Мовосказ
Открыть в Telegram
Бесіда Мъўныє Срачÿўнє: https://t.me/joinchat/wYP27BdN75QyMGJi в коминтарьох ни писати по московски
Больше836
Подписчики
+224 часа
-37 дней
-130 дней
Архив постов
837
Repost from Київський Ізвод (Молитовник, Біблія, Тропарі)
+7
Як московські, так і київські тексти зберігали згадані вище особливості давньокиївської орфографії до другої половини 16ст. Значні зміни відбулися під впливом так званого Другого південно-слов'янського впливу, пришвидшені та систематизовані завдяки появі друкарства. Другий південно-слов’янський вплив — це вплив орфографічних реформ, здійснених тирновським патріархом Євфимієм в Болгарії в кін. 14 ст. та Костянтином Костенецьким в Сербії на поч. 15 ст. Цей вплив здійснювався як на Київ, так і на Москву через релігійні та культурні зв'язки, зокрема і через діяльність болгарського духовенства — московського митрополита Кипріяна та київського митрополита Григорія Цамблака. Яскравим прикладом перехідного періоду є Острозька Біблія 1581р., де старі і нові форми живуть поруч. Згодом у книжних центрах Київської митрополії виходять праці, які фіксують та систематизують нову редакцію цс. мови, справляючи значний вплив на московську орфографію, а саме:
- Граматика Лаврентія Зизанія (1596)
- Стрятинський Служебник 1604 р. єпископа Гедеона Балабана;
- Київський Часослов 1617 р.
- Граматика Мелетія Смотрицького 1619р. (перевидана в Москві у 1648р.)
- Лексикон Памва Беринди (1627)
- Київський Служебник 1629 р. митрополита Петра Могили та ін.
Ці книги, а також грецькі та південно-слов'янські джерела, стали фундаментом, на якому київські ченці на чолі з Епіфанієм Славинецьким в 50-х роках 17ст. проводили книжну реформу патріарха Нікона, що згодом стала основою синодальної редакції церковнослов'янської мови. І тут питання — що в ній є питомо московським, а не київським, не південно-слов'янським і не грецьким?
Висновки, які ми хочемо зробити:
1. "Київський ізвод" це значно ширше поняття, ніж тексти Петра Могили.
2. Викорінення "московського" може обернутися зреченням київського, коли разом із бур'янами буде вирвана і пшениця.
3. До будь-яких змін редакції церковнослов'янської мови, якщо в них буде потреба, варто підходити надзвичайно серйозно, щоб це не було самодіяльністю, яка викличе чергові розділення. В ідеалі нам потрібна така орфографія, яка дозволить без особливих правил читати один і той самий текст своєю вимовою як українцям, так і іншим слов'янським народам. Наприклад, щоб українець прочитав "церков", "отець", "нині", "пам'ять", "будущаго", а болгарин "церковь", "отец", "ніне", "памят" і "будуштаго". А наразі користуємося правилами української вимови церковнослов'янських текстів за версією віра.укр, які передають фонетичні особливості богослужбових текстів Київської Митрополії за всю її тисячолітню історію, а також враховують різні живі традиції вимови, що максимально відповідають сучасній українській орфоепії без зміни церковнослов'янської лексики.
Список використаної літератури:
1. Українська мова: Енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. Стаття «Другий південнослов’янський вплив».
2. Огієнко І. Історія українського друкарства. Львів, 1925. 418 с.
3. Нiмчук В. В. Українська мова — священна мова.
4. Кусмауль С. М. Становление орфографических норм церковнославянского языка во второй половине XVI – первой половине XVII в. Дис. … канд. филол. наук. М., 2018.
5. Кузьминова Е. А. «Лексикон» Памвы Берынды как источник Грамматики 1648 г. // Слово. Грамматика. Речь. Вып. 17. М.: МАКС Пресс, 2016. С. 3–12.
6. Дмитриевский А. А. Исправление книг при патриархе Никоне и последующих патриархах. М.: Языки славянской культуры, 2004. 160 с.
7. Огієнко І. Нариси з історії Української Православної Церкви. Вінніпег, 1982.
Київський Ізвод
837
Repost from Радыё Свабода — Беларусь
Краіны й народы — па-беларуску. Моўны ТЭСТ
https://smarturl.click/O0k7X
Беларусы спрадвеку мелі для некаторых народаў і этнічных групаў Эўропы адметныя назвы. Ці ведаем іх?
837
Repost from Толькі пра мову
„Працуем і смак чуем!“ — скажа працавіты. А лайдак на гэта: „Работа ня заяц — не ўцячэ“. І ўсё ж працавітых больш 😉 Беларуская народная мудрасьць аб працы й гультайстве — у прымаўках.
837
Repost from Family Tree | Генеалогія та Історія
Сповідний розпис 1763 року. У колонці віку замість цифр — літери.
Священник Михайло Кустовський — мг
Його дружина Анастасія — лг
Донька Матрона — гі
Це кирилична цифірь: А=1, Г=3, І=10, Л=30, М=40.
мг = 43 роки
лг = 33
А гі — пастка: тут спершу одиниці, тож 13, а не 31.
Помилка в один символ — і ви датуєте народження людини взагалі не тим десятиліттям.
Саме на цьому обривається більшість самостійних пошуків: документ є, а прочитати неможливо.
Cайт | FB | Insta | Youtube | TikTok
837
ууу брад ти ні панімаіш дон
на самам дєлі еті англосаксонскіє кафіри спізділі арапскіі слава і іспорітілі іх, англіскі ета проста іспорчений арапскій і цыфры вот тожи арапскі панімаіш дон
