тими, хто розвиватиме громади, створюватиме підприємства, працюватиме в медицині, освіті, технологіях та інших сферах, необхідних для відновлення країни. Тому важливо не визначати за молодих людей, ким вони мають стати, а створити умови, у яких вони зможуть побачити можливості, розвинути свої здібності й знайти власне місце в майбутній Україні», — зазначив Жак Гербер, делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України.
📊 Про перші результати пілотування розповіла менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак.
«За перший рік пілотування до профорієнтаційних активностей долучилися понад 61 тисяча учнів та учениць 8-9 класів, а партнерами стали майже 3 000 підприємств, установ та організацій. Цього року пілот уже об’єднує понад 500 територіальних громад у 24 областях України — від прифронтових і прикордонних територій до громад і регіонів, які відновлюються. І всюди є спільне прагнення — щоб діти бачили свої перспективи саме тут, у своїй громаді, своєму регіоні, в Україні», — наголосила Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
🏘️ На важливості ролі територіальних громад у створенні можливостей для молоді та розвитку місцевої економіки наголосив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін.
📈 Також на форумі представили результати національного соціологічного дослідження освітніх і професійних очікувань дітей та підлітків «Майбутнє, яке обираємо ми!», яке охопило близько 387 тисяч респондентів. | 590 |
| 19 |  Як перетворити сильні сторони регіону на нові виробництва, робочі місця, інвестиції та додану вартість?
Відповідь шукають команди шести пілотних областей Швейцарсько-українського проєкту UCORD - Вінницької, Волинської, Одеської, Сумської, Тернопільської та Хмельницької. До їхнього складу увійшли представники регіональної влади, місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку, бізнесу та закладів освіти.
25-27 вересня учасники завершуватимуть навчання в межах ініціативи Produce! «Лідерство в економічному розвитку через виробництво». Програма поєднає роботу над регіональними проєктами, діалог із підприємцями й управлінцями, навчальні візити на українські виробництва та аналіз практичних моделей розвитку інноваційних і промислових екосистем.
«Складність у тому, щоб поєднати наявні в регіоні ресурси навколо спільного пріоритету і перетворити його на проєкт зі зрозумілою метою, партнерами та перспективою реалізації», - зазначила Марина Бриль, керівниця Швейцарсько-українського проєкту UCORD.
Учасники працюють із інструментами підтримки виробництва: локалізацією у публічних закупівлях, програмою «5-7-9», індустріальними парками, експортним кредитуванням і грантовими можливостями. Напрацьовані регіональні проєкти планують представити під час Київської діалогової сесії Уряду України, Офісу Президента України та міжнародним партнерам для подальшої реалізації.
«Produce! допомагає командам перетворити потенціал регіонів на рішення, з якими можна працювати далі: залучати інвестиції у промисловість, розвивати виробництва та масштабувати несировинний експорт», - наголосив Віктор Галасюк, CEO Академії КМЕФ та UGF, ідейний натхненник ініціативи Produce!
Програму впроваджує Академія Київського міжнародного економічного форуму під егідою Міністерства економіки та довкілля України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.
Деталі - за посиланням у коментарях:
https://decentralization.ua/news/21109 | 540 |
| 20 |  Що має бути в громаді до того, як зникнуть світло й вода: генератор, запас пального, резервна свердловина? Досвід громад, які вже пережили такі кризи, показує: цього замало.
У Миколаєві після пошкодження магістрального водогону без звичного джерела питної води залишилися близько 400 тисяч мешканців. У Шостці місто майже місяць жило без електрики й централізованого водопостачання. У Дергачах через знеструмлення воду подавали за резервним графіком.
Як у таких умовах не допустити повної зупинки водомережі? Як перевіряти безпечність води з альтернативних джерел? Чому оприлюднений графік подачі води може бути не менш важливим, ніж генератор? І як перетворювати кожну аварію на оновлений план дій, а не на черговий аврал?
Про це говорили під час публічного обговорення «Безпечне водопостачання в умовах війни: управління ризиками під час переривань та відновлення».
Представники громад і фахівці обговорили конкретні рішення: резервне живлення насосних станцій, запаси пального, фільтрувальні станції, мобільні генератори, сонячну генерацію, лабораторний контроль, гарячі лінії та алгоритми комунікації з мешканцями.
Захід організувала ГО «Елеос-Україна» в межах комунікаційної кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя» за підтримки Проєкту EpiC.
💬 Посилання на повний матеріал за підсумками обговорення: https://decentralization.ua/news/21108 | 609 |
