Мовосказ

Не згине ваш скорботний труд Адмінові надавали роботи, тож працюю цілоденно й без вихідних, а чи не єдиним продухом став переклад юної штуки клясичної, що про нього вже писав тут. В одному місці натрапляю на рядки: поголоска про неї розійшлася широко-далеко за межі їх земель. Пишу перекладачці, що Ніщинським повіяло, бо ж Байда широко вживав асиндетону в перекладі Одіссеї. Фройляйн відповідає:

У нього ж підгледіла)

Значся, недарма ваш покірник два роки труждався, і слово Байдине пішло меж люде 😇

🔴Ви бухі

Микола Дурново у книзі "Введение в историю русского языка" 1927 р. пише про спробу створення карпаторусинського стандарту на той час

Фемінітиви Вважайте, що мене покусала редакторка Ольга Васильєва (якби ж то!), але в редагованих текстах дратують неоковирні гермафродитичні конструкції на кшталт жінка-підприємець...Підприємиця є ще в словнику ділової мови 1930 року, а еспанський оригінал чітко дає: Una empresaria catalana 😏

🤖 Найжорсткіше покарання для тих, хто вважає, що ШІ може повністю замінити перекладача, — змусити їх читати лише ті книжки, користуватися лише тими програмами і підписувати лише ті угоди, які перекладені ШІ і не перевірені людиною. #штучнийінтелект

На плечах гігантів   Уявімо, що троє перекладачів задумали в наші дні видати великим тиражем книжечку віршів французького поета. Кожен перекладає те, що йому сподобалося. Якщо є збіги, даємо всі варіанти перекладу паралельно.   От і я не уявляю видавця, який завдасть собі клопоту шукати на таке грант.   А в 1968 році така книжечка вийшла. В серії «Перлини світової лірики», яка тепер коштує у букіністів грубі гроші, вийшла книжечка віршів Поля Верлена. Перекладачів звали Рильський, Лукаш і Кочур.

Раптом зауважив, що в моєму селі Володимирів, яким <55-60 років, скорочено кличуть Лодзю, а тих, яким >60 – Ладзю. А які у вашому регіоні цікаві особливості йменування?

🇬🇧18–19 верасьня ў Лёндане прайшоў Моўны сымпозіюм да 100-годзьдзя з дня нараджэньня айца Аляксандра Надсана, арганізаваны супольна Інстытутам беларускае мовы і Беларускай бібліятэкай і музэем імя Францішка Скарыны. Дасьледнікі зь Вялікай Брытаніі, Польшчы, Літвы, Нямеччыны і Чэхіі ўдзельнічалі ў навуковай падзеі офлайн і онлайн. 📖🎚Пра ўнікальную моўную спадчыну а. Надсана і яго ўклад у захаваньне беларускамоўнасьці, пра беларускую тоеснасьць, рэлігійную гісторыю, культуру, дыяспару і фонды Скарынаўкі гаварылі Вінцук Вячорка, Уладзіслаў Гарбацкі, Іна Каліта, Аляксандар Адамковіч, Наста Ільіна, Сьвятлана Лясовіч, Радаслаў Калета, Павал Шаўцоў, Марына Антанюк-Пруто, Сяргей Шупа ды іншыя. ⌛️Асобнай часткай праграмы сталі ўспаміны пра айца Аляксандра, якімі падзяліліся Караліна Мацкевіч, брытанскія навукоўцы Джэймс Дынглі і Алан Флаўэрз, перакладнік Бібліі на цыганскую Рамуальд Калінін. Тацяна Астроўская і Ігар Іваноў прэзэнтавалі факсымільнае выданьне рукапіснага зборніку Ларысы Геніюш „Spiritus flat ubi vult“. Айцец Сяргей Стасевіч адслужыў малебен за беларускі народ ува ўніяцкай царкве сьв. Кірылы Тураўскага. 🌞🌙Два дні залі Скарынаўкі і беларускую віртуальную прастору жывілі навуковыя дыскусіі, архіўныя адкрыцьці, жывая памяць і супольныя беларускія сьпевы. Запісы выступаў неўзабаве зьявяцца на YouTube-канале Скарынаўскай бібліятэкі. ⬇️⬇️⬇️

Інколи шось думаєш шо Грінченко підар галїмий, але згадуєш шо він ше лох обсцєний