Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
кров благословенна
Открыть в Telegram
Дім роману "Кров нової згоди", міське квір фентезі з елементами горору 🖤 Місце для розмов про готику, тру крайм, темне мистецтво, страшне кіно і книжки. Автор - Едвард Різ @DerangedPixie
БольшеСтрана не указанаКатегория не указана
227
Подписчики
+124 часа
+97 дней
+930 день
Количество постов
Постов за 30 дней
Загрузка данных...
Реакции
Комментарии
Telegram Stars
ТОП постов по
Загрузка данных...
Анализ публикаций
Посты | Динамика просмотров | |||||
Роберт Еґґерс знову готує нас до Різдвяного дива - цього разу наприкінці грудня ми побачимо “Вервульфа”, історію про перевертня в Англії 13 століття. Трейлер обіцяє щось неймовірно темне і мітологічне, з жахливими образами і староанглійською мовою. Дуже цікаво, як реалізують мовний момєнтік в українському дубляжі - чи запустять субтитри, чи адаптують під місцеві діалекти або архаїчні говірки.
Я впевнений, що вийде цікавезно (і місцями огидно), бо співавтором сценарію є ісландський письменник Сйон, один з моїх кумирів. Маю дві його книжки, видані “Видавництвом”, про “Місячний камінь” уже розповідав на каналі.
Собі ж готуюся до чергової хвилі обсесії вовкулаками - можливо, на ній таки допишу оповідання про Дерека, яке вже ледь не рік лежить почате. Дерек є одним з моїх ключових персонажів, в лорі мого фентезійного світу він з’явився лише трошки пізніше за Крістіана, і тому обов’язково займе своє місце в продовженні “Крові нової згоди”. А до того часу я постараюся вам представити маленьку оповідь про вовкулаку, який непогано контролював своє прокляття, аж поки не закохався в раптового знайомого з нічного рейву.
#blessedblood_characters #blessedblood_cinema | 57 | 0 | 18 | 6 | Loading... | |
- Напевно, - сказав він розгублено. Випитувати деталі здавалося дивним. Олекса в обох напрямках оповіді звучав абсолютно впевнено. Між ними як стіна виросла, моментально відштовхуючи наївного юнака, змушуючи навішувати на себе провину - за те, що повірив у демонічне, тоді як його не може існувати саме в такій формі. Демони спокушають зсередини, забирають собі нашу волю, коли ми піддаємося. Демони створюють ілюзію щастя. Так, можливо Марфа вважала себе щасливою, але в ній говорила хвороба і одержимість звичайним людським гріхом, а не якийсь там потойбічний упир, ходячий мрець.
Якщо взагалі існувала така жінка в далекому східному селі. Якщо взагалі Олекса не вигадав усе це з нуля, щоб закрутити йому голову.
- Дякую вам за розповідь, - він підвівся і відступив від столу, нервово поправляючи куртку. - Я піду, бо мене чекають. Я не планував залишатися тут так надовго.
Йому хотілося плакати. Незрозуміло, чому. Нічого зі слів Олекси насправді не могло б спровокувати аж такого глибокого горя. Але загалом останні дні настільки перекроїли всі Крістіанові уявлення про світ, що його серцю вже не було за що триматися. Самі руїни, тільки і є сенс, що падати в п’яти.
- Добре, - Олекса підняв руки, визнаючи, що зустріч завершилася. Не став заспокоювати гостя, зупиняти його втечу.
Але вже на порозі потаємної кімнати до вух втікача долетіло:
- Дихайте, Крістіане.
Він не міг пригадати, чи називав своє ім’я при знайомстві.
Не знаю, чи варто викладати так багато уривків до завершення навіть першої чернетки, і чи варто прямо називати одного з персонажів антагоністом. Ніхто не дає однозначного рецепту правильного передпросування книжки - якщо я вже зробив помилку, то назад не заверну.
Отже, антагоніст. Поки що найбільший пласт історії про Олексу в мене попереду. Як писав у попередньому пості, маю відтворити образ людини, яку найбільше ненавиджу, і яку колись до нестями кохав. Це складно, бо від кохання не залишилося нічого, його треба викопувати зі старих постів і похованих фантазій. Я був дуже дивний тоді, кому розкажи - не повірять. Зараз багато хто каже, що мій колишній і на обличчя так собі, і взагалі дурачок, і може так воно і є, але 20-річному мені від таких оцінок боляче. Невже от аж настільки все було погано, що я на таке купився?
Тому Олексі я додаю трошки більше загальноприйнятного шарму, хоча Крістіан виліз із глибшої печери, ніж я, і життя взагалі не видів. Має ж він і вам подобатися, правда?
Олекса - дослідник, що піде на все заради своєї контроверсійної науки. Харизматичний лідер, що знайде підхід до всіх послідовників і послідовниць. Досвідчений коханець, готовий розділити темне серце на двох. Чоловік мрії, but be careful what you wish for.
А оскільки його референсом є Джеймі Бауер, то тримайте вхарактерну пісню, яку ви, можливо, не чули.
Горітиме дещо, дуже гарно горітиме.
#blessedblood_characters #blessedblood_music | 79 | 0 | 0 | 9 | Loading... | |
Двоє людей сьогодні написали мені про те, що пан Локі Джей фон Дорн і в Берліні робить різноманітну дикуху. Але завдяки тому, що я вчергове назвав його ім'я публічно, моя історія для нових людей приклеїлася до їхніх власних досвідів. Тепер, можливо, це вплине його положення в квір спільноті українців_ок в Німеччині. Можливо, потенційні жертви будуть врятовані.
Щоб додати фарб, викладу і сюди скріни зі свого щоденника 2006 року, першого року наших стосунків. У коментарях будуть повні зображення для зручності. Це нечисленні докази, які у мене залишилися (більшість була знищена). На них я побудую важливу лінію у своїй першій книзі. Так, це буде фентезі про упирів і автофікшен водночас 😁
Навчайтеся захищати себе, не будьте як я.
#НБС_abuse | 112 | 0 | 13 | 15 | Loading... | |
Маю перекинути пост зі старого каналу без змін, бо тут безцінні артефакти для книжки з моїми минулорічними коментарями. Звісно, я міг би наскрінити це все знову, але навряд чи знайду сили. Перечитавши, знову задумався про те, як хотів покусати глядачів на Obsession за дурнуватий сміх в найжахливіші моменти. Дуже, дуже співпереживав Ніккі.
#blessedblood_characters | 105 | 0 | 0 | 3 | Loading... | |
✨The Vampire Lestat, Episode 3. Toronto✨
Моя голова нарешті хоч трохи працює - книжка поки що не пишеться, але пару вечірніх годин після спеки я можу думати. Тому ось вам пара слів про третій епізод The Vampire Lestat.
Говорити тут на правду важко, бо хочеться просто вирізати цей хаотичний бал у себе на серці. Чим далі, тим краще і навіженіше стає серіал, тим глибше ми занурюємося в особисту ДРАМУ Лестата. Саме так, великими літерами. І в блискітках. Існування Лестата як безсмертного закорінене в травмі та втраті автономності, і от ми бачимо, як саме це сталося. Точніше, спочатку бачимо романтизовану, вилизану версію, яку сам Лестат воліє продемонструвати на камеру. А потім, вже наодинці з ним і його спогадами, розуміємо, який жах він століттями носить із собою. Таке не забувається, не лікується, тим більше, коли ти вампір. Після третього епізоду багато що в його поведінці проясняється - і якщо ви раніше не співчували brat prince, то саме час почати. Разом із Клодією, про яку нам тут болісно нагадують.
Пісня третього епізоду, The Loneliness, ніби написана Браяном Слейдом з Velvet Goldmine, тут мої світи злилися в один і я навіть поплакав на фінальному виступі гурту. Лестат потрошку приймає свої кошмари, бачить їх у залі - але це не означає, що далі не стане гірше.
Якби сказати 20-річній мені, що 40-річний я побачу абсолютно ідеальну (для мене) екранізацію “Вампірських хронік”, вона б дуже сміялася.
(Ех, треба було цього поста писати одразу після перегляду, бо вже весь ахуй розбігся по кутках, не можу нічого сформулювати нормально)
#blessedblood_cinema #blessedblood_music | 137 | 0 | 0 | 8 | Loading... |
