кров благословенна
Open in Telegram
Дім роману "Кров нової згоди", міське квір фентезі з елементами горору 🖤 Місце для розмов про готику, тру крайм, темне мистецтво, страшне кіно і книжки. Автор - Едвард Різ @DerangedPixie
Show moreThe country is not specifiedThe category is not specified
236
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+930 days
Number of Posts
Data loading in progress...
Reactions
Comments
Telegram Stars
TOP posts by
Data loading in progress...
Publication analysis
Posts | Views dynamics | |||||
Спочатку в Урожі померла дитинка, потім п’яницю-вчителя знайшли, потім слуг загадкового молодого дідича - і всі ці смерті невідомо ким були спричинені. Нікому в селі не потрібна ця біда, а тут ще і двоє зайд мутять воду - мандрівний фотограф і корабельний агент, що закликає місцевих шукати щастя в Америці. Уріж є його люди, і водночас - загублене і містичне місце під горами, де легенди можуть бути сильніше віри.
“Урізьку готику” Галини Пагутяк я вже тут згадував, але не гріх розповісти про цю книжку ще. Вона жанрово зависає між магічним реалізмом, горором і готичним романом, одночасно залишаючи місце для роздумів про важливість і важкість своєї землі, про втрату себе на війні, про нерозривні родинні зв’язки. Це історія про упирів. Істоти українського міфу тут зовсім не схожі на своїх західноєвропейських нащадків - вони мають дві душі, бачать поза звичайним світом, але на кажанів не перетворюються і кров не п’ють. Урізькі упирі ставлять собі питання: чи можна людиною стати, якщо за родом ніколи нею не був? І як далеко можна від самого себе втекти?
Як і “Слуга з Добромиля”, інша упирська книжка Пагутяк, “Урізька готика” незаслужено маловідома сучасним читач_кам. Так, вона може бути заскладною через діалектизми в мові і властиве жанру потокове переплетення сюжетних ліній. Але вона саме така, якою я мрію бачити свій текст (я, на жаль, не настільки розумний) - принаймні за післясмаком попелу і магічних трав, ладану і вранішньої роси. Це одна з тих книжок, що я перечитуватиму не раз, аби зануритися до створеного авторкою світу і якийсь час нічого навколо не бачити.
Пагутяк пов’язує свій хронотоп із відомим текстом Івана Франка “Спалення упирів у Нагуєвичах”, а я вирішив так само “Кров нової згоди” прив’язати до “Урізької готики”. Мій мандрівний фотограф, Олекса Демчук, цілком міг зустрічати вищезгаданого Юліана Стеблинського під час роботи на Галичині - тому я зроблю оммаж, запишу його Юліанові в учні. Такий от нерозривний упирський всесвіт.
Твори Галини Василівни видають “Ще одну сторінку” @onemorepageua і “Локальна Історія” @LocalHistoryUA. Якщо ви ще не втомилися підтримувати українські видавництва, біжіть і купуйте.
#blessedblood_books #blessedblood_characters | 59 | 1 | 5 | 5 | Loading... | |
4039 слів за серпень, і найбільший внесок був зроблений на Write and Meet від “Своєї Полиці”. Якщо мене посадити за стіл із групкою письменни_ць і не давати дивитися в телефон, я навіть нормально так пишу, багато і непогано. В інших умовах хочеться відволікатися, копати помиральну яму, кричати в стіну. Цей місяць починався для мене Файним Містом, де було гарно і весело, а закінчується новою терапевткою і витратами тепер уже і на психіатра.
Але депресії наче як нема. Це вже добре.
Стався також цікавий поворот: моя садівницька душенька хоче перемістити основні події XX століття зі Львова в Катеринослав. Львів нікуди не дінеться, про нього вже є, а от еротичними сценами все ж тягне осквернити той самий храм, в якому я все це придумав 20+ років тому, скніючи з мамою на вранішній службі. В Дніпрі багато локацій, які я знаю тілом і серцем: Свято-Миколаївська церква 1810 року у Нових Кодаках, найстаріша релігійна пам’ятка міста, і селище Шевченко, що раніше називалося Стара Самарь, із його козацькими кладовищами і розваленою фортецею… Щось таке виросло in my savage garden, і я бачу тепер, як галицький єврей Крістіан Файнбек розкриває свої темні (shadow, хаха) сторони саме там. У 1907 році зі Львова до Кодаків можна було дістатися залізницею. І тепер зв’язок двох сюжетних ліній стає яскравішим, та і іншого фентезі про Дніпро я наче не зустрічав.
Чи були характерні для цього регіону легенди про упирів?
Ха! Будуть. У мене врешті решт фентезі, а не історична праця. Відьми і перевертні точно були, сам у підлітковому віці збирав у фольклорній експедиції всякі такі історії під Синельниковом. А від відьми до упиря - невеликий шлях.
Тепер, звісно, на мене очікують додаткові дослідження і ще одна поїздка до Дніпра… але це, здається, найулюбленіша моя частина роботи над книжкою.
Чи у вас колись була така радикальна зміна, коли ледь не половина твору вже написана?
#blessedblood_characters | 75 | 0 | 0 | 14 | Loading... | |
З вами поділюся, а для себе збережу чергове відео Кровлі про традиційні субкультури Дніпра. Я не знаю, як на це реагувати, але це саме той вайб, у якому існував я в 2000-ні, і в якому існує Каміла.
Ностальгічно поржав, це шедевр.
#blessedblood_characters | 112 | 3 | 0 | 7 | Loading... |
