Мовосказ

Сенсар для надлюдини: Як українська мова перетворюється на код управління майбутнім Лаконічніше, точніше, сильніше. Перехід від «нехай» до «хай» та від «немає» до «нема» – це не просто граматика, а оптимізація нашого мислення. ШІ для сучасного козака – це як вірний кінь для давнього воїна, а мова Сенсар – це «демено» (кермо), що дозволяє впевнено триматися в сідлі інформаційного хаосу. Перейти до статті

Я. Б. Петришин Логіка Мюнхен: Вернигора, 1947 #книга

У Полтавському ТЦ "Метрополітен" досі є низка російськомовних вивісок. З власником ТЦ було проведено бесіду щодо необхідності їх демонтажу. Незабаром це перевіримо.

На сайт віра.укр додано оригінальні тексти Біблії давньогрецькою мовою: https://віра.укр/b/bible-greek Старий Завіт містить Септуагінту — давній грецький переклад старозавітних Писань, прийнятий і широко використовуваний ранньою Церквою. Текст ґрунтується на церковному виданні Апостольської Діаконії Церкви Греції, підготовленому відповідно до традиційного православного тексту та виданому в сучасній редакції 1997 року. До нього входять девтероканонічні книги, збережені у грецькій православній біблійній традиції. Новий Завіт подано за грецьким Текстом більшості в редакції Робінсона-П'єрпонта. Цей текст представляє візантійську текстову традицію, що історично використовувалася в богослужінні та читанні грекомовної Православної Церкви, і є максимально близьким до Патріаршого грецького тексту 1904 року (тексту Антоніадіса). Текст подано в традиційній політонічній грецькій орфографії з наголосами та великими літерами. Київський Ізвод

При наличии такой огромной территории общерусский язык не мог не разделиться, это объективно и бесспорно. Российская наука не могла признать украинский язык, поскольку это была угроза империи, в которой должен был превалировать и развиваться язык сосредоточения власти. Это признает и Федор Иванович Буслаев в «Исторической грамматике русскаго языка»:

Якби Україна досі називалася Русь то дочірні фірми брендів називалися б Кока-Кола Русь

До питання про україньско-бїлоруску границю мовну "...визнання границь для окремої мови буде значною мірою умовне. Дві споріднені мові, якщо вони межують з давніх часів, поволі переходять одна в одну. Але ця переходовість продовжується й на обширі однієї якої-небудь мови, і тому для мовознавця реальний говір це вже говір окремого села, ба навіть говір окремої людини. Цю думку можна довести й на питанні про границю між укр. та блр. мовами. Мало не кожна риса однієї мови перекидується на певну частину другої, і навіть дифтонгізація о, е в закритих складах, що її вважають за найхарактернішу ознаку укр. м., захоплює, як ми бачили, південні блр. діялекти. Отже, для цієї переходової смуги, що складається з півн.-укр. та півд.-блр. говорів, ми знаходимо кількість ознак," приблизно таку саму, що й кількість рис, характерних для самих укр. та блр. мов. Це все дає нам сміливість висловити таку думку. Коли-б на території цієї переходової смуги, через які-небудь політичні та економічні умови утворилась-би окрема держава, це, мабуть, об’єднало-б також і ці переходові діялекти в окрему мову, напр., у яку-небудь поліську. Але-ж такої «поліської» мови гіоки-що нема, а є все таки окремі укр. та блр. мови, бо об’єднавчі державні та культурні чинники з’явились зовсім в инших місцях; концентрація-ж укр. та блр. говорів, себ-то їх тяжіння до цих центрів, одбулась так, що поліські говори розділились поміж обома мовами. Отже виходить, що відносити переходові говори до тієї чи до иншої мови деякою мірою це справа культурно-політична, справа самовизначення самої людности. В своїй праці «Фонетичні та деякі морфологічні особливості говору с. Хоробричів» (1924, стор. 3-4) О. Б. Курило навмисне не визначає, якої національности житці цього села, бо вважає цю говірку за переходову; але, що сама людність Хоробричів (та й сусідніх сіл) зве себе литвини, ми повинні, певна річ, відносити його до Білоруси... Все, що ми сказали про границі поміж укр. та блр. мовами, спостерегаємо й по инших місцях слов’янського світу. Так само сперечаються про границі поміж українською та словацькою мовами. А скільки суперечок, ба навіть крови викликало нещасливе Македонське питання!". Жерело: Взаємовідносини між українською та білоруською мовами, автор: Петро Бузук #бесїда #українська_мова #белоруская_мова

Ладуем батарэю. Палова тэрмінаў — міжнародныя, але ёсьць і ўласнабеларускія.

М~ тушковані батареї🤤 За фото дякуємо @OlgaNeimet Запропонувати допис📩 Мовний трибунал | Підписатись✅

Хлопці скоро буди апдийт правдивой ґраматикы русинов пудкарпація

Випущено оновлення на українізатор Mortal Kombat 1. Що нового: -Перекладено всі завершальні історії персонажів -Перекладено налаштування практики та повторів -Виправлено помилки в основній історії, меню, репліках персонажів і налаштуваннях Завантажити оновлений українізатор можна за цим посиланням - https://www.nexusmods.com/mortalkombat/mods/1380?tab=description Посібник Steam по встановленню - https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3557107260 Для оновлення необхідно завантажити найновішу версію українізатора із сайту Nexus Mods та перенести вміст завантаженого архіву в папку ...\Mortal Kombat 1\MK12\Content\Paks\ із заміною.

Підозріло знайоме слово

Тринпі́ль – цу́рка зъ затёнами на кінцяхъ, посередині перевьязана бичовкою. Вона кінцями закладаетця въ прорізі задніхъ нігъ зарізаної вівці, а за бичовку піднімаетця тушка, и привісивши до гарби́, білуетця смухъ и розчиняетця тушка.

Яків Кухаренко. Вівці і чабани в Чорноморії. Южно-русский литературно-ученый вестник «Основа». СПб, травень (май) 1862 | Літопис |

Це французька карта 1674 року, створена картографами родини Сансонів. Французькою:

La Russie Noire ou Polonoise, qui comprend les provinces de la Russie Noire, de Volhynie et de Podolie, divisées en leurs Palatinats, vulgairement connües sous le nom d’Ukraine ou Pays des Cosaques.

Українською:

Чорна, або Польська Русь, що охоплює землі Чорної Русі, Волині та Поділля, поділені на воєводства, які в загальному вжитку відомі під назвою Україна, або Країна козаків.

Найцікавіше те, що слово «vulgairement» у старій французькій мові означає «у народному, загальновживаному називанні», «зазвичай». Тобто автор прямо повідомляє, що землі усієї Чорної Русі в Європі були широко відомі під назвою Україна або Країна козаків.