اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
Психотравма війни | Станіславська Тетяна
رفتن به کانال در Telegram
Про ментальне здоров'я під час та після війни. Блог психоаналітика, клінічного психолога Станіславської Тетяни (Київ, Україна). Клінічна, військова, трансгенераційна психологія: stanislavska.com wpi-org.com hitt-q.com
نمایش بیشتر4 927
مشترکین
+324 ساعت
+37 روز
+1230 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئن '26
ژوئن '26
+40
در 0 کانالها
مه '26
+73
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+98
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '26
+54
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+81
در 1 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+63
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+106
در 2 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+57
در 1 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+78
در 1 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+109
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '25
+70
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+103
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+106
در 2 کانالها
Get PRO
مه '25
+68
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+126
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '25
+129
در 3 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+103
در 3 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+112
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+78
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+113
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+137
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+130
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '24
+107
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+196
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+109
در 0 کانالها
Get PRO
مه '24
+124
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+268
در 2 کانالها
Get PRO
مارس '24
+200
در 2 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+162
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+192
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+94
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+88
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+83
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+51
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+74
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+54
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+89
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+62
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+57
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+173
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+45
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+129
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+182
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+330
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+2 545
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 17 ژوئن | +3 | |||
| 16 ژوئن | +5 | |||
| 15 ژوئن | +1 | |||
| 14 ژوئن | +3 | |||
| 13 ژوئن | +4 | |||
| 12 ژوئن | +1 | |||
| 11 ژوئن | +1 | |||
| 10 ژوئن | +1 | |||
| 09 ژوئن | +3 | |||
| 08 ژوئن | +3 | |||
| 07 ژوئن | +1 | |||
| 06 ژوئن | +4 | |||
| 05 ژوئن | +2 | |||
| 04 ژوئن | +6 | |||
| 03 ژوئن | 0 | |||
| 02 ژوئن | +1 | |||
| 01 ژوئن | +1 |
پستهای کانال
Тато казав мені багато чого. Але кілька його настанов вросли так міцно, що я згадую їх щодня. Хоча батька немає вже кілька років.
Перша - "Тобі має бути цікаво".
Жити. Бути. Любити. Працювати. Вигадувати. Щоб не було нудно, безвихідно і порожньо. Бо без внутрішньої цікавості нічого справжнього не вийде.
Друга - "Святкуй велике і мале. Не давай серцю черствіти".
Уміти помічати хороші події, знаходити привід святкувати все підряд - тепер майже професійна навичка.
Особливо під час війни.
Особливо тоді, коли причин не святкувати значно більше.
Були й інші настанови. Не такі світлі. Але теж корисні, хоча б тому, що змусили мене колись їх не залишати собі.
То чекаю на ваші батьківські настанови - від тих, хто прийде на вебінар "Травма батька крізь покоління: фігура, відсутність, мовчання".
Що казав вам батько? Яку його фразу ви досі чуєте у складні моменти? Яка допомагає жити, а яку давно хочеться повернути татові?
Ще є кілька днів пригадати.
З цього і почнемо.
20 червня, 18:00-21:00 (Київ).
1200 грн.
Зум, запис буде у закритій групі Телеграм.
Подробиці.
Реєстрація.
| 2 | Тим часом ми з вами пропустили щорічний конгрес American Psychiatric Association (APA), який відбувся 16–20 травня у Сан-Франциско.
Приблизно 9 тисяч учасників, понад 400 наукових і освітніх сесій та понад 1000 доповідей.
Що було найцікавішим:
1. Кетамін і низькі дози бупренорфіну можуть довше підтримувати зниження суїцидальних думок у пацієнтів із великим депресивним розладом.
2. Спроба раніше прогнозувати важковиліковну депресію - через самоопитувальник Difficult-to-Treat Depression Questionnaire (DTDQ).
3. Всі погодилися, що комерціалізація й доступність канабісу можуть мати непередбачені психіатричні наслідки.
4. 34,7% дорослих, госпіталізованих після дорожніх аварій, мали позитивний скринінг на РДУГ. Серед них ризик водіння - у 66,6%.
5. DSM-6 не презентували, нової класифікації не затвердили.
Головний висновок такий: психіатрія рухається від "один діагноз - один препарат" до складнішої персоналізованої психіатрії, де враховують біологію, функціонування, середовище, травму, культуру, цифрову поведінку та суб’єктивний досвід пацієнта.
Ну все, тепер ми знаємо, що там без нас було. | 397 |
| 3 | Конкурс "Тисячовесна" показав дещо значно більше, ніж просто кількість учасників.
Очікували близько тисячі заявок. Отримали 2634 - майже у 2,5 рази більше. Це 2634 спроби щось створити в країні, яка щодня змушена виживати.
Мене вразила кількість наших людей, яким є що сказати. Які малюють, пишуть, фотографують, знімають, вигадують, збирають ідеї з уламків досвіду.
Для мене це схоже на зелене стебло.
Яке здається знесиленим. Блідим. Його можна не помітити серед руїн, випаленої землі та щоденного виснаження.
Але який же він потужний насправді. Як проростає. Яку має дивовижну здатність жити і шукати собі умови розвитку.
Можливо, у цьому полягає одна з українських форм відродження?
Якщо одне зелене стебло здатне втримати стільки сили, то уявіть, що може тисяча.
Тисячовесна.
p.s. Наступного року теж буду подаватися. | 393 |
| 4 | - Якщо хлопчикам не дозволяють плакати сльозами, деякі з них будуть плакати кулями. Курок може бути спрямований як назовні, так і всередину.
(с) Вільям Поллак, американський психолог.
Інтерв’ю програмі Fresh Air (1998), присвячене книжці "Real Boys: Rescuing Our Sons from the Myths of Boyhood" | 524 |
| 5 | Після черепно-мозкової травми у пацієнта виникають раптові напади плачу або сміху. Вони починаються мимовільно, є непропорційними ситуації й погано контролюються.
Пацієнт говорить: "Я не сумував, воно саме почалося". Яке пояснення найімовірніше? | 542 |
| 6 | Пацієнт розповідає і про приємні, і про болісні події майже без зміни виразу обличчя. Голос монотонний, жести практично відсутні, емоційна реактивність мінімальна.
Водночас він стверджує, що всередині переживає сильні почуття. Який це афект? | 491 |
| 7 | Під час двадцятихвилинної бесіди пацієнт кілька разів швидко переходить від сміху до сліз, потім до роздратування, а за хвилину знову посміхається. Зміни виникають через незначні стимули.
Який це афект? | 462 |
| 8 | Афект - це не емоція. Емоція - це коли ти знаєш, що відчуваєш. Можеш назвати, пояснити, стримати.
Афект - це коли тіло реагує раніше, ніж встигає голова. Еррера не вирішував, він просто вибухнув.
У бою те саме, просто з іншим (протилежним) знаком. | 423 |
| 9 |  Військовий спитав, що таке афект.
Хлопцям зручно пояснювати на прикладі футболу.
Ось, знайшла радість Мігеля Еррери, тренера Club América, у фіналі Клаусури 2013 року.
Оце - афект.
Стан, у якому емоція на короткий час займає майже весь психічний простір. Коли на декілька секунд у світі більше нічого немає. Свідомість звужується до однієї події. Напруження розряджається через рух: стрибки, крики, гримаси, руки, ноги, усе тіло. Емоція стає більшою за здатність утримувати її всередині.
У військового афект може виглядати інакше:
- різкий напад гніву через дрібницю;
- завмирання, коли чуєш певний звук;
- раптові сльози без пояснення;
- сміх у ситуації, де зовсім не смішно;
- сильне тілесне збудження, коли думки ще не встигли зрозуміти, що сталося;
Оригінал фрагменту того пенальті. | 428 |
| 10 |  بدون متن... | 388 |
| 11 | Зупиніть мене вже, бо купа роботи чекає, а я все строчу й строчу тут на каналі.
Скучила за вами.
Схоже, сильніше, ніж планувала. | 429 |
| 12 | Зупиніть мене вже, бо купа роботи чекає, а я все строчу й строчу в канал.
Скучила за вами.
Схоже, сильніше, ніж планувала. | 1 |
| 13 | Обіцяла відправити шоколад 20 першим покупцям книги Карен Горнай.
Це 2 кіло.
В результаті відправлено 5, бо я не жадина.
П'ять кіло шоколаду поїхало по країні (і трохи закордон) на минулому тижні.
Дякую, що купили книгу.
Дякую, що ділилися фотозвітами.
(тепер всі бачать мій жахливий почерк на підписаних поштівках) | 403 |
| 14 |  Порожній стілець - це не відсутній стілець.
Стілець є.
Він має форму, вагу, місце в кімнаті. Просто на ньому ніхто не сидить.
Так само й із внутрішньою порожнечею.
Це не відсутність психічного змісту. Місце вже підготовлене для почуття, бажання, стосунку, власного голосу, образу майбутнього. Але воно залишається незайнятим.
Тож іноді порожній стілець означає очікування. Іноді втрату. Іноді звільнене місце. А іноді людина стоїть поруч з ним роками, бо не вірить, що має право сісти.
Коротше, стоп’ятсот тем - навколо (нібито) пустого місця. | 355 |
| 15 | Вже вкотре пропускаю звіти про інтервізії. То може, ви подумали, що вони зникли?
Ні, вони досі тут.
Просто я вкотре розглядаю цей проєкт і дивуюся, як це він такий вийшов. У серпні буде 2 роки роботи. Це ~100 сесій, ~500 розібраних клієнтських випадків, ~150 фахівців протекли крізь групу,~50 лишилися, ~15 стали постійним складом,
Вражає мене все це, якщо чесно.
То вчора питала у групи, хто коли йде у відпустку. Ніхто не йде. Усі працюють.
Ну то продовжимо.
Вчора було кілька цікавих кейсів, але напишу про один з них - відчуття порожнечі у клієнта, через яке він відмовляється від подальшої терапії.
Каже, що нічого не відчуває. І типу нічого не змінюється. І немає про що говорити. Отже, терапія "не потрібна".
То що може за цим стояти?
1. Відсутність власного відгуку.
Людина добре знає, що від неї очікують. Але свого "мені подобається", "я хочу", "мені боляче", "я не згоден" - немає або воно майже нечутне. І в терапевтичному полі це проявилося: потрібен відгук, а його нема.
2. Емоційне оніміння.
При наближенні до тригера або прямому зіткненні з ним психіка іноді вона вимикає світло. Людині не страшно, не боляче, не сумно. Нічого.
Тож це не відсутність реакції, а сама реакція. Спосіб не зустрічатися з тим, що неможливо витримати.
3. Дисоціативна дистанція.
Ніби щось таке й відбувається, але не зі мною. Людина може докладно переказувати факти, проте не мати доступу до їхнього емоційного значення. Біографія є, а переживання власної участі в ній - нема. Бо розщеплення.
4. Виснаження.
Іноді психіка навіть не захищається, а просто їй більше не має чим переживати. Після тривалого стресу, депресії, безсоння, перевантаження всередині може залишитися випалене поле.
5. Місце, що звільнилося.
Іноді терапія послаблює старий симптом, руйнує звичну роль або допомагає відмовитися від стосунків, навколо яких роками було організоване життя. Тобто старого вже нема, а нове ще не сформувалося.
6. Бажання вийти з контакту.
Так-так, іноді це означає буквально "Я не хочу зараз бути побаченим", "Я не вірю, що ви витримаєте", "Я боюся близькості".
Всі ці версії нагенерували вчора з колегами. Кожен ділився власним досвідом. Бо порожнеча - це не відсутність матеріалу для терапії. Це як раз три ведра матеріалу.
Бо є що розглядати.
Наступна групова інтервізія - за тиждень.
22 червня 2026, понеділок
18:00 - 21:00 (за Києвом)
Реєстрація.
Подробиці. | 374 |
| 16 | Якщо ви не дивилися цей момент і не матимете часу - ось вам самарі:
1. При зіткненні з травматичним тригером навіть доросла, зріла й функціональна людина може регресувати до стану, в якому колись переживала безпорадність.
2. Поруч із кривдником активується не лише спогад про травму, а й старий тілесний стан: завмирання, тремтіння, сльози, втрата голосу та здатності діяти.
3. Дорослі ресурси нікуди не зникають, але тимчасово стають недоступними, бо керування перехоплює травмована частина особистості.
4. Агресія може бути заблокована в позиції жертви, але ставати доступною в позиції захисника.
5. Людині часто легше захистити дитину, близького або слабшого, ніж визнати, що захисту потребує вона сама. Те саме буває з терапевтами, ви помічали? Нам буває легше захистити клієнта, ніж себе.
6. Турбота з боку кривдника може переживатися не як примирення, а як повторне вторгнення: він знову намагається визначати почуття, реакції та значення того, що сталося.
7. Завдання терапії - допомогти розрізнити минуле і теперішнє, повернути доступ до дорослого Я, меж і права на захисну агресію заради себе. | 376 |
| 17 | (продовження)
Перший процес. Регресія в травму.
Кевін не зміг убити за себе.
За того хлопця з в’язниці - не зміг. Бо поруч із ґвалтівником знову опинився всередині своєї безпорадності. Знову став жертвою, яка плаче, сумнівається і не почувається вправі вирішувати долю іншої людини.
Наче весь дорослий Кевін - чоловік із пістолетом, представник кримінальної родини, людина, яка чудово знає, як убивають, - раптом зник.
Тіло вже вирішило, що він знову в тій камері.
Другий процес. Вторгнення.
Той надзиратель не просто запитує про дітей. Він повертається, сідає поруч і намагається стати тим, хто розуміє, заспокоює, майже по-батьківськи втішає.
Тобто знову займає позицію старшого, який вирішує, що тут відбувається. Гвалтівник призначає себе співчутливим співрозмовником своєї жертви.
Той самий контроль. Тільки без рук.
Третій процес. Перемикання регістру.
Поки Кевін цілиться - він намагається вбити абстракцію. Своє минуле. Свій жах. Тому рука не слухається.
Поки він плаче і не може - він у позиції жертви. А Я-жертва не вбиває, Я-жертва тільки терпить.
Питання про дітей перемикає регістр: з Я, якому завдали шкоди - на Я, який захищає. А захисник вбиває, має право.
Це класика психотравми: людина не може захистити себе, але захищає іншого. І тому знаходить доступ до агресії, яка роками була недоступна.
Три процеси. Одна куля.
Гай Річі, звісно, не знав жодного з цих механізмів. Але зняв в кого спитати, як це відбувається. | 401 |
| 18 | Іноді доросла, сильна, функціональна людина говорить, що не розуміє, що з нею відбувається, коли вона опиняється поруч із агресором.
Наче знову стає маленькою. Зникають усі слова, які були підготовлені. Не працюють аргументи. Тіло завмирає, голос тремтить, а замість дорослої відповіді з’являються сльози, сором і бажання швидше втекти. Бо в контакт із кривдником заходить не тільки доросле Я.
Разом із ним туди заходить та зранена дитина, яка досі перебуває в старій кімнаті, старому страху, старій безпорадності.
У серіалі Гая Річі "Земля гангстерів" ("MobLand") є подібна сцена.
Кевін приходить до свого гвалтівника, колишнього тюремного надзирателя. Наставляє пістолет. Накручує глушник. Рахує. Плаче. Не може натиснути на курок. А потім той сідає поруч і запитує: у тебе є діти?
І отримує кулю в лоба. Миттєво.
Що тут відбулося з психологічної точки зору?
Розберемо?
(далі буде) | 437 |
| 19 | Кавую сьогодні під статтю про те, як жіночка на тлі вигорання щодня протягом року сиділа під дубом, медитувала, спостерігала за сезонами й поступово повернула собі спокій.
Оце я розумію протокол терапії за 365 сесій:
1. Знайти дуб.
2. Сісти.
3. Сидіти.
4. Приходити знов.
А якщо серйозно, мені подобається сама ідея - приходити щодня, за будь-якої погоди (в статті є про дощ, бурі та сильний вітер, а також про маленький клаптик овечої шкіри, щоб сісти, а іноді й грілку, про коньяк нічого не пишуть).
Сидіти. Дивитися. Помічати, як щось змінюється без твоєї всемогутності.
Та думаю, лікував її не дуб.
Лікувало право нічого не робити поруч із кимось великим, живим і абсолютно не зацікавленим у її успішних успіхах.
Я теж так приходжу щодня.
Правда, до кавомашини.
Але теж за будь-яких погодних умов.
То вам сьогодні з жолудевим сиропом? 🪵☕🐿🤩🤩🌟🌟 | 540 |
| 20 |  Увімкнули підсвітку.
Стверджуючи Світло. | 672 |
